Про деякі македонські й балканські прислів’я та приказки
The aim of this paper is the investigation of the common Balkan paroemiological layer which, in the Macedonian examples, is related to the folk expression containing numerous proverbial items that contain identical, equivalent or adequate parallels in the languages with which the Macedonian has been...
Gespeichert in:
| Datum: | 2009 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2009
|
| Schriftenreihe: | Народна творчість та етнографія |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20335 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Про деякі македонські й балканські прислів’я та приказки / Б. Величковський // Народна творчість та етнографія. — 2009. — № 3. — С. 26 -31. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-20335 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-203352011-05-27T12:03:32Z Про деякі македонські й балканські прислів’я та приказки Величковський, Б. Македонська народна традиція – проблема ідентичності The aim of this paper is the investigation of the common Balkan paroemiological layer which, in the Macedonian examples, is related to the folk expression containing numerous proverbial items that contain identical, equivalent or adequate parallels in the languages with which the Macedonian has been in direct contact in the Balkan linguistic milieu. In relation to these common proverbs and sayings it has to be stressed that it is not always an easy task to identify the language from which they originate, therefore the researcher very often finds himself in front of a big dilemma how to resolve it. However, sometimes the presence of some lexical and structural features in these paroemiological forms gives a clue by means of which it is possible to spot their source of origin. Thus, starting from this criterion, it can be concluded that a considerable stock of the Macedonian proverbs and sayings are of Oriental and Turkish origin. In general, these so-called short forms represent an essential part of the Macedonian folklore, which content is fairy rich and various, and they express the attitude of the people for they are the reflection of life with all the complexity throughout their history in this part of the Balkan Peninsula. 2009 Article Про деякі македонські й балканські прислів’я та приказки / Б. Величковський // Народна творчість та етнографія. — 2009. — № 3. — С. 26 -31. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 0130-6936 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20335 uk Народна творчість та етнографія Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Македонська народна традиція – проблема ідентичності Македонська народна традиція – проблема ідентичності |
| spellingShingle |
Македонська народна традиція – проблема ідентичності Македонська народна традиція – проблема ідентичності Величковський, Б. Про деякі македонські й балканські прислів’я та приказки Народна творчість та етнографія |
| description |
The aim of this paper is the investigation of the common Balkan paroemiological layer which, in the Macedonian examples, is related to the folk expression containing numerous proverbial items that contain identical, equivalent or adequate parallels in the languages with which the Macedonian has been in direct contact in the Balkan linguistic milieu. In relation to these common proverbs and sayings it has to be stressed that it is not always an easy task to identify the language from which they originate, therefore the researcher very often finds himself in front of a big dilemma how to resolve it. However, sometimes the presence of some lexical and structural features in these paroemiological forms gives a clue by means of which it is possible to spot their source of origin. Thus, starting from this criterion, it can be concluded that a considerable stock of the Macedonian proverbs and sayings are of Oriental and Turkish origin. In general, these so-called short forms represent an essential part of the Macedonian folklore, which content is fairy rich and various, and they express the attitude of the people for they are the reflection of life with all the complexity throughout their history in this part of the Balkan Peninsula. |
| format |
Article |
| author |
Величковський, Б. |
| author_facet |
Величковський, Б. |
| author_sort |
Величковський, Б. |
| title |
Про деякі македонські й балканські прислів’я та приказки |
| title_short |
Про деякі македонські й балканські прислів’я та приказки |
| title_full |
Про деякі македонські й балканські прислів’я та приказки |
| title_fullStr |
Про деякі македонські й балканські прислів’я та приказки |
| title_full_unstemmed |
Про деякі македонські й балканські прислів’я та приказки |
| title_sort |
про деякі македонські й балканські прислів’я та приказки |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Македонська народна традиція – проблема ідентичності |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20335 |
| citation_txt |
Про деякі македонські й балканські прислів’я та приказки / Б. Величковський // Народна творчість та етнографія. — 2009. — № 3. — С. 26 -31. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| series |
Народна творчість та етнографія |
| work_keys_str_mv |
AT veličkovsʹkijb prodeâkímakedonsʹkíjbalkansʹkíprislívâtaprikazki |
| first_indexed |
2025-07-02T20:57:35Z |
| last_indexed |
2025-07-02T20:57:35Z |
| _version_ |
1836570226438701056 |
| fulltext |
Issn 01306936 / Народна творчість та етнографія / №3 2009
26
У цій праці подано огляд деяких македонських
прислів’їв і приказок, ідентичних балканському паре-
міологічному прошарку, який, як промовисто свідчать
македонські приклади, належить до народного говору і
містить численні прислів’я, що мають відповідні варі-
анти в мовах, з якими македонська мова контактувала
в межах балканського лінгвістичного середовища.
Стосовно зазначених спільних прислів’їв і приказок
треба зауважити, що ідентифікувати мову, від якої саме
вони походять, нелегко, тому досліднику часто дово-
диться розв’язувати своєрідний мовний «гордіїв вузол».
Проте інколи наявність деяких лексичних елементів і
структурних особливостей у пареміологічних одини-
цях робить можливим здійснення такої ідентифікації.
Так, відповідно до цього критерію, про деякі македон-
ські пареміологічні одиниці можна сказати, що їх дже-
релом, крім рідної мови, були турецька, грецька, румун-
ська, албанська чи інші балканські мови.
Прислів’ям і приказкам, показовим витворам маке-
донського фольклору, властивий багатий і різноплано-
вий зміст. Вони відбивають мислення народу та його
ставлення до багатьох життєвих реалій, а також репре-
зентують спосіб життя й історичний розвиток цієї час-
тини Балканського півострова.
Дана стаття водночас є і спробою в стислій формі
вказати на можливість ліквідації деяких слабких місць
і недоліків у вивченні етимології і ґенези окремих
прислів’їв і визначення, які з них є спільними для всіх
балканських народів та їхніх мов. У цьому сенсі необ-
хідно зазначити, що існування цих фольклорних жан-
рів треба розглядати з позицій широкого географічного
контексту і на теренах, які поєднують суспільно-
історичний і психолінгвістичний контекст, а такий спо-
сіб вимагав би одного підходу до відбору характерис-
тик при дослідженні.
Найдавніші пареміологічні і пареміографічні
південнослов’янські та балканські джерела походять
від східних народів і їхньої культури, які, завдяки
грекам та римлянам або за посередництва середньо-
вічних і пізніших писемних зразків, потрапили до
фонду прислів’їв багатьох слов’янських народів.
Проте слід зауважити, що, крім прислів’їв, що їх ство-
Боне величковський
Про деЯкі македонські й балканські ПрисліВ’Я та
ПрикаЗки
Боне Величковски. За некои македонски и балкански пословици и поговорки
Со оваа статија се цели да направи преглед на заедничкиот балкански паремиолошки слој, кој во македонските при-
мери се однесува на народниот израз со бројни пословични единици со идентични, еквивалентни или адекватни парале-
ли во јазиците со кои македонскиот јазик бил во непосреден допир во балканската лингвистичка средина.
Во врска со заедничките пословици и поговорки треба да се нагласи дека не секогаш е лесно да се идентификува
јазикот од кој тие потекнуваат, па поради тоа истражувачот многу често се наоѓа исправен пред голема дилема како да
се справи со овој проблем. Меѓутоа, понекогаш присуството на некои лексички или структурни црти во овие паремио-
лошки форми служи како индикатор со чија помош можно е да се одреди нивниот извор, односно потеклото. На тој
начин, поаѓајќи од овој критериум, може да се заклучи дека значителен број македонски пословици и поговорки се од
ориентално или турско потекло.
Главно, овие таканаречени кратки форми претставуваат значаен дел од македонскиот фолклор, чијашто содржина е
прилично богата и разновидна и тие го изразуваат ставот на народот бидејќи се одраз на животот со целата негова комп-
лексност што се огледа низ неговата историја на овој дел од Балканскиот полуостров.
Bone Veličkovski. About some Macedonian and Balkan proverbs and sayings
The aim of this paper is the investigation of the common Balkan paroemiological layer which, in the Macedonian examples, is related
to the folk expression containing numerous proverbial items that contain identical, equivalent or adequate parallels in the languages with
which the Macedonian has been in direct contact in the Balkan linguistic milieu.
In relation to these common proverbs and sayings it has to be stressed that it is not always an easy task to identify the language from
which they originate, therefore the researcher very often finds himself in front of a big dilemma how to resolve it. However, sometimes
the presence of some lexical and structural features in these paroemiological forms gives a clue by means of which it is possible to spot
their source of origin. Thus, starting from this criterion, it can be concluded that a considerable stock of the Macedonian proverbs and
sayings are of Oriental and Turkish origin.
In general, these so-called short forms represent an essential part of the Macedonian folklore, which content is fairy rich and various,
and they express the attitude of the people for they are the reflection of life with all the complexity throughout their history in this part
of the Balkan Peninsula.
Issn 01306936 / Народна творчість та етнографія / №3 2009
27Боне Величковський. Про деякі македонські й балканські прислів'я та приказки
рив сам народ, існують і такі, які збігаються з
прислів’ями інших європейських народів, із незначни-
ми модифікаціями в конструкції та структурі в дусі
балканських мов. Все це свідчить на користь того, що
ні балканське мислення, ні мудрість, утілені в
прислів’ях, незважаючи на свою автентичність і спе-
цифічність, не могли розвиватися і самостійно функ-
ціонувати поза контекстом західноєвропейського й
універсального людського мистецтва, а також тих
самих чи схожих мовних феноменів, спільного психо-
лінгвістичного бачення категорій загальнолюдсько-
го мистецтва.
Вдаючись до ідентифікації чи пошуку схожої мовної
реалізації в деяких македонських приказках по відно-
шенню до тих чи інших народів, виділяємо дві основні
категорії:
а) спільні прислів’я і вирази, які походять з Біблії, а
також із класичних чи середньовічних і пізніших пись-
мових джерел;
б) спільні прислів’я і вирази, походження яких не
можна впевнено й аргументовано довести.
Відомо, що народи Балканського півострова, разом
із островами, що їх оточують, східні і західні країни, а
також частина Малої Азії, були представниками однієї
загальної культурної спільноти, фундаментом для якої
стало Візантійське царство, а спільним об’єднувальним
компонентом – православна віра. Звідси – чимало духовних
витворів, разом із фольклорними здобутками окремих
народів, особливо балканських, які звертаються пере-
важно до спільних чи подібних тем. Їх появу можна
пояснити, виходячи з того, що тема дослідження
пов’язана з проблематикою функціонування цих наро-
дів, як от:
1. Спільна доля, особливо за часів османської екс-
пансії, і як її наслідок – однаковий рівень розвитку
цивілізації, суспільства і культури.
2. Патріархальність і героїзм.
3. Симбіоз (без точно виражених етнічних кордонів).
4. Поява багатомовності, що було важливо для пере-
несення народної творчості у духовну сферу.
5. Постійне переплетення і перехрещення компонентів.
Достатньо згадати чисельні південнослов’янські,
грецькі, румунські, турецькі, угорські, албанські та
інші історичні, культурні та етнічні джерела, симбіоз і
переплетення яких представлені в наукових працях
багатьох дослідників, відомих усьому світові, аби пере-
конатися у відомих, вже згаданих джерелах. Крім того,
схожість та ідентичність у фольклорі як духовній твор-
чості взагалі, і в прислів’ях зокрема, зумовлені геогра-
фічною близькістю балканських народів, політичними
й економічними взаєминами і спільним історичним
минулим.
Зауважимо, що балканський фольклор складає спіль-
ний і поки що єдиний фонд (Fochi 1963: 517), а
Балканський півострів постає своєрідним перехрестям,
де зустрілися фольклорні рухи, що репрезентують різ-
номанітні напрямки (Aarne 1914: 53). Якщо в інших
галузях балканського фольклору спільний фонд пере-
важно нараховує комплекс різноманітних форм і вира-
зів, які представляють специфічні національні одиниці,
стосовно прислів’їв і приказок спільний фонд (що най-
частіше є універсальним для всього людства) як фор-
мальні відповідники залучає пареміологічні вирази,
дуже схожі між собою, якщо не повністю ідентичні
(Altenkierch 1909: 1–47, 321–364). Проте прислів’я і
приказки в межах однієї мови, які часто були ідіома-
тичними виразами, що були своєрідними показниками
історичного розвитку мов, вказували на наявність чис-
ленних збігів між окремими мовами регіону, а умови
розвитку мов на Балканах лише поглиблювали цей
процес. Крім того, треба мати на увазі, що прислів’я
функціонують тривалий період, довгий час формують-
ся відповідно до життєвих реалій окремого народу
(Strafforello 1883: VI). Можемо також зазначити, що в
деяких випадках не йдеться лише про так звані парале-
лі форм прислів’їв по відношенню до подібних одиниць
інших балканських народів, оскільки перевірені й дове-
дені історико-лінгвістичні та літературні факти, як і
багаторічні численні дослідження авторитетних уче-
них у багатьох країнах світу, свідчать про те, що широ-
ковідомий і чітко сформований лінгвістичний балкан-
ський союз є найбільш адекватним відображенням
суспільно-економічних змін на території півострова і
репрезентує елементи, що своїм корінням сягають най-
давнішої мовної спільноти. Так, у балканських мовах
існує багато спільних прислів’їв, які на рівні ідентичної
чи схожої форми підтверджуються і зразками, наявни-
ми в інших європейських мовах (Chiţimia 1960: 474;
Bîrlea 1966: 22). Як ілюстрацію на підтвердження цієї
тези наведемо приклади македонських прислів’їв, які
часто зустрічаються в мовах народів західноєвропей-
ських країн:
мак. Врана на врана очи не копат (МНУ 956); англ.
Crows will not pick out crows’ eyes; італ. Corvi con corvi non
si cavano gli occhi (Arthaber 324);
мак. Кој копа гроб на другого, сам паѓа у него (МНУ
3032), чи Не копај гроб другему, оти сам паѓаш у него
(Цеп. 1972, II: 77); англ. Whoever digs a grave for another,
will fall into it himself, чи He who digs a pit for others falls in
himself; фран. Tel qui creuse une fosse à un autre, y tombe
souvent lui-même (Arthaber 541);
мак. Во куќата на обесен не зборви за ј’же (фортома)
(Кав. 370); англ. Don’t talk about ropes in the house where
a man has hanged himself; фран. Il ne faut pas parler de
corde dans la maison d’un pendu (Arthaber 632, Ilg. 225);
мак. Господ да те чуа од лоши пријатели, да за од
душмани сам ќе се чуаш (МНУ 1200); англ. God save you
from the wild boar in the mountains, and bad company,
фран. Dieu me garde de mes amis, quant mes ennemis, je
m’en charge (Ilg. 148);
мак. Чвекот се врзвит за ј’зик, а волот за рогој (Кав.
3864); англ. An ox is taken by the horns and a man by the
tongue; фран. On lie les bæufs par les cornes et les hommes
par la parole (Arthaber 992);
мак. Една краста коза цело стадо (цел буљук) ќе
окрастајт (Кав. 829); англ. A scabby goat will spoil all the
herd, чи One scabbed sheep will mar a whole flock; фран.
Une brebis galeuse gâte tout un troupeau (Ilg. 335)1 тощо.
Issn 01306936 / Народна творчість та етнографія / №3 2009
Македонська народна традиція – проблема ідентичності28
Мудрість, а також гірка правда, що її втілено в
прислів’ях і приказках 2, так само, як і схожий стиль,
зробили можливою масштабну циркуляцію між чис-
ленними народами в різних мовах світу. Проте певний
тривалий період прислів’я практично використовува-
лися в повсякденному мовному активі і сприяли право-
вому та моральному відродженню суспільства.
З невичерпного духовного багатства кожного
народу можна виокремити групу прислів’їв, які виріз-
няються витонченими іронічними деталями, часто
запозиченими з народних розмов, де когось висмію-
ють, чи з когось знущаються. Їхньою метою було
висвітлення негативних сторін людської моралі, і як
наслідок – критика і сприяння ліквідації вад і пороків
принаймні на рівні окремих особистостей. Прислів’я,
що виражені за допомогою формул єдиного особли-
вого експресивного народного стилю, пізніше послу-
жили базою для формування багатьох наукових учень
(Vianu 1962; Chiţimia 1960: 468). Створені на
Балканах, як загалом усі, що функціонують на тери-
торії Південно-Східної Європи, подібні мовні одиниці
відомі насамперед завдяки винятково багатому паре-
міологічному вираженню. Можна навести приклад І.
Зане (Zanne 1895–1903), який, збираючи народні
прислів’я і приказки, зафіксував 23 432 їх різновиди,
що увійшли до десяти томів видання. Характеризуємо
прислів’я і приказки як окремий, особливо продук-
тивний фольклорний жанр, який постійно збагачу-
ється впродовж усього періоду розвитку народу
(Djamo-Diaconiţă 1968: 279). Проте пареміологічне
багатство окремого народу не обмежується лише
власною творчістю, а також збільшується за рахунок
численних прислів’їв, запозичених в інших народів,
особливо сусідніх, без урахування гетерогенних запо-
зичень. Але основний масив пареміологічних утво-
рень, звідки б вони не походили і з якого часу б не
функціонували, засвоюється колективом, який ними
активно користується, залучаючи для задоволення
своїх власних потреб (Miroş 1957).
У кожному конкретному випадку увага концентру-
ватиметься, власне, на прислів’ях, які будуть пропо-
нувати спосіб вираження певної ідеї, представлених у
вигляді специфічної формули, характерної для бал-
канських народів, де простежуються однакові мета-
фори, однакове пластичне зображення, алегорії,
тотожний спосіб мислення. Поширення подібних
прислів’їв відбулося за умови безпосередніх контактів
між окремими особами, носіями різних мов, фактом
балканського білінгвізму чи навіть трилінгвізму.
Проблема дослідження пареміологічної творчості при-
вернула увагу багатьох науковців, які, проте, дійшли
помилкових висновків (Schuller 1887; Düringsfeld
1872–1875; Teodorescu 1877: 22–26), не враховуючи
того важливого факту, що дуже важко визначити
походження деяких прислів’їв, особливо якщо врахо-
вувати, наскільки широким є ареал їх використання.
Наведені нижче прислів’я і приказки запозичені з різ-
них прошарків, їх згруповано у відповідності до тери-
торії використання.
Прислів’я і приказки, спільні для всіх
балканських мов
(македонські, болгарські, сербські, румунські,
арумунські, албанські, грецькі, турецькі і
циганські)
1. Бідність, тяжке життя, постійна туга за втраченим
життям.
Дні, сповнені тяжкої праці і поневірянь, так само, як
і необхідність задоволення матеріальних потреб і добу-
вання найнеобхіднішого, спричинили появу наступно-
го прислів’я-поради:
мак. Бели пари за црни дни (Кав. 228; МНУ 460);
англ. Save white coins for black days 6 3;
болг. Бели пари за черни дни;
серб. Чувај бјеле новце за црне дане;
рум. Strînge bani albi pentru zile negre (Збирай білі
гроші на чорні дні); Bani albi pentru zile negre (Білі гроші
для чорних днів);
арум. Para ţi alghi, trî dzîli lăi;
алб. Ruaj paran e bardhë për ditë të zezë;
гр. T σπρα γιί τα η μαέραιη μίγαιμ 4;
тур. Ak akça kara gün içindir;
циг. Parne love kale divesenge.
Порівнюючи прислів’я, які мають один і той самий
зміст у різних мовах, можна стверджувати, що їх потужна
експресивність і яскрава образність сприяли міграції до
інших мовних територій. Існує два погляди стосовно похо-
дження цього прислів’я: румунський дослідник
Л. Шайнену (Şăineanu 1900) відносить його до турецьких,
а Р. Алтенкірх (Altenkierch 1909: 25) 5 – до грецьких.
Аргумент, що його наводить Р. Алтенкірх, який твердить,
що паралельно з цим прислів’ям у старогрецькій мові
існує форма Kal† mou cr¦mata en kak mou kair̄, видається нам
непереконливим, оскільки і ці дві наведені форми виявля-
ють суттєві розбіжності, тому ми можемо припустити, що
нова грецька форма є адаптацією еллінського прислів’я,
сформованого під впливом турецького. Пізніші, у порів-
нянні з турецьким, прислів’я можемо побачити практично
в усіх балканських мовах. Крім того, подібні форми наявні
також у російській та чеській мовах.
2. Прислів’я з переносним значенням, в яких крити-
кується пихатість тих, хто бажає повчати людей, не
розуміючись на цьому предметі:
мак. На бостанџија крастајци/лубеници не му се
продавет (Кав. 2086);
англ. One cannot sell molasses to a honey dealer;
болг. На бостанджия краставици се не продават;
серб. Бостанџији краставце продавати;
рум. A vinde grădinarului castraveţi (Продаєш огірки
на баштані);
арум. Vindi praşi a grădinarului;
алб. S’blen kopshtari kastraveca;
гр. T’ mou poul‡V ˆm‰na �ggoŸrgia;
тур. Balçıvana pekmez satılmaz (Bahçivana pırasa
satılmaz).
На всій території Балкан зафіксовано два варіанти,
які відрізняються тим фактом, що в турецькій та ару-
мунській мові вживається варіант праз, а в інших
Issn 01306936 / Народна творчість та етнографія / №3 2009
29Боне Величковський. Про деякі македонські й балканські прислів'я та приказки
мовах огірки/кавуни. Розбіжності між румунськими та
арумунськими варіантами можуть служити показни-
ками епохи, в яку було запозичено прислів’я, вказува-
ти на певні особливі ознаки їхнього взаємного розви-
тку. Що стосується походження прислів’я, немає нія-
ких точних показників щодо їх визначення, проте
неможливо, щоб воно виникло в болгар чи македон-
ців, які традиційно займаються вирощуванням
баштанних культур. Скоріше за все, це і не турки, бо
дивним видається можливість, що для македонського
і сербського варіанта використовується турецький
термін бостанџија, незважаючи на те, що існує маке-
донське слово бавчанџија чи градинар.
3. Констатація, що разом із винними часто стражда-
ють і невинні, висловлена у прислів’ї:
мак. Заради сувото и сурото горит (Кав. 989);
Покрај суото и суроото горит (МНУ 5105);
англ. By the side of the dry, also burns the green
[Sometimes the innocent suffer along with the guilty];
болг. Покрай сухото дърво гори и суровото;
серб. Уза сухо дрво и сирово гори;
рум. Pe lîngă lemnul uscat, arde şi cel verde (Поряд із
сухим деревом незрідка горить і зелене);
арум. Pe ningî lemnul uscat ardi ş-aţel vearde;
алб. Ndaj drurit të do digjet dhe i njomi;
гр. Mazß me t† xer† t† xßla ka’ontai ka“ t† clwr…;
тур. Kurunun yanında (yanısıra) yaş da yanar;
циг. Bašo šuko o sapano da kaš tabljol.
4. Запізнення багато в чому може зашкодити – ця
думка закладена у прислів’ї, що має на меті підбадьори-
ти під час роботи, похвалити за працьовитість, вислов-
лена в наказовій формі:
мак. денешната работа не остај ја за утре (Кав.
692); денешната работа не ја оставај за утре (МНУ
1590);
англ. Never put off till tomorrow what you can do today;
болг. днешната работа не оставяй за утре;
серб. Што данас можеш учинити, не остављај за
сутра;
рум. Lucrul de azi nu-l lăsa pe mîine (Не залишай на
завтра те, що можеш зробити сьогодні);
арум. Lucrul di ástandzi nu-l alasî ti mîni;
алб. Pun e sotme s’bëhet nesër;
гр. Oti mpare”V na k…neiV s¦mera, m§n tš ƒjeinei g“a
a�rio;
тур. Bugünkü işini yarına bırakma;
циг. I avdivesutni buti ma mukla taesaske.
Відмінності у формулюванні видаються нам несуттє-
вими і такими, що не пов’язані зі значенням, вони не
дають можливості висловити якісь міркування щодо
походження прислів’їв, які могли виникнути в будь-
якого народу на Балканах чи за їх межами.
5. Прислів’я:
Ако не врнит (течит), ќе капит (Кав. 65), яке в
загальних рисах означає, що якщо не працювати для
забезпечення добробуту, не будеш мати найнеобхідні-
шого, підтверджується наступною формою:
мак. Ако не течит, капит (МНУ 136);
англ. Even if it does not flow, at least it drips (Don’t dispose
even a small profit; it brings in something, if not a lot);
болг. Ако не тече, капе;
серб. Протећи ће вода куд је текла;
рум. Dacă nu curge, tot pică (Якщо не тече, то принай-
мні капає);
арум. Iu curî (s-nu curî) s-chicî;
алб. Nga puna po s’rrodhi, domos do pikonjë (Від робо-
ти, якщо не тече, то вже точно капає);
гр. An d�n trŒc (brŒcei) st…zei ˜uws6;
тур. Akmasa da damlar;
циг. Ako ni thavdol, ka kapil.
Ідентичні відповідники в македонських, болгарських
і румунських прислів’ях трапляються і в російській,
чеській та польській мові. Відмінності між варіантами
в балканських мовах не такі промовисті, аби пояснити
походження прислів’їв. Алтенкірх вважає, що це
прислів’я грецького походження і звідти потрапило до
балканських мов, а за посередництва балканських мов
– до мов східних і західних слов’ян (Altenkierch 1909:
26). Албанський варіант, що враховує працю як джере-
ло навіть для незначних досягнень, є своєрідним мов-
ним відповідником румунського прислів’я, зафіксова-
ного О. Пауном (O. Paun): Dintr-o muncă cît de mică, dacă
nu curge, tot pică (рум.) (Від роботи завжди хоч малий
толк: якщо не тече, то принаймні капає).
6. Ідея, що для досягнення чого-небудь, потрібно
докласти хоча б мінімум зусиль, висловлена у
прислів’ї:
мак. дури не заплачит детено, мајка му не му дат да
цицат (Кав. 766);
англ. They will not suckle the baby unless it cries (One
can obtain nothing without pushing or demanding);
болг. детето догде не заплаче, майка му не му дава
да бозае;
серб. док дијете не заплаче, мати га се не сјећа;
рум. Copilul pînă nu plînge, nu suge (Доки дитина не
заплаче, то їй не дадуть грудь);
арум. Fic’orlu cari s-nu plîngă, nu-l’ da mîsa ţiţî;
алб. Pa mos qarë një fëmijë, nuk’i ep e ëma gjijë;
гр. ‘An d�n kla’n tš paid’ buz’ d�n tr gei7;
тур. Ağlamayan çocuğa meme vermezler;
циг. Dži kana o čhavo ni rovol, i dej ni do le čuči.
7. Відповідно до виховання дітей, засобів і способів,
які залучаються при формуванні людської особистості,
наявні і негативні елементи, укорінені в ментальності і
способі життя балканських народів, що знайшло своє
відображення у приказці:
мак. дреото од рај излегло (Кав. 738);
англ. Beating has come out of paradise (Thrashing is the
best means of correction);
болг. Ляжата и боят от рая са излезли;
серб. Лесковица је из раја изишла;
рум. Bătaia-i ruptă din rai (Горіх більш земний, ніж рай);
арум. Pîrjina easti di tu paradis;
алб. Shkopi dolli nga xheneti;
гр. Tš x’lo bg’ke �pš t™n paradeiso;
тур. Dayak cenneten çıkmadır;
циг. O kaš iklilo kotar o rajo.
Issn 01306936 / Народна творчість та етнографія / №3 2009
Македонська народна традиція – проблема ідентичності30
Крім наведених прикладів, у грецькій мові є приказ-
ка Tš x’lo e ne „gio (Дерево – святе), яка має і відпо-
відний румунський варіант (a trage) o sfîntă de bătaie.
Шајнеану вважає, що ця приказка – витвір турецького
народу (Şăineanu 1900: XCV) 8. Так, в албанському при-
кладі і в сербському варіанті, який формулюється:
«Батина из ђенета је изишла» наявні турецькі терміни
xhenet (в албанській мові), відп. ђенет (у сербському
варіанті), які свідчать на користь турецького походжен-
ня прислів’я.
8. Сила впливу грошей, нездоровий інтерес до них,
індивідуалізм і безмежний егоїзм по відношенню до
рідних утілений з елементом іронії в прислів’ї:
мак. Ако сме браќа ќесињата не ни` се сестри
(Кав. 114);
англ. If we are brothers, our purses are not sisters;
болг. Ако ми е брат, не ми е ортак на кесията і
варіант:
Братя сме братя, ама кесиите не ни са сестри;
серб. Ако смо ми браћа, нијесу кесе сестре;
рум. Noi putem fi fraţi, dar pungile noastre nu sînt surori
(Не можемо бути братами, а ділити гаманець із
сестрами);
алб. Vllamërija, vllamërije, po kuleta rrin në gjijë;
гр. F’loi, j’loi, m† t† po¡ga maV c™ria;
тур. Allah kardeşi kardeş, kesesini ayrı yaratmış;
циг. Ako sam pralja, e amare kesa naj penja.
Розбіжності між варіантами, репрезентованими в
балканських мовах, є незначними і нечисленними.
Можемо припустити, що це прислів’я – турецьке чи
східного походження, запозичене за посередництва
турецької мови. Той факт, що у відповідних прислів’ях
македонців, болгар, сербів є турецьке слово кеси, свід-
чить на користь правомірності цієї гіпотези.
9. Той, хто щось приховує і робить вигляд, що не знає
про що йдеться, отримує влучні іронічні характеристики:
мак. Ни лук јал, ни лук мирисал (Кав. 2527);
англ. He neither ate garlic nor smelt of it;
болг. Ни лук ял, ни лук мирисал;
серб. Ни лук јео, ни лук мирисао;
рум. Nici usturoi n-as mîncat, nici gura nu-i miroase (Не
їв ту цибулю, навіть не нюхав);
арум. Ne al’u mîcă, ne gura l’ambuţi;
алб. Pa ngrëne hudhër nuk bjen herë;
гр. ���M¦te sk™rda Šjage, m¦te skordi�V brwme”;
тур. Sarımsak yenayeni ağzı kokmaz;
циг. Ni sir xalja, ni sir khandlja.
Крім численних прикладів спільних прислів’їв і при-
казок у всіх балканських мовах, траплюються й інші
«міграції», які обмежуються лише кількома мовами.
Проте, враховуючи, що основною метою досліджен-
ня було виявити, проаналізувати і зіставити лише
кілька (дев’ять) балканських прислів’їв і приказок, які
існують паралельно з македонськими, ми звернули
особливу увагу на їх взаємний вплив і взаємопроник-
нення.
Кав. : Каваев Ф. Народни пословици и
гатанки од Струга и Струшко. Собрал
и приредил Филип Каваев. Скопје,
1961.
МНУ : Македонски народни умотворби.
Том IV, книга 1. Пословици. Редакција:
Харалампие Поленаковиќ и Кирил
Пенушлиски. – Скопје, 1954.
Книгоиздателство «Кочо Рацин».
Politis: Politis, N. G. 1899–1902. Meleta“
per“to¡ b’on ka“ t¨V gl sshV to¡ ‰llh-
niko¡ lao¡, Paro’mai. en 4 volumes.
Athènes.
Цеп. : Цепенков М. К. Македонски
народни умотворби во десет книги. Кн.
VIII. Пословици, поговорки, гатанки,
клетви, благослови. Ред. Кирил
Пенушлиски; [главен уредник] Блаже
Ристовски; [одговорен уредник] Томе
Саздов; јазичен уредник Тодор
Димитровски. – Скопје, 1972.
Джерела
Aarne 1914: Aarne A. Leifaden der vergle-
ichenden Märchenforschung // Folklore
Fellows Communications. № 13. –
Hamina, 1914.
Altenkierch 1909: Altenkierch R. Die
Beziehungen zwischen Slaven und
Griechen in ihren Sprichwörtern. Ein
Beitrag zur vergleichenden
Parömiographie. Von R. Altenkierch.
Archiv für slavische Philologie, Band XXX:
1–47, 321–364.
Arthaber 1981: Arthaber A. Dizionario com-
parato di proverbi e modi proverbiali italiani,
latini, francesi, spagnoli, tedeschi, inglesi e
greci antichi con relativi indici sistematico-
alfabetici. Ulrico Hoepli. – Milano,1981.
Bîrlea 1966: Bîrlea O. Proverbe şi zicători
româneşti. Bucureşti, 1966.
Chiţimia 1960: Chiţimia I. Paremiologie.
Studii şi cercetări de istorie literară şi folclor.
IX/3. – Bucureşti, 1960.
Djamo-Diaconiţă 1968: Djamo-Diaconiţ L.
Contributions à la parémiologie balka-
nique // Actes du Premier Congrès
International des Études Sud-Est
Européennes. Т. VI. – 1968. – S. 277–292.
Düringsfeld I. und O. 1872–1875:
Düringsfeld, I. und O. Sprichwörter der
germanischen und romanischen Sprachen.
Vergleichend zusammengestellt von I. und
O. Düringsfeld. № 1–2. – Leipzig, 1872–
1875.
Fochi 1963: Fochi A. Parallèles folkloriques
sud-est éuropéennes // Revue des Études
sud-est éuropéennes. Т. I. № 3–4. –1963.
Ilg 1960: Ilg G. Proverbes français suivis des
équivalents en allemand, anglais, espag-
nol, italien, néerlandais. – Amsterdam;
London; New York; Princeton, 1960.
Miroş 1957: Miroş L. Despre continutul
ideologic al proverbelor noastre // Din
istoria filozofiei in România. Т. II. –
Buсureşti, 1957.
Papahagi, Perikle. 1908: Papahagi P.
Parallele Ausdrücke // Jahresbericht des
Instituts für rumänische Sprache. – Leipzig,
1908.
Paun 1967: Paun O. Genul aforistic: prov-
erbele, zicatorile si ghicitorile // Folclor lit-
erar românesc. – Buсureşti. – Р. 250–262.
Şăineanu 1900: Şăineanu L. Influenta ori-
entala asupra limbei si culturei române.
Vol. I, VII. – Bucureşti, 1900.
Schuller 1851: Schuller J. K. Aus der
Walachei: Rumänische Gedichte und
Sprichwörtern. – Hermannstadt, 1851.
Strafforello 1883: Strafforello G. La sapienza
del mondo, ovvero Dizionario universale dei
proverbi di tutti i popoli. – Torino, 1883.
Література
Issn 01306936 / Народна творчість та етнографія / №3 2009
31Боне Величковський. Про деякі македонські й балканські прислів'я та приказки
Teodorescu 1877: Teodorescu G. Dem.
Cercetări asupra proverbelor române
(Cum trebuie culese şi publicate). –
Bucureşti, 1877.
Vianu 1962: Vianu T. Dicţionar de maxime
comentat. – Bucureşti, 1962.
Zanne 1895–1903: Zanne I. A. Proverbele
românilor di România, Besarabia,
Bucovina, Ungaria, Istria şi Macedonia.
Т. I–X. – Bucureşti, 1895–1903.
1 Наведені приклади з іноземних мов
запозичено з книги Артхабера (Arthaber
1981), яка є порівняльним словником
прислів’їв та сталих виразів з італійської,
латинської, французької, іспанської,
німецької, англійської та античної
грецької мови у відповідності до
систематично-абеткового індексу та
(Ilg 1960). Цифри тут передають
порядковий номер прислів’я.
2 Кицимія (Сhіţimia 1960: 463–464)
простежував спільності та розбіжності
між прислів’ями й приказками як двома
видами пареміологічної творчості.
3 Формування деяких балканських
прислів’їв за умови домінування
македонського матеріалу розпочалося з
відповідного англійського прислів’я.
4 Політис (Politis 1899–1902: II, 543, 544)
простежив збіги форм прислів’їв у
румунській, албанській, болгарській і
турецькій мовах, зіставляючи їх із
відповідними зразками в сербській та
хорватській.
5 Папахаджі (Papahagi 1908: 154) не
пояснює її походження.
6 Політис (Politis 1899–1902: III, 243),
аналізуючи грецький варіант #An d n
brex¦ ƒV yical’sh kat“ J† dros’sh, пов’язує
його семантично з відповідним
румунським прислів’ям.
7 Це прислів’я, на думку Альтенкірха,
існує і в українській, і в чеській мовах
(Altenkierch 1909: 41).
8 Папахаджі (Papahagi 1908: 194) свого
часу простежив паралелі в румунській,
грецькій і болгарській мовах.
Примітки
алб. – албанська
англ.– англійська
арум. – арумунська
болг. – болгарська
гр. – грецька
італ. – італійська
мак. – македонська
рум. – румунська
циг. – циганська
серб. – сербська
тур. – турецька
фран. – французька
Переклад із македонської Мирослави Карацуби
|