Залучення фольклорних джерел для вивчення наймитства в українській традиційній народній культурі в дослідженнях другої половини ХІХ – початку ХХІ століття

In the article the author’s purpose is to sum up the experience of usage of folk sources in researches, in which customary relations of employment in Ukrainian traditional national culture are considered.

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2009
Автор:	Маліков, В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2009
Назва видання:	Народна творчість та етнографія
Теми:	Трибуна молодого дослідника
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20375
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Залучення фольклорних джерел для вивчення наймитства в українській традиційній народній культурі в дослідженнях другої половини ХІХ – початку ХХІ століття / В. Маліков // Народна творчість та етнографія. — 2009. — № 4-5. — С. 111-118. — Бібліогр.: 61 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-20375
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-203752011-05-28T12:03:45Z Залучення фольклорних джерел для вивчення наймитства в українській традиційній народній культурі в дослідженнях другої половини ХІХ – початку ХХІ століття Маліков, В. Трибуна молодого дослідника In the article the author’s purpose is to sum up the experience of usage of folk sources in researches, in which customary relations of employment in Ukrainian traditional national culture are considered. 2009 Article Залучення фольклорних джерел для вивчення наймитства в українській традиційній народній культурі в дослідженнях другої половини ХІХ – початку ХХІ століття / В. Маліков // Народна творчість та етнографія. — 2009. — № 4-5. — С. 111-118. — Бібліогр.: 61 назв. — укр. 0130-6936 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20375 uk Народна творчість та етнографія Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Трибуна молодого дослідника Трибуна молодого дослідника
spellingShingle	Трибуна молодого дослідника Трибуна молодого дослідника Маліков, В. Залучення фольклорних джерел для вивчення наймитства в українській традиційній народній культурі в дослідженнях другої половини ХІХ – початку ХХІ століття Народна творчість та етнографія
description	In the article the author’s purpose is to sum up the experience of usage of folk sources in researches, in which customary relations of employment in Ukrainian traditional national culture are considered.
format	Article
author	Маліков, В.
author_facet	Маліков, В.
author_sort	Маліков, В.
title	Залучення фольклорних джерел для вивчення наймитства в українській традиційній народній культурі в дослідженнях другої половини ХІХ – початку ХХІ століття
title_short	Залучення фольклорних джерел для вивчення наймитства в українській традиційній народній культурі в дослідженнях другої половини ХІХ – початку ХХІ століття
title_full	Залучення фольклорних джерел для вивчення наймитства в українській традиційній народній культурі в дослідженнях другої половини ХІХ – початку ХХІ століття
title_fullStr	Залучення фольклорних джерел для вивчення наймитства в українській традиційній народній культурі в дослідженнях другої половини ХІХ – початку ХХІ століття
title_full_unstemmed	Залучення фольклорних джерел для вивчення наймитства в українській традиційній народній культурі в дослідженнях другої половини ХІХ – початку ХХІ століття
title_sort	залучення фольклорних джерел для вивчення наймитства в українській традиційній народній культурі в дослідженнях другої половини хіх – початку ххі століття
publisher	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
publishDate	2009
topic_facet	Трибуна молодого дослідника
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20375
citation_txt	Залучення фольклорних джерел для вивчення наймитства в українській традиційній народній культурі в дослідженнях другої половини ХІХ – початку ХХІ століття / В. Маліков // Народна творчість та етнографія. — 2009. — № 4-5. — С. 111-118. — Бібліогр.: 61 назв. — укр.
series	Народна творчість та етнографія
work_keys_str_mv	AT malíkovv zalučennâfolʹklornihdžereldlâvivčennânajmitstvavukraínsʹkíjtradicíjníjnarodníjkulʹturívdoslídžennâhdrugoípolovinihíhpočatkuhhístolíttâ
first_indexed	2025-07-02T20:58:47Z
last_indexed	2025-07-02T20:58:47Z
_version_	1836570302678564864
fulltext	111111 Трибуна молодого дослідникаТрибуна молодого дослідника Звернення до проблеми використання фольклорних джерел у звичаєво-правових до- слідженнях другої половини ХІХ – початку ХХІ ст. є доцільним та необхідним із таких міркувань. По-перше, фольклор вважається одним із найважливіших джерел у досліджен- ні звичаєвого права. Визначення ролі озна- ченого джерела буде простежено в цій статті, починаючи з другої половини ХІХ ст. Однак повноцінне залучення названих джерел для вивчення звичаєво-правових відносин (зо- крема наймитства) ще далеке від повноти та досконалості у відповідній науковій літерату- рі. По-друге, важливо з’ясувати методологічні принципи, якими керувалися дослідники, ви- користовуючи фольклор у даній тематиці. Це дозволить дати ґрунтовну оцінку доцільності та справжньої ролі використання фольклорних джерел у проведених дослідженнях, критично підійти до отриманих науковцями результа- тів у галузі звичаєвого права в цілому. Тільки спираючись на досягнення попередників у ви- рішенні даної проблеми та залучаючи сучасні підходи до аналізу фольклорних джерел, мож- на отримати вагомі результати в дослідженні звичаєво-правових відносин наймитства. У даній статті автор має на меті узагальни- ти досвід використання фольклорних джерел у наукових працях, в яких тією чи іншою мі- рою розглянуто тематику звичаєво-правових відносин наймання в українській традиційній народній культурі. Осмислення проблеми залучення фольклор- них джерел до досліджень, які стосуються звичаєво-правових відносин наймання, від- бувалося в межах спеціальних досліджень про фольклорні джерела вивчення звичаєвого пра- ва, зокрема прислів’я та приказки. Історіогра- фію цього питання ретельно висвітлив В. Си- роткін 1. Окрім того, побіжні історіографічні зауваження стосовно теми даної статті мож- на знайти у працях, присвячених загальному розвитку та окремим проблемам вітчизняної фольклористики 2. Однак із наведених вище міркувань автора такий ступінь розробки да- ної теми явно недостатній, і саме тому ця про- блема опинилася в центрі дослідницької уваги в статті. Перші праці, в яких було поставлено пробле- му залучення фольклорних джерел до вивчення звичаєвого права народу, належать науковцям другої половини ХІХ ст. Особливий інтерес для порушеної в статті проблеми мають погля- ди дослідників другої половини ХІХ – початку ХХ ст. на джерела пізнання народно-правових уявлень селянства. В основу вивчення народ- них звичаєво-правових норм було покладено побутування відповідних їм звичаїв у середови- щі селянства 3. Дослідники другої половини ХІХ – по- чатку ХХ ст. започаткували використання фольклорних джерел для вивчення звичаєво- правових уявлень. Для цього періоду характер- но абсолютне переважання збору фольклорних матеріалів над їх ретельним аналізом та тео- ретичним опрацюванням. Активна збираль- ницька робота й опублікування фольклорних текстів свідчить про розуміння їх важливості дослідниками для вивчення народної культу- ри, зосібна народної правосвідомості. Зокрема, публікацію пісенних текстів супро- воджувала їх систематизація та класифікація, а також окремі спроби аналізу їх сюжетів, показ взаємозв’язку з повсякденним життям селян- Василь Маліков за л У ченн я фольк лорни х д ж ере л д л я вивченн я н а ймитства в У к ра їнськ ій тра диЦійній н а родній к Ульт У рі в дос лі д ж енн я х дрУ гої половини х і х – поч атк У х х і століт тя 112112 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОГРАФІЯ * 4-5/2009 ства. Пісні наймитського (заробітчанського) репертуару привернули увагу таких збирачів і дослідників, як І. Рудченко, М. Драгоманов 4, А. Метлинський, А. Коціпинський 5 та ін. Важ- ливу роботу в цьому плані виконали також такі дослідники, як П. Чубинський і Б. Грінченко. До праць першого, зокрема, належить добірка жниварських пісень 6, другий окремо виділив заробітчанські пісні під заголовком «У наймах та на заробітках» 7. Розглядаючи заробітчанські і наймитські пісні, М. Драгоманов зараховував їх до новотворів. При цьому чи не вперше він вжив і сам термін «наймитські пісні». Одним із жанрових різновидів останніх дослідник вважає так звані «заводські пісні». І. Франко і М. Дра- гоманов були одними з перших вітчизняних на- родознавців, які вивчали робітничі пісні 8; проте власне наймитські пісні залишилися на периферії їхніх інтересів. Саме у зв’язку з відсутністю де- тального вивчення цієї проблеми М. Драгоманов зараховував наймитські пісні до «новотворів» (хоча під цим терміном він розумів ті пісні, які ви- никли після ліквідації Гетьманщини). Радянські фольклористи встановили генетичний зв’язок із чумацькими, родинно-побутовими (зокрема, приймацькими) піснями 9. Більш пильну увагу дослідники другої по- ловини ХІХ – початку ХХ століття приділи- ли збиранню і вивченню народних прислів’їв та приказок у зв’язку зі звичаєво-правовими нормами. Посилаючись на історіографічний огляд, поданий В. Сироткіним у відповідній статті 10, можна навести такі відомості стосовно до цього питання. У російській науці вивчення юридичних паремій започаткував ще в першій половині ХІХ ст. І. Снєгірьов. Він обстоював думку, згідно з якою більша частина народних правових звичаїв виражається прислів’ями. І. Іллюстров, Я. Кузнєцов, А. Сухов також зробили свій внесок у розробку даної пробле- ми 11. Українські правові паремії опублікували такі дослідники, як М. Номис, М. Комаров, І. Франко 12. Теоретичним опрацюванням прислів’їв та приказок у світлі народних пра- вових уявлень займалися П. Чубинський і В. Охримович 13. Одне з чільних місць у вивченні звичаєво- правових відносин українського селян- ства належить П. Чубинському. У «Трудах этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край» було зібрано великі за обсягом та значенням етнографічні матеріали, зокрема про звичаї наймання сільськогоспо- дарських робітників та їх побут 14. Дослідник залучив етнографічні описи, матеріали волос- них судів, фольклорні тексти. Він здійснив і теоретичну обробку зібраних матеріалів у га- лузі звичаєвого права 15. П. Чубинський підкреслював важливе значення прислів’їв для вивчення звичаєвого права. «Багато прислів’їв є нічим іншим, як вироками давніх народних судів, постановами громад... Прислів’я і дотепер визначають ба- гато юридичних відносин, існуючих в народі, за їх допомогою і тепер вирішуються спори. Нехтувати прислів’ями означає нехтувати не- писаними законами, в сфері яких відбувають- ся відносини мільйонів людей» 16. Однак щодо звичаєво-правових досліджень про наймання сільськогосподарських робітників досвід без- посереднього цілеспрямованого залучення фольклорних джерел майже відсутній. Окре- мим прикладом у цьому плані може слугува- ти аналіз П. Чубинського: «В народу існує прислів’я “найнявся, як продався”, яке вказує на безумовну підпорядкованість наймита гос- подарю» 17. Прислів’я в таких випадках вико- ристовувалися не як джерела вивчення відно- син наймання, а як ілюстрації та підкріплення того, що дослідник бачив і узагальнював у на- родному житті. Новий етап дослідження звичаєво-правових відносин у 1920-х – на початку 1930-х років пов’язаний насамперед із діяльністю науково- дослідних інституцій ВУАН, а саме Етногра- фічної комісії (1920–1932) та Комісії для виучу- вання звичаєвого права України (1918–1934). Так, було визнано, що звичаєво-правові до- слідження мають проводитися на основі всебіч- ного вивчення села 18. Розширилася й тематика науково-пошукових робіт зі звичаєвого права. Також наголошувалося на використанні до- 113113 Трибуна молодого дослідникаТрибуна молодого дослідника сягнень попередніх дослідників у цій сфері 19. Особливу увагу було приділено джерелам до- слідження звичаєвого права. Розроблено про- грами всебічного вивчення звичаєвого права українського села і зокрема традицій наймання робітників, побуту наймитів 20. Розширилися й погляди дослідників на джерельну базу. «Комі- сія повинна виучувати передреволюційне зви- чаєве право...; виучувати, користуючись різни- ми джерелами: пам’ятками – етнографічними, побутовими, літературними і юридичними з історії України (казками, піснями, прислів’ями, літописами, записками чужоземних письмен- ників, житіями святих, спогадами та листа- ми сучасників й іншими творами літератури, збірниками звичаєвого права, законодавчими пам’ятками, друкованими й архівними актами, зокрема вироками волосних судів), почасти й оповіданнями старих людей» 21. «І якби в нашій Комісії знайшлися дослідники, що забажали б вивчити саме казки, то-б таке вивчення могло б дати цікаву працю: “Звичаєве право в україн- ських казках”. Так само можливі праці: “Звича- єве право в українських піснях і прислів’ях”, як наслідок одноособових або колективних студій над піснями і прислів’ями» 22. Отже, фольклор отримував дедалі більше визнання як важливе самостійне джерело у проблемі дослідження звичаєвого права. Віддаючи належне збиральницькій ро- боті дослідників, автор детально зупинився саме на теоретичній розробці питань вивчен- ня фольклорних джерел стосовно звичаєвого права, пов’язаного з найманням сільськогос- подарських робітників. Серед фольклористичних праць суто соціо- логічного характеру, які безпосередньо торка- ються досліджуваної автором теми, варто на- звати статті В. Білецької «Наймитські пісні» 23 та «Жіночі наймитські пісні» 24, в яких, на дум- ку І. Березовського, народно-поетична твор- чість аналізувалася в її нерозривному зв’язку зі щоденним побутом людини, в усій склад- ності взаємодії народнопоетичної традиції з новими елементами, що закономірно виникали і розвивалися в ході художньої практики мас. З поля зору дослідниці не випали й питання міжжанрових зв’язків у народній творчості, й така актуальна проблема, як робітничий фоль- клор 25. В. Білецька провела детальний аналіз най- митських пісень 26 як окремої групи заробіт- чанських, зосередившись на характеристиці їхнього змісту та тематики. У своєму дослі- дженні вона використовувала порівняльний та генетичний методи. Дослідниця розглядала наймитські пісні в нерозривному зв’язку із со- ціальною дійсністю, в якій вони побутували. Вона порушила проблему необхідності визна- чення часу, місця, обставин виконання цих пі- сень та особи виконавця. Дослідниця виокре- мила чотири типи наймитських пісень 27 та провела їх структурний аналіз. На основі цього було виділено композиційні схеми наймитських пісень та їхні складові частини, що дало змогу В. Білецькій порівняти ці схеми зі структура- ми інших груп пісень та навіть інших жанрів фольклору 28. Це дозволило дійти висновку, що «наймитські пісні не цілком нові, принай- мні щодо поетичних засобів; часто й темою вони тільки пристосовані до нових соціально- економічних умов і тому корінням своїм глибо- ко вросли в старовинний побут...» 29. Окрему увагу було приділено визначенню основних поетичних засобів та їхніх функцій у наймит- ських піснях. Як основні форми композиції цих пісень було визначено розповідь, опис та діалог. Функції поетичних засобів полягають, на думку В. Білецької, виключно в підкреслен- ні найважливіших композиційних частин піс- ні, її колориту, у досконалості самого твору 30. Було виділено головні мотиви цих пісень: важ- ку працю, поневіряння по наймах, скарги на погане харчування, вислугу за певний період. Наймитським пісням властива тематична єд- ність – взаємовідносини між протилежними селянськими групами, класове протиставлен- ня. Твердження дослідниці про те, що наймит- ські пісні «правдиво відбивають наймитське життя на сумному тлі побутової дійсності» 31, є доволі суперечливим. 114114 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОГРАФІЯ * 4-5/2009 Пізніше В. Білецька опублікувала окрему брошуру «Заробітчанські пісні» 32. Тут вона зробила спробу представити ці пісні (до яких зарахувала й багато бурлацьких, чумацьких, наймитських, шахтарських) як окремий цикл творчості. Дослідниця акцентувала увагу на соціальних джерелах заробітчанських пісень, характеризувала їх як органічний елемент що- денного побуту трудівника. Але незважаючи на таку постановку за- вдань і попередні напрацювання, фактичні до- сягнення у сфері вивчення звичаєво-правових норм наймання робітників із залученням фольклорних джерел були скромними. На це були такі причини. За результатами Першої всесоюзної конференції істориків-марксистів (Москва, 28 грудня 1928 р. – 4 січня 1929 р.) і Наради етнографів Москви та Ленінграда (Ленінград, 5–11 квітня 1929 р.) відбулися докорінні зміни у становищі етнографії як на- уки 33. Було задекларовано новий директивно- го характеру курс розвитку етнографії. Згідно з ним передбачалося: намітити шляхи, якими повинна розвиватися радянська етнографія; впровадити марксистсько-ленінську методо- логію в етнографічні дослідження; з’ясувати роль і місце етнографії в радянському будів- ництві 34. В українській етнографічній науці це позначилося на початку 1930-х років 35. Відпо- відні зміни сталися й у фольклористиці. Репресії мали руйнівне значення для розвитку етнографії та фольклористики і відповідно по- значилися на розробці тематики наймитства й залучення фольклорних джерел для її вивчення. Зокрема, вважалося, що дослідники перебільшу- вали значення соціальних елементів у фольклорі, приписували не властиві йому функції тощо 36. Повоєнний період розвитку радянської ет- нографії та фольклористики був новим етапом розробки проблеми залучення фольклорних джерел для вивчення звичаєво-правових норм наймання сільськогосподарських робітників, побуту і світогляду наймитів. Виокремити цей етап як самостійний у розробці даної темати- ки дозволяють автору не тільки вищеозначе- ні зміни в науці – перехід до методологічного монізму у вигляді марксистсько-ленінської ме- тодології, але й поява спеціальних досліджень, присвячених вивченню наймитських та заро- бітчанських пісень, а також звичаєво-правових уявлень у пареміях. Окрім того, друга полови- на ХХ ст. вирізняється величезною кількістю публікацій фольклорних матеріалів. Одним із таких спеціальних досліджень, написаних на високому рівні, є стаття М. Плі- сецького «Трудова пісня» 37. У ній автор подав широкий огляд жанрових рис цієї групи пісень, обґрунтував їх класифікацію і систематизацію. Проаналізувавши жнивні, косарські й гребо- вецькі пісні, дослідник визначив функціональне призначення цих пісень, особливості й обстави- ни їх виконання, виділив основні наявні мотиви, зокрема соціальні 38. Підхід М. Плісецького до аналізу трудових пісень на основі врахування обставин їх виконання є важливим теоретич- ним набутком, який доцільно використовувати для дослідження фольклорних джерел щодо наймитства. Велику увагу питанням, пов’язаним зі звичаєво-правовими відносинами наймання, приділив О. Дей під час розгляду жнивних пісень як частини обрядової пісенності кален- дарного циклу 39. Зокрема, дослідник вважає, що їхньою визначальною рисою є безпосеред- ній зв’язок цієї групи пісень із трудовою діяль- ністю. Серед охарактеризованих ним мотивів жнивних пісень вирізняються такі: про важку працю робітників (наймитів чи кріпаків) у полі, особливості взаємин між ними та господарями або розпорядниками, умови праці (платня, час, харчування), сподівання робітників тощо 40. Окрім того, О. Дей показав значення та вплив жнивної обрядовості на працю робітників та її результати для них і господаря 41. Указавши на надзвичайну щирість, виняткову простоту та реалістичність цієї групи пісень, дослідник на- дає цим рисам швидше художнього значення, ніж правдивості та безпосередності відобра- ження відповідних відносин 42. Важливий внесок у справу дослідження наймитської, заробітчанської та емігрантської пісенності було зроблено в 70-х роках ХХ ст. 115115 Трибуна молодого дослідникаТрибуна молодого дослідника такими вченими, як М. Бочко 43 і С. Грица 44. У дослідженнях 45 цих науковців проведено багатосторонній аналіз наймитських і заробіт- чанських пісень. Було простежено історичний розвиток наймитських пісень, трансформацію давніх сюжетних, образних, композиційних особливостей цих пісень стосовно нових вимог часу, зміни соціально-економічних умов буття селянства. Проведено детальний аналіз ха- рактерних рис цієї групи пісень як самостійно- го тематичного циклу українського соціально- побутового фольклору. Учені дійшли висновку про ідейну й тематичну спільність цих пісень, визначили основні теми й мотиви, наявні в наймитських, заробітчанських і емігрантських піснях. Велику увагу було приділено вивченню стилістичних особливостей, поетичних засо- бів, структури даних пісень у тісному зв’язку з їх виникненням, походженням, побутуванням і трансформаціями. Виділено типові форми композиції наймитських пісень. Заробітчан- ську пісенність дослідники розглядають як ві- дображення поглядів, переживань, роздумів, прагнень, надій їх виконавців – наймитів. При аналізі пісень неодноразово звернено увагу на зміни в світогляді й свідомості селянина: кри- тичні погляди на дійсність, гострі соціальні суперечності. Вдалою є характеристика най- митських і заробітчанських пісень як творів виразного соціального спрямування, прина- лежних до чітко окресленого соціального се- редовища, як станових пісень 46. Простежено також взаємовпливи й зв’язки з іншими гру- пами побутової пісенності. Особливий наголос зроблено на соціальних функціях наймитських, заробітчанських та емігрантських пісень. Ви- щезазначені підходи до аналізу даної групи пісень і теоретичні напрацювання науковців є доволі перспективними при дослідженні звичаєво-правових відносин наймання. Поряд із цим у даних дослідженнях наявні доволі суперечливі твердження та висновки. Це стосується, зокрема, таких тверджень: «Пісні про виїзд до Канади, Бразилії майже з доку- ментальною точністю розказують...» 47; «Тут ре- алізм граничить іноді з натуралізмом, панує тон першої, “свіжої” реакції на подію, без уперед- жених рефлексій та побоювань інформатора ви- датись недостатньо красномовним» 48; «У своїй сукупності ці пісні складають поетичну історію еміграційного руху, розкриту під соціальним кутом зору» 49; «Пісні ці настільки точні і іс- торично правдиві, що по них можна визначити головні шляхи трудової еміграції та найбільші осередки скупчення їх за океаном» 50. Оче- видно, такі твердження пов’язані з усталеним у радянській фольклористиці поглядом стосовно того, що пісня правдиво відображує життя, а пісенний образ є виявом конкретної реальнос- ті, відбиттям реальності, враховуючи художню умовність 51. Однак така методологічна пози- ція звужує та спрощує соціальне значення по- бутування фольклору в традиційній народній культурі, а відповідно й розуміння звичаєво- правових відносин наймання. У 1980-х роках було опубліковано паремі- ологічні дослідження М. Пазяка 52 і В. Си- роткіна 53. У цих роботах на основі досягнень радянської пареміології було проведено ґрун- товний аналіз прислів’їв та приказок як дже- рел звичаєво-правових уявлень українців; при цьому окреме висвітлення отримали в цьому контексті звичаї наймання сільськогоспо- дарських робітників, їхні погляди на власне життя та працю. М. Пазяк присвятив свої до- слідження проблемам побутування та семан- тики українських паремій. На основі народ- них традиційних звичаєвих та правових норм, стверджує дослідник, трудящі сформулювали значну кількість прислів’їв, сукупність яких і складала своєрідний кримінальний кодекс і обов’язкові правила поведінки 54. Цей науко- вець семантичний аналіз опорних слів у паре- міях. Він дотримується погляду, що «паремії в своїй сукупності формували в різних поколін- нях етику й естетичні смаки, виступаючи важ- ливим чинником формування самого народного світогляду»; а «дослідження внутрішньої фор- ми паремій, їх семантики дає змогу проникну- ти в глибини народного мислення, народного способу сприйняття дійсності і відображення її образним словом» 55. Дослідження народних 116116 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОГРАФІЯ * 4-5/2009 прислів’їв та приказок М. Пазяком і В. Сирот- кіним дозволило отримати значні результати щодо звичаєво-правових уявлень, пов’язаних із найманням сільськогосподарських праців- ників, світоглядом наймитів 56. Отже, у 1980-х роках відбулися значні зміни в підходах до фольклорних джерел і ме- тодики роботи з ними. Було визнано, що ви- хідний фольклорний сюжетний та образний фонд може бути представлений як результат художнього та семантико-структурного пере- кодування фонду попередніх узагальнень у со- ціальній, побутовій, культурній сферах 57. На сьогодні простежується посилення до- слідницьких інтересів до звичаєво-правової культури українського народу, зокрема й щодо вивчення традицій наймання сільськогосподар- ських робітників 58. Однак фольклорні джерела в цій сфері дослідження народних звичаєво- правових уявлень майже незадіяні. Водночас сучасні фольклористи пропонують нові погляди й підходи до аналізу фольклорних текстів. Зо- крема, привертає до себе увагу прагматичний підхід, досвід застосування якого є у праці су- часної російської дослідниці С. Адоньєвої 59. Згідно з цим підходом, фольклор є особливим соціальним інститутом керування людською поведінкою. Специфіка фольклорного мовлен- ня полягає в тому, що вона організована згідно з певними принципами, які задаються тради- цією. Дотримання цих принципів є життєво важливою умовою відтворення соціуму в часі, оскільки традиція мовних практик, практик ко- мунікації безпосередньо пов’язана з утверджен- ням певних соціальних відносин 60. Фольклор є особливим семіотичним апаратом, створеним для конструювання часу, простору й соціальної взаємодії в заданих традицією межах 61. Такий підхід до фольклорних текстів, пов’язаних зі звичаєво-правовими відносинами наймання та працею наймитів, дозволяє, на думку автора, глибше зрозуміти особливості функціонування наймитства як значущого соціального явища в межах української традиційної народної куль- тури. Отже, автор вважає за доцільне виокре- мити три періоди в історіографії проблеми використання фольклору як джерела ви- вчення звичаєво-правових відносин найман- ня. Перший період охоплює другу половину ХІХ – початок ХХ ст., коли дослідниками (етнологами та правознавцями) було постав- лено завдання вивчати звичаєве право із за- лученням фольклорних джерел, проведено значну збиральницьку роботу та отримано перші теоретичні узагальнення й практич- ні результати в цій сфері. До початку ХХ ст. ці завдання вирішували, з одного боку, у межах етнологічних праць загального харак- теру, в яких висвітлювався тогочасний побут українського селянства і народна творчість. З другого боку, у фольклористиці в цей пе- ріод було здійснено перші спроби теоретич- ного осмислення звичаєво-правових уявлень селянства. Нова хвиля наукових досліджень звичаєво-правової традиції народу виникає в 1920 – на початку 1930-х років і становить наступний період у використанні фольклор- них джерел для дослідження наймитства. У даний період етнологи, правознавці, фоль- клористи займалися подальшою розробкою теоретичних питань звичаєвого права. Учені того часу поставили завдання комплексного дослідження звичаєво-правових відносин українського селянства, відвівши одне з чільних місць вивченню фольклорних дже- рел, окреслили їх значення. Було проведено спеціальні дослідження наймитського фоль- клору; визначено тематику, зміст, основні сюжети та мотиви наймитських пісень, їхнє місце в українському фольклорному фонді; виділено основні форми композиції, поетич- ні засоби та їхні функції. Починаючи з другої половини ХХ ст. ві- тчизняні дослідники, узагальнивши досвід своїх попередників, розвинули практику залучен- ня фольклорних джерел для вивчення звичаєво- правових уявлень, звернули увагу на соціальні функції фольклору, застосовуючи структурний, функціональний і семантичний аналіз фольклор- 117117 Трибуна молодого дослідникаТрибуна молодого дослідника них текстів. Нові підходи етнологів і фолькло- ристів, використання їхніх теоретичних набутків дають змогу дослідити ключові питання звичаєво- правових відносин наймання сільськогосподар- ських робітників, визначити світоглядні позиції наймитів, їхній соціальний статус, використову- ючи як джерела обрядові тексти, заробітчанську пісенність, народні прислів’я та приказки. 1 Сироткін В. Прислів’я та приказки як джерело ви- вчення етико-правових звичаїв і уявлень україн- ського народу // НТЕ. – 1987. – №1. – С. 39–42. 2 Березовський І. Питання відображення дійснос- ті в народнопісенному образі // НТЕ. – 1961. – № 3. – С. 20–27; Березовський І. Українська радянська фольклористика (етапи розвитку і проблематика). – К., 1968.; Гнатюк В. Проблема народнопісенної новотворчості в українській фольклористці ХІХ – поч. ХХ ст. // НТЕ. – 1994. – № 5, 6. – С. 3–10; Грица С. Наймитські та заробітчанські пісні // Наймитські та заро- бітчанські пісні. – С. 9–44. 3 Кистяковский А. Программа для собирания юридических обычаев и народных воззрений по уголовному праву. – К., 1874. – С. 6; Иллари- онов Н. Значение обычного права в народном суде // Харьковский сборник. Литературно- научное приложение к «Харьковскому кален- дарю». – Вып. 7. – 1893. – С. 8. 4 Драгоманов М. Нові українські пісні про громад- ські справи (1764–1880). – Женева, 1881. 5 Коціпинський А. Пісні, думки і шумки руського народа на Подолі, Україні і в Малоросії. – К.; Кам’янець-Подільський, 1861. 6 Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край. – СПб., 1872. – Т. 3. – С. 226–253. 7 Гринченко Б. Песни // Гринчен- ко Б. Этнографические… – Чернигов, 1899. – Т. 3. – С. 555–664, 127–140. 8 Гнатюк В. Проблема народнопісенної новотвор- чості в українській фольклористці ХІХ – поч. ХХ ст. // НТЕ. – 1994. – № 5, 6. – С. 6; Драго- манов М. Нові українські пісні про громадські справи (1764–1880). – С. 106–109. 9 Білецька В. Наймитські пісні // Етнографічний вісник. – 1929. – Кн. 8. – С. 135–151; Наймитські та заробітчанські пісні. – К., 1975. 10 Сироткін В. Прислів’я та приказки як джерело ви- вчення етико-правових звичаїв і уявлень україн- ського народу // НТЕ. – 1987. – №1. – С. 39, 40. 11 Снегирев И. О народных пословицах, относящих- ся к законодательству и старинным судебным обычаям // Радуга. Лит. и муз. альманах на 1830 г. – М., 1830; Снегирев И. Русские юриди- ческие пословицы // Московитянин. – 1849. – № 7, 8; Сухов А. Бытовые юридические пословицы русского народа // Юрид. вестник. – 1874. – № 9, 10; Кузнецов Я. Семейное и наследственное право в народных пословицах и поговорках // Журн. министерства юстиции. – 1910. – № 6, 10; Иллюстров И. Юридические пословицы рус- ского народа. – М., 1885. 12 Українські приказки, прислів’я і таке інше. Уклав М. Номис / Упоряд., приміт. та вступна ст. М. Па- зяка. – К., 1993 (перевидання 1864 р.); Нова збірка народних малоруських приказок, прислів’їв, по- мовок, загадок і замовлянь. Впорядкував М. Ко- маров. – О., 1890; Франко І. Галицько-руські на- родні приповідки // Етнографічний збірник. – Т. 10, 16, 22, 23, 27,28. – Л., 1901–1910. 13 Охримович В. Українсько-руські приповідки правничі, систематично впорядковані та юри- дично пояснені. – Л., 1912; Чубинский П. Не- сколько слов об обычае и о значении сказок, пословиц и песен для криминалистики // Чер- ниговский листок. – 1861. – № 8, август. 14 Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край, снаряженной Импера- торским Русским географическим обществом. Юго-западный отдел: Материалы и исследования, собранные П. П. Чубинским. – СПб., 1872. – Т. ІІІ. – С. 226–253; Т. 6. – С. 75–78. 15 Чубинский П. Краткий очерк народных юридических обычаев, составленный на основании прилагаемых гражданских решений // Труды этнографическо- статистической экспедиции в Западно-Русский край. – СПб., 1872. – Т. 6. – С. 29–80. 16 Чубинский П. Несколько слов об обычае и о зна- чении сказок, пословиц и песен для кримина- листики // Черниговский листок. – 1861. – № 8, август. – С. 30. 17 Чубинский П. Краткий очерк народных юриди- ческих обычаев, составленный на основании прилагаемых гражданских решений // Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край. – Т. 6. – С. 77. 18 Язловський Б. Сьогочасне родинне звичаєве пра- во с. Павлівки на Полтавщині // Праці комісії для виучування звичаєвого права. – К., 1925. – Вип. 1. – С. 18. 19 Малиновський О. Програма й план робіт комісії для виучування звичаєвого права України при Всеукраїнській Академії Наук // Праці комісії для виучування звичаєвого права. – К., 1928. – Вип. 3. – С. 3. 20 Бюлетень Етнографічної комісії ВУАН. – 1930. – № 12, 13; Програми до збирання матеріалів 118118 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОГРАФІЯ * 4-5/2009 звичаєвого права. (Праці комісії для виучуван- ня звичаєвого права). – 1925. – Вип. 1. 21 Малиновський О. Переднє слово // Праці комі- сії для виучування звичаєвого права. – 1928. – Вип. 3. – С. ІІІ–IV. 22 Малиновський О. Програма й план робіт комісії для виучування звичаєвого права України при Всеукраїнській Академії Наук // Праці комісії для виучування звичаєвого права. – 1928. – Вип. 3. – С. 5. 23 Білецька В. Наймитські пісні // Етнографічний вісник. – 1929. – Кн. 8. – С. 135–151. 24 Білецька В. Жіночі наймитські пісні // Науковий збірник Харківської науково-дослідної кафедри історії української культури. – Т. ІХ: Праці етнографічно-етнологічної секції. – Вип. 2. – Х., 1930. – С. 59–78. 25 Березовський І. Українська радянська фолькло- ристика (етапи розвитку і проблематика). – С. 127, 128. 26 Білецька В. Наймитські пісні // Етнографічний вісник. – 1929. – Кн. 8. – С. 135–151. 27 Там само. – С. 137. 28 Там само. – С. 146, 148. 29 Там само. – С. 151. 30 Там само. – С. 147, 150. 31 Там само. – С. 144. 32 Білецька В. Заробітчанські пісні. – Х., 1930. 33 Соловей Т. «Коренной перелом» в отече- ственной этнографии (дискуссия о предмете этнологической науки: конец 1920-х – начало 1930-х годов) // Этнографическое обозрение. – 2001. – № 3. – С. 101–121. 34 Березовський І. Українська радянська фолькло- ристика (етапи розвитку і проблематика). – С. 80. 35 Див.: Етнографічний вісник. – 1932. – № 10. 36 Березовський І Українська радянська фолькло- ристика (етапи розвитку і проблематика). – С. 165. 37 Плісецький М. Трудова пісня // «Мистецтво. Фольклор. Етнографія». Наукові записки. – Т. І–ІІ. – К., 1947. – С. 183–205. 38 Плісецький М. Трудова пісня // Український фольклор: критичні матеріали. – К., 1978. – С. 102–107. 39 Дей О. Звичаєво-обрядова поезія трудового року // Ігри та пісні: весняно-літня поезія трудового року. – К., 1963. – С. 41–48. 40 Там само. – С. 41–44. 41 Там само. – С. 45–48. 42 Там само. – С. 43. 43 Бочко М. Нове і традиційне в емігрантській пі- сенності // НТЕ. – 1975. – № 4. – С. 49–53. 44 Наймитські та заробітчанські пісні. – К., 1975. 45 Бочко М. Нове і традиційне в емігрантській пісенності // НТЕ. – 1975. – № 4. – С. 49–53; Грица С. Наймитські та заробітчанські пісні // Наймитські та заробітчанські пісні. – С. 9–44. 46 Грица С. Наймитські та заробітчанські пісні // Наймитські та заробітчанські пісні. – С. 10. 47 Там само. – С. 28. 48 Там само. – С. 23. 49 Бочко М. Нове і традиційне в емігрантській пі- сенності // НТЕ. – 1975. – № 4. – С. 49. 50 Там само. – С. 50. 51 Березовський І. Питання відображення дійснос- ті в народнопісенному образі // НТЕ. – 1961. – № 3. – С. 20–27. 52 Пазяк М. Прислів’я та приказки про хлібороб- ську діяльність людей // НТЕ. – 1982. – № 5. – С. 43–49; Пазяк М. Українські прислів’я та приказки. Проблеми пареміології та пареміо- графії. – К., 1984. 53 Сироткін В. Прислів’я та приказки як джерело вивчення етико-правових звичаїв і уявлень українського народу // НТЕ. – 1987. – № 1. – С. 39–42. 54 Пазяк М. Українські прислів’я та приказки. Пробле- ми пареміології та пареміографії. – С. 140. 55 Там само. – С. 198, 199. 56 Пазяк М. Прислів’я та приказки про хлібороб- ську діяльність людей // НТЕ. – 1982. – № 5. – С. 44, 45; Сироткін В. Прислів’я та приказки як джерело вивчення етико-правових звичаїв і уявлень українського народу // НТЕ. – 1987. – № 1. – С. 42. 57 Фольклор и этнография. У этнографических исто- ков фольклорных сюжетов и образов: Сб. научных трудов / Под ред. Б. Н. Путилова. – Л., 1984. 58 Гримич М. Звичаєве цивільне право українців ХІХ – початку ХХ століття. – К., 2006; Гри- мич М. Угоди за звичаєвим правом українців в ХІХ – на початку ХХ століття // Етнічна іс- торія народів Європи. – 2004. – Вип. № 15. – С. 11–18; Сироткін В. Традиції колективної трудової взаємодопомоги // Українці: історико- етнографічна монографія у двох книгах. Книга 2. – Опішне, 1999. – С. 371–377. 59 Адоньева С. Прагматика фольклора. – СПб., 2004. 60 Там само. – С. 6. 61 Там само. – С. 11. In the article the author’s purpose is to sum up the experience of usage of folk sources in researches, in which customary relations of employment in Ukrainian traditional national culture are considered.

Залучення фольклорних джерел для вивчення наймитства в українській традиційній народній культурі в дослідженнях другої половини ХІХ – початку ХХІ століття

Репозитарії

Схожі ресурси