Християнські традиції паломництва в сучасній Білорусії (за матеріалами польових досліджень)

Іn the article are examined modern Christian traditions of pilgrimage in Byelorussia. There is given a characteristic of the features of the traditions of worship to the sainted places in the contemporary culture of Byelorussian ethnos, structure and functions of pilgrimage are investigated. The inf...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2009
1. Verfasser:	Шейбак, В.
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2009
Schriftenreihe:	Народна творчість та етнографія
Schlagworte:	Релігія та етноконфесійні чинники самоідентифікації
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20396
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Християнські традиції паломництва в сучасній Білорусії (за матеріалами польових досліджень) / В. Шейбак // Народна творчість та етнографія. — 2009. — № 6. — С. 82-84. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-20396
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-203962011-05-28T12:03:57Z Християнські традиції паломництва в сучасній Білорусії (за матеріалами польових досліджень) Шейбак, В. Релігія та етноконфесійні чинники самоідентифікації Іn the article are examined modern Christian traditions of pilgrimage in Byelorussia. There is given a characteristic of the features of the traditions of worship to the sainted places in the contemporary culture of Byelorussian ethnos, structure and functions of pilgrimage are investigated. The influence of pilgrim traditions on the ethnic processes is noted (consciousness of Belorussians). The author used the materials of the field ethnolographical expeditions as the main saurce of the investigation. У артыкуле разглядаюцца сучасныя хрысціянскія традыцыі паломніцтва ў Беларусі. Пад-час аналізу праблемы аўтарам выкарыстаны ў якасці асноўнай крыніцы матэрыялы палявых этнаграфічных экспедыцый. Даецца характарыстыка асаблівасцей традыцый пакланення святым месцам у сучаснай культуры беларускага этнасу, даследуюцца структура і функцыі паломніцтва. Адзначаны ўплыў паломніцкіх традыцый на этнічныя працэсы (самасвядомасць беларусаў). 2009 Християнські традиції паломництва в сучасній Білорусії (за матеріалами польових досліджень) / В. Шейбак // Народна творчість та етнографія. — 2009. — № 6. — С. 82-84. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 0130-6936 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20396 uk Народна творчість та етнографія Article Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Релігія та етноконфесійні чинники самоідентифікації Релігія та етноконфесійні чинники самоідентифікації
spellingShingle	Релігія та етноконфесійні чинники самоідентифікації Релігія та етноконфесійні чинники самоідентифікації Шейбак, В. Християнські традиції паломництва в сучасній Білорусії (за матеріалами польових досліджень) Народна творчість та етнографія
description	Іn the article are examined modern Christian traditions of pilgrimage in Byelorussia. There is given a characteristic of the features of the traditions of worship to the sainted places in the contemporary culture of Byelorussian ethnos, structure and functions of pilgrimage are investigated. The influence of pilgrim traditions on the ethnic processes is noted (consciousness of Belorussians). The author used the materials of the field ethnolographical expeditions as the main saurce of the investigation.
author	Шейбак, В.
author_facet	Шейбак, В.
author_sort	Шейбак, В.
title	Християнські традиції паломництва в сучасній Білорусії (за матеріалами польових досліджень)
title_short	Християнські традиції паломництва в сучасній Білорусії (за матеріалами польових досліджень)
title_full	Християнські традиції паломництва в сучасній Білорусії (за матеріалами польових досліджень)
title_fullStr	Християнські традиції паломництва в сучасній Білорусії (за матеріалами польових досліджень)
title_full_unstemmed	Християнські традиції паломництва в сучасній Білорусії (за матеріалами польових досліджень)
title_sort	християнські традиції паломництва в сучасній білорусії (за матеріалами польових досліджень)
publisher	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
publishDate	2009
topic_facet	Релігія та етноконфесійні чинники самоідентифікації
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20396
citation_txt	Християнські традиції паломництва в сучасній Білорусії (за матеріалами польових досліджень) / В. Шейбак // Народна творчість та етнографія. — 2009. — № 6. — С. 82-84. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
series	Народна творчість та етнографія
work_keys_str_mv	AT šejbakv hristiânsʹkítradicíípalomnictvavsučasníjbílorusíízamateríalamipolʹovihdoslídženʹ
first_indexed	2025-07-02T20:59:38Z
last_indexed	2025-07-02T20:59:38Z
_version_	1836570356336295936
fulltext	ISSN 01306936 / Народна творчість та етнографія / №6 2009 82 Релігія та етноконфесійні чинники самоідентифікації Білоруське суспільство на сучасному етапі історич- ного розвитку внаслідок відмови від багатьох догматів радянської ідеології і трансформацій у сфері політики, економіки й культури перебуває в пошуку нової духовної парадигми [1, с. 140]. Характерною ознакою цього по- шуку є звернення значної кількості білорусів до тради- ційних ідеалів і цінностей, зростання релігійності на- селення. За даними республіканського соціологічного опитування, проведеного в листопаді 2004 р., більше половини (52,4 %) громадян Білорусі відносять себе до віруючих людей, тоді як напередодні розпаду Радян- ського Союзу за атеїстів визнавало себе близько 65 % населення республіки [1, с. 141]. На сьогодні 68,8 % від загальної кількості віруючих країни є прихильни- ками Білоруського Екзархату Російської Православної Церкви, послідовниками Католицької Церкви – 8 % [1, с. 147]. Останніми роками в Білорусі спостерігаєть- ся швидке зростання протестантських общин, як тра- диційних, так і нових [1, с. 147]. У процесі активізації діяльності християнських конфесій у Білорусі після 1991 р. спостерігається від- родження традицій паломництва віруючих до святих місць. В основному поклоніння святиням у білорусів (православних і католиків) здійснюється за допомогою паломницьких поїздок, які організовуються й прово- дяться як у межах Білорусі, так і у відомі центри палом- ництва Росії, України, Польщі, Литви та багатьох інших країн. Особливе значення для віруючих Білорусі має паломництво в Святу Землю та Єрусалим, святині яких приваблюють християн зі всього світу. Окреме місце в сучасній культурі білоруського етносу займають піші паломництва до святих місць католиків (Будслав, Трокелі, Логішин) і православних (Жировичі, Ляди). Відродження в Білорусі пішого паломництва як найтрадиційнішої форми поклоніння святиням стало можливим лише після 1991 р., коли було знято багато об- межень радянського законодавства відносно конфесій. Актуальність вивчення християнських традицій па- ломництва в сучасній Білорусі визначається потребою держави в плануванні послідовної внутрішньої конфе- сійної політики з урахуванням прав віруючих із метою досягнення гармонії в поліконфесійному білоруському суспільстві. Під час проведення літніх польових етнографічних експедицій у 2005 і 2006 роках досліджувалися сучас- ні християнські традиції поклоніння святим місцям у білорусів на прикладі піших паломництв католиків до костьолу в Будслав Мядельського району Мінської об- ласті та православних віруючих у Жировицький Свято- Успенський чоловічий монастир у Слонімському районі. Вибір предметом дослідження цих маршрутів паломни- цтва не випадковий. Будслав і Жировичі характеризу- ються як загальнонаціональні святині, відомі в Білорусі й шановані віруючими різних християнських конфесій. Тому паломництво до них є найактивнішим. На підста- ві аналізу матеріалів, зібраних під час польових експе- дицій, передбачалося вирішити такі завдання: вивчити структуру та функції християнських традицій паломни- цтва в білорусів, дослідити їхній вплив на етнічні про- цеси (на самосвідомість населення Білорусі), виділити особливості поклоніння святиням у сучасний період. Перше після тривалої перерви масове паломництво віруючих до головної католицької святині Білорусі (чудотворного образа Божої Матері в костьолі в Будсла- ві) відбулося 1992 р. Відповідно до колишньої традиції, пілігрими прибули до Будславської святині 2 липня [2, с. 82]. З того часу паломництва в Будслав, приурочені до цієї дати, відбуваються щорічно. Слід зазначити, що 2 липня позначається в календарі католиків Білорусі як Торжество (свято) Матері Божої Будславської [3, с. 10]. Активне розповсюдження культу ікони Матері Божої Будславської серед католиків Білорусі спостерігається з середини 1990-х років, зокрема завдяки заходам като- лицької церкви. 2 липня 1996 р. папський нунцій архі- вадим Шейбак християнські традиції паломництва в сучасній білорусі (за матеріалами польових досліджень) Іn the article are examined modern Christian traditions of pilgrimage in Byelorussia. There is given a characteristic of the features of the traditions of worship to the sainted places in the contemporary culture of Byelorussian ethnos, structure and functions of pilgrimage are investigated. The influence of pilgrim traditions on the ethnic processes is noted (consciousness of Belorussians). The author used the materials of the field ethnolographical expeditions as the main saurce of the investigation. У артыкуле разглядаюцца сучасныя хрысціянскія традыцыі паломніцтва ў Беларусі. Пад-час аналізу праблемы аўтарам выкарыстаны ў якасці асноўнай крыніцы матэрыялы палявых этнаграфічных экспедыцый. Даецца характарыстыка асаблі- васцей традыцый пакланення святым месцам у сучаснай культуры беларускага этнасу, даследуюцца структура і функцыі паломніцтва. Адзначаны ўплыў паломніцкіх традыцый на этнічныя працэсы (самасвядомасць беларусаў). ISSN 01306936 / Народна творчість та етнографія / №6 2009 83 єпископ Д. Грушевський виголосив послання Папи Рим- ського Іоанна Павла II, в якому Мати Божу Будславську названо покровителькою всієї Білорусі [4, с. 57]. 2 липня 1998 р. в Будславі пройшла церемонія коронації чудотвор- ної ікони, що свідчило про визнання її особливого стату- су всією католицькою церквою [5, с. 406]. Піші паломництва в Будслав організовують багато ка- толицьких парафій. Застосування методу спостережен- ня дозволило автору статті пройти маршрутом палом- ництва до Будславської святині в складі групи віруючих Мінсько-Могильовської архідієцезії в 2005 і 2006 роках. Самому паломництву передував етап підготовки. Інфор- мацію про майбутнє паломництво в Будслав поширюва- ли в костьолах. Керівники паломницької групи – ксьон- дзи – приймали від віруючих грошові внески (витрати на харчування) і роз’яснювали на організаційних зборах правила поведінки для паломників, нагадували про речі, які знадобляться в дорозі. Паломникам заборонено: па- лити, розпивати спиртні напої, брати участь у заходах, що не стосуються паломництва, пропагувати антирелі- гійні погляди, аморально поводитися, купатися у водо- ймищах [6, арк. 2, 3]. Покаранням за подібні порушен- ня є вигнання з паломницької групи. У дорогу сучасний пілігрим-католик бере з собою вервиці («ружанец»), молитовник, збірку паломницьких пісень («спеўнік пілігрыма»), спальний мішок, дощовик, змінний одяг, миску, ложку, кухоль [6, арк. 2 зв.]. Паломництво католиків здійснювалося з 27 червня по 2 липня. Маршрут пілігримів проходив територією Мін- ського, Вілейського й Мядельського районів. На початку паломництва для віруючих правили вранішню месу в ка- федральному соборі Пресвятої Діви Марії в м. Мінську. У 2005 р. з Мінська в Будслав вирушило 335 чоловік, у 2006 р. – 422 [6, арк. 3 зв., 30]. Більшість паломників – молоді люди у віці від 15 до 25 років. Чоловіків у складі паломницьких груп було значно менше, ніж жінок. Серед паломників були батьки з дітьми, брати й сестри. Варто зазначити, що в паломництві в Будслав, крім католиків, брали участь прихильники православної та протестант- ської церков. Окрім білорусів, була група пілігримів- католиків із Санкт-Петербурга [6, арк. 30]. У дорозі колона паломників рухалася в суворому по- рядку під контролем ксьондзів. Щодня перед виступом у дорогу віруючі проголошували молитву пілігрима до Матері Божої Будславської. Попереду колони несли хрест, біло-блакитний і біло-жовтий прапори (кольори Діви Марії та Папи Римського), скульптуру Пресвятої Діви [6, арк. 3 зв., 6 зв.]. Кожна парафія в складі палом- ницької групи виступала під своєю хоругвою. У дорозі віруючі молилися на вервицях (молитва Розарія має ве- лике значення для католиків), прославляли співом під акомпанемент гітар і ударних інструментів Матір Божу Будславську, Ісуса Христа, Костьол Білорусі. Під час мо- литви Розарія зачитували вголос прохання («інтенції») паломників до Будславської Божої Матері (за померлих, про зцілення хворих, про вступ до вузу, щасливий шлюб тощо) [6, арк. 2 зв., 11]. Жінки-пілігрими з «Легіону Ма- рії» (всесвітня організація мирян-католиків) роздавали мешканцям сіл, що зустрічали колону, образки Божої Матері Будславської й духовну літературу [6, арк. 31]. 1 липня, у день прибуття в Будслав, паломники здій- снювали символічний хресний хід на згадку про муки Христа при сходженні на Голгофу. Декілька кілометрів вони несли в руках каміння (символ гріха), яке потім складали на одну купу (символ вівтаря). Звільнення від каміння означало очищення паломників від гріха, щоб до святині віруючі прийшли з чистою душею [6, арк. 12, 13]. У Будславі паломники повзли на колінах до чудотворного образа від сходів костьолу. Перед іконою Божої Матері прийнято залишати грошові пожертву- вання. Віруючі, які прибули в Будслав пішки або тран- спортними засобами, 1 і 2 липня приходили в костьол на богослужіння (меси), брали участь у процесії з копією чудотворної ікони Божої Матері Будславської, сповіда- лися, причащалися, купували духовну літературу, вер- виці, свічки, натільні хрестики та ін. [6, арк. 15–19]. Відродження православної традиції паломництва до святих місць у Білорусі також припало на початок 1990-х років. У 1991 р. почав діяти центр «Білоруський паломник» при Білоруському Екзархаті Російської Право- славної Церкви під керівництвом І. Котова, лікаря за освітою. Одним із головних завдань центру є орга- нізація піших паломництв до православних святинь відповідно до давніх традицій білорусів. Паломники обов’язково несуть у дорозі хрести та ікони. Після по- вернення з паломництва образи ставлять у домашньо- му іконостасі. На їх зворотному боці роблять пам’ятні написи, за якими можна дізнатися, де побували й мо- лилися віруючі. Представники центру «Білоруський паломник» організовують і проводять паломництва не тільки на території Білорусі, але й у православні монас- тирі в Польщі, Литві. Щорічно відбувається піше палом- ництво в знаменитий Жировицький монастир, приуро- чене до 28 серпня – храмового свята на честь Успіння Пресвятої Богородиці [7, с. 6]. Для розгляду православної традиції пішого палом- ництва в сучасній Білорусі доречно навести матеріали польової експедиції, зібрані автором у період із 21 по 28 серпня 2006 р. під час проходження з групою па- ломників маршруту (м. Гродно – Жировицький монас- тир) [6, арк. 19–29]. Паломників налічувалося близько 40 чоловік, які в основному представляли православні приходи Мінська й Гродна. У паломництві в Жировичі брали участь право- славні Східної Польщі (9 чоловік) [6, арк. 20]. Варто за- уважити, що багато паломників мали досвід ходіння на прощу в Жировичі (два–три рази). Дехто ходив щорічно з середини 1990-х років. Крім того, деякі віруючі брали участь у паломницьких поїздках по святих місцях Біло- русі, Росії, Литви та Польщі. Більшість паломників – молоді люди 15–25 років. Найменш численна група – особи пенсійного віку. У хресній ході більшість складали жінки. Серед палом- ників були близькі родичі: декілька сімейних пар, а та- кож матерів із дочками, рідні сестри [6, арк. 20]. Вису- валися певні вимоги до одягу паломників. Для жінок: обов’язкові – хустка, широка спідниця, проста довга сукня або сарафан. Джинси, брюки або шорти недопус- Вадим Шейбак. Християнські традиції паломництва в сучасній Білорусі (за матеріалами польових досліджень) ISSN 01306936 / Народна творчість та етнографія / №6 2009 84 Релігія та етноконфесійні чинники самоідентифікації тимі. Вимоги до одягу чоловіків менш суворі. Бажано, щоб тіло в цілому було закрите. Щодо взуття як для жі- нок, так і для чоловіків побажання одне – воно має бути зручним, бажано розношеним [6, арк. 21]. Сучасний православний паломник брав із собою в до- рогу такі предмети: рюкзак або сумка, дощовик (плащ або парасолька), спальний мішок, предмети гігієни, змінна білизна та одяг, запасне взуття, вода (сік, чай), православний молитвослов. Паломники в дорозі не го- тували їжу, посуд із собою не брали, за винятком кухля. Проте майже в кожного був невеликий набір продуктів: свіжі помідори, огірки, яблука, груші, сухофрукти, горіхи, сушена риба. Щорічне паломництво в Жировичі припа- дає на час Успенського посту (триває з 14 по 27 серпня). Практично всі паломники постували під час походу [6, арк. 21]. Примітно, що на маршруті було організовано підвезення речей. Люди йшли без нічого, маючи при собі в сумці або рюкзаку найнеобхідніше [6, арк. 21]. Попереду хресної ходи несли хрести: три великі – по- переду, і ще декілька менших – у колоні. Крім того, деякі паломники тримали в руках ікони. По черзі несли «скар- бонку» – невеликий ящик для пожертвувань. У місцях зупинок хресної ходи православні віруючі, що зустрі- чали паломників, вносили в «скарбонку» грошові по- жертвування й записки з іменами рідних і близьких – «за здравіє» або «за упокій». Записки віруючих після закінчення паломництва зачитували в монастирі під час богослужінь. Пожертвування ділили таким чином: частину віддавали на потреби Жировицької обителі, частину – на потреби центру «Білоруський паломник» при Екзархаті БПЦ [6, арк. 21, 22]. Паломникам у дорозі не рекомендувалося голосно розмовляти. Правильна поведінка паломника – мовчання, читання акафістів (православним святим і особливо ша- нованим Церквою образам Божої Матері). Проходячи через населені пункти, півчі хресної ходи обов’язково співали: «Господи, помилуй!» [6, арк. 22]. На ночівлю паломників, за традиціями прощі, приймали прихо- жани православних церков Гродненського, Мостов- ського, Зельвенського, Волковиського, Слонімського районів. Жінок розміщували окремо від чоловіків. За- звичай господарі пропонували прочанами помитися з дороги, пізню вечерю, а також сніданок [6, арк. 23]. Паломники, що приїхали й прийшли в Жировичі з різних місць Білорусі на престольне свято Успіння, ши- кувалися в чергу, щоб набрати води зі святого джере- ла (знаходиться в декількох кілометрах від монастир- ського комплексу). Черга стояла й біля купальні, куди партіями заходили для обмивання жінки й чоловіки. Вважається, що вода святого джерела в Жировичах має цілющі властивості. Віруючі подавали милостиню убогим і хворим, які стояли біля монастирських воріт, молилися в Успенському соборі на всеношній і літургії, брали участь у хресній ході до Новоявленської церкви, подавали записки на акафіст або сорокоуст перед най- більшою святинею монастиря – чудотворною іконою Жировицької Божої Матері, жертвували гроші, сповіда- лися й причащалися [6, арк. 27]. Таким чином, структуру християнських традицій па- ломництва в білорусів умовно слід розділити на чоти- ри послідовні етапи: а) постановка мети й підготовка до паломництва; б) поведінка й ритуальні дії віруючих у дорозі до святого місця; в) поведінка й ритуальні дії паломників безпосередньо в святому місці; г) дії віру- ючих після здійснення паломництва. У сучасній Біло- русі паломництво виконує такі функції: а) сакральну (звернення до вищих сил із проханнями про допомогу й заступництво); б) місіонерську (проповідування ідей і цінностей християнства); в) інтеграційну (зближення християнських конфесій у межах поширення ідеології екуменізму й шанування загальних святинь); г) соціо- нормативну (збереження й передача новому поколінню досвіду, норм і правил поведінки під час паломництва). Особливістю сучасних традицій паломництва в Біло- русі є активна участь молоді в поклонінні святиням. Якщо в епоху БРСР у деяких випадках особи середньо- го й старшого віку складали до 95 % від загальної кіль- кості паломників, то на сьогодні в піших паломництвах більшість представлена молодими людьми у віці від 15 до 25 років. Християнські традиції поклоніння святим місцям сприяють консолідації білоруської нації як сус- пільства з багатою духовною спадщиною, що володіє християнськими святинями, відомими далеко за меж- ами Білорусі. Бабосов Е. 1. Структурная трансфор- мация образа жизни населения Беларуси в конце ХХ – начале XXI века. – Минск, 2005. Завальнюк У2. . Узняліся крыжы над святынямі. – Мінск, 1999. Религиозный календарь 2005 3. года // Советская Белоруссия. – 2004. – 28 дек. – С. 10. Ярашэвіч А. 4. Будслаўскі абраз Маці Божай // Рэлігія і царква на Беларусі: Энцыкл. давед. / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. – Мінск, 2001. – С. 57. Беларусы: у 8 т. / Рэдкал.: 5. В. М. Бялявіна [і інш.]. – Мінск, 2002. – Т. 6: Грамадскія трады- цыі / В. Ф. Бацяеў [і інш.]. Архив ИИЭФ НАНБ. – Ф. 6, о. 13, 6. д. 130. Приходько Л.7. Ноги до святыни быстрее донесут // Минский курь- ер. – 2005. – 19 нояб. – С. 6. Література

Християнські традиції паломництва в сучасній Білорусії (за матеріалами польових досліджень)

Institution

Ähnliche Einträge