50-річчя члена-кореспондента НАН України Б.В. Гриньова

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2006
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2006
Теми:	Вітаємо
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/2051
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	50-річчя члена-кореспондента НАН України Б.В. Гриньова // Вісн. НАН України. — 2006. — N 4. — С. 84-86. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-2051
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-20512008-09-19T15:16:38Z 50-річчя члена-кореспондента НАН України Б.В. Гриньова Вітаємо 2006 Article 50-річчя члена-кореспондента НАН України Б.В. Гриньова // Вісн. НАН України. — 2006. — N 4. — С. 84-86. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/2051 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Вітаємо Вітаємо
spellingShingle	Вітаємо Вітаємо 50-річчя члена-кореспондента НАН України Б.В. Гриньова
format	Article
title	50-річчя члена-кореспондента НАН України Б.В. Гриньова
title_short	50-річчя члена-кореспондента НАН України Б.В. Гриньова
title_full	50-річчя члена-кореспондента НАН України Б.В. Гриньова
title_fullStr	50-річчя члена-кореспондента НАН України Б.В. Гриньова
title_full_unstemmed	50-річчя члена-кореспондента НАН України Б.В. Гриньова
title_sort	50-річчя члена-кореспондента нан україни б.в. гриньова
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2006
topic_facet	Вітаємо
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/2051
citation_txt	50-річчя члена-кореспондента НАН України Б.В. Гриньова // Вісн. НАН України. — 2006. — N 4. — С. 84-86. — укр.
first_indexed	2025-07-02T05:27:01Z
last_indexed	2025-07-02T05:27:01Z
_version_	1836511680436109312
fulltext	84 ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 4 жавному педагогічному університеті ім. Лесі Українки. Підготував 2 докторів наук та 15 кандидатів наук. Перу ювіляра належать монографії «Біо� технологія лікарських рослин. Генетичні та фізіолого�біохімічні основи», він є співавто� ром підручника «Біотехнологія рослин», чо� тирьох томів із серії монографій «Біотехно� логія в сільському господарстві й лісництві», монографії «Анеуплоїдія». Віктор Анатолі� йович опублікував понад 300 наукових праць і запатентував 30 винаходів у галузі клітин� ної селекції та біотехнології рослин. В.А. Кунах — член президії Українського товариства клітинних біологів, редколегії ча� сопису «Біополімери і клітина», кількох спе� ціалізованих учених рад із захисту доктор� ських та кандидатських дисертацій, експерт ВАК України. Численні заслуги вченого відзначені меда� лями СРСР, зокрема медаллю «За трудовое отличие», срібною і трьома бронзовими ме� далями ВДНГ СРСР, почесними грамотами Міністерства освіти і науки України, Прези� дії НАН України тощо. Наукова громадськість, колеги та друзі щиро вітають Віктора Анатолійовича з юві� леєм, бажають йому міцного здоров’я, твор� чої наснаги, нових відкриттів на ниві біотех� нології. 50!річчя члена!кореспондента НАН України Б.В. ГРИНЬОВА 1 квітня виповнилося п’ятдесят років зна� ному вченому�матеріалознавцю члену� кореспонденту НАН України Борису Вікто� ровичу Гриньову. Б.В. Гриньов народився 1956 р. у Харкові. 1978 року закінчив Харківский державний університет за спеціальністю «фізика», де упродовж 1978—1987 років навчався в аспі� рантурі, також працював у складі Західно� Сибірської дослідно�методичної експедиції Міннафтопрому СРСР. В Інституті моно� кристалів упродовж 1987—1996 рр. він по� долав шлях від старшого наукового спів� робітника до генерального директора нау� ково�технологічного концерну «Інститут монокристалів» НАН України. У 2002 р. Борис Вікторович очолив Інститут сцинти� ляційних матеріалів НАН України. Коло наукових зацікавлень Б.В. Гриньова вельми широке, охоплює актуальні проблеми фізики твердого тіла, матеріалознавства, при� ладобудування. Він заснував наукову школу з вивчення фундаментальних властивостей сцинтиляційних матеріалів, пошуку нових сцинтиляторів, розробки приладів та при� строїв на їхній основі для різних сфер засто� сування. Під керівництвом ученого створено новий клас сцинтиляційних монокристалів складних сполук — лужноземельних і рід� кісноземельних боратів та закладено наукове підґрунтя технології їх вирощування з розп� лаву. Завдяки дослідженням Бориса Вікторо� вича вперше вирощено повноформатні моно� кристали метаборату лантану LaB3O6 і пока� зано можливість їхнього використання як тонкошарового детектора короткопробіжних частинок. Він розробив засади процесу отри� мання сцинтиляційних монокристалів літій� гадолінієвого борату Li6GdB3O9:Ce3+ для де� тектування теплових нейтронів. Роботи Б.В. Гриньова з вивчення радіацій� ної стійкості лужногалоїдних кристалів дали ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 4 85 ну стійкість тощо. В Україні налагоджено най� потужніше в Європі виробництво цих перс� пективних сцинтиляційних матеріалів і роз� роблено комплекс технічних засобів для сис� тем контролю за переміщенням радіоактивних матеріалів. Вивчення фізичних основ керування про� цесами кристалізації за постійної і пере� мінної кількості розплаву в тиглі дало змогу розробити унікальні промислові технології автоматизованого вирощування великогаба� ритних високопрозорих оптичних кристалів KCl діаметром до 600 мм, досконалих сцин� тиляційних монокристалів NaI(Tl), CsI(Tl), CsI(Na) діаметром до 520 мм і масою близь� ко 500 кг, нових сцинтиляційних матеріалів CsI(CO3), LiF(W) діаметром до 300 мм. За ініціативою і під керівництвом ученого було організовано вітчизняне виробництво особливо чистих солей для отримання моно� кристалів NaI, CsI, KBr тощо, яке забезпечи� ло сталий експорт наукоємної продукції – сцинтиляторів на основі галогенідів лужних металів і незалежність від зарубіжних поста� чальників сировини. Завдяки дослідженням Б.В. Гриньова і його колективу започаткова� но новий напрям медичного приладобуду� вання в Україні — виробництво ядерної діаг� ностичної апаратури. Створено і налагодже� но промисловий випуск томографічних гамма�камер загального призначення, спе� ціалізований томограф для дослідження го� ловного мозку людини. Розроблена унікаль� на технологія вирощування, завдяки якій от� римані оптично однорідні монокристали PbWO4 з рекордними параметрами світлови� ходу (12–16 ф/МеВ) електромагнітних кало� риметрів нового покоління, що використову� ються у суперколайдері LHC, який спору� джується в CERN (Швейцарія). Сьогодні Україна є одним з основних виробників сцин� тиляційних монокристалів для проекту ALICE. Перу Бориса Вікторовича належить понад 450 наукових праць, серед яких 11 моно� графій. Він є автором 90 винаходів, багато з яких запатентовані за кордоном. Під його змогу виявити нові механізми радіаційно індукованих змін в електронній і ґратковій структурах кристалів та розробити адекватні методи підвищення радіаційної стійкості сцинтиляційних модулів, що використову� ються для експериментів у фізиці високих енергій. Разом зі своїми співробітниками Борис Вікторович отримав низку нових сцинтиля� ційних речовин, зокрема CsGd2Br7(Ce) — перспективний матеріал з високим світло� виходом, який може застосовуватися для де� тектування нейтронів, та швидкодіючий сцинтилятор BaI2(Eu). Уперше вирощено монокристали для детектування нейтронів Cs2LiYCl6(Ce) та Cs2 6LiYCl6(Ce) розміром 15×40 мм з розділенням на рівні NaI(Tl). Отримано новий сцинтиляційний кристал Gd2�xYxSiO5(Ce) з поліпшеними механічними властивостями та підвищеною радіаційною стійкістю, який використовують у позитрон� но�емісійній томографії та під час проведен� ня каротажних вимірювань; сцинтиляційний матеріал для реєстрації теплових нейтронів на основі йодату літію, активованого сполу� ками європію, з аномально високими значен� нями γ�еквівалента (до 5 МеВ) й енергетич� ним розрізненням (3,5%). Роботи Б.В. Гриньова великою мірою виз� начають сучасний світовий рівень технології отримання й обробки сцинтиляційних мате� ріалів. Борис Вікторович здійснив дослідження фото� і радіофізичних процесів у пластмасо� вих сцинтиляторах, що допомогло розроби� ти низку технологій з виготовлення пласт� масових сцинтиляторів для застосування в різних галузях науки і техніки. Створені тех� нології уможливили одержання пластмасо� вих сцинтиляторів масою до 1000 кг (анало� гів їм немає) з унікальною прозорістю (до 4 м) і світловим виходом на рівні кращих світових зразків, сцинтиляційні пластини завтовшки від 0,2 до 50 мм та завдовжки до 7 м, збільшити в 2,5 раза тривалість (понад 10 років) експлуатаційної стабільності сцин� тиляційних параметрів, підвищити радіацій� 86 ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 4 керівництвом виконано 6 кандидатських і 4 докторські дисертації. Б.В. Гриньов приділяє велику увагу розвит� кові науково�технологічного сектору. Він ке� рує Державною науково�технічною програ� мою «Функціональні та інтелектуальні мате� ріали», є заступником голови науково�техніч� ної ради МОН України. Борис Вікторович — член Міжвідомчої ради з питань удосконален� ня і розвитку міжнародної науково�технічної діяльності України, Міжвідомчої ради з нау� кового приладобудування. Як перший заступ� ник голови Північно�Східного наукового цен� тру НАН та МОН України і член Харківської обласної науково�координаційної ради плідно працює у сфері науково�технічного розвитку регіону. Упродовж 1997–2000 років Б.В. Гриньов брав активну участь у розбудові науково�тех� нологічного комплексу країни у статусі зас� тупника міністра України у справах науки і технологій та першого заступника голови Держкомітету з питань науки й інтелектуаль� ної власності. Постійну увагу вчений приділяє розвит� кові міжнародного науково�технічного спів� робітництва, активно підтримує творчі кон� такти з провідними фізико�технологічними центрами Росії, США, Японії, Швейцарії, Нідерландів, Франції, Китаю, Кореї тощо. Завдяки його зусиллям Україна зберегла свою участь у CERN і є співучасником міжна� родних колаборацій CMS та LHCb зі ство� рення суперколайдерів для ядерно�фізичних експериментів, а також міжнародних косміч� них проектів GLAST та AGILE. Борис Вікторович — ініціатор заснування нового наукового часопису «Функціональні матеріали», член редколегій журналів «Фі� зична інженерія поверхні», «Питання атомної науки і техніки» (Серія: Фізика радіаційних ушкоджень і радіаційне матеріалознавство), «Наука та інновації», головний редактор нау� ково�технічної монографічної серії книг «Функціональні матеріали для науки і техні� ки. Стан і перспективи розвитку». Б.В. Гриньов — лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, премії НАН України ім. Г.В. Курдюмова, міжнародної премії Об’єднаного інституту ядерних досліджень. За високі наукові здобутки він нагороджений По� чесною грамотою Кабінету Міністрів України. Наукова громадськість, колеги та друзі сер� дечно вітають Бориса Вікторовича з піввіко� вим ювілеєм, зичать йому міцного здоров’я, щастя, нових вершин у науковому сходженні. 50!річчя члена!кореспондента НАН України Я.Б. БЛЮМА 8 квітня виповнилося п’ятдесят років зна� ному вченому�біотехнологу та мікробі� ологу члену�кореспонденту НАН України Ярославу Борисовичу Блюму. Я.Б. Блюм закінчив Київський державний університет ім. Т.Г. Шевченка (1978 р.), згодом — аспірантуру і захистив дисертацію на здобуття ученого ступеня кандидата біо� логічних наук. До 1987 р. Ярослав Борисо� вич працював у Київському університеті ім. Т.Г. Шевченка, а потім перейшов на науко� ву роботу до Інституту ботаніки ім. М.Г. Хо� лодного АН УРСР. У 1988 р. він став одним з наймолодших докторів наук, а 1995 р. був об� раний членом�кореспондентом НАН Украї� ни. Я.Б. Блюм брав безпосередню і діяльну участь у створенні Інституту клітинної біо� логії та генетичної інженерії, у 1995 р. був призначений на посаду заступника директо� ра цієї установи. ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 4 87 Тривалий час Ярослав Борисович очолював робочу групу з розробки національної стра� тегії розвитку біотехнології, був заступником голови Міжвідомчої ради з питань біотехно� логії, головою Міжвідомчої комісії з питань біобезпеки при Міністерстві освіти і науки України. За його безпосередньою участю роз� роблено законопроект «Про державну систе� му біобезпеки…», прийнятий Верховною Ра� дою України у першому читанні. Я.Б. Блюм є головою ДНТП «Біотехнологія рослин та біо� безпека» при Міністерстві освіти і науки Ук� раїни. Він — співпрезидент Українського то� вариства клітинних біологів і біотехнологів, перший віце�президент Всеукраїнської асоціа� ції біологів рослин. Ювіляр веде активну науково�педагогічну роботу. У 1989 р. він ініціював створення ка� федри клітинної біології та генетичної інже� нерії в Київському державному університеті ім. Т.Г. Шевченка, яку згодом й очолив. Уп� родовж кількох років Ярослав Борисович викладав на кафедрі біології Національного університету «Києво�Могилянська акаде� мія», з яким не пориває наукових зв’язків і дотепер. Під його керівництвом захищено 14 кандидатських дисертацій. Учений є лау� реатом премії НАН України ім. В.Я. Юр’єва в галузі генетики і селекції. Багатогранна наукова, науково�організа� ційна та педагогічна діяльність Я.Б. Блюма отримала широке визнання в Україні та за кордоном. Упродовж 2001–2004 років він представляв нашу країну в науковому комі� теті НАТО, а нині є віце�президентом і чле� ном Наглядової ради Міжнародної асоціації громадських досліджень та регуляції у галузі біотехнології (Бельгія), членом Ради дирек� торів Чорноморської біотехнологічної асо� ціації. Вчений бере активну участь в органі� зації та проведенні міжнародних наукових форумів, пропаганді досягнень української науки за кордоном. Наукова громадськість, колеги й учні сер� дечно вітають Ярослава Борисовича з ювіле� єм, бажають йому здоров’я, натхнення і нових яскравих успіхів. Я.Б. Блюм — визнаний світовою спільно� тою вчений у галузі клітинної біології та біо� технології рослин. За час наукової діяльності він опублікував понад 350 праць з питань клі� тинної біології, біотехнології, геноміки і біо� інформатики рослин та біохімії і радіобіології тварин. Ярослав Борисович досліджував роль посттрансляційних модифікацій ядер� них білків у регуляції надмолекулярної структури хроматину, розвинув уявлення про біохімічні механізми регуляції структур� но�функціональних властивостей хроматину, вивчав молекулярну організацію і механізми функціонування цитоскелету клітин вищих рослин, з’ясував значення мікротрубочок в отриманні стабільних соматичних гібридів, а також посттрансляційних модифікацій тубу� ліну як одного з механізмів регуляції функ� ціонування цитоскелету рослинної клітини. Сьогодні він досліджує роль мікротрубочок у відповіді рослин на вплив абіотичних фак� торів із застосуванням методів функціональ� ної геноміки, що необхідно для розробки біо� технологічних підходів до регуляції функ� ціонування цитоскелету. До кола наукових інтересів ученого входять також розробка но� вих підходів до створення трансгенних ліній технічних і кормових культур рослин та нау� кове обґрунтування їх безпечного викорис� тання у практичних цілях, пошук генів стійкості до гербіцидів. Для Я.Б. Блюма характерне широке бачен� ня проблем біотехнології, глибоке вивчення передових досягнень у цій сфері. Він є про� відним спеціалістом у галузі біотехнології та геноміки рослин у нашій країні, представляє її інтереси на міжнародному рівні, добре орі� єнтується у напрямах та перспективах роз� витку ринку біотехнологічних продуктів (як Західної Європи, так і США й Канади), неод� норазово стажувався в одному з провідних центрів Європи з біотехнології та геноміки рослин — Центрі Джона Іннеса (Велика Бри� танія), Канадському агентстві з інспекції хар� чових продуктів (оцінка харчової безпечності генетично модифікованих організмів), уні� верситетах Німеччини та Бельгії.

50-річчя члена-кореспондента НАН України Б.В. Гриньова

Репозитарії

Схожі ресурси