Формули в народних казках
In Macedonia live different ethnic groups with different religions. These communities still have a living folk culture as: folk songs, folk tales, beliefs, customs… which means that through these folk materials all ethnic groups realize their individual and collective norms and values which play a m...
Gespeichert in:
| Datum: | 2009 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2009
|
| Schriftenreihe: | Народна творчість та етнографія |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20334 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Формули в народних казках / С. Пиличкова // Народна творчість та етнографія. — 2009. — № 3. — С. 22-25. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-20334 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-203342011-05-27T12:03:38Z Формули в народних казках Пиличкова, С. Македонська народна традиція – проблема ідентичності In Macedonia live different ethnic groups with different religions. These communities still have a living folk culture as: folk songs, folk tales, beliefs, customs… which means that through these folk materials all ethnic groups realize their individual and collective norms and values which play a major part in their social and cultural communications, and in that way they form their specific attitudes and ideologies. My research work was carried out in several regions where sufficient representatives of different ethnic groups live together, where I was especially interested in: ethnic dialogue seen through the oral interpretation of folk tales as the act of socio-cultural interaction which refers to the expression of ethnic identity; the process of self-identification of the group members and their interpretation of the communicative situation or event; the influence of the other participants and the preferred languages of self-presentations. It would be possible to list a number of folktales where we can easily find the mutual narrative elements as a result of mutual influences among different ethnic group’s cultures. The present work presents the main esthetic narrative elements in the texts of the contemporary Macedonian, Turkish, Albanian, Vlach and Jipsy fairy tales. The most interesting variants of the initial, medial and final formulae is given in order to show the similarities and differences according their oral interpretations. 2009 Article Формули в народних казках / С. Пиличкова // Народна творчість та етнографія. — 2009. — № 3. — С. 22-25. — укр. 0130-6936 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20334 uk Народна творчість та етнографія Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Македонська народна традиція – проблема ідентичності Македонська народна традиція – проблема ідентичності |
| spellingShingle |
Македонська народна традиція – проблема ідентичності Македонська народна традиція – проблема ідентичності Пиличкова, С. Формули в народних казках Народна творчість та етнографія |
| description |
In Macedonia live different ethnic groups with different religions. These communities still have a living folk culture as: folk songs, folk tales, beliefs, customs… which means that through these folk materials all ethnic groups realize their individual and collective norms and values which play a major part in their social and cultural communications, and in that way they form their specific attitudes and ideologies. My research work was carried out in several regions where sufficient representatives of different ethnic groups live together, where I was especially interested in: ethnic dialogue seen through the oral interpretation of folk tales as the act of socio-cultural interaction which refers to the expression of ethnic identity; the process of self-identification of the group members and their interpretation of the communicative situation or event; the influence of the other participants and the preferred languages of self-presentations. It would be possible to list a number of folktales where we can easily find the mutual narrative elements as a result of mutual influences among different ethnic group’s cultures. The present work presents the main esthetic narrative elements in the texts of the contemporary Macedonian, Turkish, Albanian, Vlach and Jipsy fairy tales. The most interesting variants of the initial, medial and final formulae is given in order to show the similarities and differences according their oral interpretations. |
| format |
Article |
| author |
Пиличкова, С. |
| author_facet |
Пиличкова, С. |
| author_sort |
Пиличкова, С. |
| title |
Формули в народних казках |
| title_short |
Формули в народних казках |
| title_full |
Формули в народних казках |
| title_fullStr |
Формули в народних казках |
| title_full_unstemmed |
Формули в народних казках |
| title_sort |
формули в народних казках |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Македонська народна традиція – проблема ідентичності |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20334 |
| citation_txt |
Формули в народних казках / С. Пиличкова // Народна творчість та етнографія. — 2009. — № 3. — С. 22-25. — укр. |
| series |
Народна творчість та етнографія |
| work_keys_str_mv |
AT piličkovas formulivnarodnihkazkah |
| first_indexed |
2025-07-02T20:57:32Z |
| last_indexed |
2025-07-02T20:57:32Z |
| _version_ |
1836570224047947776 |
| fulltext |
Issn 01306936 / Народна творчість та етнографія / №3 2009
22
Порівняння ініціальних і фінальних наративних ситу-
ацій македонського, албанського, турецького, волосько-
го і циганського варіантів містить опозиційні характерні
риси героя в межах сюжетної дії народної казки.
Образ героя в ініціальних наративних ситуаціях.
На початку сюжетної дії герой найчастіше описується як
бідний, підкорений, нерозпізнаний персонаж без друзів і
кохання, який залишає дім і батьків з різних причин,
наприклад: знайти неприятеля, що знищує садок або
поле – АТ-300; врятувати царську доньку, яку віддали
велетню або змію – АТ-300, 301, 303; знайти велетня, який
із дівчиною-полонянкою піднімається на вершину гори –
АТ-530; знайти яйце, в якому міститься сила і серце змія –
АТ-302; знайти чудовисько, яке причарувало принцесу,
щоб бути з нею кожної ночі – АТ-507. У деяких казках
неприятель перебуває в домівці героя. Так, наприклад, у
казках типу АТ-403, 510, 511 це мачуха, з якою бореться
пасербиця; або АТ-480, в якому дівчина служить відьмі.
На відміну від цієї групи, існують казки, в яких герой
зустрічається з неприятелем, що з’являється у своїй при-
родній неприхованій формі, як, наприклад, у казці АТ-306.
Внутрішні якості героя. У народних казках вони
виражаються через різні характерні риси або дії впро-
довж нарації. Характерні риси казкових персонажів не
описуються термінами: добрий, вдячний, поганий,
злий, суворий, лякливий тощо. Найчастіше докази
такої характеристики з’являються через дії в нарації,
що є перевіркою запропонованих характеристик. Якщо
іспит складено, це доводить, що герой є заслуженим
членом спільноти, але водночас таке тестування стосу-
ється і його внутрішніх якостей.
Зовнішні характеристики героя. У деяких казках
підтвердженням наявності конкретних внутрішніх ознак
можуть бути і зовнішні характеристики, як, наприклад:
золоте волосся, усмішка з трояндами, сльози з перлин,
волосся із золотими монетами тощо. Такі зовнішні озна-
ки дають інформацію і про внутрішні якості образів.
Ілюстрацією можуть бути казки типів АТ-433, 533.
Незважаючи на потребу об’ємного відтворення подій
у просторі й часі, в наративах вони зображені в стислій
формі для досягнення ефекту неочікуваних змін.
Зазвичай це робиться в три етапи в наративах, які міс-
тять процес дозрівання героя, а кожна фаза містить
перевірку його теперішнього стану. Герой перебуває в
часі й просторі якоїсь із цих фаз, доки не буде готовим
до переходу в наступну.
Севім Пиличкова
формули В народних каЗках
Севим Пиличкова. Формули во народни приказни
Vo Makedonija `iveat pove}e etni~ki grupi koi imaat `iva kulturna tradicija koja neguva narodni pesni,
prikazni, veruvawa, obi~ai... so koi site etni~ki grupi gi realiziraat individualnite i kolektivni vrednosni
normi {to e od osobeno zna~ewe za nivnata op{testveno-kulturna komunikacija. Terenskite istra`uvawa se
realiziraat vo pove}e regioni so cel niz interpretacijata na narodnite prikazni da se dobie uvid vo nivnata socio-
kulturna interakcija, kako i odreduvawe na sli~nostite i razlikite vo oformuvaweto na estetskite elementi od
tekstovite narodni prikazni.
Mo`e da se poso~at pove}e primeri od prikazni kade se zabele`uvaat narativni elementi zaedni~ki kako rezultat
na me|usebnite vlijanija me|u razli~nite etni~ki grupi.
Vo referatot se pravi obid da se poso~at sli~nostite i razlikite vo oformuvaweto na estetskite narativni
delovi od varijantite narodni prikazni raska`ani na makedonski, turski, albanski, vla{ki i romski jazik. Pri toa,
se poso~uvaat tekstovite od usnata interpretacija na inicijalni, medijalni i finalni formuli, dadeni spored
nivnata izvorna jazi~na forma.
Sevim Pilichkova. The Formulas in Folk Tales
In Macedonia live different ethnic groups with different religions. These communities still have a living folk culture as: folk songs,
folk tales, beliefs, customs… which means that through these folk materials all ethnic groups realize their individual and collective norms
and values which play a major part in their social and cultural communications, and in that way they form their specific attitudes and
ideologies. My research work was carried out in several regions where sufficient representatives of different ethnic groups live together,
where I was especially interested in: ethnic dialogue seen through the oral interpretation of folk tales as the act of socio-cultural interaction
which refers to the expression of ethnic identity; the process of self-identification of the group members and their interpretation of the
communicative situation or event; the influence of the other participants and the preferred languages of self-presentations.
It would be possible to list a number of folktales where we can easily find the mutual narrative elements as a result of mutual influences
among different ethnic group’s cultures. The present work presents the main esthetic narrative elements in the texts of the contemporary
Macedonian, Turkish, Albanian, Vlach and Jipsy fairy tales. The most interesting variants of the initial, medial and final formulae is given
in order to show the similarities and differences according their oral interpretations.
Issn 01306936 / Народна творчість та етнографія / №3 2009
23Севім Пиличкова. Формули в народних казках
Функція складних завдань. Значення різних варі-
антів складних завдань, які має вирішити герой, так
само символізує періоди його змужніння. Це триває до
вирішення найскладнішого третього завдання, що сим-
волізує третю фазу його змужніння і переходу в світ
дорослих. Успішні перевірки нагороджуються досяг-
ненням заслуженої кінцевої мети наративу, тобто
дозволу одружитися. Складне завдання часто має від-
ношення і до суспільного віддалення між хлопцем і
дівчиною, коли від результату залежить, чи вдасться
герою змінити свій підпорядкований стан на початку
наративу на домінуючий наприкінці сюжетної дії.
У деяких казках, окрім батька як ініціатора перевірки
здібностей героя, з’являється і царська донька, яка
також його спокушає. Це має підтвердити їхню рівно-
правність і відсторонити підпорядкований стан героя
по відношенню до його попереднього суспільного ста-
тусу. Тому наприкінці казки хлопець-герой заслуговує
царську доньку за дружину. Для цього треба, щоб він
довів, що є найкращим, найсміливішим, найхоробрі-
шим і найуспішнішим серед усіх інших хлопців у цар-
стві – його суперників.
Функція дарів. Здійснені раніше дослідження й ана-
ліз характерних рис героя в наративах показують, що
найчастіше при виконанні складних завдань він діє не
сам. Щоб досягнути очікуваної мети, він отримує пора-
ду, зброю чи інші об’єкти, а також помічників з надпри-
родними силами. Метою наративного елементу дару-
вання є допомога героєві в отриманні потрібної умови,
яка зробить можливим доступ до бажаної особи.
З погляду їхньої наративної функції дари слугують укрі-
пленню сили героя, що можна побачити в аналізі тісно-
го зв’язку між іспитом – складним завданням – і отри-
маним даром. Отже, дари з надприродними рисами
представляють символічні вирази, що вказують на
реальні атрибути героя в наративі, які виражаються і
стають релевантними тільки в ситуації, коли внутрішні
якості героя мають суттєве значення для сюжетної дії.
Тільки після досягнення поставленої мети (наприклад,
одруження з царською донькою) в сюжетній дії припи-
няється функціонування дарів (як, наприклад, най-
швидший і найсильніший кінь у світі) адже вони біль-
ше не згадуються.
Тому дари в науці трактуються як символічне відо-
браження рис характеру героя – якою мірою він має
такі риси, так йому і дозволяється шукати й завоювати
бажану дівчину. Точніше, для досягнення кінцевої мети
герой має спочатку підтвердити свої характерні риси:
вдячність, ласкавість, хоробрість, люб’язність, співчут-
тя і бажання допомогти своєму оточенню... Ці риси
герой показує в казках, де йому допомагають різні тва-
рини: коні, леви, лисиці, риби, цуценята, кішки та інші,
або помічники в людській подобі, як у казках
типу АТ-505–508, де з’являється мотив «вдячного
мерця».
Функція помічників. Усі помічники, що в наративі
зображені в подобі тварини, в науці тлумачаться як сим-
волічні відображення контролю героя над своїм тілом,
оскільки помічники є частинами його тіла. На це вказує і
російський учений В. Пропп, який вважає, що впродовж
нарації герой може діяти і як його помічник, тобто, що
помічник є героєм, який перебуває в певному внутріш-
ньому стані і ситуації, коли його частина має сумніви або
боїться визначеної дії. При цьому на поверхню виходить
та частина, яка спонукає героя до необхідної реакції, щоб
перемогти сумніви і вагання. Отже, саме ця частина, яка
виходить на поверхню через потребу в певній дії, тлума-
читься казкою як помічник.
З тих же причин у казках якість як поняття виражаєть-
ся як кількість, тобто особливі випадки і події в сюжетній
дії наративу з’являються мультипліковано, а саме, повто-
рюються тричі. Так, наприклад, герой виконує три склад-
ні завдання; під час дії він тричі бореться з трьома дуже
великими зміями або велетнями, які мають надзвичайно
страшну зовнішність. Можна нарахувати багато прикла-
дів, які в наративній конструкції структури казки постій-
но символізують такі самі події.
Функція весілля. Весілля як дія в народній казці є
прагненням героя прикласти зусилля, що виявляється
на трьох рівнях:
– здобути незалежність від батьків та інших автори-
тетних осіб;
– заслужити любов героя протилежної статі;
– здобути безпечне і впевнене майбутнє новій родині.
Такі намагання містять три групи тематичних опо-
зицій:
– конфлікт між генераціями;
– зустріч персонажів протилежної статі;
– суспільна опозиція між підпорядкованим і доміну-
ючим статусом.
За цією схемою пояснюється центральна позиція
весілля, що стосується найбільшої кількості казок,
які в покажчику Аарне-Томсона пронумеровані чис-
лами 300–749, а також часто і в казках 850–999, що
вказує на подібність між чарівними і романтичними
казками, в яких весілля представляє вищий кульмі-
наційний наративний елемент. У запропонованих
типах казок весільна дія має центральну позицію в
наративі і представляє вирішення колишнього кон-
флікту між генераціями, який має розв’язати герой
оповіді. Якщо точніше, весілля, як домінантний нара-
тивний елемент, присутнє майже в усіх народних
казках, незважаючи на причину ініціації, яка приво-
дить у рух сюжетну дію й активізує героя. Наприклад,
оповідь у казці АТ-551 починається з конкретного
недоліку – сліпоти батька-царя, що є причиною
від’їзду героя, щоб знайти ліки від хвороби. Оповідь
завершується поверненням героя зі знайденими ліка-
ми – живою водою, після чого він отримує заслужену
винагороду – весілля.
Аналіз оригінального матеріалу показує, що весіл-
ля як тріумфальна дія оповіді є заслугою і царського
сина або доньки, і бідного вівчара чи дівчини. У дея-
ких казках бідний герой є царським сином у маскова-
ній зовнішній формі, потреба використання маски
пояснюється тим, щоб справжнього героя не впізнав
фальшивий, як і потреба бути невпізнаним під час
першої зустрічі з царем і його донькою. Перетворення
Issn 01306936 / Народна творчість та етнографія / №3 2009
Македонська народна традиція – проблема ідентичності24
починається після кінцевого результату третього
складного завдання і протистояння справжнього
героя та фальшивого в присутності царя і доньки.
Диспропорція форми і змісту в народних казках сто-
сується образів справжнього та фальшивого героїв
на користь першого.
Опозиція форма/зміст співвідноситься з актом вика-
зування себе героєм казки, коли відкривається справ-
жній зміст його прихованої, маскованої форми. Саме
успішно прихований ідентитет стосується спокушуван-
ня героя. Приховування ідентитету робиться для участі
в битві з неприятелем і досягнення перемоги, у чому
виявляється змагання героя з іншими кандидатами за
одруження з царською донькою. З наративним момен-
том, який завершується весільною дією, доходить до
трансформації як образу героя, так і царської доньки,
яка на початку сюжетної дії найчастіше є лояльною і
слухняною донькою аж до моменту, коли герой успіш-
но складає останній тест – третє складне завдання, яке
дав цар. До самого моменту розв’язання опозиції
форма/зміст царська донька не погоджується із запро-
понованим її татом чоловіком, також і через те, що за
зовнішніми характеристиками кандидата він є лише
таким, яким має бути царський зять. У деяких казках
наративна частина, що веде до весілля героя, почина-
ється з його приїздом до царського палацу, де справ-
жній герой має зустрітися з фальшивим і викрити його.
Герой часто є пасивним, а дії щодо розпізнавання
справжнього і викриття фальшивого героя бере на себе
царська донька. Вона вказує на елементи, з яких скла-
дається тест для перевірки.
Залежно від особливості аспекту індивідуалізації героя,
народні казки можна поділити на дві загальні групи:
– народні казки, які найчастіше завершуються весіл-
лям і укладанням шлюбу героїв, що є винагородою за
успішне вирішення складних завдань;
– народні казки, в яких дія розпочинається там, де
вона завершується в попередній групі.
У більшості казок функція весілля стосується під-
твердження, що герой дозрів, але є й такі, в яких
сюжетна дія весіллям не завершується. Причиною
цього є потреба додаткового підтвердження зрілості
героїв, через яке вони вимушені впоратися зі складно-
щами ще однієї ініціації. Йдеться про казки типу АТ-425,
в яких уже на початку сюжету повідомляється, що
шлюбний партнер є зачарованою особою, яка впро-
довж дня з’являється у формі тварини, а вночі є люд-
ською істотою. Найчастіше в народних казках не наво-
диться причина, через яку він зачарований, але в дея-
ких варіантах це є результатом наполегливого прохан-
ня бездітних батьків до Бога, щоб подарував їм дитину.
З вірування про можливість спілкування з вищими
силами походить і прадавнє вірування про надприрод-
не походження героя, коли прохання до вищих сил
втрутитися у безплідний шлюб царя та його дружини
задовільняється.
Для всіх наративних елементів сюжетної дії можна
запропонувати конкретні ілюстрації усних інтерпрета-
цій македонською, албанською, турецькою, волоською
і циганською мовами. У даному випадку нас цікавлять
різні варіанти усного виконання наративного елемен-
ту, що є предметом цього дослідження. Нас цікавить
фінальна формула, яка повідомляє про присутність
оповідача на весіллі героя, про що розповідається як
про останню подію в межах цілісної дії казки. Ця при-
года має окремі характерні риси, якими відрізняється
від усіх попередніх, що складають сюжетну лінію. Герой
в останній події є колишнім оповідачем усіх попередніх
подій сюжету дії, в яких бере участь герой казки.
Прагнення оповідача бути включеним до мистецької
наративної ситуації народної казки особливо яскраво
виявляється в оформленні фінальних формул. У наступ-
них чотирьох важливих моментах подано різні варіан-
ти цілісного тексту цієї фінальної формули:
– повідомлення оповідача про його присутність на
весіллі героя;
– перераховування страв багатої царської трапези;
– досвід оповідача при куштуванні різних страв.
Досвід оповідача під час намагання взяти їжу для
своїх дітей (у деяких варіантах оповідач повідомляє
слухачів, що хотів би і для них [дітей] взяти смачної
їжі). Окрім їжі, в деяких варіантах згадуються і пред-
мети одягу, до того ж перешкоди, щоб винести їх із
чарівного світу, відрізняються від попередніх.
Повідомлення про присутність оповідача на весіл-
лі героя і гарної дівчини в народних казках трапля-
ється в різних варіантих усного виконання.
Найчастіше, коли завершується перераховування
смачної їжі, текст цієї фінальної формули продовжу-
ється інформацією про позитивний чи негативний
досвід оповідача. Гумористичний тон фінальної фор-
мули використовується для наголошення на нереаль-
ності всього, що було досі сказано, і, як результат,
підкреслюється тенденція фінальної формули руйну-
вання ілюзій світу казки. Текст цієї фінальної форму-
ли має й одну особливу функцію в ході наративного
виконання, а саме, текст формули служить оповіда-
чеві невидимим мостом, через який нарація перехо-
дить зі світу і тематики казки до реального світу опо-
відача. Тільки завдяки цьому під час завершення
тексту у фінальній формулі змінюється голос опові-
дача, який, так само, як і перед цим, завершує опо-
відь казки дистанційним методом оповідання від
подій сюжетної дії. Оповідач повторно нагадує публі-
ці останню подію казки. Він повторно згадує весілля
героя. І цю частину інтерпретації в різних казках
бачимо в різних варіантах усного виконання.
Приклади:
– Македонською мовою: Си напрајле свадба и си се
зеле. Сите биле радосни и весели. И ден денеска може е
жив и убаво си живеет (Влаштували весілля й усіх
запросили. Усі були раді й веселі. І сьогодні, можливо,
він живий і добре живе) 1.
– Албанською мовою: U bo një dasmë shoutë e madhe
për shtatë ditë e për shtatë net (Велике весілля зіграли,
воно тривало сім днів і сім ночей) 2.
– Турецькою мовою: Onlar düğün yaptılar, mutlulukla
yaşadılar (Зіграли весілля і жили щасливо) 3.
Issn 01306936 / Народна творчість та етнографія / №3 2009
25Севім Пиличкова. Формули в народних казках
– Волоською мовою: Numta mare featsira. Sh-bonara
eta sh-ban (Велике весілля зіграли. Цілий вік щасливо
прожили) 4.
– Циганською мовою: Baro bijav kergje thaj bahtasa
dzivdisarde (Весілля зіграли і щасливо жили) 5.
Ми подали частину структурного аналізу оригіналь-
них прозових матеріалів з Архіву Інституту фольклору
Марка Цепенкова в Скоп’є. При цьому використовували
синтагматичну модель В. Проппа метасюжету чарівних
народних казок (у формі лінеарного відстеження функ-
цій, які виконують персонажі в сюжетній дії певного
твору), йдучи від основних засад В. Проппа: наполягання
на практичному відновленні парадигматичних відно-
шень між синтагматичними функціями; означення кіль-
кох груп і типів сюжетних функцій в межах наративної дії
даного твору; пов’язування аналізу синтагматики з дина-
мічним перерозподілом за ролями між конкретними
персонажами чарівної казки 6.
Результатом виконаного структурного аналізу, за
моделлю В. Проппа, є те, що ми дійшли до певного усві-
домлення, яке добре відоме у фольклористичній науці 7.
А саме, йдучи від опозиції колективне/індивідуальне і її
значення в оформленні усних текстів народної казки,
робимо висновок, що використання і винятково повною
мірою методу аналізу В. Проппа уможливлює, з одного
боку, відкриття систематичної організації прозових тек-
стів (або її відсутність). З другого боку, констатуємо, що
такий аналіз текстів народних казок не дає ключового
рішення щодо отримання цілісного дослідження і розу-
міння характерних рис усного виконання прозових
фольклорних творів як живої матерії. Тому робимо
висновок, що разом із достовірністю синтагматичного
аналізу текстів чарівних народних казок за допомогою
методу В. Проппа найбільш цілісну картину при дослі-
дженні й аналізі оригінальних прозових текстів можна
отримати, комбінуючи результати, отримані за допомо-
гою методу В. Проппа, і результати аналізу індивідуаль-
ної усної інтерпретації текстів казок. Йдеться про роз-
гляд індивідуальної інтерпретації через специфіку усно-
го виконання народних казок, що охоплює й інші еле-
менти усного виконання (участь публіки, присутність
записувача тощо). Отже, комбінований метод вивчення
дає можливість розгляду і структурних наративних оди-
ниць казки, але одночасно й усіх інших елементів, які
стосуються: різних стилів усної інтерпретації народних
казок; суспільно-соціальних стосунків, представлених у
текстах конкретних індивідуальних інтерпретаторів як
результат особистого ставлення і розмірковування
народних оповідачів щодо конкретних подій; колектив-
ної та індивідуальної системи цінностей, представленої
в усних інтерпретаціях різних оповідачів; причин ство-
рення різних локальних і регіональних варіантів та
визначення їхньої специфіки щодо цілісної наративної
діяльності. Робимо висновок, що структурний аналіз
текстів народних казок, зроблений виключно за мето-
дом В. Проппа, є показником стану даного прозового
фольклорного матеріалу, передусім, розглянутого в
аспекті його колективних характерних рис.
1 Вражиновски Т. Македонски народни
волшебни приказни. Институт за фолклор
«Марко Цепенков», Скопје, Македонско
народно творештво. Народни приказни.
Книга 2. – Скопје, 1986.
2 FSHPP, V, (1972): Folklor shqiptar. Proza
popullore. V. Instituti i Folklorit. Tiranë.
Përgatitur nga J. Panajoti. Red. përgj. Z. Sako.
3 Пиличкова С. Функцијата на формулите
во турските народни приказни. Институт за
фолклор «Марко Цепенков». Посебни
изданија. Книга 50. – Скопје, 2005.
4 Ановска К., Влашките народни приказни
од Струшко. Институт за фолклор «Марко
Цепенков». Посебни изданија. Книга 54. –
Скопје, 2004.
5 Петровський Т. Польові дослідження.
6 Серйозні перспективи у вивченні струк-
тури народної казки, як і сюжетних функ-
цій її наративних елементів, стали можли-
вими завдяки публікації «Морфології
чарівних народних казок» В. Й. Проппа.
Справжнє зацікавлення наукової спільно-
ти цією працею, яка вперше була надруко-
вана ще у 1928 році, почалося після пере-
кладу англійською, здійсненого в
1958 році. Потреба англійського перекла-
ду стала результатом успіху структурної
філології та антропології: Vladimir J. Propp,
Morphology of the Folktale. Edited with an
introduction by Svatava Porkova-Jakobson,
translated by Laurence Scott. Indiana
University Research Center in Anthropology,
Folklore and Linguistics. Publication Ten.–
Bloomington, 1958; новий переклад англій-
ською: Propp V. Morfology of the Folktale,
Second edition, revised and edited with a
Preface by Louis A. Wagner. New Introduction
by Alan Dundes. University of Texas Press. –
Austin; London, 1968.
7 Структурний аналіз текстів дає змогу
дослідникам виділити зразок ойкотипу,
навіть при аналізі тексту лише однієї казки,
зареєстрованої у певному культурно-
мовному регіоні, але, зрозуміло, якою
мірою зв’язок зі структурним зразком,
тобто відкриттям і реєстрацією послідов-
ної, безперервної наративної структури
сюжетної дії казки був успішним. Отже, за
допомогою точної розробки нарису опису
гіпотетичного ойкотипу теоретично можна
передбачити зміну текстів казок при їх
запозиченні з певного культурно-мовного
середовища, як результат усної трансмісії
прозового матеріалу у процесі його руху за
горизонтальним напрямком, поширення і
побутування в нових умовах. Тому часто
після першого структурного аналізу при-
ходить усвідомлення того, що і при вико-
ристанні компаративного, як і структурно-
го методу при дослідженні текстів народ-
них казок дослідники стикаються з визна-
ченням подібностей і виголошенням від-
мінностей. Таке усвідомлення приводить
до висновку, що гіпотетичні ойкотипи
можна відкрити через компаративний
метод, або використовуючи структурний
аналіз прозових фольклорних творів.
Найбільш ідеальним вважається викорис-
тання обох методів, причому основним є
збереження хронологічного порядку, в
якому з’являються елементи парадигми
конкретної інтерпретації.
Примітки
Переклад із македонської олесі Ковтун
|