Участь Івана Кревецького в національно-визвольному русі Галичини 1918-1923 років
У статті розглядається діяльність І. Кревецького в період національно-визвольних змагань на західноукраїнських землях 1918-1923 років. Зокрема, висвітлено постать галицького громадсько-політичного діяча, військового історика і мемуариста, редактора урядової газети ЗУНР та головного архівіста Україн...
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2009
|
| Назва видання: | Схід |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20829 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Участь Івана Кревецького в національно-визвольному русі Галичини 1918-1923 років / Л. Федунишин // Схід. — 2009. — № 5 (96). — С. 55-58. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-20829 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-208292011-06-09T12:05:23Z Участь Івана Кревецького в національно-визвольному русі Галичини 1918-1923 років Федунишин, Л. Історія У статті розглядається діяльність І. Кревецького в період національно-визвольних змагань на західноукраїнських землях 1918-1923 років. Зокрема, висвітлено постать галицького громадсько-політичного діяча, військового історика і мемуариста, редактора урядової газети ЗУНР та головного архівіста Української Галицької Армії (УГА), ідеї якого актуальні й у наш час, оскільки в центрі досліджень ученого були проблеми української держави, її територіальної цілісності та національної культури. Аctivity of I. Krevetskyy in the period of national-liberation contests on the lands of West Ukraine of 1918?1923 years is shown in the article. Especially, outstanding figure of Galych military historian and memoirist, editor of government newspaper of West Ukrainian People's Republic (WUPR) and main archivist of Ukrainian Galych Arrmy (UGA). 2009 Article Участь Івана Кревецького в національно-визвольному русі Галичини 1918-1923 років / Л. Федунишин // Схід. — 2009. — № 5 (96). — С. 55-58. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 1728-9343 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20829 94(477.8) uk Схід Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історія Історія |
| spellingShingle |
Історія Історія Федунишин, Л. Участь Івана Кревецького в національно-визвольному русі Галичини 1918-1923 років Схід |
| description |
У статті розглядається діяльність І. Кревецького в період національно-визвольних змагань на західноукраїнських землях 1918-1923 років. Зокрема, висвітлено постать галицького
громадсько-політичного діяча, військового історика і мемуариста, редактора урядової газети ЗУНР та головного архівіста Української Галицької Армії (УГА), ідеї якого актуальні й у наш
час, оскільки в центрі досліджень ученого були проблеми української держави, її територіальної цілісності та національної культури. |
| format |
Article |
| author |
Федунишин, Л. |
| author_facet |
Федунишин, Л. |
| author_sort |
Федунишин, Л. |
| title |
Участь Івана Кревецького в національно-визвольному русі Галичини 1918-1923 років |
| title_short |
Участь Івана Кревецького в національно-визвольному русі Галичини 1918-1923 років |
| title_full |
Участь Івана Кревецького в національно-визвольному русі Галичини 1918-1923 років |
| title_fullStr |
Участь Івана Кревецького в національно-визвольному русі Галичини 1918-1923 років |
| title_full_unstemmed |
Участь Івана Кревецького в національно-визвольному русі Галичини 1918-1923 років |
| title_sort |
участь івана кревецького в національно-визвольному русі галичини 1918-1923 років |
| publisher |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Історія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20829 |
| citation_txt |
Участь Івана Кревецького в національно-визвольному русі Галичини 1918-1923 років / Л. Федунишин // Схід. — 2009. — № 5 (96). — С. 55-58. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| series |
Схід |
| work_keys_str_mv |
AT fedunišinl učastʹívanakrevecʹkogovnacíonalʹnovizvolʹnomurusígaličini19181923rokív |
| first_indexed |
2025-07-02T21:24:26Z |
| last_indexed |
2025-07-02T21:24:26Z |
| _version_ |
1836571916895256576 |
| fulltext |
№ 5 (96) липень-серпень 2009 р.
ЕКОНОМІКА 55
8. Там само. - С. 100.
9. Там само. - С. 96.
10. Македонов Л. В. Население Кубанской области по
данным вторых зкземпляров листов переписи 1897 / Л. В.
Македонов. - Екатеринодар, 1907. - С. 570.
11. Мельников Л. Иногородние в Кубанской области /
Л. Мельников // Кубанский сборник. - Катеринодар : Изда-
тельство Кубанского Областного Статистического коми-
тета, 1900. - С. 86.
12. Щербина Ф. Майкопский подьездной путь / Ф. Щер-
бина // Кубанский сборник. - Екатеринодар : Издательство
Кубанского Областного Статистического комитета, 1894. -
Т. ІІІ. - С. 25.
13. Мельников Л. Иногородние в Кубанской области /
Л. Мельников // Кубанский сборник. - Екатеринодар : Изда-
тельство Кубанского Областного Статистического коми-
тета, 1900. - Т. VІ. - С. 101-102.
D. Bilyj
SOCIAL AND AN ECONOMIC SITUATION OF THE NONRESIDENT POPULATION OF
KUBAN IN SECOND HALF Õ²Õ - BEGINNINGS ÕÕ OF CENTURIES
In article process of formation of the population of Kuban which did not concern the Cossack estate in second half
ХІХ - beginning ХХ of centuries is considered. The ethnic structure of a generality nonresident, its role in economic
development of region, feature legal and a social status is in details analyzed. The especial attention is given to mutual
relations between Cossacks and not Cossacks, to the reasons of their mutual opposition, a policy of imperial
administration concerning various estates of the population of the Kuban area.
Key words: Kuban, the Cossack, nonresident population, estates of the population.
© Д. Білий
Надійшла до редакції 9.06.2009
УДК 94(477.8)
Ó×ÀÑÒÜ ²ÂÀÍÀ ÊÐÅÂÅÖÜÊÎÃÎ Â
ÍÀÖ²ÎÍÀËÜÍÎ-ÂÈÇÂÎËÜÍÎÌÓ ÐÓѲ
ÃÀËÈ×ÈÍÈ 1918-1923 ÐÎʲÂ
ЛЮБОМИРА ФЕДУНИШИН,
аспірант кафедри історії України Прикарпатського національного університету
імені Василя Стефаника, м. Івано-Франківськ
У статті розглядається діяльність І. Кревецького в період національно-визвольних зма-
гань на західноукраїнських землях 1918-1923 років. Зокрема, висвітлено постать галицького
громадсько-політичного діяча, військового історика і мемуариста, редактора урядової газе-
ти ЗУНР та головного архівіста Української Галицької Армії (УГА), ідеї якого актуальні й у наш
час, оскільки в центрі досліджень ученого були проблеми української держави, її територі-
альної цілісності та національної культури.
Ключові слова: Іван Кревецький, національно-визвольні змагання, преса ЗУНР, українські мему-
ари, архів УГА.
Постановка проблеми й огляд досліджень та
публікацій. Важливим напрямом дослідження
історії Галичини першої половини ХХ століття є про-
стеження життєвого шляху й наукової діяльності
видатних діячів цього періоду. У силу ідеологічно-
політичних процесів другої половини ХХ століття в
сучасній історичній науці залишилося маловідомим
ім'я Івана Кревецького (1883-1940), представника
державницького напряму української історіографії.
Про життя вченого відомо небагато. Його наукова
спадщина стала об'єктом окремих досліджень тільки
в кінці 90-х років ХХ століття. Деякі аспекти громадсь-
кої і творчої діяльності історика розкриті в статтях
В. Качкана [1], Ф. Стеблія [2], Н. Черниш [3], де
коротко висвітлено багатогранні наукові інтереси
вченого, подано перелік основних праць. Проте не
з'ясоване питання про участь І. Кревецького в на-
ціонально-визвольному русі Галичини першої чверті
ХХ століття.
Мета статті - окреслити діяльність І. Кревецько-
го в період національно-визвольних змагань украї-
нського народу на західноукраїнських землях 1918-
1923 років.
Іван-Мар'ян Іванович Кревецький народився
ІСТОРIЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
56
№ 5 (96) липень-серпень 2009 р.
ЕКОНОМІКА
14 жовтня 1883 року в учительській сім'ї в селі Іванівці
Жидачівського повіту на Львівщині. Початкову осві-
ту отримав у Роздолі, а середню - у Львові в Ук-
раїнській академічній гімназії. У 1907 році закінчив
філософський факультет (історична група) Львівсько-
го університету. Під час навчання прослухав різні
курси лекцій з історії професора М. Грушевського.
У 1905 році став членом Наукового товариства імені
Шевченка у Львові та брав активну участь у його
роботі. І. Кревецький близько 25 років керував бібліо-
текою та працював у різних комісіях НТШ. У 1909
році став секретарем історико-філософічної секції,
на засіданнях якої постійно звітував про свою нау-
ково-дослідницьку діяльність. Молодий учений,
спеціалізуючись на історії Галичини кінця ХVІІІ - пер-
шої половини ХІХ ст., 1913 року подав до захисту
докторську дисертацію, яку не захистив через воєн-
не лихоліття.
Із початком Першої світової війни Іван Кревець-
кий певний час провів на військовій службі. 31 лип-
ня 1914 року під час першої мобілізіції вступив до
лав австрійської армії. Він писав у листі від 19 серп-
ня 1915 року до С. Томашівського: "Я на разі при
рекрутах, але чи довго, не знаю. Все таки скоріше
чи пізніше треба буде йти в поле, хоч як се не під
мої сили…" [4, с. 12]. Спочатку проходив військову
службу в Угорщині. Із кінця 1915 року працював у
військовій цензурі в Ряшеві, а з 1916 - у Відні. З
Відня дописував до газети "Діло" про події в Україні.
Захоплено вітав проголошення Третього універсалу
Центральної Ради: "Передусім хай живе українська
Республіка! Живемо справді у великих часах" (з листа
до В. Гнатюка) [5, с. 58]. Історик велику увагу при-
діляв питанню національної державності та терито-
ріальної цілісності всіх українських земель, особ-
ливу роль відводив Галичині.
Після розпаду Австро-Угорщини та проголошен-
ня в листопаді 1918 року Західно-Української Народ-
ної Республіки І. Кревецький зголосився до Українсь-
кої Галицької Армії, але уряд ЗУНР покликав його до
Станіславова на посаду редактора свого офіційного
органу "Република". Він сформулював програму
видання в першому номері часопису від 2 лютого
1919 року: "Газета покликана бути республікансько-
демократичним і безпартійним органом, трибуною
для висловлювання громадської думки всіх грома-
дян Західної області Української Народної Республі-
ки, незалежно від партійних орієнтацій, національної
чи конфесійної приналежності, що "стоятиме рішу-
че на становищі української державності - повної
державної незалежності всіх українських земель від
Кавказу до Карпат, повної державної суверенності
українського народу від Кубані по Тису і Сян. Ук-
раїнська державність - отсе критерій, який часопис
наш прикладатиме виключно і до всього…" [6, с. 1].
У березні 1919 року на пропозицію І. Кревецько-
го президія Державного Секретаріату ЗУНР запро-
сила до редакції часопису галицького літературного
критика Миколу Федюшка. Під час польсько-украї-
нської війни він очолював військову команду у Вой-
нилові біля Калуша. Свої статті на загальні теми, звіти
засідань Української Національної Ради підписував
псевдонімом Євшан. Проте вже в травні 1919 р. його
звільнено з редакції. Як пояснював Іван Кревецький,
М. Федюшко одночасно друкувався у виданнях,
опозиційних до уряду ЗУНР, таких як "Нове життя",
"Народ", "Републиканець" [7, с. 7].
І. Кревецький у газеті "Република" за 1919 р. по-
дав огляд українських періодичних видань Захід-
ної України. Відповідно до підрахунків дослідника,
у Станіславові, "тимчасовому осідку уряду ЗО УНР",
на початку 1919 р. виходила така українська преса:
щоденники "Република", "Нове життя"; тижневики
"Стрілець", "Републиканець"; неперіодичні - "Вістник
законів і розпорядків державних Західної Области
УНР", "Вістник Державного Секретаріату Військових
Справ", "Розпорядки і обіжники Державного Секре-
таріату освіти і віросповідань", "Вістник Державно-
го Секретаріату Шляхів", "Републиканський Самохот-
ник" - орган УСС [8, с. 2]. Однак незначний обсяг
газетної статті та її специфічні завдання не дали ав-
тору змоги докладно викласти всі накопичені відо-
мості, а тому в 20-ті роки він знову повертався до
цієї теми.
Під час відступу УГА за Збруч улітку 1919 року
І. Кревецький переїхав до Кам'янця-Подільського,
де працював у пресовому відділі УГА при редакції
часопису "Стрілець". Очолював історично-архівний
відділ УГА. Одночасно підготував вихід у світ жур-
налу "Українська старовина", але через несприят-
ливі для наукової праці умови з'явився друком лише
один номер.
Поділяючи з УГА її сумну долю, І. Кревецький
подався далі на схід, деякий час перебував у
м. Балта біля Одеси, а потім опинився в Києві. У
1919-1921 роках під керівництвом Ю. Меженка пра-
цював у бібліотеці Всеукраїнської академії наук
над каталогізацією її фондів. Лише наприкінці 1921
року І. Кревецький повернувся в Галичину та відра-
зу поринув у наукову, громадсько-культурну
діяльність: започаткував і редагував популярний
історичний журнал Наукового товариства імені
Шевченка "Стара Україна", активно співпрацював
із газетами "Діло", "Нова Зоря", проводив різні
українознавчі дослідження.
У 1921-1925 роках І. Кревецький керував семіна-
ром з української військової історії в Українському
таємному університеті. Учений залишив фундамен-
тальні дослідження історії військових формувань,
здобув визнання як перший український воєнний
історик у Західній Україні.
Зокрема, свідчить про це лист І. Кревецького від
18 липня 1924 року до І. Борщака: "… Питаєте, чи
врятував я архів Галицької армії? На превеликий мій
жаль, ні. Річ у тім, що з переходом Галицької Армії
до більшовиків (січень 1920) більшовицьке коман-
дування негайно зліквідувало історично-архівний
відділ Г. А., яким я завідував, а мене самого звільни-
ло зовсім з війська. Та все ж таки беріг я архів (че-
рез другі особи!) аж до травня 1920 р., коли після
розриву Г. А. з більшовиками наступили у Києві (куди
перевезли в березні 1920 р. сей архів) поголовні
арешти галичан (між ними й мене), опісля евакуація
Києва та зайняття його поляками. Під час того про-
пав кудись і згаданий архів. І скільки я не шукав
опісля за ним в 1920-1921 рр. у Києві - на слід не
попав…" [9, с. 245].
Оскільки І. Кревецький мав прямий стосунок до
Архіву Української Галицької Армії як завідувач Істо-
рично-архівного відділу УГА, важливо дізнатися про
долю документів Української Галицької Армії.
Відповідь на питання про долю й загибель цього
неоціненного архіву дав у своїй статті Олег Романів,
який, редагуючи свого часу рукописну збірку спо-
гадів Льва Окіншевича з 1920-х років про його
діяльність у ВУАН, зустрів згадки про Архів УГА.
ІСТОРIЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 5 (96) липень-серпень 2009 р.
ЕКОНОМІКА 57
У 1929 році з ініціативи тодішнього Секретаря
Президії ВУАН С. Іваницького-Василенка Л. Окінше-
вич був призначений завідувачем видавництва
ВУАН, де, виявляється, зберігався Архів УГА. Зі
спогадів Л. Окіншевича, бухгалтер ВУАН Воронін
говорив про небезпечну ситуацію для всіх, хто був
пов'язаний із переховуванням архіву. "Великі шух-
ляди, що стоять у коридорі, про які ми сказали вам,
що вони містять нерозповсюджені видання академії,
в дійсності наповнені документами Галицької Армії,
що їх Левченко і його попередники переховували з
наказу старої управи ВУАН" [10, с. 14]. За умов того
часу можна було чекати хвилі арештів, заслань і
розстрілів. Це був час терору. Представники влади
могли будь-якої години розпочати перевірки. Пре-
зидент ВУАН академік Данило Заболотний сказав:
"Це великий злочин нищити цінні історичні матеріа-
ли. Але ще більший злочин був би, якби ми видали
людей на розстріл. Наказую вам (С. Іваницькому-
Василенкові - Л. Ф.) з Окіншевичем негайно знищи-
ти цей архів". Після п'ятої години, коли інші співро-
бітники видавництва пішли додому, при допомозі
служника (янітора) будинку Дімітрія, ми відкрили
скриньки з документами і стали палити їх у двох
грубках для опалювання приміщення [10, с. 14]. За
спогадами Теодора Пилипівського "Архів І Галиць-
кого корпусу", документи УГА були поділені на три
розділи. У першому розділі були документи, які над-
ходили в армію від Державного Секретаріату. У дру-
гому розділі зберігалися акти й розпорядження На-
чальної команди Галицької Армії. Третій розділ скла-
дався безпосередньо з документів І Галицького кор-
пусу, який був ядром і головною складовою части-
ною УГА [11, с. 15]. Так трагічно безповоротно заги-
нув у 1929 році архів Української Галицької Армії,
головним архівістом якого був Іван Кревецький.
Як історик Галичини І. Кревецький вивчав та ана-
лізував українські мемуари про національно-виз-
вольний рух на українських землях першої чверті
ХХ ст. Так, він дав характеристику деяких споминів:
С. Шухевича "Спомини з українсько-галицької армії
(1918-1920) [12, с. 5]; К. Левицького "Великий зрив
(До історії української державності від березня до
листопада 1918 р. на підставі споминів та доку-
ментів)" [13, с. 6]; А. Чайковського "Чорні рядки"
- це спомини українського повітового комісара
Самбірського повіту від 1 листопада 1918 р. до 13
травня 1919 р.; І. Максимчука "Кожухів" про кон-
центраційний табір у Кожухові під Москвою, куди
після ліквідації УГА більшовики заслали кількасот
галицьких старшин; також А. Крезуба "Партиза-
ни", генерала М. Омеляновича-Павленка "Споми-
ни" та інші [14, с. 6]. І. Кревецький зазначав, що
цілу мемуаристичну бібліотеку видало львівське
видавництво "Червона Калина", що є важливим
джерелом для вивчення національно-визвольної
боротьби українського народу, оскільки автори
мемуарів були активними учасниками подій у Га-
личині та Східній Україні.
Уболіваючи за долю рідного краю, до 15-річчя
проголошення Західно-Української Народної Респуб-
ліки вчений написав статтю "І. ХІ. 1918 - І. ХІ. 1933",
яка не була опублікована [15]. Автор закликав ура-
хувати гіркий урок 1918-1919 років, який привів до
упадку української національної державності. Ува-
жав, що Галичина має велике історичне значення й
мусить продовжувати формування української на-
ціонально-державної ідеології. У зв'язку із цим ве-
ликого значення надавав вихованню в сучасного
йому покоління державної свідомості. І. Кревецький
відзначав, що катастрофи з українською державністю
засвідчили про перевагу в Україні анархічних елементів
над державницькими. Історик закликав вивчати уро-
ки минулого, щоб знову не повторювати помилок в
українському державотворенні.
Висновки
Таким чином, Іван Кревецький брав активну
участь у національно-визвольному русі Галичини
1918-1923 років, зокрема як громадсько-політичний
діяч, працюючи головним архівістом УГА та редак-
тором урядової газети ЗУНР. Галицький історик пи-
сав статті на актуальні теми з історії України, вивчав
проблеми українського державотворення, причини
поразки ЗУНР, аналізував українську пресу та ме-
муаристику учасників визвольної боротьби на захід-
ноукраїнських землях першої половини ХХ століття.
Становлення вченого відбувалося в рамках Науко-
вого товариства імені Шевченка та львівської істо-
ричної школи на тлі суспільно-політичної і національ-
но-культурної ситуації тієї доби, у якій він народив-
ся й творив. Його ідеї є актуальними й у наш час,
оскільки в центрі досліджень ученого були пробле-
ми української держави, її територіальної цілісності
та національної культури.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Качкан В. "Реальні образи сумної правди" (основні кон-
секвенції у діяльності Івана Кревецького) / В. Качкан // Хай
святиться ім'я твоє. - Львів, 1998. - С. 189-205.
2. Стеблій Ф. Іван Кревецький - історик-державник / Ф.
Стеблій. - Львів : Інститут українознавства ім. І. Крип'яке-
вича НАН України. - 2003. - 40 с.
3. Черниш Н. І. Кревецький - книгознавець, видавець,
бібліограф / Н. Черниш // Українська періодика: Історія і су-
часність / Доп. та повід. шостої Всеукр. наук.-теорет. конф.
11-13 трав. 2000 р.; за ред. М. М. Романюка. - Львів, 2000. - С.
460-468.
4. Центральний державний історичний архів (ЦДІА) Ук-
раїни у Львові. - Ф. 368, оп. 1, спр. 173, 56 арк.
5. Львівська наукова бібліотека ім. В. Стефаника, відділ
рукописів. - Ф. В. Гнатюка, спр. 203, арк. 58.
6. Република. - 1919. - № 1. - 2 січня. - С. 1.
7. Кревецький І. Мик. Федюшка - Євшан. Спомин у 10-
ліття смерти / І. Кревецький // Нова Зоря. - 1929. - 21 квітня,
ч. 30. - С. 6-7.
8. І. К. Українська преса Західної України / І. К. // Републи-
ка. - 1919. - 2 лютого, ч. 1. - С. 2-3.
9. Борщак І. Пам'яті Івана Кревецького (У десяті рокови-
ни смерті) / І. Борщак // Україна (Париж). - 1950. - Ч. 4. - С.
244-245.
10. Романів О. До 85 роковин Листопадового Чину. З'ясо-
вано долю Архіву Української Галицької армії. Архів УГА зни-
щено з наказу Президента ВУАН Д. Заболотного / О. Романів
// Вісник НТШ. - 2003. - Число 30. - С. 14-15.
11. О. М. Р. Що входило до Архіву УГА / О. М. Р. // Вісник
НТШ. - 2003. - Число 30. - С. 15.
12. К. Бібліографія / К. // Нова Зоря. - 1929. - 10 березня, ч.
18. - С. 5.
13. К. Нові українські мемуари / К. // Нова Зоря. - 1931. - 12
липня, ч. 51. - С. 6-7.
14. К. Нові українські мемуари / К. // Нова Зоря. - 1930. - 21
грудня, ч. 98. - С. 6.
15. ЦДІА України у Львові. - Ф. 309, оп. 2, спр. 44, арк. 13.
ІСТОРIЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
58
№ 5 (96) липень-серпень 2009 р.
ЕКОНОМІКА
L. Fedunishin
PARTICIPATING OF IVAN KREVECKOGO IS IN NATIONAL LIBERATION RUS OF
GALYCHINA OF 1918-1923
Аctivity of I. Krevetskyy in the period of national-liberation contests on the lands of West Ukraine of 1918?1923 years
is shown in the article. Especially, outstanding figure of Galych military historian and memoirist, editor of government
newspaper of West Ukrainian People's Republic (WUPR) and main archivist of Ukrainian Galych Arrmy (UGA).
Key words: Ivan Krevetskyi, national-liberation contest, press of West Ukrainian People's Republic (WUPR), Ukrainian memoirs,
archives of Ukrainian Galych Arrmy (UGA).
© Л. Федунишин
Надійшла до редакції 14.07.2009
УДК 903:061.231:001.891(477.83-25) "1932/1939"
IJßËÜͲÑÒÜ ËܲÂÑÜÊÎÃÎ ÄβÑÒÎÐÈ×ÍÎÃÎ
ÒÎÂÀÐÈÑÒÂÀ (1932-1939)
РОМАН МАСИК,
асистент кафедри історичного краєзнавства
Львівського національного університету ім. Івана Франка
У статті розглядається діяльність Львівського доісторичного товариства, яке було одним
із відділень Польського доісторичного товариства в Познані. Визначено передумови засну-
вання цієї інституції, проаналізовано особливості її організаційної розбудови, складу та
проведення наукових досліджень. Автор констатує, що Львівське доісторичне товариство
заснували з метою об'єднання наукових зусиль академічних учених та аматорів. Наукову
політику Львівського доісторичного товариства формували лише дослідники університету.
Особливістю Товариства був його мішаний польсько-український склад.
Ключові слова: археологія, доісторія, Львівське доісторичне товариство, Польське доісторич-
не товариство, Леон Козловський, Йозеф Костжевський, Ярослав Пастернак, Тадеуш Сулімірський,
Маркіян Смішко.
Постановка проблеми. Львів завжди був од-
ним із центрів історичної науки тих держав, у складі
яких перебував. Історичні дослідження проводили
працівники університетських кафедр, музеїв,
архівів, бібліотек, члени наукових товариств. У то-
вариствах сформувалося особливе інтелектуальне
середовище. На відміну від інших дослідницьких
установ, у їхніх наукових розробках брали участь
не лише професійні вчені, але й аматори. Саме тому
вивчення передумов заснування, розвитку та фор-
мування інтелектуального середовища товариств
може пролити світло на спроби об'єднання науко-
вих зусиль професійних дослідників минувшини та
аматорів історичних дисциплін.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Спро-
би наукового об'єднання дослідників доісторичної
доби Львівського університету з місцевими аматора-
ми в першій третині ХХ ст. досі не стали предметом
спеціальної публікації. Окремі відомості про розвиток
археології у Львові в цей час містяться в досліджен-
нях Наталії Білас [28-30]. Однак авторка в жодній зі
своїх праць не торкалася питання співпраці архео-
логів із університету з галицькими аматорами дослід-
жень стародавніх пам'яток. Спеціально цю проблему
не досліджували у своїх фундаментальних працях
польські історики археологічної науки - Анджей Аб-
рамович [2-4], Йозеф Костжевський [11], Анджей На-
дольський [15] та Барбара Стольп'як [20]. Лише по-
одинокі відомості з історії Львівського доісторичного
товариства містяться в дослідженнях про Польське
доісторичне товариство в Познані [6-9,13].
Метою цієї статті ми обрали висвітлити пере-
думови заснування, особливості організаційної та
наукової діяльності Львівського доісторичного то-
вариства, члени якого ставили своїм завданням аку-
мулювати наукові пошуки археологів Львівського
університету та непрофесійних дослідників старо-
давньої історії.
Виклад основного матеріалу. Наприкінці ХІХ -
на початку ХХ ст. у польській археології відбувала-
ІСТОРIЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|