Міжпарламентське співробітництво України та КНР (1992–2002 рр.)

Стаття присвячена проблемі міжпарламентської співпраці України і КНР у період 1992–2002 років. Автором розглянуті і проаналізовані основні етапи і форми взаємодії двох країн в цій сфері, виявлені певні проблеми і запропоновані шляхи їх рішення. Українсько-китайська міжпарламентська співпраця була ро...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2008
Автор:	Кіпцар, І.А.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут сходознавства ім. А. Кримського НАН України 2008
Назва видання:	Сходознавство
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20769
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Міжпарламентське співробітництво України та КНР (1992–2002 рр.) / І.А. Кіпцар // Сходознавство. — 2008. — № 44. — С. 38-47. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-20769
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-207692011-06-06T12:03:10Z Міжпарламентське співробітництво України та КНР (1992–2002 рр.) Кіпцар, І.А. Стаття присвячена проблемі міжпарламентської співпраці України і КНР у період 1992–2002 років. Автором розглянуті і проаналізовані основні етапи і форми взаємодії двох країн в цій сфері, виявлені певні проблеми і запропоновані шляхи їх рішення. Українсько-китайська міжпарламентська співпраця була розглянута в контексті всього спектру українсько-китайських відносин. Cтатья посвящена проблеме межпарламентского сотрудничества Украины и КНР в период 1992–2002 годов. Автором рассмотрены и проанализированы основные этапы и формы взаимодействия двух стран в этой сфере, выявлены определенные проблемы и предложены пути их решения. Украинско-китайское межпарламентское сотрудничество было рассмотрено в контексте всего спектра украинско-китайских отношений. This article is devoted to the problems of inter-Parliamentary collaboration of Ukraine and China in the period of 1992 – 2002 years. The main stages and forms of communications of two countries in this sphere had been considered and parsed by author. The certain problems were exposed and author suggested their solving. Inter-Parliamentary collaboration of Ukraine and China was examined in the context of all ranges in relations between Ukraine and China. 2008 Article Міжпарламентське співробітництво України та КНР (1992–2002 рр.) / І.А. Кіпцар // Сходознавство. — 2008. — № 44. — С. 38-47. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 1682-671Х http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20769 uk Сходознавство Інститут сходознавства ім. А. Кримського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	Стаття присвячена проблемі міжпарламентської співпраці України і КНР у період 1992–2002 років. Автором розглянуті і проаналізовані основні етапи і форми взаємодії двох країн в цій сфері, виявлені певні проблеми і запропоновані шляхи їх рішення. Українсько-китайська міжпарламентська співпраця була розглянута в контексті всього спектру українсько-китайських відносин.
format	Article
author	Кіпцар, І.А.
spellingShingle	Кіпцар, І.А. Міжпарламентське співробітництво України та КНР (1992–2002 рр.) Сходознавство
author_facet	Кіпцар, І.А.
author_sort	Кіпцар, І.А.
title	Міжпарламентське співробітництво України та КНР (1992–2002 рр.)
title_short	Міжпарламентське співробітництво України та КНР (1992–2002 рр.)
title_full	Міжпарламентське співробітництво України та КНР (1992–2002 рр.)
title_fullStr	Міжпарламентське співробітництво України та КНР (1992–2002 рр.)
title_full_unstemmed	Міжпарламентське співробітництво України та КНР (1992–2002 рр.)
title_sort	міжпарламентське співробітництво україни та кнр (1992–2002 рр.)
publisher	Інститут сходознавства ім. А. Кримського НАН України
publishDate	2008
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20769
citation_txt	Міжпарламентське співробітництво України та КНР (1992–2002 рр.) / І.А. Кіпцар // Сходознавство. — 2008. — № 44. — С. 38-47. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.
series	Сходознавство
work_keys_str_mv	AT kípcaría mížparlamentsʹkespívrobítnictvoukraínitaknr19922002rr
first_indexed	2025-07-02T21:17:04Z
last_indexed	2025-07-02T21:17:04Z
_version_	1836571453363847168
fulltext	38 МІЖПАРЛАМЕНТСЬКЕ СПІВРОБІТНИЦТВО УКРАЇНИ ТА КНР (1992–2002 рр.) Кіпцар І. А. Міжпарламентські україно-китайські зв’язки були важливою складовою частиною міждержавних відносин України і Китаю в 1992–2002 роках, роблячи їх глибшими за змістом, різноплано- вими та різнобічними. Саме взаємодія між парламентами дозво- ляла вирішувати доволі складні питання соціально-політичного та торгово-економічного характеру. Але дослідницький інтерес до їх вивчення на сучасному етапі не можна вважати задовіль- ним. Всекитайські збори народних представників (ВЗНП) – найви- щий законодавчий орган країни, який має в китайському суспіль- стві велику політичну вагу. Серед депутатів ВЗНП є представни- ки всіх 55 національних меншин Китаю, що дозволяє інституту ВЗНП “…бути фундаментальним інститутом політичного устрою КНР” [Китай 1999, 42]. Наявність же серед депутатів ВЗНП пред- ставників всіх суспільних верств, національностей, класів і про- шарків забезпечує широке представництво ВЗНП і дозволяє йому бути практично рупором думки китайського народу. Верховна Рада – законодавчий орган, покликаний відображати і захищати інтереси багатонаціонального народу України в склад- ний період становлення державності, була зацікавлена в ознайом- ленні з досвідом інших країн, його вивченні і застосуванні. Ки- тай, що вступив на шлях реформ ще наприкінці 70-х і досягнув значних успіхів на цьому терені, являв для неї особливий інте- рес. Першим кроком на шляху встановлення співпраці між двома парламентами слід вважати прибуття в 3-ій декаді серпня 1992 р. до України представницької делегації ВСНП Китаю на чолі із за- ступником Голови Сайфуддіном [Зміцнювати... 1992, 4]. Цей візит носив загалом ознайомчий характер та заклав основу для подаль- ших контактів. Про це свідчить і той факт, що вже у серпні 1993 р. Київ відвідала делегація Комісії із закордонних справ ВЗНП на чолі із заступником Голови ВЗНП Ян Чжанья. Вона ознайомилася з політичною ситуацією в Україні, з роботою українського парла- менту і запропонувала продовжити відносини. Відповіддю на ві- 39 зит китайської делегації став приїзд до Пекіна в грудні 1993 р. на запрошення ПК ВЗНП парламентської делегації Верховної Ради України на чолі з Д. Павличком [Міжпарламентські... 1993, 9]. Обидва парламенти усвідомлювали недостатність звичайно- го обміну делегаціями і шукали шляхи зміцнення зв’язків для ефективної співпраці у сферах, що цікавили їх, – політичних, законодавчих, економічних, культурних. Одним з таких шляхів було створення спеціальних груп з міжпарламентських україно- китайських і китайсько-українських зв’язків. У ВР України така група була створена 6 квітня 1995 р. [Міжпарламентські... 1996, 89]. До її складу ввійшли такі відомі політики, як Аннен- ков Е. І., Бандурка А. М., Гмиря С. П., Даниленко А. С., Доро- шевський М. В., Дронь А. А., Дурдинець В. В., Когін Ю. Б, Мар- ченко В. Р., Осташ І. І. – всього 16 осіб. Керівником цієї групи став д. е. н., доктор технічних наук, народний депутат України від фракції “Громада” академік М. А. Павловський. У березні 1996 року була створена китайська група парламент- ської співпраці з Україною в рамках ВЗНП “Китай – Україна”, яка налічувала 10 членів. На чолі її став Хуан Ічен. З 1999 р. її очолює голова парламентського Комітету у справах китайців, що прожива- ють за кордоном, член Постійного комітету ВСНП Гань Цзіюй. У цьому ж році в Україні в рамках депутатської групи була створена підгрупа з питань розвитку регіональної співпраці між областями України і провінціями Китаю, до якої увійшли, зокре- ма, народні депутати України В. Д. Бондаренко, В. В. Давидов, Л. П. Федоренко, Т. А. Задорожна, А. А. Мазур та інші. Для виконання завдань, які стояли перед депутатською групою “Україна – Китай”, була використана цікава і достатньо ефектив- на форма роботи – в кожну парламентську делегацію входили представники виконавчої влади (міністерств і відомств), а також керівники підприємств різних областей і регіонів. У ході візитів вивчався досвід з проведення економічних реформ, зі створення вільних економічних зон, модернізації в аграрному секторі. Так, у третій декаді січня 1996 р. на запрошення ВЗНП КНР відвідала делегація Верховної Ради України. У її складі було лише 3 укра- їнських парламентарія, решта – керівники підприємств Хмель- ницької області. Вони відвідали Пекін, Шанхай, провінцію Хе- бей (м. Шіцзячжуан), знаходячи можливість встановити взаємо- вигідні економічні контакти між українськими підприємствами, 40 які вони очолювали, і китайськими зацікавленими особами [Між- парламентські... 1996, 107–111]. До складу наступної делегації ВР України, що налічувала 6 депутатів на чолі із заступником Голо- ви Верховної Ради України О. А. Деміним, яка відвідала Китай з 29 березня по 5 квітня 1996 р., увійшли Мова В. І. (генеральний директор київського виробничого об’єднання “Електронмаш”), Комаров В. Г. (перший заступник генерального директора Націо- нального космічного агентства України), Портной Н. Н. (перший заступник міністра машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України). Вони відвідали Комітет сприян- ня розвитку міжнародної торгівлі КНР, зустрілися із заступни- ком голови ВЗНП Ван Бінцянем, членами парламентської групи китайсько-української дружби “Китай – Україна”, головою Збо- рів народних представників (ЗНП) м. Шанхая Е. Гунці, що дозво- лило укласти декілька взаємовигідних контрактів у галузі засто- сування високих технологій [Міжпарламентські... 1996, 4]. Візит делегації ВР України на чолі з М. А. Павловським у червні цього ж року до Китаю виявився ще більш насиченим і ре- зультативним. У ході переговорів, що відбулися у відповідних за- цікавлених міністерствах і відомствах, зокрема у Всекитайській корпорації авіаційної промисловості (обговорювалися питання спільної розробки й організації виробництва вертольотів), про- мисловій компанії “Велика стіна” (обговорювалися питання, що стосувалися космічної галузі та галузі машинобудування), компа- нії “Norinco” (виробництво зброї), міністерстві електронної про- мисловості, були досягнуті певні результати. Саме завдяки зусил- лям депутатів, в ході координації прагнення українських і китай- ських підприємств до співпраці, стали можливими спільні роз- робки нової елементної бази розвитку електроніки, авіаційних бортових і навігаційних систем та їх вузлів. Делегації китайських парламентаріїв, які відвідали у цей пе- ріод Україну на запрошення ВР, та прагнення до розширення зв’язків з Україною свідчили про зростаючий інтерес Китаю до нашої країни. Це підтвердив і візит Голови Постійного комітету ВЗНП Цяо Ші, якій прибув до України на запрошення Голови ВР України О. О. Мороза на початку березня 1996 року [Довідки... 1996, 24–31]. В цілому ж, міжпарламентські відносини в 1992–1997 рр., не дивлячись на окремі успіхи і напрацювання, носили загалом 41 ознайомчий характер. Це були роки пошуку і становлення, нако- пичення досвіду міждержавних парламентських відносин. У по- дальшому зв’язки між двома парламентами набувають більш кон- структивного характеру. У 1998 р. міжпарламентська група “Україна – Китай” попо- внилася новими членами, і цього разу кількість депутатів скла- дала вже 39 осіб. Група стала найчисленнішою з міжпарламент- ських груп. На її першому засіданні, яке відбулося 22 листопа- да 1998 р., були присутні голова ВР України О. Ткаченко, Над- звичайний і Повноважний посол Китаю в Україні Чжоу Сяопей і заст. міністра закордонних справ України О. Орел. Вони відзначи- ли великі перспективи українсько-китайських взаємин, що були особливо багатообіцяючими в галузі науки і освіти [Китайский... 1998, 2]. У 1999 р. кількість членів групи складала вже 43 особи [Між- парламентські... 1999, 1–4]. Інтереси даної групи виходять далеко за звичні рамки обміну досвідом у законодавчій сфері, управлін- ні державними справами, налагодженні т.з. “народної диплома- тії” тощо, зосередившись більше на економічній стороні україно- китайських взаємин. Так, зокрема, в листі керівника міжпарла- ментської групи “Україна – Китай” М. Павловського Тимчасово- му Повіреному П. Султанському викладено бачення нових гори- зонтів україно-китайської співпраці в міжпарламентській діяль- ності і висвітлено (стисло) основні напрями: 1. Програма “Електронна промисловість”: кібернетика і об- числювальна техніка. 2. Ядерна промисловість, енерго- і машинобудування. 3. Окремі технології зі збереження і переробки продукції сіль- ського господарства. 4. Здійснення 5 проектів Академії технологічних наук України [Міжпарламентські... 1999, 5]. В цілому слід зазначити, що в цей період у відносинах України і КНР в міжпарламентській сфері спостерігається явне пожвав- лення. Це відображається як в активізації взаємних відвідин гру- пами парламентарів, так і в отриманні від даних поїздок практич- них результатів. Це можна проілюструвати на прикладі декількох таких візитів. З 23 по 31 березня 1999 р. українська парламентська делега- ція у складі 10 членів відвідала ряд великих міст КНР (м. Пекін, 42 м. Шанхай, м. Сіань) на запрошення Китайського співтовариства з питань міжнародних зв’язків. Відбулися зустрічі народних де- путатів України в Інституті досліджень реформи економічної сис- теми, Інституті країн Східної Європи і Центральної Азії, а також з представниками парламентської групи дружби “Україна – Китай” і головою групи Гань Цзіюєм та з дипломатичним складом По- сольства України в Китаї. Також депутати побували на території ВЕЗ “Пудун” [Міжпарламентські... 1999, 8–13]. Крім цього, окре- мі члени делегації мали особисті зустрічі з китайськими колега- ми. Так, наприклад, В. Шмарова прийняв член ЦВР КНР, міністр оборони Чі Хаотянь, В. Кремень зустрічався з професорсько- викладацьким колективом Пекінського педагогічного університе- ту тощо [Міжпарламентські... 1999, 21]. У ході візиту було при- йнято багато спільних рішень, які стосувались військової, освіт- ньої та економічної складових українсько-китайського діалогу. З 11 по 18 серпня 1999 р. на запрошення Китайського інститу- ту народної дипломатії в КНР знаходилася уповноважена Верхо- вної Ради України з прав людини Н. І. Карпачова. За пропозиці- єю Тимчасового Повіреного П. Султанського вона відвідала про- вінцію Юннань (де проживає багато національних меншин) і Ти- бет (м. Куньмін і Лхаса) [Міжпарламентські... 1999, 31]. Зустріч Н. І. Карпачової з керівництвом МЗС КНР і Міністер- ства юстиції дала можливість ознайомитися з досвідом прийнят- тя рішень щодо національного питання в цій багатонаціональній країні, забезпечення прав і свобод, з досягненнями КНР у сфері соціального захисту своїх громадян від економічних і соціальних ризиків. З 7 по 15 грудня 1999 р. на запрошення Комітету із зовнішніх зв’язків ВЗНП відбувся візит до Пекіна делегації ВР України у кількості 5 осіб на чолі з Головою Комітету з питань національ- ної безпеки і оборони Г. К. Крючковим. Делегація відвідала міста Пекін, Ченду, Шанхай, Сучжоу. Особливо помітною подією стали відвідини Чендуської авіабудівної компанії і ВЕЗ “Пудун” [Між- парламентські... 1999, 39–65]. У ході візиту були визначені рамки подальшого економічного співробітництва в галузі авіабудування між Україною і КНР. Спираючись на накопичений досвід двосторонніх парламент- ських відносин, українська сторона серйозно підготувалася до ві- зиту до КНР, створивши делегацію від Верховної Ради України (24 43 листопада – 1 грудня 1999 р.) на чолі з М. Павловським. До її скла- ду входили 8 депутатів і 2 співробітники Апарату Верховної Ради України. Делегація приїхала до КНР на запрошення Голови пар- ламентської групи “Китай – Україна” Гань Цзіюя. У ході зустрі- чей із заступником Голови ПК ВЗНП Ву Хе, помічником міністра закордонних справ КНР Лю Гучаном, українською стороною де- монструвалися наміри налагодити тісніші робочі контакти з китай- ською стороною, з метою створення найбільш сприятливого клі- мату в економічному і науково-технічному співробітництві. Був представлений Пакет проектів (загальною кількістю 200 наймену- вань) в різних галузях. Українська сторона запропонувала сформу- вати робочі групи з розробки конкретних проектів, була висуну- та ідея створення фінансово-промислових груп, які фінансували б окремі проекти. На завершення візиту був складений двосторон- ній документ “До підсумків візиту делегації Верховної Ради Укра- їни в КНР” [Міжпарламентські... 1999, 68–69]. У ньому, крім пе- релічених вище аспектів взаємної співпраці, були обумовлені пер- спективи спільних контактів у галузі телевізійної техніки, збірки комп’ютерів, пьєзодвигунів, створення спільних підприємств. Ідея українських парламентаріїв про встановлення прямих контактів між окремими регіонами України і КНР для успішні- шої співпраці в галузі економіки, торгівлі, науки та культури зна- йшла розуміння і підтримку у ВЗНП. Певні успіхи, досягнуті в цьому напрямку, показали, що подібні зв’язки набагато ефектив- ніші і прискорюють процес переходу від ухвалення рішення до їхньої реалізації, а особисті зустрічі представників регіонів обох країн сприяють встановленню дружніх взаємин, взаєморозумін- ню і взаємовигідній співпраці. До складу групи “Китай – Украї- на”, сформованої у ВЗНП Китаю, увійшли представники багатьох регіонів: заступники голів Постійних Комітетів зборів народних представників провінції Цзілінь, Гуансі-Чжуанського автономно- го району та інших. Під час візиту Голови Постійного комітету ВЗНП Лі Пена до України, який відбувся 24–26 червня 2000 р., він зустрівся з представниками багатьох українських регіонів і, в першу чергу, Криму. Під час зустрічі з головою Кримського пар- ламенту Л. Грачем був обговорений ряд проектів, що стосувалися співпраці у сфері туризму. У квітні 2000 р. відбувся візит заступника Голови Верхо- вної Ради С. Гавриша з групою членів ВР до Китаю. У відповідь 44 одразу ж відбувся візит Голови Постійного комітету ВЗНП Лі Пена (24–26.06.2000 р.). Він прибув до України на запрошення Голови ВР І. Плюща. Важливість цього візиту полягала в тому, що Лі Пен, будучи Головою ПК ВЗНП та постійним членом По- літбюро ЦК КПК, фактично був другою особою в державі та мав неабиякий політичний вплив. Слід зазначити, що з 1987 по 1998 роки він був прем’єром Державної ради Китаю, у 1998 році змі- нив на посту Голови ПК ВСНП Цяо Ші. Протягом 11 років він очолював уряд, тому тематика питань, які обговорювалися в ході зустрічей Лі Пена з Президентом України Л. Кучмою і Прем’єр- міністром В. Ющенком у Києві, із заступником голови Верховної Ради С. Гавришем і головою Кримського парламенту Л. Грачем у Криму, охоплювала не тільки міжпарламентські контакти, але й обговорення економічних (співпраця у сфері “ноу-хау”) аспек- тів україно-китайських відносин. Крім цього, Лі Пен у ході візи- ту озвучив рішення уряду КНР про надання Україні гуманітарної допомоги у розмірі 3 млн. юанів (близько 361 тис. доларів) на лік- відацію наслідків Чорнобильської катастрофи [КНР… 2000, 2]. Голову ПК ВЗНП супроводжувала значна за кількістю коман- да – 120 осіб. І чисельність, і склад делегації свідчили про полі- тичне значення даного візиту. Показовим є також і той факт, що лише за травень–червень 2000 року Україну відвідали 5 китайських парламентських де- легацій, а в другій половині цього року КНР відвідали 6 україн- ських парламентських делегацій. У зв’язку з цим Надзвичайний і Повноважний Посол Китаю в Україні Чжоу Сяопей зазначив: “…найдинамічніший діалог відбувається саме по парламентській лінії: Верховна Рада задає тон і показує приклад іншим відом- ствам. Хотів би особливо підкреслити, що всі представлені в пар- ламенті політичні сили спрямовані на розвиток і зміцнення на- ших зв’язків” [Марциновский 2000, 3]. Солідарний з Чжоу Сяопе- єм був і заступник Голови ВР України С. Гавриш, який зазначав, що “…частий обмін парламентськими делегаціями між Україною і Китаєм допомагає створити сприятливі умови для розвитку дво- сторонньої співпраці” [Самолет... 2001, 1]. Україно-китайська співпраця в законодавчій сфері мала дуже велике значення, бо від цього залежав успіх економічних, торгових і науково-технічних проектів. Цей аспект знаходився у центрі ува- ги регулярних парламентських слухань стосовно питань розвитку 45 україно-китайських відносин, які проводилися спільно з Коміте- том ВР України з іноземних справ. Голова цього комітету І. Осташ під час слухань неодноразово підкреслював: “КНР – одна з пріори- тетних держав у нашій системі зовнішньої політики, оскільки вага Китаю на міжнародній арені зростає” [Марциновский... 2000, 3]. У центрі уваги опинилися питання взаємного вивчення досвіду в галузі координації й регулювання взаємодії органів виконавчої і законодавчої влади України і Китаю. У зв’язку з цим слід зазна- чити, що у Верховній Раді України існує Програма співпраці з ки- тайськими законодавцями, яка і до сьогоднішнього дня не оформ- лена відповідною угодою, що заважає їй функціонувати на рівні офіційного законодавчого документа. Цього питання торкнувся і Президент України в бесіді з головою китайського парламенту Лі Пеном під час візиту до Китаю в листопаді 2002 року, коли “… Президент України висловив надію, що з часом така співпраця буде оформлена відповідною угодою” [Танасийчук 2002, 9]. Коло проблем, які розглядалися на слуханнях, було досить ве- ликим. Так, наприклад, на слуханнях, проведених 29 листопада 2000 р. у Комітеті ВР України із закордонних справ, вирішува- лися такі питання, як проведення організаційних змін в україн- ській частині україно-китайської міжурядової комісії з питань торговельно-економічної співпраці, спрямованих на значне підви- щення ефективності її роботи. Також Комітет рекомендував уря- ду розглянути такі питання: можливість створення на постійній основі апарату комісії, залучення до її роботи ширшого кола про- мислових, науково-технічних, комерційних і банківських струк- тур, підпорядкування голови української частини комісії безпосе- редньо Прем’єр-міністрові України і сприяння проведенню Шос- того засідання комісії в 2001 році у Пекіні та Третього засідання україно-китайської комісії з питань науково-технічної співпраці 2002 року в Києві. У ході слухань було розглянуто можливість створення при Торговельно-промисловій палаті України україно-китайської уста- нови, яка б займалася безпосереднім двостороннім комерційним обміном, налагодженням прямих зв’язків відповідних промисло- вих, науково-технічних, торгових підприємств і організацій. Українська сторона високо відзначила прагнення Китаю до співпраці, представивши членів міжпарламентської групи дружби “Китай – Україна” ВЗНП Китаю до державних нагород 46 України. Нагородження відбулося під час листопадового візиту голови української держави до Китаю. Президент України вру- чив голові депутатської групи дружби з Україною, голові Коміте- ту ВСНП Китаю з питань китайців, що проживають за кордоном, Гань Цзіюю орден князя Ярослава Мудрого V ступеня. Дев’яти найактивнішим депутатам китайського парламенту за їх внесок у розвиток співпраці між двома державами були вручені ордени “За заслуги” III ступеня та орден княгині Ольги III ступеня. Проте, слід зазначити, що далеко не всі можливості співпра- ці між двома парламентами були використані. На нашу думку, іс- нує ряд сфер, де взаємовигідна співпраця між ВР України і ВЗНП Китаю могла б принести більшу користь. У першу чергу, це вза- ємодія на рівні співпраці міжрегіональних організацій, патроно- ваних представниками українського і китайського парламентів. Перспективним моментом співпраці є також взаємодія з метою запозичення (з урахуванням специфічних особливостей законо- давства обох країн) досвіду створення законодавчих проектів у різних сферах політичного та економічного життя КНР і України, в першу чергу, обмін досвідом із законотворчого обґрунтування діяльності вільних економічних зон. Це був не перший візит Н. І. Карпачової до КНР. У 1995 році вона брала участь у Всесвітньому форумі жінок, який проходив у Пекіні, а в 1998 році – в Міжнародній конференції з прав лю- дини. ЛІТЕРАТУРА Китай: Факты и цифры. Пекин, 1999. Зміцнювати українсько-китайські відносини // Голос Украї- ни. – 1992. – 28 жовтня. №206. Міжпарламентські зв’язки. Візит І. С. Плюща до КНР (18.03.93 – 8.01.94). – УДА МЗС України. – Спр. 5 (117), оп. КНР, 1993. Міжпарламентські зв’язки. Візити парламентських делега- цій (22 травня – 25 грудня 1996 року). – УДА МЗС України. – Спр. 32 (117), оп. КНР, 1996. Довідки з політичних питань (загальне) (10 січня – 27 листопа- да 1996). – УДА МЗС України. – Спр. 36 (710), оп. КНР, 1996. 47 Китайский опыт для нас актуален // Голос Украины. – 1998. – №198. Міжпарламентські зв’язки (3 березня – 8 грудня 1999 року). – УДА МЗС України. – Спр. 75 (117), оп. КНР, 1999. КНР допоможе // Урядовий кур’єр. – 2000. – №116. Марциновский А. Поход на Китай // Голос Украины. – 2000. – №222. Самолет будем строить совместно // Голос Украины. – 2001. – №8. Танасийчук О. Фактор успехов Китая – политическая стабиль- ность // Голос Украины. – 2002. – №217–218.

Міжпарламентське співробітництво України та КНР (1992–2002 рр.)

Репозитарії

Схожі ресурси