Типи народних сорочок гетьманських земель Лівобережжя
Gespeichert in:
| Datum: | 2008 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2008
|
| Schriftenreihe: | Музейний збірник |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20628 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Типи народних сорочок гетьманських земель Лівобережжя / Г. Шафранська // Музейний збірник: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2008. — С. 237-248. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-20628 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-206282011-06-02T12:04:45Z Типи народних сорочок гетьманських земель Лівобережжя Шафранська, Г. 2008 Article Типи народних сорочок гетьманських земель Лівобережжя / Г. Шафранська // Музейний збірник: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2008. — С. 237-248. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. XXXX-0071 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20628 uk Музейний збірник Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| format |
Article |
| author |
Шафранська, Г. |
| spellingShingle |
Шафранська, Г. Типи народних сорочок гетьманських земель Лівобережжя Музейний збірник |
| author_facet |
Шафранська, Г. |
| author_sort |
Шафранська, Г. |
| title |
Типи народних сорочок гетьманських земель Лівобережжя |
| title_short |
Типи народних сорочок гетьманських земель Лівобережжя |
| title_full |
Типи народних сорочок гетьманських земель Лівобережжя |
| title_fullStr |
Типи народних сорочок гетьманських земель Лівобережжя |
| title_full_unstemmed |
Типи народних сорочок гетьманських земель Лівобережжя |
| title_sort |
типи народних сорочок гетьманських земель лівобережжя |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| publishDate |
2008 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20628 |
| citation_txt |
Типи народних сорочок гетьманських земель Лівобережжя / Г. Шафранська // Музейний збірник: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2008. — С. 237-248. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| series |
Музейний збірник |
| work_keys_str_mv |
AT šafransʹkag tipinarodnihsoročokgetʹmansʹkihzemelʹlívoberežžâ |
| first_indexed |
2025-07-02T21:11:25Z |
| last_indexed |
2025-07-02T21:11:25Z |
| _version_ |
1836571096920358912 |
| fulltext |
237
су час ної ди тя чої іг раш ки, а та кож тут
бу ли про де монс тро ва ні зраз ки тра ди-
цій ної на род ної іг раш ки.
для по пу ля ри за ції на род ної тра ди-
цій ної іг раш ки му зей не од но ра зо во
про во див вис тав ки як у нас, так і по за
ме жа ми ук ра ї ни: в поль щі в 1998 р. під
час поль сько го фес ти ва лю ди тя чої
твор чос ті та у фран ції (каль мар) у
1999 р. під час свят ку ван ня днів ук ра-
їн ської куль ту ри. у фон ді іг раш ки про-
дов жу єть ся зби раль ниць ко- по пу ля ри-
за тор ська ро бо та, яка має ве ли кі пер-
спек ти ви й сьо год ні, і в май бут ньо му.
_______________
1 му зей ет ног ра фії та ху дож ньо го промислу
// пу тів ник Інс ти ту ту На ро доз навс тва НаН
ук ра ї ни. – л., 1996. – с. 5.
2 там са мо. – с. 50.
3 ге рус л. до іс то рії фор му ван ня збір ки
на род ної іг раш ки львів сько го му зею ет но графії
та ху дож ньо го про мис лу Інс ти ту ту На ро доз-
навс тва На ці о наль ної ака де мії На ук укра ї-
ни // На ро доз нав чі зо ши ти. – л., 1997. – № 3. –
с. 198–200.
4 му зей ет ног ра фії та ху дож ньо го промислу
ІН НаН ук ра ї ни (да лі – мехп ІН НаН укра ї-
ни). – еп-19252.
5 там са мо. – еп-19261, еп-19262.
6 там са мо. – еп-18610.
7 там са мо. – еп-24073.
8 ге рус л. ху дож ні особ ли вос ті ук ра їн ської
на род ної іг раш ки з де ре ва // На ро доз нав чі
зо ши ти. – л., 1995. – № 5. – с. 294–300.
9 Най ден о. ук ра їн ська на род на іг раш ка. –
к., 1999. – с. 250.
10 мехп ІН НаН ук ра ї ни. – еп-18800.
11 ге рус л. ху дож ні особ ли вос ті
української на род ної іг раш ки з де ре ва... –
с. 296.
12 мехп ІН НаН ук ра ї ни. – еп-24111.
13 ар хів мехп ІН НаН ук ра ї ни. – оп. 1,
спр. 39.
проблемИ ІдентИФІкацІЇ УкраЇнськоЇ народноЇ ІграШкИ
типи НародНих сороЧок гетьмаНських земель
лІвобережжЯ
Ãàëèíà Øàôðàíñüêà (ì. Êè¿â)
1. ÂÑÒÓÏ
зби ра ю чи по льо ві ма те рі а ли, дос лід-
жу ю чи му зей ні ко лек ції со ро чок, а
та кож вив ча ю чи різ ні лі те ра тур ні дже-
ре ла, ми по мі ча є мо, на пер ший пог ляд,
па ра док саль не яви ще. з од но го бо ку –
роз ма їт тя і нес хо жість тих со ро чок між
со бою, а з дру го го – сво є рід ний кон сер-
ва тизм, май же ціл ко ви та нез мін ність
крою та оз доб лен ня, при та ман ні да ній
міс це вос ті й ча со ві.
уя ві мо со бі: як би одяг ну ти лю дей у
всі ті со роч ки, що збе рі га ють ся у ху дож-
ніх, кра єз нав чих, іс то рич них му зе ях та
скан се нах ки є ва, льво ва, Чер ні го ва,
Іва но- фран ків ська, Чер кас, пе ре яс лав-
хмель ниць ко го, ко ло миї, уж го ро да,
Чер нів ців, луць ка, пол та ви, лу ган ська,
ро мен, дніп ро пет ров ська, сум та ін., то
ут во ри ла ся б фан тас тич на фе є рія ко льо-
рів, ор на мен тів і фа со нів – сво є рід ний
ве ли чез ний яск ра вий бу кет кві тів різ-
них ви дів, але од но го ро ду крас но го,
ро ду прек рас но го – ук ра їн сько го.
та ви ник ло та ке роз ма їт тя не од но-
часно і не всю ди. Що до міс це вих ти пів
со ро чок, то на на ших іс то рич них зем-
лях їх на ра хо ву єть ся більш, ніж пів сот-
ні. а що до узо рів, то їх важ ко зіб ра ти
всі на віть у од но му се лі. Не мож ли во й
ос та точ но сис те ма ти зу ва ти, уза галь ни-
ти їх наз ви, бо во ни бу ли від мін ни ми в
різ них міс це вос тях.
різ ни ця у куль ту рі, одя зі, зок ре ма в
со роч ках, пов’яза на пе ре дов сім з іс то-
ри ко- ге ог ра фіч ни ми ме жа ми. це від-
дав на за у ва жи ли дос лід ни ки- на ро доз-
нав ці. пись мен ник і ет ног раф Яків го ло-
238
г. ШаФранська
ваць кий під час по до ро жі по кар па тах
у 1841 р. за но ту вав: “Як тіль ки змі ню-
єть ся ге ог ра фіч не по ло жен ня, змі ню-
ють ся і зви чаї, одяг та мо ва”.
при род ни ми пе реш ко да ми для вза є-
мин між ок ре ми ми ро да ми, пле ме на ми,
гру па ми, на ро да ми бу ли ве ли кі вод ні
ба сей ни та гір ські хреб ти, неп ро хід ні
бо ло та та лі со ві ма си ви. в ос нов но му, ці
при род ні ру бе жі піз ні ше виз на ча ли й
дер жав ні кор до ни. ук ра ї ні та ких меж
не бра ку ва ло. са ме во ни зу мо ви ли фор-
му ван ня ос нов них ет ніч них груп на її
су час ній те ри то рії та їх ню мов но- куль-
тур ну стро ка тість. це явище відбилося і
на зви ча ях та об ря дах у ок ре мих ет но-
ре гі о нах, пам’ят ках на род но го по бу ту, а
особ ли во на ти пах на род но го вбран ня.
про ті ка ю чи че рез усю ук ра ї ну з пів-
но чі на пів день, річ ка дніп ро роз ді ляє
ши ро ким вод ним кор до ном кра ї ну на дві
час ти ни: пра во бе реж ну і лі во бе реж ну.
І це не прос то фі зи ко- ге ог ра фіч не роз-
ме жу ван ня те ри то рії. про тя гом усі єї
іс то рії на шу віт чиз ну по цій ме жі роз-
ти на ли нав піл су сід ні дер жа ви – і з
за хо ду, і зі схо ду, і з пів дня, і з пів но чі.
у різ ні іс то рич ні епо хи зем лі пра во-
бе реж жя ук ра ї ни при ваб лю ва ли поль-
щу, лит ву, угор щи ну, Че хію, авс трію,
ру му нію, мол до ву. лі во бе реж жя біль-
ше, ніж три сто літ тя, вхо ди ло як ок ре-
мий “юго- за пад ный край”, або ма ло ро-
сія, до скла ду ро сій ської ім пе рії. хо ча
про тя гом пев но го іс то рич но го пе рі о ду
(дру га по л. хVІІ – хVІ ІІ ст.) лі во бе реж-
на ук ра ї на досягла від нос ної са мос тій-
нос ті і роз кві ту як дер жа ва ав то ном на,
ві до ма під наз вою геть ман щи на.
та ке дер жав но- на ці о наль не роз ме-
жу ван ня упро довж сто літь не мог ло не
поз на чи ти ся не ли ше на со ці аль но- по лі-
тич но му жит ті, а й на ма те рі аль ній
куль ту рі ук ра їн ців, не від би ти ся на їхній
мо ві й на їх ніх упо до бан нях. І чи не най-
по міт ні ші та кі від мін нос ті в одя зі.
пра во бе реж ний тип со роч ки ра зю че
від різ няв ся від лі во бе реж но го як за кро-
єм, так і за оз доб лен ням. зда єть ся, са ме
від ча сів геть ман щи ни чіт ко ви ма льо ву-
єть ся стиль і ко ло рис ти ка ук ра їн сько го
на род но го вбран ня і, зок ре ма, виг ляд
со роч ки та кої, якою ми її зна є мо сьо год-
ні.
Най дав ні ші з ук ра їн ських со ро чок,
що збе рег ли ся до цьо го ча су, да ту ють ся
ли ше ос тан ньою чвер тю хІх ст. та й
та ких – оди ни ці. ад же тка ни на – це не
гли на, не ме тал і на віть не де ре во. во на
най враз ли ві ша до згуб ної дії ча су. та
крій, шви, ві зе рун ки, ком по зи ція і ко льо-
ри за ли ша ли ся ар ха їч ни ми і тра ди цій-
ни ми в кож но му ет но ре гі о ні до се ре ди ни
хх ст. це ті конс трук тив ні еле мен ти, які
тво рять об раз і стиль та зав дя ки яким
роз різ ня ють ся ло каль ні ти пи по діб но до
то го, як роз піз на ють ся за зрос том, хо дою,
ко льо ром очей чи тем бром го ло су ок ре мі
люд ські сім’ї чи ро ди.
у кін ці хVІ ІІ ст. Чер ні гів ська гу бер-
нія ма ла у сво їх ад мі ніс тра тив них
ме жах, крім су час ної об лас ті, на пів но-
чі ще й ста ро дуб ський і глин ський
по ві ти (ни ні те ри то рія ро сії), на пів ніч-
но му схо ді – ко но топ ський, кро ле вець-
кий, глу хів ський су час ні р-ни, се ре ди-
но- буд ський і Шос ткин ський по ві ти
(ни ні сум ська обл.), а на пів дні – су час-
ні бро ва ри ки їв ської обл., а та кож дар-
ни цю і та кі зна йо мі нам наз ви ко лиш ніх
сіл, що ста ли те пер сто лич ни ми мік ро-
ра йо на ми – поз ня ки, осо кор ки, тро є-
щи на.
2. ÎÑ ÍΠÍÈÉ ç̲ÑÒ
à) ×åð í³ ã³â ñüê³ çåì ë³
у цьо му роз ді лі, спи ра ю чись на
зраз ки на род них со ро чок, зро би мо
спро бу, з од но го бо ку, прос тежити, уза-
галь ни ти спіль ні їх оз на ки, а з дру го го
– кон кре ти зу ва ти, тоб то точ ні ше виз-
на чи ти їх ок ре мі ти пи в пев них міс це-
вос тях, ви хо дя чи не з су час них ад мі-
ніс тра тив но- те ри то рі аль них струк тур,
а з ко лиш ньо го по ді лу на зем лі, по ві ти,
на яких фор му ва ли ся ці зраз ки.
тож – про тип лі во бе реж ний. у пе ре-
важ ній біль шос ті та кі со роч ки до діль ні,
іно ді до під точ ки. Ши ті в три піл ки
ши ри ною до 50 см, рід ше – у дві ши ри-
ною 70 см; з від нос но гли бо ким не оз доб-
ле ним па зуш ним ви рі зом по се ре ди ні, із
круг лим ви ко том дов ко ла шиї, гус то
приз би ра ним че рез чис ни цю під ву зень-
ку об шив ку; з дов гим ру ка вом до об шив-
239
ки або ву зень кої чо хол ки, який май же
всю ди при ши вав ся приз бо ре ни ми пух-
ли ка ми (ко ло доч ка ми) до ус тав ки. але в
пів ніч них ра йо нах ус тав ки іно ді й під-
кро ю ва ли ся, тоб то імі ту ва ли ся, бу ли
ціль нок рій ни ми, а не від різ ни ми. по діл-
ки в со роч ках ши ро кі, бар вис то оз доб-
ле ні, час то зроб ле ні у виг ля ді зуб чи ків,
що свід чить про зви чай вис тав ля ти їх
з-під по яс но го одя гу – ра ні ше плах ти, а
по тім ряс ної спід ни ці.
ви ко нан ня (і по шив, і оз доб лен ня)
без до ган не, шля хет не. цьо му на да ва-
ло ся ве ли ко го зна чен ня, не мен шого,
ніж са мо му нав чан ню пев но го стіб ка.
то му час то на де я ких со роч ках не мож-
на від ра зу роз піз на ти ли цьо вий бік і
зво рот ний. то ді вже до во дить ся шу ка-
ти зшив ний пруг! це все те, що спо рід-
нює чер ні гів ські со роч ки з усім лі во бе-
реж ним под ніп ров’ям, зок ре ма із пол-
тав сько- сло бо жан ськи ми зраз ка ми.
усі де та лі крас но мов но в ка зу ють
нам на те, що це са ме та кі со роч ки, які
по зи ча ла ку ма з на род ної піс ні:
з ши ро ки ми ру ка ва ми,
з ви ши ти ми по до ла ми.
та ось їх нє оз доб лен ня по міт но від-
різ ня єть ся. І як що пол тав щи на, за
образ ним вис ло вом ми ко ли го го ля, –
це най за паш ні ша квіт ка ук ра ї ни, то
Чер ні гів щи на – це яск ра ва її сес тра. за
на ши ми спос те ре жен ня ми, тут ви ма-
льо ву ють ся кіль ка ти пів со ро чок,
що най мен ше два над цять– три над цять.
тож спро буй мо їх опи са ти.
у цен траль ній і пів ден ній Чер ні гів-
щи ні най по ши ре ні ши ми бу ли со роч ки,
у яких по ру ка ву ви ши вав ся ві зе ру нок,
ві до мий майс три ням як “хміль” або
“чер ні гів ська бе різ ка”. це в’юн ка гіл ка
че рез усю дов жи ну ру ка ва у три, п’ять,
а то й сім ря дів. во на мог ла пну ти ся
уго ру плав но, ок руг ло, а іно ді ма ла виг-
ляд ла ма ної, і то ді її так і на зи ва ли
“ла ма на гіл ка”. та ко го ти пу рос лин ні
узо ри ши ли ся пе ре важ но бі лим по бі ло-
му тех ні кою лі чиль ної, або ра хун ко вої,
гла ді. пліч ка в та ких со роч ках роз ши-
ва ли ся гус тим ге о мет рич ним ор на мен-
том “у клин ці” або “слив ки”, ши ро ка
сму га яко го об рам лю ва ла ся, як кар ти-
на, ву зень кою рів ною стрі чеч кою вни зу
і вго рі ком по зи ції. Час то ця тех ні ка
по єд ну ва ла ся із ви ко лю ван ням.
Не мож на сплу та ти з будь- я ки ми
інши ми чер ні гів ські со роч ки з гус ти ми
сму га ми (стро ка ми) рос лин но го або ге о-
мет рич но- рос лин но го ор на мен ту, роз-
та шо ва ни ми впо пе рек ру ка ва дво ма–
трьо ма па ра лель ни ми ря да ми: пер ша
сму га про ля га ла по ни зу пліч ка, дру га
– вго рі гус то приз би ра ної го лів ки ру ка-
ва, тре тя – по йо го се ре ди ні. між дру гою
і тре тьою стро ка ми ор на мен ту час то
роз мі щу ва ли ще од ну, але вже не ви ши-
ва ну, а ме ре жа ну. І особ ли во гар ни ми
бу ва ють ру ка ви, як що усі три– чо ти ри
“стро ки” сти ліс тич но гар мо нійні між
со бою. Їх тут на зи ва ли “ци ган ка ми”,
мож ли во то му, що до мі ну ю чий у них
був чор ний ко лір з нез нач ним до мі шу-
ван ням чер во но го. та й ши ро кий ру кав у
пів то ри піл ки на да вав їм та ко го “ци ган-
сько го” виг ля ду. Я ж ох рес ти ла їх “чор-
ноб ро ви ми”, бо ці ор на мен таль ні сму ги
асо ці ю ють ся з гус ти ми чор ни ми бро ва-
ми ук ра їн ських дів чат, які ду же їм па су-
ють. цей тип со ро чок оз доб лю вавли
пе ре важ но чер во но- чор ною ви шив кою
хрес ти ком.
ці ка вою ви доз мі ною по пе ред ніх
бу ли т. зв. “ци ган ські” со роч ки, ні би
ви ши ті на ви во ріт, тоб то та кі, у яких
чор ним хрес ти ком су ціль за ши ва ло ся
тло, а на ньо му ви бі лю вав ся, ні би про-
яв ляв ся, як на не га ти в фо топ лів ки, і
сам ві зе ру нок. Іно ді, щоб кон трас тні ше
від ті ни ти ос нов ний мо тив, йо го кон тур
обши вав ся чер во ною шта пів кою.
су то чер ні гів сько го ко ло ри ту на да-
ва ли со роч кам т. зв. ме реж ки-“об ман-
ки”. це, влас не, й не ме реж ки, а їх
ці ка ва імі та ція, яка тво ри ла ся стіб ком
“хрес тик”. та ка тех ні ка ще на зи ва єть-
ся роз кид ним хрес ти ком, бо він ви ши-
ваєть ся чор ною за по лоч чю не під ряд у
ві зе рун ку, а вроз кид ну по бі ло му по лю
ор на мен таль ної сму ги, ство рю ю чи ілю-
зію ме ре жа ної дір час тос ті, ажу ру. І
хоч са ма ме реж ка-“об ман ка” по бу ту-
ва ла на всій Над дніп рян щи ні, зус трі-
ча є мо її в ге о мет рич них ор на мен тах на
со роч ці як звич не яви ще тіль ки на
тИпИ народнИХ сороЧок гетьманськИХ Земель лІвобережжЯ
240
г. ШаФранська
Чер ні гів щи ні.
по ши ре ний на Чер ні гів щи ні тип
со ро чок і з прос ті шим оз доб лен ням, ті,
нап рик лад, у яких ви ши ва ло ся не ши-
ро кою ор на мен таль ною сму гою тіль ки
пліч ко по ни зу і ру кав уго рі. тож,
ви шив кою оз доб лю ва лися тіль ки пле чі,
та ким чи ном мас ку вав ся шов, яким
при ши вав ся ру кав до пліч ка.
вда ва ли ся майс три ні й до нес прав-
ж ньо го ви рі зу ван ня.
та чим да лі на пів ніч Чер ні гів щи ни,
тим ви раз ні шим стає по лісь кий стиль у
оз доб лен ні со роч ки. так, уже в Чер ні гів-
сько му й ріп кин сько му р-нах зус трі ча є-
мо со роч ки з ди во виж но ори гі наль ним,
ні би без сис тем ним, про те чіт ко гео мет-
рич ним, не мов склад ний ла бі ринт, мо ти-
вом, який тут на зи ва єть ся “мо роз”.
справ ді, ру ка ви, гус то ви ши ті то нень-
кою бі льо вою лиш твою, схо жі на фан-
тас тич ну, при мар ну па мо розь на скля-
них шиб ках не ве лич ких по лісь ких ві ко-
нець, крізь які не мов би прог ля да ють
дос віт ки блі до- сі ру ва то го від тін ку –
клап ти ки тон ко го не ви бі ле но го по лот на.
І вже зов сім по лісь ки ми виг ля да ють
со роч ки в Нов го род- сі вер сько му й
се ме нів сько му р-нах. та ко го ко ло ри ту
їм на дає кож на де таль: дов жи на – до
п’ят, ве ли ка лат ка під пах вою, ко льо ри
– чер во ний з бі лим. та особ ли во ха рак-
тер ні в них т. зв. “чер ні гів ські роз шив-
ки”. це вер ти каль ні смуж ки ме реж ки
ви со тою 15–17 см, яки ми з’єд ну ва ли ся
вни зу, в по до лі, три піл ки по лот на, а
вже ви ще во ни зши ва ли ся зви чай ним
пру го вим швом. роз шив ки ви ко ну ва ли-
ся ін шою тех ні кою і роз мі щу ва лися
ви ще від ос нов ної ор на мен таль ної сму-
ги – лиш тви, яка три чі ні би пе ре ри ва-
ла ся. са мі по діл ки бу ли ши ро ки ми,
ви ши ти ми за по лоч ною нит кою чер во-
но го ко льо ру. та кою ж ме реж ко ю- роз-
шив кою при єд ну ва ли ся до по ли ка ру кав
і зад ня піл ка со роч ки. Чер ні гів ські роз-
шив ки ви ко ну ва ли ся не як зви чай ні
ме реж ки (шля хом ви тя гу ван ня ни ток і
по тім нас ти лу ван ня узо ру на ут во ре ну
сіт ку), а сво є рід ним спо со бом на тя гу-
ван ня ос но ви, яка з’єд ну ва ла піл ки
стан ка, як при ткан ні, а по тім уже на
ут во ре ній ос но ві ме ре жив ся тех ні кою
“ша бак” чер во но- бі лий ві зе ру нок. він
міг бу ти або тіль ки бі лий чи чер во ний, а
ін ко ли ще до да вав ся чор ний ко лір.
ці ме реж ки де ко ра тив ні. трап ля-
ють ся ви пад ки, ко ли по лик з’єд ну вав ся
із зад ньою піл кою зви чай ним при шив-
ним швом, а вздовж ньо го ви ши ва ла ся
“нас ти лом” смуж ка, тоб то імі ту ва ла ся
тра ди цій на роз шив ка. те ж са ме сто су-
єть ся і по до лу, ад же ви ши ти знач но
лег ше, ніж про ме ре жи ти справ жню
роз шив ку.
ру кав при ши вав ся до по ли ка рів-
нень ко, без пух лів, і теж оз доб лю вав ся
чер во ним ко льо ром зни зу до вер ху
ра зом із по ли ком аж до об шив ки. ор на-
мен ти на ньо му пра дав ні – або ге о мет-
рич ні, або рос лин но- ге о мет рич ні у фор-
мі “ва зо на” чи “де рев ця”. усі ці ху дож-
ні де та лі вит во рю ва ли сво є рід ний об раз
“стєль ни ці”, як на зи ва ють со роч ку на
Чер ні гів сько му по ліс сі.
ви ріб при вер тає ува гу ху дож ньою
до вер ше ніс тю ор на мен тів і по єд нан ням
спо со бів оз доб лен ня. Їх тут на ра хо вує-
ть ся аж сім: на по до лі – дві ме реж ки
(пру тик і за тя га на), ви шив ка – шта пів-
ка, ло зо вий хрест, наз би ру ван ня, нас-
тил. ру кав із встав кою і на спи ні зі
стан ком з’єд ну ють ся ха рак тер ною для
пів ніч них ра йо нів смуж ко ю- роз шив-
кою. та в да ній со роч ці цей де ко ра тив-
ний еле мент мож на наз ва ти ви нят ком.
во на ви ко на на не зви чай ною ме реж-
кою “ша бак” на на тяг ну тій ос но ві, а
спле те на із бі лих і чер во них лля них
ни ток до маш ньо го фар бу ван ня особ ли-
вим спо со бом – не гач ком, не спи ця ми,
а прос то паль ця ми (як пле ли ся сі ті на
ри бу), т. зв. “бран ням”. по єд нан ня бі ло-
го і чер во но го ко льо рів ство рю ють над-
зви чай но ці ка вий ефект си ви ни, як ми
сьо год ні ска же мо, – “ме лан же вий”.
ор на мент дав ній – ге о мет рич ний.
по всьо му ру ка ву роз мі ще ні ром би –
ни ви, в які вмі ще ні хрес то вид ні рос-
лин но- ге о мет рич ні фі гу ри. Чох ли ки
ви ши ті ром біч ни ми “чов ни ка ми”.
пів ніч но- чер ні гів ські со роч ки ду же
ко ло рит ні, тіль ки се ред них мож на
ви ді ли ти 2–3 ок ре мих ти пи: чер во ні і
бі лі з чер во ною роз шив кою.
ві до мі на Чер ні гів щи ні й тка ні ру ка-
241
тИпИ народнИХ сороЧок гетьманськИХ Земель лІвобережжЯ
Чернігівська обл. Городнянський рн,
с. Макишин
Гадяцький рн,
с. Соснівка
Чернігівська обл. НовгородСіверський рн
с. Мамекиле
Чернігівська обл. Гайровицький рн,
с.Нова Басань
242
г. ШаФранська
ви з дав ні ми ге о мет рич ни ми ор на мен-
та ми. ось зраз ки.
ру ка ви ціль нок ро є ні. На пліч ку – дві
по пе реч ні се ред ньо- ши ро кі сму ги круп-
них ро зет, роз ме жо ва них чер во ни ми
ром біч ни ми фі гу ра ми, вер хній і ниж ній
ку ти яких пе рек ри ва ють ся чор ни ми три-
кут ни ка ми. На ру ка ві зни зу до вер ху –
вер ти каль ні ря ди ви со ких “де рев”, по між
яки ми рит міч но вмі ще но “ва зон чи ки”.
ко лір – чер во но- чор ний.
ге о мет рич ні мо ти ви оз доб лен ня і
тех ні ка ткан ня свід чать про дав ній тип
со роч ки. та на пре ве ли кий жаль, у
якийсь пе рі од (ймо вір ні ше всьо го, це
30–50 рр. XX ст., ко ли з’яви ла ся і ста ла
аг ре сив но впро вад жу ва тися мо да на
ко рот ке вбран ня), ця со роч ка бу ла без-
жа ліс но і без дум но вко ро че на. І за мість
ши ро кої роз кіш ної лиш тви в по діл ках
з’яви ло ся ма ле сень ке, пле те не гач ком
кру жи во із зуб чи ка ми, яке аж ні як не
гар мо ні ює з ру ка вом, а ли ше кон трас-
тно під крес лює об ме же ність но вої мо ди
і ве лич ар ха ї ки.
со роч ка із с. доб ро тов кро ле вець-
ко го р-ну су час ної сум ської обл. за
ко ло рис ти кою не ха рак тер на для Чер-
ні гів сько го по ліс ся, та сти ліс тич но і
ком по зи цій но нас тіль ки ар ха їч на і
гар на, що не мож ли во не звер ну ти на
неї ува гу.
На імі то ва но му під кро є но му по ли ку
по м’яко му, не ду же ви бі ле но му по лот ну
зе ле ну ва то- бру нат ною, чер во ною та
чор ною за по лоч чю ви ши та нас ти лом
кла сич на ром бо вид на ком по зи ція. ця
ши ро ка ор на мен таль на сму га ром бів із
гач ку ва ти ми вис ту па ми – “ось ми рож ка-
ми” – обв’яза на щіль ним ря дом ант ро по-
вид них фі гу рок біль шо го і мен шо го роз-
мі рів, які сто ять, ні би взяв шись за ру ки.
сю жет пра дав ній і сим во ліч ний, ві до мий
усім слов’янсь ким на ро дам, ні би жи вий
лан цюг за ми кає цей чу до вий ор на мент.
ру кав ві док рем лює від по ли ка імі то-
ва на “роз шив ка”. На ру ка ві – тра ди-
цій не де ре во жит тя у шість ря дів, мов
шпа ле ри ряс но го ку че ря во го хме лю,
що пе ре ме жо ву ють ся у між ряд дях зір-
ко по діб ни ми рос лин ни ми фраг мен та-
ми.
по діл ки ши ро кі, ре льєф ні, гус то
ви ши ті зна ка ми- сим во ла ми: без кі неч-
ни ком, квад ра том, по ді ле ним на чо ти ри
мен ші час тин ки, в се ре ди ні яких ви би ті
крап ли ни- зер на. На чох лах роз мі ще ні
та кі ж люд ські фі гур ки, як і на по ли ку.
со роч ка вида єть ся гід ною пол ков-
ни ці чи при най мні сот нич ки – та кі асо-
ці а ції ви ни ка ють при спог ля дан ні ці єї
прек рас ної ре чі.
Ще один вид со ро чок був до сить
по ши ре ний із дру гої по л. XIX ст. не
ли ше на Чер ні гів щи ні, а й у всіх ін ших
міс це вос тях. це при мі тив ні на ту ра ліс-
тич но- рос лин ні узо ри, ви ши ті хрес ти-
ком. та кий вид оз доб лен ня ві до мий як
бро ка рів ський, хоч по яс нен ня са мо го
тер мі ну в дру ко ва них пра цях ав то ром
не зус трі ча ли ся. На віть у ет ног ра фіч-
но му слов ни ку під ре дак ці єю к. ма тей-
ко цьо го сло ва не має.
але фран цузь кою bro cart та іта лій-
ською broc ca re оз на чає “ви ши ва ти”, що
ви да єть ся дос тат нім до ка зом. бро ка рів-
ськи ми та кож на зи ва ли ся до ро гі тка ни-
ни, зіт ка ні із шов ко вих ни ток, об ви тих
зо ло тою або сріб ною нит кою, і гус то
ви ши ті різ ни ми фі гу ра ми та квіт ко ви ми
ор на мен та ми. та ке тлу ма чен ня зна хо-
ди мо у слов ни ку брок га у за і еф ро на. та
ви да єть ся більш пе ре кон ли вою по ши-
ре на дум ка про по ход жен ня цьо го сло ва
від пріз ви ща бро кар, влас ни ка пар фу-
мер них ма га зи нів і під при ємств, які
ви роб ля ли і па ку ва ли свою про дук цію у
па пір у клі тин ку з різ ни ми рос лин ни ми
ор на мен та ми, пе ре важ но тро ян да ми.
ця про дук ція із кін. XIX ст. за по ло ни ла
рин ки ук ра ї ни, пос ту по во ви тіс ня ю чи
міс це ві бі льо ві ге о мет рич ні ві зе рун ки з
усіх ви ши вок. та ке екс пан сив не яви ще
бу ло за фік со ва не оле ною пчіл кою у її
аль бо мі- збір ни ку “ук ра їн ські узо ри”
(1927), де во на, не вжи ва ю чи тер мі ну
“бро ка рів ський”, а, мож ли во, й пріз ви-
ща бро кар не зна ю чи, за у ва жує нас-
туп не: “[...] зраз ки ви ши ва нок, так са мо,
як тво ри на род но го сло ва або піс ні,
мо жуть псу ва ти ся, ка лі чи тись. до сьо го
псу ван ня чи ма ло при лу чи ли ся, приз ве-
ли ті “пре мії”, ма льо ва ні лис точ ки з
ви зи рун ка ми, що ни ми об гор та ють, нап-
рик лад, бру соч ки ми ла то що. та кі зраз-
ки сти лю спот во ре но го, з тим не по діб-
243
ним зуб’ям та ля па ни ми здо ро ви ми кві-
та ми (тро ян да ми, “ро жа ми”), мож на
по ба чи ти вже не тіль ки на ви ши ван ках
у го ро дя нок (на руш ни ках, на со роч-
ках), а й на ви ши ван ках се лян ських
(іно ді та кі ви зи рун ки йшли й з «мод них
жур на лів»)”.
під бро ка рів ським ти пом ро зу мі-
єть ся тіль ки тех ні ка ви ши ван ня хрес-
ти ком, і він, так би мо ви ти, ском про ме-
ту вав сам цей сті бок. сьо год ні ус та ли-
ла ся дум ка, що це, мов ляв, най прос ті-
ший спо сіб шит тя. з та кою дум кою
важ ко по го ди ти ся. адже хрес тик на ле-
жить до ра хун ко вих швів ве ли кої
склад нос ті, і най мен ша по хиб ка, хоч на
од ну ни точ ку вго ру чи вбік, зве де на ні-
вець усю ро бо ту. його техніка не прос-
ті ша і не лег ша від ін ших лі чиль них
тех нік. Нав па ки, як що це по ліх ром ний
ор на мент, то хрес ти ко ва тех ні ка дає
мож ли вість глиб ше і кра ще від ті ни ти
ок ре мі йо го еле мен ти. Єди ною важ ли-
вою умо вою кра си, як і в будь- якій
ро бо ті, є чис то та й охай ність ви ши ван-
ня, куль ту ра ви ко нан ня, а го лов не –
ху дож ній смак ви ко на ви ці при ви бо рі
ор на мен ту і ко льо рів. цю дум ку під-
твер джу ють ок ре мі нап ро чуд гар ні
зраз ки бро ка рів ських со ро чок.
де що від мін ним від бро ка рів сько го
мож на вва жа ти тип со роч ки, де ком по-
зи цій но по єд ну ють ся бро кар і ге о мет-
рич ний мо тив. Як що ви шив ка зроб ле на
зі сма ком і та ла но ви то, то й та ке по єд-
нан ня різ нос ти льо вих, ек лек тич них
орна мен тів мо же ви я ви тися ху дож ньо
дос ко на лим вит во ром.
На Чер ні гів щи ні ві до ма бу ла та кож
особ ли ва наз ва лі чиль ної гла ді –
“ко хан ська гладь”. про неї до ве ло ся
по чу ти ав то ро ві від 83-річ ної до ма хи
де ни сен ко із с. за во ри чі (ни ні бро вар-
ський р-н ки їв ської обл.) де сять ро ків
то му. жін ка так на зи ва ла гус тий зір-
час тий ві зе ру нок, ви ши тий нас кіс ною
глад дю. по яс ни ти, чо му він на зи ва єть-
ся са ме так, во на не змог ла. та зго дом
тра пи ла ся щас ли ва на го да по чу ти цю
наз ву вже у фон дах від вик ла дач ки
ху дож ньої ви шив ки гри ців сько го учи-
ли ща де ко ра тив но- прик лад них ре ме-
сел (хмель нич чи на), яка теж так на зи-
ва ла гус ту нас кіс ну гладь. от же, це є
свід чен ням ста ро дав нос ті та по ши ре-
нос ті наз ви і на від да ле но му від бро-
вар щи ни по діл лі, а мож ли во, і по всій
ук ра ї ні. мож ли во, во на пос ту по во вий-
шла з мов но го вжит ку, як це час то
бу ває, із за не па дом пев но го яви ща, і
те пер ви пад ко во ви ри ну ла із гли бин
за бут тя як ек зо тич ний вис лів. це ду же
важ ли во для фа хів ців і по ці но ву ва чів
на род но го сло ва, які те пер пе рей ма-
ють ся проб ле мою лек сич но го поз на-
чен ня то го чи то го стіб ка в пев но му
ві зе рун ку.
у цен траль ній ук ра ї ні всю ди чу до-
во оз доб лю ва лися по діл ки. але в та ко-
му ви ді ро бо ти Чер ні гів щи на, зда єть ся,
не пе ре вер ше на і мо же при єм но по ди-
ву ва ти зна ю чих і обіз на них у цій спра ві
лю дей. ми мо же мо по ба чи ти, як ме ре-
жи ли і най різ но ма ніт ні ши ми спо со ба ми
зуб цю ва ли по діл ки. а зуб ці – і пле те ні
гол кою та гач ком, і вик ла де ні з кра му, а
по тім під ши ті до ни зу со роч ки. Із по чат-
ком сто літ тя, ко ли до мот ка не по лот но
ста ли за мі ню ва ти фаб рич ним ко лен ко-
ром та пер ка лем, по ши ри ла ся мо да на
ве ли кі зуб ці, ви ши ті тех ні кою “ри ше-
льє”. та кі со роч ки й ви ши ва ли ся, як
пра ви ло, по- но во мод но му: чер во но-
чор ним му лі не глад дю по ма льо ва но му
або хрес ти ком у сти лі “бро кар”. пос ту-
по во і до діль ні со роч ки бу ли за мі не ні на
ко рот кі, які тут на зи ва ли ся “ста нок”,
“чех лик”, “ку цик”, “груд ка”. Нап ри кін-
ці 20 – на поч. 30 рр. хх ст. з’ я вив ся
ко рот кий ру кав, зіб ра ний ви ще лік тя
на ре зин ку. ра зом із ним по мі ня ла ся і
наз ва. змі нив шись у крої і ні би схуд-
нув ши, не дав ній ста нок у 1950–60 рр.
уже став ви ши тою блу зою.
ба га та Чер ні гів щи на й на су то свої
ор на мен ти та стіб ки, які от ри ма ли наз ви
за їх ньою ло ка лі за ці єю. Нап рик лад,
“чер ні гів ські чов ни ки” – це ви тяг ну ті в
ши ри ну ром би ки, ви ши ті тех ні кою наз-
би ру ван ня, яка тут бу ла од ні єю з най-
більш ужи ва них. той же ві зе ру нок “чер-
ні гів ська бе різ ка”, який шив ся лі чиль-
ною глад дю (лиш твою). І сво є рід но ви ко-
на на ме реж ка, яка діс та ла наз ву “чер ні-
гів ська роз шив ка”. хрес ти ко вий шов
“ре тязь” тут на зи ва ли по- сво є му –
тИпИ народнИХ сороЧок гетьманськИХ Земель лІвобережжЯ
244
г. ШаФранська
“ло зо вий хрест”. справ ді, по діб ний виг-
ляд тут ма ли пле ті ння з ло зи, яки ми
від го род жу ва ли від ву ли ці са ди би і пле-
ли пе ре ла зи до річ ко вих бе ре гів.
á) Ïîë òàâ ñüê³ çåì ë³
фон ди му зею на лі чу ють по над
ти ся чу со ро чок ко лиш ньої пол тав ської
гу бер нії, яка те ри то рі аль но бу ла знач-
но біль шою, ніж су час на об ласть, бо в її
ад мі ніс тра тив них ме жах бу ли ще й
де я кі су час ні р-ни ки їв ської обл. (ба ри-
шів ський, бо рис піль ський, згу рів-
ський, пе ре яс лав- хмель ниць кий та
Яго тин ський), Чер кась кої (гель мя зів-
ський, дра бів ський, зо ло то нісь кий,
Чор но ба їв ський), сум ської (ро мен-
ський, ли по во до лин ський) та пів ден но-
схід ні р-ни Чер ні гів ської обл. (вар вин-
ський, Іч нян ський, при луць кий, сріб-
нян ський, та ла ла їв ський).
усі ці со роч ки та кож на ле жать до
над дніп рян сько го лі во бе реж но го ти пу,
вже зга да но го ра ні ше.
за га лом, усі со роч ки пол тав щи ни
мож на оха рак те ри зу ва ти як лег кі, про-
зо рі, з ге о мет рич ни ми ор на мен та ми,
ду же різ но ма ніт ни ми за ком по зи ці єю і
ви тон че но шля хет ни ми за ви ко нан ням.
Яких тіль ки ві зе рун ків, тех нік, орна-
мен тів тут не має! Наз ви їм да ва ли ся з
нав ко лиш ньо го се ре до ви ща. все, що
іс ну ва ло в при ро ді, вик ли ка ло в майс-
тринь по див і за хоп лен ня, бу ло вар те
їх ньої ува ги і зас лу го ву ва ло ху дож ньо-
го від тво рен ня на пред ме тах по бу ту та
одя зі, що, бе зу мов но, пов’яза не з ду хов-
ним розвитком лю ди ни. І цей про цес
вза є моз во рот ній. твор чо нас на же на
лю ди на стає та ла но ви тою, на віть ге ні-
аль ною. у цьо му пе ре ко ну ють нас тво ри
народних ху дож ни ків, які здо бу ли сві-
то ву сла ву, не ма ю чи не ли ше спе ці аль-
ної про фе сій ної ос ві ти, а й будь- я кої
вза га лі. бо хі ба ж у с. бог да нів ка рос ли
якісь особ ли ві, не зем ні кві ти, яки ми
на ма лю ва ла їх ма лог ра мот на се лян ка з
ки їв щи ни ка те ри на бі ло кур? або,
мо же, над по лісь кою бо лот нею з’явив ся
на зо ря но му не бі чу дер наць кий бик,
яко го зу мі ла по ба чи ти і так по е тич но
зоб ра зи ти на кар ти ні ін ша на ша на род-
на ху дож ни ця – ма рія при ма чен ко?
зви чай но, то ви со ке ду шев не під не сен-
ня тво рить мис тець кі ди ва, які ми час то
ба чи мо й на на род ній со роч ці.
більш ар ха їч ні ві зе рун ки – це ге о-
мет рич ні ор на мен ти різ них ком по зи цій.
пер віс но во ни ма ли сим во ліч ний зміст,
який з ві ка ми втра тив ся, і на у ков ці
сьо год ні вив ча ють йо го, на ма га ю чись
роз шиф ру ва ти.
На пол тав ській со роч ці та кі ор на-
мен ти ду же різ но ма ніт ні і гар ні. це –
ро зет ки, зір ки, ром би (кни ші), без кі-
неч ни ки (га ки), хрес ти, кру жаль ця,
ма лень кі ром би ки (бу бон ки), зуб чи ки,
чов ни ки, ша шеч ки, ві кон ця, хат ки, віт-
ряч ки, кіль ця, клин ці тощо. зо о мор фні
зоб ра жен ня: ме те ли ки, джме лі, му хи,
па ву ки, ра ки, п’явуш ни ки, ву жи ки,
ко ни ки, го луб ки, па ви чі, ка чеч ки тощо.
се ред них зус трі ча ють ся наз ви ледь
вга ду ва них основ них, виз на чаль них
зо о мор фних ор га нів. Нап рик лад, клеш-
ні, лап ки, криль ця, ву си ки, ба ра ня чі
ріж ки, лас тів’ячі хвос ти, во ло ве око,
за я чі вуш ка, гу ся чі лап ки, ку ря чий
брід тощо.
та пе ре ва жа ють на та ких со роч ках
рос лин но- ге о мет рич ні мо ти ви, а са ме:
де ре во (ла ма не де ре во), в’юн ка (ла ма-
на) гіл ка, бе різ ка, гіль це, ва зон, ко ло-
сок, хміль, ка ли на, ви ног рад, ви шень-
ки (че ре шень ки), слив ки, яб луч ка,
груш ки, по лу ни ці, по річ ки, те рен,
шов ко ви ці, пер чи ки, огір ки, жо лу ді,
реп’яшок, ши шеч ка, овес, пше нич ка,
гре чеч ка, мак, кле но ва квіт ка, яб лу-
не вий цвіт, бе ре зо ві брунь ки, гар бу зо-
ве лис тя, ду бо ве лис тя, вер бо ве, со сон-
ка, пет ру шеч ка, кро пи ва, гвоз ди ка,
кру че ні па ни чі, тюль па ни, дзво ни ки
та ін.
Як і на ін ших те ри то рі ях, до сить
по пу ляр ни ми бу ли на пол тав щи ні
бро ка рів ські мо ти ви. та кож тут сфор-
му ва ли ся і ус та ли ли ся про тя гом ві ків
сво є рід ні осе ред ки, мож на на віть ска-
за ти, шко ли ви ши ван ня – у га дяць ко-
му, зінь ків сько му, мир го род сько му,
ве ли ко ба га чан сько му р-нах. І за раз
фун кці о нує ві до ме да ле ко за ме жа ми
ук ра ї ни ре ше ти лів ське учи ли ще
ху дож ньо го ви ши ван ня, де кра щі
на род ні майс три ні пе ре да ють мо лод-
шим всі сек ре ти сво го мис тец тва і ку ди
245
при їж джа ють на віть із да ле ко го за ру-
біж жя ба га ті лю ди, щоб за мо ви ти для
сво го гар де ро бу не одяг – ху дож ній
вит вір.
опи ра ю чись на ба га тий ма те рі ал у
фон дах, спро бу є мо ви ді ли ти кіль ка
ти пів, а кра ще ска за ти, зма лю ва ти
де кіль ка об ра зів пол тав ських со ро чок.
а на ок ре мих зо се ре ди ти де таль ні шу
ува гу. сло ва ми їх важ ко опи са ти. Їх
слід ба чи ти.
пе ре важ на біль шість – це кла сич ні
ук ра їн ські со роч ки, ши ті бі лим по бі ло-
му. та це так тіль ки ка жеть ся– го во-
рить ся, бо й біль теж різ на бу ває. І від
тих її від тін ків за ле жить виг ляд і сам
об раз со роч ки.
та ки ми бі ло ши ти ми є мир го род ські і
хо роль ські со роч ки, які ви різ ня ють ся
сво ї ми дріб нень ки ми й гус ти ми ві зе рун-
ка ми по усьо му ру ка ву, ви ши то му лишт-
вою. по діб ни ми ж ши ти ми бі лим по бі ло-
му з роз кіш ни ми ши ро ки ми ру ка ва ми є
со роч ки з ве ли кої ба гач ки. зда єть ся,
не дар ма, як і пріз ви ща ро ду, да ва ли ся
наз ви по се лен ням – се лам чи ху то рам.
тут справ ді жи ли, ма буть, ба гач ки. про
це свід чать їх ні со роч ки: ши ро кі ру ка ви з
ба га тю щи ми ме реж ка ми, ви рі зу ван ням,
ви ко лю ван ням. цей ви шу ка ний ажур
час то за ком по но ва ний вер ти ка ля ми.
ця со роч ка – один з кра щих зраз ків
на род но го ви ши валь но го мис тец тва.
ру кав се ред ньої ши ри ни, в од ну піл ку,
із лас то ви цею. він увесь – від ус тав ки
до чох ли – уси па ний зер ка ти ми
со лов’їни ми віч ка ми. ком по зи ція – кла-
сич ний рів но бед ре ний ромб, за пов не-
ний ве ли ки ми крап ли на ми- зер на ми. це
– древ ній сим вол за сі я ної пло дю чої
ни ви. кож но го, хто ба чить цю со роч ку,
вра жає та ка, зда ва ло ся б, дріб ни ця, як
по лик. він пов ніс тю ви ши тий дріб ні ши-
ми ром ба ми тех ні кою “ку ря чий брід”.
мож на бу ло б по ду ма ти: “Ну на ві що це
бу ло ро би ти? ад же йо го май же не
по міт но. хі ба не мож на бу ло без цьо го
обій ти ся?”
пев но, що мож на. та тіль ки не бе з-
імен ній нат хнен ній на род ній ху дож ни-
ці, яка, ви ши ва ю чи цю со роч ку, зви-
чай но ж, не ду ма ла ні про сла ву, ні про
те, що її річ ста не му зей ним екс по на-
том не о ці нен ної вар тос ті, об’єк том
прис кіп ли во го роз гля дан ня най дріб ні-
ших де та лей і їх на у ко во го вив чен ня,
пред ме том за хоп лен ня не тіль ки зас-
лу же них на род них майс трів, а й тих
лю дей, які не ро зу мі ють і прос то не
по мі ча ють цьо го мис тец тва. а це вже
чо гось- та ки вар те! дов гий ру кав об рам-
ле ний скла доч ка ми, зіб ра ни ми по се ре-
ди ні ву зень ким ман же том. І при кож-
но му ру хо ві він ні би під мор гує пе ре хо-
жим сво ї ми “со лов’їни ми віч ка ми”.
ви різ шиї та кож ху дож ньо дос ко на лий.
він від різ ня єть ся від тра ди цій них круг-
лих ший них ви рі зів де що біль шою гли-
би ною і трі шеч ки за ок руг ле ни ми ку та-
ми. вся со роч ка – від м’яко го та рів но го,
ледь сі ру ва то го по лот на до ос тан ньо го
стіб ка на ній свід чить про шля хет ність
її влас ни ці.
На бі ло му ру ка ві плав но ви ко на на
хви ляс та лі нія, що уо соб лює люд ське
жит тя з йо го під йо ма ми і спа да ми.
па ра лель но із ці єю чор ною лі ні єю,
ви ши тою хрес ти ком, роз мі ще на та ка ж
хви ляс та лі нія з маль тій ських (рів но-
ра мен них) хрес ти ків, але вже зроб ле на
ін шою тех ні кою – ви рі зу ван ням. На
устав ко вій лиш тві ви ши та ге о мет рич на
ком по зи ція із ром бів, об рам ле на ву зень-
кою смуж кою вер хоп лу та. На дум ку
ав то ра, ви ши валь ни ця бу ла справж нім
майс тром від бо га, ад же не вив ча ю чи
про фе сій но за ко нів гар мо нії і ху дож ніх
при йо мів, во на ство ри ла ше девр, який
вик ли кає за хоп лен ня і по див, у яко му
все ху дож ньо дос ко на ле: і ком по зи ція, і
ко лір, і тех ні ка.
сво є рід ни ми і особ ли ви ми зав дя ки
ко льо ру видаються га дяць кі со роч ки.
во ни ви різ ня ють ся з-по між ін ших пол-
тав ських со ро чок на си че ним, пе ре важ-
но си нім ко льо ром ви шив ки.
зви чай но, со роч ки га дяць ко го ре гі-
о ну не всі вик люч но си ні, фар бо ва ні
цві том оче ре ту (ку ни ця ми) чи бу зи ною.
ба га то се ред них і прос то бі лих, і бі лих
з чор ним, а ще біль ше – ко рич не вих,
фар бо ва них ду бо вою ко рою чи віль хою.
це за ле жить від тра ди цій окре мих сіл.
Нап рик лад, у с. сос нів ка ви ши ва ли
пе ре важ но си нім, а в плі шив ці, крім
си ніх, бу ло ба га то чор но- бі лих і ко рич-
тИпИ народнИХ сороЧок гетьманськИХ Земель лІвобережжЯ
246
г. ШаФранська
не вих ви ши вок. вра жа ю ча кіль кість
різ них тех нік і гус тих ге о мет рич них
ор на мен тів, гар мо ній но по єд на них між
со бою, ство рю ють ба га тю щі, ху дож ньо
за вер ше ні ком по зи ції.
На встав ці – ге о мет рич ний ор на-
мент із ром бів, обв’яза ний ря дом “віт-
ряч ків”. ру кав по се ре ди ні зіб ра ний
пух ли ка ми, а по ньо му в два ря ди роз-
ки да на в ша хо во му по ряд ку роз кіш на
“кле но ва квіт ка”. ви різ шиї і чо хол ки
оз доб ле ні чер во ною кри вуль кою.
На цій со роч ці є ці ка ва де таль. ви ши-
валь ни ця за ли ши ла на щад кам ав тог-
раф, як це ча сом ро би ли в дав ни ну
на род ні іко но пис ці, та й за раз під пи-
сую ть ся су час ні майс три пен зля. під
па зуш ним роз рі зом ви ши тий на пис
“тЫта На”. та ймо вір ні ше те, що це
прос то поз нач ка, так би мо ви ти, осо бис-
тий під пис майс три ні. бо по діб ні поз-
нач ки по час ти трап ля ють ся на ви ро бах:
або рік, або іні ці а ли, або якийсь хрес тик
чи ін ший зна чок десь під пах вою чи в
скла доч ці при хо ва ла ви ши валь ни ця.
та ки ми ж ви со ко ху дож ні ми є зінь-
ків ські ви шив ки, в яких пе ре ва жа ють
гус то на си че ні ком по зи ції, котрі зде-
біль шого складаються із рос лин но- ге о-
мет рич них мо ти вів: хміль, ла ма на гіл ка
(де ре во), кле но ва квіт ка, те рен, ко ло-
сок, стру чок тощо. ко льо ро ва па літ ра
бла кит но- сі ра або пас тель но- ко рич не-
ва, час то по єд на на. по діб не по єд нан ня
ко льо рів мож на зус трі ти в дав ньо русь-
ких мис тець ких тво рах.
ко льо ри згаданих со ро чок тут де що
від мін ні від ба га тьох ін ших: світ лі від-
тін ки буз ко во- си ньо го і тем ні ші зо ло-
тис то- бру нат но го. аж об важ нів ру кав
під суц віт тям хме лю і ко лос ка ми, як
на зи ва ли та кий ві зе ру нок. оце так дре-
во жит тя! зда єть ся, ось- ось зла ма єть ся
під сво єю ва гою, і хо четь ся на віть під-
три ма ти йо го, та лля не по лот но, тон ке і
шов ко вис те, так і ви пор скує з рук. а
до сяг ну то та ко го вра жен ня за до по мо-
гою тех ні ки ви ши ван ня лиш тви і ви рі-
зу ван ня.
пів ніч но- за хід на час ти на ко лиш-
ньої пол тав ської гу бер нії (те ри то рія
ни ніш ніх при луць ко го, сріб нян сько го,
вар вин сько го, та ла ла їв сько го, Іч нян-
сько го р-нів Чер ні гів щи ни) не має
особ ли вих, яск ра вих від мін нос тей ні в
крої, ні в оз доб лен ні, які ви різ ня ли б їх
із за галь но го пол тав сько го ко ло ри ту.
крім хі ба, що ті єї оз на ки, що во ни та кі
ж ди во виж но гар ні, бі лі, із прек рас но
оз доб ле ни ми по діл ка ми, які низь ко
ви пус ка ли ся з-під плахт.
роз гля не мо со роч ку із с. до діль на
при луць ко го р-ну Чер ні гів ської обл.,
ви го тов ле ну із тон ко го лля но го по лот на у
дві піл ки. ру кав ши тий біл лю, ши ри ною
у ці лу піл ку, приб лиз но пів мет ра. На
ньо му – шість ря дів ла ма них де рев у
дріб ний те рен, ши тих бі лим нас ти лу ван-
ням. при ши тий рів нень ко, без пух ли ків,
стьо га ним швом до ус тав ки, оздоб ле ної
ром біч ним ор на мен том, ут во ре ним нас-
ти лом і зер но вим ви во дом. у по до лі –
без чис на ме реж ка у виг ля ді ла ма ної
лі нії.
со роч ка до діль на, ши та біл лю, по лот-
но лля не, тон ке, що най мен ше “два над-
цят ка”, сло вом, “пан ське”. міс тить ба га-
то тех нік ви ши ван ня. за на ши ми під ра-
хун ка ми, тут по єд ну ють ся шість спо со бів
оз доб лен ня: ме реж ка двох ви дів – пру-
тик і нас тил або “по ло тен ця”; ра хун ко ва
гладь; хрес тик ре тя зе вий; ви рі зу ван ня і
“ку ря чий брід”. ор на мент – ла ма не де ре-
во, ви ши те вер бо вою лиш твою.
со роч ка має ці ка ву іс то рію. Її тка ла
і ви ши ва ла крі пач ка на пріз ви ще
ко валь, 1820 р. н. піс ля смер ті майс-
три ні со роч ка діс та ла ся у спа док її доч-
ці ган ні ко валь, 1843 р. н. а та вже в
90-річ но му ві ці від да ла вишиванку за
шма ток хлі ба в го лод но му 1933 р. ган ні
се ме нів ні пет ри нен ко, 1900 р. н. І вже
ця, тре тя влас ни ця, у 1970 р. пе ре да ла
со роч ку му зе є ві в дар. та, нез ва жа ю чи
на та ку свою сум ну іс то рію, со роч ка
на ді ле на бла гот вор ною енер ге ти кою. Її
роз гля да єш із внут ріш ньою теп лою
пос міш кою, як ка зав ми ко ла го голь,
крізь “не ви ди мі сві то ві сльо зи”.
крій ти по вий: до діль ний, ви різ круг-
лий до ву зень кої об шив ки, ус тав ко вий.
ру кав з’єд ну єть ся з ус тав кою зви чай-
ним стьо ба ним швом, рів нень ко, без
пух ли ків. На ус тав ці ви ши то пів ор на-
мен та. у вер хній час ти ні ру ка ва –
ши ро ка сму га (5 см) ге о мет рич но го
247
орна мен ту із круп ни ми ром ба ми. Їх ні
гра ні ні би ви різь бле ні з ка ме ню – ви ве-
де ні стіб ком дов бан ки. а все ре ди ні вся
пло щи на ром бів по ді ле на на чо ти ри
рів ні час ти ни – ві кон ця, ут во ре ні стіб-
ка ми ви ко лю ван ня і нас ти лом (лишт-
вою), кот рі виг ля да ють як чис ті тем ні
ши боч ки в пе рех рес ті рам із бі ли ми
ві кон ни ця ми. по діл прик ра ше ний ме ре-
жа ним ге о мет рич ним ві зе рун ком у виг-
ля ді мо то виль ця. по лот но ко ноп ля но-
лля не, тон ке і м’яке, “два над цят ка”.
со роч ка до діль на, ру кав з пух ля ми
по се ре ди ні, при ши тий до пліч ка, оз доб-
ле но го сму гою ром бів із ши ро ки ми гра-
ня ми. сто ро ни ром бів про дов жу ють ся
за точ ку пе ре ти ну, ут во рю ю чи з ку тів
ріж ки. цей ор на мен таль ний мо тив
обрам ле ний ще дво ма ву зень ки ми
смуж ка ми – рів ною і хви ляс тою.
На ру ка ві – ге о мет рич ний ор на мент
склад ної ком по зи ції. він увесь – від пліч-
ка і май же до ни зу – гус то ви ши тий
круп ни ми ром ба ми по п’ять у кож но му
із двох по пе реч них ря дів, роз мі ще них
один над од ним і роз ді ле них пов здов-
жні ми то нень ки ми лі ні я ми. На кож ну з
цих вер ти ка лей ні би на ни за ні круг лень-
кі го ро шин ки. все ре ди ні кож но го ром ба
– хрест, на по пе ре чи ні яко го на сад же ні
чо ти ри- і вось ми пе люс тко ві кві точ ки, а
вздовж ре бер пок ла де ні ажур ні ко лос-
ки.
ви шив ка ви ко на на тех ні ка ми нас-
ти лу ван ня (лиш тви) і ви ко лю ван ня
(со лов’їні віч ка), а та кож прос тим хрес-
ти ком. ко лір нит ки – зе ле ну ва то- бру-
нат ний, рос лин но го за бар влен ня.
со роч ка до діль на, ру кав дов гий,
ши ри ною у пів то ри піл ки. по лик ру ка-
ва – на ши ри ну піл ки. ру кав зіб ра ний
у пух лі дво ма ря да ми і роз ши тий пов-
здов жні ми смуж ка ми в три над цять
ря дів хи мер них зо о по діб них фі гу рок,
які чер гу ють ся гру па ми по три то нень-
кі вер ти каль ні лі нії. На по до лі – рос-
лин но- ге о мет ри зо ва на в’юн ка гіл ка.
ор на мент ви ко на но прос тим хрес ти-
ком у чер во но- чор но му ко льо рі, а бі лі
кон трас тні лі нії – бі лим ре тя зе вим
хрес ти ком.
На пер ший пог ляд, со роч ки лу бен-
щи ни не ба га то і прос то оз доб ле ні:
не ши ро ка сму га ви шив ки чи ме реж ки
зни зу ус тав ки та на ко мір ці- об шив ці.
ру кав прик ріп ле ний до ус тав ки пух ли-
ка ми в 1–3 ря ди по се ре ди ні, а да лі до
кра їв при ши тий стьо га ним швом. І
обов’яз ко во на спи ні бі ля ру ка вів роз-
мі ще ні ха рак тер ні тіль ки для лу бен-
сько го по ві ту ви ши ті три кут нич ки.
по діл ки теж або ви ши ті лиш твою чи
ви рі зу ван ням, або про ме ре жа ні.
вза га лі, ок ре мі се ла пол тав щи ни
(ве ли ка ба гач ка, веп рик, сос нів ка,
плі ши вець, лю тень ка – на га дяч чи ні
та дей ка лів ка, пав лів ка, ве ли кі і малі
бу ди ща – на зінь ків щи ні) слід бу ло
збе рі га ти як за по від ні осе ред ки на род-
но го ви ши валь но го мис тец тва.
І див на річ. вив ча ю чи й опи су ю чи
со роч ки, ло виш се бе на дум ці: “та во но
ж усе ні би од на ко ве й зна йо ме лю дям.
гео мет рич ні ком по зи ції і бі льо ва нит ка.
ру кав і по діл…” але ж і бук ви нам теж
усі зна йо мі. а в які різ ні сло ва і, тим біль-
ше, ряд ки во ни скла да ють ся! по них ми
роз різ ня є мо по е зію і про зу, тво ри ле сі
ук ра їн ки і лі ни кос тен ко, та ра са Шев-
чен ка і во ло ди ми ра вин ни чен ка. все те,
що та ла но ви то ін ди ві ду аль не.
да рем на спра ва на ма га ти ся по рів ню-
ва ти між со бою та кі ше дев ри – во ни всі
без цін ні. так са мо важ ко ро би ти ви бір,
ко ли роз кри ва єть ся пе ред то бою уні-
каль на ви ши ва на кра са. про від ний
ет ног раф му зею світ ла на Щер бань із
при та ман ною їй ар тис тич ніс тю роз ка-
зує різ ні іс то рії зі сво єї зби раль ниць кої
прак ти ки.
“…І ось, на реш ті,– зга дує во на,– піс-
ля дов го го всту пу про здо ров’я, про те ля,
яке зап лу та ло ся в на ли га чі, про бур’яни
в го ро ді, що аж гу дуть, та ін ші свої бі ди
та тур бо ти, тіт ка вар ка від кри ває ві ко
за по віт ної скри ні. а там, ба чу, пов но...
чо гось. у ме не сер це як не вис ко чить. бо
я вже по ба чи ла і по ха ті, і по ха зяй ці, що
тут мо же бу ти щось особ ли ве. то ж і гро-
ші вже вий маю. та во на од ра зу ж по пе-
ре ди ла: “Є со роч ки. та тіль ки всі не
од дам. а дам тіль ки дві – які вже ви бе-
ре те…” І отут у ме не – стрес. Яку не роз-
гор ну – не мо жу з рук ви пус ти ти. І чим
да лі, тим ша ле ні ше ме не ка ла тає. а тре-
ба ж ви ду не по да ти, що з то бою тво-
тИпИ народнИХ сороЧок гетьманськИХ Земель лІвобережжЯ
248
г. ШаФранська
рить ся. бо тіт ка мо же й зов сім пе ре ду-
ма ти…І кот ру з них виб ра ти – не знаю.
Як тіль ки на зад пок ла ла – та й ста ла
най кра щою…”
І ми ро зу мі є мо світ ла ну олек сі їв ну:
кож на з цих со ро чок, справ ді, кра ща з
най кра щих!
от же, та кі ти пи со ро чок і спо со би їх
оз доб лен ня ма є мо на лі во бе реж ній
геть ман щи ні.
3. ÂÈÑ ÍÎÂ ÊÈ
На од ній із пол тав ських со ро чок
вни зу, бі ля па зуш но го ви рі зу, ви ши та
да та – 1924. двад ця ті ро ки бу ли ос тан-
ні ми в хх ст., ко ли лю ди ще пря ли,
тка ли й ви ши ва ли, тоб то тво ри ли. зби-
ра ли ся на ве чор ни ці, де й пра цю ва ли, й
спі ва ли, й спіл ку ва ли ся. а вже за кіль-
ка ро ків нас ту пив іс то рич ний пе рі од у
три люд ських по ко лін ня, – пе рі од руй-
на ції всьо го на ці о наль но го, ок ре міш но-
го, ін ди ві ду аль но го.
та ка дер жав на по лі ти ка не за ба-
ром поз на чи ла ся і на на род но му по бу-
ті, і на одя зі. 1940 рр. ви па ли з кон тек-
сту роз вит ку на род ної куль ту ри. у
му зей ній ко лек ції на род но го одя гу є
ли ше кіль ка оди ниць цьо го пе рі о ду.
це зро зу мі ло: вій на, руй на ція, від бу-
до ва. але цей про цес про дов жив ся
протягом доб рого де ся тка ро ків. І тіль-
ки в 1960 рр. з’яви ли ся пер ші оз на ки
від род жен ня за галь но го ін те ре су до
на род ної твор чос ті. та й він був узя-
тий під іде о ло гіч ний кон троль кпрс,
за фор ма лі зу вав ся і став офі цій но-
шаб лон ним. з ньо го був ви чав ле ний
жи вий твор чий дух, яким нас на же на
кож на на род на со роч ка в му зей ній
ко лек ції.
ві до мий ук ра їн ський по лі тик ми ко-
ла міх нов ський май же сто ро ків то му
пи сав: “Ча си ви ши ва них со ро чок, свит
[…] ми ну ли і ні ко ли вже не вер нуть ся”.
ма буть, йо го прав да бу ла. та ми їх нє
ди хан ня від чу ва є мо по ни ні.
Якось під час прак тич них за нять у
фон дах му зею од на зі сту ден ток- прак-
ти кан ток ки їв ської ака де мії лег кої
про мис ло вос ті зво руш ли во зіз на лась
ра фі но ва ною ро сій ською мо вою, що,
мов ляв, див ля чись на ці со роч ки, від-
чуваєш якийсь ду шев ний щем і не ви-
мов ний сму ток.
Що то бу ло – нос таль гія за втра че-
ним? Ні би то сто їш над мо ги ла ми близь-
ких і рід них, яких уже не ожи ви ти. а,
мо же, то про буд жу єть ся у ду ші зро сій-
ще ної прав нуч ки пра ба бів ська мен-
таль ність, вос кре сає пам’ять про сво їх
пра щу рів?
Як ві до мо, ук ра їн ські руш ни ки
зна ні ет ног ра фа ми всі єї Єв ро пи. во ни
вис тав ля ли ся не раз як в ук ра ї ні, так
і в па ри жі, лон до ні, оса ці, лос- ан-
же ле сі, де здо бу ва ли ви со кі на го ро ди.
а от со роч ки та кої сла ви не ма ють.
хоч са ме в со роч ці ук ра їн ська на род-
на ви шив ка до сяг ла сво го най ви що го
роз кві ту. от же, на ше зав дан ня по ля-
гає у то му, щоб вив ча ти ці вит во ри
мис тец тва, від кри ва ти лю дям їх
зовніш ню кра су й ви со ке ду хов не
напов нен ня.
_______________
1.Юж но- рус скій на род ний ор на ментъ.
Чер ни гов ская гу бер ния. – вып. 1: глу хов скій
уъездъ. узо ры вы ши ва нья, тка нья и ри со ва-
нія. соб ра ла и сос та ви ла п. Я. лит ви но ва. – х.,
1878.
2.Юж но- рус скій на род ный ор на ментъ. Чер-
ни гов ская гу бер нія. – вып. 2: уъез ды: ко но топ-
ській, кро ле вец кій, Нов го род- съвер скій и ста-
ро дуб скій. соб ра ла и сос та ви ла п. Я. лит ви но-
ва. – х., 1902.
3.опи са ние Чер ни гов ской гу бер нии. сост.
по по ру че нию гу берн ско го земс тва чле ном
импе ра тор ско го рус ско го ге ог ра фи чес ко го
об щес тва а. а. ру со вым. – ти пог ра фия гу берн-
ско го земс тва, 1899.
4.пчіл ка о. ук ра їн ські узо ри: аль бом- збір-
ник. – 1927.
5.бі лець ка в. ук ра їн ські со роч ки, їх ти пи,
ево лю ція і ор на мен та ція. – ма те рі а ли до ет ног-
ра фії й ант ро по ло гії – л., 1929. – т. 21–22. – Ч. 1.
6.слов ник брок га у за і еф ро на.
7.ма тей ко к. ук ра їн ський на род ний одяг //
ет ног ра фіч ний слов ник. – к., 1977.
8.ка ра- ва си льє ва т. ук ра їн ська ви шив ка:
аль бом. – к., 1993.
9.ку ли нич- ста хур ська о. мис тец тво ук ра-
їн ської ви шив ки. тех ні ка і тех но ло гія. – л.,
|