Терещенки і Трьох-Анастасіївська церква у Глухові

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2007
Автор:	Жукова, С.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК 2007
Назва видання:	Ніжинська старовина
Теми:	Пам’ятки архітектури та містобудування
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20523
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Терещенки і Трьох-Анастасіївська церква у Глухові / С. Жукова // Ніжинська старовина: Науковий історико-культурологічний збірник. — 2007. — Вип. 4-5 (7-8). — С. 134-140. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-20523
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-205232013-02-13T02:08:22Z Терещенки і Трьох-Анастасіївська церква у Глухові Жукова, С. Пам’ятки архітектури та містобудування 2007 Article Терещенки і Трьох-Анастасіївська церква у Глухові / С. Жукова // Ніжинська старовина: Науковий історико-культурологічний збірник. — 2007. — Вип. 4-5 (7-8). — С. 134-140. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 2078-063X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20523 uk Ніжинська старовина Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Пам’ятки архітектури та містобудування Пам’ятки архітектури та містобудування
spellingShingle	Пам’ятки архітектури та містобудування Пам’ятки архітектури та містобудування Жукова, С. Терещенки і Трьох-Анастасіївська церква у Глухові Ніжинська старовина
format	Article
author	Жукова, С.
author_facet	Жукова, С.
author_sort	Жукова, С.
title	Терещенки і Трьох-Анастасіївська церква у Глухові
title_short	Терещенки і Трьох-Анастасіївська церква у Глухові
title_full	Терещенки і Трьох-Анастасіївська церква у Глухові
title_fullStr	Терещенки і Трьох-Анастасіївська церква у Глухові
title_full_unstemmed	Терещенки і Трьох-Анастасіївська церква у Глухові
title_sort	терещенки і трьох-анастасіївська церква у глухові
publisher	Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК
publishDate	2007
topic_facet	Пам’ятки архітектури та містобудування
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20523
citation_txt	Терещенки і Трьох-Анастасіївська церква у Глухові / С. Жукова // Ніжинська старовина: Науковий історико-культурологічний збірник. — 2007. — Вип. 4-5 (7-8). — С. 134-140. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.
series	Ніжинська старовина
work_keys_str_mv	AT žukovas tereŝenkiítrʹohanastasíívsʹkacerkvaugluhoví
first_indexed	2025-07-02T21:07:07Z
last_indexed	2025-07-02T21:07:07Z
_version_	1836570827391238144
fulltext	НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА 134 Ф.А.Терещенко Фото кінця ХІХ ст. М.А.Терещенко Фото кінця ХІХ ст. Світлана ЖУКОВА (Глухів) Терещенки і Трьох-Анастасіївська церква у Глухові Протягом майже всього ХVІІІ ст. Глухів носив статус столиці Гетьманської України і був центром розвитку державності, культури й архітектури. У місті працювали видатні архітектори ХVІІ-ХVІІІ ст. М.Єфимов, А.Квасов, І.Мергасов, витвори яких прикрашали гетьманську столицю і створювали образ значного культурного європейського центру. Глухівські храми, хоча й були суто культовими спорудами, уособлювали дух українського самостій- ництва, відображаючи мистецькі уподобання козацтва – наймогутнішої на той час суспільної сили. Велика пожежа 1784 р. спопелила майже половину будівель міста, серед яких постраждали 5 кам’яних церков і дівочий монастир; Глухів до середини ХІХ ст. залишався звичайним повітовим містом. Традиції козацького меценатства у церковному будівництві продовжила українська еліта наступного століття. У другій половині ХІХ ст. в Україні з’явило- ся кілька королівських династій, які не мали генеало- гічних зв’язків ані з Рюриковичами, ані з Гедимінові- чами, ані інших домішків «блакитної крові». Це були цукрові королі, які тяжкою працею, власним розумом і хистом зійшли на вершину суспільного олімпу з простих козаків і селян. Яхненки, Симиренки, Тереще- нки, Харитоненки, Суханови суперничали не лише в підприємництві, а й у витратах на доброчинні цілі [1]. Життєпис Терещенків, які зробили вагомий внесок (близько 1,5 млн. руб.) у благоустрій Глухова, у розви- ток освіти і культури міста; донедавна був огорнутий деякою таємничістю. Але час не спромігся зовсім викреслити з буття сліди цих славних імен, як і результати їх діяльності. Основи фінансової могутності родини були закладені в середині ХІХ ст. Тоді новою для України цукровою справою зацікавився глухівський купець Артемій Якович Терещенко, котрий після реформи 1861 р. не тільки зміг заволодіти чималими ділянками землі під бурякові поля й цукроварні, але й налагодити значне виробництво в нових економічних умовах [2]. НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА 135 Глухівська резиденція родини Терещенків – житловий будинок на сучасній вул. Терещенківській Справу батька продовжили три його сини – Микола, Федір і Семен. Дільність Те- рещенків лежала у трьох площинах – участь у земському русі, освітнє будівництво та благодійництво. Неповторний архітектурний ансамбль сучасного Глухова складають пам’ятки цивільного будівництва, збудовані коштом родини: чоловіча і жіноча гімна- зії, учительський інститут, ремісниче училище, міське 3-класне училище, притулок для дітей-сиріт, земська лікарня, лікарня Св.Єфросинії, банк і будинок Терещенків – їх глухівська резиденція. Але чи не найвеличнішою спорудою, зведеною за участі й на кошти родини Терещенків, котра стала однією з архітектурних домінант (найбільш величною з них) історичного центру Глухова є Трьох-Анастасіївська церква (1893). Її освячення було безпосередньо пов’язане з українською старшинською родиною Ско- ропадських, а будівництво – з родиною Терещенків, зокрема братів Миколи і Федора. Історія церкви бере початок із 1717 р., коли Анастасія Марківна Скоропадська влаштувала в Глухові велику богадільню для хворих і незаможних. При цьому закладі на місці згорілої дерев’яної Воскресенської церкви за ініціативи гетьманши було спо- руджено тридільний безбанний, зального типу храм із гранчастою апсидою і дзвіни- цею над західним притвором. Храм було освячено на честь Св.Анастасії, й він відразу ж став домовим при гетьманській резиденції, що розміщувалася поряд [3]. Церква постраждала від нищівних пожеж у Глухові 1748 р. та 1784 р. і була від- будована після останньої аж у 1816 р. Відтепер вона набула класицистичних рис: над навою з’явилася декоративна сферична баня без підбанника, було прибудовано ко- лонні портики та нову двоярусну дзвіницю над південно-західним кутом [4]. Того ж року у верхньому ярусі храму був облаштований приділ Воскресіння Христового. У першій третині ХІХ ст. парафію Анастасіївської церкви, найбіднішу в Глухові, приєднали до Троїцького собору, сам же храм фактично закрили. 1846 р. засновник ди- настії Терещенків Артемій Якович уніс на утримання храму 4 тис. руб. і служба в ньо- му відновилася. Доброчинця обрали церковним старостою, а в 1872 р. його коштом до споруди церкви було прибудовано бічний вівтар Св.Мученика Артемія. Так, зі звіту контори А.Я.Терещенка у Глухові за 1872-1873 роки дізнаємося: «На устройст- во нового придела и починку иконостаса Анас- тасиевской церкви израс- ходовано 6146 руб.» [5]. У 1884 р. Чернігівське губернське правління зат- вердило проект нової Трьох-Анастасіївської це- ркви, автором якого був відомий зодчий, академік архітектури із Санкт- Петербурга Андрій Леон- тійович Гун (1841-1920). Нова церква мала зать- НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА 136 Ліворуч – Тьох-Анастасіївська церква у Глухові (1893). На тлі позаду – стара гетьманська Анастасіївська церква (1816). Праворуч – каплиця на місці розібраної гетьманської Анастасіївської церкви. Фото кінця ХІХ ст. марити найвеличніший із новозбудованих на той час Володимирський собор у Києві, до того ж у першому ярусі мала розташовуватися родинна усипальниця Терещенків. Храм зводився і опоряджувався протягом 9 років. На його будівництво з вересня 1885 р. по 1893 р. було витрачено 223975 руб. [6]. Новозбудована Трьох- Анастасіївська церква вирішена в архітектурних формах невізантійського стилю. Во- на кубічна, п’ятиверха, тринавова, чотиристопна, хрестовокупольна, з трьома гранча- стими зовні і циліндричними всередині апсидами. У вирішенні фасадів домінують вертикальні членування – лопатки, вузькі витягнуті вікна, півколонки, вертикальні профільовані гурти. Три входи акцентовані тамбурами-ґанками з романо- візантійськими перспективними порталами й трикутними щипцями [7]. Для більшого розкошу собору Терещенки вирішили внести гарний живопис у ін- тер’єр, залучивши до цієї справи відомих художників: братів Сведомських, М.Пимоненка, Ф.Журавльова, В.Верещагіна, О.Мурашка. Програма малювання пе- редбачала рослинні орнаменти невізантійської стилістики в підбаннику, на підпруж- них арках і пілонах; зоряне небо в бані, конхах, на циліндричних склепіннях головно- го просторового хреста; на пандативах – Євангелісти в круглих медальйонах; Євхари- стія в середній апсиді; на стінах по периметру храму – зображення у повний зріст по- статей мучеників і святих. А.Л.Гун спроектував також низьку передвівтарну огорожу у візантійських формах із дуже пишним орнаментом. Під час розпису програму дещо змінили. У консі середньої апсиди зобразили Бо- городицю з немовлям Христом в оточенні херувимів, у бані – Святу Трійцю, на пан- дативах – Євангелістів, закомпонованих у трикутних площинах, а не в медальйонах. Орнаменти було виконано з домінуванням геометричних мотивів квадрата, кола, хре- ста, меандру. Високій рівень мистецької єдності інтер’єру надає наявність золотого НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА 137 Тьох-Анастасіївська церква у Глухові (1893). Сучасний вигляд Фото Ю.В.Москаленка тла в усіх орнаментах. У кольоровій гамі домінують насичені темно-сірі, зелені, вохристі барви. Малювання в центральній бані датується 1950-ми роками. Передвівтарна огорожа з сірого мармуру виконана за проектом О.І.Мурашка, родинно пов’язаного з Глуховом [8]. У кошторисі видатків майстрам на опоряджувальні роботи Трьох-Анастасіївської церкви, зазначалося: «Израсходовано на кресты – 10040 руб., колокола – 11403 руб., окраску – 2912 руб., живописные работы – 20000 руб., Сведомским – 10000 руб., мраморные работы – 31805 руб., Верещагину и Журавлеву – 18000 руб., Овчинникову – 15500 руб., Постникову – 26500 руб., Шадрину за хоругви – 1200 руб., двери и мебель – 3480 руб.» [9]. До цього додалися ще господарські витрати на огорожу, дзеркала, шати для священиків. Усі витрати на будівництво, оздоблення й облаштування церкви обійшлися Терещенкам у 387221 руб. Крім того, у зверненні Чернігівської Духовної Консисторії до М.А.Терещенка від 28 січня 1894 р. читаємо: «Разрешено новоустроенный каменный храм по освящении оного во имя св. трёх му- чениц Анастасий обратить в приходскую церковь с причислением к ней прихожан прежней Трёх-Анастасиевской церкви … с условием, чтобы жертвуемый Вашим Пре- восходительством и Вашим братом в 60000 руб. капитал: а) 25000 руб. на содержание причта и сторожа новоустроенного храма; б) 25000 руб. на разные нужды храма и со- держание хора певчих; в) 10000 руб. на покрытие расходов по ремонту храма – были внесены в Киевскую Контору Государственного Банка на вечный вклад, а на означен- ные суммы были выданы оною Конторою билеты на имя новоустроенной в Глухове Трёх-Анастасиевской церкви с обозначением права приходскому священнику и ста- росте получать проценты» [10]. Отже, фактично, всі видатки на будівництво і утри- мання зазначеного храму склали 437221 крб. Про благодійність родини Терещенків і красу новозбудованого храму дізнаємося з листа преосвященного Антонія, єпископа Чернігівського і Ніжинського до М.А.Терещенка, написаного у вересні 1898 р.: «Ваше Превосходительство, Милости- вый Государь Никола Артемьевич! При обозрении церквей епархии в прошлом авгус- те посетил с этой целью и г.Глухов, где имел случай и удовольствие воочию видеть созданное и созидаемое Вашею благодеющею и щедродательною рукою. В г.Глухове нет ни одного, кажется, учебного заведения и благотворительного учреждения, како- вых в этом городе больше, чем где-либо, которое было бы обойдено Вашим внимани- ем или не было бы так или иначе облагодетельствовано Вами, не говоря о том, что некоторые вызваны из небытия и существуют исключительно Вашими средствами. А особенно меня радовало и восторгало, так это видеть полный великолепия и изящест- ва новоустроенный Вами Трех-Анастасиевский храм» [11]. НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА 138 21 травня 1894 р. брати Терещенки звернулися до Святішого Синоду з проханням дозволити знести стару гетьманську церкву «как оставшуюся вследствие своей ветхо- сти без всякого употребления». Для визначення подальшої долі храму з Києва відрядили професорів Київської духовної академії, відомих істориків Петра Лашкарьова і Миколу Івановича Петрова. Вони дійшли висновку, що «предназначенная к упразднению старая Трёх- Анастасиевская церковь со стороны зодчества не представляет собой ничего особенно замечательного, и кроме сохранившихся известий о первоначальной постройке этой церкви женою гетьмана Скоропадского Анастасиею, с зданием этой церкви соединя- ются только воспоминания об опустошительных пожарах в Глухове». Аналогічні ви- сновки надала і Імператорська археологічна комісія. Стару церкву розібрали протягом 1895-1897 років; потім на її місці довго стояла каплиця, збудована коштом тих-таки братів Терещенків у еклектичних архітектурних формах, близьких до українського модерну, аж поки комуністи десь у 1950-х роках її не розвалили [12]. На схилі життя, за три роки до смерті, Микола Артемійович Терещенко склав до- кладний духовний заповіт, у якому головним своїм спадкоємцем назвав сина Івана. У цьому документі були визначені також адреси й розмір пожертв на доброчинні спра- ви, зокрема, на утримання лікарень, шкіл, монастирів, церков. Параграф 24 заповіту зазначав: «В течение месяца после смерти произвести выплаты … Глинскому монас- тырю – 5 тыс. руб., Гамалиевскому монастырю – 2 тыс. руб., Петропавлоскому монас- тырю – 2 тыс. руб., Софрониевскому монастырю – 5 тыс. руб., Путивльскому Молча- нскому – 1 тыс. руб.» [13]. Але і цього Терещенку виявилося замало. Через деякий час він уніс доповнення до заповіту, в якому звернувся до синів Івана й Олександра з побажанням у пам’ять про нього після смерті негайно видати: «На поминовение в г.Глухове: на Николаевскую церковь – 500 руб., ее причту – 300 руб.; на Преображенскую церковь – 300 руб., ее причту – 200 руб.; на Вознесенскую церковь – 300 руб., ее причту – 200 руб.; Трехсвя- тительской церкви – 300 руб., ее причту – 200 руб.; Покровской Усовской церкви – 300 руб., ее причту – 200 руб.; Трех-Анастасиевской церкви: священнику – 600 руб., дьяко- ну – 200 руб., причетнику – 100 руб., певчим – 300 руб.» [14]. Після такої опіки глухівські храми, а тим більше – Трьох-Анастасіївський, мали право на існування. Але революція і прихід більшовиків перевернув усе догори дри- ґом: у роки «войовничого атеїзму» був пограбований родинний склеп терещенків, під час громадянської, а зголом і ІІ Світової війни храм постраждав від розбою, експроп- ріації, бомбардування. На початку 1943 р. у центральну баню церкви влучила авіабомба, але завдяки то- му, що дах тримався на потужному металевому каркасі, вона підірвалась угорі, част- ково зруйнувавши бані і цегляну кладку стін. Храм по війні відбудували, але висоту підбанника довелося зменшити, первісний же еліпсоподібний купол замінили сплю- щеним сферичним [15]. Трьох-Анастасіївська церква у Глухові є визначною комплексною пам’яткою ар- хітектури й монументального мистецтва, яка нині внесена до Державного реєстру на- ціонального культурного надбання. Донедавна залишалося недослідженим питання точного місцезнаходження похо- вань Терещенків – будівничих храму у родинному склепі. З писемних джерел і усних НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА 139 Колонада нижнього ярусу (родинної усипальниці Терещенків) Тьох- Анастасіївської церкви у Глухові. Су- часний вигляд Фото Ю.В.Москаленка переказів дійшли відомості, що за вимогою Миколи Артемійовича Терещенка при будівництві церкви до її першого ярусу від будинку Терещенків, що знаходиться по- ряд, був прокладений підземний хід. Поховальні камери усипальниці були сплановані в один ряд у центральній частині приміщення і знаходилися під підлогою у вигляді квадратних плит із сірого мармуру. Відомо, що тут були поховані Артемій Якович Терещенко (1794-1877), Єфросинія Григорівна Терещенко (?), Микола Артемійович Терещенко (1819-1903), Пелагея Георгіївна Терещенко (?-1897) та Федір Артемійович Терещенко (1832-1894). Зараз приміщення усипальниці використовується як тепла церква, в якій проводиться служба у холодну пору року. В апсиді зроблено й освячено вівтар, установлено іконостас. Після погодження з відповідними службами та нащадками згаданих представників родини Терещенків (останні зараз мешкають у Франції), завідувачем науково-дослідного відділу Державного історико-культурного заповідника у м.Глухові Ю.О.Коваленком у 2003 р. були проведені дослідження нижнього храму з метою спробувати ідентифікувати рештки й локалізувати поховання, – після смерті над могилою Миколи Артемійовича поглумилися грабіжники: чи то в пошуках золота й діамантів, чи то аби досадити «капіталісту», так би мовити, посмертно. У результаті детального вивчення наявних документальних матеріалів, прижиттєвих і посмертних світлин, а також фото, зроблених під час поховання було визначено місцезнаходження склепу М.А.Терещенка. Найперше, що відкрилося погляду дослідників після багатьох десятиліть невідомості – цинкова труна, навкруги якої були безладно розкидані залишки вінків із порцелянових квітів. У труні знаходився покійник, руки якого були складені на животі і тримали дерев’яний хрест. Через скляне віконце у труні можна було побачити мундир із розшитими металізованою ниткою манжетами рукавів і коміром. На обличчі збереглися вуса і борода, які з часом набули рудого кольору. На грудях небіжчика зна- ходився висохлий букет із листя папороті, а на лівому плечі – букет троянд. Грабіжники, доклавши немалих зусиль аби відкрити склеп, усе ж таки зупинилися і чомуся не відкрили труну. Можливо, пересвідчившись через скло труни, що на по- кійному немає ні золотих речей, ні орденів із дорогоцінним камінням, вони вирішили не витрачати часу й сил даремно, – так чи інакше але свою чорну справу до кінця во- ни не довели [16]. Подальші дослідження нижнього храму дали можливість отримати дані про існу- вання цілої галереї склепів під його підлогою, які, проте, не були використані за при- значенням й залишилися порожніми. НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА 140 Розпис куполу центральної бані Тьох-Анастасіївської церкви у Глухові. Су- часний вигляд. Фото Ю.В.Москаленка Наприкінці травня 2002 р. Глухів уперше відвідали нащадки Терещенків – пра- правнуки Миколи Артемійовича, відкриваючи для себе батьківщину предків. Архіте- ктурні пам’ятки, збудовані коштом родини, Трьох-Анастасіївська церква, вцілілі хра- ми промовляють самі за себе: перемогла правда історії і до цього прізвища вже ніколи не прилипне бруд. На сьогодні громадська, підприємницька, благодійницька діяльність родини Те- рещенків повертається із забуття, має певні дослідницькі напрацювання, але потребує подальшого й більш ґрунтовного вивчення, і не тільки заради обізнаності про їх доб- рочинні справи, про значення їх діяльності для історії й культури України, але й як приклад для наслідування служіння своїй державі й батьківщині. ПОСИЛАННЯ 1. Меценати // Пам’ятки України. – 1997. – №4. – С.28. 2. Ковалинский В.В. Меценаты Киева. – К., 1998. – С.246-249. 3. Заїка В. Світла Анастасія очима живописця і поета // Соборний майдан. – 2004. – № 5. 4. Вечерський В. Пам’ятки архітектури й містобудування Лівобережної України. – К.,2005. – С.349. 5. Центральний державний історичний архів України в м.Києві (далі – ЦДІАК України), ф.830, оп.1, од.зб.5. 6. Там само, ф.830, оп.1, од.зб.438, арк.16. 7. Вечерський В. Вказана праця. – С.351. 8. Там само. – С.352. 9. ЦДІАК України, ф.830, оп.1, од.зб.438, арк.16. 10. Там само, ф.830, оп.1, од.зб.438, арк.4. 11. Храм Святых Трех Анастасий в Глухове. Фотокнига. – К.,2005. – С.16-17. 12. Вечерський В. Вказана праця. – С.350. 13. ЦДІАК України, ф.830, оп.1, од.зб.25. 14. Там само, ф.830, оп.1, од.зб.25. 15. Сбитный И. Красивые легенды и суровая действительность // Соборний майдан. – 2007. – № 1(19). 16. Коваленко Ю.О. Похо- вання М.А.Терещенка у Трьох-Анастасіївсь- кій церкві у м.Глухова // Збереження історико- культурних надбань Сі- верщини: матеріали Третьої науково-прак- тичної конференції 16 квітня 2004 р. – Глу- хів,2004. – С.109-111.

Терещенки і Трьох-Анастасіївська церква у Глухові

Репозитарії

Схожі ресурси