Бджільництво в Україні
Збережено в:
Дата: | 2008 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2008
|
Назва видання: | Музейний збірник |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20613 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Бджільництво в Україні / Л. Потапенко // Музейний збірник: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2008. — С. 178-184. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-20613 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-206132011-06-02T12:04:37Z Бджільництво в Україні Потапенко, Л. 2008 Article Бджільництво в Україні / Л. Потапенко // Музейний збірник: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2008. — С. 178-184. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. XXXX-0071 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20613 uk Музейний збірник Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
format |
Article |
author |
Потапенко, Л. |
spellingShingle |
Потапенко, Л. Бджільництво в Україні Музейний збірник |
author_facet |
Потапенко, Л. |
author_sort |
Потапенко, Л. |
title |
Бджільництво в Україні |
title_short |
Бджільництво в Україні |
title_full |
Бджільництво в Україні |
title_fullStr |
Бджільництво в Україні |
title_full_unstemmed |
Бджільництво в Україні |
title_sort |
бджільництво в україні |
publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
publishDate |
2008 |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20613 |
citation_txt |
Бджільництво в Україні / Л. Потапенко // Музейний збірник: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2008. — С. 178-184. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
series |
Музейний збірник |
work_keys_str_mv |
AT potapenkol bdžílʹnictvovukraíní |
first_indexed |
2025-07-02T21:10:50Z |
last_indexed |
2025-07-02T21:10:50Z |
_version_ |
1836571060508557312 |
fulltext |
178
наУкове вИданнЯ
бджІльНицтво в украЇНІ
Ëþäìèëà Ïîòàïåíêî (ì. Êè¿â)
бджіль ниц тво – один із най дав ні-
ших про мис лів лю ди ни. в ук ра ї ні це
за нят тя вва жа ло ся про мис лом від
бо га. На ші пред ки вва жали, що сам
гос подь пос лав свя тих зо си ма та
са ва тія при нес ти “бо жу ро біт ни цю”
на русь із зем лі Єги пет ської. І свя ті
при нес ли бджо ли ну мат ку в сво є му
по со хо ві, а бджо ли, під ня ті ар хан ге-
лом гав ри ї лом із зем лі, при ле ті ли за
ни ми ве ли кою хма рою. жод ну ко ма ху
не ша ну ва ли так в на ро ді, як бджо лу.
Її на зи ва ли свя тим ство рін ням та
“бо жою му хою”, го во ри ли ді тям:
“ма ла бджіл ка, а й та пра цює”. а най-
ви щою пох ва лою для лю ди ни був вис-
лів: пра цює, як бджо ла.
та хоч се ля ни здав на вва жа ли свя-
ти ми зас туп ни ка ми і пок ро ви те ля ми
бджіль ниц тва свя тих со ло вець ких
чу дот вор ців зо си ма і са ва тія, які в
хV ст. зас ну ва ли чо ло ві чий мо нас тир
на со ло вець ких ост ро вах в ар хан-
гель ській гу бер нії, пи сем ні дже ре ла
свід чать, що бджо ли, і на віть па сі ки,
з’яви ли ся на те ре ні ук ра ї ни на ба га то
ра ні ше. “бать ко іс то рії” ге ро дот ще в
444–445 рр. до р. х. за хоп ле но опи су-
вав ба гатс тва на шо го краю, зга ду ю чи
роз по ві ді де я ких ман дрів ни ків про
ве ли чез ну кіль кість бджіл, що ін ко ли
че рез них на віть не мож на бу ло по до-
ро жу ва ти. у цей час бджіль ниц тво
бу ло од ним із го лов них на ці о наль них
про мис лів, а мед і віск – го лов ни ми
дже ре ла ми ба гатс тва. крім внут ріш-
ньо го спо жи ван ня, ду же ба га то ме ду і
вос ку ви во зи лося за кор дон. Їх ку пу-
ва ли гре ки, ва ря ги, ара би, єв реї. д.
Явор ниць кий у книж ці “На рис іс то рії
ук ра ї ни” пи ше: “грець кі, чор но мор-
ські ко ло нії не гай но зав’яза ли із ни ми
(слов’яна ми) тор го вель но- об мін ні зно-
си ни, ви во зя чи з Над дніп ров’я і Над-
дніс тров’я – як од на ко во свід чать всі
дже ре ла – хут ро, мед, віск, ри бу та
не віль ни ків, а ін ко ли й збіж жя. зно си-
ни ці, що да лі, то все по ши рю ва лись і
в х сто літ ті”.
ві зан тія май же вик люч но жи ла з
ба ри шів, які ма ла з Над дніп ров’я
че рез свої крим ські ко ло нії. у “по віс ті
вре м’я них літ” ві до мо го лі то пис ця
Нес то ра та кож зна хо ди мо під твер-
джен ня ви со ко го рів ня роз вит ку
бджіль ниц тва в ки їв ській ру сі. у 911
р. ки їв ський князь олег піс ля пе ре-
мож но го по хо ду на цар го род ук лав з
гре ка ми уго ду, згід но з якою русь кі
куп ці ма ли пра во вво зи ти мед і віск у
ві зан тію, не спла чу ю чи ми та. у лі то-
пи сі та кож опи са но то го час ний зви чай
об да ро ву ва ти іно зем них пос лів. так, у
945 р. ки їв ський князь Ігор об да ро вує
при бу лих грець ких пос лів хут ром,
ра ба ми і вос ком. а ко ли кня ги ня оль га
в 957 р. їз ди ла до цар го ро ду, то її суп-
ро вод жу ва ли 44 ко раб лі, на ван та же ні
ме дом, вос ком і хут ром.
та кож у пер шо му за ко но дав чо му
ко дек сі ки їв ської ру сі – “русь ка прав-
да”, ук ла де но му ще в хІ ст., зна хо ди-
мо стат ті, які ре гу лю ють збе ре жен ня і
роз ви ток бджіль ниц тва (бор тниц тва).
жод но му про мис лу в “русь кій прав-
ді” не при ді ле но скіль ки ува ги, як
бор тниц тву, – аж 7 ста тей. це під-
твер джує ве ли ке зна чен ня бор тниц-
тва в ки їв ській ру сі. дій сно, мед і віск
бу ли в ки їв ській ру сі на йос нов ні шою
фор мою зби ран ня да ни ни, а бджо ли ні
про дук ти бу ли ос нов ни ми то ва ра ми в
тор гів лі з ін ши ми кра ї на ми. до то го ж,
з ме ду го ту ва ли лі ки, об ря до ві стра ви,
ва ри ли зна ме ни тий хміль ний на пій. у
ко ляд ках мед зга ду єть ся як пер ший зі
свя тих на по їв. він приз на чав ся ли ше
для гос по да ря ха ти й най по чес ні ших
гос тей.
а в цьо го па на скам’я зас ла на,
та на тій скам’ї три куб ки сто ять,
в пер шо му куб ці – ме док- со ло док,
в дру го му куб ці – кріп кеє пи во,
179
бджІльнИцтво в УкраЇнІ
в тре тьо му куб ці – зе ле не ви но.
ме док- со ло док для па на то го,
кріп кеє пи во для жін ки йо го,
зе ле не ви но для йо го ді ток.
ба га то вос ку йшло на цер ков ні пот-
ре би. вос ко ва сві ча бу ла обов’яз ко вим
ри ту аль ним ат ри бу том під час на род-
жен ня і при хре щен ні, під час ве сіль-
но го об ря ду і в час смер ті.
при важ ких по ло гах за па лю ва ли
свіч ку, щоб по лег ши ти на род жен ня
ди ти ни. то му, хто по ми рав, да ва ли в
ру ки свіч ку, щоб по лег ши ти від хід.
удав ни ну пов сю ди на ук ра ї ні ви го-
тов ля ли свіч ки вдо ма. са ме ви го тов-
лен ня свіч від бу ва ло ся з ве ли ким бла-
го го він ням. за па лю ва ли лам пад ку
пе ред іко на ми, про ка зу ва ли мо лит ви,
то пи ли на при піч ку най чис ті ший віск і
в ньо го “огор та ли” гніт. особ ли во го
по ши рен ня на бу ли свіч ки- трій ці, ви го-
тов ле ні за особ ли вою тех но ло гі єю, роз-
ма льо ва ні й прик ра ше ні. особ ли ве зна-
чен ня для ук ра їн ців ма ла страс на сві ча.
по вер нув шись із цер кви піс ля ве чір ні
страс но го (Чис то го) чет вер га, з нею
об хо ди ли все обій стя: ха ту, ко мо ру,
клу ню, стай ню. скрізь ви па лю ва ли
хрес ти на вхо ді і на вік нах – від не чис ті.
се ля ни іно ді ви го тов ля ли страс тні сві чі
ди во виж них роз мі рів – два ар ши ни
зав дов жки й до де ся ти фун тів ва гою.
вва жа ло ся, що особ ли во ве ли ку си лу
ма ла сві ча, яка го рі ла, із ро ку в рік, під
час два над ця ти страс тей. хто має та ку
сві чу, у то го в ха ті па ну ва ти ме лад і в
гос по дарс тві усе вес ти меть ся. три ма ли
та ку сві чу на по ку ті.
На за хід ній ук ра ї ні до днів де я ких
свя тих, най час ті ше на свя то зи мо во го
ми ко ли, ро би ли спіль ну ми ро ву сві чу
ва гою до шіс тде ся ти кі лог ра мів. во на
на га ду ва ла фі гу ру лю ди ни, ма ла вис-
ту пи, схо жі на ру ки, на які одя га ли
со роч ку. На ми ко ли се ля ни з ці єю
мир ською сві чею об хо ди ли все се ло,
спі ва ли ми ко ла їв ські ко ляд ки:
Ішов ми ко лай, луж ком- бе реж ком,
свя тий ми ко лай, луж ком- бе реж ком.
та й го нив ко ней сріб ним ба тіж ком,
свя тий ми ко лай, сріб ним ба тіж ком.
сріб ним ба тіж ком до ха зя ї на,
свя тий ми ко лай, до ха зя ї на.
го нив він ко ней із до лин і гір,
свя тий ми ко лай, із до лин і гір.
Із до лин і гір наг нав по вен двір,
свя тий ми ко лай, наг нав по вен двір.
ой ха зя ї не, не спи, не зі вай,
Не спи, не зі вай, ме ди по да вай.
свя тий ми ко лай, ме ди по да вай.
по ма гай біг вам, свя тий ми ко лай.
свя тий ми ко лай, по ма гай біг вам.
На гро мад ські пот ре би ко жен гос-
по дар, до яко го за хо ди ла та ка про це-
сія, мав да ти тро хи збіж жя. піс ля
об хо ду сві чу збе рі га ли до нас туп но го
свя та в од ній з ро дин. ві ри ли, що та ка
мир ська сві ча мо же при нес ти щас тя й
доб ро меш кан цям осе лі, де во на “зу пи-
нить ся”.
ос кіль ки мед і віск ко рис ту ва ли ся
ве ли ким по пи том, то ко жен хо тів ма ти
їх як най біль ше, а та кож і бджіл, які
ство рю ва ли ці про дук ти бджіль ниц-
тва. спо чат ку лю ди на ма га ли ся ма ти
як най біль ше бор тей. та пос ту по во,
при див ля ю чись до жит тя бджіл і вив-
ча ю чи йо го, лю ди нав чи ли ся “бу ду-
ва ти” штуч ні жит ла для бджіл –
ву ли ки. Як що рап том зва лю ва ло
де ре во з бор тю чи від ста рос ті, бор-
тник ря ту вав свої бджо ли. він ви ру-
бу вав зі стов бу ра ко ло ду з бор тю,
дов жи ною пів то ра- два мет ри, за леж-
но від ве ли чи ни бор ті. а що бджо ли
бі ля по ва ле но го де ре ва круж ля ли
вго рі, то бор тник на ма гав ся під ня ти
ви ру ба ну ко ло ду з бор тю на су сід нє
де ре во й зак рі пи ти там. втім, не зав-
жди вда ва ло ся ви ру ба ну ко ло ду в той
са мий день під ня ти й вста но ви ти на
де ре ві, для цьо го пот ріб ні бу ли ду же
міц ні ві рьов ки, спе ці аль ні прис трої
(ве ли кі де рев’яні ко ле са), та й од ній
лю ди ні зро би ти цю ро бо ту не під си лу.
то му до во ди ло ся ли ша ти ко ло ду з
бджо ла ми на де кіль ка днів на зем лі. І
от, прий шов ши че рез де кіль ка днів,
бор тник по мі чав, що бджо ли не ки да-
ли гніз да в ко ло ді, яка сто я ла на зем-
лі, і по чу ва ли се бе там до сить доб ре.
отож, не бу ло край ньої пот ре би та кі
ву ли ки- ко ло ди під ні ма ти й вста нов-
180
л. потапенко
лю ва ти на де ре вах. спер шу та кі бор-
тьо ві ву ли ки бу ли роз ки да ні по лі сах.
там, де ліс ви ру бу вав ся, во ни сто я ли
на пнях. у дав ни ну та кі міс ця на зи ва-
ли па сі ка ми, то му й су куп ність ву ли-
ків- ко лод, які там сто я ли, по ча ли
на зи ва ти па сі ка ми.
збіль шен ню кіль кос ті бджо ло сі-
мей спри я ло що річ не ро їн ня бджіл.
спо чат ку лю ди нав чи ли ся при ма ню-
ва ти рої у на пе ред під го тов ле ні бор ті
чи ву ли ки- ко ло ди, на во щу ю чи їх і
на ти ра ю чи спе ці аль ни ми так зва ни-
ми ма точ ни ми тра ва ми: ме лі сою, чеб-
ре цем, ма те рин кою, м’ятою, лис тям
смо ро ди ни, а по тім нав чи ли ся і пе ред-
ба ча ти ви хід рою, ло ви ти йо го й сад-
жа ти у ву лик.
Щоб ло ви ти рої, пот ріб но бу ло пос-
тій но бу ти бі ля сво їх бджіл, і па січ ни-
ки по ча ли спо руд жу ва ти тим ча со ве
жит ло (хо ча б ку рінь) бі ля ву ли ків або
нав па ки – вста нов лю ва ти ву ли ки ко ло
осе лі.
Із хро нік по ля ка ан о ні ма гал ла
до ві ду є мо ся про іс ну ван ня вже в хІ ст.
па сік на ук ра ї ні. він пи сав: “Я ба чив на
цій зем лі над зви чай но ба га то бджіл,
па сік у сте пах і бор тей у лі сах”. а іс то-
рик в. ляс ко рин ський у сво їй кни зі
“Іс то рія пе ре яс лав ської зем лі з най-
дав ні ших ча сів до по ло ви ни хІ ІІ сто-
літ тя” від мі чав: “у пе ре яс лав ській
зем лі, так са мо як і в ін ших зем лях, у
зв’яз ку з ліс ним ба гатс твом, дав но вже
іс ну ва ло па січ ниц тво”. у сьо мо му то мі
“Іс то рія ук ра ї ни- ру сі. ко заць кі ча си
до ро ку 1625” м. гру шев сько го від зна-
че но: “На віть у су хих ра хун ко ви чів,
пра ви тельс твен них ре ві зо рів, що опи-
су ва ли до хо ди ук ра їн ських ста рос тів у
хVІ ст., зна хо ди мо опис ба га тих па сік.
“суть ин ше па сі ки, іж і три се ли ща за
од ну па се ку не сто ят”, – пи ше ре ві зор
про мі щан брац слав ських, – “при ко то-
рой есть на ми лю зем ли, а в на и мен шое
пол ми ле; так же в не го паш ня, ста вы
спус тные, пчол мнос тво, зверъ вся кий,
са ды и ого ро ды ово що вым рос кош ныи
и ве ли кий иной по жи ток... паш ня там
ро дить збо жье вся кое зав жды мней,
не же ли при ко то ромъ ин шомъ замъ-
ку”.
за нят тя па січ ниц твом ва жа ло ся
свя тою спра вою. па сі ки бу ли при
мо нас ти рях і цер квах, три ма ли бджіл
ко за ки і прос тий люд. у се лах, ху то-
рах, на уз ліс сях сто я ли па сі ки, в яких
пе ре ва жа ли ву ли ки- ко ло ди.
в ук ра ї ні аж до поч. хІх ст. іс ну-
ва ло три ос нов них ти пи ву ли ків:
1) ву ли ки- ко ло ди (бор тя ки, сто я-
ки, пень ки);
2) дуп лян ки або без дон ки;
3) ки ма ки, ко ші, са пет ки- ву ли ки.
Най більш ста рі ук ра їн ські ву ли ки
– це, без пе реч но, ву ли ки- ко ло ди. з
тов сто го де ре ва (ді а мет ром не мен ше
50 см) ви ру бу ва ли чи ви па лю ва ли
ко ло ду зав дов жки з пів то ра мет ра.
спо чат ку ви дов бу ва ли довж – дов гий
от вір ши ри ною 10-13 см і дов жи ною
від 50 до 100 см. по тім цей от вір роз-
ши рю ва ли со ки рою вглиб ко ло ди, щоб
ут во ри лася по рож ни на ок руг лої чи
тра пе це вид ної фор ми, при чо му вер-
хню час ти ну ро би ли тро хи шир шою,
ніж ниж ню. гли би на ці єї по рож ни ни
за ле жа ла від тов щи ни ко ло ди, так як
тов щи на сті нок ву ли ка по вин на бу ла
бу ти не мен ше 10 см. довж щіль но
зак ри ва єть ся дво ма втул ка ми (вер-
хньою дов жі єю і ниж ньою дов жі єю),
щоб мож на бу ло ог ля ну ти вер хню або
ниж ню час ти ну гніз да, не роз кри ва ю-
чи всьо го ву ли ка, аби мен ше три во-
жи ти бджіл. Ін ко ли втул ки ще зак ри-
ва ють міц ною дош ко ю- сніт тю, яка
зак ріп лю ва ла ся на ко ло ді ду бо ви ми
гвіз дка ми- диб ля ми. уліт ку у ве ли ку
спе ку па січ ник вий мав ниж ню дов-
жію, а от вір зак ри вав ли ше сніт тю.
так гніз до кра ще про віт рю ва лось і
бджо ли кра ще пе ре но си ли ви со ку
тем пе ра ту ру. зи мою ж па січ ник клав
у ву лик на дно жмут су хої жит ньої
со ло ми, яка має влас ти вість ду же доб-
ре вби ра ти во ло гу, і під стінь та кож
ро би ла ся прок лад ка з жит ньої су хої
со ло ми. це за хи ща ло бджіл від зи мо-
во го й вес ня но го хо ло ду й над мір ної
во ло гос ті. Якщо ж па сі ка сто я ла в лі сі,
то стінь за хи ща ла бджіл і від вед ме-
дів.
у ко ло ді роб лять ще один ма лень-
кий от вір- льо ток, че рез який бджо ли
181
за лі та ють у ву лик і ви лі та ють з ньо-
го. він міс тив ся або нав про ти дов жа,
або під ку том 90° до дов жа, май же
по се ре ди ні дуп ла, трош ки ближ че до
сте лі. льо ток час то ро би ли у виг ля ді
пря мо кут но го от во ру, роз мі ром десь
4х8 см. у ньо го встав ля ли ко ну со по-
діб ний вкла диш, який од ним кін цем
тро хи вис ту пає з льот ка че рез стін ку
на зов ні, з дру гим, прой шов ши че рез
внут ріш ню по рож ни ну ву ли ка, упи-
ра єть ся в про ти леж ну її стін ку. цей
вкла диш пе рек ри ває льо ток, за ли-
ша ю чи дві вер ти каль ні щі ли ни з обох
бо ків зав шир шки 1–2 см, і слу жить
опо рою для стіль ни ків, обе рі га ю чи їх
від об ри ван ня. Ін ко ли льот ки ро би ли
круг лої фор ми. Над льот ком і під ним
за би ва ли де рев’яні ло па точ ки, з яких
ниж ня пра ви ла за при літ ну дощеч ку,
а вер хня за хи ща ла бджіл від до щу.
усе ре ди ну ву ли ка встав ля ють дві
хрес то ви ни: од ну у вер хній час ти ні,
на від ста ні 25–32 см від сте лі, дру гу
на 15–20 см ниж че льот ка. ці дві хрес-
то ви ни та кож слу жи ли опо рою для
стіль ни ків, обе рі га ю чи їх від обри ван-
ня.
Щоб за хис ти ти ву ли ки- ко ло ди від
до щу та від сон ця у літ ню спе ку, їх
нак ри ва ли пок рів ля ми з со ло ми, ко ри,
де ре ва, а ін ко ли й че реп’яни ми.
ста ви ли ву ли ки ко ло ди чи прос то
на зем лі, чи на пнях від зру ба них
де рев, чи на не ви со ких під став ках з
де ре ва або ка ме ню.
Як що ко ло да бу ла ду же тов ста, то
з неї на віть ро би ли ву лик на дві чи
три бджо ло сім’ї, ви дов бу ю чи в ко ло ді
дві чи три по рож ни ни, від по від но
об лаш то ву ю чи їх.
ву ли ки- ко ло ди бу ли ду же гро міз-
д ки ми, важ ки ми, то му їх ду же рід ко
пе ре во зи ли з од но го міс ця на дру ге,
ду же рід ко за но си ли на зи му в ом ша-
ни ки, так як тов сті стін ки цих ву ли ків
до сить доб ре за хи ща ли бджіл від
мо ро зу.
де що піз ні ше в ук ра ї ні ви ник ли
ву ли ки- дуп лян ки або, як ще їх на зи-
ва ли, без дон ки. дуп лян ки бу ли на ба-
га то мен ші від ву ли ків- ко лод, їх ви со-
та ся га ла не біль ше мет ра, і во ни ма ли
на ба га то тон ші стін ки. дуп лян ки не
ма ли дов жії, не ма ли дна, то му ін ша
їх наз ва – без дон ки. у стін ках дуп-
лян ки був ли ше один от вір – льо ток.
усе ре ди ні, в од но му чи двох міс цях,
зак ріп лю ва ли ся лег кі хрес то по діб ні
по пе реч ки (вто ри ці) для під трим ки
стіль ни ків. дуп лян ки, як і ву ли ки- ко-
ло ди, нак ри ва ли бе рес тою, че реп’яни-
ми і со лом’яни ми пок рів ля ми. ста ви-
ли дуп лян ки від кри тим дном пря мо
на зем лю і ос но ву дуп лян ки при ко пу-
ва ли. Іно ді для збіль шен ня об’єму
ву ли ка під дуп лян кою ви ко пу ва ли
ям ку, щоб бджо ли мог ли бу ду ва ти
там стіль ни ки. дуп лян ки ви дов бу ва-
ли з ли пи, віль хи чи ду ба. ду же час то
дуп лян ки ви го тов ля ли з де рев, які
вже ма ли при род ні дуп ла, звід си, оче-
вид но, по хо дить і наз ва дуп лян ка.
дуп лян ки бу ли не та кі важ кі, як ву ли-
ки- ко ло ди, і це да ва ло мож ли вість
ви во зи ти бджіл на ро їн ня і на взя ток
на ли пу, ака цію, греч ку, бу дяк, на
ота ву. вес ною у лі сі на ба га то ра ні ше
зац ві та ють де ре ва й пер воц ві ти, ніж
на по лях і в са дах бі ля осель. то му
па січ ни ки ран ньої вес ни ви во зи ли
ву ли ки на уз ліс ся чи до лі су, щоб
бджо ли ні сім’ї доб ре зміц ні ли на ран-
ніх лі со вих ме до но сах, да ли гар ні рої,
а по тім за без пе чи ли доб рий взя ток.
Як що лі су поб ли зу не бу ло, то па січ-
ни ки ви во зи ли ву ли ки в луг, де рос ло
ба га то верб, ло зи, ше лю ги та ін ших
ку що вих де ре в. па січ ни ки ду же
ша ну ва ли вер бу, яка зац ві тає най-
пер шою з усіх де рев нап ри кін ці бе рез-
ня і дає бджо лам ба га то ме ду й нек та-
ру. па січ ни ки зна ли, що пи лок і нек-
тар з вер би ма ють спе ци фіч ні оз до-
ров чі влас ти вос ті для бджіл. бі ля
ві до мої шко ли бджіль ниц тва в се лі
паль чи ки Чер ні гів ської об лас ті наш
ве ли кий па січ ник, зас нов ник ці єї шко-
ли, пет ро про ко по вич ра зом із сво ї ми
уч ня ми на са див бі ля 2000 верб. та кож
лі си ук ра ї ни ба га ті на віль ху, бе рест,
клен, ди ку гру шу, які цві туть у бе рез-
ні та квіт ні і є гар ни ми ме до но са ми.
але най кра щим ме до но сом на ших
лі сів є ли па. зац ві тає во на нап ри кін ці
чер вня, на по чат ку лип ня. На ук ра ї ні
бджІльнИцтво в УкраЇнІ
182
л. потапенко
най більш по ши ре ні сор ти ли пи:
– ли па ши ро ко лис та, яка дає 600–
1000 кг ме ду з гек та ру на сад жень;
– ли па дріб но лис та, яка дає 800 кг
ме ду з гек та ра на сад жень;
– ли па пух нас та, яка рос те на пів-
ден но му за хо ді ук ра ї ни і дає 1200 кг
ме ду з гек та ра на сад жень.
ли по вий мед зав жди був ос нов ною
час ти ною то вар ної про дук ції ба га тьох
па сік.
з лу гів і лі сів взя ток бу ває в пер-
шій по ло ви ні лі та, до Іва на ку па ла;
греч ка цві те у жни ва, піс ля пет ра та
аж до спа са або до пер шої пре чис тої.
а під час пет рів ки зац ві та ють бу дя ки
й ін ко ли їх так бу ває ба га то, що “по ле
на че ки тай кою вкри те, а прой ди по лем
– па хо щі, аж го ло ва вер тить ся”. (І.
лах но. “про бджіл”). то му па січ ни ки
вес ною ви во зять па сі ки в ліс або в луг,
в пет рів ку ви во зять на бу дя ки, а у
жни ва – на греч ку.
пе ре во зи ли бджіл тіль ки вно чі. віз
має бу ти як най біль ший і доб ре на топ-
та ний со ло мою чи сі ном. льо ток у дуп-
ля нок при цьо му зак ри ва ли, а дно
зав’язу ва ли “рід ким” по лот ном, яке
доб ре про пус ка ло по віт ря. дуп лян ки
най кра ще ста ви ти рів но, щіль но,
прокла да ю чи між ни ми со ло му, і міц-
но ув’язу ю чи мо туз ка ми. при чо му
дуп лян ки на віз ста ви ли так, щоб реб-
ро со тів у кож ній дуп лян ці бу ло зо рі-
єн то ва не вздовж во за, так со ти мен ше
об ри ва ли ся. На один віз ув’язу ва ли до
двад ця ти дуп ля нок. так упа ко ва ні
бджо ли мож на бу ло пе ре во зи ти од ні-
єю па рою во лів. бджіл зав жди на ма-
га ли ся пе ре во зи ти са ме во ла ми, бо
во ни більш рів но йдуть і не шар па ють
як ко ні, та й ре а гу ють на уку си бджіл,
во ли на ба га то спо кій ні ше, ніж ко ні,
яких в та ко му ви пад ку вза га лі не
мож на спи ни ти. Як що дуп ля нок бу ло
ба га то, то од на па ра во лів мог ла вез ти
у два во зи (зад ній прос то прив’язу-
вав ся до пе ред ньо го).
па січ ни ки ін ко ли пе ре во зи ли
бджіл на від стань, яку не мог ли прой-
ти во ли за од ну ніч. то ді вран ці зу пи-
ня ли ся, зні ма ли ву ли ки з во за, від-
кри ва ли льот ки і да ва ли мож ливість
бджо лам об ле ті ти ся. вве че рі зно ву
па ку ва ли бджіл на віз і їха ли да лі.
На ма га ли ся при вес ти бджіл на взя ток
до схо ду сон ця і вста но ви ти ву ли ки на
від ста ні 50–100 м від ме до но сів.
Як що зас то со ву ва ла ся ро є бій на
сис те ма до бу ван ня ме ду, то на по чат-
ку го лов но го взят ку (нап рик лад, ко ли
цві те греч ка), па січ ни ки “пус ка ли на
мед” бджіл. дуп лян ки доб ре під ку рю-
ва ли ди мом, пе ре вер та ли і сту ком
гна ли бджіл уго ру, щоб зло ви ти мат-
ку. злов ле ну мат ку зак ри ва ли в клі-
точ ку, яку зак ріп лю ва ли у ву ли ку
бі ля льот ка. у та кій си ту а ції до рос лі
бджо ли не зай ня ті по дог ля ду за мат-
кою і чир вою, і всі зби ра ють мед. за
5–6 днів доб ро го взят ку бджо ли прос-
то “за ли ва ють” дуп лян ку ме дом. але
до осе ні бджіл у та кій дуп лян ці бу де
ду же ма ло, та ка сім’я не пе ре зи мує.
На від мі ну від ву ли ків- ко лод, дуп-
лян ки на зи му тре ба ду ло хо ва ти від
хо ло ду. для цьо го ви ко рис то ву ва ли ся
ко мо ри, пле те ні са раї, зем ля ні пог ре би
і ями. але най кра ще зи му ва ли бджо ли
в спе ці аль но по бу до ва них для цьо го
ом ша ни ках, де бу ло теп ло, су хо, ти хо,
тем но і бу ло доб ре про віт рю валося. 2
жов тня, в день свя тих чу дот вор ців
са ва тія і зо си ма, па січ ни ки по чи на ли
за но си ти дуп лян ки на зи мів лю. але
як що по го да сто я ла теп ла, бджо ли мог-
ли бу ти на ву ли ці аж до пи ли пів ни.
Чим піз ні ше за хо ва єш бджо ли – тим
кра ще во ни пе ре зи му ють.
бу ва ло, в кін ці лі та па січ ник ба чив,
що всі дуп лян ки з бджо ла ми не по міс-
тять ся в при мі щен ня для зи мів лі, то ді
він за ку рю вав бджіл сір кою, вби ва ю-
чи їх, а по тім ви рі зу вав чи ви би вав
со ти з ме дом. Час то так ги нуть най-
кра щі сім’ї, що зіб ра ли най біль ше
ме ду.
в кар па тах і на пів дні ук ра ї ни
ду же по ши ре ни ми бу ли ву ли ки, пле-
те ні з со ло ми. жит ню со ло му для пле-
тін ня ву ли ків жа ли сер пом, за тиж-
день до по чат ку жнив (у цей пе рі од
во на най міц ні ша). ко лос ки від рі за ли
сер пом і кла ли на стер ні, щоб во ни
доз рі ли. з от ри ма ної та ким спо со бом
со ло ми мож на зра зу ж по чинали плес-
183
ти ву ли ки там, де бджо ли вже ро ять-
ся й пот ріб ні но ві ву ли ки. та кож цю
со ло му мож на збе рег ти в сто до лі і
плес ти ву ли ки зи мою. со лом’яні ву ли-
ки пле ли на де рев’яних “ко лод ках”,
щоб усі ву ли ки ма ли од на ко вий об’єм,
із со лом’яних джгу тів, дов жи ною 6–7
см. зши ва ють со лом’яні джгу ти ко рою
із бе рес та, роз щеп ле ни ми пру та ми із
ло зи. ло зу за го тов ля ли взим ку, очи-
ща ли пру ти від ко ри, ви су шу ва ли і
збе рі га ли у су хо му пог ре бі. пе ред тим,
як плес ти ву ли ки, пру ти мо чи ли в
га ря чо му нас тої де рев’яно го по пе лу,
щоб во ни не ла ма ли ся. вип лі та ли
ву ли ки десь на 10 см ви ще від фор ми
(“ко лод ки”) і змо чу ва ли йо го теп лою
во дою. ста ви ли йо го на дош ки, а по тім
кла ли дош ки і на вип ле те ний ву лик, а
на них кла ли тя гар до 10 пу дів ва гою.
під тя га рем со лом’яний ву лик пе ре-
бу вав при най мні два дні. зни зу ви рі-
зу вав ся льо ток. по тім вже су хий
ву лик на ти ра ли ме лі сою, ду ши цею,
лис тям смо ро ди ни, і в ньо го вже мож-
на бу ло са ди ти рій. со лом’яні ву ли ки
ма ли ряд пе ре ваг:
– в со лом’яних ву ли ках вліт ку не
так жар ко, як в де рев’яних, а бджо ли
ду же по га но пе ре но сять ви со ку тем-
пе ра ту ру;
– со ло ма ду же гіг рос ко піч на, во на
доб ре вби рає во ло гу, то му в со лом’яних
ву ли ках ду же су хо, і бджо ли доб ре
по чу ва ють се бе в та ко му ву ли ку;
– со лом’яний ву лик не тріс ка єть ся,
не ко ро бить ся;
– со лом’яний ву лик більш лег кий,
ніж де рев’яний;
– з со лом’яно го ву ли ка ду же лег ко
пе рег на ти бджіл в ін ший со лом’яний
ву лик.
три ма ли та кі ву ли ки в ок ре мій
бу дів лі – “чоль ни ку”. со лом’яні ву ли-
ки та кож па січ ни ки ви во зи ли на взя-
ток. Як що до ро га бу ла гар на, то па ку-
вали ко ші на на топ та ний со ло мою
віз, як дуп лян ки, ув’язу вали мо туз-
ка ми і ве зли во ла ми. а як що до ро га
не відповідна, як час то бу ває в го рах,
то нав’ючу вали по чо ти ри ко ші на
ко ня, і пе ре во зили до пот ріб но го міс-
ця.
ме до вий взя ток в го рах най ба гат-
ший за ли пень мі сяць. Ін ко ли вже в
кін ці лип ня бджо ли на но сять скіль ки
ме ду, що він не вмі ща єть ся у ву лик.
то ді па січ ник зрі зає верх ву ли ка,
накла дає звер ху дру гий, злег ка під-
ку рює – ви га няє бджо ли в но вий
ву лик. а мед ви би рає лож кою або
но жем в ноч ви.
пет ро про ко по вич від зна чав, що
по я ва ву ли ків ма ла ве ли ке зна чен ня,
бо во ни да ли змо гу біль ше роз во ди ти
бджо ли них ро дин, кра ще ви ко рис то-
ву ва ти ме до дай ні рос ли ни.
за раз в ук ра ї ні з опи са них ву ли ків
мож на тіль ки на по ліс сі у па січ ни ків
по ба чи ти ву ли ки- ко ло ди. дуп лян ки,
ки ма ки, ко ші, са нет ки за мі ни ли рам-
ко ві ву ли ки, прі о ри тет ви най ден ня
яких на ле жить ук ра їн це ві пет ру про-
ко по ви чу. але як що вліт ку ви прий-
де те в му зей на род ної ар хі тек ту ри та
по бу ту ук ра ї ни в ки є ві, то на екс по-
зи ції “се ред ня Над дніп рян щи на” бі ля
ха ти із с. Яс но зір’я Чер кась кої об лас-
ті по ба чи те па сі ку із дуп ля нок і по руч
– ом ша ник, у якому дуп лян ки хо ва ли
на зи му.
На екс по зи ції “пол тав щи на” у
са ди бі за мож но го ко за ка із с. ле лю-
хів ка та кож роз та шо ва на па сі ка з
дуп ля нок. ми ко ла сум цов пи сав, що
ук ра їн ські се ля ни ду же лю би ли
“бо жу му ху”, бо на віть ма лень ка па сі-
ка да ва ла ме ду на спа са й вос ку на
свіч ку гос по ду. ця лю бов вис лов лю-
єть ся і в прис лів’ях: “Не ма са ду без
па сі ки, а пло дів без бджіл"; “де бджо-
лі взя ток, там лю ди ні дос та ток"; “мед
від ста хво роб”.
На екс по зи ції “по ліс ся” бі ля ха ти
із с. бе хи жи то мир ської обл. вста нов-
ле ні ву ли ки- ко ло ди. се ред них уні-
каль ний ву лик на три бджо ли ні ро ди-
ни. а бі ля ха ти із с. бла же ве рів нен-
ської обл. мож на по ба чи ти ву ли ки –
ко ло ди на де ре вах.
На екс по зи ції “за кар пат тя”
де монс тру ють ся пле те ні з со ло ми
ву ли ки у са ди бі з с. стеб лів ка в чу рі
та бі ля ха ти із с. ре кі ти. бі ля ці єї ха ти
та кож є пчоль ник, у який пле те ні з
со ло ми ву ли ки ста ви ли на зи му.
бджІльнИцтво в УкраЇнІ
184
Як ві до мо, ук ра ї на всту пи ла в епо ху
сво єї не за леж нос ті в най руй нів ні ший
пе рі од сво єї іс то рії – ко ли в мир ний
час, без вій ни, без за галь но го го ло до мо-
ру різ ко ско ро чу ва ла ся кіль кість на се-
лен ня, що під твер дже но пе ре пи сом
на се лен ня, про ве де ним у 2001 р., ко ли
змен шу ва ла ся на род жу ва ність ді тей, а
кіль кість хво рих на ту бер ку льоз, сНІд,
он ко зах во рю ван ня – збіль шу ва ла ся.
при цьо му різ ко зрос ла кіль кість но во-
на род же них з по ру шен ня ми фі зич но го
й пси хо ло гіч но го роз вит ку, що є нас лід-
ком по ши рен ня нар ко ма нії та ал ко го-
ліз му. знач ну роль ві діг ра ють та кож
нас лід ки Чор но биль ської та ін ших тех-
но ген них ка тас троф.
ви хо дя чи з цьо го, тре ба дба ти не
ли ше про зрос тан ня еко но мі ки на шої
дер жа ви, про збе ре жен ня пам’яток
куль ту ри й іс то рії, а й про оз до ров-
лен ня лю дей та нав ко лиш ньо го се ре-
до ви ща.
Но вий на у ко вий нап ря м мо ле ку-
ляр но- ге не тич но го оз до ров лен ня
лю ди ни і дов кіл ля ство ре но в Інс ти ту-
ті мо ле ку ляр ної бі о ло гії і ге не ти ки
На ці о наль ної ака де мії на ук ук ра ї ни
(Ім біг На Ну) та в Інс ти ту ті оз до ров-
лен ня і від род жен ня на ро дів ук ра ї ни
(Іов Ну) під ке рів ниц твом а. по то-
паль сько го, яко го в 1966 р. бу ло об ра но
в сШа лю ди ною ро ку і жит тє о пис
яко го вне се но до спис ку 500 виз на них
л. потапенко
_______________
1. гру шев ський м. Іс то рія ук ра ї ни- ру си.
– т. VІІ. – к., 1995.
2. сум цов м. сло бо жан щи на: Іс то ри ко- ет-
ног ра фіч на роз від ка. – х., 1918.
3. вовк х. сту дії з ук ра їн ської ет ног ра фії
та ант ро по ло гії. – к., 1995.
4. про ко по вич п. изб ран ные ста тьи по
пче ло водс тву. – м., 1960.
5. вет виц кий Н. сок ра щен ная на у ка прак-
ти чес ко го пче ло водс тва. – с. пб., 1846.
6. Ши ма нов ський в. па се ка при на род ной
шко ле. – с. пб., 1908.
7. дер нов м. ко лод ное пче ло водс тво. ру ко-
водс тво к пра виль но му ве де нию пчел в не раз-
бор ных ульях. – пет рог рад, 1917.
8. ку ку руд за п. ко рот кий під руч ник пчо-
лярс тва. – уж го род, 1925.
9. пав ли чен ко т. Як пе рег на ти пчо лы з
ко ша до ра мо во го ву ли ка. – уж го род, 1926.
10. лах но І. про бджіл. до да ток до № 25
ча со пи сі “ху то ря ни”. – пол та ва, 1906.
11. Юр чен ко т. ко рот кий на рис іс то рії
ук ра їн сько го па січ ниц тва. – при лу ки, 1926.
12. бон дар чук л., со ло ма ха г. ву ли ки.
Іс то рія ство рен ня та різ ні сис те ми. – к., 1998.
13. по лі щук в. бджіль ниц тво. – л., 2001.
14. Не чуй- ле виць кий І. ста рос віт ські
ба тюш ки та ма туш ки. тво ри в 2 х то мах. – т.
2. – к., 1977.
15. грін чен ко б. під ти хи ми вер ба ми. – к.,
1970.
16. та лан чук о. 100 най ві до мі ших об ра зів
ук ра їн ської мі фо ло гії. – к., 2002.
17. ску ра тів ський в. свят ве чір. – к.,
1994.
18. ску ра тів ський в. На кри лах хра му –
к., 1998.
19. Явор ниць кий м. “На рис іс то рії кра ї-
ни”. – к., 1957.
проблеми оздоровлеННЯ геНофоНду украЇНцІв
Àíàòîë³é Ïîòîïàëüñüêèé, Ëàðèñà Þðêåâè÷ (ì. Êè¿â)
|