Фольклор і фольклористика – традиція чи сучасність
The article gives a new viewpoint on understanding folklore. First of all it is presented as a form of national identity and individual perception of the world. The author suggests that different kinds of spiritual and creative levels form a great number of layers. The correlation between folklore a...
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2009
|
| Назва видання: | Народна творчість та етнографія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20343 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Фольклор і фольклористика – традиція чи сучасність / І. Велев // Народна творчість та етнографія. — 2009. — № 3. — С. 85-87. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-20343 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-203432011-05-27T12:03:46Z Фольклор і фольклористика – традиція чи сучасність Велев, І. Фольклор і сучасність The article gives a new viewpoint on understanding folklore. First of all it is presented as a form of national identity and individual perception of the world. The author suggests that different kinds of spiritual and creative levels form a great number of layers. The correlation between folklore and modern concepts of globalization of cultures is researched. 2009 Article Фольклор і фольклористика – традиція чи сучасність / І. Велев // Народна творчість та етнографія. — 2009. — № 3. — С. 85-87. — укр. 0130-6936 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20343 uk Народна творчість та етнографія Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Фольклор і сучасність Фольклор і сучасність |
| spellingShingle |
Фольклор і сучасність Фольклор і сучасність Велев, І. Фольклор і фольклористика – традиція чи сучасність Народна творчість та етнографія |
| description |
The article gives a new viewpoint on understanding folklore. First of all it is presented as a form of national identity and individual perception of the world. The author suggests that different kinds of spiritual and creative levels form a great number of layers. The correlation between folklore and modern concepts of globalization of cultures is researched. |
| format |
Article |
| author |
Велев, І. |
| author_facet |
Велев, І. |
| author_sort |
Велев, І. |
| title |
Фольклор і фольклористика – традиція чи сучасність |
| title_short |
Фольклор і фольклористика – традиція чи сучасність |
| title_full |
Фольклор і фольклористика – традиція чи сучасність |
| title_fullStr |
Фольклор і фольклористика – традиція чи сучасність |
| title_full_unstemmed |
Фольклор і фольклористика – традиція чи сучасність |
| title_sort |
фольклор і фольклористика – традиція чи сучасність |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Фольклор і сучасність |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20343 |
| citation_txt |
Фольклор і фольклористика – традиція чи сучасність / І. Велев // Народна творчість та етнографія. — 2009. — № 3. — С. 85-87. — укр. |
| series |
Народна творчість та етнографія |
| work_keys_str_mv |
AT veleví folʹklorífolʹkloristikatradicíâčisučasnístʹ |
| first_indexed |
2025-07-02T20:57:56Z |
| last_indexed |
2025-07-02T20:57:56Z |
| _version_ |
1836570249649979392 |
| fulltext |
Issn 01306936 / Народна творчість та етнографія / №3 2009
85
Ілія вЕЛЕв
фольклор і фольклористика – традиціЯ Чи суЧасність
Илија Велев. Фолклорот и фолклористиката – традиција или современост
Трудот дава нов поглед кон разбирањето на фолклорот. Пред се` тој е претставен како форма на национален иденти-
тет и индивидуална перцепција на светот. Авторот смета дека различните форми на духовните и креативните нивоа
формираат голем број на слоеви. Во трудот е истражувана корелацијата помеѓу фолклорот и модерните концепти на
глобализација на културите.
Ilija Velev. Folklore and folkloristics – tradition or modernity
The article gives a new viewpoint on understanding folklore. First of all it is presented as a form of national
identity and individual perception of the world. The author suggests that different kinds of spiritual and creative
levels form a great number of layers. The correlation between folklore and modern concepts of globalization of
cultures is researched.
Ідентичність кожного народу є не лише загальною соці-
ологічною категорією, що підтверджується на основних
засадах автентичних духовних і культурних пізнань.
Національна ідентичність виражається передовсім у
духовних цінностях конкретної людської спільноти, що
позначається колективними творчими досягненнями.
Народні знання та народна мудрість ініціювали народ-
ну творчість, яка у світлі ідей просвітництва й роман-
тизму наприкінці XVIII і в першій половині XIX ст. іден-
тифікувалася як фольклор. Саме тоді така «усвідомле-
на» ідентифікація відкрила двері для типологізації
фольклористики як наукової дисципліни. За всієї умов-
ності термінів «фольклор» і «фольклористика», визна-
чених певною соціологічною системою, вони функціо-
нували як жива ілюстрація ідентичності, побуту, навіть
міфів певного народу в його прагненнях до самостійно-
го існування. Отже, фольклор сприймається і як сино-
нім етнічної самобутності й приналежності. Якщо
вийти за межі соціологічного сприйняття фольклору і
фольклористики та перейти на культурологічне тло, то
в сучасних умовах цей вид творчого переживання і
натхнення має сприйматися як народне мистецтво, яке
треба плекати й використовувати як досвід з метою
відображення індивідуального (особистого) відбитка
для самопозначення, національної ідентифікації, духо-
вного відродження й загальної афірмації. Етнічні осо-
бливості в таких колективних творчо-виразних та
художніх висловлюваннях зумовили введення синтаг-
ми «національний фольклор» і в самі дослідження.
Якщо зважати переважно на художні передумови
фольклору в контексті сучасних пояснень культурних
досягнень, то накидаються вільні оцінки щодо неспеціа-
лізованої й непрофесіональної творчості, що легітимі-
зується як колективна, виокремлюючись певним син-
кретизмом і побутовізмом. Проте в цьому випадку
йтиметься про недостатнє пояснення цих творчих про-
цесів та їхню віддаленість від традиційної і сучасної
суті духовної ідентифікації.
Афірмувати форми творчого вираження людина
почала ще на зорі свого існування. Із плином часу стали
з'являтися різні види і форми усної й обрядової твор-
чості, та навіть поява писемності не змогла витіснити
усні творчі вияви і замінити їх літературною формою
виразу. Скільки б не визначався цей вид творчості як
«простий» та «нехудожній», історичний досвід засвід-
чив, що фольклорний тип творчого викладу переважав
упродовж віків у всіх народів. Головними характерис-
тиками його були: усність, традиційність, безпосеред-
ня народність, прямий контакт виконавця або маніфес-
танта з масою, яка сприймала, як і колективність твор-
чого створення й поширення.
Для кращого уявлення, як повинен сприйматися
фольклор у класичній і сучасній формах, необхідно зва-
жати на його багатошаровість, яку складають різні
види духовних і художніх напластувань. Насамперед
фольклор як народне мистецтво координує художні
начала в музиці, танці, поезії, оповіді, орнаменті, різь-
бярстві, архітектурі, драматургії тощо. Виявами, що не
досягли художньої профільованості певного виду чи
жанру, є обряди і звичаї (лазарування, колядування,
«Василя», «додола» тощо), в яких наявні сцени або
театральні моменти в поєднанні з піснями, танками,
інструментальним виконанням, причому маніфестація
балансує між мистецтвом і обрядом. Тим самим фольклор-
ний духовний імпульс наближається до патріархальних
обрядів, що не мають художніх ознак – вірувань, забо-
бонів або народної міфології.
Існують сумніви щодо того, чи може народна духовна
й матеріальна культура взагалі бути предметом фолькло-
ристики, оскільки перед нею виникає питання, що,
перебуваючи у фольклорі, вона водночас є основою
етнології. Проте це не означає, що треба вилучити тер-
Issn 01306936 / Народна творчість та етнографія / №3 2009
86 Фольклор і сучасність
мін «фольклор» із використання, оскільки він є части-
ною як традиційної, так і сучасної духовної культури
будь-якого народу. Звідси й сама фольклористика пере-
буває у безпосередньому тісному зв'язку з основною
науковою дисципліною – етнологією. Термін «фолькло-
ризм» використовується в культурології й у мистецтві,
представляючи активний творчий процес освоєння та
трансформації фольклору в суспільне життя, культуру і
професійне мистецтво. Тому ми зустрічаємо конструк-
тивні тлумачення щодо змісту фольклорних елементів у
літературі, в сучасних музичних формах, в образотвор-
чому мистецтві, драматургії тощо.
Стосовно нашого дослідження – питання, яке вине-
сено в заголовок, звучить просто: «фольклор і «фолькло-
ристика — традиція чи сучасність», але водночас воно
містить приховану відповідь. Щоб відповісти хоча б
приблизно, слід мати на увазі, що фольклористика
вирізняє класичний (історичний) і сучасний фольклор.
Така ж ситуація простежується в мистецтві, дістаючи в
естетиці подібне тлумачення. Водночас треба уникати
вульгаризації фольклору, в розумінні, що він є части-
ною «низького» культурного надбання і лише нищить
модерні творчі моделі сучасної культури. Подібні теорії
є наслідком уявлення про глобалізацію культури і праг-
нення досягти універсальних духовних цінностей через
втрату власної індивідуальності, тим самим, певної
культурної ідентичності. Фольклористика як окрема
спеціальна дисципліна, що вивчає народне мистецтво,
традиції і сучасність, має свій еволюційний шлях у
розумінні тлумачення та дослідницької практики.
Наукове зацікавлення фольклором у Європі виникло
разом із просвітницькими ідеями у XVIII ст., а розвиток
романтизму в XIX ст. став стимулом до його вивчення.
Загальні творчі процеси, які відбувалися на суспільній
сцені, насамперед висунули міфологічну школу, за
якою з'явилися міграційна, антропологічна, етнопсихо-
логічна та історико-географічна школи. У XX ст. до вивчен-
ня фольклору долучилися соціологічна, психоаналітична,
неоміфологічна і магічно-обрядова школи. Своєрідна
революція у фольклористиці почалася в 1950 році
завдяки структурному методу дослідження, запропо-
нованому Клодом Леві-Стросом. Ця методологічна
основа відкрила для фольклористики новий шлях для
розуміння і застосування всіх сучасних методологій
тлумачення й вивчення класичного та сучасного фоль-
клору. Такі дослідницькі ідеї спричинили те, що фоль-
клористика однаково враховує взаємозв'язок традицій-
них і сучасних форм, до того ж, без обмежень. Це спри-
яло залученню в сучасну фольклористику компаративних
історичних досліджень фольклору та його художніх осо-
бливостей, взаємопов'язаних із сучасними процесами у
сфері народної творчості.
Хоча й у затемненому семантичному сенсі, все ж
фольклор як народна творчість у колективному дусі
начебто залишається забутим у надрах традицій націо-
нальних культур. Саме там йому приділяють найбіль-
шої уваги, тому що й сама народна традиція є сукупніс-
тю звичаїв, поглядів та вірувань, що об'єднують народ,
який усвідомлює їхню цінність і неможливість повер-
нення, з його минулим. Фольклорна традиція має вра-
ховувати позицію сьогоднішнього дня відносно мину-
лого, а оскільки ця позиція в різні епохи і в межах різ-
них ідеологій є змінною і нерідко суперечливою, це
відбивається в різних ціннісних характеристиках. Так
традиція зазнає перетворень, залежно від ціннісної
системи певного часу та від естетичних уподобань.
Пріоритет національної традиції в наш час все ще є
чинником культурної політики, спрямованої на збере-
ження національної неповторності мистецтва. Адже
ознака національної ідентичності не може бути пред-
ставлена на світовій громадській сцені без маніфестації
досвіду, здобутого фольклором, народною міфологією
та народним типом мислення. Це дає можливість проти-
стояти космополітичним ідентифікаціям, – без власної
ідентичності особа залишиться непоміченою в універ-
сальній мозаїці. В історичному плані фольклорна тра-
диція балканських народів (серед них і македонського)
прокладала не лише магістральний, але й у певні пері-
оди єдино можливий шлях творчої реалізації. Саме
завдяки їй культура втілила оригінальні національні
риси. Цей творчий процес є безперервним художнім
діалогом. Сьогодні талановиті митці сприймають фоль-
клорну традицію швидше як своєрідну репліку, що дає
їм привід художньо інтерпретувати або відтворювати
її. Новаторські мистецькі дослідження сучасного худож-
нього «я» стають особливо актуальними, реалізуючи
нові естетичні програми та ідеї.
Водночас, коли новаторські ідеї дістають визнання,
вони зазвичай стають традицією. Митець перебуває в
стані творчості, коли він надбудовує сучасність тради-
цією далекої, часової відстані. Так, наприклад, сучас-
ний македонський поет або музикант збагачує свій
досвід завдяки фольклорній традиції не лише тому, що
форма творчого вираження збігається з фольклорним
типом мислення і вираження, але й тому, що вона є
синонімом самобутньої, незаперечно македонської
фольклорної спадщини. Сприйняті традиційні форми
стають надбанням лише відповідно до духовних потреб
сучасності.
Насамкінець варто порушити питання, чи потре-
бує пояснень позиція сучасності стосовно традиції?
Безперечно, потребує. Сучасність є те, що стосується
теперішнього часу, тобто теперішніх духовних потреб
і мистецьких переживань. Втілюючи ідеали і переко-
нання нашого сьогодення, ці потреби і переживання
відповідають прагненням мистецького авангарду
бути «цілком сучасними і модерними». Водночас
сучасність пов'язана з актуалізацією найважливіших
життєвих проблем, духовних прагнень і пошуків фор-
мальних сенсів для підтвердження раніше існуючих
та створення нових. Як це траплялось і в попередні
культурні періоди, так і наша культурна сучасність
перебуває під впливом сучасних тенденцій науки,
техніки, філософії, соціології і політики. З плином
часу диференційовані найвагоміші цінності входять
до загального культурного середовища. Не лише
сучасні найтиповіші види мистецтва, але й колектив-
на духовна свідомість народу здатна відображати
Issn 01306936 / Народна творчість та етнографія / №3 2009
87Ілія Велев. Фольклор і фольклористика – традиція чи сучасність
ситуації чи кризи як імпульси сучасності. По суті вона
визначає власну сучасність. Отже, профільована
сучасність стає комплексною свідомістю щодо існую-
чого стану думки. Відповідно, сучасний творчий про-
цес залучає парафразовані міфологічні візії, міфоале-
горичні та символічні фольклорні абстракції до сучас-
ного фольклору. У наш час колективна народна фан-
тазія активізується, намагаючись містифікувати чи
демістифікувати проблеми сучасної людини. Це лише
одна з можливих форм, в якій знаходить вираження
нездоланна потреба маніфестації власних уподобань
і переживань сучасності для майбутніх поколінь. Тим
самим сучасність втрачається або поступово криста-
лізується й напластовується у сферах масової культу-
ри, духовної спадщини і традиції. Отже, відбувається
безперервний процес народної творчості, що знахо-
дить нові акомодаційні форми реалізації – анекдоти,
перекази, сучасні обрядові вияви, нічні посиденьки,
вечірки, художні знахідки наївних аматорів тощо.
Зрозуміло, їхня реальність вільна від нижчої народної
міфології та демонології, сповнена нових та інакших
сенсів, проте типологічно вона не здатна повністю
дистанціюватися від класичного фольклору. Саме
тому фольклористика сьогодні мусила б сприймати
фольклор як відповідник осучасненої народної тради-
ції, водночас і як традиціоналізацію народної сучас-
ності. Тоді людина не зможе ні втекти від часу, ні
загубитися в минулому.
Переклад із македонської оксани Микитенко
|