Збереження концептуальних засад експозиції Переяслав-Хмельницького музею народної архітектури та побуту
Gespeichert in:
| Datum: | 2008 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2008
|
| Schriftenreihe: | Музейний збірник |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20592 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Збереження концептуальних засад експозиції Переяслав-Хмельницького музею народної архітектури та побуту / Г. Козій // Музейний збірник: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2008. — С. 91-94. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-20592 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-205922011-06-02T12:04:16Z Збереження концептуальних засад експозиції Переяслав-Хмельницького музею народної архітектури та побуту Козій, Г. 2008 Article Збереження концептуальних засад експозиції Переяслав-Хмельницького музею народної архітектури та побуту / Г. Козій // Музейний збірник: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2008. — С. 91-94. — укр. XXXX-0071 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20592 uk Музейний збірник Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| format |
Article |
| author |
Козій, Г. |
| spellingShingle |
Козій, Г. Збереження концептуальних засад експозиції Переяслав-Хмельницького музею народної архітектури та побуту Музейний збірник |
| author_facet |
Козій, Г. |
| author_sort |
Козій, Г. |
| title |
Збереження концептуальних засад експозиції Переяслав-Хмельницького музею народної архітектури та побуту |
| title_short |
Збереження концептуальних засад експозиції Переяслав-Хмельницького музею народної архітектури та побуту |
| title_full |
Збереження концептуальних засад експозиції Переяслав-Хмельницького музею народної архітектури та побуту |
| title_fullStr |
Збереження концептуальних засад експозиції Переяслав-Хмельницького музею народної архітектури та побуту |
| title_full_unstemmed |
Збереження концептуальних засад експозиції Переяслав-Хмельницького музею народної архітектури та побуту |
| title_sort |
збереження концептуальних засад експозиції переяслав-хмельницького музею народної архітектури та побуту |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| publishDate |
2008 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20592 |
| citation_txt |
Збереження концептуальних засад експозиції Переяслав-Хмельницького музею народної архітектури та побуту / Г. Козій // Музейний збірник: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2008. — С. 91-94. — укр. |
| series |
Музейний збірник |
| work_keys_str_mv |
AT kozíjg zberežennâkonceptualʹnihzasadekspozicíípereâslavhmelʹnicʹkogomuzeûnarodnoíarhítekturitapobutu |
| first_indexed |
2025-07-02T21:10:01Z |
| last_indexed |
2025-07-02T21:10:01Z |
| _version_ |
1836571009503723520 |
| fulltext |
91
Чо ло ві чі со роч ки бу ко ви ни зде біль-
шо го бу ли ту ні ко по діб но го крою, їх
ши ли з од но го спіль но го по лот ни ща і
но си ли нави пуск. ці ви ро би рів нин ної
час ти ни бу ко ви ни бу ли дов ги ми, до
ко лін, із ши ро ки ми ру ка ва ми, в гу цу лів
со роч ка бу ла ко рот шою, із зіб ра ни ми
ру ка ва ми і з обох бо ків ма ла “клин ня”.
тра ди цій ною фор мою ви рі зу бу ла
круг ла гор ло ви на із па зуш ним роз рі зом
по се ре ди ні. з кін. XX ст. крій змі ню єть ся
– з’яв ля єть ся ко мір стій ка або ж від-
клад ний ко мір, дов жи на ко рот шає, з’яв-
ля ють ся ру ка ви на “чох лах” або ман же-
тах. свят ко ві со роч ки ви ши ва ли ся ба га-
тим ор на мен том нав ко ло па зуш но го
роз рі зу, з кра їв ру ка вів та по до лу. по діл
та ру ка ви ме ре жи ли – “цир ку ва ли”.
та кі ви ро би з по ліх ром ною ви шив кою
по бу ту ва ли в гір ській і пе ред гір ній зо ні,
мо нох ром ні – у до лин ній. ор на мент зде-
біль шо го ге о мет рич ний та рос лин ний.
по яс ним одя гом чо ло ві ків бу ли вузь-
кі по лот ня ні шта ни бі ло го ко льо ру –
“пор ке ни ці”, “пор тя ни ці”, “гат ки”. во ни
кро ї ли ся з роз рі зом спе ре ду і без ньо го.
скла да ли ся “пор тя ни ці” з хо ло шень,
кли ну та оч ку ра. Низ хо ло шень “об ка-
лю ва ли” чи ме ре жи ли, свят ко ві ж по
біч них швах ви ши ва ли.
у хо лод ну по ру ро ку чо ло ві ки одя-
га ли су кон ні шта ни – “га чі” бі ло го, сі ро-
го або чер во но го ко льо рів. по ни зу хо ло-
шень та вздовж бо ко вих швів га чі
ви ши ва ли од но тон ни ми нит ка ми. На
бу ко вин ській гу цуль щи ні їх на зи ва ли
“хо лош ня ми”, “кра ше ни ця ми”.
ко лек ція бу ко вин сько го кос тю му
кін. XIX – поч. XX ст. у дер жав но му
му зеї на род ної ар хі тек ту ри та по бу ту
НаН ук ра ї ни ста но вить чо ти ри
ло каль ні кос тюм ні ком плек си ук ра їн-
сько го на род но го вбран ня цьо го ре гі о-
ну. во на є не ви чер пною скар бни цею
для вив чен ня на род но го одя гу і має
важ ли ве прак тич не зна чен ня у га лу зі
ху дож ньо го мо де лю ван ня по бу то во го
і сце ніч но го одя гу.
бУковИнськИй костюм кІнцЯ ХІХ – поЧаткУ ХХ столІттЯ
збережеННЯ коНцептуальНих засад експозицІЇ
переЯслав-хмельНицького музеЮ НародНоЇ
архІтектури та побуту
Ãàííà Êîç³é (ì. Ïåðåÿñëàâ-Õìåëüíèöüêèé)
На по чат ку 60-х рр. Xх ст. роз по-
чав ся но вий етап у му зей но му бу дів-
ниц тві ук ра ї ни зі ство рен ня му зе їв під
від кри тим не бом – най більш ефек тив-
но го спо со бу по пу ля ри за ції і збе ре жен-
ня ет ног ра фіч ної спад щи ни, най ра ці о-
наль ні шої і най ді є ві шої фор ми ком п-
лек сної де монс тра ції пам’яток на род ної
ар хі тек ту ри, пред ме тів по бу ту та вжит-
ку, зна рядь пра ці, тво рів на род но го
мис тец тва в при род но му се ре до ви щі.
од ним із пер ших скан се нів в ук ра ї ні
став пе ре яс лав- хмель ниць кий му зей
на род ної ар хі тек ту ри та по бу ту се ред-
ньої Над дніп рян щи ни. дос від ство рен-
ня по діб них му зе їв у ко лиш ньо му срср
був не ве ли кий, ме то ди ка по бу до ви екс-
по зи цій прос то не ба пот ре бу ва ла со лід-
ної на у ко во- те о ре тич ної ба зи. твор ці
на шо го му зею йшли не то ро ва ни ми
стеж ка ми. вче на ра да під ке рів ниц твом
м. І. сі кор сько го об ра ла оп ти маль ний
ва рі ант про ек ту май бут ньо го му зею. у
йо го ос но ву бу ло зак ла де но іс то ри ко- -
ет ног ра фіч ний прин цип, ап ро бо ва ний
на той час не ба гать ма му зе я ми.
про а на лі зу вав ши ре зуль та ти ар хе о-
ло гіч них дос лід жень, що про во ди ли ся у
пе ре яс лав- хмель ниць ко му в 40–50-х рр.
хх ст., ма те рі а ли ет ног ра фіч них екс пе-
ди цій у міс ті та ра йо ні в 50-х – на поч.
60-х рр. хх ст. та зас то су вав ши дос від
92
г. коЗІй
бу дів ниц тва му зе їв під від кри тим не бом
у срср та за кор до ном, бу ло ви роб ле но
струк ту ру му зею, виз на че но йо го тип,
прин ци пи по бу до ви екс по зи ції, а та кож
ме ту та зав дан ня цьо го зак ла ду.
за те ри то рі аль ною оз на кою тип
му зею – у ре гі о наль ний, у ньо му реп-
ре зен то ва но ма те рі аль ну і ду хов ну
куль ту ру ук ра їн ців се ред ньої Над-
дніп рян щи ни дру гої пол. хІх – поч. хх
ст. прин цип по бу до ви екс по зи ції –
ет ног ра фіч ний.
тож, за згаданими те ри то рі аль но-
етног ра фіч ни ми прин ци па ми було від-
тво ре но над дніп рян ське се ло ву лич но-
без сис тем но го ти пу із цен траль ною
ву ли це ю- трак том, май да ном та кут ка-
ми. цен траль не міс це в екс по зи ції від-
ве де но дво ру (са ди бі) – від кри то му, з
віль ною за бу до вою ок ре мих спо руд, що
є ха рак тер ним для се ред ньої Над дніп-
рян щи ни. вда ло ви ко рис та но при род-
ній лан дшафт та від тво ре но на род ні
тра ди ції озе ле нен ня.
май же кож на са ди ба – це ком плекс
бу ді вель, які да ють уяв лен ня про особ-
ли вос ті ма те рі аль ної і ду хов ної куль-
ту ри ук ра їн ців се ред ньої Над дніп рян-
щи ни. дот ри му ю чись ар хі тек тур но- -
фун к ці о наль но го прин ци пу, ав то ри
екс по зи ції праг ну ли до ці ліс нос ті й
за вер ше нос ті кож но го гос по дарс тва.
без за пе реч ним ус пі хом об’єк тив но го
від тво рен ня ма те рі аль них пам’яток
бу ла по бу до ва пер шо го екс по на ту – дво-
ру се ред ня ка. все зроб ле но з ве ли кою
лю бов’ю та іс то рич ною дос то вір ніс тю.
са ди ба об не се на ти ном з од нос тул ко ви-
ми во ро та ми та пе ре ла зом. лі во руч
фа са дом до пів дня роз мі ще на ха та, нав-
про ти “на очах” – над вір ня ко мо ра, у
гли би ні дво ру – клу ня, пра во руч бі ля
во ріт – по віт ка і саж із за го ном для
ху до би. озе ле нен ня – кві ти, виш не вий
са док, гру ша- дич ка бі ля по ро га – на дає
са ди бі при род ньо го виг ля ду. це вра-
жен ня до ся га єть ся та кож ві діб ра ни ми
пам’ят ка ми на род ної ар хі тек ту ри та
по си лю єть ся під час оз на йом лен ня з
ін тер’єром ха ти.
твор ці му зею по ряд з ти по віс тю у
цен трі ува ги зо се ре ди ли кра су, зруч-
ність та ко рис ність спо руд. І справ ді,
ряд пам’яток на род ної ар хі тек ту ри в
му зеї від по ві дає за яв ле ним кри те рі ям.
це ха та за мож но го се ля ни на дру гої пол.
хІх ст. (с. Єр ків ці пе ре яс лав- хмель-
ниць ко го р-ну), ха та се ред ня ка 60-х рр.
хІх ст. (с. циб лі пе ре яс лав- хмель ниць-
ко го р-ну) до рес тав ра ції піс ля по же жі,
ха та чин ба ря пер шої пол. хІх ст. (с.
в’юни ще пе ре яс лав- хмель ниць ко го
р-ну), ха та бон да ря дру гої пол. хІх ст.
(с. в’юни ще пе ре яс лав- хмель ниць ко го
р-ну), ко мо ра дру гої пол. хІх ст. (с. ко ма-
рів ка пе ре яс лав- хмель ниць ко го р-ну),
цер ква св. ге ор гія 1876 р. (с. анд ру ші
пе ре яс лав- хмель ниць ко го р-ну), цер-
ква Іва на бо гос ло ва 1606 р. (с. ост рій ки
бі ло цер ків сько го р-ну), цер ква св.
па рас ке ви дру гої пол. хІх ст. (с. в’юни-
ще пе ре яс лав- хмель ниць ко го р-ну) і
ряд ін ших спо руд.
про те є кіль ка пам’яток, у яких не
дотриманий кри те рій ти по вос ті: ха та
за мож но го се ля ни на поч. хх ст. (с. гай-
шин пе ре яс лав- хмель ниць ко го р-ну),
в якій по ру ше ні тра ди цій ні прин ци пи
пла ну ван ня жит ла; ха та сіль сько го
по па кін. хІх ст. (с. ру дя ків бо рис піль-
сько го р-ну), що не зов сім від по ві дає
струк ту рі жит ла свя ще ни ка кін. хІх –
поч. хх ст.
де віз: “Щоб бу ло кра си во” про хо див
лей тмо ти вом при від тво рен ні ін тер’єру
хат по ряд з іс то рич ною дос то вір ніс тю і
ре гі о наль ною від по від ніс тю пам’яток
на род ної ар хі тек ту ри пред ме там по бу-
ту та вжит ку.
та ки ми є ін тер’єри хат се ред ня ка –
за мож но го се ля ни на 60–70-х рр.
хІх ст., які не суть об’єк тив ну ін фор-
ма цію про ре мес ла і про мис ли се ред-
ньої Над дніп рян щи ни, а са ме: осе лі
тка ча, гон ча ра, бон да ря, гре бін ни ка.
про стан на род ної ос ві ти в ук ра їн-
сько му се лі дру гої пол. хІх – поч. хх
ст. да ють уяв лен ня рід кіс ні ори гі наль ні
екс по на ти із цер ков но- па ра фі яль ної
шко ли, що да ту ють ся поч. хх ст.: клас-
на дош ка, пар ти, шкіль не при лад дя
то що.
крім са диб, у екс по зи ції посіла своє
міс це ти по ві пам’ят ки гро мад сько го
сек то ру: цер кви, цер ков но- па ра фі яль-
на шко ла, сіль ська уп ра ва, кор чма,
93
ши нок.
ав то ри ке ру ва лися ес те тич ни ми
кри те рі я ми при від тво рен ні ук ра їн-
сько го се ла як са мо бут ньо го ком по зи-
цій но- ху дож ньо го об ра зу, що ба зу єть-
ся на за са дах син те зу при ро ди і на род-
ної твор чос ті в ар хі тек ту рі де рев’яних
спо руд, у де ко ра тив но- вжит ко во му та
ін ших ви дах на род но го мис тец тва.
прик ро, що ок ре мі пам’ят ки гро-
мад сько го сек то ру роз мі ще но не так, як
пе ред ба ча ло ся у пла ні за бу до ви ук ра-
їн сько го се ла. так, цер ква св. ге ор гія
1768 р. (с. анд ру ші пе ре яс лав- хмель-
ниць ко го р-ну) вста нов ле на на око ли ці
се ла на рів ни ні, пер спек ти ва її ог ля ду
зак ри та га ма зе єм. кор чма поч. хІх ст.
(м. пе ре яс лав- хмель ниць кий) роз мі-
ще на в за кут ку се ла, хоч заз ви чай ці
спо ру ди бу ду ва ли ся у цен трі се ла. при-
чи ною та ких не точ нос тей є факт ви ді-
лен ня те ри то рії для бу дів ниц тва му зею
у кіль ка ета пів.
ме то до ло гіч ною ос но вою по бу до ви
екс по зи ції му зею став со ці аль но- май-
но вий кри те рій. ад же й сьо год ні ніх то
не за пе ре чуватиме, що різ ні май но ві
стат ки впли ва ли на виг ляд са ди би, на
кіль кість і роз мі ри гос по дар ських спо-
руд, якість ви ко рис та но го бу ді вель но-
го ма те рі а лу, кіль кість ре ма нен ту, на
зов ніш нє офор млен ня, до мі нан ти
са мої ха ти, а та кож і на від по від не
умеб лю ван ня, на яв ність у ін тер’єрах
пред ме тів по бу ту та вжит ку, їх якіс ні
та кіль кіс ні ха рак те рис ти ки. та кі то го-
час ні іде о ло гіч ні ви мо ги є необ хід ною
умо вою по бу до ви со ці аль но- те ма тич-
ної са ди би як іс то рич но го об ра зу.
у му зеї від тво ре но подвір’я не за-
мож ної верс тви (бід ня ка, без зе мель ни-
ка, бід ної вдо ви). Як кон траст, ма є мо дві
са ди би за мож них гос по да рів, мис лив-
ський бу ди нок кня зя гор ча ко ва, бу ди-
нок по мі щи ка поч. хІх ст. із с. во ронь-
ків бо рис піль сько го р-ну.
се ред ня лан ка пред став ле на дво ра-
ми сіль ських ре міс ни ків, які в біль шос-
ті ви пад ків мали се ред ній дос тат ок.
твор цям екс по зи ції вда лося до сяг ти
то го, що кож на со ці аль на са ди ба дзер-
каль но ві доб ра жає ви роб ни чо- е ко но-
міч ний рі вень кла со вих груп се лянс тва
дру гої пол. хІх – поч. хх ст. та вда ло
пе ре дає со ці аль ні кон трас ти.
Наш му зей на ле жить до та ких, що
реп ре зен ту ють до сить ве ли кий ча со-
вий про мі жок іс то рії, то му й іс то рич но-
хро но ло гіч ний прин цип по бу до ви екс-
по зи ції ви ма гає де таль ної ува ги. твор ці
му зею об ра ли ці ка вий і, як ви я ви лося
зго дом, пра виль ний шлях: ство рен ня
роз ді лу най дав ні шо го ча су, ма те рі а ли
яко го гар мо ній но до пов ню ють ос нов ну
ет ног ра фіч ну екс по зи цію му зе ю- се ла.
во на по чи на ла ся ре конс тру йо ва ни ми
пам’ят ка ми ар хе о ло гії, ви яв ле ни ми в
роз коп ках на пе ре яс лав сько му под-
ніп ров’ї, ли ше зго дом зба га ти лася
ма те рі а ла ми особ ли во ці ка вих ар хе о-
ло гіч них по шу ків із те ри то рії усі єї
ук ра ї ни. тут пред став ле ні ок ре мі ар хе-
о ло гіч ні об’єк ти, пе ре ве зе ні мо но лі том
або ж ре конс тру йо ва ні. екс по зи ція у
ці ло му дає уяв лен ня про пе ре біг іс то-
рич них та куль тур ниць ких про це сів,
ві доб ра жає ма те рі аль не та ду хов не
жит тя тих пле мен та на ро дів, які здав-
на жи ли на те ри то рії Над дніп рян щи ни,
а най го лов ні ше, без по се ред ніх пред ків
ук ра їн ців – ран ніх слов’ян та ру си чів- -
ук ра їн ців. ство рен ня роз ді лу “ма те рі-
аль на і ду хов на куль ту ра най дав ні шо го
ча су” дає мож ли вість прос те жи ти
тран сфор ма цію жит ла та ро дин но го
вог ни ща, роз ви ток ре ме сел та про мис-
лів, ево лю цію ду хов но го жит тя, ви ник-
нен ня ві ру вань, зви ча їв та об ря дів.
ме тою екс по зи ції є де монс тра ція
змі ни на род но го жит ла та до маш ньо го
вог ни ща від пе рі о ду піз ньо го па ле о лі ту
до ру бе жу хІх-хх ст., що ро бить ці ліс-
ним це згадане струк тур не ут во рен ня.
для до сяг нен ня від чут тя ре аль ної
дій снос ті бу ла про ве де на ве ли ка ро бо та
зі ство рен ня ху дож ньо го об ра зу му зе-
ю- се ла. до сить проб лем ним був ви бір
міс ця, яке б від по ві да ло умо вам по се-
лен ня лю ди ни з най дав ні ших ча сів.
уро чи ще го ра, де роз мі ще ний му зей,
– ви со ке пла то над уро чи ща ми дніп ра і
тру бе жа. тут зна хо дять ся за лиш ки кур-
га нів епо хи брон зи, мо гиль ни ків та по се-
лень чер ня хів ської куль ту ри, дав ньо-
русь ко го се ли ща хVI I–XVI II ст. Че рез
цю те ри то рію про хо ди ла су хо пут на час-
ЗбереженнЯ концептУальнИХ Засад експоЗИцІЇ переЯславХмельнИцького мУЗею
94
г. коЗІй
ти на дніп ров сько го шля ху (“у гре ки”),
яка збе рег ла ся до на ших ча сів і ста ла
цен траль ною ву ли цею му зе ю- се ла.
кра є ви ди із цер ква ми в цен трі, віт ря ка-
ми і то по ля ми на око ли ці вже вик ли ка-
ють асо ці а ції з дав нім ук ра їн ським
се лом. ве ли ка ува га при ді ля лася ство-
рен ню мік рок ра є ви дів ок ре мих са диб, в
ос но ву яких ляг ли на род ні тра ди ції озе-
ле нен ня.
при про ек ту ван ні на ма га лися ура ху-
ва ти особ ли вос ті лан дшаф ту уро чи ща
го ра, від сут ність у ньо му во дой мищ
зу мо ви ла по я ву двох штуч них став ків, а
нав ко ло них – від по від них мік рок ра є ви-
дів.
му зей іс нує вже 40 ро ків. пам’ят ки
на род ної ар хі тек ту ри, зна ряд дя пра ці,
гос по дар ські прис трої та ме ха ніз ми,
пред ме ти по бу ту, ви ро би на род ної твор-
чос ті, що пе ре бу ва ли пев ний час у рід но-
му се ре до ви щі, пе ре ве зе ні й рес тав ро ва-
ні.
Над хо дить час пов тор них рес тав ра-
цій них ро біт. ви ни кає заг ро за для від-
по від нос ті збе ре жен ня пам’яток, що
про де монс тру ва ли від нов лю валь ні
ро бо ти ос тан ніх ро ків, які про во ди лися
си ла ми му зей них рес тав ра то рів. Із
ко лек ти ву вже піш ли ті спе ці а ліс ти, які
бу ду ва ли за на род ни ми бу ді вель ни ми
тра ди ці я ми ха ти, гос по дар ські спо ру ди
ще в 30-50-х ро ках хх ст., майс тру ва-
ли хат нє на чин ня, меб лі, зна ряд дя пра-
ці. про ек тна до ку мен та ція на ряд
пам’яток на род ної ар хі тек ту ри ве деть-
ся на не на леж но му рів ні, не вис та чає
ква лі фі ко ва них рес тав ра то рів, а та кож
від сут ні кош ти в пов но му об ся зі для
оп ла ти їхніх пос луг та для прид бан ня
від по від них бу ді вель них ма те рі а лів.
все це вик ли кає три во гу не ли ше за
до лю пам’яток на род ної ар хі тек ту ри, а
й за всі до сяг нен ня ма те рі аль ної і
ду хов ної куль ту ри на шо го на ро ду, які
зіб ра ні, збе рі га ють ся у фон дах та екс-
по ну ють ся у пе ре яс лав- хмель ниць ко-
му му зеї на род ної ар хі тек ту ри та по бу-
роль музеЇв у розвитку та популЯризацІЇ
автеНтиЧНих форм фольклору й НародНого
мистецтва
Ñâ³òëàíà Êîëåñíèê (ì. ʳðîâîãðàä)
сьо год ні ми все біль ше звер та є мось
до сво го ми ну ло го – іс то рії, ре лі гії,
на род но го по бу ту, зви ча їв, об ря дів,
ві ру вань – до уяв лень на ших пред ків
про при ро ду та бут тя. фоль клор та
ет ног ра фія на бу ва ють ве ли кої по пу-
ляр нос ті се ред різ них верств на се лен-
ня, до шкіль них прог рам уве де но пред-
мет “На ро до знавс тво”. себ то, цим
ас пек том ук ра їн ської куль ту ри зай ма-
ють ся вже на офі цій но му рів ні. хо ча
дех то вба чає у та ко му яви щі щось ата-
віс тич не та прик лад не, на дає йо му дру-
го ряд но го зна чен ня. але ж, піз на ю чи
се бе та свій рід, лю ди на діз на єть ся не
ли ше про ми ну ле й су час не, а й прос те-
жує шлях у май бут нє.
“На род не мис тец тво – гли бин на кри-
ни ця, звід ки ми чер па є мо нат хнен ня
жи ти, лю би ти, тво ри ти, си лу пе ре ко-
нан ня в іде а лах доб ра і ми ру. На род не
мис тец тво – ду ша на ро ду, по ньо му
мож на склас ти уяв лен ня про те, які ми
є, які на ші іде а ли, упо до бан ня. На род не
мис тец тво є, по су ті, ге но фон дом на шої
ду хов нос ті, наг ро мад же ної про тя гом
сто літь”, – зазначене в. пряд кою.
кі ро вог рад щи на – уні каль ний іс то-
рич ний центр ба га топ лас то вої куль ту-
ри, у якій знай шли ві доб ра жен ня ті бур-
хли ві со ці аль ні та ет но куль тур ні про це-
си, що від бу ва ли ся тут у да ле ко му
ми ну ло му. На зазначеній те ри то рії
знай де но за лиш ки три піль ських по се-
|