Лазарський спів як частина живої обрядової традиції в Македонії
The singing on Saint Lazarus day is a still living part of the ritual tradition in the Republic of Macedonia today. We can assert that the entire symbolic complex of these traditional ritual singing forms is consecrated to the family and is linked to the magical element, which function is to secure...
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2009
|
| Назва видання: | Народна творчість та етнографія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20336 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Лазарський спів як частина живої обрядової традиції в Македонії / Р. Величковська // Народна творчість та етнографія. — 2009. — № 3. — С. 32-40. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-20336 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-203362011-05-27T12:03:33Z Лазарський спів як частина живої обрядової традиції в Македонії Величковська, Р. Календарна та родинна обрядовість The singing on Saint Lazarus day is a still living part of the ritual tradition in the Republic of Macedonia today. We can assert that the entire symbolic complex of these traditional ritual singing forms is consecrated to the family and is linked to the magical element, which function is to secure a good progeny, fertility and a general well-being urged by the power of the ritual. That means that the singing represents a central activity of the ritual group through which is expressed the will of the group and through which at the same time every individual - participant - joins the group. It is before all still an active living means to adhere to the collective ideal, that is, a way of singing expression and also to acquire a well determined social and special cultural position. It means that the process of duration of the ritual singing tradition represents an evident continuity which changes are not far from its older original model still persistent in the less economically developed regions such as the traditional songs and rituals carried out on the eve of Lazarus' Saturday, for example, in the village of Lukè from the Kriva Palanka region (in the north-eastern part of the Republic of Macedonia), and the same genre of songs and processions that are performed in the urban milieus in the Ohrid and Struga regions. 2009 Article Лазарський спів як частина живої обрядової традиції в Македонії / Р. Величковська // Народна творчість та етнографія. — 2009. — № 3. — С. 32-40. — укр. 0130-6936 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20336 uk Народна творчість та етнографія Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Календарна та родинна обрядовість Календарна та родинна обрядовість |
| spellingShingle |
Календарна та родинна обрядовість Календарна та родинна обрядовість Величковська, Р. Лазарський спів як частина живої обрядової традиції в Македонії Народна творчість та етнографія |
| description |
The singing on Saint Lazarus day is a still living part of the ritual tradition in the Republic of Macedonia today. We can assert that the entire symbolic complex of these traditional ritual singing forms is consecrated to the family and is linked to the magical element, which function is to secure a good progeny, fertility and a general well-being urged by the power of the ritual. That means that the singing represents a central activity of the ritual group through which is expressed the will of the group and through which at the same time every individual - participant - joins the group. It is before all still an active living means to adhere to the collective ideal, that is, a way of singing expression and also to acquire a well determined social and special cultural position. It means that the process of duration of the ritual singing tradition represents an evident continuity which changes are not far from its older original model still persistent in the less economically developed regions such as the traditional songs and rituals carried out on the eve of Lazarus' Saturday, for example, in the village of Lukè from the Kriva Palanka region (in the north-eastern part of the Republic of Macedonia), and the same genre of songs and processions that are performed in the urban milieus in the Ohrid and Struga regions. |
| format |
Article |
| author |
Величковська, Р. |
| author_facet |
Величковська, Р. |
| author_sort |
Величковська, Р. |
| title |
Лазарський спів як частина живої обрядової традиції в Македонії |
| title_short |
Лазарський спів як частина живої обрядової традиції в Македонії |
| title_full |
Лазарський спів як частина живої обрядової традиції в Македонії |
| title_fullStr |
Лазарський спів як частина живої обрядової традиції в Македонії |
| title_full_unstemmed |
Лазарський спів як частина живої обрядової традиції в Македонії |
| title_sort |
лазарський спів як частина живої обрядової традиції в македонії |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Календарна та родинна обрядовість |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20336 |
| citation_txt |
Лазарський спів як частина живої обрядової традиції в Македонії / Р. Величковська // Народна творчість та етнографія. — 2009. — № 3. — С. 32-40. — укр. |
| series |
Народна творчість та етнографія |
| work_keys_str_mv |
AT veličkovsʹkar lazarsʹkijspívâkčastinaživoíobrâdovoítradicíívmakedoníí |
| first_indexed |
2025-07-02T20:57:37Z |
| last_indexed |
2025-07-02T20:57:37Z |
| _version_ |
1836570229068529664 |
| fulltext |
Issn 01306936 / Народна творчість та етнографія / №3 2009
32
Будь-яка звукова форма, що існує в культурі народу,
є відголоском того чи іншого смислу і функціонального
вживання, через які глибоко виражається соціальна
природа носіїв традиційної обрядової форми співу.
Вони походять із колективу, тобто від інспірації ано-
німного автора, що з’явилася як результат вільного і
взаємного впливу між функціональними потребами
колективу, сенсом його культурної і творчої діяльності,
як і внутрішніми мистецькими імпульсами.
Звертаючись до особливостей македонської жіночої
обрядової традиції співу, варто зауважити, що в межах
цієї праці предметом дослідження є присутність живої
жіночої традиції співу, що ґрунтується на патріархально-
землеробській свідомості з її міфічним зв’язком із зем-
лею – джерелом багатства окремої людини, і колектив-
ної цілісності. Основним значенням цієї традиції є
наголошення певних форм обрядового співу, що визна-
чають шляхи їх розвитку.
Йдеться про лазарську обрядову традицію співу, що є
обов’язковою для дівчат на широкому македонському
ареалі і побутує дотепер. Серед великої кількості обря-
дів і пісень, що належать весняному циклу, своє місце
займають і лазарські обряди й пісні. Вважається, що їх
можна датувати від часів язичництва. Вони представ-
ляють найдавніший шар музики, яку сприйняла церк-
ва, нічого суттєво не змінюючи. Вони представляють і
виразні приклади магічного характеру для захисту
людини й усього живого від сил зла, тобто є внеском у
загальне благополуччя. З минулих часів і дотепер лазар-
ські пісні уособлюють бажання, людські потреби і
молитви. Вони виконують на Лазареву суботу (за тиж-
день до Великодня) «лазарки» – дівчата віком до 12
років (коли вони змінюють статус дівчинки на статус
дівчини), що вказує на існування інституції обрядів
переходу.
У різних частинах Македонії побутують різні цере-
монії, пов’язані з виконанням лазарських пісень.
Ця праця зфокусована на двох протилежних терито-
ріях Македонії: Охридсько-Струзькому регіоні і
Кривопаланському краї в північно-східній частині кра-
їни, в яких лазарська обрядовість і спів активно побуту-
ють і тепер. Проте лазарська обрядовість і спів у
лаЗарський сПіВ Як Частина жиВої обрЯдоВої традиції
В македонії
Rodna Veli~kovska. Lazarskoto peewe kako del od `ivata pea~ka obredna tradicija vo Makedonija
Lazarskoto peewe {to se praktikuva denes vo Republika Makedonija e seu{te `iva aktivnost vo ramkite na
obrednata tradicija. Mo`e da se re~e deka celiot simboli~ki kompleks od ovie tradicionalni obredni pea~ki
formi e posveten na semejstvoto i e povrzan so magi~noto, ~ija namena e da obezbedi zdravo potomstvo, plodnost i
op{ta blagosostojba so pomo{ na mo}ta na obrednoto. Toa zna~i deka peeweto pretstavuva sredi{na aktivnost na
obrednata grupa preku koja e izrazena `elbata na grupata i preku koja istovremeno sekoj poedinec - u~esnik - i' se
pridru`uva na grupata.
Toa e pred se' seu{te delotvorno `ivo sredstvo so koe se postignuva zaedni~kiot ideal, odnosno na~in na pea~ki
izraz so {to se postignuva to~no opredelena op{testvena i posebna kulturna pozicija. Toa zna~i deka procesot na
opstojuvawe na obrednata pea~ka tradicija pretstavuva evidenten kontinuitet ~ii{to promeni ne se daleku od
nejziniot prvobiten model koj{to seu{te ne e zaguben vo pomalku stopanski razvienite oblasti. Takvi formi se
tradicionalnite pesni i obredi koi se odr`uvaat v o~i Lazar vo sabotata, na primer vo Seloto Luke, Krivopalane~ko
(vo severozapadniot del na Republika Makedonija), i istiot `anr pesni i povorki koi se izveduvaat vo gradskite
sredini vo Ohridsko-stru{kiot kraj.
Rodna Velichkovska. The singing on Saint Lazarus day as a part of the living ritual tradition in Macedonia
The singing on Saint Lazarus day is a still living part of the ritual tradition in the Republic of Macedonia today. We can assert
that the entire symbolic complex of these traditional ritual singing forms is consecrated to the family and is linked to the magical
element, which function is to secure a good progeny, fertility and a general well-being urged by the power of the ritual. That
means that the singing represents a central activity of the ritual group through which is expressed the will of the group and
through which at the same time every individual - participant - joins the group.
It is before all still an active living means to adhere to the collective ideal, that is, a way of singing expression and also to
acquire a well determined social and special cultural position. It means that the process of duration of the ritual singing tradition
represents an evident continuity which changes are not far from its older original model still persistent in the less economically
developed regions such as the traditional songs and rituals carried out on the eve of Lazarus' Saturday, for example, in the
village of Lukè from the Kriva Palanka region (in the north-eastern part of the Republic of Macedonia), and the same genre of
songs and processions that are performed in the urban milieus in the Ohrid and Struga regions.
Родна величковська
Issn 01306936 / Народна творчість та етнографія / №3 2009
33Родна Величковська Лазарський спів як частина живої обрядової традиції в Македонії
Кривопаланському краєві ближчі до свого давнього
джерела, ніж лазарські пісні, які співають тепер в урба-
нізованому середовищі (наприклад, лазарські процесії
в Охридсько-Струзькому регіоні).
Так, в обрядовому церемоніалі в низинних селах 1
Охридсько-Струзького регіону дівчата 2, так звані «ті,
що з кошиками» (мак. кошничарки), вбрані в традицій-
ний одяг, з кошиками в руках, і сьогодні 3 з піснями і
танцями відвідують кожне господарство в селі, співаю-
чи лазарських пісень. Петко Домазетовський у заключ-
ній частині своїх польових досліджень, здійснених на
території області, названій Струзький Дримкол 4 (що є
перехідною зоною до Дебарського регіону) підкреслює,
що лазарські звичаї і пісні цього краю все ще активно
побутують 5.
Так само польові дослідження, здійснені в с. Луке
Кривопаланської області 6 в 2000 році, вказують на
існування лазарського співу й активного виконання
лазарського обряду зі збереженням архаїчного анти-
фонного способу співу. Йдучи селом, дівчата співа-
ють:
Izlezete nevestice, 2
da gledate Lazarice, 2
po Lazare «Mu{ki Lazar».
Ne je Lazar sva godina,
no je edna{u godina.
Коли повертаються – співають:
Ostaj zbogom ramni dvori,
{to ne lepo do~ekate,
jo{ polepo ispratite 7.
(Співають, як у прикладі № 8)
Їх виконували в певному порядку. Кожен з учасників
обряду мав своє ієрархічне розташування при обрядово-
му співі 8 і в танцях 9.
Зважаючи на текстуальну частину цих пісень, їхню
структуру і функцію в окремих частинах, як і роль реф-
ренів, можна дійти висновку, що їх виконання має
чітко визначене призначення. Кожна пісня присвячена
комусь або чомусь і висловлює бажання людей: кращо-
го життя, одруження. Коли заходять у двір, передусім
співають для найстаршої жінки, що має сина або донь-
ку, яким час одружуватися, наприклад, пісня «Летале
ми, летале, девет реда гулаби» (див. приклад № 2) 10.
Якщо в домі є наречена, співають пісень для нареченої,
для малих дітей тощо. Так само співають і для господа-
ря, причому підкреслюється його багатство або поба-
жання йому стати багатою людиною (див. приклади
№ 5 та № 9). У них є також побажання, щоб плодилися
домашні тварини: корови, вівці, а також бджоли.
Найгарніші та наймилозвучніші пісні співають для
наймолодших. У них відображено турботу і любов мате-
рі 11. Вони спрямовані переважно на формування здо-
рового покоління й забезпечення благополуччя.
Коли дівчата закінчують співати, господарі їх обда-
ровують 12. Вони вклоняються 13 і благословляють 14 їх
піснею.
В Охридсько-Струзькому регіоні, коли їх не обдаро-
вували, того проклинали 15 піснею. Цікавим є факт,
що дівчата-лазарки з цього краю не співали в період
від дня Св. Лазаря до Великодня, бо були в «тузі»,
тобто «жаліли Христа Бога» 16. Інший факт вказує на
заборону сміятися або зупинятися при виконанні
лазарських пісень, бо «це не є божим благословенням»,
як розповідають співачки з с. Луке Кривопаланської
області 17.
У першому випадку очевидними є елементи християні-
зації, а в другому – збереженням язичницьких елементів.
Стосовно функціонального виконання лазарських
пісень в Охридсько-Струзькому регіоні, якогось особ-
ливого розмежування немає. Характерними є схожі
мелодичні типи з різними ритмічними структурами, з
якісно виокремленими музично-діалектними особли-
востями 18. Для Кривопаланського регіону характер-
ним є розподіл лазарських пісень на три групи, тобто
три мелодичні типи:
І мелодичний тип – пісні, що співаються «при ходьбі»
або «при прогулянці»;
ІІ мелодичний тип – пісні «при стоянні»;
ІІІ мелодичний тип – пісні «при вертінні», тобто ті,
які виконують «під час танцю».
Пісні першого мелодичного типу («при ходьбі», або
«на прогулянці») співають, коли лазарки проходять
біля поля 19, і закінчуються вони благословлянням:
«благосови...» – і рядки першого меловірша, наприклад,
як у пісні «Ој, ти горо лисна горо» 20, закінчуються:
Благосови ој, ти горо, лисна горо (див. приклад № 8).
Для другого мелодичного типу лазарських пісень
«при стоянні» характерним є вживання рефрена
Лазаре, що як метричне поширення в основній строфі
діє як цілісний елемент у межах малих форм, напри-
клад, у пісні «Прочуја се Благоја, Лазаре, с’с големо
имање” 21, і завершується словами: «Играј, играј, Лаза-
ре, Лаза-ре, па се лепо покла-њај» (див. приклад № 9).
Під час їх виконання лазарки стоять і співають, а
«чоловічий» і «жіночий» Лазар ідуть назустріч один
одному й повертають назад. Це триває доти, доки спі-
вають пісню.
Характерним для третього мелодичного типу лазар-
ських пісень, тобто пісень «при вертінні» або «під час
танцю», є спів і танець «змійкою» по колу, як у пісні
«Јовде се игра големо оро» 22 (див. приклад № 10).
Для інтерпретації першого і третього складу мелодич-
них типів характерним явищем є текстуальна та мелодич-
на цезура після першого складу другої строфи, які певним
чином розбивають однорідність музичних частин у пісні,
а після цього з’являються магічні ознаки інтерпретації.
При систематизації й аналізі лазарських форм співу
в наведених регіонах яскраво помітним є те, що вони
належать до загального македонського лазарського
співу, з характерними ритмічними і мелодичними
Issn 01306936 / Народна творчість та етнографія / №3 2009
34 Календарна та родинна обрядовість
2. Letale mi letale
моделями, з типовими видами строф, домінантними
тонічними низами і мелодичними стереотипами,
«наспівами-формулами» тощо (див. у додатку тексту-
альні і нотні приклади).
Наприкінці можна зробити висновок, що символіка
цих традиційних обрядових форм співу присвячена
родині й пов’язана з магічним елементом, який слу-
жить для забезпечення благополуччя роду, родючості і
добробуту «силою ритуалу» 23.
Отже, спів є центральною дією обрядової групи, через
яку виражається воля колективу, і через яку кожна окре-
ма особа-учасник приєднується до групи. Вона, переду-
сім, усе ще є активним живим засобом приєднання до
колективного ідеалу, тобто способом вираження співу і
певної часової та просторової культурної позиції. Це
означає, що побутування обрядової традиції співу пред-
ставляє певний континуїтет, зміни якого близькі до
своєї прадавньої автентичної моделі, що присутня у
менш розвинутих регіонах, для яких суспільно-
економічні зміни не такі доступні. Наприклад, лазарські
пісні і звичаї у с. Луке Кривопаланської області (дуже
відсталий регіон північно-східної частини
Республіки Македонія), ближчі до своєї давньої автен-
тичної моделі, ніж лазарські пісні, що співають сьогодні
в урбаністичному середовищі, як, наприклад, лазарські
процесії в Охриді й Охридському регіоні.
ТЕКСТУАЛьНІ І НоТНІ ПРиКЛАДи
1. Berete se lazarki
Berete se lazarki, jo, Lazare,
da odime s Lazara.
Koja ne }e ni dojdit,
Tri godini da le`it,
Tri posteli da skinit,
Od kol voda da pijet
I pak derman da nemat!
AIF, kaseta № 3982, s. Rado`da Struзької обл. (2003). Співають: Cara ^o~osьka (75 років), Angelіna Gr~esьka
(66 років) і Йorda Sker~esьka (77 років) із s. Rado`da Struзької обл. Запис, розшифровка і мелографія Родни
Величковської. Lazarsьka pіsnя, яку співають лазарки, коли йдуть по селу.
Issn 01306936 / Народна творчість та етнографія / №3 2009
35Родна Величковська Лазарський спів як частина живої обрядової традиції в Македонії
Letale mi, letale, jo Lazare,
devet reda gulabi,
devet reda gulabi,
a desette pauni.
Padnale mi, padnale
vo carei dvoroi.
A carica sede{e,
droben biser ni`e{e,
na lazarki dava{e.
AIF, kaseta № 3908/2, s. Lo`ani Struзької обл. (2002). Співає Spasa Popovsьka (1933 р. н.) у s. Moroї{ta
Struзької обл.; запис, розшифровка і мелографія Родни Величковської. Lazarsьka пісня, співає старша жінка, коли
лазарки йдуть по селу.
Ovde dvorje, Lazare, nemeteni,
(i)dvorje, Lazare, nemeteni.
Ni izmela nevestata.
AIF, kaseta № 3917/1., s. Vev~ani Struзької обл. (2002). Співає Любіca Le{osьka (1941 р. н., s. Vev~ani,
Struзької обл.) Запис, розшифровка і мелографія Родни Величковської. Лазарська пісня. Співається при хороводі для
молодої. Співачка, що починає, називається «buлюba{a», після неї йде «zavelva~», а потім інші лазарки, завершує
«dovelva~».
4. Ovde dvorje izmeteni
3. Ovde dvorje nemeteni
Ovde dvorje izmeteni, jo Lazare,
A devojka izmela,
So dva straka bosilek,
So dve lika ~ebrika.
Issn 01306936 / Народна творчість та етнографія / №3 2009
36 Календарна та родинна обрядовість
5. Podsednal bogatilo
AIF, kaseta № 3910/2, s. Misle{evo Struзької обл. (2002). Співає Vasa Йolakosьka (нар. 1948 р. у s. Misle{evo,
Struзької обл., мешкає в s. Orovnik Ohridsької обл.). Запис, розшифровка і мелографія Родни Величковської.
Lazarsьka pіsnя. Співають лазарки, коли заходять у двір, де є дівчина на виданні.
Podsednal mi, podsednal mi, Lazare, bogatilo,
Podsednal mi, podsednal mi, Lazare, bogatilo.
Pod vi{nite, pod senkite,
Pod crveni trendafili,
Trendafili, karanfili,
Na posteli baba}erni,
Baba}erni, koprineni.
Pred nego e ~a{a vino,
Чa{a vino, finxal kafe.
[to deleta lepo pile,
S krilja {kripna cut orona.
Mu narasi ~a{a vino,
Чa{a’ vino finxal’ kafe.
[to mi velit doma}inot:
– Oj, sinoi, moj sinoi,
Шto stoite, {to ~ekate,
Шo n’ zemite leki streli,
Шo n’ utepate lepo’pile!
Toga pile progovara:
– Ne sum pile za strelawe,
Tuk sum pile za `enewe.
Carot imat mila’sina,
A ti ima{ mila’}erka,
Nie da se sosvatime.
АИФ, касета № 3908/2, с. Ложани Struзької обл. (2002). Співає Спаса Popovsьka (1933 р. н.) у с. Moroї{ta
Struзької обл., мешкає в с. Лo`anи Struзької обл. Запис, розшифровка і мелографія Родни Величковської.
Lazarsьka pіsnя. Співається для господаря.
6. Imat majka mila sina
Issn 01306936 / Народна творчість та етнографія / №3 2009
37Родна Величковська Лазарський спів як частина живої обрядової традиції в Македонії
Imat majka, imat majka, Lazare,
Mila sina,
Prait si go, kitit si go,
Kako vetka orejova,
Kako kiska bosilkova.
Si go prati na u~ewe,
Na u~ewe Sveta Gora,
da nau~i bela kniga,
Bela kniga li~no pismo.
AIF, kaseta № 3917/1, с. Vev~ani Struзької обл. (2002). Співає Люb. Le{osьka (1941 р. н., с. Vev~anи,
Struзької обл.). Запис, розшифровка і мелографія Родни Величковської. Lazarsьka pіsnя. Співають для
хлопчика.
7. Imat majka mila }erka
Imat majka, imat majka, Lazare,
mila }erka, mila }erka.
Prait li ja, kitit li ja,
da je pu{~it Sveta Gora,
Sveta Gora, manastira.
da mi u~it ludoi~e,
U~i, u~i se nau~i,
Kniga pi{it, solzi ronit.
AIF, kaseta № 3982, с. Радо Struзької обл. (2003). Співають: Cara ^o~osьka (75 років), Angelиna Gr~esьka
(66 років) і Йoрдa Sker~esьka (77 років) із с. Rado`da Struзької обл. Запис, розшифровка і мелографія Родни
Величковської. Lazarsьka pіsnя, співають для дівчини.
8. Oj, ti goro lisna goro
– Oj, ti goro lisna goro,
Oj, ti goro lisna goro.
[iri grane na {iroko,
na {iroko na visoko.
da pomine Mu{ki lazar,
i po wega svi lazare.
– Livadiko zeleniko, 2
do k’t }e se livadee{,
livadee{, zelenee{,
od Veligden do Gur|ovden.
Issn 01306936 / Народна творчість та етнографія / №3 2009
38 Календарна та родинна обрядовість
T’nko Kite putuvalo,
Putuvalo drumuvalo.
Blagosovi oj, ti goro,
Oj, ti goro, lisna goro!
AIF касета № 3804, с. Luke Krivopalanської обл. (2000). Співає гrupa «Lazarici», s. Luke Krivopalanської
обл. Запис, розшифровка і мелографія Родни Величковської. Співають лазарки, коли йдуть по левадах («при ходь-
бі», «на прогулянці»).
9. Pro~uja se je Blagoja
Pro~öjase Blagôja, Lazáre,
S’s golémo imáwe.
S’s yevgáre volôve
I s's ovce suríja.
S's wegôve sinove,
S’s wegove sna{ice,
S’s wegove }erkice,
S’s ambáre p~eníca.
Pro~öja se do cara,
Car naru~í po wega,
– Neka dojde Blagôja!
AIF, касета № 2719, с. Іvankovcі Veleської обл. (1979). Співає Borka Джorджиєva (72 роки) із s. Ogut
Krivopalanської обл. Запис Цветанки Органджиєвої, розшифровка і мелографія Родни Величковської. Співають
для господаря («при стоянні»).
10. Jovde se igra golémo oro
Jovde se igra golémo oro,
Jovde se igra golémo oro.
Najnapred igra Janka devojka,
do wum se vana kakav delija,
do wuma igra, mirno ne sedi,
Ruke vu stiska prstewe lomi.
Janka si vi~e, vi~e juzví~e:
– Kude ste da ste dva mili brata,
Ja obletajte golemo oro,
Ja uvanajte kakav dejija.
Do{le sa, do{le Jankini bra}a,
Pa juvanále kakav delíja,
Em ga karále, em ga tepále,
Jod milosti ga zeta vanále.
Issn 01306936 / Народна творчість та етнографія / №3 2009
39Родна Величковська Лазарський спів як частина живої обрядової традиції в Македонії
1 Янкоєць, Лескоєць, Велгошти,
Мешеїшта, Требеништа, Косел,
Ливоїшта, Волино (Охридське поле) та
Мароїшта, Ложани, Драслайця,
Лабуништа, Мислешево, Радожда,
Враниште, Вевчани, Модрич (Струзьке
поле).
2 Збирання лазарок підтверджується
строфою з наступної пісні:
Berete se lazarki, jo, Lazare,
da odime s Lazara,
(якого не прийняли самі лазарки):
Koja ne }e ni’ dojdit,
Tri godini da le`it,
Tri posteli da skinit,
Od kol voda da pijet
I pak derman da nemat!
(АИФ, касета № 3982, Ложани,
Струзької обл., приклад № 1).
3 На Лазарову суботу, на самому в’їзді
до Охриду (с. Велгошти) і сьогодні вас
можуть зустріти групи лазарок, які з
піснею і танцем чекають мандрівників
(як на фотографії № 3, № 4).
4 Села: Ябланиця, Пискупштина,
Безево, Нерези, Луково і Модрич.
5 Характерним для цього краю є те, що
ввечері перед святом Св. Лазаря дівча-
та, які готувалися бути лазарками, оби-
рали одну («чупа»), що мала представ-
ляти «нестулку», плели вінки з соломи і
плюща, та співали таку пісню:
Oj, druga~ki, druga~ki, Lazare,
Berite se, berite,
da pletime vencite,
da odime Lazarki...
Ne stoj vi{in, poklawaj se!
Зранку, на Лазарицю, старші дівчата,
вбрані в одяг нареченої, а менші – в
одяг дівчини, разом з нестулками йшли
на місце збору – так зване. Ориште, де
ділилися на групи і вирушали до кутків.
Йдучи від хати до хати, вони співали
пісень. Їх вела старша дівчина
«наворфниця», що збирала гроші, які
вони отримували від господарів. Під
час співу нестулки виходили наперед, а
коли пісня закінчувалася, вклонялися
як наречені.
Коли вони вирушали з Оришта, співали
пісню:
Ne vej, vetre, javore, Lazare,
Ne vej, vetre, javore.
Ne se venci javoroi,
Tok sa venci bor{lenoi.
Ne stoj vi{in, poklanaj se, Lazare!
(домазетовски П. Лазарски песни од
Дримкол [Струшки крај] // Македонски
фолклор. VII/13 – Скопје, 1974. –
С. 191–201).
6 Лазарські пісні співають і в селах
Подржиконь, Луке, Огут, Трново,
Црцория, Талминці, Жидилово тощо,
так само, як і в частині Козачия
(Кумановська обл.).
7 (AIF, m. l. 3804, s. Luke
Krivopalанської обл.).
8 В обрядовому церемоніалі в с. Вевчани
Струзької обл. співачка, що починає,
називається «булюбаша», потім –
«завелвач» (дівчина біля неї) та інші
лазарки, а завершує «довелвач».
(АИФ, касета № 3916). Див. фотографію
№ 2. У Кривопаланській обл.
головними особами обряду є
«чоловічий Лазар» (дівчина з
парасолею) і «жіночий Лазар» – обидві
в капелюхах, прикрашених квітами,
завжди йдуть попереду; інші танцюють
і співають: дві або три групи по три
дівчини (перша – «предница», друга –
«средница», а третя – «досредница»).
Див. фотографію № 1.
9 Олівера Васич у своїй праці «Роль
статі в обрядовій практиці нашого
народу» підкреслює, що, окрім пісень,
особлива роль відводиться танцям, з
такими важливими елементами як
притоптування, крутіння/вертіння і
підскакування, які в етнохореології
трактуються як викликання вітру, росту
посівів і сприяння родючості, що підтвер-
джує роль і функцію лазарок (Васић О.
Улога полова у обредној пракси нашег
народа. Постструктуралистичка наука
о музици. Специјално издање Нови
звук, СОКОЈ-МИЦ при ФМУ. – Београд,
1998. – С. 42).
10 Letaja mi, letaja, Lazare,
devet reda `eravi.
devet reda `eravi,
I deseti gulabe.
Pazete gi pazete,
deka }e mi padnajat.
Padnaja mi padnaja
Ju Xeletkin... dvorove.
Xeletka gi mame{e,
I na tijo duma{e:
– Kqujte, kqujte `eravi’
I deseto gulabe.
Pa mi ojte idete,
Pa na esen dojdete.
Imam sina da `enam,
Imam }erka da davam!
(АИФ, м. л. 3804, с. Луке Кривопа-
ланської обл. Співають, як у прикладі
№ 9).
11 наприклад:
Golubénce vodu pije,
Na sred selo, na ezero.
Svi se sokol da ga grabne,
Ono mu se milno moli:
– Nemôj, nemôj siv sokôle,
Ono mi e malené~ko,
}e mi guka na postéqa.
Blagosovi golubence,
Golubence vodu pije!
(АИФ, м. л. 3805, с. Луке
Кривопаланської обл.).
12 В Охридсько-Струзькій обл. їм
дарують яйця і гроші, а в
Кривопаланській – тільки гроші.
13 Так найчастіше співають у кінці пісні,
як, наприклад (в Охридсько-Струзькому
регіоні): дочекала и в година, и за многу
годиници, Не стој вишен поклопи се!, У
Кривопаланському: Играј, играј,
Лазаре! та се лепо поклањај!
14 Характерним благословінням для
Охридсько-Струзької обл. є:
do~ekala i v godina,
I za mnogu godinici,
Ne stoj vi{en pokloni se!
або:
Gospod poj}e da ti dari,
I v godina do~ekalo,
So se majka, so se tatko,
So celata familija.
а для Кривопаланського краю:
Blagosovi ili da blagosovi ...
і початкова строфа пісні.
15 Лоша змија во ќесето!
16 Величковска Р. Женското обредно
пеење во Охридско-струшкиот регион
Фолклорот во Охридско-струшкиот
регион. Институт за фолклор «Марко
Цепенков». Посебни изданија. Книга
63. – Скопје, 2006. – С. 155.
17 Якщо вони не дотримувалися правил
поведінки, їх били.
18 Як у с. Вевчани Струзької обл.,
єдиному християнському селі серед
мусульманських, і в с. Радожда на
албанському кордоні (див. приклади 1,
3, 6 та 7).
19 Як у пісні:
Oj ti goro lisna goro,
Шiri grane na {iroko,
Na {iroko na visoko,
da pomine Mu{ki Lazar
I po wega svi lazarki.
Blagosovi oj ti goro,
Oj ti goro lisna goro!
(AIF, m. l. 3804, s. Luke Krivopala-
nської обл.)
20 або пісня:
– Mori Elke, t’nka Elke,
Шto si t’nka i visoka
I pak bela i crvena.
Примітки
AIF, касета № 2719, c. Іvankovcі Veleської обл. (1979). Співає Borka Джорджиєva (72 роки) з s. Oguт,
Krivopalanської обл. Запис Цветанки Органджиєвої, розшифровка і мелографія Родни Величковської. Співається
для дівчини («під час танцю»).
Issn 01306936 / Народна творчість та етнографія / №3 2009
40 Календарна та родинна обрядовість
– Takom boga Lazarice,
Imala sam arna majka,
Шto me arno is~uvala:
S’ presno mlako izdoila,
Vru{i simit izrawila.
Blagosovi, mori, Elke,
Mori, Elke, t’nka Elke!
(AIF, m. l. 3804, s. Luke Krivopalan-
ської обл.)
21 Або пісня:
Car Kostadin sede{e, Lazare,
Na visoke ~ardace.
Sя jabuka se igra{e,
I devoj~e mame{e:
– Prijdi, dojdi devoj~e
da ti dadam jabolka.
Ne mu dade jabolka,
No go fati za raka.
– Vodi, vodi do doma,
Eve mala jodmena:
Tatka voda studena,
Mene bela promena.
– Igraj, igraj Lazare, Lazare,
Ta se lepo poklawaj!
(AIF, m. l. 3804, s. Luke Krivopalan-
ської обл.)
22 Або пісня:
Razigra kowa Gruja delija,
Razni{a selo- rastrese poqe.
Pa slegna dole ramne livade,
Raz’pe ~ador, sedna pod senka.
Ozdola idev kiten Lazare:
– Oj, Grujo, Grujo, Grujo delija,
Ja elaj vamo da ti pojemo,
da ti pojemo, da ti igramo!
– Ni mi pejte, ni mi igrajte,
No mi go dajte edno devoj~e,
Nitu predwoto, nitu zadwoto,
No do prednoto, toa sredwoto.
da blagosovi razigra kowa,
Razigra kowa Gruja delija!
(AIF, m. l. 3804, s. Luke Krivopalan-
ської обл.)
23 Elijade М. Aspekti na mitot. –
Skopje, 1992. – S. 25.
Переклад із македонської олесі Ковтун
|