Кьороглу і Худий Мемед: парадигма національного героя та авторська свідомість

Стаття присвячена висвітленню загальних тенденцій використання продуктивного фольклоризму відомим турецьким письменником Яшаром Кемалем у його романі “Худий Мемед” та оповіданні “Поява Кьороглу”....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2008
Автор:	Шпорт, К.С.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут сходознавства ім. А. Кримського НАН України 2008
Назва видання:	Сходознавство
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20779
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Кьороглу і Худий Мемед: парадигма національного героя та авторська свідомість / К.С. Шпорт // Сходознавство. — 2008. — № 44. — С. 159-169. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-20779
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-207792011-06-06T12:03:19Z Кьороглу і Худий Мемед: парадигма національного героя та авторська свідомість Шпорт, К.С. Стаття присвячена висвітленню загальних тенденцій використання продуктивного фольклоризму відомим турецьким письменником Яшаром Кемалем у його романі “Худий Мемед” та оповіданні “Поява Кьороглу”. Статья посвящена исследованию общих тенденций использования производительного фольклоризма известным турецким писателем Яшаром Кемалем в его романе “Тощий Мемед” и рассказе “Появление Кёроглу”. The following article is devoted to illustrate general tendencies of the usage of productive folklore by the well-known Turkish writer Yashar Kemal in his novel “Memed, My Hawk” and his story “Appearance of Köroğlu”. 2008 Article Кьороглу і Худий Мемед: парадигма національного героя та авторська свідомість / К.С. Шпорт // Сходознавство. — 2008. — № 44. — С. 159-169. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 1682-671Х http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20779 uk Сходознавство Інститут сходознавства ім. А. Кримського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	Стаття присвячена висвітленню загальних тенденцій використання продуктивного фольклоризму відомим турецьким письменником Яшаром Кемалем у його романі “Худий Мемед” та оповіданні “Поява Кьороглу”.
format	Article
author	Шпорт, К.С.
spellingShingle	Шпорт, К.С. Кьороглу і Худий Мемед: парадигма національного героя та авторська свідомість Сходознавство
author_facet	Шпорт, К.С.
author_sort	Шпорт, К.С.
title	Кьороглу і Худий Мемед: парадигма національного героя та авторська свідомість
title_short	Кьороглу і Худий Мемед: парадигма національного героя та авторська свідомість
title_full	Кьороглу і Худий Мемед: парадигма національного героя та авторська свідомість
title_fullStr	Кьороглу і Худий Мемед: парадигма національного героя та авторська свідомість
title_full_unstemmed	Кьороглу і Худий Мемед: парадигма національного героя та авторська свідомість
title_sort	кьороглу і худий мемед: парадигма національного героя та авторська свідомість
publisher	Інститут сходознавства ім. А. Кримського НАН України
publishDate	2008
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20779
citation_txt	Кьороглу і Худий Мемед: парадигма національного героя та авторська свідомість / К.С. Шпорт // Сходознавство. — 2008. — № 44. — С. 159-169. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
series	Сходознавство
work_keys_str_mv	AT športks kʹorogluíhudijmemedparadigmanacíonalʹnogogeroâtaavtorsʹkasvídomístʹ
first_indexed	2025-07-02T21:17:30Z
last_indexed	2025-07-02T21:17:30Z
_version_	1836571480241995776
fulltext	159 КЬОРОГЛУ І ХУДИЙ МЕМЕД: ПАРАДИГМА НАЦІОНАЛЬНОГО ГЕРОЯ ТА АВТОРСЬКА СВІДОМІСТЬ Шпорт К. С. Яскрава творча індивідуальність турецького письменника Яшара Кемаля, літературний доробок котрого можна назвати но- вою мистецькою традицією сучасної літератури Туреччини, не за- лишалась без уваги сучасних літературознавців та критиків. Так, критичні студії відомого турецького літературознавця Ахмеда Ка- бакли, надруковані у праці “Турецька література” 1968 [Kabaklı 1974], в яких він досліджує роман Яшара Кемаля “Худий Мемед” (“İnce Memed”), порівнюючи його з оповіданням письменника “Поява Кьороглу” (“Köroğlunun meydana çıkışı”), слушно дали підстави розглянути механізми творчої різнобічної взаємодії двох художніх систем – фольклору та літератури – в оригінальній ху- дожній творчості Я. Кемаля. Адже у згаданих статтях відомий ту- рецький дослідник запевняє, що роман “Худий Мемед” – це лише копія народного оповідання про Кьороглу, відкидаючи навіть не- обхідність дослідження романів Я. Кемаля [Kabaklı 1974, 776– 81]. Проте, таку оцінку літературного критика можна сприйняти лише як прагнення зменшити справжнє значення літературного шедевру Я. Кемаля, роману “Худий Мемед”, цінність якого було визнано багатьма світовими літературознавцями, а у 1984 році ав- торитетним турецьким дослідником Н. Зія Бакирджиоглу назва- но одним з чотирьох найпопулярніших романів Туреччини (серед інших – “Sinekli Bakkal” Halide Edip Adıvar, “Minyeli Abdullah” İsmail Hekimoğlu, “Çalıkuşu” Reşat Nuri Güntekin) [Bakırcıoğlu 1986, 14]. У багатозначній тезі А. Кабакли “завуальована” думка не лише про шлях Я. Кемаля в літературу, а й критичні зауваження про його роман “Худий Мемед”. “Те, що він (Яшар Кемаль) від бід- ного сироти з маловідомих селищ нашої країни піднявся до рівня “відомого романіста”, – пише А. Кабакли, – для турецької літера- тури є новиною. Разом з його майстерністю та наполегливістю цю можливість для нього забезпечило оточення, а також “вчинки”, на які він пішов задля оточення та “форми”, які письменник пере- йняв у оточення”. Він також додав: “Письменник торкається тем з 160 невимушеністю, але, на жаль, потім, через недосконале вивчення доктрин, розглядає їх однобічно” [Kabaklı 1974, 778]. Що харак- терно, погляди критика на творчість видатного турецького пись- менника і пізніше залишаються незмінними, що відображено у наступних виданнях його праці “Турецька література”(1974). Загалом, з думкою А. Кабакли про деяку одноманітність про- дуктивного фольклоризму в творчості Я. Кемаля можна погоди- тись, але творче переосмислення і перебудова фольклорних мо- тивів, образів, композиційних схем та художніх засобів у канві його творів не тільки зменшують літературне значення роману, а навпаки, збільшують зацікавленість до творчості письменника. Адже уподібнення письменником Мемеда, головного героя ро- ману “Худий Мемед”, до образу народного героя Кьороглу стало не черговим захопленням письменника старовиною, а реальним продовженням національної традиції. Опрацьовуючи узяті з усної народної творчості багаті національні теми та мотиви Я. Кемаль створює властивий йому новий вид турецького роману, при цьому автор не користується запозиченням та копіюванням чужоземної літератури; використані у творах фольклорні мотиви виступають серцевиною його романів та оповідань, середньою частиною ком- позиції твору, новостворення, вигадані Я. Кемалем, є обрамлен- ням його творів. Що ж до образу Худого Мемеда з однойменно- го роману письменника, здійснені дослідження доводять, що цей образ сформований шляхом синтезу архаїчних дастанних форм розповіді про Кьороглу з історичною реальністю, шляхом наша- рування казково-міфічної образності на життя людини у сучасно- му суспільстві. Для дослідження питання впливів народної творчості на пись- менство Я. Кемаля не має необхідності заглиблюватись у вивчен- ня багатьох варіантів тюркського дастану “Кьороглу”, адже відо- мі українським літературознавцям азербайджанський, туркмен- ський варіанти цього дастану, не мали безпосереднього впливу на формування ідіостилю Я. Кемаля. З цими варіантами даста- ну Я. Кемаль не стикався, натомість велику частину своєї юності присвятив збиранню фольклору жителів його рідного краю. Та- ким чином, досліджуючи образи двох героїв – Худого Мемеда та Кьороглу – достатньо порівняти два твори самого письменни- ка: роман “Худий Мемед” та оповідання “Поява Кьороглу” (на- писаний Я. Кемалем на основі зібраних фольклорних матеріалів) 161 зі збірки “Три анатолійські легенди”. Що ж до опосередковано- го впливу азербайджанського та туркменського варіантів дастану “Кьороглу” на формування однойменного народного оповідання жителів Анатолії, у майбутньому ця проблема може викликати за- цікавленість вітчизняних науковців. Я. Кемаль від самого дитинства перебував під впливом наці- ональної культури. Казки та численні твори, почуті кмітливим хлопцем від знайомих селян, а пізніше від жителів майже усього величезного району Чукурова, мали неабиякий вплив на форму- вання особистості майстерного романіста. На основі фольклору з використанням багатої народної мови, живих образів, яскравих сюжетних ліній, мотивів ним створені численні твори. Загалом, Я. Кемаль – своєрідний реалізатор потенційних можливостей на- родної творчості, всі твори письменника пройняті фольклориз- мом. Завдяки традиціям усної народної творчості Я. Кемалю вдало- ся оволодіти манерою традиційної форми розповіді, що відчува- ється коли читаємо оповідання Кьороглу. В якій мірі він має за- вдячувати усній народній творчості, зрозуміло зі слів автора: “В період мого становлення, у районі Чукурова були сотні оповіда- чів дастанів та оповідань. В дитинстві та юності, тільки ли- шень в одному районі Чукурова, я зустрічав десятки розповідей про Кьороглу. Цей дастан кожен майстер розповідав по своєму, додаючи до нього щось нове, характерне тільки йому. Я розпочав літературну діяльність, наслідуючи майстерність оповідачів дастану. У молоді роки був як оповідачем, так і збирачем народ- них матеріалів. Зібрав багато оповідань, народні тюркю, різні варіанти розповідей про Кьороглу. Зібрання ж голосінь (ağıtlar) стало чи не найголовнішою справою мого життя. Усна народна творчість може стати невичерпною криницею для письменни- ка, якщо той письменник має сили створити нову мову романів. Якщо створюватиметься новий вид роману, оповіді, новий по- гляд на роман, використання джерел усної народної творчості набагато полегшить цей складний процес. Я вважаю, що скільки в мені є Бальзака, Достоєвського, Гоголя та Чехова, стільки ж є й Кьороглу...” [Kabacalı 1983, 27]. Сам письменник відносив себе до послідовників творчості Гомера, багато разів наголошував на тому, що з точки зору форми оповіді та епічного виду багато чого запозичив з Іліади та Одіссеї [Çiftlikçi 1997, 34–35]. 162 Народне оповідання Я. Кемаля “Поява Кьороглу”, письменник написав, використавши найпершу почуту ним розповідь про Кьо- роглу. Цей твір із збірки “Три анатолійські легенди” став чи не єдиним прикладом класичного літературного мистецтва, в якому зберігся стиль традиційної народної розповіді. Читаючи оповіда- ння, важко встановити, хто його створив – письменник чи опо- відач, – твір сприймається як розповідь народного оповідача, що демонструє, наскільки вдало Я. Кемаль оволодів майстерністю традиційної оповіді та проникся національною культурою. Уважне прочитання роману “Худий Мемед” доводить, що упо- дібнення його головного героя Мемеда до героя народних опові- дань Кьороглу не є звичайним збігом. Автор свідомо використо- вує образ народного героя, але не як формальний текст, хоча є й певні текстуальні збіги, а як метафоричний текст – для створен- ня ідеального образу національного героя у сучасній турецькій літературі. Подібність головних героїв творів письменника мож- на пояснити свідомим використанням Я. Кемалем впливу давно сформованих образів національних героїв на підсвідомість су- часного читача, його історичну пам’ять, розуміння автором ме- ханізму підсвідомого сприйняття читачем-реципієнтом викорис- таних у творах вічних героїчних образів, перенесених на героїв сучасності чи недалекого минулого. Адже, звертаючись до тео- рії К. Юга, вже під час народження на підсвідомому рівні дити- ни знаходиться певна інформація про вічні образи, стереотипи, героїчне, накопичена попередніми поколіннями. У підсвідомості дитини закладені міфологічні уявлення її предків. Це несвідоме суттєво впливає на підсвідоме сприйняття людиною певних уні- версальних світоглядних уявлень, понять і навіть художніх при- йомів, використаних у творах. Отже, уподібнення Худого Меме- да, героя роману Я. Кемаля, до героя народних оповідань Кьоро- глу не є звичайним збігом. У даному дослідженні, поділяючи думку Є. Мелетинського щодо ролі “поетичної біографії богатиря” ранніх епічних творів у формуванні образу сучасного літературного героя [Мелетинський 1986, 75], здійснюється компаративістичне вивчення образів го- ловних героїв двох творів Я. Кемаля – “Поява Кьороглу” та рома- ну “Худий Мемед”. Спрямування дослідження у цьому напрям- ку допомагає встановити вплив усної народної творчості на фор- мування образу героя у сучасній турецькій літературі, простежи- 163 ти специфіку функціонування фольклору у творчості письменни- ка та проаналізувати трансформовані в індивідуальній творчості Я. Кемаля елементи турецької народної наративної традиції. Так, у біографії героїв творів Я. Кемаля – Кьороглу та Худо- го Мемеда, – як і в “поетичній біографії богатиря” ранніх епіч- них творів, можна виділити наступні головні події у житті героїв: ініціаційний характер виховання героїв батьком (образ батька у творах Я. Кемаля замінює характерний для ранніх епічних творів образ коваля), помста за смерть батька – перший подвиг у юному віці героя, “героїчне сватання”, як важливий ланцюг поетичної біографії героя, тема боротьби героя проти багатіїв та панівного класу. Спільним для опису життя двох героїв, Кьороглу та Худо- го Мемеда, є й недостатність чи відсутність будь-якої інформації щодо народження та дитинства героїв. Вищезгадані події, з пев- ними кореляціями, переносяться на життя героїв роману Я. Ке- маля “Худий Мемед” та народного оповідання “Поява Кьороглу”, що, по-перше, доводить тісний зв’язок творчості письменника з усною народною творчістю, по-друге, демонструє схожість двох головних героїв. Кьороглу та Худий Мемед – народні герої, розбійники, котрі, відбираючи у багатих, допомагають бідним. Таким чином, опо- відання Я. Кемаля “Поява Кьороглу” та роман “Худий Мемед” – розповіді про двох народних розбійників, що є головним пояснен- ням схожості цих двох творів майже на всіх поетичних рівнях. Народження та дитинство героїв. Близьке знайомство читача з головним героєм народного оповідання Я. Кемаля “Поява Кьоро- глу” – Рюшеном Алі (пізніше Кьороглу) відбувається, коли йому виповнилось сімнадцять років. Спершу Кьороглу постає перед нами, як немічний, боязкий хлопець, негідний ім’я свого відваж- ного батька, відомого конюха Коджа Юсуфа. Рюшен Алі не може захистити себе від зграї жебраків, котрі знущаються над ним, від- дає їм один з двох зароблених важкою працею хлібів. Та під не- мічністю хлопця ховається неабияка сила духу, почуття справедли- вості та відвага, про що ми довідуємось пізніше. Нічого невідомо й про дитинство Мемеда, головного героя роману Я. Кемаля “Ху- дий Мемед”. Роман починається описом втечі одинадцятирічного Мемеда з рідного дому, поступово читач дові дується про причи- ну страхів героя (знущання пана Абді), тому він тікає, дізнається і про його батьків та тяжке дитинство. Нерішучість Рюшена Алі та 164 покірливість Худого Мемеда панові – риси, які певний час заважа- ють відкритися справжній суті двох героїв. Ініціаційний характер виховання героїв ковалем (батьком). Попри те, що нічого невідомо про дитинство Кьороглу (на по- чатку оповідання згадується лише про народження Рюшена Алі (Кьороглу), сина Коджа Юсуфа), становлення хлопця відбуваєть- ся у сімнадцятирічному віці, й велику роль у цьому відіграє бать- ко, Коджа Юсуф. Батьку властиве багате народне мислення, він не акцентує уваги на неспроможності сина захистити себе, так само, як і, відчуваючи зміни у характері хлопця, нічого не каже йому про це. Коджа Юсуф несправедливо осліплений Болу Беєм, та це не завадило бачити йому більше від усіх інших. Рюшен Алі (Кьороглу), сам того не помічаючи, перебуває під постійним на- глядом сліпого батька, Коджа Юсуф відчуває усі зміни у характе- рі свого сина й щиро радіє його перетворенню на відважного бо- гатиря. Батько, поводиться нібито як спостерігач, але насправді своїми порадами та настановами виховує справжнього воїна. Ко- джа Юсуф навчає Кьороглу як необхідно поводитись з Киратом, богатирським конем, батько мріє, що настане день, коли син пом- ститься за нього, а перед смертю наказує синові їхати до Чамли- бель, чим передрікає усю подальшу долю Кьороглу. У романі Я. Кемаля “Худий Мемед” батько Мемеда вже кіль- ка років тому як помер, але відчувається його постійна присут- ність. Причин його смерті автор не називає, та знаючи вдачу Ме- меда поступово вимальовується й образ батька, який, напевно, так само, як і Мемед, загинув у боротьбі за справедливість (по- дібне припущення щодо подібності вдачі батька та сина можли- ве, якщо твір новітньої турецької літератури написано з викорис- танням літературних прийомів, характерних для народної твор- чості, адже мотив продовження батьківської справи сином є до- сить розповсюдженим у фольклорних творах). Звичайно, відсут- ність батька суттєво впливає на формування характеру сільського хлопця й усе його подальше життя. Смерть його батька означала для Худого Мемеда важке дитинство без перепочинку від повсяк- денної роботи, постійні побої пана Абді. Але не так важка пра- ця, як несправедливість пана Абді, який не цінував важкої роботи Мемеда та постійно лупцював його, сприяла формуванню бунтів- ного характеру хлопця. Працьовитий та спокійний, покірливий Мемед поступово перетворюється на безстрашного бунтівника, 165 лідера, який може сам подолати десятки озброєних жандармів. Таким чином, образ батька, який згадується всього декілька разів на початку твору, виступає як головний чинник формування пси- хологічного портрету головного героя, Мемеда. Відсутність батька у Худого Мемеда компенсується знайом- ством хлопця з Сулейманом та його сім’єю. Мемед, тікаючи від пана Абді до омріяного міста, випадково потрапляє до будинку Сулеймана, там він знаходить спокій, затишок, любов. Худий Ме- мед стає названим сином старому Сулейману, та не витримавши довгої розлуки з матір’ю повертається до рідного села. Друга зу- стріч Мемеда з Сулейманом відбувається через кілька років, коли вісімнадцятирічний Мемед, тікаючи з коханою до міста, вбиває племінника пана Абді. Єдиним місцем, де Мемед міг знайти при- тулок, був будинок Сулеймана, який вже колись рятував його. Вдруге Мемед зайшов до дому старого зовсім іншою людиною. Він вже нічого й нікого не боявся. “Тоді він був самотнім. В той час він боявся. Боявся усього... Зараз він (Мемед) відважний. Він прийняв рішення. Його погляди на світ змінились. Він відчув смак свободи. Й він зовсім не відчував себе винним через скоєне” [Kemal 1992, 120]. Під час другої зустрічі Сулейман допомагає Мемеду зробити вирішальний крок у його житті – відвівши хлопця до за- гону розбійника Делі Дурсуна (Божевільного Дурсуна): “не знав Деді Дурсун ні дружби, ні побратимства. Він не слухав ні сестри, ні свого рідного батька, ні матері. Це правда: Сулейман боявся відводити до нього Мемеда. Він міг вбити хлопця, якщо б йому щось спало на думку” [Kemal 1992, 124] – старий сприяє перетво- ренню Мемеда на розбійника, що докорінно змінює долю героя. Й Коджа Юсуф (“Поява Кьороглу”), й батько Мемеда (“Худий Мемед”) відіграють вирішальну роль у житті своїх синів. Піс- ля втрати батьків (Коджа Юсуф помирає невдовзі після перетво- рення Кьороглу на відважного воїна) життя Кьороглу та Мемеда схожі на постійну боротьбу за справедливість, помсту за батьків. Обидва героя стають на захист простого народу, але, якщо бо- ротьба Кьороглу є дещо ідеалізованою – допомога простому на- роду шляхом пограбування багатіїв, такий собі турецький Робін Гуд, то боротьба Мемеда – це вже класова боротьба між селянами та панівним класом, боротьба за землі, існування. Обидва героя наділені найкращими людськими рисами – доброта, справедли- вість, щедрість, відвага, неподоланність, непідкореність, вміння 166 щиро кохати. Це наближає їх до загальновідомих героїчних обра- зів. Худим Мемед, як й Кьороглу, ще за життя став живою леген- дою. Селяни створюють про нього легенди, в їх очах Худий Ме- мед непереможний велетень, безсмертний, для нього не страшні кулі, нікому не під силу підкорити його. А насправді, він простий юнак, худий та непримітний, але з палким вольовим серцем. У романі Я. Кемаля Худий Мемед став для селян єдиною надією на справедливість, щасливе майбутнє. В його невеликому тілі при- ховані величезні моральні цінності, відважність, доброта, непе- реборна сила духу, безстрашність. Надавши образу Мемеда цих рис, Я. Кемаль наділив головного героя роману романтичністю, наблизив до образів героїв народних оповідань. Що ж до Кьоро- глу, то він є справжнім богатирем та безстрашним воїном, влуч- ним стрільцем та вправним наїзником. У серці народу Кьороглу та Мемед – символи нездоланності та свободи. Але, якщо образ Кьороглу є більш казково-міфічним, то образ Мемеда автор на- ближає до реального життя. Помста за смерть батька. У оповіданні Я. Кемаля “Поя- ва Кьороглу” Кьороглу не проливав крові Болу Бея – винуватця батьківського каліцтва та смерті, – відкритої помсти немає; про- те вчинки та подальше життя Кьороглу, здійснення батьківських мрій, поєднання з коханою, досягнення героєм омріяного Чамли- бель, та його боротьба проти багатіїв заради добробуту бідного населення – все це є своєрідною помстою не лише за смерть бать- ка Коджа Юсуфа, а й за увесь народ. Хто вбив батька Мемеда, го- ловного героя роману “Худий Мемед”, невідомо, отже, й мститися нікому, проте впродовж всього свого існування Худий Мемед бо- реться заради щастя селян. До цього героя підштовхують склад- ні умови, в яких він опинився через недавню смерть батька. Тут слід згадати й епізод про собаку з оповідання “Поява Кьороглу”, який Я. Кемаль влучно використовує у кінцівці роману “Худий Мемед”. Коли Худий Мемед опинився перед вибором, і йому най- важливіше було повірити в самого себе та боротися проти пана Абді (до Мемеда ніхто не наважувався навіть подумати про це), ашуг Сефіль Алі розповідає героєві дастан про Кьороглу та про малого собаку, завдяки якому Кьороглу став рішучим та відваж- ним [Kemal 1992, 381–383]. Цей дастан відіграв вирішальну роль у житті Мемеда. Сила народного оповідання пробудила у Меме- да віру у себе: “Як тільки Мемед почув про Кьороглу, він дуже 167 змінився. Після того, як послухав розповідь про Кьороглу, ще раз переконався, що вб’є пана” [Kemal 1992, 383] – й Мемед виконав свій обов’язок. Вбивство пана Абді було помстою Худого Мемеда за матір, за батька, за себе, та, передусім, за весь народ, який тер- пів знущання ненажерливих панів. Таке використання народних мотивів дозволяє пізнати важливість народних оповідань у житті народу та зрозуміти силу слова народного фольклору, адже лише одна згадка народного оповідання змінила моральний стан Худо- го Мемеда, допомогла героєві перемогти у важкій боротьбі з са- мим собою. “Героїчне сватання”. Переломним моментом у житті Кьоро- глу та Худого Мемеда є боротьба за кохання. На відміну від леген- дарних, казкових, міфічних героїв-богатирів, герої творів Я. Ке- маля – Худий Мемед та Кьороглу не народжується сильними, їх сила проявляється за непередбачених умов, після подолання ряду перешкод, які заважають у поєднанні з коханими. У двох творах кохані з’являються у той момент, коли відбувається становлен- ня характеру героїв, тим самим допомагаючи героям стати тим, ким вони мають бути. Як і в класичній чарівній казці, ці важкі ви- пробування подані як передвесільні випробування, наречена – як “нагорода” за здійсненний подвиг, а щасливе весілля – щаслива кінцівка казки. Кохання між героями розвивається ще з дитин- ства: у оповіданні “Поява Кьороглу” після народження Рюшена Алі (Кьороглу) його батько Коджа Юсуф та Болу Бей справили заручини між Рюшеном Алі та сестрою Болу Бея –Теллі Нігар, у романі “Худий Мемед” Хатче з дитинства часто бувала у домі Ху- дого Мемеда. Кьороглу не може сам йти до Чамлибель, адже він не уявляє собі життя в омріяному ним та батьком місці без коханої люди- ни. “Без Теллі Нігар не можна побудувати щастя у Чамлибель” – каже він [Kemal 2007, 57]. Як і Кьороглу, Худий Мемед тікає до міста не один, а зі своєю коханою Хатче. Обидва герої мають по- долати певні перешкоди, для досягнення своєї мети. По-перше, ворожнечу з їхніми найзапеклішими ворогами – Болу Беєм та паном Абді, по-друге, герої мають врятувати коханих від одру- ження з іншими: Кьороглу має врятувати Теллі Нігар від одру- ження з сином Кель Візира (“Поява Кьороглу”), Мемед – Хатче від племінника пана Абді (“Худий Мемед”). Заради Хатче Ме- мед порушує давні закони розбійників: він перший, хто супроти 168 розбійницьких правил приводить жінку у гори. Однак фінал цих двох історій кохання різний. Якщо Кьороглу з Теллі Нігар вдаєть- ся втекти та за допомогою друзів одружитись й жити щасливо, всупереч всім перешкодам, то втеча Мемеда з Хатче до своєї мрії закінчується ув’язненням Хатче, пізніше її смертю та постійними переховуваннями Мемеда. Отже, при написанні твору автор не обмежується лише транс- формацією окремих народних образів у сучасній літературі. У творах Я. Кемаля зустрічаємо як прямо перенесені уривки народ- них оповідань, так й елементи сюжетів, мотивів, символи, та на- віть теми народних творів функціонально перетворені, відповідно до авторського задуму. Не дивлячись на те, що збірка Я. Кемаля “Три анатолійські легенди” належить до раннього періоду напи- сання творів, це оповідання, так само, як й роман “Худий Мемед” є надзвичайно вдалим з точки зору психологічного опису геро- їв. Відтворюючи формування характеру головного героя роману “Худий Мемед”, Я. Кемалю вдалося вдало зобразити всі психоло- гічні зміни, що відбувалися з героєм упродовж недовгого відріз- ку часу, чим він продемонстрував себе не тільки як талановитий письменник, а й як добрий психолог [Çiftlikçi 1997, 279]. Образ Худого Мемеда, його героїчний характер, сформований шляхом синтезу архаїчних дастанних форм розповіді про Кьо- роглу з історичною реальністю, шляхом нашарування казково- міфічної образності на життя людини у сучасному суспільстві. Він увібрав у себе досвід десятків тисяч поколінь, який переда- вався з покоління у покоління та зберігався у підсвідомості на- роду протягом століть. Вживання у романі архетипів прадавніх героїв стало можливим завдяки дослідженню автором народного фольклору, тобто шляхом занурення у психологію народу, вико- ристовуючи їхній світ символів та знаків. 1 У радянській та пострадянській науковій думці (Жирмун- ський, Мелетинський) існували погляди, що саме у азербайджан- ській літературі зароджувався цей давній дастан, приблизним пе- ріодом виникнення ж вважається XVII століття [Мелетинський 1986, 106], за турецькими джерелами “Кьороглу” – це народне оповідання, історія якого сягає VII–VIII століття, тобто епохи Гьоктюрків [Çiftlikçi 1997, 266]). Різниця у вказаних можливих періодах виникнення дастану у десять сторіч є дуже важливим 169 стимулом для майбутніх досліджень різних варіантів дастану про “Кьороглу”. На перший погляд, більш реалістичною є теорія наших вітчиз- няних дослідників, яка опирається на конкретні історичні факти, докладно описані у праці Мелетинського: “Субстратом епосу є історична оповідь про «повстання джелалієв», кінця XVI століт- тя у південному Азербайджані та інших схожих рухах, наприклад у часи шаха Аббаса персидського та султана Мурада турецько- го (обидва фігурують у епосі). Вірменський історик XVIІ століт- тя, майже сучасник подій, згадує Кьороглу як одного з ватажків руху” [Мелетинський, 1986, 106]. Неодноразове повторення ту- рецькими літературознавцями іншої думки спонукає до серйоз- них досліджень цього питання. ЛІТЕРАТУРА Мелетинский Є. М. Введение в историческую поэтику эпоса и романа. Москва, 1986. Юнг К. Г. Душа и миф: шесть архетипов. – К.: Port-Royal, 1996. Bakırcıoğlu N.Ziya. Başlangıcından Günümüze Türk Romanı. İstanbul, 1986. Boratav P. N. Yaşar Kemalin Nakışlar, Folklor ve Edebiyat. İstanbul, 1982. Çiftlikçi Ramazan. Yaşar Kemal: yazar-eser-üslup. Ankara, 1997. Kabacalı Alpay. Yaşar Kemal ile “Anlatım Sanatı” Üzerine Söyleşi. Yazko Edebiyat, 1983. Kabaklı Ahmet. Türk Edebiyatı. C. 3. İstanbul, 1974. Kemal Yaşar. İnce Memed. C. 1. İstanbul, 1992. Kemal Yaşar. Üç Anadolu Efsanesi. Köroğlu, Karacaoğlan, Alageyik. İstanbul, 2007.

Кьороглу і Худий Мемед: парадигма національного героя та авторська свідомість

Репозитарії

Схожі ресурси