Україна Тараса Шевченка в образотворчому мистецтві
Збережено в:
Дата: | 2008 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2008
|
Назва видання: | Музейний збірник |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20618 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Україна Тараса Шевченка в образотворчому мистецтві / Л. Сачевська // Музейний збірник: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2008. — С. 205-206. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-20618 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-206182011-06-02T12:04:26Z Україна Тараса Шевченка в образотворчому мистецтві Сачевська, Л. 2008 Article Україна Тараса Шевченка в образотворчому мистецтві / Л. Сачевська // Музейний збірник: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2008. — С. 205-206. — укр. XXXX-0071 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20618 uk Музейний збірник Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
format |
Article |
author |
Сачевська, Л. |
spellingShingle |
Сачевська, Л. Україна Тараса Шевченка в образотворчому мистецтві Музейний збірник |
author_facet |
Сачевська, Л. |
author_sort |
Сачевська, Л. |
title |
Україна Тараса Шевченка в образотворчому мистецтві |
title_short |
Україна Тараса Шевченка в образотворчому мистецтві |
title_full |
Україна Тараса Шевченка в образотворчому мистецтві |
title_fullStr |
Україна Тараса Шевченка в образотворчому мистецтві |
title_full_unstemmed |
Україна Тараса Шевченка в образотворчому мистецтві |
title_sort |
україна тараса шевченка в образотворчому мистецтві |
publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
publishDate |
2008 |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20618 |
citation_txt |
Україна Тараса Шевченка в образотворчому мистецтві / Л. Сачевська // Музейний збірник: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2008. — С. 205-206. — укр. |
series |
Музейний збірник |
work_keys_str_mv |
AT sačevsʹkal ukraínatarasaševčenkavobrazotvorčomumistectví |
first_indexed |
2025-07-02T21:11:02Z |
last_indexed |
2025-07-02T21:11:02Z |
_version_ |
1836571072712933376 |
fulltext |
205
кон фе рен ції. – кі ро вог рад, 2003.
2 пи во вар а. по се лен ня зад ніпр ських місць
до ут во рен ня Но вої сер бії: в до ку мен тах се ре ди-
ни XVI II сто літ тя. – к., 2003.
3 фі ла нов ський г., суп рун а. кос тюм. хх
сто літ тя. – к., 1990.
4 сол да тен ко а. ху до жес твен ное ору жие
поль ши XVII–XIX в. – л., 1991.
5 ки зи мен ко п. пам’ять сте пів: іс то рич ні
на ри си з ми ну ло го кі ро вог рад щи ни. – кі ро вог-
рад, 2003; па шу тин а. ис то ри чес кий по черк
г. ели са вет гра да. – кі ро вог рад, 1992.
6 Наш край у XVI II сто літ ті: ма те рі а ли об -
лас ної на у ко во- прак тич ної іс то ри ко- кра єз нав-
чої кон фе рен ції. – кі ро вог рад, 2003.
1. го су дарс твен ная ору жей ная па ла та мос-
ков ско го крем ля. сб. – м., 1954.
2. го су дарс твен ная ору жей ная па ла та. – м.,
1988.
3. ук ра їн ська куль ту ра: лек ції за
ред. дм. ан то но ви ча. – к., 1992.
4. све тиль ни ки. – пермь, 1990.
5. би рю ко ва Н. за пад но- ев ро пей ские набив-
ные тка ни XVII–XVI II в. – м., 1973.
6. би рю ко ва Н. тка ни риз ниц Ярос лав ля //
со вет ский му зей. – 1991. – № 5.
7. го бер ман д. ис кусс тво гу цу лов. – м., 1980.
8. го бер ман д. гу цуль щи на – край ис кусс-
тва. – м.–л., 1966.
9. куз нє цов а., Че кур нов Н. Наг рад ная
медаль. в 2-х т. – т. 1: 1701–1917. – м., 1992.
реЧовИй рЯд пам'Яток XVIII столІттЯ
украЇНа тараса ШевЧеНка в образотворЧому
мистецтвІ
Ëàðèñà Ñà÷åâñüêà (ì. Ñâ³òëîâîäñüê)
та рас Шев чен ко як ге ні аль ний по ет
і ху дож ник, ціл ком вип рав да но вва жа-
єть ся од ним з най ви дат ні ших ді я чів
сві то вої куль ту ри.
мис тец тво бу ло йо го пер шим за хоп-
лен ням, пер шою лю бов’ю: во на зіг рі ва ла
йо го си ріт ське ди тинс тво і гір ку юність.
до прек рас но го праг не Шев чен ко ва
ду ша і в зрі лі ро ки лі те ра тур ної сла ви,
що спа лах ну ла яск ра вим по лум’ям.
лю бов до мис тец тва... во на чи не єди на
зіг рі ва ла і не да ва ла зне ві ри тись йо го
сер цю в страш ні ча си зас лан ня.
вже з пер ших кро ків у ма лярс тві, у
сво їх уч нів ських спро бах Шев чен ко
праг нув вті ли ти най сок ро вен ні ші дум-
ки і мрії ук ра їн сько го на ро ду, об’єк тив-
но по ка за ти жит тя і по бут, від тво ри ти
об ра зи ге ро їч но го ми ну ло го ук ра їн ців.
ось чо му мо ло дий крі пак та рас уже
з пер ших ро ків сво го нав чан ня у кім нат-
но го ма ля ра ва си ля Ши ря є ва і від ві ду-
ван ня ри су валь них кла сів “то ва рис тва
за о хо чу ван ня ху дож ни ків” звер та єть ся
до ук ра їн ської іс то рич ної те ма ти ки.
се ред ві до мих Шев чен ко вих по ло-
тен, що сто су ють ся ан тич ної іс то рії і
пок ли ка ні до де монс тра ції ви со ких
за галь но люд ських мо раль них якос тей,
та ких, як “смерть лук ре ції”, “смерть
сок ра та”, де умов ність об ра зів ужи ва-
єть ся з під крес ле ною те ат раль ніс тю
ком по зи ції, зас лу го вує на особ ли ву
ува гу зма лю ван ня сто рі нок з іс то рії
ки їв ської ру сі, іс то рич но го ми ну ло го
ук ра ї ни: “смерть оле га, кня зя древ-
лян сько го”(1836), “смерть бог да на
хмель ниць ко го"(1837).
особ ли во ці ка ві кар ти ни, на пи са ні
олій ни ми фар ба ми у пе рі од із 1840 по
1847 рр.: “ав то пор трет”, ком по зи ція
“ци ган ка- во рож ка”, ряд пор тре тів:
ма єв ської, олек сан дра лук’яно ви ча,
Іл лі ли зо гу ба, Єли са ве ти кей ку а то вої.
у пор тре тах, особ ли во жі но чих, по міт-
ний вплив к. брюл ло ва. це від чу ва єть-
206
л. саЧевська
ся не ли ше у жи во пис ній ма не рі, а й у
са мо му під хо ді до роз крит тя об ра зів,
ко ли ба жан ня іде а лі за ції по єд ну єть ся з
праг нен ням пе ре да ти ха рак тер лю ди-
ни. офорт “да ри в Чиг ри ні 1649 ро ку"
мож на вва жа ти пер шим іс то рич ним
тво ром в ук ра їн сько му об ра зот вор чо му
мис тец тві. у ньо му іс то рія ук ра ї ни роз-
кри ва єть ся з ре а ліс тич них по зи цій. Не
в пиш них, роз кіш них за лах па ла цу, а в
прос тій се лян ській ха ті від бу ва єть ся
зус тріч за по рож ців, прос лав ле них у
бо ях за сво бо ду на ро ду.
Шев чен ко мав на мір ви пус ка ти
“жи во пис ную ук ра и ну” як пе рі о дич не
ху дож нє ви дан ня. ес там пи, ви ко на ні
тех ні кою офор та, по вин ні бу ли з’яв ля-
ти ся ок ре ми ми ви пус ка ми з ано та ці я ми
за та ки ми те ма ми: ма льов ни чі та ві до мі
з іс то рії кра є ви ди, су час ний по бут, іс то-
рич не ми ну ле ук ра їн сько го на ро ду.
про те ху дож ни ко ві не по щас ти ло пов-
ніс тю здій сни ти свій за дум. у 1844 р.
вий шов пер ший і єди ний ви пуск “жи во-
пис ной ук ра и ны”, що скла дав ся із шес-
ти офор тів “у ки є ві”, “ви ду бець кий
мо нас тир у ки є ві”, “суд ня ра да”, “ста-
рос ти”, “каз ка”, “да ри в Чиг ри ні 1649
ро ку”. але й цей ви пуск аль бо му –
важ ли ва по дія не ли ше в іс то рії ук ра їн-
ської і ро сій ської то го час ної ес там пної
гра фі ки, а і у гра фіч но му мис тец тві
схід ної Єв ро пи.
Шев чен ко був та кож майс тром
книж ко вої гра фі ки. Ще нав ча ю чись в
ака де мії мис тецтв (пе тер бург), він
брав участь в ілюс тру ван ні кра щих
ро сій ських ви дань то го ча су. у 1840 р.
ху дож ник ство рив чу до ву ак ва рель
“ма рія” за по е мою “пол та ва” с. пуш-
кі на. у ви дан ні “сто рус ских ли те ра то-
ров” є ілюс тра ція Шев чен ка “ка то-
лиць кий чер нець” до по віс ті м. На дєж-
ді на “си ла во лі”. то го ж 1841 р. він
про і люс тру вав опо ві дан ня г. квіт ки-
ос нов’янен ка “зна хар”.
у 1842 р. Шев чен ко ви ко нав се пію
“слі па з доч кою” до влас ної по е ми
“сле пая” і пер шим про і люс тру вав
"та ра са буль бу" м. го го ля. в кін ці цьо-
го ж ро ку з’яви ла ся кар ти на “ко роль
лір”, ви ко на на но вою тех ні кою “галь-
ва но а кус ти ки” і вмі ще на в бро шу рі
фран ца ко бел ла “галь ва ног ра фія”.
1843 ро ком да ту єть ся та кож се пія за
Шев чен ко вою по е мою “відь ма” та 32
кси лог ра фії з ма люн ків Шев чен ка до
кни ги м. по лє во го “Іс то рія су во ро ва”.
вес ною 1845 р. ху дож ник, за кін чив-
ши ака де мію мис тецтв, по вер та єть ся
на ук ра ї ну. під час по їз док по рід них
міс цях, у с. по то ки на ки їв щи ні, він
ви ко нав олів цем свій ав то пор трет.
з чис лен них гра фіч них ро біт, ство-
ре них про тя гом 1845-48 рр., ви ді ля ють-
ся ха рак тер ні пей за жі- се пії “анд ру ші”
(1845) та “цер ква всіх свя тих у ки є во-
пе чер ській лав рі” (1846).
тво ри пе рі о ду зас лан ня мож на роз-
ді ли ти три жан ро ві гру пи: пор тре ти,
ком по зи ції і пей за жі. в ос тан ні ро ки
зас лан ня Шев чен ко ство рив се рію
най ві до мі ших у май бут ньо му ма люн-
ків під наз вою “прит ча про блуд но го
си на”. він мрі яв ви ко на ти цей цикл в
тех ні ці лі тог ра фії для роз пов сюд жен-
ня йо го ма со вим ти ра жем, що свід чить
про ве ли ке зна чен ня, яке на да вав
Шев чен ко ес там пній гра фі ці як роз-
пов сюд же но му ви до ві об ра зот вор чо го
мис тец тва.
міц но пов’яза на зі сво їм ча сом твор-
чість ху дож ни ка пов ніс тю ске ро ва на у
май бут нє. кож не нас туп не по ко лін ня
ук ра їн ських ху дож ни ків по- сво є му
сприй має ху дож ню спад щи ну Шев чен-
ка, звер та ю чись до неї, як до од но го з
ве ли ких на ці о наль них над бань.
Як і вся твор ча спад щи на Шев чен-
ка, йо го ху дож ні тво ри без смер тні і
весь час на га ду ва ти муть на щад кам про
ге ні аль ність їх спів віт чиз ни ка.
|