“Ніжинці не тільки боролися, але й продовжували жити” (від упорядників)
Збережено в:
| Дата: | 2007 |
|---|---|
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК
2007
|
| Назва видання: | Ніжинська старовина |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20516 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | “Ніжинці не тільки боролися, але й продовжували жити” (від упорядників) // Ніжинська старовина: Науковий історико-культурологічний збірник. — 2007. — Вип. 4-5 (7-8). — С. 7-8. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-20516 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-205162013-02-13T02:08:10Z “Ніжинці не тільки боролися, але й продовжували жити” (від упорядників) До 65-ї річниці звільнення Ніжина від нацистської окупації 2007 Article “Ніжинці не тільки боролися, але й продовжували жити” (від упорядників) // Ніжинська старовина: Науковий історико-культурологічний збірник. — 2007. — Вип. 4-5 (7-8). — С. 7-8. — укр. 2078-063X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20516 uk Ніжинська старовина Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
До 65-ї річниці звільнення Ніжина від нацистської окупації До 65-ї річниці звільнення Ніжина від нацистської окупації |
| spellingShingle |
До 65-ї річниці звільнення Ніжина від нацистської окупації До 65-ї річниці звільнення Ніжина від нацистської окупації “Ніжинці не тільки боролися, але й продовжували жити” (від упорядників) Ніжинська старовина |
| format |
Article |
| title |
“Ніжинці не тільки боролися, але й продовжували жити” (від упорядників) |
| title_short |
“Ніжинці не тільки боролися, але й продовжували жити” (від упорядників) |
| title_full |
“Ніжинці не тільки боролися, але й продовжували жити” (від упорядників) |
| title_fullStr |
“Ніжинці не тільки боролися, але й продовжували жити” (від упорядників) |
| title_full_unstemmed |
“Ніжинці не тільки боролися, але й продовжували жити” (від упорядників) |
| title_sort |
“ніжинці не тільки боролися, але й продовжували жити” (від упорядників) |
| publisher |
Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2007 |
| topic_facet |
До 65-ї річниці звільнення Ніжина від нацистської окупації |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20516 |
| citation_txt |
“Ніжинці не тільки боролися, але й продовжували жити” (від упорядників) // Ніжинська старовина: Науковий історико-культурологічний збірник. — 2007. — Вип. 4-5 (7-8). — С. 7-8. — укр. |
| series |
Ніжинська старовина |
| first_indexed |
2025-07-02T21:06:50Z |
| last_indexed |
2025-07-02T21:06:50Z |
| _version_ |
1836570808858705920 |
| fulltext |
НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА
7
Н I Ж И Н С Ь К А
С Т А Р О В И Н А
В и п . 4 ( 7 )
Н I ж и н
2 0 0 7
ДО 65-ї РІЧНИЦІ ЗВІЛЬНЕННЯ НІЖИНА
ВІД НАЦИСТСЬКОЇ ОКУПАЦІЇ
“Ніжинці не тільки боролися,
але й продовжували жити”
Ще зовсім недавно про «життя за німців» упродовж останньої
війни можна було дізнатися виключно з «правильних», ідеологіч-
но витриманих, схвалених відповідними органами кінострічок; із
проскрибованих державною цензурою або написаних на офіційне
замовлення художніх, художньо-документальних або меморіаль-
них творів тощо. Історична наукова думка рухалася також виклю-
чно в «рекомендованому» напрямові – висвітлення бойового под-
вигу радянського народу та його мудрого комуністичного керів-
ництва; з іншого боку – засудження всіляких спроб дистанціюва-
тися від «життєвого подвигу» з єдиною метою скинути німецьке
рабство. Заперечуючи право на життя в розрізі непрорадянського
мислення, офіційна доктрина післявоєнної наддержави заперечу-
вала не тільки прояви співпраці з окупаційним режимом – від
відкритої антирадянщини до більш поміркованого колабораціоні-
змму, – але й цілком лояльне побутове співжиття в умовах, досить
схожих на кілька десятиріч до цього, коли відбувалося становле-
ння влади самих більшовиків.
Від героїчно-виховних розповідей у дитячих дошкільних зак-
ладах, уроків мужності в школах, патріотичних лекцій у вищих
навчальних закладах до публікацій у періодиці, радіо- та телепне-
редач складалося враження, що два роки окупації (для Ніжина
початок і закінчення нацистської окупації дивним чином збігся в
циклічному часі, практично день-у-день) – суцільний морок, на
кшталт полярної ночі; місто ж немов би заціпеніло в очікуванні
визволителів. У загальній свідомості післявоєнних поколінь яск-
раво вкоренилися тільки три події, що відбулися впродовж цих
двох років: грабунок нацистами матеріальних статків населення,
підпільна боротьба з окупаційним режимом і, власне, визволення
міста Червоною Армією. Звісно, ніхто не збирається спростовува-
ти ні дійсність, ні історичну значимість цих явищ. Однак, героїзм-
героїзмом, але ж від вересня 1941 р. до вересня 1943 р. в місті
Ніжині продовжували жити майже півсотні тисяч мешканців, із-
поміж яких переважна більшість не була підпільниками і абсолю-
тна більшість із яких не служила ні в поліції, ні в інших окупацій-
них органах влади. Що ж тоді робили тисячі ніжинців «під німця-
ми»? Невже ховалися в погребах чи лежали вдома на ліжках у
стані анабіозу? Відповідь надто проста: народжували дітей, одру-
НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА
8
жувалися, помирали від невійськових і негероїчних хвороб; справляли гостини, ходили до
кіно, театру тощо, одним словом – продовжували жити й працювати, заробляти на хліб
буденний, – хто як міг і де міг.
Нацистський окупаційний режим, у цілому, поставився до своїх нових території як до
набутої власності, і керувався, адмініструючи їх, власними інтересами й потребами (у пе-
ршу чергу – військовими), і аж ніяк не інтересами населення цих регіонів. У цьому гітле-
рівці не «вигадали колеса» – практика стара, як світ; так себе поводили всі завойовники; в
такій поведінці нацисти 1941 р. мало в чому відрізнялися від більшовиків 1918 р. чи, ска-
жімо, поляків 1618 р. Всі ж пафосні промови про визволення від ярма свої попередників,
опікування інтересами місцевого населення, принесення високої культури, – все це не бі-
льше, ніж демагогія і красиві слова; справжня ж оцінка дається лише за справами. І тут
ніхто не збирається пробачати тисяч замордованих і знищених мирних жителів міста, роз-
стріляних євреїв, циган; спалений і зруйнованих будівель, що будувалися руками ніжин-
ців; спроб нав’язати зверхність арійської раси шляхом морального й інтелектуального
приниження місцевого населення тощо.
Проте, варто – і вже давно на часі – зробити спробу поглянути на окупаційну (нацист-
ську) добу в історії Ніжина з різних боків, оцінивши її цілісно, всебічно, без ідеологічних
штампів і купюр. Відтак, виникає цілком логічне питання: чи не пора поставити все на
свої місця: нацисти – були; окупація – реальний і багато в чому побутовий факт; рух опо-
ру – був і не завжди поготів тотальна самопожертва в ім’я єдиної політичної ідеї (як вияв-
ляється, вона тоді в окупованому Ніжині була не єдина); колабораціонізм – також був і не
завжди у вигляді холуйства моральних покидьків-поліцаїв і старост із радянських кінофі-
льмів про війну. Загалом, було життя «при німцях», як і «при совєтах», і «при царю», «при
поляках» тощо. А в житті – як у житті: кожен хотів жити і ніхто не хотів помирати.
І останнє. Чи не час, урешті-решт, визначитися (насамперед, місцевому населенню)
наскільки знаковою для подальшого розвитку Ніжина як населеного пункту; для форму-
вання специфічного, унікального, притаманного тільки ніжинцям способу мислення,
форм господарювання, культурних традицій і звичаїв – такого собі міського менталітету,
загалом; був факт звільнення міста від нацистської окупації, далеко не першої в його дов-
гій історії. Чи настільки це звільнення є важливим, що цей день святкується як День Міста
– на кшталт дня народження? Чи може, все ж, варто згадувати цю подію як День звіль-
нення від нацистської окупації? Може варто зняти з цієї дати як старі ідеологічні нашару-
вання, так і новітні модернові елементи шоу і не перетворювати свято військової звитяги
на молодіжний «тусняк»?
Щиро віримо, що відповіді на ці непрості й суперечливі питання лежать у площині розу-
му, виваженого документального аналізу, апелювання до гуманістичного сумління й неухи-
льному слідуванні істині, а не в політичних мітингах, удаванні бажаного за дійсне, а також
особистих розрахунках, особливо з шашлично-горілчаним присмаком на популярних нині
«масовках». Хочеться вірити, що матеріали збірки стануть у нагоді аби вирішити означені
питання. Власне, задля цього також було задумане тематичне число «Ніжинської старови-
ни», присвячене річниці вигнання «коричневої чуми» ХХ ст. з терен Ніжина й Ніжинщини.
З повагою, упорядники «Ніжинської старовини»
О.С. Морозов,
історик, завідувач Музею рідкісної книги
Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя;
протоієрей, священик Кафедрального собору Всіх Святих
у м. Ніжині (УПЦ КП)
С.Ю. Зозуля,
історик, пам’яткознавець,
старший науковий співробітник Центру пам’яткознавства НАН України та УТОПІК
|