Часові та територіальні відмінності рівня мовної асиміляції (зросійщення) українців (за матеріалами переписів населення України 1989 та 2001 рр.)

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2009
1. Verfasser:	Скляр, В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2009
Schriftenreihe:	Народна творчість та етнографія
Schlagworte:	Етнос. Культура. Релігія
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20362
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Часові та територіальні відмінності рівня мовної асиміляції (зросійщення) українців (за матеріалами переписів населення України 1989 та 2001 рр.) / В. Скляр // Народна творчість та етнографія. — 2009. — № 4-5. — С. 29-40. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-20362
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-203622011-05-28T12:03:10Z Часові та територіальні відмінності рівня мовної асиміляції (зросійщення) українців (за матеріалами переписів населення України 1989 та 2001 рр.) Скляр, В. Етнос. Культура. Релігія 2009 Article Часові та територіальні відмінності рівня мовної асиміляції (зросійщення) українців (за матеріалами переписів населення України 1989 та 2001 рр.) / В. Скляр // Народна творчість та етнографія. — 2009. — № 4-5. — С. 29-40. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 0130-6936 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20362 uk Народна творчість та етнографія Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Етнос. Культура. Релігія Етнос. Культура. Релігія
spellingShingle	Етнос. Культура. Релігія Етнос. Культура. Релігія Скляр, В. Часові та територіальні відмінності рівня мовної асиміляції (зросійщення) українців (за матеріалами переписів населення України 1989 та 2001 рр.) Народна творчість та етнографія
format	Article
author	Скляр, В.
author_facet	Скляр, В.
author_sort	Скляр, В.
title	Часові та територіальні відмінності рівня мовної асиміляції (зросійщення) українців (за матеріалами переписів населення України 1989 та 2001 рр.)
title_short	Часові та територіальні відмінності рівня мовної асиміляції (зросійщення) українців (за матеріалами переписів населення України 1989 та 2001 рр.)
title_full	Часові та територіальні відмінності рівня мовної асиміляції (зросійщення) українців (за матеріалами переписів населення України 1989 та 2001 рр.)
title_fullStr	Часові та територіальні відмінності рівня мовної асиміляції (зросійщення) українців (за матеріалами переписів населення України 1989 та 2001 рр.)
title_full_unstemmed	Часові та територіальні відмінності рівня мовної асиміляції (зросійщення) українців (за матеріалами переписів населення України 1989 та 2001 рр.)
title_sort	часові та територіальні відмінності рівня мовної асиміляції (зросійщення) українців (за матеріалами переписів населення україни 1989 та 2001 рр.)
publisher	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
publishDate	2009
topic_facet	Етнос. Культура. Релігія
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20362
citation_txt	Часові та територіальні відмінності рівня мовної асиміляції (зросійщення) українців (за матеріалами переписів населення України 1989 та 2001 рр.) / В. Скляр // Народна творчість та етнографія. — 2009. — № 4-5. — С. 29-40. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
series	Народна творчість та етнографія
work_keys_str_mv	AT sklârv časovítateritoríalʹnívídmínnostírívnâmovnoíasimílâcíízrosíjŝennâukraíncívzamateríalamiperepisívnaselennâukraíni1989ta2001rr
first_indexed	2025-07-02T20:58:14Z
last_indexed	2025-07-02T20:58:14Z
_version_	1836570267974893568
fulltext	2929 Етнос. Культура. Релігія.Етнос. Культура. Релігія. У даній розвідці на основі статистичних ма- теріалів переписів населення досліджено проце- си мовної асиміляції українців. Ці проблеми в контексті дослідження етніч- ного складу та мовної компетенції населення України були розглянуті в науковому доробку В. Євтуха, Ф. Заставного, В. Зінича, В. Ко- тигоренка, В. Крисаченка, І. Кураса, В. На- улка, А. Орлова, Т. Рудницької, О. Чиркова, С. Чорного 1. На основі опрацювання матеріалів перепи- сів населення 1989 та 2001 рр. 2 були підго- товлені таблиці: таблиця 1 містить інформацію про чисельність російськомовних українців, українців, російськомовного населення, усього населення; у таблиці 2 визначено рівні часток зросійщених за мовою українців серед україн- ців, російськомовного населення та всього на- селення; у таблиці 3 відображено зміни рівня цих часток за 1989–2001 рр. Дослідження проводили за трьома напрям- ками: визначення ступеня мовної асиміляції (зросійщення) українців; встановлення рівня частки зросійщених за мовою українців серед загальної чисельності російськомовного насе- лення; та, знову ж таки, визначення частки ро- сійськомовних українців з-поміж загальної чи- сельності населення. Розрахунок рівня мовної асиміляції (зросійщення) українців було про- ведено як загалом по Україні, так і по кожній религиозной активности, возрождения инте- реса к конфессиональным проблемам. Для традиционной культуры населения белорусско-украинского пограничья харак- терна региональная общность, истоки кото- рой формировались в разные исторические периоды и были обусловлены исторической близостью белорусов, украинцев и русских, характером их расселения, добрососедски- ми отношениями, длительными культурно- бытовыми взаимовлияниями, ростом межэт- нических браков. Предполагается подготовить обобщающий труд по этноконтактным территориям Беларуси и Украины, где будут показаны особенности этно- культурной и языковой ситуации в разных ареалах пограничья и в соотношении с жителями основ- ного ареала расселения; выявлены тенденции и факторы формирования этнической самоиденти- фикации в зависимости от страны проживания, национального состава, длительности контактов, межнациональных и межконфессиональных от- ношений; показана современная демографическая ситуация в контексте воспроизводства населения. 1. Национальный состав населения Республики Беларусь и распространенность языков. Итоги переписи населения Республики Беларусь 1999 года. – Минск, 2001. 2. Архив Государственного научного учреждения «Ин- ститут искусствоведения, этнографии и фольклора им. К. Крапивы НАН Беларуси». – Ф. 7, оп. 1, д. 30. 3. Купрэева Ю. Роля музеяў Гомельшчыны ў за- хаванні і папулярызацыі традыцыйна-бытавой культуры беларусаў у канцы ХХ – пачатку ХХІ ст. // Славянскі свет: мінулае і сучаснае. Матэрыялы Рэспубл. навук. канф. 26 сакавіка 2004 года: У 3 ч. – Мінск, 2004. – Ч. 2. – С. 266–269. Володимир Скляр ч асові та територі а льні ві дмінності рівн я мовної асимі л яЦії (зросійЩенн я ) У к ра їнЦів (за м атері а л а ми переписів н асе ленн я У к ра їни 1989 та 2001 рр.) The article is based on materials of a scientific project, realized by Byelorussian and Ukrainian ethnologists. During the elaboration of this project the main attention was paid to revelation of basic tendencies and factors of the ethnocultural processes at the frontier of Byelorussia and Ukraine. 3030 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОГРАФІЯ * 4-5/2009 області зокрема, а також по регіонах: Заходу, Центру, Півдню та Сходу. Західний регіон. Найнижчий рівень мов- ної асиміляції (зросійщення) українців, по- рівняно з іншими регіонами, спостерігали в західних областях. Таке становище зумовлено історичними чинниками, зокрема, значно ко- ротшим перебуванням у складі СРСР (Росій- ської імперії), меншою чисельністю росіян у цьому регіоні та високим рівнем національної самосвідомості. За роки незалежності України в західних областях розгорнулися процеси мовної деруси- фікації українців, про що переконливо свідчать матеріали переписів населення. Загалом у За- хідному регіоні ступінь мовного зросійщення не сягав і 1 % загальної чисельності українців. До того ж, за 1989–2001 рр. і так незначний рівень частки зросійщених за мовою серед українців зменшився вдвічі – від 0,92 % до 0,42 %, або на 0,50 % [Табл. 2, 3]. Тобто, якщо в 1989 р. в західних областях нарахо- вувалося 79945 російськомовних із 8663924 українців, то в 2001 р – лише 36587 осіб із 8803330 осіб [Табл. 1]. Таким чином, скоро- чення частки зросійщених за мовою українців у Західній Україні за 1989–2001 рр. відбулося завдяки зменшенню їхнього числа на тлі збіль- шення загальної чисельності українців за ра- хунок приросту числа україномовних. Навпаки, частка зросійщених за мовою українців була суттєво вищою серед загальної чисельності російськомовного населення, і до того ж, вона навіть дещо зросла: від 12,95 % у 1989 р. до 13,06 % у 2001 р., тобто на 0,11 % [Там само]. Це зростання було зумовлене тим, що чисельність російськомовних росіян у За- хідній Україні скорочувалася інтенсивніше, аніж чисельність російськомовних українців. У 1989 р. в Західному регіоні чисельність ро- сійськомовного населення становила 617469 осіб, із них – 79945 російськомовних україн- ців, а в 2001 р., відповідно, лише 280142 особи та 36587 осіб [Табл. 1]. Скоротилася частка російськомовних укра- їнців серед загальної чисельності населення Західного регіону від 0,82 % в 1989 р. (79945 осіб із 9713693) до 0,38 % у 2001 р. (лише 36587 осіб з 9552886), тобто на 0,44 % [Табл. 1, 2, 3]. Отже, зросійщені за мовою українці не були в Західній Україні значним за числом прошарком серед населення. Між окремими областями Західної України існували незначні відмінності за рівнем частки зросійщених за мовою українців. Зокрема, найвищий рівень мовної асиміляції українців у Західному регіоні залишався в Чернівецькій області, хоча за 1989–2001 рр. він зменшився майже вдвічі – від 2,62 % до 1,35 %, тобто на 1,27 % [Табл. 2, 3]. Чернівецьку область за ступенем мовного зросійщення українців наздоганяли: Львівщи- на – 1,09 % в 1989 р. та 0,43 % в 2001 р., Закарпаття – відповідно – 0,96 % та 0,52 %, та Рівненщина – 0,86 % та 0,41 % [Табл. 2]. Ще нижчим рівень частки зросійщених за мовою був серед українців Волинської, Івано- Франківської, а особливо – Тернопільської, областей. Зокрема, на Тернопільщині її рівень становив у 1989 р. 0,25 %, а в 2001 р. – лише 0,13 % [Там само]. Для наочного відображення низького рівня зросійщення українців у Тер- нопільській області варто навести абсолютні дані чисельності. Так, у 1989 р. в цій області нараховували 1126395 українців, із них лише 2812 – російськомовних, а в 2001 р., відповід- но, 1113516 та 1438 осіб [Табл. 1]. Дещо більші відмінності між окремими за- хідними областями існували за рівнем частки зросійщених за мовою українців серед за- гальної чисельності російськомовного насе- лення. [Табл. 1]. Зокрема, в Галичині (Івано- Франківська, Львівська та Тернопільська), а також у Волинській області, він був нижчим (9–12 %), аніж у Рівненській та Закарпатській (14 %) і Чернівецькій (19 %) [Табл. 2]. Різнив- ся також і напрямок змін цієї частки за 1989– 2001 рр. Зокрема, трохи зросла частка росій- ськомовних українців серед російськомовного населення в Чернівецькій, Тернопільській та Волинській областях [Табл. 3]. Її рівень суттє- во скоротився в Івано-Франківській – 2,36 %, 3131 Етнос. Культура. Релігія.Етнос. Культура. Релігія. і зовсім мало – у Львівській, Закарпатській і Рівненській областях [Там само]. У цих чоти- рьох областях кількість росіян зменшувалася повільніше, ніж російськомовних українців, при загальному скороченні чисельності ро- сійськомовного населення. До речі, за 1989– 2001 рр., окрім лише цих чотирьох областей, у всіх інших областях України спостерігалося зростання рівня частки зросійщених за мовою українців серед загальної чисельності росій- ськомовного населення [Там само]. За 1989–2001 рр. рівень частки зросійщених за мовою українців серед загальної чисельності населення, і так досить незначний, зменшився в усіх без винятку західних областях. Так, у 2001 р. рівень цієї частки був менше 0,5 %, за винятком Чернівецької (1,01 %) [Табл. 2]. центральний регіон. У Центральній Укра- їні за 1989–2001 рр. так само спостерігалося скорочення частки зросійщених за мовою укра- їнців. Зокрема, у 1989 р. в Центральному регі- оні нараховувалося 838279 російськомовних із 14509700 українців (5,78 %), а в 2001 р. лише 633129 осіб із 14168245 (4,47 %) [Табл. 1, 2]. За 1989–2001 рр. скоротилася не лише чисель- ність, але й частка зросійщених за мовою україн- ців – на 1,31 % [Таблиця 3]. Зменшився також і рівень частки російськомовних українців серед усього населення Центру України від 4,98 % у 1989 р. до 4,05 % у 2001 р., тобто на 0,93 % [Табл. 2, 3]. Зростав рівень частки російськомовних українців і, навпаки, знизився рівень частки російськомовних росіян серед загальної чи- сельності російськомовного населення. Так, у 1989 р. частка зросійщених за мовою україн- ців серед російськомовного населення регіону становила 29,82 % (838279 осіб із 2811285), а в 2001 р. вже досягла 37,25 % (633129 осіб із 1699644) [Табл. 1, 2]. Тобто, за 1989–2001 рр. її рівень збільшився на 7,43 % [Табл. 3]. Ступінь мовного зросійщення українців у Центральному регіоні мав суттєві відмінності за окремими областями; особливо на цьому тлі вирізнялася столиця України. У Києві рівень частки зросійщених за мовою українців був до- волі значним і становив у 1989 р. 21,22 %, але в 2001 р. зменшився до 14,17 % [Табл. 2]. За 12 років скорочення становило 7,05 % [Табл. 3]. Про масштаб цих змін свідчить таке порівнян- ня: якщо в 1989 р. кожен 5-й українець у столиці України був російськомовним, то в 2001 р. – уже кожен 7-й. До того ж, якщо в 1989 р. рівень част- ки асимільованих за мовою українців у Києві був суттєво вищим, аніж загалом в Україні (21,22 % та 12,23 %), то в 2001 р. він виявився навіть дещо нижчим (14,17 % та 14,77 %) [Табл. 2]. Майже половина російськомовних українців Центральної України зосереджувалася в Киє- ві, а рівень мовного зросійщення українців у всіх областях цього регіону був значно нижчим, аніж у столиці. Дещо вищим, порівняно з іншими об- ластями Центрального регіону, був рівень частки російськомовних українців у 1989 р. в Сумській – 9,23 %, та Чернігівській – 6,67 %, а в 2001 р., відповідно, 7,56 % та 5,62 % [Табл. 2]. За 1989– 2001 рр. зменшення рівня частки зросійщених за мовою становило серед українців Сумщини – 1,67 %, Чернігівщини – 1,05 % [Табл. 3]. В усіх інших областях Центру ступінь мовного зросійщення українців був суттєво нижчим і становив у 1989 р. менше 2 % у Ві- нницькій та Хмельницькій, від 2 до 3 % – у Київській, Черкаській та Полтавській, дещо більше 3 % – у Житомирській та Кіровоград- ській областях [Табл. 2]. У 2001 р. менш 1 % був рівень частки зросійщених за мовою укра- їнців у Хмельницькій області, від 1 до 2 % – у Вінницькій, Київській та Черкаській, від 2 до 3 % – у Житомирській та Полтавській, і лише в Кіровоградській – дещо більше 3 % [Там само]. До того ж, рівень мовної асимі- ляції українців у Хмельницькій та Вінниць- кій областях був навіть дещо нижчим, аніж у сусідній (західній) Чернівецькій області. За 1989–2001 рр. частка зросійщених за мовою українців центральних областей скоротилася від 1,07 % в Житомирській до 0,06 % – у Полтавській області [Табл. 3]. Відрізнявся також за окремими областями Центрального регіону і рівень частки зросійщених за мовою українців серед загальної чисельності 3232 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОГРАФІЯ * 4-5/2009 російськомовного населення. Об’єднувало їх те, що впродовж 1989–2001 рр. у всіх без винятку центральних областях спостерігалося зростання рівня цієї частки. Найвищий рівень частки ро- сійськомовних українців серед російськомовного населення не лише в Центральному регіоні, але й загалом в Україні був у Чернігівській області і становив у 1989 р. 44,93 %, а в 2001 р. – 51,23 % [Табл. 3]. У 2001 р. в цій області зросійщені за мовою українці становили абсолютну більшість серед загальної чисельності російськомовного на- селення – 64982 осіб із 126830 [Табл. 1]. Тобто, на Чернігівщині зросійщених за мовою українців було навіть більше, ніж російськомовних росіян. Досить високий рівень частки зросійщених за мовою українців серед російськомовного на- селення був властивим також і для Києва та Сумської області. Зокрема, в 1989 р. ця частка становила в столиці України 37,38 %, на Сум- щині – 36,97 %, у 2001 р., відповідно, 46,10 % та 43,32 % [Табл. 2]. У всіх інших областях Цен- трального регіону рівень частки українців серед російськомовного населення був суттєво меншим і становив у 1989 р. від 16 до 23 %, а в 2001 р. – від 19 до 30 % [Там само]. За 1989–2001 рр. найбільше зросла ця частка в Києві, Кіровоград- ській та Полтавській областях – на 8–10 %, у Житомирській, Сумській та Чернігівській – на 6–7 %, у Вінницькій, Черкаській та Київській – на 3–4 %, і лише в Хмельницькій – на 0,85 % [Табл. 1]. Високий рівень частки зросійщених за мовою українців серед загальної чисельності російськомовного населення був спричинений відносно незначним числом росіян в областях Центральної України. А зростання цього рівня впродовж 1989–2001 рр. було зумовлене тим, що чисельність росіян у всіх областях Централь- ного регіону зменшувалася швидше, ніж росій- ськомовних українців. Визначальною ознакою етномовних проце- сів стало скорочення рівня частки зросійщених за мовою українців серед загальної чисель- ності населення в усіх областях Центральної України. Найвищий її рівень залишався в Києві, хоча й зазнав суттєвого зменшення від 15,37 % в 1989 р. до 11,65 % у 2001 р., тобто на 3,72 % [Табл. 2, 3]. Значний рівень частки зросійщених за мо- вою українців був також у Сумській та Черні- гівській областях і становив у 1989 р., відповід- но, 7,89 % та 6,10 %, а в 2001 р. – 6,72 % та 5,26 % [Табл. 2]. У всіх інших областях Центру за 1989–2001 рр. рівень цієї частки значно ско- ротився і становив у 2001 р. від 0,81 % в Хмель- ницькій до 2,99 % в Кіровоградській [Табл. 2]. Винятком була лише Полтавська область, де за 1989–2001 рр. рівень цієї частки дещо зріс (на 0,06 %), від 2,57 % до 2,63 % [Табл. 2, 3]. Таким чином, за 1989–2001 рр. у Централь- ній Україні рівень частки зросійщених за мовою українців скоротився як серед українців, так і серед загальної чисельності населення. Навпа- ки, їхня частка серед загальної чисельності ро- сійськомовного населення суттєво збільшилася. Південний регіон. На відміну від західних та центральних областей на Півдні України сту- пінь мовної асиміляції (зросійщення) українців був значно вищим, до того ж, за 1989–2001 рр. відбулося його суттєве зростання. Так, у 1989 р. частка російськомовних серед українців стано- вила 20,63 % (1666097 осіб із 8076789), а в 2001 р. – 24,16 % (2006453 особи з 8304894) [Табл. 1, 2]. За 12 років рівень цієї частки збіль- шився на 3,53 % [Табл. 3]. Тобто, якщо в 1989 р. кожен 5-й українець Південного регіону був ро- сійськомовним, то в 2001 р. – уже кожен 4-й. До того ж, ступінь мовного зросійщення українців суттєво відрізнявся за окремими об- ластями Півдня України. За показником цьо- го ступеня Південний регіон поділявся на три частини. До першої групи входили Херсонська, Миколаївська та Дніпропетровська області, де рівень мовної асиміляції був відносно нижчим порівняно з іншими південними областями. Зо- крема, в 1989 р. частка зросійщених за мовою серед загальної чисельності українців станови- ла в Херсонській області – 12,28 %, у Мико- лаївській – 13,32 %, у Дніпропетровській – 15,23 %, у 2001 р., відповідно, 12,99 %, 17,54 % та 17,36 % [Табл. 2]. За 1989–2001 рр. ця част- ка зросла лише на 0,71 % серед українців Хер- 3333 Етнос. Культура. Релігія.Етнос. Культура. Релігія. сонщини, дещо більше на Дніпропетровщині – 2,13 %, та Миколаївщині – 4,22 % [Табл. 3]. До другої групи областей Півдня за рівнем мовної асиміляції українців варто віднести Запорізьку та Одеську області. Так, у 1989 р. частка російськомовних серед українців стано- вила в Запорізькій області 22,95 %, в Одесь- кій – 25,75 %, а в 2001 р., відповідно, 30,91 % та 28,26 % [Табл. 2]. За 1989–2001 рр. її рі- вень значно підвищився в Запорізькій облас- ті – на 7,96 %, і суттєво менше в Одеській області – на 2,51 % [Табл. 3]. До останньої, третьої групи належить Крим: за переписом населення 1989 р. – Кримська область, а за переписом 2001 р. – Автономна республіка Крим та Севастополь. У Криму залишався найвищим рівень мовного зросійщення українців серед усіх інших облас- тей України, а не лише Південного регіону. Зокрема, якщо в 1989 р. 47,37 % загальної чисельності українців у Кримській області були російськомовними (296491 особа з 625919), то в 2001 р. їхня частка становила в АР Крим – 59,51 % (292923 особи з 492227), у Севастопо- лі – 70,14 % (59211 особа з 84420), а разом – в АР Крим та Севастополі – 61,07 % [Табл. 1, 2]. Тобто, якщо в 1989 р. зросійщені за мовою ще були меншістю серед українців у Криму, то в 2001 р. вони вже становили більшість. За 1989– 2001 рр. частка російськомовних серед україн- ців у Криму збільшилася на 13,70 % [Табл.3]. Прискорення мовного зросійщення українців у Криму призвело до розгортання процесів їхньої етнічної асиміляції. Прямим наслідком асимі- ляційних процесів стало скорочення чисельнос- ті українців у Криму від 625919 осіб у 1989 р. до 576647 – у 2001 р., тобто на 49272 особи (7,87 %) [Табл. 1]. На Півдні України суттєво збільшилася та- кож за 1989–2001 рр і частка зросійщених за мовою українців серед загальної чисельності російськомовного населення. Так, у 1989 р. її рівень становив 25,55 %, тоді як в 2001 р. він досяг 35,53 %, тобто зріс на 9,98 % [Табл. 2, 3]. Тому, якщо в 1989 р. серед російськомов- ного населення Південного регіону кожен 4-й був українцем (1666097 осіб з 6521567), то в 2001 р. – уже кожен 3-й (2006453 особи з 5647175) [Табл. 1]. З-поміж усіх областей регіону, за винят- ком Криму, рівень цієї частки був ще вищим. Зокрема, найбільш вагомою була частка зро- сійщених за мовою українців серед росій- ськомовного населення в Миколаївській об- ласті. У 1989 р. її рівень становив 36,53 %, а в 2001 р. досяг майже половини загаль- ної чисельності російськомовного населен- ня – 49,11 %, тобто, збільшився на 12,58 % [Табл. 2, 3]. В усіх інших областях Південного регіону частка зросійщених за мовою україн- ців серед російськомовного населення збіль- шилася від 29–30 % у 1989 р. до 42–45 % у 2001 р. [Табл. 2]. Найбільш суттєве зрос- тання її рівня за цей час спостерігалося в За- порізькій області – на 15,76 %, у всіх інших областях регіону – на 12–13 % [Табл. 3]. У Криму її рівень був суттєво меншим, бо ро- сійськомовних українців, на відміну від інших областей України, було значно менше, аніж росіян. Тому й абсолютною більшістю з-поміж російськомовного населення були росіяни. Але й в Криму також зросла частка зросійщених за мовою українців серед російськомовного насе- лення від 14,76 % до 18,62 %, тобто на 3,86 % [Табл. 2, 3]. Такі зміни були зумовлені тим, що за 1989–2001 рр. у Криму зросла чисельність зросійщених за мовою українців на тлі змен- шення чисельності російськомовних росіян. Досить значною була частка зросійщених за мовою українців серед загальної чисельнос- ті населення Південного регіону; до того ж, за 1989–2001 рр. зріс її рівень. У 1989 р. росій- ськомовні українці становили 12,28 % загаль- ної чисельності населення Півдня України, а в 2001 р. – 15,70 %, тобто, їхня частка зросла на 3,42 % [Там само]. З-поміж усього населення Херсонської, Дніпропетровської, Миколаївської областей та Криму їхня частка становила в 1989 р. 9–12 %, а в 2001 р. зросла до 10–14 %, тобто, збіль- шилася на 1–2 % [Табл. 2, 3]. У 1989 р. трохи вищою була частка російськомовних українців 3434 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОГРАФІЯ * 4-5/2009 серед загальної чисельності населення Одеської та Запорізької областей, відповідно – 14,06 % та 14,47 % [Табл. 2]. У 2001 р. рівень цієї част- ки становив серед усього населення Одещини – 17,75 %, Запорізької області – 21,88 % [Там само]. Тобто, за 12 років частка російськомов- них українців серед загальної чисельності насе- лення Одеської області збільшилася на 3,69 %, а Запорізької – на 7,41 % [Табл. 3]. Отже, як видно з аналізу статистичних ма- теріалів переписів населення 1989–2001 рр., на Півдні Україні тривали процеси мовної аси- міляції (зросійщення) українців. Тому в усіх без винятку областях регіону, а також у Кри- му, збільшилася частка зросійщених за мовою українців серед українців, російськомовного та всього населення. Східний регіон. Найбільш високий ступінь мовного зросійщення українців серед усіх регі- онів спостерігався на Сході України. До того ж, упродовж 1989–2001 рр. у цьому регіоні відбулося найбільш суттєве зростання рівня частки зросійщених за мовою українців. Так, у 1989 р. рівень цієї частки становив 32,33 %, а в 2001 р. досяг 45,79 % [Табл. 2]. За 12 років зростання становило 13,46 % [Табл. 3]. Суттєві відмінності за рівнем цієї частки спостерігалися в окремих областях регіону. Зокрема, найбільш зросійщеними за мовою виявилися українці в Донецькій області, і за цим рівнем поступалися лише ступеню мовної асиміляції українців у Криму. Так, у 1989 р. російськомовні становили 40,38 % загаль- ної чисельності українців Донеччини, а в 2001 р. – уже 58,75 % [Табл. 2]. За 1989– 2001 рр. рівень частки зросійщених за мовою українців збільшився на 18,37 %; до речі, це найвище зростання серед усіх областей Сходу та Півдня України [Табл. 3]. У 2001 р. в Доне- цькій області російськомовні становили біль- шість серед загальної чисельності українців (1612243 особи з 2744149), тобто подібно до ситуації в АР Крим та Севастополі [Табл. 1]. Інтенсивна мовна асиміляція українців відбу- валася також і в Луганській області. Так, якщо в 1989 р. частка зросійщених за мовою станови- ла третину чисельності українців (33,66 %), то в 2001 р. – майже половину (49,40 %), тобто, зросла на 15,74 % [Табл. 2, 3]. Значно нижчим, порівняно з Донбасом, був рівень мовного зросійщення українців у Харків- ській області. Частка російськомовних українців у цій області також збільшилася від 20,45 % у 1989 р. до 25,82 % у 2001 р., тобто на 5,37 % [Табл. 2, 3]. За рівнем мовної асиміляції україн- ці Харківщини були ближчими не до українців Донбасу, а до Одеської та Запорізької областей. Незважаючи на значну кількість росіян, зо- середжених у Східному регіоні, мовна асиміля- ція українців у східних областях призвела до того, що рівень частки російськомовних україн- ців серед загальної чисельності російськомовно- го населення збільшився від 28,70 % (1994069 осіб із 6947952) у 1989 р. до 43,16 % (2868560 осіб із 6646709) у 2001 р., тобто на 14,46 % [Табл. 1, 2, 3]. Зростання частки зросійщених за мовою українців серед російськомовного населення Східного регіону стало прямим на- слідком інтенсивного приросту їхньої чисель- ності на тлі скорочення числа етнічних росіян за 1989–2001 рр. Найвищим рівень цієї частки був у Донецькій області та становив 30,26 % у 1989 р. та 44,59 % в 2001 р. [Табл. 2]. Попри зростання дещо нижчим він залишався на Лу- ганщині (27,33 % та 41,60 %) та Харківщині (26,67 % та 41,24 %) [Там само]. У всіх трьох східних областях збільшення рівня частки зро- сійщених за мовою українців серед російсько- мовного населення за 1989–2001 рр. було май- же однаковим – 14 % [Табл. 3]. На Сході України завдяки найбільшій чисель- ності населення залишалася найвищою і частка зросійщених за мовою українців серед загальної кількості населення регіону. Так, у 1989 р. її рі- вень становив 17,58 %, а в 2001 р. – 27,95 % [Табл. 2]. Приріст був досить значним – 10,37 % [Табл. 3]. Найвищий рівень частки зросійщених за мовою українців серед населення всіх областей України залишався в Донецькій області та стано- вив, відповідно, 20,47 % та 33,41 %; зростання за 1989–2001 рр. становило 12,94 % [Табл. 2, 3]. Тобто, якщо в 1989 р. російськомовним укра- 3535 Етнос. Культура. Релігія.Етнос. Культура. Релігія. їнцем був кожен 5-й мешканець Донеччини, то в 2001 р. – уже кожен 3-й. Досить значною була також і частка зросійще- них за мовою українців серед населення Луган- ської області (відповідно, 17,46 % та 28,64 %), тобто, збільшилася за 1989–2001 рр. на 11,18 % [Там само]. Суттєво меншим був рівень цієї частки серед загальної чисельності населення Харківської області, хоча й тут спостерігалося зростання від 12,84 % у 1989 р. до 18,26 % у 2001 р., тобто на 5,42 % [Там само]. Таким чином, здійснений аналіз матеріалів переписів 1989 та 2001 рр. підтверджує, що на Сході України і за незалежності продовжува- лися, як і раніше за радянських часів, процеси мовного зросійщення українців. центрально-Західна та Південно-Східна Україна. На основі аналізу матеріалів пере- писів 1989 та 2001 рр. необхідно зробити такі узагальнення: за ступенем мовної асиміляції українців та за напрямками змін рівня частки зросійщених за мовою серед загальної чисель- ності українців територія України поділялася на дві частини. В усіх без винятку західних та центральних областях за часів незалежності, незважаючи на відсутність дієвої та системної державної політики забезпечення державного статусу української мови, розгорнулися при- родні процеси дерусифікації українців, наслід- ком яких стало скорочення частки зросійщених за мовою українців. До того ж, загалом рівень цієї частки в Центрально-Західній Україні був досить незначним і становив у 1989 р. 3,96 %, а в 2001 р. – 2,91 % [Табл. 2]. За 12 років її рівень зменшився на 1,05 % [Табл. 3]. І навпаки, в усіх без винятку південних та східних областях, а також в АР Крим та Се- вастополі у 1989–2001 рр. відбувалася, як і за радянських часів, мовна асиміляція (зросій- щення) українців. Зокрема, за цей час рівень частки зросійщених за мовою серед загаль- ної чисельності українців у Південно-Східній Україні зріс на 7,77 %, від 25,69 % до 33,46 % [Табл. 2, 3]. Тобто, якщо в 1989 р. в цій части- ні України кожен 4-й українець був російсько- мовним, то в 2001 р. через 10 років після здо- буття Україною незалежності, – уже кожен 3-й. Завдяки південно-східним областям зага- лом в Україні за 1989–2001 рр. частка росій- ськомовних українців збільшилася на 2,54 %, від 12,23 % до 14,77 % [Там само]. До цього слушно додати, що і загальна чи- сельність російськомовних українців збільшила- ся в Україні загалом, в абсолютних показниках, від 4578390 осіб у 1989 р. до 5544729 – у 2001 р. [Табл. 1]. За 12 років приріст становив 966339 осіб (21,11 %) 3. Причому це зростання відбулося завдяки Південно-Східній Україні, де за 1989–2001 рр. чисельність зросійщених за мовою українців збільшилася від 3660166 осіб до 4875013, тобто на 1214847 осіб (33,19 %) 4. У Центрально-Західній Україні абсолютна чисельність зросійщених за мовою україн- ців залишалася відносно меншою, до того ж, вона зменшилася від 918224 осіб у 1989 р. до 669716 – у 2001 р., тобто на 248508 осіб (27,06 %) 5. Окрім того, в Україні на тлі зрос- тання чисельності російськомовних українців зменшилася кількість україномовних українців: від 32825373 осіб у 1989 р. до 31970728 – у 2001 р., тобто на 854645 осіб (2,60 %) 6. І це скорочення загальної чисельності україномов- них українців в Україні відбулося переважно завдяки східним та південним областям. Виходячи із цих міркувань, важко погодити- ся із занадто оптимістичним твердженням авто- рів передмови до офіційного видання Державно- го комітету статистики України «Національний склад населення України та його мовні ознаки», насамперед стосовно українців, «що перепис на- селення 2001 року вперше за останні 40 років зафіксував тенденцію до повсюдного збільшення відносної кількості осіб, які визнають українську мову рідною, при одночасному зменшенні тих, хто назвав рідною російську мову. Причому ця тенденція була зафіксована і в тих регіонах, які традиційно вважалися російськомовними – у Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській, Одеській, Харківській, Херсонській областях. Виключенням є Донецька і Луганська області, та Автономна Республіка Крим» 7. 3636 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОГРАФІЯ * 4-5/2009 На наш погляд, такий висновок не відпові- дає дійсності, бо в усіх без винятку південних та східних областях, а не лише в Донецькій, Луганській та АР Крим, і як наслідок цього – загалом в Україні, тривало зростання кількості зросійщених за мовою українців та їхньої част- ки серед загальної чисельності українців. Небезпека продовження протиприродної мовної асиміляції українства на власній землі не лише тепер, але і в найближчій перспективі вияв- ляється в більшій розповсюдженості російської мови як рідної серед молоді та осіб середнього віку, бо саме на цих вікових групах лежить від- повідальність за долю України. Про це свідчать матеріали перепису населення 2001 р.: «Рівень володіння російською мовою 8 серед українців – високий (понад 65 %) у вікових групах від 17 до 55 років, і нижчий – серед літніх людей, а також юних громадян. Українці, які вважають рідною російську мову, в середньому на три роки мо- лодші, ніж ті, що вважають рідною українську мову» 9. До того ж, саме люди середнього віку та молодь мають найбільший вплив на дітей, і результатом цього впливу може стати мовна аси- міляція і наймолодшого покоління українців. З другого боку, зростання рівня частки зросійщених за мовою українців, як і їхньої чисельності в південно-східних областях, від- булося за рахунок росіян, насамперед тих, що походили з етнічно змішаних українсько- російських родин. Тобто, тих, хто усвідомив себе в 1989 р. не українцями, а росіянами. До речі, за рахунок зміни етнічної самоіден- тифікації, а не через масову міграцію у 1989– 2001 рр., спостерігалося інтенсивне зменшення в Україні чисельності росіян. За 1989–2001 рр. у Центрально-Західній Україні не відрізнялися за напрямками змін рівні часток зросійщених за мовою українців серед українців та серед загальної чисельності населення. Так, рівень частки російськомовних українців серед усього населення був досить незначним і зменшився від 3,46 % до 2,66 %, тобто на 0,80 % [Табл. 2, 3]. Зворотні напрямки змін спостерігалися в Південно-Східній Україні, де частка росій- ськомовних українців серед загальної чисель- ності населення і так була суттєво більшою. Зокрема, у 1989 р. її рівень становив 14,69 %, а в 2001 р. підвищився до 21,16 %, тобто на 6,47 % [Там само]. Тому, якщо в 1989 р. се- ред усього населення Півдня та Сходу України кожен 7-й був російськомовним українцем, то в 2001 р. – уже кожен 5-й. Загалом в Україні завдяки її східним та південним областям про- довжувала зростати частка російськомовних українців серед загальної чисельності населен- ня: від 8,90 % у 1989 р. до 11,49 % у 2001 р., тобто на 2,59 % [Там само]. Формально за 1989–2001 рр. у напрямках змін частки зросійщених за мовою українців се- ред російськомовного населення в Центрально- Західній та Південно-Східній Україні не існу- вало. За цей час тривало зростання її рівня в усіх без винятку областях, хоча причини цих змін були різні. Так, у Центрально-Західній Україні частка українців серед російсько- мовного населення збільшилася від 26,78 % до 33,83 %, тобто на 7,05 % [Там само]. Це зростання відбулося переважно за рахунок центральних областей, натомість у Закарпат- ській, Івано-Франківській, Львівській та Рів- ненській спостерігалося зниження рівня, і так доволі незначного, цієї частки. Завдяки тому, що за 1989–2001 рр. у Центрально-Західній Україні кількість російськомовних росіян ско- рочувалася швидше, аніж зменшувалася чи- сельність зросійщених за мовою українців, зростала й частка останніх серед російсько- мовного населення. У Південно-Східній Україні підвищення рівня частки зросійщених за мовою українців серед загальної чисельності російськомовного населення було зумовлене іншими чинника- ми. За 1989–2001 рр. рівень частки українців серед російськомовного населення Південно- Східної України суттєво збільшився – на 12,48 %, від 27,17 % до 39,65 % [Там само]. Тому, якщо в 1989 р. за рівнем цієї частки Центрально-Західна та Південно-Східна Україна практично не відрізнялися (26,78 % та 3737 Етнос. Культура. Релігія.Етнос. Культура. Релігія. 27,17 %), то в 2001 р. відмінності були досить суттєвими (33,83 % та 39,65 %) [Табл. 2]. Характерною ознакою етномовних проце- сів в Україні за 1989–2001 рр. було зростання чисельності зросійщених за мовою українців на тлі суттєвого скорочення кількості російсько- мовних росіян і, внаслідок цього, усього росій- ськомовного населення. Так, за цей час чисель- ність росіян за мовою українського етнічного походження зросла на 966339 осіб (21,11 %), а загальна кількість російськомовного насе- лення в Україні скоротилася на 2624603 особи (15,53 %) завдяки зменшенню числа російсько- мовних росіян на 3178676 осіб (28,45 %) 10. Загалом в Україні частка зросійщених за мовою українців серед російськомовного на- селення збільшилася від 27,09 % у 1989 р. до 38,85 % у 2001 р., або на 11,76 % [Табл. 2, 3]. Тобто, у 2001 р. серед усього російськомовного населення України 4 особи з 10-ти були укра- їнського етнічного походження. Інакше кажучи, російськомовне населення сучасної України зна- чною мірою складається не з етнічних росіян, а зі зросійщених за мовою українців, що є безпо- середнім наслідком процесів мовної асиміляції. Таким чином, на основі аналізу статистич- них матеріалів переписів населення 1989 та 2001 рр. необхідно зробити висновок про те, що і за незалежної України тривали процеси мовної асиміляції (зросійщення) українців; насамперед це стосується східних та південних областей. Наслідком дії цих асиміляційних процесів стало збільшення рівня частки зросійщених за мовою українців, як і загалом в Україні, не лише серед українців, але й серед російськомовного насе- лення та всього населення. Мовна асиміляція (зросійщення) українців засвідчує, що державний статус української мови в незалежній Україні, насамперед в її східних та південних областях, дотепер є лише декларацією. Державний статус української мови та український патріотизм – ось ті цін- ності, що їх повинні визнавати всі громадяни України незалежно від їхнього етнічного по- ходження. 1 Євтух В. Етносуспільні процеси в Україні: мож- ливості наукових інтерпретацій. – К., 2004.; Заставний Ф. Населення України. – Л., 1993.; Зінич В. Сучасні етнодемографічні процеси в Україні. – К., 2004.; Котигоренко В. Етнічні протиріччя і конфлікти в сучасній Україні: політологічний концепт. – К., 2004.; Котиго- ренко В. Тенденції в етнічній та етномовній динаміці населення України у 1959–2001 рр. (За матеріалами переписів) // Людина і полі- тика. – 2003. – № 2. – С. 12–24; Крисаченко В. Динаміка населення: популяційні, етнічні та глобальні виміри. – К., 2005.; Курас І. Етно- політологія. Перші кроки становлення. – К., 2004; Наулко В. Хто і відколи живе в Україні. – К., 1998.; Орлов А. Етномовна ситуація в Укра- їні: 1990-ті роки // Етнонаціональні процеси в Україні: історія та сучасність / За ред. В. На- улка. – К., 2001. – С. 90–120.; Рудницька Т. Ет- нічні спільноти України: тенденції соціальних змін. – К., 1998.; Чирков О. Центр ваги поросій- щених українських мас пересувається на Дон- бас (російщення українців Донецької і Луган- ської областей за 13 років – від початку 1989 р. до кінця 2001 р. за статистичними даними) // Українознавство. – 2005. – Ч. 1. – С. 225–228.; Чорний С. Українці в Євразії. Чисельність і роз- міщення за переписами 1897–1990 рр. – К., 2002. 2 Национальный состав населения СССР. По данным Всесоюзной переписи населения 1989 г. – М., 1991. – С. 78–86; Національний склад населення України та його мовні ознаки. За даними Всеукра- їнського перепису населення 2001 року / О. Осау- ленко (ред.). – К., 2003. – С. 23, 25, 180–210. 3 Розрахунки автора за даними таблиці 1. 4 Там само. 5 Там само. 6 Розрахунки автора за джерелами: Национальный состав населения СССР... – С. 78; Національ- ний склад населення України та його мовні ознаки... – С. 23. 7 Національний склад населення України та його мовні ознаки... – С. 11. 8 Як рідною та другою. 9 Перший Всеукраїнський перепис населення: іс- торичні, методологічні, соціальні, економічні, етнічні аспекти / Авт. кол. – Власенко Н., Ліба- нова Е., Осауленко О. та ін. – К., 2004. – С. 328. 10 Розрахунки автора за джерелами: Национальный состав населения СССР... – С. 78; Національний склад населення України та його мовні озна- ки... – С. 23, 25. 3838 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОГРАФІЯ * 4-5/2009 Таблиця 1 Чисельність російськомовних українців (1), українців (2), російськомовного населення (3), всього населення (4) (осіб) 1989 1989 1989 1989 2001 2001 2001 2001 1 2 3 4 1 2 3 4 Україна 4578390 37419053 16898273 51452034 5544729 37541693 14273670 48240902 Захід і Центр 918224 23173624 3428754 26544655 669716 22971575 1979786 25198838 Захід 79945 8663924 617469 9713693 36587 8803330 280142 9552886 Волинська 6263 1001329 54258 1058438 3100 1024955 26499 1057214 Закарпат-ська 9333 976749 62510 1245618 5297 1010127 36412 1254614 І в а н о - Франківська 7787 1342888 67285 1413211 2301 1371242 24984 1406129 Львівська 26984 2464739 240440 2727410 10596 2471033 98286 2605956 Рівненська 9306 1085729 64841 1164241 4574 1123401 31965 1171445 Тернопіль-ська 2812 1126395 29347 1163974 1438 1113516 14562 1138500 Чернівецька 17460 666095 98788 940801 9281 689056 48434 919028 Центр 838279 14509700 2811285 16830962 633129 14168245 1699644 15645952 Вінницька 31947 1757948 165746 1920783 19688 1674135 83531 1763944 Житомир-ська 42404 1306140 185275 1537604 27300 1254855 91317 1389293 Київ 395491 1863674 1058023 2572212 299026 2110767 648653 2566953 Київська 34880 1729240 210237 1934369 26001 1684803 130526 1821061 Кіровоград-ська 37375 1046984 185931 1228093 33678 1014616 112802 1125704 Полтавська 45026 1536630 230949 1748716 42580 1481167 153513 1621207 Сумська 112703 1220487 304804 1427498 87105 1152034 201050 1296763 Хмельницька 23016 1374749 121191 1521564 11577 1339331 58343 1426649 Черкаська 29303 1381742 157425 1527353 21192 1301183 93079 1398313 Чернігівська 86134 1292106 191704 1412770 64982 1155354 126830 1236065 Південь і Схід 3660166 14245429 13469519 24907379 4875013 14570118 12293884 23042064 Південь 1666097 8076789 6521567 13563892 2006453 8304894 5647175 12780497 Д н і п р о п е т - ровська 421770 2769560 1440986 3869858 490515 2825781 1136537 3561224 Запорізька 300145 1308038 1012447 2074018 421616 1364095 928616 1926810 Миколаїв-ська 163748 1003591 448308 1328306 181442 1034446 369489 1262899 Одеська 368912 1432737 1235141 2624245 435839 1542341 1030090 2455666 Херсонська 115031 936944 376086 1236970 124907 961584 291483 1172689 К р и м с ь к а (АР Крим та Севастополь) 296491 625919 2008599 2430495 352134 576647 1890960 2401209 АР Крим - - - - 292923 492227 1549422 2024056 Севастополь - - - - 59211 84420 341538 377153 Схід 1994069 6168640 6947952 11343487 2868560 6265224 6646709 10261567 Донецька 1087509 2693432 3593850 5311781 1612243 2744149 3615461 4825563 Луганська 498955 1482232 1825708 2857031 727403 1472376 1748589 2540191 Харківська 407605 1992976 1528394 3174675 528914 2048699 1282659 2895813 3939 Етнос. Культура. Релігія.Етнос. Культура. Релігія. Таблиця 2 Частка російськомовних українців серед українців (1), російськомовного населення (2), всього населення (3) (у %) 1989 1989 1989 2001 2001 2001 1 2 3 1 2 3 Україна 12,23 27,09 8,90 14,77 38,85 11,49 Захід і Центр 3,96 26,78 3,46 2,91 33,83 2,66 Захід 0,92 12,95 0,82 0,42 13,06 0,38 Волинська 0,63 11,54 0,59 0,30 11,70 0,29 Закарпатська 0,96 14,93 0,75 0,52 14,55 0,42 Івано-Франківська 0,58 11,57 0,55 0,17 9,21 0,16 Львівська 1,09 11,22 0,99 0,43 10,78 0,41 Рівненська 0,86 14,35 0,80 0,41 14,31 0,39 Тернопільська 0,25 9,58 0,24 0,13 10,60 0,12 Чернівецька 2,62 17,67 1,86 1,35 19,16 1,01 Центр 5,78 29,82 4,98 4,47 37,25 4,05 Вінницька 1,82 19,27 1,66 1,18 23,57 1,12 Житомирська 3,25 22,89 2,76 2,18 29,90 1,96 Київ 21,22 37,38 15,37 14,17 46,10 11,65 Київська 2,02 16,59 1,80 1,54 19,92 1,43 Кіровоградська 3,57 20,10 3,04 3,32 29,86 2,99 Полтавська 2,93 19,50 2,57 2,87 27,74 2,63 Сумська 9,23 36,97 7,89 7,56 43,32 6,72 Хмельницька 1,67 18,99 1,51 0,86 19,84 0,81 Черкаська 2,12 18,61 1,92 1,63 22,77 1,51 Чернігівська 6,67 44,93 6,10 5,62 51,23 5,26 Південь і Схід 25,69 27,17 14,69 33,46 39,65 21,16 Південь 20,63 25,55 12,28 24,16 35,53 15,70 Дніпропетровська 15,23 29,27 10,90 17,36 43,16 13,77 Запорізька 22,95 29,64 14,47 30,91 45,40 21,88 Миколаївська 13,32 36,53 12,33 17.54 49,11 14,37 Одеська 25,75 29,87 14,06 28,26 42,31 17,75 Херсонська 12,28 30,59 9,30 12,99 42,85 10,65 Кримська (АР Крим та Севастополь) 47,37 14,76 12,20 61,07 18,62 14,66 АР Крим - - - 59,51 18,90 14,47 Севастополь - - - 70,14 17,34 15,70 Схід 32,33 28,70 17,58 45,79 43,16 27,95 Донецька 40,38 30,26 20,47 58,75 44,59 33,41 Луганська 33,66 27,33 17,46 49,40 41,60 28,64 Харківська 20,45 26,67 12,84 25,82 41,24 18,26 Таблиця 3 Зміни частки російськомовних українців серед українців (1), російськомовного населення (2), всього населення (3) за 1989–2001 рр. (у %) 1 2 3 Україна 2,54 11,76 2,59 Захід і Центр -1,05 7,05 -0,80 Захід -0,50 0,11 -0,44 Волинська -0,33 0,16 -0,30 Закарпатська -0,44 -0,38 -0,33 Івано-Франківська -0,41 -2,36 -0,39 Львівська -0,66 -0,44 -0,56 Рівненська -0,45 -0,04 -0,41 Тернопільська -0,12 1,02 -0,12 Чернівецька -1,27 1,49 -0,85 Центр -1,31 7,43 -0,93 Вінницька -0,64 4,30 -0,54 Житомирська -1,07 7,01 -0,80 Київ -7,05 8,72 -3,72 Київська -0,48 3,33 -0,37 Кіровоградська -0,25 9,76 -0,05 Полтавська -0,06 8,24 0,06 Сумська -1,67 6,35 -1,17 Хмельницька -0,81 0,85 -0,70 Черкаська -0,49 4,16 -0,41 Чернігівська -1,05 6,30 -0,84 Костюм повітових міщан. Климо- вичі. Початок ХХ ст. (фото з при- ватної колекції) Зимовий костюм міської дворянки. Гродно. 1863 р. (фото з фондів Гроднен- ського державного історико- археологічного музею) Костюм представників вищих со- ціальних верств городян. Гомель. Кінець XIX – початок ХХ ст. (фото з фондів Гомельського палацово- паркового ансамблю)

Часові та територіальні відмінності рівня мовної асиміляції (зросійщення) українців (за матеріалами переписів населення України 1989 та 2001 рр.)

Institution

Ähnliche Einträge