С. Таранушенко — дослідник пам’яток народного мистецтва Луганщини ХVІІІ — поч. ХХ ст.

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2008
1. Verfasser: Борщенко, Л.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2008
Schriftenreihe:Музейний збірник
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20574
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:С. Таранушенко — дослідник пам’яток народного мистецтва Луганщини ХVІІІ — поч. ХХ ст. / Л. Борщенко // Музейний збірник: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2008. — С. 19-21. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-20574
record_format dspace
spelling irk-123456789-205742011-06-02T12:03:55Z С. Таранушенко — дослідник пам’яток народного мистецтва Луганщини ХVІІІ — поч. ХХ ст. Борщенко, Л. 2008 Article С. Таранушенко — дослідник пам’яток народного мистецтва Луганщини ХVІІІ — поч. ХХ ст. / Л. Борщенко // Музейний збірник: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2008. — С. 19-21. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. XXXX-0071 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20574 uk Музейний збірник Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
format Article
author Борщенко, Л.
spellingShingle Борщенко, Л.
С. Таранушенко — дослідник пам’яток народного мистецтва Луганщини ХVІІІ — поч. ХХ ст.
Музейний збірник
author_facet Борщенко, Л.
author_sort Борщенко, Л.
title С. Таранушенко — дослідник пам’яток народного мистецтва Луганщини ХVІІІ — поч. ХХ ст.
title_short С. Таранушенко — дослідник пам’яток народного мистецтва Луганщини ХVІІІ — поч. ХХ ст.
title_full С. Таранушенко — дослідник пам’яток народного мистецтва Луганщини ХVІІІ — поч. ХХ ст.
title_fullStr С. Таранушенко — дослідник пам’яток народного мистецтва Луганщини ХVІІІ — поч. ХХ ст.
title_full_unstemmed С. Таранушенко — дослідник пам’яток народного мистецтва Луганщини ХVІІІ — поч. ХХ ст.
title_sort с. таранушенко — дослідник пам’яток народного мистецтва луганщини хvііі — поч. хх ст.
publisher Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
publishDate 2008
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20574
citation_txt С. Таранушенко — дослідник пам’яток народного мистецтва Луганщини ХVІІІ — поч. ХХ ст. / Л. Борщенко // Музейний збірник: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2008. — С. 19-21. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
series Музейний збірник
work_keys_str_mv AT borŝenkol staranušenkodoslídnikpamâtoknarodnogomistectvaluganŝinihvííípočhhst
first_indexed 2025-07-02T21:09:16Z
last_indexed 2025-07-02T21:09:16Z
_version_ 1836570962395398144
fulltext 19 Що ра зу, ко ли під ні ма єть ся пи тан ня про мис тец тво лу ган щи ни хVІ ІІ – поч. хх ст., від чу ва єть ся від сут ність док лад- них і на у ко во точ них опи сів, мо ног ра фіч- них дос лід жень та пуб лі ка цій. особ ли во це ак ту аль но сьо год ні, то му що на у ко ва пос та нов ка пи тан ня іс то рії ук ра їн сько го мис тец тва, а точ ні ше – но вий під хід до її вис віт лен ня, не мож ли ві без умо ви дос ко- на ло го мо ног ра фіч но го дос лід жен ня міс- це вих шкіл, бо тіль ки во ни мо жуть да ти ма те рі ал для ши ро ко го син те зу. ось чо му ми зно ву і зно ву му си мо звер та ти ся до ви дань ми ну лих ча сів, ар хі вів, від шу ко- ву ю чи згад ки про пам’ят ки ста ро жит- нос тей, на які бу ла ба га та лу ган щи на. знач на час ти на те пе ріш ньої те ри то- рії об лас ті вхо ди ла до скла ду сло бо жан- щи ни1. у зв’яз ку з чим проб ле ми іс то рії та роз вит ку ар хі тек ту ри, об ра зот вор чо го мис тец тва краю кін. хVІ ІІ – поч. хх ст. до ціль но вис віт лю ва ти у кон тек сті іс то рії сло бо жан сько го мис тец тва. у мо ног ра фії “мо ну мен таль на де рев’яна ар хі тек ту ра лі во бе реж ної ук ра ї ни”2 с. а. та ра ну шен ко роз по ві- дає про втра че ні на сьо год ні цер кви у се лах оси но ве та смо ля ни ко ві на лу ган щи ні. На у ков ці доб ре зна йо мі з опи са ми цих цер ков. але ма ло хто знає, що дос лід жу вав їх ви дат ний зна- вець ук ра їн ської ста ро ви ни у 1928 р. з гру пою на у ко вих спів ро біт ни ків хар- ків сько го му зею ук ра їн сько го мис тец- тва на ста ро біль щи ні. І ще мен ше ко ло су час ни ків знає про те, що в Інс ти ту ті ру ко пи су до сьо год ні збе рег ли ся ар хів- ні ма те рі а ли експедиції. з них ми діз- на є мо ся, тоді бу ло не тіль ки дос ко на ло дос лід же но куль то ві ар хі тек тур ні пам’ят ки, а й зіб ра но знач ний ет ног- ра фіч ний ма те рі ал, вив ча ли ся тво ри на род но го мис тец тва. с. та ра ну шен ко вів що ден ник під час на у ко вих екс пе- ди цій, у яко му док лад но за пи су вав усе, що йо го за ці ка ви ло як на у ков ця. в ар хі ві дос лід ни ка збе рег ли ся “Но тат ки з по до ро жі по сло бо жан щи ні 1927-1928 рр.” у цьо му ж фон ді збе рі- га ють ся й фо тог ра фії, зроб ле ні під час екс пе ди ції, на яких за фік со ва ні се лян- ські ха ти, віт ря ки, ко мо ри й най го лов- ні ше – цер кви, іко ни, зраз ки нас тін но го хат ньо го роз пи су то що 3. передусім слід звер ну ти ува гу на ма лю нок ста ро біль сько го со бо ру, зроб- ле ний с. та ра ну шен ком під час по до ро- жі. ок рім ін шо го, він свід чить та кож і про сум лін ність дос лід ни ка, про йо го за хоп- ле ність те мою, спра вою, якій він від дав усе своє жит тя. а ось що пи ше ав тор про цей со бор: “…за кін чую гру пу 5-баш то вих цер- ков згад кою про со бор м. ста ро біль ська (1789-1794). він у го лов ній сво їй час ти ні теж 5 баш то вий. йо го баш ти за дер жа ли ос нов ні фор ми де рев’яних ук ра їн ських мо ну мен таль них бу дов: сті ни – 4-гран- ни ки, що пе ре хо дять у вось ме ри ки рів ні по ши ри ні й дов жи ні чет ве ри ку, – ри са, що її час то зус трі ча є мо і в де рев’яних на ших пам’ят ках, нап рик лад, в цер кві Юрія м. ох тир ки (див. мої “пам’ят ки мис тец тва ста рої сло бо жан щи ни”, табл. ххІV). вер хні час ти ни башт ви ко на но в ха рак те рі ук ра їн ських цер ков них бань. але ста ро біль ський со бор має ту іс тот ну від по пе ред ніх пам’яток від мі ну, що йо го план со бо ру має ту іс тот ну від по пе ред- ніх пам’яток від мі ну, що йо го план складається з чо ти ри кут ни ка й орі єн то- ва ні по сто ро нах сві ту, на пів день – за хід, пів день – схід і т. д., чо го в де рев’яних пам’ят ках на ук ра ї ні ні ко ли не зус трі ча- є мо і що є ха рак тер ною ри сою ро сій сько- го бу дів ниц тва. прим.: ста ро біль щи на в де рев’яно му мо ну мен таль но му – на жаль, ду же ма ло дос лід же но му – бу дів ниц тві дає ряд ду же ці ка вих пе ре хо до вих від сло бо жан ських до дон ських ти пів цер ков. особ ли вий ін те рес вик ли ка ють пам’ят ки, де низ ма лю ють му ро ва ний, а верх – де рев’яний; по діб ні зус трі ча є мо та кож на Чер ні гів- наУкове вИданнЯ с. тараНуШеНко — дослІдНик памЯток НародНого мистецтва лугаНЩиНи хVІІІ — поЧ. хх ст. ˳ä³ÿ Áîðùåíêî (ì. Ëóãàíñüê) 20 л. борщенко щи ні (ц. пок ро ви в Нов.-сі вер сько му), на по діл лі (с. со кіл, ка ле нецьк. пов., с. да вид- ків ці ле ти чин сько го пов.) та ін ші". збе рег ли ся й за пи си, з яких мож на діс та ти уяв лен ня про іко нос тас ста ро- біль сько го со бо ру: “Іко нос тас хо ро шо го світ ло го жи во- пи су (нес по кій ний ритм), світ ло – си ню- ва то- зе ле ну ва тої га ми. міс ні іко ни пи са ні на виг ну тих дош ках. цар ські вра та ма ють го лов ні сріб ні нак лад ки з клей ма ми 1845 р. Є хо ро ша ака де міч на іко на бо жої ма те рі. ви со ким ху дож нім рів нем ви ді ля ють ся вер хні ме даль йо ни цен тру і лі вий (од гля да ча) прит во ри”. ці опи си по мі че но с. та ра ну шен ком за да тою – 6.10.1928 ро ку. да лі, за хро но ло гі єю дос лід жен ня, 8.10.1928, с. та ра ну шен ко по мі чає план по даль шої по до ро жі: “1. ста ро більськ – йов суг (Єв суг) (ке ра мі ка) – бі ло вод ське – го ро ди ще – Шу ли ків ка; 2. ста ро- більськ – ли ман – бу ла ви нів ка – пи са- ров ка (м-рь) – оси но ве – бі ло луцьк / оси но ве – Но во- ро сош – кам’ян ка (дер. ц.)”, – а та кож опис цер кви різ два бо го- ро ди ці у смо ля ни но во му. візь ме мо з ар хів них ма те рі а лів ті сто рін ки, які не прос то до пов ню ють опуб лі ко ва не с. та ра ну шен ко у йо го мо ног ра фії, а й ці ка ві тим, що в них ві доб ра же но без по се ред ність сприй- нят тя, пер ші вра жен ня, ще не ви хо ло- ще ні стан дар том стро го го на у ко во го ана лі зу, прик ра ше ні за хоп лен ням мо ло до го дос лід ни ка сво єю спра вою, за люб ле ніс тю в ук ра їн ську ста ро ви ну. “весь верх зроб ле но глад ко, чис то і до во лі скуч но. під крес ле ної ди на мі ки ру ху вго ру він не дає. зруб спо кій но, в’яну ва то під но сить ся вго ру і змен шу- єть ся ступ не во, рів но мір но. ос віт лен ня рів но мір не, од но ма ніт не. На цар. вра- тах ік. ши ті бі се ром, а лис тя … ко пії з ра фа ел. ма до ни. зов ні за хід ний фа сад зве де но ду же не по га но і що низ му ро- ва ний, кри ла две рей та ве ли ких ві кон ні чим не ви яв ле но. Чо ти ри кут ник пе ре- хо дить у вось ме рик по ло гим. вось ме- ри ки, особ ли во вер хні (дзві ни ця), струм ки. ліх та рик ни зень кий і доб ре за кін чу єть ся хрес том. Най кра ще виг ля дає фа сад пів ден ний. центр струн ко й знач но іде вго ру і ли ше тро хи су ху ва тий”. І ще од на дум ка дос лід ни ка, що не увій шла у стат тю про смо ля ни ко ві у мо ног ра фії с. та ра ну шен ко. “сл. смо ля- но вої ле жить на пд. від ста роб. на тер. ко лиш. ост ро гож сько го сло бід сько го пол- ку. зем лі остр. пол ку ко ло ні зу ва ли в хVІІ ст. “чер ка си”, що знач ни ми ма са ми пе ре се ля ли ся сю ди з пра во бе реж жя, а та кож з те пер. пол тав щи ни та ін ших сло бід ських пол ків. ви се ля ли ся на ста- роб. ви хід ці з су сід ньої зем лі дон ських ко за ків. мос ковск. уряд, з сво го бо ку, ви се ляв сю ди сво їх слу жи лих лю дей. та ким чи ном, р н сл. смо ля но вої, роз та- шо ва ний на ме жах ук ра ї ни і дон щи ни, пе ре бу вав у сфе рі склад них куль тур них впли вів. цим по яс ню ють ся особ ли вос ті ком по нов ки і ха рак тер ар хі тек тур них форм у смо ля но во му. в них ми спос те рі- га є мо ри си пе ре хід но го – від сло бо жан- сько го до дон сько го ти пу”. усі заз на че ні на ми ви ще особ ли вос ті в ком по зи ції, фор мах і про пор ці ях смо- ля ни нов ської цер кви (не од но ра зо ві пов- то рен ня яко гось од но го роз мі ру, фор ми чи за со бу в кож но му з трьох вер хів свід чить про пев ну убо гість ху дож ньо го мис лен ня і від сут ність твор чої фан та зії у майс тра. – прим. та ра ну шен ко) ха рак- те ри зу ють на шу пам’ят ку як пе ре хід ну від сло бо жан сько го ти пу до ти пу дон- ських цер ков (На жаль, дон ські цер кви зов сім не дос лід же ні. рис. оз но бі ши на та кіль ка фо то, опуб лі ко ва них в “из вес- ти ях” ар хі тек тур них ком по зи цій, свід- чать, що в ос но ві дон ських ти пів ле жать ком по зи ції і фор ми лі во бе реж них (сло- бо жан ських) цер ков, в од них біль ше, в дру гих мен ше мо ди фі ко ва них. – прим. та ра ну шен ко). Ні я ких ре мі ніс цен цій кла си цис тич них еле мен тів в смо ля ни- нов ській цер кві не по міт но. 12.10.1928 с. та ра ну шен ко зро бив та кий за пис: “вчо ра ве че ром вер нув ся з смо ля ни но во го. по до ро зі в Штур мо- ву фо тогр. ц., пе ре роб ле ну. ха ти в спі- ва ко ві то го ж ти пу, що й в смо ля ни ко ві. в Штор мо вій же як і в Шуль гі ні. в бай- дів ці за фо тогр. цер кву. тут же є роз пи си, а в по пе ред ніх ха тах во ни зни ка ють, як зни ка ють і в с. таранУШенко — дослІднИк памЯток народного мИстецтва лУганщИнИ ХVІІІ — поЧ. ХХ ст. 21 Но во- ас тра ха ні. ка жуть, що їх ба га то в ли ма ні. а є ба ба в під го рів ці, під ста ро- біль ськом, що хо дить і роз ма льо вує ха ти". а на од но му з ар ку шів з опи сом у смо ля- ни но во му збе ріг ся на пис с. та ра ну шен- ка, зроб ле ний ним по пе рек ар ку ша: “ста- ро біль ська ха ти від мі ні від пів ніч ної й цен траль ної сло бо жан щи ни…” в ар хі ві збе рі га єть ся і де кіль ка фо тог- ра фій іко нос та сів, зроб ле них під час екс- пе ди ції по цер квах ста ро біль сько го по ві- ту. во ни до пов ню ють зроб ле ні с. а. та ра- ну шен ком опи си іко нос та сів у хра мах лу ган щи ни і да ють мож ли вість склас ти уяв лен ня про їх ній ху дож ній рі вень. Най більш по ши ре ним ви дом на род- но го мис тец тва на те ри то рії те пе ріш ньої лу ган щи ни у хІх ст. бу ло гон чарс тво. так, у 1900 р., за до ру чен ням хар ків- сько го по пе ред ньо го ко мі те ту по влаш- ту ван ню хІІ ар хе о ло гіч но го з’їз ду, бу ла про ве де на екс пе ди ція з ви яв лен ням ет ног ра фіч них особ ли вос тей ста ро біль- сько го по ві ту хар ків ської гу бер нії (те пер лу ган ська обл.). за ре зуль та та ми екс пе- ди ції вис ту па ла з до по від дю на сьо мо му за сі дан ні наз ва но го ко мі те ту Є. п. ра ди- ко ва4. ха рак те ри зу ю чи один із най ста рі- ших цен трів гон чар но го ви роб ниц тва краю – с. Єв суг, дос лід ни ця пи са ла, що цим про мис лом зай ма ють ся знач на час- ти на се лян як до по між ним. по суд ви го- тов ляв ся у гор нах ду же прос тої конс- трук ції. дос лід ни кам іс то рії ху дож ньої куль- ту ри лу ган щи ни ві до ме і за у ва жен ня с. а. та ра ну шен ка про те, що у кни зі “при ро да і на се лен ня сло бід ської ук ра- ї ни” не оз на че ні чо мусь та кі осе ред ки гон чарс тва ста ро біль щи ни, як Єв суг, бут ків ху тір, дін ців ка5. ці спос те ре жен- ня дос лід ни ка зроб ле ні на під ста ві ма те- рі а лів екс пе ди ції, очо лю ва ної с. а. та ра- ну шен ком у 1928 р., і за фік со ва ні у знай- де них на ми в ар хі ві дос лід ни ка “Но тат- ках з по до ро жі по сло бо жан щи ні”. ре зуль та ти екс пе ди цій них дос лід- жень вза га лі ши ро ко вис віт ле ні вче ним у йо го на у ко вих пра цях. так, у ро бо ті “мис тец тво сло бо жан щи ни 17-18 ст.” 6. с. а. та ра ну шен ко на го ло шу вав, що йо го зраз ки збе рег ли ся го лов ним чи ном у пам’ят ках мо ну мен таль ної куль то вої ар хі тек ту ри і жи во пи су та ду же ма лій кіль кос ті пред ме тів по бу то во го ха рак те- ру. Як за у ва жу вав с. а. та ра ну шен ко, на лу ган щи ні зраз ків ста ро го на род но го мис тец тва – гут ниц тва, різь бярс тва, – май же не збе рег ло ся. зо ло тарс тво у різ- них се лах на ста ро біль щи ні ма ло свої від мін ні ри си у ти пах прик рас. ви ши- ван ка вив че на ду же ма ло. пи сан ка зов- сім зник ла. збе рег ли ся рід кіс ні зраз ки, як заз на чає ав тор, “ма льо ва но го де ре- ва”. Най по ши ре ні ші мо ти ви ком по зи цій у зо ло тар ських ви ро бах, ки ли мах, ви ши- ван ках – ма льо ва ні ва зо ни з кві та ми та бу ке та ми, пе рев’яза ні стріч кою7. зга да ні ар хів ні ма те рі а ли знач но до пов ню ють уяв лен ня про мис тец тво сло бо жан щи ни і зок ре ма ті єї час ти ни лу ган щи ни, що у свій час вхо ди ла до неї, про що йдеть ся у пра цях с. та ра ну шен- ка, так і г. пав луць ко го та п. фо мі на. На ко пи че ний на у ко вий ма те рі ал, до ре чі, вель ми нез нач ний, що фор мує сьо- год ні на ші уяв лен ня про ста ро вин не мис- тец тво краю, мо же бу ти роз ши ре ний, а знан ня цьо го пи тан ня ста не глиб шим са ме зав дя ки звер нен ню до ар хів них ма те рі а лів с. а. та ра ну шен ка. тим біль- ше, що на ве де ний ма те рі ал на сьо год ні є уні каль ним, бо знач на час ти на пам’яток, про які йдеть ся в опи сах, не збе рег ла ся до на шо го ча су. _______________ 1 ра дян ська ен цик ло пе дія іс то рії ук ра ї ни. – к., 1972. – т. ІV. – с. 104–115. 2 та ра ну шен ко с. мо ну мен таль на де рев’яна ар хі тек ту ра лі во бе реж ної ук ра ї ни. – к., 1976. – с. 109-114, 326-331. 3 Но тат ки з по до ро жі по сло бо жан щи ні 1927- 1928 рр. / Інс ти тут ру ко пи су На ці о наль ної на у- ко вої біб лі о те ки ім. вер над сько го. – ф. 278. – № 1349. – арк. 73–89. 4 ра да ко ва е. от чет о по ез дке по сат ро бель- ско му уз ду // тру ды харь ков сько го пред ва ри- тель но го ко ми те та по уст ройс тву хІІ ер хе о ло ни- чес ко го съез да. – т. І. – х., 1902. – с. 103–108. 5 та ра ну шен ко с. мис тец тво сло бо жан щи ни 17-18 ст. // зб. “мис тец твоз навс тво”. – х., 1928- 1929. – с. 7–9. 6 там са мо. – с. 8. 7 там са мо. – с. 9. с. таранУШенко — дослІднИк памЯток народного мИстецтва лУганщИнИ