Метрична структура газелей Аміра Хусро Дехлеві

Стаття «Метрична структура газелей Аміра Хусро Дехлеві» присвячена визначенню найуживаніших метричних розмірів, які використовував Хусро Дехлеві – фарсімовний поет Індії XIII ст. – під час написання газелей....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2008
1. Verfasser:	Кулик, А.С.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут сходознавства ім. А. Кримського НАН України 2008
Schriftenreihe:	Сходознавство
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20770
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Метрична структура газелей Аміра Хусро Дехлеві / А.С. Кулик // Сходознавство. — 2008. — № 44. — С. 48-58. — Бібліогр.: 24 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-20770
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-207702011-06-06T12:03:17Z Метрична структура газелей Аміра Хусро Дехлеві Кулик, А.С. Стаття «Метрична структура газелей Аміра Хусро Дехлеві» присвячена визначенню найуживаніших метричних розмірів, які використовував Хусро Дехлеві – фарсімовний поет Індії XIII ст. – під час написання газелей. В статье освещены основные размеры, используемые Амиром Хусро – персоязычным поэтом Индии XIII в. – для написания газелей. The article is aimed to identify the main ghazal metres used by Amir Khusraw – a Persian speaking Indian poet of XIII century. 2008 Article Метрична структура газелей Аміра Хусро Дехлеві / А.С. Кулик // Сходознавство. — 2008. — № 44. — С. 48-58. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. 1682-671Х http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20770 uk Сходознавство Інститут сходознавства ім. А. Кримського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	Стаття «Метрична структура газелей Аміра Хусро Дехлеві» присвячена визначенню найуживаніших метричних розмірів, які використовував Хусро Дехлеві – фарсімовний поет Індії XIII ст. – під час написання газелей.
format	Article
author	Кулик, А.С.
spellingShingle	Кулик, А.С. Метрична структура газелей Аміра Хусро Дехлеві Сходознавство
author_facet	Кулик, А.С.
author_sort	Кулик, А.С.
title	Метрична структура газелей Аміра Хусро Дехлеві
title_short	Метрична структура газелей Аміра Хусро Дехлеві
title_full	Метрична структура газелей Аміра Хусро Дехлеві
title_fullStr	Метрична структура газелей Аміра Хусро Дехлеві
title_full_unstemmed	Метрична структура газелей Аміра Хусро Дехлеві
title_sort	метрична структура газелей аміра хусро дехлеві
publisher	Інститут сходознавства ім. А. Кримського НАН України
publishDate	2008
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20770
citation_txt	Метрична структура газелей Аміра Хусро Дехлеві / А.С. Кулик // Сходознавство. — 2008. — № 44. — С. 48-58. — Бібліогр.: 24 назв. — укр.
series	Сходознавство
work_keys_str_mv	AT kulikas metričnastrukturagazelejamírahusrodehleví
first_indexed	2025-07-02T21:17:07Z
last_indexed	2025-07-02T21:17:07Z
_version_	1836571456163545088
fulltext	48 МЕТРИЧНА СТРУКТУРА ГАЗЕЛЕЙ АМІРА ХУСРО ДЕХЛЕВІ Кулик А. С. Метрична система ’aruz* عروض, винайдена у VIII ст. Халі- лем Ібн Ахмадом, стала для всіх близькосхідних літератур од- ним з найбільших організуючих елементів вірша, кістяком, на який нарощувалася тканина поетичного твору. Визначна роль, що відводилася розмірам і ритмам у процесі віршування, спри- яла масовій появі у середні віки трактатів, присвячених деталь- ній розробці цього питання. Арабські і перські філологи зали- шили у спадок сучасним науковцям величезне теоретичне над- бання, дослідження якого надає сходознавчим наукам безцінний матеріал. Відтак, проаналізовані і перекладені арабські трактати з метрики [Фролов 1991; Крачковский 1960], досліджені науко- ві праці з середньовічної перської поетики як загального [Чали- сова 1985; Чалисова 1997; Мусульманкулов 1989], так і вужчо- го характеру [Бертельс А. Е. 1959; Аллахвердиев 1992; Рейснер 1996]. Серед авторів, що зверталися до проблем арабо-перської версифікації, Парвіз Нател Ханларі [1373 خانلری], Садроддін За- маніян [1374 زمانیان], Ф. Є. Корш [Корш 1901], А. Ю. Кримський [Крымский 1911], А. Джафар [Джафар 1960] І. В. Стеблева [Сте- блева 1970] тощо. Говорячи про поетичну творчість Аміра Хусро Дехлеві (1253–1325), зокрема його газельну лірику, необхідно зазначи- ти, що вона представлена обмеженим колом робіт: найчастіше, це – розділ монографії, де розглядається творчий спадок поета в цілому [Mirza 1974; आह 1996; Sharma 2005], коментарі укла- дачів диванів [1361 نفیسی ;1380 -зрідка – поодинокі роз ,[روشن відки [Табатабаи 1975; تسبیحی]. В подібному світлі актуальни- ми стають будь-які роботи з дослідження газелей Аміра Хусро, однією з таких є монографія Г. У. Туйчиєвої, присвячена визна- ченню метрики ранніх газелей поета [Туйчиева 2005]. На жаль, дослідження ґрунтується виключно на поетичному матеріалі з першого дивану Хусро Дехлеві, тоді як ми залучали до розгля- ду газелі з п’яти збірок поета. Як відомо, ліричний спадок Амі- ра Хусро міститься в п’яти диванах, написаних у різні періоди 49 життя поета: «الصغر وسط» ,у віці 19 років («Дар юності») «تحفة -Повно») «غرة الکمال» ,у віці 24 років («Середина життя») «الحیوة та досконалості») між 34–43 роками, «نقیھ -Вибраний за») «بقیھ лишок») між 50–55 роками, «نھایة الکمال» («Межа досконалості») між 65–70 роками. Хоча тема кохання незмінно домінувала в га- зелях будь-якого періоду, вона весь час розкривалася по-іншому, залежно від настрою й обставин життя поета: з роками його га- зель набувала філософічності, в ній посилювалися суфійські на- строї, тоді як рання лірика поета, на думку Г. У. Туйчиєвої, була цілком їх позбавлена [Туйчиева 2005, 62]. Нам було цікаво про- стежити, чи змінив поет з часом погляд на метричну будову сво- їх віршів, і якщо так, то як саме? Тож наше завдання у межах статті полягало у визначенні на основі метричного аналізу газе- лей найуживаніших розмірів, до яких удавався Хусро Дехлеві. Перська буква поряд із номером сторінки у квадратних дужках позначає назву дивану, що містить цитовану газель. У випадку відсутності мітки приналежність газелі до того чи іншого дива- ну лишається під сумнівом. Наше дослідження було виконане засобами ’aruz-e ’elmi ,дохідливої і логічної сучасної системи версифікації – عروض علمي яка не суперечить класичним уявленням про метрику, але дещо відрізняється від них: на відміну від колишніх jozv جزو («стовпів», «елементів» віршування), а саме, sabab سبب, vatad وتد і fāsele فاصلھ, формотворчим елементом стопи є склад hejā’ ھجاء. Розрізняють три види складів: короткі hejā’ kutāh ھجاء کوتاه, що складаються з двох літер і позначаються символом «U»; довгі hejā’ boland بلند ,«–» що складаються з трьох літер і позначаються символом ,ھجاء плюс двобуквені склади з довгим голосним, еквівалентним двом коротким; подовжені hejā’ kešide ھجاء що складаються з ,کشیده чотирьох, а подекуди з п’ятьох літер, і позначаються символом «U – ». Найпершим кроком у напрямку визначення поетичного розмі- ру є правильне прочитання бейту, що досягається засобами xat-e ’aruz عروض ,спеціальної системи запису поетичних рядків – خط створеної за фонетичним принципом. Ця система запису передба- чає дотримання певних правил, зокрема позначення всіх огласо- вок (ُتو → تُ, دو → د); відображення сполучного و як «о» в разі по- треби (замістьمَن و آو →مَنُ آو); випущення літер, які не читаються 50 -окреме написання подвоє ;(ِ خواھر → خاھر, خویش → خیش, نامھ →نام) них приголосних (ِعزّت → عِززَت, سَجّاده → سَججاد) тощо, наприклад: شکل دل بردن کھ تو داری نباشد دلبری را خواب بندیھای چشمت کم بود جادوگری را [خسرو دھلوی 1361, 9] Жодна не вабить так, як ти, Жодна не чарує так, як ти. При записі xat-e ’aruz двовірш матиме такий вигляд: شکلِ دِل بُردَن کِ تُ داری نَـباشَد دِلبَری را / خاب بَندیھایِ چَشمَت کَـم بُوَد جادوگـَـری راِ Подібний запис допомагає не лише розставити акценти при читанні, але й забезпечує правильний поділ бейту на склади та його адекватне скандування – taqti’-e hejāyi ھجایی Іменник . تقطیع taqti’ походить від арабського дієслова کردن що означає ,قطع «різати». При поділі taqti’-e hejāyi склади кожного піввірша записуються окремо: Таблиця 1. Складовий поділ taqti’-e hejāyi را ری بَ دِل شَد با نَ ری دا تُ کِ دَن بُر دِل ِ ل شکِ – – U – – – U – – – U – – – U – را ری گَ دو جا وَد بُ کَـم مَت چَش ِ ی ھا دی بَن ب خا – – U – – – U – – – U – – – U – Як видно з запису, перший і другий піввірші повинні точно співпадати за кількісними (кількість складів) і якісними (їхня довгота) ознаками, що є запорукою мелодійності та ритмічнос- ті вірша. На випадок виникнення відмінностей між схемами обох місра були розроблені спеціальні правила: extiyārāt-e zabāni زباني وزني та еxtiyārāt-e vazni (мовні можливості) اختیارات اختیارات (метричні можливості), яким підпорядковується внесення пев- них коригувань, зокрема стягнення, зміна довготи голосних, по- значення будь-якого останнього складу піввірша як довгого, замі- на деяких стоп іншими, тощо (детальніше див. [زمانیانj1374, 35– 67]) За одним із правил extiyārāt-e zabāni, сьомий короткий склад першого місра (ُت → U) був змінений на довгий. Подовжений склад (خاب) позначений у таблиці уривчастою лінією. Схематичне зображення бейту у вигляді таблиці дозволяє лег- ко визначити повторювані групи складів – стопи arkān-e ’aruz عروض Попри те, що .(дослівно «стовпи», «основи» ’aruz) ارکان 51 термін «стопа» є античним, ми вважаємо за доцільне вживати його як відповідник rokn-e ’aruz, адже ці поняття є здебільшо- го ідентичними. Стопа є найкоротшим відрізком віршового роз- міру, одиницею виміру та визначення віршового ритму. В араб- ській і перській традиціях віршування мірилом визначення сто- пи є дієслово فعل «робити» і штучно утворені від нього парадиг- ми, склади яких за довготою і короткістю відповідають будові відповідних стоп. Зокрема стопа з порядком розміщення складів «– – U» отримала назву fa’ulon فَـعولُـن тощо, наприклад: Таблиця 2. Стопи та їхнє графічне зображення – – U – – – U – – – U – – – U – fā’elāton فاعلاتن fā’elāton فاعلاتن fā’elāton فاعلاتن fā’elāton فاعلاتن Основними стопами середньовічні філологи вважали наступ- ні: mafā’ilon مفاعیلن, fā’elāton فاعلاتن, mostaf’elon مستفعلن, fa’ulon maf’ulāto ,مفاعلتن mafā’elaton ,متفاعلن motafā’elon ,فاعلن fā’elon ,فعولن .[شمس قیس 51–50 ،1373]gمفعولاتُ Метр (bahr بحر) – властива віршам ритмічна впорядкованість, базована на дотриманні відповідної міри, а також міра, що полягає у певному сполученні звукових складників, що є еталонами віршованого ритму [Nota Bene 2007, 445]. Поняття метра є ширшим за поняття розміру (vazn وزن) – способу організації звукового складу окремого віршованого твору або його уривка. Таким чином, розмір – це один із можливих варіантів метра. На формування того чи іншого розміру в межах метра впливають два чинники: кількість стоп у бейті та їхня форма (основна чи видозмінена стопа). За кількістю стоп традиційно виділяють чотиристопні (morabba’ مربع), шестистопні (mosaddas مسدّس) та восьмистопні (mośamman مثمن) розміри. Восьмикратне (в межах бейту) повторення стопи fā’elāton فاعلاتن, формотворчого елемента метра ramal رمل, свідчить про те, що перед нами – восьмистопний ramal. Оскільки стопа fā’elāton فاعلاتن повторюється в повному варіанті та без змін, це характеризує розмір, як основний або нескорочений – sālem سالم. Отже, повна назва розміру: vazn-e ra- mal-e mośamman-e sālem. Наведемо приклад вірша з іншого дивану, також написаного основним розміром: ز عارض طره بالا کن کھ کار خلق درھم شد علم بر کش، کھ بر خوبانت سلطانی مسلم شد 52 فکندی برقع از روی و ز یعقوبان بشد دیده گذشتی بر سر بازار و حسن یوسفان گم شد [خسرو دھلوی 1361, 136, غ] Прийми кучері з обличчя свого, адже справи людські позаплу- тувалися. Підійми прапор, адже закохані в тебе визнали тебе правитель- кою. Ти відкинула покривало з обличчя – і Йакови засліпилися [від твоєї краси], Вийшла на базар – і зблідла краса Йосипів. Запис віршованого уривка засобами xat-e ’aruz: زِ عارِ ض طُـررِ بالا کُـن کِ کارِ خَـلق دَرھَم شُد / عَـلَـم بَر کِش، کِ بَر خوبانَـت سُلطانی مُسَللَـم شُد فِکَـندی بَرقَـعَـز رویُ زِ یَعقوبان بِـشُد دیدِ / گُـذَـشتی بَر سَرِ بازارُ حُسنِ یوسُـفان گَـم شُد Таблиця 3. Складова розбивка taqti’-e hejāyi شُد ھَم دَر ق خَـل ِ ر کا کِ کُـن لا با ِ ر طر رض عا ز – – – U – – – U – – – U – – – U شُد لَـم سَل مُ نی طا سُل نَـت با خو بَر کِ کِش بَر لَـم ع – – – U – – – U – – – U – – – U دِ دی شُد بِ بان قو یَع ز یُ رو عَـز قَ بَر دی کن فِ – – – U – – – U – – – U – – – U شُد گَـم فان سُ یو ِ ن حُس رُ زا با ِ ر سَ بَر تی ذَـش گُ – – – U – – – U – – – U – – – U mafā’ilonمفاعیلن mafā’ilonمفاعیلن mafā’ilonمفاعیلن mafā’ilonمفاعیلن З метою збереження метричної гармонії вірша, короткі скла- ди ر ِ і ن ِ перетворилися на довгі, а довгий склад نَـت – на корот- кий за правилом extiyārāt-e zabāni про зміну довготи голосних. У подовжених складах на зразок بان і فان відбувається падіння приголосного ن, внаслідок чого вони позначаються як довгі «–». Це пояснюється тим, що неогласований кінцевий ن зменшує довготу препозитивного голосного, що робить слова جان і جا тотожними за довготою. Восьмикратне повторення стопи mafā’ilon, مفاعیلن складової метра hazaj ھزج, характеризує розмір поетичного уривка як vazn-e hazaj-e mośamman-e sālem. Варте уваги те, що основні моделі стоп у поетичній практиці зустрічаються вкрай рідко: зазвичай переважають похідні, видозмінені моделі – zehāf زحاف, що утворюються шляхом огла- 53 совування неогласованих літер або скороченням чи додаванням однієї чи кількох літер (див. додаток): ساقیا باده ده امروز کھ جانان اینجاست سر گلزار نداریم کھ بستان اینجاست اگرم نقل و شرابی نبود گو کم باش گریۀ تلخ و شکر خندۀ پنھان اینجاست [خسرو دھلوی 1361, 79, ب] Виночерпію, принеси вина, тому що сьогодні тут [моя] мила. Ми не хочемо гуляти у саду, адже квітник – ось він. Нехай в мене немає солодощів і вина, [Проте] тут є гіркі сльози і солодкий прихований сміх. Запис віршованого уривка засобами xat-e ’aruz: ساقی یا بادِ دِِ اِمروز کِ جانان این جاست / سَرِ گُـلزار نَـداریم کِ بُستان این جاست اگرَم نُـقلُ شَرابی نَـبُوَد گو کَـم باش / گِریِ یِ تَـلخُ ِ شکَـر خَندِیِ پِـنھان این جاست Таблиця 4. Складова розбивка taqti’-e hejāyi جاست این نان جا کِ ز رو اِم دِ دِ با یا قی سا – – – – U U – – U U – – U – جاست این تان بُس کِ م ری دا نَ ر زا گُـل ِ ر سَ – – – – U U – – U U – – U U باش کَـم گو وَد بُ نَ بی را شَ لُ نُـق رَم گَ ا – – – – U U – – U U – – U U جاست این ھان پِـن ِ ی دِ خَن کَـر ِ ش خُ تَـل ِ ی ِ ی گِر – – – – U U – – U U – – U – fa’lon فَـعلُـن fa’alāton فَـعَـلاتُـن fa’alāton فَـعَـلاتُـن fa’alāton فَـعَـلاتُـن Падіння неогласованого ن перетворює подовжені склади تان این -на довгі. Третій короткий склад четвертого пів ھان і نان, вірша (ی ِ ) змінився на довгий за правилом extiyārāt-e zabāni. Згідно з правилами еxtiyārāt-e vazni, на початку піввірша поет має право без шкоди для ритму вжити замість стопи fa’alāton що й спостерігається ,(– U – –) فاعلاتن fā’elāton (U U – –) فعلاتن у першому і четвертому місра, проте за основу при визначенні розміру братиметься fa’alāton فعلاتن . Як видно з таблиці, наведеної у додатку, стопа fa’alāton فعلاتن є видозміненою формою від fā’elāton فاعلاتن (zehāf-e maxbun زحاف مخبون ), а fa’lon утворюється внаслідок зміни вже похідної стопи fa’alāton فَـعلُـن Оскільки видозмінена стопа .(زحاف محذوف zehāf-e mahzuf) فعلاتن fā’elāton فاعلاتن повторюється вісім разів, розмір уривка – vazn-e ramal-e mośamman-e maxbun-е mahzuf. 54 Розглянемо ще один поетичний уривок з другого дивану поета: نی پای آنکھ از سر کویت سفر کنم نی دست آنکھ دست بھ زلف تو در کنم چندین شبم گذشت بھ کنج خراب خویش ممکن نشد کھ لوح صبوری ز بر کنم [خسرو دھلوی 1361, 429, و] І піти з твоєї вулиці мені несила, І торкнутися твоїх кучерів не маю можливості. Скільки ночей я провів у своєму зруйнованому кутку! Неможливо було вивчити на пам’ять урок терпіння. Запис віршованого уривка засобами xat-e ’aruz: نی پایِ آنکِ از سَرِ کویَت سَـفَـر کُـنَـم / نی دَستِ آنکِ دَست بِ زُلفِ تُ دَر کُـنم بَر صَبوری ز ِ ِ مُمکِن نَـشُد کِ لوح خیش / خَـرابِ ِ چَـندین شَـبَـم گُـذَـشت بِ کُـنج کُـنم Таблиця 5. Складова розбивка taqti’-e hejāyi نَـم کُ فَـر سَ یَت کو ِ ر سَ از کِ آن ِ ی پا نی – U – U – – U U – U – U – – نَـم کُ دَر تُ فِ زُل بِ ت دَس کِ آن ِ ت دَس نی – U – U – – U U – U – U – – خیش بِ را خَ ِ ج کُـن بِ ت ذَـش گُ بَـم شَ دین چن – U – U – – U U – U – U – – نَـم کُ بَر ِ ز ری بو صَ ِ ح لو کِ شُد نَ کِن مُم – U – U – – U U – U – U – – fā’elonفاعلن mafā’iloُمفاعیل fā’elātoُفاعلات maf’ulo ُمفعول За правилом extiyārāt-e zabāni, короткі склади ِف і ج ِ змінилися на довгі. Стопи maf’ulo ُمفعول і mafā’ilo ُمفاعیل є похідними від mafā’ilon مفاعیلُـن (zehāf-e axrab زحاف اخرب i zehāf-e makfuf زحاف مکفوف відповідно), тоді як fā’elātoُفاعلات і fā’elon فاعلن утворилися від основної стопи fā’elāton فاعلاتُـن (zehāf-e makfufزحاف مکفوف і zehāf-e mahzuf زحاف محذوف відповідно). Чергуванням стоп mafā’ilon مفاعیلُـن і fā’elāton فاعلاتُـن утворюється метр mozāre’ مضارع; чотирикратне повторення елемента mafā’ilon مفاعیلُـن і fā’elāton فاعلاتُـن визначає розмір вірша як vazn-e mozāre’-ye morabba’-e axrab-e makfuf-e mahzuf. Зрозуміло, що в межах однієї розвідки неможливо проілюструвати випадки вжитку всіх розмірів, до яких удавався Хусро Дехлеві, через те ми обмежилися найуживанішими з них. Для наочності наводимо зведену таблицю, укладену професором Мохаммадом Тасбіхі на основі аналізу газельної лірики Аміра Хусро: 55 Таблиця 6. Найуживаніші газельні метри Хусро Дехлеві № Метр Складові стопи Поет. традиція Кільк. газелей 1 ھَـزَج hazaj مَفاعیلُـن mafā’ilon (– – – U) арабська перська 563 2 رَمَل ramal فاعِلاتُـن fā’elāton (– – U –) арабська перська 548 3 مُضارِع mozāre’ مَفاعیلُـن فاعِلاتُـن mafā’ilon fā’elāton (– – – U / – – U –) арабська перська 269 4 مُجتَـث mojtaś مُستَـفعِلُـن فاعِلاتُـن mostaf’elon fā’elāton (– U – – / – – U –) арабська перська 264 5 رَجَز rajaz مُستَـفعِلُـن mostaf’elon (– U – –) арабська перська 147 6 خَفیف xaf فاعِلاتُـن مُستَـفعِلُـن فاعِلاتُـن fā’elāton mostaf ’elon fā’elāton (– – U – / – U – – / – – U –) арабська перська 112 7 مُتَـقارِب motaqāreb فَـعولُـن fa’ulon (– – U) арабська перська 39 8 سَریع sari’ مُفتَـعِلُـن مُفتَـعِلُـن فاعِلُـن mofta’elon mofta’elon fā’elān (– U U – / – U U – / – U –) арабська перська 16 9 بَسیط basit مُستَـفعِلُـن فاعِلُـن mostaf’elon fā’elon (– U – – / – U –) арабська 1 10 کامِل kāmel مُتَـفاعِلُـن motafā’elon (– U – U U) арабська 1 Проведене на матеріалі з п’ятьох ліричних збірок дослідження засвідчило, що, незалежно від віку, основними робочими метрами Аміра Хусро були ramal і hazaj, хоч у молоді роки (газелі з дивану الصغر» поет також часто писав метром xaf, а в зрілі роки («تحفة надавав перевагу mozāre’. Отримані нами результати збігаються з висновками М. Тасбіхі та Г. У. Туйчиєвої, що також досліджували метричну структуру газелей Хусро Дехлеві. Варто відзначити, що hazaj, mozāre’ і ramal очолюють складений Садроддіном Заманіяном перелік найпопулярніших у перській традиції метрів [زمانیانh1374, 111]. Причина їхнього широкого застосування в ліриці пояснюєть- ся специфічністю рис, притаманних мові газелі: «З огляду на те, що метою газелі є заспокоєння думки і насолода душі, її опорою пови- нен бути приємний, милозвучний метр…» [Чалисова 1997, 288], а плавність і вишуканість вищезазначених метрів якнайкраще відпо- відає цій вимозі. Отже, можна стверджувати, що, попри свою ви- нахідливість і схильність до експериментувань (наприклад, спроби застосування арабо-перської просодії до матеріалу живих новоін- дійських діалектів), при написанні газелей мовою фарсі Амір Хусро надавав перевагу виваженим і перевіреним традицією метрам. 56 ЛІТЕРАТУРА Аллахвердиев Г. Труд Хатиба Тебризи «Китаб ал-Кафи фи- л-’аруз ва-л-кавафи» как источник по восточной поэтике. Баку, 1992. Вахид Табризи. «Джам’и мухтасар». Трактат о поэтике. Кри- тич. текст, пер. и примеч. Бертельса А. Е. Москва, 1959, 158 с. + текст на фарси. Джафар А. Особенности азербайджанской поэтической ме- трики аруза. Москва, 1960. Корш Ф. Е. Основы персидского стихосложения. Москва, 1901. Крачковский И. Ю. «Китаб ал-бади» – Избранные сочинения, т.6, Москва–Ленинград, 1960. Крымский А. Е. Арабская литература в очерках и образцах. Москва, 1911. Літературознавчий словник-довідник Nota Bene. Київ, 2007. Мусульманкулов Р. Персидско-таджикская классическая поэтика X–XV вв. Москва, 1989. Рейснер М. Л. Хусайн Ваиз Кашифи. «Чудеса мысли в искус- стве поэзии» (с. 258–289) // Восточная поэтика. Москва, 1996. Стеблева И. В. Извлечения из трактата Бабура по сти- хосложению // Письменные памятники Востока: историко- филологическое исследование. Москва, 1970. Табатабаи А. Газель Амира Хосрова Дехлеви (на персид- ском языке) с. 148–153 // Амир Хосров Дехлеви. Сборник статей под ред. И. М. Муминова, вып. 458, Ташкент, 1975. Туйчиева Г. У. Аруз в контексте газелей Амир Хосрова Дех- лави. Ташкент, 2005. Фролов Д. В. Классический арабский стих. История и тео- рия аруда. Москва, 1991. Чалисова Н. Ю. Ватват и его трактат «Сады Волшебства» – Рашид ад-Дин Ватват. Сады волшебства в тонкостях поэзии. Москва, 1985. Чалисова Н. Ю. Персидская поэзия на весах поэтики – Шамс-и Кайс Мухаммад ар-Рази. Свод правил персидской поэтики. Москва, 1997. Sharma S. Amir Khusraw: The Poet of Sufis and Sultans. – Ox- ford, 2005. 57 Wahid Mirza M. The Life and Works of Amir Khusrau. Delhi, 1974. सफ़दर आह. महाकवि खुसरो. – लखनऊ, 1996. آلمعجم. شمس قیس رازی. بھ کوشش سیروس شمیسا. تھران، 1373. بررسی آوزان شعر فارسی (عروض). صدرالدین زمانیان. تھران ، 1374. دیوان امیر خسرو دھلوی. بھ مقدمھ و اشراف محمد روشن. تھران ، 1380. سعید نفیسی. بکوشش : م.درویش. تھران، 1361 دیوان کامل امیر خسرو دھلوی. وزن شعر فارسی. پرویز ناتل خانلری. تھران، 1373. وزن شعر امیر خسرو دھلوی. محمد حسین تسبیحی. www.ichodoc.ir/p-a/CHANGED/168/html/168-46.htm ДОДАТОК Таблиця 7. Найпоширеніші видозмінені стопи Стопи Zehāfāt زحافات مَفعولاتُ maf’ulāto فاعِلُـن fā’elon مُستَـفعِلُـن mostaf’elon فاعِلاتُـن fā’elāton مَفاعیلُـن mafā’ilon فَـعولُـن fa’ulon مَخلوع maxlu’ مَفاعِلُـن mafā’elon فَـعولُ fa’ulo مَقبوض maqbuz مُستَـفعِل mostaf’el فاعلات fā’elāt مَفاعیل mafā’il فَـعول fa’ul مَقصور maqsur فاعِلُـن fā’elon فَـعولُـن fa’ulon فَـعَل fa’al مَحذوف mahzuf فَـعلُـن fa’lon اَثلَـم aślam فَـع fa’ فَـع fa’ اَبتَـر abtar مُستَـفعِلُ mostaf’elo فاعلاتُ fā’elāto مَفاعیلُ mafā’ilo مَکفوف makfuf مَفعولُـن maf’ulon اَخرَم axram مَفعولُ maf’ulo اَخرَب axrab فاعِلُـن fā’elon اَشتَـر aštar فعول fa’ul اَھتَـم ahtam 58 فَـعَل fa’al مَجبوب majbub فَـعِلُـن fa’elon مَفاعِلُـن mafā’elon فَـعَلاتُـن fa’alāton مَخبون maxbun مَفاعِلُ mafā’elo فَـعَلاتُ fa’alāto مَشکول maškul فَـعلُـن fa’lon اَصلَـم aslam مَفعولُـن maf’ulon مُشعَثّ moš’aśś فاعِلاتان fā’elātān مَفاعیلان mafā’ilān مُسَبَّغ mosabbaġ فَـعلُـن fa’lon مَفعولُـن maf’ulon مَقطوع maqtu’ مُفتَـعِلُـن mofta’elon مَطوی matvi مُستَـفعِلاتُـن ostaf’elāton مُرَفَّـل moraffal فَـع fa’ مَنحور manhur فاع fā’ مَجدوع majdu’ مَفعولُـن maf’ulon مَکشوف makšuf

Метрична структура газелей Аміра Хусро Дехлеві

Institution

Ähnliche Einträge