До проблеми вивчення весілля Шевченкового краю (за матеріалами передвесільної обрядовості)

До проблеми вивчення весілля Шевченкового краю (за матеріалами передвесільної обрядовості)

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2008
1. Verfasser: Громова, О.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2008
Schriftenreihe:Музейний збірник
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20584
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:До проблеми вивчення весілля Шевченкового краю (за матеріалами передвесільної обрядовості) / О. Громова // Музейний збірник: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2008. — С. 54-65. — Бібліогр.: 85 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-20584
record_format dspace
spelling irk-123456789-205842011-06-02T12:04:15Z До проблеми вивчення весілля Шевченкового краю (за матеріалами передвесільної обрядовості) Громова, О. 2008 Article До проблеми вивчення весілля Шевченкового краю (за матеріалами передвесільної обрядовості) / О. Громова // Музейний збірник: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2008. — С. 54-65. — Бібліогр.: 85 назв. — укр. XXXX-0071 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20584 uk Музейний збірник Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
format Article
author Громова, О.
spellingShingle Громова, О.
До проблеми вивчення весілля Шевченкового краю (за матеріалами передвесільної обрядовості)
Музейний збірник
author_facet Громова, О.
author_sort Громова, О.
title До проблеми вивчення весілля Шевченкового краю (за матеріалами передвесільної обрядовості)
title_short До проблеми вивчення весілля Шевченкового краю (за матеріалами передвесільної обрядовості)
title_full До проблеми вивчення весілля Шевченкового краю (за матеріалами передвесільної обрядовості)
title_fullStr До проблеми вивчення весілля Шевченкового краю (за матеріалами передвесільної обрядовості)
title_full_unstemmed До проблеми вивчення весілля Шевченкового краю (за матеріалами передвесільної обрядовості)
title_sort до проблеми вивчення весілля шевченкового краю (за матеріалами передвесільної обрядовості)
publisher Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
publishDate 2008
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20584
citation_txt До проблеми вивчення весілля Шевченкового краю (за матеріалами передвесільної обрядовості) / О. Громова // Музейний збірник: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2008. — С. 54-65. — Бібліогр.: 85 назв. — укр.
series Музейний збірник
work_keys_str_mv AT gromovao doproblemivivčennâvesíllâševčenkovogokraûzamateríalamiperedvesílʹnoíobrâdovostí
first_indexed 2025-07-02T21:09:41Z
last_indexed 2025-07-02T21:09:41Z
_version_ 1836570988531154944
fulltext 54 наУкове вИданнЯ зем ля без смер тно го та ра са… так в ук ра ї ні на зи ва ють су час ну Чер ка щи- ну 1. бать ків щи на ве ли ко го коб за ря – ко лиш ній зве ни го род ський по віт ки їв- ської гу бер нії. Ни ні це зве ни го род ський, час тко во ли сян ський, го ро ди щен ський, кор сунь- Шев чен ків ський р-ни Чер кась- кої обл. 2. дов гий час тут ве лася ак тив на бо роть ба з та та ра ми, зна хо ди лося чи ма- ло ко заць ких осе ред ків, зо се ред жу вав ся гай да маць кий рух. за ро сій ської ім пе рії на цих те ри то рі ях був по ши ре ний пат рі- ар халь ний ук лад жит тя, то му на се лен ня збе рег ло дав ні на род ні зви чаї та об ря ди. Шев чен ко від ві ду вав рід ну Чер ка- щи ну три чі, під час сво їх по до ро жей з пе тер бур га до ук ра ї ни – в 1843–1844, 1845–1847 та в 1859 рр. піс ля по вер нен ня із зас лан ня 3. зус трі чі з рід ни ми та близь- ки ми, спо га ди ди тинс тва за ну ри ли коб- за ря у на род не се ре до ви ще з йо го зви ча- я ми та об ря да ми. змал ку та ра со ві бу ли ві до мі на род ні тра ди ції та близь кий міс- це вий фоль клор, зок ре ма ве сіль ний. про це ми діз на є мося з йо го бі ог ра фії: ко ли од ру жу вав ся в мар’їнсь ко му па ру бок ми хай ло кир’ян, то “пок ли ка ли на ве сіл- ля й та ра са Шев чен ка. він лю бив на род- ні піс ні і все про сив дру жок і бо яр, щоб спі ва ли, тан цю ва ли, і сам гар но спі вав, від них не від ста вав” 4. знач но піз ні ше, пе ре бу ва ю чи в с. пе ка рі Чер кась ко го по ві ту на пра во бе реж жі бі ля ка не ва, та рас гри го ро вич по бу вав на ве сіл лі в сес три ми ко ли ки ри ля ка, де ду же про- сив, щоб піс ні спі ва ли дав ні, “ото спі ва- ють, а він за пи сує” 5. за два ро ки до смер ті, вліт ку 1859-го та рас гри го ро вич гос тю вав у сво го трою рід но го бра та і сво я ка вар фо ло мія Шев чен ка, сім’ю яко го він ду же по лю- бив. вар фо ло мій гри го ро вич зга ду вав про це так: “...особ ли во [по лю бив] 11-літ- ньо го си на мо го анд рія: чи їде, бу ло, ку ди, чи йде, та рас раз у раз брав з со бою мо го анд рія. анд рій спі вав йо му на ші піс ні, кот ри ми та рас, як сам, бу ло, го во рить, впи вав ся, і роз ка зу вав хлоп- це ві, що оз на чає яка піс ня” 6. сам анд- рій зга ду вав, що дядь ко та рас лю бив спі ва ти тих пі сень, “де про жі но чу не до- лю го во рить ся, ото як вий де дів чи на за між та не щас ли ва” 7. у цей пе рі од по ет за кін чує дра му “На зар сто до ля”, по е му “триз на”, пи ше по е зію “Чиг ри не, Чиг ри не”, ро бить ба га- то за ма льо вок ві до мих іс то рич них місць Чер ка щи ни. кра са над дніп рян сько го ве сіл ля на все жит тя за па ла в ду шу та ра са. у ба га тьох тво рах він з над зви- чай ною об раз ніс тю опи су вав це дійство. так, у п’єсі “На зар сто до ля” та рас Шев- чен ко де таль но з ма льо вує пе ред ве сіль- ний об ряд сва тан ня, на що звер ну ли ува гу ок ре мі дос лід ни ки. тут на ве де на тра ди цій на роз мо ва ста рос тів із бать ка- ми на ре че ної. мо ло дий пос тає пе ред на ми мис лив цем- кня зем, а на ре че на – ку ни це ю- крас ною ді ви цею. “вся ця роз- мо ва свід чить про до теп ність та по е тич- ність на род но го гу мо ру” 8. у по е мі “Най мич ка” та кож є епі зо ди, прис вя че ні сва тан ню: роз пи та ли, по ра ди лись, та й за ста рос та ми пі шов мар ко. вер ну ли ся лю де з руш ни ка ми, з свя тим хлі бом об мі не ним. пан ну у жу па ні, та ку кра лю вис ва та ли, Що хоч за геть ма на, то не со ром… 9 І да лі: роз вер ну ло ся ве сіл ля. му зи кам ро бо та І під ко вам. ва ре ною сто ли й ла ви ми ють 10. до проб ле ми вив ЧеН НЯ ве сІл лЯ Шев ЧеН ко во го краЮ (за ма те рІ а ла ми пе ред ве сІль НоЇ об рЯ до вос тІ) Îëå íà Ãðî ìî âà (ì. Êè ¿â) 55 до проб ле мИ вИв Чен нЯ ве сІл лЯ Шев Чен ко во го краю у по е мах “гай да ма ки”, “ма рія”, “пет- русь”, “Не воль ник”, “вар нак”, “оси ка”, “ма ри на”, “відь ма”, “сле пая”, “Як би то бі до ве ло ся”, “мар’яна- чер ни ця”, у по віс- тях “ка пи тан ша”, “про гул ка с удо вольс- тви ем и не без мо ра ли”, у по е зі ях “Чо го ти хо диш на мо ги лу”, “у не ді лю не гу ля- ла”, “мос ка ле ва кри ни ця” та в ба га тьох ін ших творах з ет ног ра фіч но го пог ля ду ду же вда ло ви ко рис та но ті чи ті ета пи та еле мен ти об ря ду. це й пок ри ван ня мо ло- дої, і зап ро шен ня на ве сіл ля, і прик ра- шан ня гіль ця, і ви пі кан ня ко ро ваю, і за ру- чи ни, і сва тан ня, і ви ко рис тан ня ве сіль- них руш ни ків, і пе рез ва тощо. всі ці тво ри вже бу ли пред ме том вив чен ня на у ков- ців- ет но ло гів, тож не бу де мо зу пи ня ти ся на їх ана лі зі, який не є го лов ною ме тою на шо го дос лід жен ня 11. На у ко вий ін те рес ста нов лять ті піс ні, які по ет уплі тав у тек сти сво їх по е зій та по віс тей. І як заз на чав про фе сор м. ф. сум цов, іно ді важ ко виз на чи ти, “где кон ча ет ся за имс тво ва ние и где на чи- на ет ся лич ное твор чес тво” 12. у фон дах Інс ти ту ту лі те ра ту ри ім. т. г. Шев чен ка НаН ук ра ї ни збе рі га єть ся збір ка пі сень анд рія йо си по ви ча Шев чен ка, пле мін- ни ка та ра са гри го ро ви ча по бра то вій лі нії, на яко го ду же впли ну ла зус тріч 1859 р. в с. ки ри лів ка з дядь ком 13. Не од но ра зо во звер тав ся Шев чен ко до ве сіль ної об ря до вос ті ук ра їн сько го на ро ду не ли ше як по ет та пись мен ник, а і як ху дож ник. зок ре ма, ві до ме йо го по лот но “ста рос ти”, де від тво ре не сва- тан ня – од на із скла до вих час тин об ря- ду ук ра їн сько го ве сіл ля. та рас гри го- ро вич пи сав: “по ко хав шись лі то чи то два, па ру бок з дів чи ною, роз піз нав ше і упо до бав ше од но дру го го, па ру бок до дів чи ни но го бать ка і ма те рі по си ла ста- рос тів, лю дей доб ро мо вих і на та ку річ до теп них; ко ли бать ко й ма ти поб ла гос- лов лять, то дів чи на, пе рев’язав ше ста- рос там руш ни ки че рез пле чі, по дає за ру че но му сво є му на та ріл ці або крам- ну, або са мо діль ну хус тку” 14. Є. в. ге те на го ло шу вав на то му, що той, хто хо че зро зу мі ти по е та, по ви нен від ві да ти йо го бать ків щи ну 15. то му ми й ви ру ши ли на Чер ка щи ну, що да ла не ли ше ук ра ї ні, а й усьо му сві то ві ге нія, аби за ну ри тися у на род не се ре до ви ще, з’ясу ва ти тра ди цій ну струк ту ру ве сіль- но го ри ту а лу, що збе рег ла ся до на ших днів на цій зем лі. так, у 2002 р. ав то ром стат ті бу ло про ве де но ком плек сне дос- лід жен ня ве сіль но го об ря ду в ме жах зве ни го род сько го, мо нас ти ри щен сько го, кор сунь- Шев чен ків сько го та жаш ків- сько го р-нів Чер кась кої обл. по рів ню ва- ни ми в да ній роз від ці вис ту па ють ло ка- лі зо ва ні в пів ніч но- схід ній час ти ні Чер- ка щи ни міс це вос ті – зо ло то нісь кий, дра- бів ський та час тко во гре бін ків ський р-ни пол тав ської обл., а на за хо ді – уман- ський та хрис ти нів ський Чер кась- кої обл. ос нов на ме та дос лід жен ня – з’ясу- ван ня струк ту ри пе ред ве сіль но го об ря- ду, його ре гі о наль них особ ли вос тей. На ос но ві цьо го пла ну ва ло ся вста но ви ти та прос те жи ти ди на мі ку ве сіл ля Шев чен- ко во го краю, охо пив ши хро но ло гіч ний пе рі од від сер. хІх ст. до кін. хх ст.; ви я- ви ти змі ни та но ва ції в об ря ді, ско рис- тав шись для цьо го тво ра ми коб за ря. Нам також ста ли в при го ді ху дож ні тво ри І. Не чу я- ле виць ко го та спо га ди ди тинс- тва о. ко ши ця – зем ля ків та ша ну валь- ни ків твор чос ті т. г. Шев чен ка. ба га то ін фор ма ції по чер пну то і з дав- ніх опи сів ве сіль на Чер ка щи ні, зок ре ма, із за пи сів с. ле виць ко го, на у ко вих праць І. дем чен ка, а. крим сько го. дже ре лоз нав чою ба зою да ної роз від- ки ста ли ар хів ні ма те рі а ли На у ко во го фон ду ру ко пи сів і фо но за пи сів Інс ти ту ту мис тец твоз навс тва, фоль кло рис ти ки та ет но ло гії ім. м. риль сько го НаН ук ра ї ни. звер та лися ми не од но ра зо во й до нау- ко вих ро біт ук ра їн ських вче них- ет но ло- гів (Н. І. здо ро ве ги, в. к. бо ри сен ко), у яких вже вис віт лю ва лися особ ли вос ті струк ту ри тра ди цій но го ве сіль но го об ря- ду Шев чен ко во го краю. у стат ті ви ко рис та ні та кож дос лід- жен ня ве сіль но го об ря ду (сер. хх ст.) в уман сько му, таль нів сько му, хрис ти нів- сько му, Чер кась ко му р-нах на у ко вих пра ців ни ків му зею на род ної ар хі тек ту- ри та по бу ту НаН ук ра ї ни Щер бань світ ла ни олек сі їв ни та му са то вої Іри ни сер гі їв ни; за пи си в дра бів сько му, зо ло- то нісь ко му р-нах Чер кась кої обл. та гре- 56 о. гро мо ва бін ків сько му р-ні пол тав ської обл. ху дож ни ка Іва на ли сен ка, зроб ле ні ним про тя гом 1965–1995 рр. ос кіль ки ве сіль ні об ря ди су сід ніх те ри то рій ма ють ба га то спіль но го, на шим пер шо чер го вим зав- дан ням бу ло їх ви яв лен ня і по рів нян ня. Як що ран ні дже ре ла міс ти ли не дос тат- ньо зміс то вої ін фор ма ції, ми ви ко рис то- ву ва ли влас ні по льо ві ма те рі а ли. На те ри то рії оз на че них ра йо нів пе ред ве сіль ний об ряд скла дав ся із трьо-, а іно ді й чо ти рьох ра зо вої зус трі чі (кін. хІх – поч. хх ст.) па руб ка або йо го бать ків, зна йо мих із бать ка ми дів чи ни для з’ясу ван ня їх на мі рів що до од ру- жен ня сво єї доч ки, сво є рід на по пе ред ня роз мо ва. за міс це вою тер мі но ло гі єю це т. зв. ви ві ду ван ня, до пи ти. за по зи тив ної від по ві ді від бу ва лося сва тан ня (сва тан- ня, ста рос ти, по руш ни ки), в кін ці яко го об мі ню ва лися хлі бом і в’яза ли ста рос- там руш ни ки. то ді ж у мо ло до го з ме тою оз на йом лен ня з йо го гос по дарс твом ро би ли гос ти ну (ог ля ди ни, роз гля ди ни). ос тан нім ета пом пе ред шлюб ної час ти ни бу ло свят ку ван ня от ри ма ної зго ди мо ло- дої на шлюб (за ру чи ни, змо ви ни, мо го- рич, сва тан ня) 16. пер ша зус тріч бать ків на ре че ної і по се ред ни ків від мо ло до го пла ну ва лася на ве чір у свя та або в буд ні дні, ок рім по не діл ка. ста рос та ми му си ли бу ти по важ ні та муд рі лю ди, які доб ре зна ли- ся на тра ди ці ях сва тан ня, умі ли вес ти роз мо ву та склад но го во ри ти. ад же са ме від них за ле жав ус піх сва тан ня. Най- час ті ше сва та ми оби ра лися ро ди чі мо ло- до го (дядь ко, стар ший од ру же ний брат, хре ще ний бать ко). у приз на че ний день ста рос ти ра зом із на ре че ним, взяв ши із со бою хліб, пляш ку го ріл ки, а ін ко ли й ков ба су, са ло 17, за хо- ди ли до ха ти дів чи ни, ві та лися і по чи на- ли тра ди цій ну про мо ву про мис лив ців, що нат ра пи ли на слід ку ни ці. так, у ве сіл лі, за пи са но му в 1845 р. с. ле виць ким на бо гус лав щи ні, зус трі- ча є ть ся роз ло гий опис про це су сва тан ня, що скла да єть ся із про мо ви про бич ка, “що вна див ся у ваш двір до ва шої те ли ці, то ми й прий шли так зро бить, щоб бу ло доб ре, як бог по мо же, а ви поз во ли те” 18, при го щан ня ста рос тів, об мі ну хлі бом та в’язан ня руш ни ків ста рос там 19. в ар хів них ма те рі а лах поч. хх ст. у Чер кась ко му по ві ті зна хо ди мо по ши ре не пи тан ня ста рос тів про те, “чи не про да є те со ло ми?”, “чи не най ма є те най мич ку на ві- ки?” 20. тоб то, на той час (сер. хІх – поч. хх ст.) на дос лід жу ва ній те ри то рії вжи ва ли ся дві при по від ки при сва тан ні – про ку ни цю і про те лич ку з бич ком, та пев ні за пи тан ня по бу то во го ха рак те ру (які обов’яз ко во пе ред ба ча ли втра ту чо гось із ха ти гос по да ря, тоб то бать ка на ре че ної). у де я ких се лах ко лиш ньої уман щи ни в 1930 р. з’яв ля єть ся ще од на при по від ка про яг нич ку 21. у цих ма те рі а лах є та кож за у ва жен ня про те, що роз гля ди ни в мо ло до го ро би- ли ся, як що бу ла пот ре ба оз на йом лен ня ро ди чів на ре че ної з гос по дарс твом май- бут ньо го зя тя. Че рез кіль ка днів піс ля сва тан ня зби- ра ли ся у ха ті зас ва та ної дів чи ни на змо- ви ни, на яких до мов ля ли ся про по да рун ки ро ди чам та приз на ча ли день ве сіл ля. крім змо вин, текст с. ле виць ко го по ві дом ляє про влаш ту ван ня ос та точ но го зібран ня у мо ло дої в не ді лю або певний свят ко вий день, що ма ло наз ву “сва та нье тор жес- твен ное”. На пе ре дод ні, зде біль шо го в су бо ту, в обох ха тах ви пі ка ли ко ро вай та шиш ки з усі ма це ре мо ні я ми, а мо ло ді в цей час зап ро шу ва ли на сва тан ня. у за пи сах с. м. те ре щен ка 1926 р. в с. по пів ка (ни ні зве ни го род сько го р-ну), під го тов ле них до дру ку а. крим ським, зус трі ча є мо опис дов гот ри ва ло го етап но го про це су сва тан ня. во но пе ред ба ча ло отри- ман ня руш ни ків ста рос та ми, бла гос ло вен- ня бать ків (чет вер), від ві ду ван ня бать ків мо ло дої осе лі мо ло до го зі спіль ною тра пе- зою обох ро дин, досягнення до мов ле ності про сва тан ня (п’ят ни ця). тут а. крим- ським заз на че но, що цю ве ли ку гос ти ну “як де то звуть за ру чи ни і “в су бо ту в мо ло дої ці лий день го ту ють ся до сва тан- ня 22. са ме ж сва тан ня (за ру чи ни) від бу- ва єть ся з усі ма уро чис тос тя ми в не ді лю вве че рі. тут при сут ні не ли ше ро ди чі мо ло до го та мо ло дої, а й з’яв ля ють ся стар- ша друж ка і стар ший бо я рин. ок рім тра- ди цій но го час ту ван ня, йде об го во рен ня, які ко му по да рун ки ма ють бу ти та їх кіль- кість 23. 57 у ве сіл лі із с. сви дів ка Чер кась ко го по ві ту сва тан ня постає як не виз на че не по днях бран ня руш ни ків, об мін хлі бом, мо го рич, приз на чен ня дня ве сіл ля та до мов ле ність про по да рун ки і при да не мо ло дої. при цьо му, “угос тив шись, сколь- ко ко му и какь богь на ду шу по ло жить”, роз хо ди лись, а мо ло дий за ли шав ся но чу- ва ти в ха ті мо ло дої 24. у с. Ча гів ора тів сько го р-ну на ми за фік со ва ні пе ре го во ри до сва тан ня. “На до пи ти, чи від да дуть дів чи ну за па руб ка, по си ла єть ся біль ше всьо го яку- не будь жін ку (ро дич ку па руб ка), яка пи тає не тіль ки бать ка та ма тір мо ло дої, але ж і са му мо ло ду” 25. Як що по цій роз мо ві не бу де від мо ви, “то на дру гий день під ве чір бать ко па руб ка кли че яко го- не будь сво го ро ди ча або доб ро го су сі да, бе ре хліб і пляш ку го ріл ки, а ко ли має па сі ку, то зап- рав ле ну ме дом, і йдуть до ха ти мо ло дої, ві та ють, кла дуть на стіл хліб і став лять при не се ну пляш ку го ріл ки” 26. ве дуть роз мо ви зде біль шо го на гос по дар ські те ми, а са ме – про уро жай та ху до бу. а по тім за пи ту ють, чи по год жу ють ся бать ки та са ма мо ло да “бу ти си но ві дру- жи ною” 27. при за галь ній зго ді “ма ти мо ло дої ста вить на стіл зго то ва ную за кус- ку: са ло, огір ки со ло ни, ва ре ни ки з си ром і ко ло ту ху (сир, роз мі ша ний зі сме та ною або со лод ким мо ло ком) або прос то сме та- ну, а бать ко мо ло дої роз рі зує на кус ки при не се ний або свій хліб, а ко ли є, то па ля ни цю, і про сить приш лих сі да ти за стіл” 28. ве че ря ють, ба жа ють со бі та мо ло- дим всі ля ких благ, здо ров’я та гар но го жит тя. от ри му ють хліб від бать ків мо ло- дої та опів но чі ідуть до до му. “оцей зви чай у нас на зи ва єть ся “мо го рич”, або “вже за мо ло ду за пи ли мо го рич” 29. На сва тан ня ж ішов “бать ко па руб ка з чо ло ві ком, сво їм або дру жи ни сво єї ро ди- чом, або ку мом, або су сі дом – теж по жи- лим чо ло ві ком – жо на тим, або вдов цем” 30. Не по вин ні бу ти при сут ні ми при цьо му мо ло дий та йо го ма ти. та кож не хо ди ли на сва тан ня у буд ні дні та в піст. вже в 1930-х рр. пос ту по во за не па дає тра ди ція в’язан ня ста рос тів руш ни ка ми: “ні дів чи- на, ні її ро ди чі не пе рев’язу ють ні руш ни- ка ми, ні хус тка ми, а іно ді – і то, ще до ре во лю ції, мо ло да да ва ла бать ко ві па руб- ка один ви ши тий за по лоч’ю руш ник, але ж те пе рич ка не за ли ши ли”, “на мо го рич ні ко го не скли ка ють” 31. зас ва та на дів ка в цьо му ре гі о ні ні я кої від зна ки не но си ла. ко ли мо лодь діз на ва ла ся про сва тан ня ті єї чи ті єї дів чи ни, то заз ви чай ви ко рис- то ву ва ла різ но ма ніт ні не би ли ці як що до неї, так і що до па руб ка 32. у с. ро ги під час сва тан ня міс це ві па руб ки на ма га ють ся всіляко заш ко ди ти мо ло дій, то му беш ке- ту ють, “ви но сять во ро та й кри чать: “ка бак”, щоб дів чи на вру чи ла цьо му па руб ко ві гар бу за 33. ос кіль ки в се лі один од но го зна ли, то “роз гля дин – ні я ких не ма” 34. за ру чи ни іс ну ва ли тут до ре во лю- цій но го пе рі о ду, а “з ча су ре во лю ції їх ска су ва ли” 35. у за пи са но му в 1930 р. а. куд риць кою ве сіл лі в с. ро ги ко лиш ньо го уман сько го ок ру гу є ві до мос ті про пе ре го во ри на пе ре дод ні сва тан ня – до го вір, з об мі ном хлі бом та до мов ле ніс тю про ве сіл ля. “пе ред сва тан ням бать ки па руб ка ідуть до дів ки на до го вір. бать ки при хо дять уве че рі з мо го ри чем…” 36. при ві тав шись, роз по ві да ють про яг нич ку, що ні би то “десь од би ла ся” 37. от ри мав ши зго ду на сва тан ня, сва ти ве че ря ють, об мі ню ють ся хлі бом та до мов ля ють ся про ве сіл ля. то ді ж “уку пі з бать ка ми дів чи ни йдуть до па руб ка на ог ля ди ни” 38. са ме ж сва тан- ня від бу ва ло ся в ін ший день. ста рос ти “бе руть із со бою го ріл ку та два хлі би, по зи че ні в су сід” 39. тут сва тан ня пе ред ба ча ло мо го рич, пе рев’язу ван ня ста рос тів та мо ло до го руш ни ка ми або хус тка ми. при сут ні ми при цьо му бу ли ро ди чі мо ло дої. мо ло дий за ли шав ся но чу ва ти в мо ло дої 40. от же, з ма те рі а лів, за пи са них у сер. хІх – на поч. хх ст., ми діз на є мо ся про дов гот ри ва лий кіль ка ден ний про цес, який сприй ма єть ся як об’єм на за ча сом та кіль кіс тю об ря до вих дій це ре мо нія. І як від мі ча ють са мі дос лід ни ки, наз ви різ- нять ся, але їх фун кції та зміст то тож ні. ана ло гіч ний ва рі ант сва тан ня – струк ту ру, про мо ви, ри ту аль ні дії – по дає а. крим ський, який та кож під твер джує ста лість цьо го об ря ду в пер шій чвер ті хх ст. 41 та п. Чу бин ський 42. особ ли во вра жає по діб ність, а ча сом і то тож ність до проб ле мИ вИв Чен нЯ ве сІл лЯ Шев Чен ко во го краю 58 о. гро мо ва від по ві дей ста рос тів як у Шев чен ка, так і в на у ко вих роз від ках. Із пос ту по ви ми со ці аль ни ми змі на ми в се лі ці еле мен ти сва тан ня у 30–40-х рр. хх ст. зни ка ють і за ли ша єть ся ли ше об ряд, який по бу тує і сьо год ні, ма ю чи тран сфор мо ва ні фор ми 43. На ші за пи си та кож під твер джу ють те, що ко лиш ня роз від ка у виг ля ді до пи тів, ви ві ду ван ня у кін. хх ст. на ок рес ле ній те ри то рії біль- ше не зас то со ву єть ся. пе ред ве сіль ний етап уже вис ту пає у виг ля ді од но ра зо вої зус трі чі – сва тан ня, як що на ре че ні са мі до мо ви лись заз да ле- гідь (с. сар ни, с. ле ти чів ка, м. мо нас ти ри- ще). за пи са но та кі свід чен ня про це: “а чо го йо го хо дит, як усе й так яс но, ни ма ча су на то!” 44. Ін ко ли фік су єть ся дво ра зо ва зус тріч ро ди чів на ре че них (с. мо рин ці, с. та ра сів ка, с. Но во ук ра їн ка, с. те те рів ка, смт стеб лів). ана ло гіч на си ту а ція іс нує як на за хо ді Чер ка щи ни (с. крас но піл ка уман сько го р-ну), так і на пів ніч но- схід но му по ру біж жі (зо ло то- нісь ко му, дра бів сько му р-нах Чер кась- кої обл. та гре бін ків сько му р-ні пол тав- ської обл.). три ра зо ва зус тріч обох ро дин трап ля єть ся до сить рід ко і ско рі ше є ви нят ком (с. бач ку ри не, с. за ру бин ці). крім зга да них уже оз на чень, сва тан ня на дос лід жу ва ній те ри то рії ін ко ли на зи- ва ють ïî ðóø íè êè (с. та ра сів ка, с. бач ку- ри не). Є свід чен ня, що спо чат ку від бу ва- ло ся сва тан ня, а зго дом, че рез тиж день міг бу ти äî ãî â³ð про приз на чен ня дня ве сіл ля, про при да не, про по да рун ки ро ди чам. цю зус тріч тут на зи ва ли: äî ãî­ âîð (смт стеб лів), äî ãî â³ð (с. те те рів ка, с. крас но піл ка, с. сте ців ка), ïî ïè òè ãî ð³ë­ êè (с. бач ку ри не), ìî ãî ðè÷ (с. вла дис лав- чик), äî ìî âè íè (с. за ру бин ці). або ж на пе- ре дод ні сва тан ня влаш то ву ва ли ““змо ви- ни” – ко ли ста рос ти прий дуть” (с. та ра- сів ка, с. мо рин ці, с. Шев чен ко ве). за на ши ми да ни ми, в дос лід жу ва ний пе рі од ці дві об ря до дії заз ви чай не роз ді ля лися і про во ди ли ся в один день. у схід них ра йо нах Чер кась кої обл. про во ди ли ся роз гля ди ни че рез тиж день піс ля сва тан ня, у виг ля ді до мов ле нос ті про день ве сіл ля, ïî ñàã мо ло дої та кіль- кість ве сіль них гос тей 45. ді є во роз ло гі çà ðó ÷è íè як ок ре мий зак люч ний етап сва тан ня, що був опи са- ний у по віс ті “ста рос віт ські ба тюш ки та ма туш ки” І. Не чу я- ле виць ко го, про во- дили ду же рід ко, фік су ють ся по о ди но кі їх ви пад ки в мо нас ти ри щен сько му р-ні у виг ля ді спіль но го зас тіл ля та об го во- рен ня де та лей ве сіл ля. піз ні ший ва рі ант за ру чин (1930 рр.) за пи са но в с. Ча гів уман сько го ок ру гу. ці опи си до по ма га- ють прос те жи ти пев ну тран сфор ма цію та ні ве ля цію ри ту а лу. ос кіль ки спро щен ня ко лиш ніх ве сіль- них об ря дів три ває, ми не ма є мо змо ги чіт ко виз на чи ти ета пи й особ ли вос ті пе ред ве сіль но го об ря до дійс тва на оз на- че ній те ри то рії. про при чи ни та нас лід ки та ко го яви ща мо ви ло ся в по пе ред ніх дос- лід жен нях ав то ра ці єї роз від ки 46. до цьо го ча су в де я ких се лах кор- сунь- Шев чен ків сько го та мо нас ти ри- щен сько го р-нів під час сва тан ня по бу тує роз по відь про про даж чор ної те ли ці. зус- трі ча ли ся нам та кож роз по ві ді про “яг нич ку, яка тут заб лу ка ла” (с. та ра сів- ка, с. Но во ук ра їн ка). у с. ок са ни но уман- сько го р-ну в 1969 р. за фік со ва на згад ка про ли сич ку, що “за біг ла до вас у двір, тре ба по шу кать” 47. про сва тів, які от ри ма ли від мо ву та не вис ва та ли вка за ної дів чи ни, го во рять: “ко ти ли гар бу за – од сто лу до две рей” (с. сте ців ка), “по тяг ли гар бу за”, “гар бу за да ли чи по тяг ли” (с. за ру бин ці, смт стеб- лів). але при цьо му ні ко ли йо го не вру ча- ють (кін. хх ст.). у за пи сах а. куд риць кої нат рап ля є- мо на ще од ну скла до ву пе ред ве сіль но- го цик лу. “а в п’ят ни цю, пе ред ве сіл- лям, уве че рі, стар ша друж ка й бо я рин то ро чать руш ни ки. по тім, по ве че ряв- ши, мо ло дий ля гає спа ти з мо ло дою, а бо я рин із стар шою друж кою, при чо му во на не має пра ва від мо ви ти ся” 48. за фік со ва ні то ро чи ни як “день пе ред ве сіл лям” та кож і в 1930-х рр. у с. Ча гів ора тів сько го р-ну 49. дос лід жен ня су час них ет ног ра фів на уман щи ні під- твер джу ють, що цей об ряд був ще ві до- мий у 50–60-х рр. хх ст. пе ред ве сіл- лям, за тиж день, до мо ло дої схо ди ли ся друж ки спі ва ти ве сіль них пі сень, ши ти на во лоч ки, руш ни ки. у п’ят ни цю то ро- чи ли руш ни ки 50. Є пев ні ві до мос ті про 59 то ро чи ни і в хрис ти нів сько му р-ні. ок рім під го тов ки до ве сіл ля, “той квіт- ку ро бив, а ті то роч ки ро би ли”, друж ки вив ча ли ве сіль ні піс ні, “а хто є в ха ті, під ка зу ють їм, ба би під ка зу ють, а то ді зна ли, всі зна ли ве сіль ні піс ні, а те пер не ма” 51. го лов не зав дан ня мо ло ді – при го ту ва ти руш ни ки, яки ми мо ло да по вин на бу ла об да ру ва ти всіх гос тей 52. у за пи сах ве сіл ля у 1969 р. на уман щи- ні тер мін “òî ðî ÷è íè” ні де не зга ду єть- ся, а на то мість по ві дом ля єть ся, що “пе ред ве сіл лям до на ре че ної при хо- дять на ве чор ни ці друж ки і бо я ри – спі- ва ють ве сіль них пі сень, ве се лять ся, тан цю ють” 53. На ші ж ма те рі а ли не фік- су ють цьо го дійс тва. до по чат ку ве сіль но го об ря ду зран ку в су бо ту в се лах мо нас ти ри щен сько го, жаш ків сько го р-нів до цьо го ча су по бу- ту ють по ми наль ні обі ди. так, нап рик лад, у с. ле ти чі ві ка та с. за ру бин ці мо нас ти- ри щен сько го р-ну до по чат ку ви пі кан ня ве сіль но го хлі ба зби ра ють ся су сі ди та най ближ ча ро ди на в ха ті мо ло дої чи мо ло до го і по ми на ють по мер лих ро ди чів. по ми нан ня по мер лих ро ди чів зга ду є- ть ся і в за пи сах ве сіл ля у м. мо нас ти ри щі в 1903 р., зроб ле них І. дем чен ком 54. от же, спи ра ю чись на ві до мос ті, які бу ли зіб ра ні на ми, мо же мо зро би ти вис- но вок, що об ряд сва тан ня кін ця хх ст. збе рі гає низ ку особ ли вос тей на обс те же- ній те ри то рії. це тра ди цій ні про мо ви ста- рос тів про ку ни цю, від мо ва або ж ви яв- лен ня зго ди сва та ної дів чи ни, об мін хлі- бом, по дан ня руш ни ків, мо го рич. але, ра зом з тим, прос те жу єть ся пев на тран- сфор ма ція об ря ду: ско ро чен ня та спро- щен ня сва тан ня, від сут ність пев ної ат ри- бу ти ки (с. сте ців ка зве ни го род сько го р-ну, с. бач ку ри не мо нас ти ри щен сько го р-ну та ін.). особ ли во це сто су єть ся сіл, ге ог ра фіч но наб ли же них до міст, та ра йон- них цен трів. дру гий най ста лі ший та най важ ли ві- ший мо мент пе ред ве сіль но го ри ту а лу – це ви пі кан ня об ря до во го хлі ба та пе чи ва. зна хо ди мо у Шев чен ка: Че рез тиж день мо ло ди ці ко ро вай мі си ли На ху то рі. ста рий бать ко з усі єї си ли з мо ло ди ця ми тан цює та двір ви мі тає, та про хо жих, про їж джа чих у двір зак ли кає, та ва ре ною час тує, На ве сіл ля про сить 55. Ñîí öå – так на зи ва ли ко ро вай в зо ло- то нісь ко му, дра бів сько му р-нах, або êî ðî âàëü – на уман щи ні. у Чер кась ко- му, го ро ди щен сько му р-нах фік су єть ся наз ва – êî ðîâ ãàé. по чи на ли ви пі ка ти йо го в су бо ту: “в су бо ту спе че мо ко ро- вай та шиш ки, а в не ді лю й до він ця” 56. ар хів ні ма те рі а ли та більш дав ні за пи си ве сіль свід чать, що ко ро вай був круг лої фор ми (сер. хІх – поч. хх ст.). проте ми з’ясу ва ли, що цей ви ріб до сить час то зус трі ча єть ся квад рат ний або пря мо кут ний, що від по ві дає фор- мам, у яких він ви пі ка єть ся (с. сте ців ка, с. те те рів ка, с. сар ни). ко ро вай круг лої фор ми до сьо год ні по ши ре ний у се лах кор сунь- Шев чен ків сько го р-ну 57. ве сіль ний хліб по цен тру прик ра ша- ли ве ли кою шиш кою та ма лень ки ми з бо ків, та кож го луб ця ми, лис точ ка ми та кві точ ка ми. у смт стеб лів спі ва ють: ко ро ваю, раю, я ж те бе при би раю, у зо ло ті кві ти, щоб лю би лись ді ти. опе рі зу ва ли ко ро вай ка ча лоч кою у виг ля ді ко си. “ко ро вай пок ла ли на ві ці од ді жі й об лі пи ли ві ко нав кру ги вос ко ви ми сві чеч ка ми, на кот рих лед ве бу ло при міт- но бі лі пля ми ог ню. з пе чі виг реб ли жар” 58. І прис пі ву ва ли (смт стеб лів): ми ді ло зро би ли, ко ро вай злі пи ли, ко ро вай злі пи ли і в піч по са ди ли, у піч по са ди ли, цей дім зве се ли ли. жар міг виг рі ба ти й чо ло вік, яко го спе ці аль но зап ро шу ва ли для цьо го, на зи ва ю чи йо го “ïî ìå ëî” (смт стеб лів), “äðóæ áà” (с. бач ку ри не). він тан цю вав по ха ті, жар ту вав. йо му при ка зу ва ли: Наш друж ба не вдав ся, (2 р.) сім літ не вми вав ся, а вось мо го ро ку до проб ле мИ вИв Чен нЯ ве сІл лЯ Шев Чен ко во го краю 60 о. гро мо ва по ве ли до по то ку, взя ли йо го вми ли, Че рес лом під го ли ли, пе ре вес лом під пе ре за ли, до ко ро ваю взя ли 59. обов’яз ко вим бу ло й час ту ван ня ко ро- вай ниць за сто лом. “по ки ко ро вай пік ся, мо ло ди ці пи ли, по луд ну ва ли, цо ко та ли та прис пі ву ва ли до ко ро ваю, щоб він ви пік ся, й ви ріс вго ру, як го ра” 60. по да- ва ли жі ноч кам “і хо ло дець, і ка пус ту” 61. кож ній ко ро вай ни ці да ру ва ли øèø êó (с. те те рів ка жаш ків сько го р-ну, с. та ра- сів ка, с. Но во ук ра їн ка зве ни го род сько го р-ну, с. крас но піл ка уман сько го р-ну, с. хрис ти нів ка, с. бот ви нів ка хрис ти нів- сько го р-ну, смт стеб лів кор сунь- Шев- чен ків сько го р-ну) або ïòà øå÷ êó (с. сар- ни мо нас ти ри щен сько го р-ну), як гос ти- нець для ді тей. це бу ло за вер шаль ним ета пом ви пі кан ня ве сіль но го хлі ба. трап ля ло ся, що за мож ні се ля ни чи свя ще ни ки, од ру жу ю чи сво їх ді тей, від- мов ля ли ся від тра ди цій но ви пе че но го ко ро ваю, ши шок, виправдовуючись тим, що “це ду же прос тий зви чай” або “це бу де не по- мод ньо му”. та кі дії прив се- люд но об го во рю ва лися і за суд жу ва лися: “це не ве сіл ля, а якась ди тя ча па на хид- ка з ма ков ни ка ми та кор жи ка ми”, “ні ко ро ваю то бі, ні ши шок, ні ве сіль них пі сень по ста ро му зви чаю…” 62. за зви ча єм, ко ро вай прик ра ша ли бар він ком і ка ли ною. Їх сим во лі ка тра- ди цій на для всі єї Чер ка щи ни: бар ві- нок – сим вол віч нос ті та без смер тя, а ка ли на – чес нос ті та кра си 63. у кін. хІх ст. для оз доб лен ня ко ро ваю ви ко рис то ву ва ли й блис ку чий па пір: “… на зас те ле но му сто лі сто я ло сос но ве гіль- це, обк віт ча не ко лос ка ми вів са, ка ли ною та бар він ком. На сто лі ле жав здо ро вий ко ро вай, об ти ка ний го лу ба ми, по зо ло че- ни ми су хоз літ кою; кру гом ко ро ваю ле жа- ли шиш ки” 64. зна хо ди мо під твер джен ня цьо го і в стат ті в. Яст ре бо ва, який де таль но опи- сав ко ро вай на дос лід жу ва ній те ри то- рії 65. На жаль, ніх то з рес пон ден тів стар- шо го ві ку не зга дав зви чаю прик ра ша ти ве сіль ну ви піч ку “поз літ кою”. от же, на оз на че ній те ри то рії до сер. хх ст. ко ро вай ви пі ка ли круг лий. піз ні ше йо го фор ма змі ню єть ся на про- дов гу ва ту, ли ше в се лах кор сунь- Шев- чен ків сько го р-ну за ли ша єть ся круг ла. струк ту ра тра ди цій на – трьох ша ро ва, атри бу ти – гро ші, ці лі яй ця. тра ди цій ні прик ра си – шиш ки, квіт ки, го луб ки (пта- шеч ки), ко лос ки, лис точ ки, хрест. об від- ка – ко са. різ но ма ніт ність еле мен тів прик ра шан ня ко ро ваю, йо го фор ми спо- ну ка ють, при не об хід нос ті, ви ко рис та ти ме тод кар тог ра фу ван ня. Чер ка щи на сла вить ся най біль шим асор ти мен том ви ро бів із тіс та, кот рі ви пі- ка ють ся до ве сіл ля і в наш час. ок рім ко ро ваю, це шиш ки, ле жінь, ка лач “плак- ся” або ка лач “ди вень”, бо ро на, кач ка (го луб ка), пта шеч ки, пи ро ги, ку рінь, щіт- ка, ку жіль або пра ник, ко лач прос тий та ко лач пар ний, шиш ка ве ли ка для сва хи, хліб, па ля ни ці. всі ці ви ро би ви го тов ля ють як у мо ло- дої, так і в мо ло до го в су бо ту, крім ши шок, які ви пі ка ють ра ні ше (вів то рок- се ре ду). з ни ми май бут ні на ре че ні хо дять зап ро- шу ва ти на своє ве сіл ля, їх роз да ро ву ють учас ни кам ве сіл ля, то му й ви пі ка ють бі ля двох сот штук. схо же приз на чен ня і в ко ла ча прос- то го – зроб ле но го із двох ка ча ло чок, пе реп ле те них між со бою і об ве де них об ру чи ком із тіс та, йо го ши ри на – 10 см, а дов жи на – 30 см. по ши ре ний у се лах мо нас ти ри щен сько го, жаш ків сько го р-нів. у ар хів них ма те рі а лах 1930 р. на уман щи ні є ві до мос ті, що, зап ро шу ю чи, мо ло ді “да ють для бать ків ве ли кі ка ла- чі, а для ро ди чів – ма лень кі шиш ки” 66. Ні де не трап ля лася нам “шиш ка кня- жець ка”, прик ра ше на ка ли ною, жит ні ми ко лос ка ми, ви роб ле ни ми із тіс та пта шеч- ка ми. во на спе ці аль но ви пі ка лася “въ по да рокъ же ни ху” 67. а та кож “шиш ки осо ба го ти па, пыш нlе пре ды ду щихъ, пре- и му щес твен но для по дар ка стар шей дружкl… ук ра шен ная го луб ка ми и ма лень ки ми ши шеч ка ми и по зо ло чен ная, ко то рая пред став ля етъ со бою ми ні а тюр- ное пов то ре ніе ко ро вая” 68. важ ли вим ета пом об ря ду слід вва- жа ти зап ро си ни на ве сіл ля. Як що ро ди чі жи ли да ле ко, по ві дом ля ли їх і за тиж- день, і за кіль ка днів (пе ре важ но в су бо- 61 ту, на пе ре дод ні ве сіл ля, ко ли го ту ва ли ко ро вай). мо ло дий хо див ли ше з бо я ри- ном, а мо ло да – зі стар шою друж кою та гур том дів чат- дру жок, які весь час спі- ва ли “на шля ху” і до ха ти не за хо ди ли. мо ло да, гар но вбра на, у він ку, три ма- ла в ру ках не ве лич кий ви ши тий руш ник, а друж ка пов ну хус тку ши шок. про ка- зав ши тра ди цій не зап ро шен ня, во ни три- чі кла ня ли ся, мо ло да ці лу ва ла всіх при- сут ніх, а друж ка кла ла шиш ку на стіл (смт стеб лів). “мо ло да пос пі шає, бо до за хо ду сон ця тре ба бу ти вже вдо ма” 69. Не менш важ ли вий ас пект об ря ду – ви го тов лен ня ве сіль но го де рев ця, або, як тут ка жуть, “ä³ âè÷­ âå ÷³ð”,“ä³ âèò­ âå­ ÷îð” 70. за тра ди ці єю про во див ся у су бо- ту, вве че рі. На уман щи ні ді вич- ве чір ра ні ше на зи ва ли “ãî ëî âè öåþ”. “справ ля ють йо го в стар шої друж ки. мо ло да час тує дру- жок го ріл кою та всі єю стра вою” 71. у дав ні ших за пи сах зга ду єть ся де рев- це сос ни 72 чи ялин ки, піз ні ше виш ні. т. Шев чен ко пи сав: гіль це – “не не мец- кая ел ка, а […] неп ре мен ное ук ра ше ние сва деб но го сто ла у ма ло рос си ян”, тоб то особ ли вість ук ра їн сько го і вза га лі слов’янсь ко го ве сіл ля 73. прик ра ша ли цей пред мет пу чеч ка ми ка ли ни, бар він ку, вів са, ва си льок: ой у міс ті, міс ті буб ни б’ють, а в на шім до мі гиль це в’ють, Із чер во ної ка ли ни, Із хре ща то го бар він ку, Із за паш но го ва силь ку 74. пе ре важ но на всій дос лід жу ва ній те ри то рії гі леч ко в’ють і до цьо го ча су як у мо ло дої, так і в мо ло до го. ли ше на жаш- ків щи ні трап ля ли ся ви пад ки, що “у мо ло- дої гиль ця не бу ло” 75. а тіль ки в на ре че- ної гіль це із сос ни при би ра ють в кор сунь- Шев чен ків сько му р-ні (смт стеб лів, с. ко ма рів ка) та в су між но му з ним бо гус- лав сько му р-ні ки їв ської обл. за раз у якос ті гіль ця вис ту па ють ялин ка чи сос на, а на гіль це з виш ні ми нат ра пи ли в с. ле ти чів ка та при лег лих до ньо го сіл мо нас ти ри щен сько го р-ну. На уман щи ні та в хрис ти нів сько му р-ні ве сіль не де рев це роб лять “з вер шеч ка виш ні, а то – з яли ни чи сос ни” 76. у с. бач- ку ри не мо нас ти ри щин сько го р-ну та с. те те рів ка жаш ків сько го р-ну гі леч ко з виш ні до цьо го ча су при би ра ють не од ру- же ним мо ло дим на по хо ро ни 77. со сон ку чи ялин ку для ве сіль но го де рев ця при но сить бо я рин, про що й спі ва єть ся у піс нях: “ой до бо ру, бо я ри, до бо ру…”, “Як не бу деш гі леч ка да ва- ти…”. став лять гіль це в круг лу хлі би ну, спе ці аль но ви пе че ну для ньо го (с. ле ти- чів ка), або хрес то ви ну “пе рех рес тин ку” (с. сар ни). зап ро шу ва ла на ді вич- ве чір под руг на ре че на. “при хо ди ла до ме не мо ло да і про си ла: “прий ди до ме не на ді вит- ве чір, пос пі ва єм!” пок ла де шиш ку на стіл. по ці- лує. та все кла ня єть ся, кла ня єть ся!” 78. зіб рав ши дів чат, мо ло да з ни ми йшла до мо ло до го гіль це прик ра ша ти. друж ки хо ди ли у ві ноч ках, при чо му взим ку без хус ток: “ди вись, не п’яні, а йдуть і спі ва- ють. Не чу ють і мо ро за!” – ка зав су сід мій Юхим” 79. мо ло дий і мо ло да пер ши ми прив’язу- ва ли дві квіт ки на са мий вер ше чок. ма є- мо та кі свід чен ня про це: “ви ла зят на сті лець, од не про ти од но го, вя жуть у го рі на гіль ці дві ве ли кі квіт ки з ка ли ни і че рез стіл ці лу ють ся, щоб усе в па рі ро бить” (смт стеб лів). “ка ли на на вер- шку – це як честь дів чи ни бу ло” 80. до ка зи то го, що пер шу квіт ку ви ві шує стар ша друж ка, ви ни ка ють спо ра дич но в се лах зве ни го род сько го р-ну. хлоп ці ні ко ли не ук віт чу ва ли гіль це (с. мо рин ці). стар ша друж ка три чі про си ла доз во лу в ста рос ти та під ста рос ти ук віт чу ва ти гіль- це для мо ло до го 81. у смт стеб лів спі ва ють: бла гос ло ви, бо же, пре чис та гос по же, гі леч ко зви ти, цей дім зве се ли ти. Час ту ва ли дру жок як у ха ті мо ло до го, так і в мо ло дої. але до ро гою від май бут- ньої свек ру хи до до мів ки мо ло дої друж ки спі ва ли, що “їм їс ти не да ва ли, на мі ша ли по ло ви, щоб ми в ро ті по ко ло ли” 82. про те, що на ді вич- ве чо рі бу ло ве се- ло, бо зап ро шу ва лися му зи ки, які хо ди ли до проб ле мИ вИв Чен нЯ ве сІл лЯ Шев Чен ко во го краю 62 о. гро мо ва за мо ло дим, спі ва єть ся у піс ні, за пи са ній у с. те те рів ка: Не йдіть мо ло ди ці до нас гіль ця ви ти, зів’ємо ми са мі, кра ще як із ва ми, з скрип ка ми, з цим ба ла ми, з мо ло ди ми бу я ра ми. ок рім тра ди цій но го зас тіл ля, друж ки ба га то спі ва ли як ве се лих, так і жа ліб них пі сень: “ой у по лі, там кри ни чень ка…”, “слав ний ве чір, ді вит- ве чір…” На жаль, з ча сом ці піс ні за бу ва ють ся і зни ка ють. прик ра ша ли гіль це не ли ше бар він- ком, а й па пе ро ви ми кві та ми та стріч ка- ми, цу кер ка ми, ко лос ка ми пше ни ці, жи та (с. ле ти чів ка), свіч ка ми (с. за ру бин ці). у с. сте ців ка спі ва ють при цьо му (оче вид- но, ма ю чи на ува зі под руг мо ло дої): Чор ня вії кві ти в’яза ли, (2 р.) бі ля вії в вік на заг ля да ли, а ру ся вії ди ви ли ся, та й со бі нав чи ли ся. в кін ці (смт стеб лів): ми ді ло зро би ли, ми гі леч ко зви ли, (2 р.) цей дім зве се ли ли. по-різ но му гіль це й ви ко рис то ву ва- ли: роз да ва ли по гі лоч ці ра зом із ко ро- ва єм, при чо му мо ло дим зав жди за ли- ша ли вер хів ку де рев ця та цен траль ну шиш ку із хлі ба (с. ле ти чів ка, с. за ру- бин ці, с. вла дис лав чик) 83, або ж устром- лю ва ли в дах ха ти мо ло дої, де во но й зна хо ди лося під час ве сіл ля (с. те те рів- ка). заз на чи мо, що об ряд прик ра шан ня ве сіль но го де рев ця... хоч і збе ріг ся, але втра тив своє фун кці о наль не приз на чен ня. На сьо год ні – це спро ще на ве чір ка, яка про во дить ся у од но го з под руж жя, най- час ті ше – у мо ло дої. Ні ко ли не про во дить- ся у стар шої друж ки. сим во ліч не про- щан ня мо ло дих зі сво їм ді ву ван ням і па руб ку ван ням зни кає у дос лід жу ва ний пе рі од. ді вич- ве чір на пов ню єть ся ін шим зміс том. змі нив ся і одяг мо ло дих. пос ту по во ви хо дять із вжит ку на род не ве сіль не вбран ня та ос нов на ат ри бу ти ка. ми вже звер та ли ува гу на цю проб ле му, від зна- чив ши змі ни та но ва ції у ве сіль но му об ря ді смт стеб ле ва кор сунь- Шев чен- ків сько го р-ну 84. тра ди цій но на су час них ве сіл лях ви ко рис то ву ють ся руш ни ки, які зав жди бу ли, є і бу дуть ок ра сою та на ці о наль ною оз на кою ук ра їн сько го на ро ду. На фо тог- ра фі ях із с. мо рин ці зве ни го род сько го р-ну Чер кась кої обл. за фік со ва не ве сіл ля 50–60-х рр. хх ст. На фо то № 1 ба чи мо прик лад ви ко рис тан ня руш ни ка як час- ти ни одя гу мо ло дої. у ті ча си мо ло да ще бу ла під пе ре за на руш ни ком, що бу ло пов’яза но з тра ди цій ним во дін ням її по се лу за руш ник 85. у ру ці на ре че на три- ма ла ще й ма лень кий руш ни чок – “ма ха- 63 ло”. На фо тог ра фії № 2 про де монс тро ва- но ви ко рис тан ня руш ни ків як ос нов но го ат ри бу ту при бла гос ло вен ні на ре че них. ри ту ал ве сіл ля у Шев чен ко во му краї збе ре же ний і весь час тран сфор му єть ся, має тен ден ції до роз вит ку. то му й пот ре- бує пев них зу силь для вив чен ня та дос- лід жен ня йо го в кон тек сті су час нос ті. _______________ 1 Шев чен ків край. фо то пу тів ник. – к., 1989. – с. 7. 2 орел л. На род на зви ча є во- об ря до ва культу ра Шев чен ко во го краю // ма те рі а ли між на род ної на у ко вої кон фе рен ції “ді яль ність му зе їв прос то не ба у збе ре жен ні куль тур ної спад щи ни та від род жен ні ду хов нос ті на ро ду”. – к., 1997. – с. 13. 3 Шев чен ків край... – с. 7. 4 за гай ко п. пол тав ські до ро ги коб за ря. – пол та ва, 1990. – с. 9. 5 бе ля шев ский Н. рас ска зы крес тьян с. пекарей о т. г. Шев чен ко // ки ев ская ста ри- на. – 1894. – Ч. 2. – с. 169. 6 Шев чен ко в. спо мин ки про та ра са гри го ро- ви ча Шев чен ка // спо га ди про та ра са Шев чен- ка. – к., 1982. – с. 31. 7 Чер кась кий край – зем ля бог да на і та ра- са. – к., 2003. – с. 190. 8 кра вець о. ді яль ність т. г. Шев чен ка в га лу- зі ет ног ра фії. – к., 1961. – с. 58. 9 Шев чен ко т. тво ри в п’яти то мах. – т. 3: дра ма тич ні тво ри, по віс ті. – к., 1985. – с. 233. 10 Шев чен ко т. заз нач. пра ця. – с. 236. 11 Шуб рав ська м. ве сіль ні об ря ди у твор чос ті т. г. Шев чен ка // Нте. – 1983. – № 2 (бе ре зень– кві тень). – с. 42–49. 12 сум цов Н. Эт ног ра физмъ та ра са Шев чен- ка. (па мя ти в. ф. мил ле ра) // Эт ног ра фи чес кое обоз ре ние. – 1913. – № 3–4. – с. 102. 13 Шуб рав ський в. т. г Шев чен ко і піс ня йо го краю // Нте. – 1977. – № 3 (тра вень–чер вень). – с. 45. 14 Шуб рав ський в. заз нач. пра ця. – с. 49; кра вець о. сі мей ний по бут і зви чаї ук ра їн сько го на ро ду. – к., 1966. – с. 66. 15 Шев чен ків край... – с. 8. 16 бо ри сен ко в. ве сіль ні зви чаї та об ря ди на ук ра ї ні. – к., 1988. – с. 89–90. 17 На у ко ві ар хів ні фон ди ру ко пи сів та фо но- за пи сів Ім фе ім. м. риль сько го (да лі – Нафрф). – ф. 1–4, од. зб. 328. ве сіл ля. – 53 арк. – свадь ба в де рев не сви дов ке Чер кас ска го уез да кі ев ской гу бер ніи. – арк. 1–10. 18 опи са ние свадь бы и сва деб ных об ря дов ук ра ин ских ма ло рос си ян (в бо гус лав щи не). сос- тав ле но свя щен ни ком се ла стеб ле ва си ме о ном ле виц ким в 1845 го ду. // Нте. – 1972. – № 2. – с. 86. 19 там са мо. с. 83. 20 Нафрф. – ф. 1–4, од. зб. 328... – арк. 3. 21 там са мо. – од. зб. 206, арк. 61. 22 крим ський а. зви ни го род щи на з пог ля ду ді а лек тич но го та ет ног ра фіч но го. – к., 1930. – с. 83. 23 там са мо. 24 Нафрф. – ф. 1–4, од. зб. 328... – арк. 4. 25 там са мо. – од. зб. 327. – ве сіл ля. пе ред- ру ки різ них ав то рів 1928–1930 рр. 48 ар ку- шів. – ве сіл ля в с. ро гах гу ман ської окр. зап. ан то ні на куд риць ка від се лян Іва на та На та лі Чер чень, 1930 р. – арк. 13–19. – ве сіл ля в до проб ле мИ вИв Чен нЯ ве сІл лЯ Шев Чен ко во го краю 64 о. гро мо ва с. Ча го ві ора тів сько го р-ну гу ман ської окр. за пи са но м. мель ни чук від Яри ни за ї ки (64 р.), 1930 р. – арк. 20. – с. 20. 26 там са мо. – арк. 20–21. 27 там са мо. – арк. 21. 28 там са мо. – арк. 21. 29 там са мо. – арк. 21. 30 там са мо. – арк. 22. 31 там са мо. – арк. 22. 32 там са мо. – арк. 22. 33 там са мо. – арк. 14. 34 там са мо. – арк. 22. 35 там са мо. – арк. 22. 36 там са мо. – ф. 1–5, од. зб. 393. ве сіл ля в с. ро гах гу ман ської ок ру ги, 1930 р. – арк. 61. 37 там са мо. – арк. 61. 38 там са мо. – арк. 61. 39 там са мо. – арк. 62. 40 там са мо. – арк. 61–62. 41 крим ський а. заз нач. пра ця. – с. 78–83. 42 Чу бин ский п. тру ды эт ног ра фи чес ко- ста- тис ти чес кой экс пе ди ции в за пад но- рус ский край. – спб., 1877. – т. 4. – с. 581–582. 43 бо ри сен ко в. Но ва ве сіль на об ря до вість в су час но му се лі. – к., 1979. – с. 29. 44 за пи са но 3. 09. 2002 р. у с. сар ни мо нас ти- ри щен сько го р-ну від се ме нен ко ра ї си кар пів ни, 1943 р. н.; за пи са но 6. 09. 2002 р. у с. ле ти чів ці мо нас ти ри щен сько го р-ну від хли пав ки Ніни Іва нів ни, 1932 р. н. 45 ли сен ко І. ве сіл ля у се лі зо ло то нош ка дра- бів сько го р-ну на Чер ка щи ні // ук ра їн ська ро ди- на. – к., 2000. – с. 160. 46 гро мо ва о. тран сфор ма ція ве сіль ної тра- ди ції у сер. хІх – кін. хх ст. (на ма те рі а лах, за пи- са них у с. стеб лів кор сунь- Шев чен ків сько го р-ну Чер кась кої обл.) // ма те рі а ли до ук ра їн ської ет но ло гії. – к., 2003. – вип. 3 (6). – с. 40–42. 47 Нафрф – ф. 14–3, од. зб. 1151. пе ре сунь ко о. в., с. ок са ни но уман сько го р-ну Чер кась кої обл. 36 ру ко пис. арк. – арк. 2. 48 там са мо. – ф. 1–4, од. зб. 327... – арк. 14. 49 там са мо. – арк. 23. 50 Щер бань с. ве сіл ля у се лі крас но піл ка на уман щи ні // ук ра їн ська ро ди на. – к., 2000. – с. 177. 51 Щер бань с. звіт про від ряд жен ня до хрис- ти нів сько го, уман сько го, мань ків сько го р-нів Чер кась кої обл. – 2005 р. – ли пень. – с. 3. 52 здо ро ве га Н. На ри си на род ної ве сіль ної об ря до вос ті на ук ра ї ні. – к., 1974. – с. 78. 53 Нафрф. – ф. 14–3, од. зб. 1151... – арк. 2. 54 дем чен ко І. ве сіл ля у міс теч ку мо нас ти- ри ще ли по вець ко го по ві ту ки їв ської гу бер нії, 1903 р. // ве сіл ля. – к., 1970. – Ч. 1. – с. 147. 55 Шев чен ко т. заз нач. пра ця. – с. 233. 56 Не чуй- ле виць кий І. тво ри в двох то мах. т. 2: по віс ті та опо ві дан ня. – к., 1986. – с. 349. 57 за пи са но 28–29. 08. 2002 р. у смт стеб лів кор сунь- Шев чен ків сько го р-ну від су хо доль- ської лі дії ва си лів ни, 1939 р. н.; за пи са но 30. 08. 2002 р. у смт стеб лів кор сунь- Шев чен ків- сько го р-ну від со ко ло вої хве до ри гна тів ни, 1908 р. н. 58 Не чуй- ле виць кий І. заз нач. пра ця. – с. 350–351. 59 за пи са но 7. 09. 2002 р. у с. те те рів ка жаш- ків сько го р-ну від Ча со вен ко ев до кії арех те їв ни, 1917 р. н. 60 Не чуй- ле виць кий І. заз нач. пра ця. – с. 350–351. 61 за пи са но 7. 09. 2002 р. у с. те те рів ка жаш- ків сько го р-ну від Ча со вен ко ев до кії арех те їв- ни, 1917 р. н. 62 Не чуй- ле виць кий І. заз нач. пра ця. – с. 337. 63 за пи са но 2. 09. 2002 р. у с. бач ку ри не мо нас- ти ри щен сько го р-ну від Шан дри ма рії фе до рів- ни, 1930 р. н. 64 Не чуй- ле виць кий І. тво ри в двох то мах. т. 1: по віс ті та опо ві дан ня. п’єса. – к., 1985. – с. 449. 65 Яст ре бов в. сва деб ные об ря до вые хле бы в ма ло рос сии // ки ев ская ста ри на. – 1897. – № 11. – с. 283. 66 Нафрф. – ф. 1–4, од. зб. 327... – арк. 14. 67 там са мо. – од. зб. 328... – арк. 5. 68 Яст ре бов в. заз нач. пра ця. – с. 282. 69 за пи са но 28–29. 08. 2002 р... від су хо- доль ської лі дії ва си лів ни... за пи са но 28–29. 08. 2002 р. у смт стеб лів кор сунь- Шев- чен ків сько го р-ну від Нет ре бен ко ган ни ми ко- ла їв ни, 1939 р. н.; за пи са но 30. 08. 2002... від со ко ло вої хве до ри гна тів ни... 70 там са мо; за пи са но 28. 08. 2002 р. у смт стеб- лів кор сунь- Шев чен ків сько го р-ну від ма сюк мот рі хрис та нів ни, 1913 р. н. 71 Нафрф. – ф. 1–4, од. зб. 328... – арк. 15. 72 опи са ние свадь бы и сва деб ных об ря дов ук ра ин ских ма ло рос си ян (в бо гус лав щи не)... – с. 89. 73 кра вець о. ді яль ність т. г. Шев чен ка в галу зі ет ног ра фії. – с. 58. 74 дем чен ко І. заз нач. пра ця. – с. 164. 75 за пи са но 7. 09. 2002 р... від Ча со вен ко Єв до- кії арех тів ни... 76 Щер бань с. ве сіл ля у се лі крас но піл ка на уман щи ні... – с. 180. 65 се ред виз на них в ук ра ї ні тра воз нав- ців, дос лід ни ків і по пу ля ри за то рів на род- ної ме ди ци ни іме на бать ка й си на Но са- лів – ми хай ла анд рі йо ви ча (1886–1950) та Іва на ми хай ло ви ча (1913–1996) є чи не най пер ши ми і на йав то ри тет ні ши ми. На пи са на ни ми й ви да на у 1958 р. кни га “лі кар ські рос ли ни і спо со би їх зас то су- ван ня в на ро ді” (к., ме дич не ви дав ниц- тво) ста ла пер шим у цій га лу зі ви дан ням по во єн но го ча су й од ра зу від най шла сво- го чи та ча, ма ла ве ли кий ус піх і пот ре- бувала но вих ти ра жів. од нак до не дав- ньо го ча су про жит тя й спод виж ниц тво цих лю дей бу ло ма ло ві до мо ши ро ко му за га лу. рів нен ський об лас ний кра єз нав- чий му зей 2003 р. впер ше пред ста вив вис тав ку “кож не ж де ре во з пло ду сво го піз на єть ся”, яка ста ла дос тат ньо пов ним роз крит тям жит тє во го шля ху Но са лів. ос но ва вис тав ки – це уні каль ні до ку- мен ти, фо тог ра фії та кни ги із сі мей но го ар хі ву к. Но са ля, який ни ні меш кає в рів но му. ми хай ло анд рі йо вич Но саль на ро див- ся 12 квіт ня 1886 р. в с. роз ло пи люб лін- ської губ. (те пер у скла ді поль щі) у се лян- ській ба га то діт ній сім’ї. за кін чив у 1903 р. ду хов не учи ли ще у вар ша ві, а зго дом – пра вос лав ну ду хов ну се мі на рію в хол мі. от ри мав сан свя ще ни ка в 1911 р. і па ра- фію в с. оль хо вець, а по тім в с. лу ковськ холм сько го по ві ту. ра зом з дру жи ною ка те ри ною во ни да ли жит тя чо ти рьом ді тям: ге ор гію, те тя ні, Іва ну та гри го рію. з по чат ком пер шої сві то вої вій ни ро ди на Но са лів бу ла ева ку йо ва на в с. ви со кий бо рок Че ри ков сько го по ві ту мо ги льов- ської гу б., де м. Но саль став свя ще ни ком сіль ської цер кви. він усе сві до ме жит тя вив чав рос ли ни і їх ці лю щі влас ти вос ті. дос лід же не, знай де не й по чу те від прос- тих і муд рих лю дей за пи су вав у тов сті зо ши ти, які збе ре же ні до сьо год ні і лягли ос но ву май бут ньої кни ги. ці ка ву сто рін ку жит тя м. Но са ля ста- нов лять ро ки, про жи ті на мо ги льов щи ні (1915–1922), ко ли йо го в 1918 р. за лу чи ли до спів пра ці в со ю зі ко о пе ра ти вів для ви ко нан ня обов’яз ків інс трук то ра ко о пе- ра ції Че ри ков сько го со ю зу. лю ди на ви со- ко ос ві че на, ін те лі ген тна й доб ро зич ли ва, він ко рис ту вав ся се ред різ них верств на се лен ня ве ли кою по ва гою, про що свід- до проб ле мИ вИв Чен нЯ ве сІл лЯ Шев Чен ко во го краю НосалІ – фуНдатори НародНого цІлительства волиНІ Ãàëèíà Äàíèëü÷óê (ì. гâíå) 77 за пи са но 2. 09. 2002 р. у с. бач ку ри не мо нас- ти ри щен сько го р-ну від лав рик світ ла ни ан то нів- ни, 1938 р. н.; про ко пен ко ра ї си Юхи мів ни, 1938 р. н., Шан дри ма рії фе до рів ни, 1930 р. н.; за пи са но 7. 09. 2002 р. у с. те те рів ка жаш ків сько го р-ну від Ча со вен ко Єв до кії арех тів ни, 1917 р. н. 78 за пи са но 1. 09. 2002 р. у с. мо рин ці зве ни- го род сько го р-ну від Шліх ти Яри ни му сі їв ни, 1921 р. н. 79 там са мо. 80 за пи са но 2. 09. 2002 р... від Шан дри м. ф ... 81 за пи са но 1. 09. 2002 р. в с. мо рин ці зве- ни го род сько го р-ну від Шліх ти Я. м., 1921 р. н., да ниль чен ко ма рії пи ли пів ни, 1929 р. н.; за пи са но 31. 08. 2002 р. у с. та ра сів ці зве ни го- род сько го р-ну від кар ма зин ва лен ти ни ва си- лів ни, 1951 р. н. 82 за пи са но 1. 09. 2002 р... від да ниль чен- ко м. п ... 83 за пи са но 6. 09. 2002 р. у с. ле ти чів ка мо нас- ти ри щен сько го р-ну від Яку бен ко ган ни па на- сів ни, 1937 р. н., дем чен ко м. г., 1936 р. н.; за пи са- но 7. 09. 2002 р... від Ча со вен ко Є. а. 84 гро мо ва о. заз нач. пра ця. – с. 84. 85 за пи са но 28–29. 08. 2002 р. від су хо доль- ської л. в ...

Ähnliche Einträge