Юрій Сергійович Москаленко (1918-1986)

У лютому 2008 р. виповнилося б 90 років педагогу, музейнику-аматору, невтомному краєзнавцеві Юрію Сергійовичу Москаленку. Його діяльність залишила яскравий слід у культурно-освітньому житті Ніжинщини. Будучи за фахом викладачем-філологом, він не міг, як патріот Ніжина, стояти осторонь історії й куль...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2008
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК 2008
Назва видання:	Ніжинська старовина
Теми:	Видатні ніжинці
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20711
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Юрій Сергійович Москаленко (1918-1986) // Ніжинська старовина: Збірник регіональної історії та пам’яткознавства. — 2008. — Вип. 6(9). — С. 91-96. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-20711
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-207112013-02-13T03:18:15Z Юрій Сергійович Москаленко (1918-1986) Видатні ніжинці У лютому 2008 р. виповнилося б 90 років педагогу, музейнику-аматору, невтомному краєзнавцеві Юрію Сергійовичу Москаленку. Його діяльність залишила яскравий слід у культурно-освітньому житті Ніжинщини. Будучи за фахом викладачем-філологом, він не міг, як патріот Ніжина, стояти осторонь історії й культури стародавнього міста, обравши свою зброєю науково-популярну публіцистику. Саме його подвижницькій роботі ніжинці мають завдячувати збереженню від руйнування унікального комплексу споруд Ніжинської поштової станції ХVІІ-ХІХ ст. з подальшим облаштування там музею – єдиного подібного в Україні. Хоч смерть забрала його вже більш, як 20 років тому, але в Ніжині все ще чимало хто пам’ятає ювіляра. В розрізі вшанування пам’яті відомого педагога й краєзнавця пропонуємо читачам баоархеографічну добірку матеріалів: кілька, на наш погляд, цікавих – особливо з точки зору сьогодення – публікацій Ю.С. Москаленка, а також біографічний нарис, написаний його сином, істориком за фахом, викладачем місцевого університету Олександром МОСКАЛЕНКОМ. 2008 Article Юрій Сергійович Москаленко (1918-1986) // Ніжинська старовина: Збірник регіональної історії та пам’яткознавства. — 2008. — Вип. 6(9). — С. 91-96. — укр. 2078-063X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20711 uk Ніжинська старовина Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Видатні ніжинці Видатні ніжинці
spellingShingle	Видатні ніжинці Видатні ніжинці Юрій Сергійович Москаленко (1918-1986) Ніжинська старовина
description	У лютому 2008 р. виповнилося б 90 років педагогу, музейнику-аматору, невтомному краєзнавцеві Юрію Сергійовичу Москаленку. Його діяльність залишила яскравий слід у культурно-освітньому житті Ніжинщини. Будучи за фахом викладачем-філологом, він не міг, як патріот Ніжина, стояти осторонь історії й культури стародавнього міста, обравши свою зброєю науково-популярну публіцистику. Саме його подвижницькій роботі ніжинці мають завдячувати збереженню від руйнування унікального комплексу споруд Ніжинської поштової станції ХVІІ-ХІХ ст. з подальшим облаштування там музею – єдиного подібного в Україні. Хоч смерть забрала його вже більш, як 20 років тому, але в Ніжині все ще чимало хто пам’ятає ювіляра. В розрізі вшанування пам’яті відомого педагога й краєзнавця пропонуємо читачам баоархеографічну добірку матеріалів: кілька, на наш погляд, цікавих – особливо з точки зору сьогодення – публікацій Ю.С. Москаленка, а також біографічний нарис, написаний його сином, істориком за фахом, викладачем місцевого університету Олександром МОСКАЛЕНКОМ.
format	Article
title	Юрій Сергійович Москаленко (1918-1986)
title_short	Юрій Сергійович Москаленко (1918-1986)
title_full	Юрій Сергійович Москаленко (1918-1986)
title_fullStr	Юрій Сергійович Москаленко (1918-1986)
title_full_unstemmed	Юрій Сергійович Москаленко (1918-1986)
title_sort	юрій сергійович москаленко (1918-1986)
publisher	Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК
publishDate	2008
topic_facet	Видатні ніжинці
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20711
citation_txt	Юрій Сергійович Москаленко (1918-1986) // Ніжинська старовина: Збірник регіональної історії та пам’яткознавства. — 2008. — Вип. 6(9). — С. 91-96. — укр.
series	Ніжинська старовина
first_indexed	2025-07-02T21:14:44Z
last_indexed	2025-07-02T21:14:44Z
_version_	1836571306626121728
fulltext	НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА 91 Н I Ж И Н С Ь К А С Т А Р О В И Н А В и п . 6 ( 9 ) Н I ж и н 2 0 0 8 ВИДАТНІ НІЖИНЦІ Юрій Сергійович МОСКАЛЕНКО (1918-1986) Від упорядників У лютому 2008 р. виповнилося б 90 років педагогу, музейнику- аматору, невтомному краєзнавцеві Юрію Сергійовичу Москаленку. Його діяльність залишила яскравий слід у культурно-освітньому житті Ніжинщини. Будучи за фахом викладачем-філологом, він не міг, як па- тріот Ніжина, стояти осторонь історії й культури стародавнього міста, обравши свою зброєю науково-популярну публіцистику. Саме його подвижницькій роботі ніжинці мають завдячувати збереженню від руйнування унікального комплексу споруд Ніжинської поштової стан- ції ХVІІ-ХІХ ст. з подальшим облаштування там музею – єдиного поді- бного в Україні. Хоч смерть забрала його вже більш, як 20 років тому, але в Ніжині все ще чимало хто пам’ятає ювіляра. В розрізі вшануван- ня пам’яті відомого педагога й краєзнавця пропонуємо читачам баоархеографічну добірку матеріалів: кілька, на наш погляд, цікавих – особливо з точки зору сьогодення – публікацій Ю.С. Москаленка, а та- кож біографічний нарис, написаний його сином, істориком за фахом, викладачем місцевого університету Олександром МОСКАЛЕНКОМ. Народився майбутній краєзнавець 9 лютого 1918 р. в с. Петрівка Прилуцької району на Чернігівщині у сім’ї сіль- ських вчителів Сергія Андрійовича та Антоніни Іванівни. В 1928 р. родина переїздить до Прилук, де Юрій Сер- гійович навчався в середній школі, після закінчення якої в 1936 р. вступив на філологічний факультет Ніжинського державного педагогічного інституту. В стінах цього на- вчального закладу, крім філології й історії, його захоп- ленням на решту життя стала фотокіносправа. Як од- ного з кращих студентів-старшокурсників, Ю.С. Моска- ленка ще в лютому 1940 р. направили на роботу до м. Старокостянтинів тодішньої Кам’янець-Подільської області, де він почав працювати вчителем. У листопаді того ж року молодого освітянина призвали до лав Черво- ної Армії. Під час ІІ Світової війни Юрій Сергійович брав участь у боях під час радянсько-фінської кампанії, згодом воював на Північно-Західному фронті у складі інженерно- саперних частин, був тяжко поранений. Про особисту мужність свідчать бойові нагороди: ордени Червоної Зірки НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА 92 та Великої Вітчизняної війни, медалі “За бойові заслуги”, “За захист Радянського Заполяр’я”, “За перемогу над Німеччи- ною”. Після демобілізації в липні 1946 р. працював викладачем у Ніжинському вете- ринарному технікумі, а з 1956 до 1978 р. обіймав різні посади у рідній alma mater – НДПІ ім. М.В. Гоголя. Захоплення фотокі- носправою, а також потяг до конструюван- ня Ю.С. Москаленка зумовили створення за його кресленнями і розробками в інституті в 60-х pp. XX ст. найсучаснішої на той час лабораторії технічних засобів навчання, яка, до речі, з певними модернізаціями, діє й дон- ині. Багатогранна педагогічна діяльність Юрія Сергійовича відзначена медаллю “За довготривалу сумлінну працю”, значком “Відмінник народної освіти УРСР”. Упродовж останніх років свого життя Ю.С. Москаленко захопився крає- знавством, створив ряд аматорських кінофільмів із історії інституту, міста Ніжина, про шевченківські місця на Чернігівщині тощо, проводив дієву екску- рсійну роботу. Того часу (в 1970-х – першій половині 1980-х років) у Ніжині вже функціонувала потужна краєзнавча школа в складі Г.П. Васильківського, Г.Я. Неділька, І.П. Костенка, В.С. Шоходька, В.Д. Шевченка, О.3. Мазура, Е.Л. Зільбермана й інших дослідників історії рідного краю. Юрій Сергійович також посів власне помітне місце серед її активістів. Працюючи науковим співробітником Ніжинського краєзнавчого музею, він розпочав дослідження низки сюжетів із історії міста. Тематика історико- краєзнавчих досліджень Ю.С. Москаленка доволі розмаїта, підсумки наукових пошуків викладені в понад 20 публікаціях на сторінках місцевої преси. Середі них такі цікаві статті і розвідки, як “Старовинна площа”, “Ніжинський За- мок”, “З часів минулих”, “Греки в Ніжині”, “Перша аптека”, “Нове про Ю.Ф. Лисянського”, “Чи був Остер судноплавним?”, “Млини на Ніжинщині”, “Вол- конські”, “Імена на мурі”, “Декабрист М.Й. Мозгалевсъкий”, “Олександр Олександрович Богомолець”, “Шляхами через Ніжин” й інші. Ю.С. Москаленко знайшов документи про відкриття в Ніжині в 1777 р. від- ставним штабс-лікарем Ізюмського гусарського полку Михайлом Лігдою аптеки. Виявилося, що це була перша аптека не тільки в Ніжині, а й на території всієї Лівобережної України. За його клопотанням на будівлі аптеки, яка збереглася на вул. Московській, № 2, була встановлена меморіальна дошка, а у самій аптеці створено невеликий стенд-музей аптечної справи з оригінальними експонатами. НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА 93 Певний унесок Юрій Сергійович зробив у справу уточнення історичної топо- графії середньовічного Ніжина. Він особисто неодноразово обійшов периметр колишнього оборонного валу Верхнього міста й установив, що залишки цього валу подекуди візуально простежуються вздовж сучасних вулиць Інтернаціо- нальної, Червоної Греблі, Богдана Хмельницького, парку та вулиці імені Тараса Шевченка, вулиці Братів Зосим, а також уздовж берегу Остра між Спаським (Московським) і Калиновим мостами. Ю.С. Москаленко неодноразово ставив питання про необхідність збереження залишків цієї пам’ятки від остаточно- го руйнування. Він висловив припущення щодо унікальності Ніжина, де зберег- лися без значних змін (на початку 1980-х років) єдині на Чернігівщині вздовж вулиць Гоголя, Московської (тоді – Червоних Партизан), Успенської (Крупсь- кої), Гребінки, Леніна, Батюка, Стефана Яворського (Луначарського), Гербе- ля, Глібова, Богушевича, Студентській, Поштовій, Братів Зосим (Поліської), Радянській, Лащенка архітектурно-будівельні комплекси ХVII-XIX ст., які, від- так, потребували дбайливого збереження для нащадків. Свої думки він виклав у статтях “Старовинна площа”, “Ніжинський Замок”, “Листи з ХVІІ віку”. Прикро, але з того часу минуло майже сорок років, проте, думки й висновки Юрія Сергійовича не тільки не втратили своєї актуальності, але й звучать з усе більшою гостротою, зважаючи на сучасний стан речей. Перебуваючи під час зупинки поїзда Владивосток-Москва на станції Петро- вськ-Забайкалівський, де на Петровському заводі колись відбували каторгу де- кабристи, учасники повстання в 1825-1926 роках на Сенатській площі в Санкт- Петербурзі та Чернігівського полку в Україні, Ю.С. Москаленко серед імен, ви- карбуваних на мурі, знайшов прізвища наших земляків І.І. Горбачевского та М.Й. Мозгалевського. Повернувшись до Ніжина він розпочав пошук документів і, віднайшовши певні матеріали, написав розвідки “Імена на мурі” та “Декаб- рист М.Й. Мозгалевський” про їх подвижницьке життя. Довгий час у Ніжині побутували перекази, перепливаючи з покоління в поко- ління, про судноплавність р. Остер, про вантажні купецькі кораблі, що плава- ли по ньому, про затонулі деякі з них зі скарбами. Зацікавившись цим питан- ням Юрій Сергійович опрацював ряд документів, топографічних описів різних часів, літературу. Йому вдалося аргументовано довести, що Остер міг бути судноплавним тільки до початку ХVІІ ст. і що, звичайно, мова могла йти не про сучасні річкові судна, а про невеликі дерев’яні лад’ї з плескатим дном без кіля, які мали незначну осадку від ватерлінії та могли йти на веслах угору проти течії рочки. Остер тоді мав декілька десятків метрів завширшки і та- кі судна могли рухатися її руслом не тільки до Ніжина, а й значно вище, ледь не до самих Білих Веж. Проте, вже з другої чверті ХVІІ ст. на руслі Остра починаючи від Козельця й до Ніжина та дещо вище, починають споруджувати численні водяні млини, робота яких упродовж ХVІІ-ХVІІІ ст. сприяла замуленню дна і була одним із антропогенних чинників його прогресуючого обміління. НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА 94 У 80-х pp. ХХ ст. активізації краєзнавчих досліджень в Україні сприяла ма- сштабна робота з написання регіональних енциклопедичних довідників. Разом із Г.П. Васильківським, І.П. Костенком, В.С. Шоходьком і багатьма іншими знавцями історії рідного краю, Ю.С. Москаленко взяв участь у написанні статей для такого довідника з історії Чернігівщини. Його авторству нале- жать статті в енциклопедичному довіднику “Чернігівщина” (К., 1990), при- свячені кільком культовим спорудам Ніжина (Миколаївський собор, Усіхсвят- ська грецька, Покровська, Михайлівська, Успенська, Вознесенська церкви, Бла- говіщенський собор), а також про ніжинські ярмарки, історичні райони міс- та, цегельні заводи, вулиці в історичній частині міста; про пам’ятник М.В. Гоголю, про поштову станцію й низка інших. З 1980 р. наскрізною ідеєю краєзнавчих досліджень Ю.С. Москаленка стає теза про необхідність створення в Ніжині музею “Поштова станція”. Впер- ше таку думку він висловив у статті “Поштова станція”, вміщеній у облас- ній газеті “Деснянська правда” за 14 грудня 1980 р., хоча пошук документів краєзнавець розпочав роком раніше після того, як перечитав повість О.С. Пушкіна “Станционный смотритель”. Юрієм Сергійовичем установлена точка відліку існування поштової станції в Ніжині – 1669 p., коли за розпоря- дженням московського царя Олексія Михайловича на Московсько-Київському тракті почали створюватися перші “поштові стани”. В статі “З часів ми- нулих” він зазначає, що приватні листи почали приймати в Києві, Батурині й Ніжині з 1674 p., а з 1708 р. пошта через Ніжин вже відправлялася у різні єв- ропейські країни. На основі аналізу низки документів і старовинних планів мі- ста Ю.С. Москаленком було встановлено, що спорудження приміщень по- штової станції розпочалося приблизно в 70-х роках ХVІІІ ст. Після завершення будівництва Ніжинська поштова станція складалася з двох одноповерхових мурованих будинків (флігелів), які виходили бічними фасадами на вул. Пошто- ву, стаєнь для коней із протилежного боку подвір’я станції, виходячи воро- тами на сусідню паралельну вулицю, та великого півтораповерхового будинку, де містилася поштова контора, мешкав поштмейстер із сім’єю і де знаходи- лися кімнати для подорожуючих, а також зала відпочинку. На жаль, один із флігелів був знесений на початку 1980-х років під час будівництва кінотеатру “Космос”, і тільки вчасне клопотання Ю.С. Москаленка, В.С. Шоходька, І.П. Костенка й інших краєзнавців перед місцевою владою дало змогу зберегти решту будівель поштової станції в Ніжині. Одночасно, Ю.С. Москаленко активно збирав документи для експозиції май- бутнього музею в архівах і бібліотеках Москви, Санкт-Петербурга (тоді – Ленінграда) з історії вітчизняної пошти, побував у селищі Вира Гатчинського району Ленінградської області, де збереглися приміщення поштової станції практично в незмінному вигляді та вже функціонував музей поштової служ- НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА 95 би, вів листування і зустрічався з кандидатом технічних наук Олександром Миколайовичем Лазоренком – дядьком відомого конструктора ракетно- космічної техніки С.П. Корольова. Останній передав майбутньому музею в Ніжині зібрані ним колекції якраз із історії пошти в Україні. В одній зі ста- тей “Новий музей чекає на експонати” Ю.С. Москаленко інформував громад- ськість міста і району про роботу зі створення музею поштової станції з ор- ганізацією в ньому меморіального куточка-експозиції уродженця Ніжина ху- дожника-баталіста академіка Миколи Семеновича Самокиша, батько якого Семен Захарович перевозив пошту на поштових трійках Московсько- Київським трактом. Юрій Сергійович закликав не байдужих людей надавати майбутньому музеєві різні речі ХVІІІ-XIX ст., не обов’язково суто поштової тематики, але й інші: столи, стільці, дерев’яні дивани, дзеркала, посуд, речі поштарів, дорожні скрині, упряж для коней, хомути, дзвіночки, малюнки чи фотографії карет, фур тощо. Тепер ці речі експонуються у музейних залах уже півтора десятка років функціонуючого музею. У процесі вивчення документів стосовно історії поштової станції з Ніжині Ю.С. Москаленком було встановлено чимало імен відомих діячів культури та науки, які перебували різного часу на Ніжинській поштовій станції. Зокрема, Д.І. Фонвізін, О.С. Пушкін, Т.Г. Шевченко, М.В. Гоголь, М.І. Глінка, О.С. Гри- боєдов, О.С. Афанасьєв-Чужбинський, В.І. Даль, М.С. Лєсков, О.В. Маркович, М.М. Маркович (Марко Вовчок), М.В. Ломоносов й інші. Портрети відомих постояльців поштової станції в Ніжині Юрій Сергійович пропонував також включити до музейної експозиції. Таким чином, Ю.М. Москаленко розробив основні контури концепції сучасно- го ніжинського музею поштової станції, але завершити розпочату роботу не встиг. Передчасна смерть у жовтні 1986 р. вирвала його з лав ніжинських краєзнавців. Музей був відкритий у вересні 1993 р., коли Ніжин святкував свій 1000-літній ювілей. Наостанок хотілося б висловити щиру вдячність завідувачу відділу “По- штова станція” Ніжинського краєзнавчого музею Ользі Петрівні Пономар, яка після смерті Юрія Сергійовича провела і продовжує вести разом із неве- ликим дружнім колективом помітну роботу з пошуку нових експонатів, об- слуговування й удосконалення експозиції цього унікального музею, саме існу- вання якого є якнайкращою пам’яттю про його ідейного засновника – педаго- га, музейника, краєзнавця Ю.С. Москаленка. СПИСОК СТАТЕЙ І РОЗВІДОК Ю.С. МОСКАЛЕНКА 1. Перша аптека // Під прапором Леніна. – 1980. – 29 червня. 2. Старовинна площа // Під прапором Леніна. – 1980. – 29 серпня. 3. Греки в Ніжині // Під прапором Леніна. – 1980. – 12 грудня. НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА 96 4. Поштова станція // Деснянська правда. – 1980. – 14 грудня. 5. Шляхами через Ніжин // Під прапором Леніна. – 1981. – 24 березня. 6. З часів минулих // Під прапором Леніна. – 1981. – 4 квітня. 7. Олександр Олександрович Богомолець // Під прапором Леніна. – 1981. – 23 травня. 8. Чи був Остер судноплавним? // Під прапором Леніна. – 1981. – 18 липня. 9. Волконські // Під прапором Леніна. – 1982. – 21 липня; 23 липня. 10. Ніжинський Замок // Під прапором Леніна. – 1982. – 22 жовтня. 11. Листи з ХVІІ віку // Під прапором Леніна. – 1983. – 26 січня. 12. Новий музей чекає на експонати // Під прапором Леніна. – 1983. – 1 лютого. 13. Імена на мурі // Під прапором Леніна. – 1983. – 8 квітня. 14. Млини на Ніжинщині // Під прапором Леніна. – 1983. – 22 червня. 15. Наш земляк Ю.Ф. Лисянський // Під прапором Леніна. – 1983. – 13 серпня. 16. Нове про Ю.Ф. Лисянського // Під прапором Леніна. – 1984. – 11 травня. 17. На шляху у Михайлівське // Під прапором Леніна. – 1984. – 8 серпня. 18. Декабрист М.Й. Мозгалевський // Під прапором Леніна. – 1985. – 7 червня. 19. Проїздом через Ніжин // Під прапором Леніна. – 1986. – 11 жовтня. 20. Ніжинська кінська залізниця // Під прапором Леніна. – 1986. – 1 листопада. Уміщені далі матеріали взяті з місцевої ніжинської періодики, де – за виня- тком однієї статті – були опубліковані всі історико-краєзнавчі дослідження Ю.С. Москаленка. З-поміж двох десятків робіт дослідника пропоновані нам здалися дещо цікавішими й актуальнішими за інші, розглядаючи їх з точки зо- ру сьогодення, особливо дивлячись на проблеми зі збереженням історико- культурного середовища, музейної роботи тощо. Тексти газетних статей подані в повній відповідності до тексту оригіналу, не змінюючи характерних на момент їх публікації, але не відповідних сучасним нормам, лексем і граматики української мови. Щодо пунктуації, то вона при- ведена до сучасних правописних норм. Також виправлено кілька відвертих те- кстових, а також друкарських помилок. Юрій Сергійович Москаленко НІЖИНСЬКИЙ ЗАМОК опубліковано: Під прапором Леніна (Ніжин). – 1982. – 22 жовтня. – С. 4. “Главный полковой город Нежин. Лежит на низком месте, обнесен валом, кругом которого ров, шириною семь саженей, глубиною одна сажень ... с четырьмя воротами ... по Московской к Киеву дороге близ Московских ворот в левую руку замок, сдела- ной по Вобанову манеру с фасами и филингами и с бастионами иррегулярными”. Такі відомості про укріплення міста і його замок, або, точніше, цитадель (оскільки він роз- ташований в середині міста-фортеці), подані в описі, надісланому в 1766 р. до канце- лярії Малоросійської колегії.

Юрій Сергійович Москаленко (1918-1986)

Репозитарії

Схожі ресурси