Народна творчість у художній освіті
Збережено в:
| Дата: | 2008 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2008
|
| Назва видання: | Музейний збірник |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20610 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Народна творчість у художній освіті / А. Поліщук // Музейний збірник: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2008. — С. 163-164. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-20610 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-206102011-06-02T12:04:07Z Народна творчість у художній освіті Поліщук, А. 2008 Article Народна творчість у художній освіті / А. Поліщук // Музейний збірник: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2008. — С. 163-164. — укр. XXXX-0071 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20610 uk Музейний збірник Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| format |
Article |
| author |
Поліщук, А. |
| spellingShingle |
Поліщук, А. Народна творчість у художній освіті Музейний збірник |
| author_facet |
Поліщук, А. |
| author_sort |
Поліщук, А. |
| title |
Народна творчість у художній освіті |
| title_short |
Народна творчість у художній освіті |
| title_full |
Народна творчість у художній освіті |
| title_fullStr |
Народна творчість у художній освіті |
| title_full_unstemmed |
Народна творчість у художній освіті |
| title_sort |
народна творчість у художній освіті |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| publishDate |
2008 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20610 |
| citation_txt |
Народна творчість у художній освіті / А. Поліщук // Музейний збірник: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2008. — С. 163-164. — укр. |
| series |
Музейний збірник |
| work_keys_str_mv |
AT políŝuka narodnatvorčístʹuhudožníjosvítí |
| first_indexed |
2025-07-02T21:10:42Z |
| last_indexed |
2025-07-02T21:10:42Z |
| _version_ |
1836571052734414848 |
| fulltext |
163
На род не мис тец тво – це са мо бут нє
яви ще на ці о наль ної куль ту ри, пов’яза не
з ми ну лим, сьо го ден ням та май бут нім. а
все, що має май бут нє, по вин но бу ти при-
сут нім у сфе рі ос ві ти. ви ко рис тан ня
на род но го мис тец тва в ос ві ті, йо го вив-
чен ня має дав ні тра ди ції, у то му чис лі в
ра дян ську до бу, по чи на ю чи з ди тя чих
са доч ків, гур тків, за галь но ос віт ніх і
ху дож ніх шкіл та мис тець ких ви щих
нав чаль них зак ла дів.
про те за ко му ніс тич но го ре жи му під-
хід до на род ної твор чос ті був за і де о ло гі-
зо ва ним і од но біч ним. На род на твор чість
є ба га то фун кці о наль ною. будь- я ке зве-
ден ня на род но го мис тец тва тіль ки до
прак тич ної ді яль нос ті, вив чен ня мис-
тець ких тво рів без ду хов ної скла до вої,
приз во дить до не га тив них нас лід ків. від-
ве ден ня на род но му мис тец тву ро лі ли ше
“прик ра си” бу ло по лі ти кою ці лої іс то-
рич ної епо хи, що поз на чи лося на ос віт ніх
прог ра мах, що передбачали вив чення
ли ше зов ніш ніх оз на к на род но го мис тец-
тва. отож у нав чан ні ак цен ту ва лася ува-
га тільки на ор на мен та ції пред ме тів
по бу ту, ко пі ю ван ні ок ре мих тех нік.
у по заш кіль ній ос ві ті в гур тках та
сту ді ях час то до мі ну вав якийсь один
нап ря мок, нап рик лад, вивчення ли ше
пет ри ків ського роз пису. все ін ше іг но ру-
ва ло ся. Не ма ю чи ні чо го про ти пет ри ків-
сько го роз пи су, заз на чи мо, що будь- я ка
ка но ні за ція жи вих форм на род но го мис-
тец тва ве де до стаг на ції і втра ти го лов но-
го – ор га ніч нос ті.
На пре ве ли кий жаль, у гур тках учи-
тель пра цює з діть ми різ но го ві ку за од ні-
єю прог ра мою. без під трим ки в ос на щен-
ні пот ріб ни ми інс тру мен та ми, на оч ни ми
ма те рі а ла ми, під руч ни ка ми вчи тель
за ли ша єть ся на о дин ці з проб ле ма ми
пе да го гіч но го ха рак те ру. весь його дос-
від, час то да ле кий від прак ти ки на род но-
го мис тец тва, впро вад жу єть ся у шкіль ну
ос ві ту, ізо льо ва но від дже рел на род ної
твор чос ті. поза ува гою ли ша єть ся най-
важ ли ві ше – ду хов ні тра ди ції, які
неможливо осягнути за со ро к п’ять хви-
лин уро ку (над то, коли для цьо го не має ні
ба жан ня, ані від по від них знань).
за раз у шкіль но му нав чан ні ду хов на
куль ту ра на шо го на ро ду вик ла да єть ся у
курсах різ них пред ме тів. та к “На ро до-
знавс тво”, “ху дож ня пра ця”, “об ра зот-
вор че мис тец тво”, “му зи ка”, “ук ра їн-
ська лі те ра ту ра”, “ху дож ня куль ту ра”,
“ос но ви ети ки і ес те ти ки” вив ча ють
на род ну твор чість роз різ не но, у різ них
кла сах. во ни роз ве де ні в ча сі. ми про по-
ну є мо їх ін тег ру ва ти і вва жа є мо, що
об’єднан ня усьо го ес те тич но го цик лу з
1-го по 12-й класи забезпечить прі о ри-
тет не впро вад жен ня на ці о наль них
ду хов них тра ди цій. особ ли во важ ли во,
щоб ці прі о ри те ти вра хо ву ва ли ся при
на пи сан ні но вих шкіль них і ву зів ських
прог рам.
для то го, аби на род на мис тець ка твор-
чість, її тра ди ції мог ли ре аль но впли ва ти
на фор му ван ня та роз ви ток на ці о наль ної
куль ту ри, не об хід но від но ви ти її вза є-
мозв’язок з ос ві тою. при цьо му важливо
поз бу ти ся не га тив них со ці аль них тра ди-
цій не дав ньо го ми ну ло го, ко ли про фе сій-
не мис тец тво обс лу го ву ва ло по лі тич ні
за мов лен ня, а на род не – сприй ма лося як
роз ва га і зов ніш ня прик ра са. Ясно, що
на ша ху дож ня ос ві та ще дов го ма ти ме
про я ви вуль гар но го ака де міз му. Щоб
пе ре мог ти увесь цей не га тив, тре ба ство-
рю ва ти прин ци по во но ві нав чаль ні прог-
ра ми для шкіл і ву зів, в яких на род не
мис тец тво постане як втілення ду хов но го
жит тя нашого народу.
Нас тав час справ жньої по шанування
вчи те ля, а не дек ла ра тив ної чи нов ниць-
кої ува ги до про цен тів йо го ма те рі аль них
стат ків. тре ба під три ма ти, пе ре ду сім,
йо го про фе сій ну гід ність, до по мог ти йо му
не втра ти ти на дію, що йо го пра ця бу де
пот ріб на й зав тра. Че рез учи те ля ми зак-
ла да є мо в май бут нє не тіль ки все
найкраще, але й не га тив ні тенденції
ми ну лих ро ків і сьо го ден ня. вий ти із
за ча ро ва но го ко ла проб лем не мож ли во
наУкове вИданнЯ
НародНа творЧІсть у художНІй освІтІ
Àëëà Ïîë³ùóê (ì. Êè¿â)
164
а. полІщУк
На род на кар ти на – один із най цін-
ні ших жан рів ук ра їн сько го на род но го
мис тец тва, що на су час но му ета пі не
втра чає сво го по тен ці а лу.
у ба га тій різ ноп ла но вій збір ці дер-
жав но го му зею на род ної ар хі тек ту ри
та по бу ту НаН ук ра ї ни ко лек ція
на род ної кар ти ни пол тав щи ни пред-
став ле на най пов ні ше (по над 50 оди-
ниць) та по сі дає чіль не міс це.
ком плек ту ван ня ко лек ції роз по ча-
ло ся ра зом зі ство рен ням му зею в
1969 р. по шу ко во- зби раль ниць ка
ро бо та про во ди ла ся в ме жах ко лиш-
ньої пол тав ської гу бер нії на у ков ця ми
Щер бань с., зяб люк Н., га йо вою Є.,
мар чен ко т. На пол тав щи ні мож на
ви ді ли ти де кіль ка осе ред ків на род но-
го ма лярс тва – су час ний Но во- сан-
жар ський р-н та м. мир го род.
На род ні кар ти ни, що збе рі га ють ся
у фон дах му зею, можна кла си фі ку-
вати за жан ра ми та ма те рі а лом, який
ви ко рис то ву вав ся. за жан ра ми ви ді-
ля ють сю жет ні (по бу то ві) тво ри, пор-
трет, пей заж, на тюр морт; за ма те рі а-
лом – кар ти ни, пи са ні пе ре важ но олій-
ни ми фар ба ми на по лот ні, дош ці,
фа не рі, склі. біль шість із них – ано-
нім ні, за ви нят ком ро біт су час них
ав то рів. да ту ють ся хІх–хх ст.
ок ра са збір ки – сю жет ні роботи, де
від тво ре но ук ра їн ський по бут, зви чаї
та об ря ди. Най час ті ше трапляється
мо тив “ко зак і дів чи на”. це тво ри:
“дів чи на моя, на пої ко ня” (с. за че пи-
лів ка Но во- сан жар сько го р-ну),
“На тал ка” (ху тір тер ге лі Но во- сан-
жар сько го р-ну), “про щай, дів чи но”
(смт ко тель на), “ко зак від’їжд жає,
дів чи нонь ка пла че”(с. ле лю хів ка
Но во- сан жар сько го р-ну), “по во ду”
(с. ос тан’є ве ли ко ба га чан сько го р-ну).
у них майс три по бу то во го жан ру тор-
ка ють ся те ми, що роз кри ває склад ні
люд ські сто сун ки. ана лі зу ю чи еле-
мен ти кар тин та ко го сю же ту, по мі ча є-
мо, що, крім пос та тей ко за ка і дів чи ни,
тут обов’яз ко во зоб ра же ні ін ші де та лі.
це – кри ни ця, яка зав жди міс тить ся
між за ко ха ни ми. во на їх роз’єд нує і
од но час но єд нає, сто їть ближ че до дів-
чи ни, бо це влас ність її бать ків. за
спи ною дів чи ни – рід на ха та із сад ком
– сим вол на род но го жит тя. за спи ною
ко за ка – до ро га, по ле, степ. тоб то зав-
жди зображене місце, пов’яза не з ман-
дрів кою: бі ля кри ни ці, за се лом, на
НародНа картиНа полтавЩиНи
(з фоНдІв дмНапу)
Ñâ³òëàíà Ïîíîìàðåíêî (ì. Êè¿â)
без пе ре ко нан ня у важ ли вос ті спіль ної
спра ви роз вит ку на шої куль ту ри і збе ре-
жен ня на род них ду хов них тра ди цій.
На ча сі ство рен ня ці ліс ної системи
жит тє ді яль нос ті на род но го мис тец тва з
ін тег ра ці єю йо го в ос нов ні га лу зі ос ві ти.
для цьо го пот ріб на не тіль ки дер жав на
опі ка, а й об’єд нан ня зу силь на рів ні
твор чих люд ських зв’яз ків. про ве ден ня
мис тець ких се мі на рів із за лу чен ням
пе да го гів та вчи те лів пог ли бить цей
зв’язок. при род но, що твор чість на род-
них майс трів, слід вис віт лю ва ти не тіль-
ки на вис тав ках чи свя тах у му зеї на род-
ної ар хі тек ту ри. аджи поп ри про ве ден-
ня цих ко рис них за хо дів, су час ні на род ні
майс три, їх мис тець кий до ро бок ма ло
дос туп ні учи те лям. бра кує ви дань та
від по від ної лі те ра ту ри з на род ної твор-
чос ті, не об хід ної для про фе сій ної ро бо ти
учи те ля. літ ні прак ти ки для уч нів, ор га-
ні зо ва ні по му зе ях на род но го мис тец тва
та ар хі тек ту ри, тре ба до пов ни ти від по-
від ною пе да го гіч ною прак ти кою для вчи-
те лів. Най тіс ні ший зв’язок на род ної
твор чос ті з пе да го гіч ни ми інс ти ту та ми
дасть цін ний дос від май бут нім учи те-
лям, які не втра ча тимуть ко рін ня на шої
куль ту ри. кон крет ні фор ми й ме то ди
та кої спів пра ці мож на ви ро би ти спіль-
|