З нагоди виходу македонського номера
Переклад із македонської Оксани Микитенко
Gespeichert in:
| Datum: | 2009 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2009
|
| Schriftenreihe: | Народна творчість та етнографія |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20331 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | З нагоди виходу македонського номера / Б. Ристовський // Народна творчість та етнографія. — 2009. — № 3. — С. 8-10. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-20331 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-203312011-05-27T12:03:30Z З нагоди виходу македонського номера Ристовський, Б. Переклад із македонської Оксани Микитенко 2009 Article З нагоди виходу македонського номера / Б. Ристовський // Народна творчість та етнографія. — 2009. — № 3. — С. 8-10. — укр. 0130-6936 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20331 uk Народна творчість та етнографія Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
Переклад із македонської Оксани Микитенко |
| format |
Article |
| author |
Ристовський, Б. |
| spellingShingle |
Ристовський, Б. З нагоди виходу македонського номера Народна творчість та етнографія |
| author_facet |
Ристовський, Б. |
| author_sort |
Ристовський, Б. |
| title |
З нагоди виходу македонського номера |
| title_short |
З нагоди виходу македонського номера |
| title_full |
З нагоди виходу македонського номера |
| title_fullStr |
З нагоди виходу македонського номера |
| title_full_unstemmed |
З нагоди виходу македонського номера |
| title_sort |
з нагоди виходу македонського номера |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| publishDate |
2009 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20331 |
| citation_txt |
З нагоди виходу македонського номера / Б. Ристовський // Народна творчість та етнографія. — 2009. — № 3. — С. 8-10. — укр. |
| series |
Народна творчість та етнографія |
| work_keys_str_mv |
AT ristovsʹkijb znagodivihodumakedonsʹkogonomera |
| first_indexed |
2025-07-02T20:57:25Z |
| last_indexed |
2025-07-02T20:57:25Z |
| _version_ |
1836570216635564032 |
| fulltext |
Issn 01306936 / Народна творчість та етнографія / №3 2009
8
Блаже Ристовський
З нагоди Виходу македонського номера
Ми сердечно вітаємо ініціативу видання спеціальних
випусків журналу, які представляють етнографію та
фольклористику окремих народів. Для нас це має особ-
ливе значення, оскільки історичні долі македонського
та українського народів та їхні культури мають тисячо-
літні зв’язки та взаємини. Сучасне співробітництво роз-
криває наші глибокі корені та вказує на обопільний
благотворний вплив для подальшого розвитку.
Попри те, що Македонія дала слов’янам писемну
мову (ІХ ст.), внаслідок особливих історичних умов роз-
витку на балканських теренах вона останньою здобула
національну свободу у своїй державі, а також і послі-
довний науковий розвиток, включно з етнографією і
фольклористикою, розпочала лише в середині ХХ ст. До
того нас представляли переважно іноземні автори,
яким нерідко бракувало знань у галузі етнографії та
культури цієї колишньої турецької провінції.
Водночас македонська слов’янська писемність і куль-
тура впродовж восьми століть безперервно розвивалася
в лоні Охридської архієпископії (аж до її адміністратив-
ного скасування рішенням султана в 1767 році). Перші
записи македонських народних пісень сучасною мовою
відносяться до ХVІ ст., а перші друковані видання
з’являються вже на початку ХІХ ст. Македонія, що місти-
лася в центральній частині європейської Туреччини,
незважаючи на масові повстання й криваву визвольну
боротьбу, мусила чекати розпаду Османської імперії,
щоб вийти з її кордонів. Натомість саме тоді знайшли
вираження організовані територіальні претензії ряду
раніше сформованих сусідніх держав, і відбувся розподіл
Македонії (1913 та 1919 роки). Лише в Другій світовій
війні на одній частині своєї території македонському
народові вдалося сформувати сучасну національну дер-
жаву в межах Югославської федерації (1944), а після її
розпаду проголосити й свою самостійність (1991).
Дослідження в галузі македонської мови, літератури,
історії та культури, а також боротьба за їхнє утверджен-
ня мають півторастолітню історію. Відомою в ХІХ ст. є
діяльність Анатолія та Парфенія Зографських, Димитра
та Константина Миладинових, Кузмана Шапкарева,
Григора Прличева, Димитра Македонського, Веніаміна
Мачуковського та ін. Важливе місце та значення мали
Слов’яномакедонське літературне товариство Георгія
Пулевського в Софії (1888), Молоде македонське літе-
ратурне товариство в Софії та його орган «Лоза» (1892–
1893), Спілка македонських учнів та студентів «Вардар»
у Белграді (1893–1894), а також белградський
Македонський клуб і його газета «Балканський вісник»
(«Балкански гласник») (1902).
Для македонської славістики, філології, етнографії,
фольклористики та культурної історії надзвичайно
важливим є внесок бессарабського болгарина й відо-
мого російського славіста Петра Драганова (1857–
1928), дворічні македоністичні польові дослідження
якого заклали підвалини сучасної македоністики як
науки, а його «Македонсько-слов’янський збірник із
додатком словника» («Македонско-славянский сбор-
ник с приложением словаря») (СПб., 1894) став пер-
шим виданням іноземного автора, здійсненим на маке-
донській національній платформі.
З цього погляду також, безперечно, важливу роль
мало заснування та діяльність Македонського
науково-літературного товариства в Санкт-
Петербурзі (1902), яке сформулювало першу повну й
усебічну македонську національно-політичну та
науково-культурну програму (1902), офіційно ввело
македонську мову до службового вжитку (1903,
1912), видало першу книгу із сучасної македонської
літературної мови та правопису «Про македонські
справи» («За македонцките работи») (Софія, 1903) та
перший журнал цією мовою «Вардар» (Одеса, 1905),
надрукувало першу мапу Македонії македонською
мовою (СПб., 1913), а також випускало найвідомі-
ший македонський періодичний орган «Македонський
голос» («Македонский голос») (Петроград, 1913–
1914). На чолі цієї багатопланової та винятково важ-
ливої діяльності стояли голова Товариства Димитр
Чуповський (1878–1940) та відомий македонський
славіст і національно-культурний діяч Крсте
Мисирков (1874–1926).
Одним із головних завдань у програмах усіх цих
македонських асоціацій було вивчення македонської
народної творчості. Ще Г. Пулевський у своєму
Товаристві головною метою ставив завдання «відро-
дження народної македонської літератури» (1888), сам
збирав та видавав македонські народні пісні. Статутною
метою Товариства «Вардар» було «вивчення та озна-
йомлення зі своєю батьківщиною з географічного,
етнографічного та історичного погляду» (1894), і майже
такою самою була мета Статуту петербурзького
Товариства: «вивчати мову, пісні, звичаї та історію
Македонії» (1903), зокрема, «збирати й вивчати істо-
ричні пам’ятки та особливості побуту македонських
слов’ян» (1912), тоді як програмні цілі журналу «Вардар»
(1905) було викладено в публікації цього періодичного
видання:
«1. Вірші, оповідання, романи й драматичні твори на
теми місцевого життя.
Issn 01306936 / Народна творчість та етнографія / №3 2009
9
2. Публікація пам’яток давньої писемності та усної
народної творчості македонців.
3. Дослідження питань загальної македонської літера-
турної мови. Характеристика окремих македонських
говорів. Характеристика мови македонських літератур-
них пам’ятників, як давніх, так і нових.
4. Дослідження пам’яток македонської усної та
писемної літератури щодо їхнього змісту, зв’язку з
народним життям та культурним становищем на час
появи літературної пам’ятки. Літературні школи та
напрями.
5. Опис вдачі, звичаїв, народного вбрання, народно-
го життя, польові та домашні знаряддя, методи та
характер праці, домашній устрій і виховання, умови
життя, тобто побут і культурне становище народу, неза-
лежно від умов чи у зв’язку з умовами його розвитку, на
підставі особистих спостережень або згідно з пам’ятками
усної народної творчості.
6. Сучасне народне життя македонців, пов’язане з
усіма сучасними культурно-історичними чинниками...».
Після Першої світової війни голова Товариства
Д. Чуповський, готуючи енциклопедично задуманий
«План составления македонского речника и словника»,
включає таке:
«Географія та етнографія Македонії. Область із суто
македонським та змішаним населенням. Які народи
живуть у Македонії. Чим різняться говірки та звичаї
різних груп македонців. Результати культурного впливу
сусідів – болгар, сербів, греків, турків – на македонців.
Основні та дотичні види занять мешканців, соціальні
угрупування [...].
Мова македонців. Народні пісні, казки та прислів’я.
Народні музичні інструменти і народна музика.
Македонська література, церковна та світська. У чому
полягає різниця (мовна) між македонцями та іншими
балканськими слов’янами. Спроби оформлення маке-
донської [літературної] мови. Македонські періодичні
та неперіодичні видання, які боронили та боронять
незалежність і самостійність Македонії.
Коротка граматика македонської мови. Приклади
розмов македонською мовою. Пісні, казки та прислів’я
македонською мовою. Словник загальновживаних слів
серед македонців. Мапа Македонії. Портрети борців за
незалежність Македонії».
Упродовж міжвоєнного періоду у Вардарській час-
тині Македонії було сформовано ряд легальних та
нелегальних македонських товариств, які у своїй
діяльності, крім усього іншого, значну увагу приділя-
ли розвиткові македонської писемної мови, збиранню
македонського фольклору та представленню народної
культури широкому загалу. Головну роль у цьому віді-
гравала різнобічна діяльність поета Кочо Рацина,
високою активністю були також позначені:
Македонська молодіжна революційна організація у
Скоп’є (1933–1934), Культурно-просвітнє товариство
«Вардар» у Загребі (1935–1938) та «Наш вісник» («Наш
весник») (1937), а також скопські періодичні публіка-
ції «Промінь» («Луч») (1937–1938) та «Наше слово»
(«Наша реч») (1939–1941).
Безпосереднім програмним послідовником та продовжу-
вачем ідеології і діяльності петроградського Товариства
був Македонський літературний гурток у Софії (1936–
1942) на чолі з поетом і національним діячем Николою
Вапцаровим (1909–1942). Тут не лише пробуджувалося
й набирало сили національне усвідомлення майбутньої
визвольної боротьби, для чого вивчалися македонська
національна історія та культура, але й створювалася
сучасна македонська література (В. Марковський,
К. Неделковський, К. Рацин, В. Наумчеський). Усі члени
Гуртка брали участь в антифашистській боротьбі, части-
на з них віддала в ній своє життя, інші стали засновника-
ми сучасної македонської науки, літератури та культури
в македонській державі. Тому й недивно, що серед пер-
ших видань, які з’явилися в молодій державі, була об’ємна
«Збірка народних пісень» («Збирка на народни песни»)
(1945) молодого славіста, наближеного до Гуртка, Блаже
Конеського, а згодом – збірка «Македонські народні
казки» («Македонски народни приказни») разом із
«Букварем», та перша «Македонська граматика».
Саме тому серед перших науково-дослідних установ
македонської держави був відновлений Етнологічний
музей та заснований у той час Фольклорний інститут
(1950), перейменований пізніше в Інститут фольклору
(1962). Від цього інституту як окрема наукова установа
відокремився Інститут македонської мови ім. Крсте
Мисиркова (1963). Пізніше Інституту фольклору було
надано ім’я Марка К. Цепенкова (1979), і він офіційно
набув статусу суспільного закладу – Інституту фольклору
ім. Марка К. Цепенкова (1997). Окремого інституту, який
би займався проблемами етнографії/етнології, у Македонії
не було створено, навіть кафедру етнології на філософсько-
му факультеті з незрозумілих причин на довгий час було
скасовано й тільки пізніше відновлено на природничо-
математичному факультеті університету в Скоп’є.
Інститут фольклору ім. Марка К. Цепенкова є науко-
вою установою, що збирає, вивчає та презентує духовне
й матеріальне надбання македонського народу, а також
етнічних меншин у Македонії. Науково-дослідна діяль-
ність Інституту провадиться в межах таких структур-
них підрозділів:
1. Відділ усної народної літератури.
2. Відділ народної музики і народного танку.
3. Відділ народних звичаїв та ігор.
4. Відділ текстильної та іншої народної орнаментики.
5. Бібліотека та Архів Інституту.
6. Загальний відділ.
Починаючи з 1969 року Інститут кожні два роки
організовує Міжнародний симпозіум з балканського
фольклору, а з 1968 року регулярно видає свій друкова-
ний орган «Македонски фолклор», де друкуються й
матеріали Симпозіуму (п’ятьма мовами), крім того
широка видавнича діяльність відбиває різнобічну
науково-дослідну програму Інституту.
Утвердженню македонської фольклористичної та
етнографічної наукової думки сприяли й колишні
щорічні югославські (міжнародні) фольклористичні
конгреси, що проводилися в різних республіках
Югославії. Науковий досвід співробітники Інституту
Issn 01306936 / Народна творчість та етнографія / №3 2009
Македонська народна традиція – проблема ідентичності10
здобували також як учасники національних і міжнарод-
них конгресів, інших наукових заходів у країні та за
кордоном. Наміри Інституту фольклору ім. Марка
Цепенкова в Скоп’є стати міжнародним центром із
вивчення фольклору народів Південно-Східної Європи
значною мірою було реалізовано.
Співробітництво між нашими науковими установами
має піввікову історію. Випуск «македонського» номера
авторитетного журналу Інституту мистецтвознавства,
фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН
України не тільки надає ще одну можливість усебічного
взаємного ознайомлення з нашими народами і культу-
рами, але й становить практичне й вагоме наближення
македонської й української науки відповідно до Угоди
про наукове співробітництво між Македонською акаде-
мією наук і мистецтв та Національною академією наук
України, яке особливо поглибилося після 2002 року. Від
того часу міжакадемічна співпраця опинилася на новій,
вищій фазі свого розвитку, проявом чого стають регу-
лярні видання спільних збірників за результатами щоріч-
них наукових зустрічей, які почергово відбуваються в
наших країнах.
Переклад із македонської оксани Микитенко
|