Внесок жіноцтва у відбудову соціальної сфери Донбасу в роки Великої Вітчизняної війни (1943-1945 рр.)
У статті розглядаються питання відновлення стану освіти, охорони здоров'я та установ культури після визволення Донбасу від німецько-фашистських загарбників у роки Великої Вітчизняної війни, аналізуються фактори та умови відбудовчого процесу, вперше досліджується питома вага та роль жінок, які...
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2009
|
| Назва видання: | Схід |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20845 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Внесок жіноцтва у відбудову соціальної сфери Донбасу в роки Великої Вітчизняної війни (1943-1945 рр.) / І. Єсіп // Схід. — 2009. — № 5 (96). — С. 62-67. — Бібліогр.: 64 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-20845 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-208452011-06-09T12:05:34Z Внесок жіноцтва у відбудову соціальної сфери Донбасу в роки Великої Вітчизняної війни (1943-1945 рр.) Єсіп, І. Історія У статті розглядаються питання відновлення стану освіти, охорони здоров'я та установ культури після визволення Донбасу від німецько-фашистських загарбників у роки Великої Вітчизняної війни, аналізуються фактори та умови відбудовчого процесу, вперше досліджується питома вага та роль жінок, які брали участь у відбудові установ охорони здоров'я, освіти та культури Донецького регіону. The author of the article considers the matter of the state of education, health care and cultural establishments during the liberation of Donbas from German fascist aggressors in the period of the Great Patriotic War, analyses the factors and conditions of the restoration process, investigates for the first time the share and role of the women who took part in regenerating the establishments of health care, education and cultural in Donetsk region. 2009 Article Внесок жіноцтва у відбудову соціальної сфери Донбасу в роки Великої Вітчизняної війни (1943-1945 рр.) / І. Єсіп // Схід. — 2009. — № 5 (96). — С. 62-67. — Бібліогр.: 64 назв. — укр. 1728-9343 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20845 94(477) 355.48/49 uk Схід Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історія Історія |
| spellingShingle |
Історія Історія Єсіп, І. Внесок жіноцтва у відбудову соціальної сфери Донбасу в роки Великої Вітчизняної війни (1943-1945 рр.) Схід |
| description |
У статті розглядаються питання відновлення стану освіти, охорони здоров'я та установ
культури після визволення Донбасу від німецько-фашистських загарбників у роки Великої
Вітчизняної війни, аналізуються фактори та умови відбудовчого процесу, вперше досліджується питома вага та роль жінок, які брали участь у відбудові установ охорони здоров'я,
освіти та культури Донецького регіону. |
| format |
Article |
| author |
Єсіп, І. |
| author_facet |
Єсіп, І. |
| author_sort |
Єсіп, І. |
| title |
Внесок жіноцтва у відбудову соціальної сфери Донбасу в роки Великої Вітчизняної війни (1943-1945 рр.) |
| title_short |
Внесок жіноцтва у відбудову соціальної сфери Донбасу в роки Великої Вітчизняної війни (1943-1945 рр.) |
| title_full |
Внесок жіноцтва у відбудову соціальної сфери Донбасу в роки Великої Вітчизняної війни (1943-1945 рр.) |
| title_fullStr |
Внесок жіноцтва у відбудову соціальної сфери Донбасу в роки Великої Вітчизняної війни (1943-1945 рр.) |
| title_full_unstemmed |
Внесок жіноцтва у відбудову соціальної сфери Донбасу в роки Великої Вітчизняної війни (1943-1945 рр.) |
| title_sort |
внесок жіноцтва у відбудову соціальної сфери донбасу в роки великої вітчизняної війни (1943-1945 рр.) |
| publisher |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Історія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20845 |
| citation_txt |
Внесок жіноцтва у відбудову соціальної сфери Донбасу в роки Великої Вітчизняної війни (1943-1945 рр.) / І. Єсіп // Схід. — 2009. — № 5 (96). — С. 62-67. — Бібліогр.: 64 назв. — укр. |
| series |
Схід |
| work_keys_str_mv |
AT êsípí vnesokžínoctvauvídbudovusocíalʹnoísferidonbasuvrokivelikoívítčiznânoívíjni19431945rr |
| first_indexed |
2025-07-02T21:25:09Z |
| last_indexed |
2025-07-02T21:25:09Z |
| _version_ |
1836571961431425024 |
| fulltext |
62
№ 5 (96) липень-серпень 2009 р.
ЕКОНОМІКА
УДК 94(477) 355.48/49
ÂÍÅÑÎÊ Æ²ÍÎÖÒÂÀ Ó Â²ÄÁÓÄÎÂÓ
ÑÎÖ²ÀËÜÍί ÑÔÅÐÈ ÄÎÍÁÀÑÓ Â ÐÎÊÈ
ÂÅËÈÊί ²Ò×ÈÇÍßÍί ²ÉÍÈ
(1943-1945 ðð.)
ІГОР ЄСІП,
кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України
Донецького національного університету
У статті розглядаються питання відновлення стану освіти, охорони здоров'я та установ
культури після визволення Донбасу від німецько-фашистських загарбників у роки Великої
Вітчизняної війни, аналізуються фактори та умови відбудовчого процесу, вперше дослід-
жується питома вага та роль жінок, які брали участь у відбудові установ охорони здоров'я,
освіти та культури Донецького регіону.
Ключові слова: відбудовчі процеси, війна, охорона здоров'я, жіноцтво, соціальна сфера.
Постановка проблеми. Уже пройшло більше
шістдесяти років, як завершилась одна з найбільш
кривавих, руйнівних та жорстоких воєн, що будь-
коли переживало людство, а її події продовжують
привертати увагу дослідників, письменників, жур-
налістів, політичних лідерів. І це зрозуміло, ос-
кільки з висот сьогоднішнього дня, маючи нову
інформацію, ми маємо можливість повніше й глиб-
ше розглянути й об'єктивно оцінити той тривожний
та героїчний час.
Ця війна вимагала найбільшого напруження
фізичних і духовних сил від кожної людини на фронті
й у тилу, вона принесла нечувані злигодні та страж-
дання всьому нашому народові. І в цей тяжкий для
країни час жінки взяли найактивнішу участь у долі
свого народу. Вони воювали на фронтах, вели героїч-
ну боротьбу з розрухою за відновлення економіки.
Це був інший, економічний фронт, від успіхів якого
багато в чому залежало завершення війни й перемо-
га над ворогом. Одну з вирішальних ролей у цьому
відіграли жінки.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Істо-
ріографію проблеми умовно можливо розділити на
чотири періоди: перший охоплює безпосередньо
роки війни (1943-1945 рр.) та перше десятиріччя
відбудови народного господарства, другий - із се-
редини 50-х років (від засудження культу особи Ста-
ліна) до другої половини 80-х років, третій - із кінця
80-х років, часу реформування суспільства та демок-
ратизації життя, до початку 90-х років, четвертий - із
початку 90-х років, тобто з часу становлення України
як незалежної держави.
Перші історичні праці, що висвітлюють внесок
жінок у відбудову народного господарства, їх
мужність і стійкість, були написані ще під час війни
[1], в основному вони мали вигляд коротких нарисів
і репортажів із місця подій, що, як правило, не місти-
ли в собі ще глибоких висновків й узагальнень, були
невеликими за форматом та обсягом; у них показа-
на величезна роль жінок у відбудові економіки, їх
самовіддана праця на фабриках та заводах, на кол-
госпних ланах, їх воістину трудовий героїзм у відбу-
дові шахт і в боротьбі з розрухою. Разом із тим, усі
ці роботи, написані в період культу особи Сталіна,
не уникли його впливу на зміст. Переважно агітацій-
но-пропагандистського характеру, вони ледь не на
кожній сторінці оспівували велич і значення "Батька
народів". Крім того, мізерною була джерельна база
цієї літератури.
Не була повністю розкрита зазначена пробле-
ма й у літературі першого повоєнного десятиріччя.
Узагальнення в цей період проводились на більш
розширеній джерельній базі, завдяки можливому
доступу до архівних фондів, але значна частина
цих фондів залишалася недоступною для дослід-
ників, що не дозволяло істотно піднести рівень
наукових досліджень.
У цей період виходять роботи Н. Д. Араловець,
Л. Е. Карасьової, Г. С. Фіш, А. Ф. Шмельової та інших
[2]. Типовими рисами історіографії, як і на поперед-
ньому етапі, було плазування перед особистістю
Сталіна, приписування йому якостей "великого пол-
ководця", замовчування його прорахунків, поми-
лок, злочинів. Поза рамками дослідження зали-
шались негативні факти і явища в історії боротьби
проти фашистської агресії та в період відбудови
народного господарства.
Початок нового етапу у вивченні історії Великої
Вітчизняної війни визначило засудження культу осо-
би Сталіна під час "хрущовської відлиги". Він ха-
рактеризується широким уведенням у науковий обіг
документів та матеріалів центральних, республікансь-
ких, крайових та обласних архівів. Найбільш виз-
начні наукові роботи цього періоду належать
В. С. Мурманцевій, Н. А. Буцько, М. А. Марти-
шевському, М . В. Ковалю , Г. С . Кравченко ,
Г. Г. Морехіній, Ю. А. Приходько [3] та іншим.
Однак перебудова історичної науки йшла непро-
ІСТОРIЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 5 (96) липень-серпень 2009 р.
ЕКОНОМІКА 63
сто. Чимало істориків усе ще перебувало в полоні
світогляду, що сягав своїми коренями в ідеологію
часів сталінізму. Звідси - нездоланий догматизм,
побоювання перегляду стереотипів, які збереглись
від минулого. В історичній науці сильними залиша-
лися уявлення про те, що історію треба писати не
такою, якою вона була в дійсності, а яка потрібна
суспільству.
З кінця 1980-х років розпочинається новий пері-
од в історіографії, для якого характерним є висвіт-
лення історичного процесу з урахуванням багатьох
недосліджених або раніше тенденційно оцінених
моментів. Уведення в науковий обіг нових матеріалів,
раніше не доступних історикам, створило передумо-
ви для осмислення, а там, де потрібно, і переосмис-
лення багатьох питань життя країни в роки війни. У
цей час побачило світ дослідження В. Я. Галаган
"Ратный подвиг женщин в годы Великой Отечествен-
ной войны" [4], яке, по суті, після робіт В. С. Мур-
манцевої, залишається єдиною монографією, де
узагальнено матеріал з досліджуваної проблеми. У
роботі автор приділяв більше уваги ролі жіноцтва на
фронтах війни, а також у перший її період (з 1941 до
1943 р.), залишивши поза межами дослідження про-
блему участі жінок у відбудові народного господар-
ства, зокрема такого регіону, як Донбас.
Усе це й визначило вибір теми статті та обумови-
ло перелік джерельної бази, яка складається з ар-
хівних матеріалів Державних архівів Донецької та
Луганської областей, Центрального державного ар-
хіву громадських організацій України.
Мета статті полягає в тому, щоб на основі конк-
ретного історичного підходу, аналізу й зіставлення,
урахування політичних, соціально-економічних фак-
торів разом із сучасними досягненнями історіографії,
на базі опублікованих та архівних документів і мате-
ріалів дослідити загальні риси, специфіку залучен-
ня жінок до формування воєнного господарства та
відбудовчого процесу на Донбасі в роки Великої
Вітчизняної війни.
Виклад основного матеріалу. До початку Ве-
ликої Вітчизняної війни Донбас був перетворений не
лише на високорозвинений промислово-індустріаль-
ний регіон, але й були закладені основи для його
потужного культурного й наукового розвитку.
У Сталінській області до війни було 7 вищих
навчальних закладів, 5 заочних інститутів, 92 тех-
нікуми, 800 початкових, 431 неповна й 385 се-
редніх шкіл, 10 театрів, 24 Палаци культури,
більше 1 тис. кінотеатрів, клубів і хат-читалень,
1190 бібліотек, 262 радіовузли й потужна обласна
радіостанція. Функціонувала велика мережа медич-
них установ: 301 амбулаторія й поліклініка, 200 ліка-
рень, 50 пологових будинків, 415 пунктів фельдшерів,
143 дитячих і жіночих консультації, 59 санітарно-епі-
демічних станцій [5].
У Ворошиловградській області до війни було
8 інститутів, 23 технікуми, 243 середніх, 350 непов-
них, 565 початкових шкіл [6], 6 театрів, 893 клуби,
878 масових бібліотек, 114 лікарень, 310 амбулаторій,
поліклінік та інших установ [7].
За період німецько-фашистської окупації Донбасу
постраждали практично всі установи культури, охоро-
ни здоров'я й освіти [8]. Достатньо сказати, що лише в
одному Макіївському районі Сталінської області з 82
шкіл із кількістю учнів 50 тис. осіб, що діяли до війни,
уціліла лише 41 школа на 12 тис. учнів. А в Горлівсь-
кому районі було знищено 32 школи, причому 14 кра-
щих, які могли вміщати понад 10 тис. учнів [9].
У цілому лише по 12 містах Сталінської області:
Артемівську, Горлівці, Дружківці, Дебальцевому,
Сталіному, Єнакієвому, Краматорську, Костянтинівці,
Макіївці, Маріуполі, Слов'янську й Торезу війною
було знищено 6035 житлових будівель об'ємом у
5494,6 тис. куб. м і пошкоджено 9631 житлову будів-
лю об'ємом в 13 573,3 тис. куб. м. Причому більшість
будівель мали значні ушкодження від 40 до 95 %
[10]. Зруйновано 17 будівель вищих навчальних
закладів, 234 театри й клуби, 31 кінотеатр, 300 дитя-
чих установ, 844 магазини, 200 овочесховищ, 247 км
трамвайних ліній, 565 км трамвайних силових мереж,
87 електростанцій і підстанцій, 10 229 промислово-ви-
робничих будівель [11], 45 млинів, 79 пекарень і хлібо-
заводів [12].
Усього ж на території Сталінської і Ворошилов-
градської областей у містах і шахтарських селищах
гітлерівці за період окупації зруйнували 602 школи,
310 клубів і кінотеатрів, 77 дитячих установ, 417 ліка-
рень і поліклінік. Значного збитку було завдано й
індивідуальному житловому фонду. Окупанти зни-
щили повністю близько 600 тис. кв. м і частково -
800 тис. кв. м житлової площі [13].
Спільна сума збитку, нанесеного відділам на-
родної освіти й охорони здоров'я, культурно-про-
світницьким установам, а також житлово-комуналь-
ному господарству, по Сталінській області склала
8 275 141 тис. рублів [14], по Ворошиловградській
області - 9 672 335 тис. рублів [15].
Дуже значними були втрати в регіоні. Так, на
момент звільнення з-під окупації в Сталінській об-
ласті налічувалося всього 478 лікарів і 814 осіб се-
реднього медичного персоналу. Причому в деяких
районах склалася катастрофічна ситуація. Наприк-
лад, на весь Амвросіївський та Авдіївський райони
Сталінської області припадало всього по 12 лікарів,
на Харцизький - 14, Артемівський - 20. Загальна чи-
сельність медичного персоналу області на 1 жовтня
1943 р. склала всього 980 лікарів і близько 4 тис.
медичних сестер [16]. Це приблизно в 10 разів мен-
ше, ніж у 1940 році. І це в умовах військового часу
й безпосередньої близькості області до фронту, коли
своєчасна медична допомога могла виявитися го-
ловною умовою порятунку сотень, тисяч поранених
бійців та офіцерів.
Не кращим чином склалася ситуація і в шкільній
справі. Виходячи з німецької теорії "онімечування"
південно-східної України, населення цих областей не
мало бути допущене у вищі школи. Як писав 25 трав-
ня 1940 р. рейхсфюрер СС Г. Гіммлер про україн-
ський народ: "Для нього досить існування чотири-
класної народної школи. Метою навчання в народній
школі повинно бути одне: простий рахунок в ме-
жах 500 й уміння розписуватися" [17]. Уміння чита-
ти Г. Гіммлер уважав не потрібним.
Утілюючи цю концепцію в життя, німецько-фа-
шистські окупанти не лише значно скоротили
кількість шкіл (як, наприклад, у деяких місцях Дон-
басу, зокрема, у Дзержинському й Горлівці їх не було
зовсім, а в Артемівському районі працювало лише
6 із 22 шкіл, у Слов'янському районі - 5 із 21 школи,
що діяли до війни [18]), але й згідно з розпоряджен-
ням рейхсфюрера займалися фізичним винищуван-
ням української інтелігенції. У результаті геноциду
вчителів у Ворошиловградській області до моменту
звільнення було 3661 особа, а кількість шкіл - 689,
лікарів же на всю область залишилося 214 осіб [19].
Та все ж, незважаючи на труднощі військового
часу, процес відродження починається буквально з
ІСТОРIЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
64
№ 5 (96) липень-серпень 2009 р.
ЕКОНОМІКА
перших часів та днів звільнення регіону від німець-
ко-фашистських загарбників. Так, наприклад, у Єна-
кієвому, де з 39 шкіл було зруйновано 36, заняття
почались на наступний день після звільнення [20].
Уже на шосту добу після вигнання окупантів насе-
лення Сталіного й інших великих міст області отрима-
ло воду, а установи - електропостачання [21]. З
11 вересня 1943 р., тобто через тиждень після
звільнення, почався випуск газети "Макіївський робіт-
ник", хоча її періодичність і була ще всього три рази
на тиждень, а друк складав лише 500 примірників.
19 вересня 1943 р. у м. Маріуполі була відкрита ди-
тяча міська бібліотека, і це на дев'ятий день після
вигнання німецько-фашистських військ з міста [22].
У чому причина цих успіхів? Безумовно, у ге-
роїчній, самовідданій праці тих, хто відновлював
зазначені об'єкти. Але не лише в цьому. Партійні й
державні органи, прагнучи якнайшвидше відновити
об'єкти культури, насамперед розуміли під цим
відновлення ідеологічної пропаганди.
У результаті 27 лютого 1943 р. ЦК КП(б)У і Рад-
нарком УРСР прийняли спеціальну постанову "Про
відновлення роботи шкіл у районах Української РСР,
визволених від фашистської окупації" [23], а 25 серп-
ня 1943 р. ЦК ВКП(б) прийняв нову постанову "Про
заходи щодо посилення культурно-просвітницької
роботи в районах, визволених від німецької окупації"
[24]. На відновні роботи по народній освіті в Донбасі
на 1943-1944 навчальний рік виділялася сума в
розмірі 136 млн рублів [25].
Так уже склалося, що шкільна, просвітницька та
медична сфери традиційно вважалися жіночими.
Лікарка, учитель, педагог, бібліотекар - ці й подібні
до них професії чи не найкраще личать жінці, ма-
тері з її увагою, терпінням, турботою, любов'ю.
Дійсно, до Великої Вітчизняної війни частка жінок
в установах освіти складала 98 %, в охороні здо-
ров'я - 76 %, у громадському харчуванні - 67 %, у
торгівлі - 37 % [26]. Це загальносоюзний показник,
характерний і для більшої території України. Проте в
Донбасі він був набагато вищий через ряд обста-
вин. У регіоні з добре розвиненою важкою індуст-
рією, де використовувалася виключно чоловіча пра-
ця, освіта, охорона здоров'я, торгівля, громадське
харчування, культура стали тією сферою діяльності,
де жінки знайшли собі застосування. Тепер же, в
умовах військового часу й різко збільшеного дефі-
циту чоловічої праці, ці галузі народного господар-
ства стали ще більш "жіночими". Так, питома вага
жінок в установах освіти зросла до 73 %, в охороні
здоров'я - до 83 %, торгівлі - до 55 %, у громадсько-
му харчуванні - до 83 % [27]. У Донбасі цей показ-
ник був ще вищим і в середньому складав від 85 %
до 95 % [28]. Отже, відродження цих галузей цілком
лежало на жіноцтві.
У цей період уживаються ефективні заходи до
відродження медичних установ, ліквідації інфекцій-
них захворювань. Із цією ж метою була організова-
на мережа госпіталів, яка створювалася в надзви-
чайно важких умовах. Без активної допомоги народ-
них мас зробити це було неможливо, тому питання
організації й діяльності госпіталів були предметом
обговорення на засіданнях обласних, міських і ра-
йонних комітетів партії, на партактивах і партійних
зборах [29]. Тим більше, що згідно з рішенням Дер-
жавного комітету оборони органи охорони здоров'я
Сталінської області повинні були до кінця 1943 р.
розгорнути 6,5 тис. ліжок у лікарнях, 5 тис. ліжок у
дитячих установах, мережу амбулаторно-поліклі-
нічних установ і 40 санепідемстанцій [30]. У Воро-
шиловградській області до 1 лютого 1944 р. необхід-
но було розгорнути госпіталь на 6 тис. ліжок [31].
При цьому лише в Сталінській області за період
тимчасової окупації німецько-фашистськими загарб-
никами було зруйновано 268 амбулаторій, 185 ліку-
вальних установ на 16 513 ліжок, 300 дитсадків. Усе
медичне майно й устаткування знищене та розгра-
боване [32]. Подібним був стан справ й у Вороши-
ловградській області.
У цій ситуації місцеві керівники, прагнучи якнай-
швидше виконати розпорядження, що йдуть зверху,
часто при організації госпіталів проявляли формаль-
не, а іноді й бездушне ставлення. Як результат - скарги
військовослужбовців на погане утримування та хар-
чування, невчасне надання медичної допомоги (інко-
ли перев'язки пораненим не робилися по декілька
діб) [33]. Тому жінки робили все, щоб хоч якось поліп-
шити умови для лікування поранених. Так, домогос-
подарки Камбродського району м. Ворошиловград
в один із днів березня 1943 р. зібрали серед насе-
лення й передали госпіталю 200 комплектів постіль-
ної білизни, а жінки Жовтневого району міста своїми
силами відремонтували будівлю госпіталю й спору-
дили в ній 70 ліжок для хворих [34]. По районах Ста-
лінської області силами молоді й жінок для госпіталів
було зібрано: ліжок - 1492 одиниць, матраців - 1785,
подушок - 1750, простирадел - 1492, рушників - 1319,
посуду - 13 413, ковдр - 143 одиниці. Понад 500
жінок працювали на пунктах переливання крові,
2,5 тис. - брали участь у роботі сандружин [35].
У результаті активної допомоги жінок на 1 жовт-
ня 1944 р., тобто через рік після звільнення Сталін-
ської області, тут було відновлено й функціонувало
1615 лікувально-профілактичних установ, у тому
числі: лікарень - 158 на 8644 ліжка, амбулаторно-
поліклінічних установ - 415 на 1165 лікарських
прийомів, лікарських і фельдшерських пунктів при
підприємствах - 261, фельдшерських і фельдшеро-
акушерських пунктів - 333 [36]. У цих медичних ус-
тановах працювали 1116 лікарів і 3963 особи серед-
нього медичного персоналу, із яких 4267, або 84 %,
складали жінки [37]. До кінця 1945 р. в області діяло
1146 медичних установ, де працювало 6 тис. лікарів
й осіб середнього медичного персоналу [38].
У Ворошиловградській області вже на 12 жовтня
1943 р. було відновлено 45 лікарень на 2104 ліжка,
14 поліклінік, 92 амбулаторії, 6 туберкульозних і вен-
диспансерів, 26 венпунктів, 12 лабораторій, 2 бу-
динки для немовлят, 13 дитячих консультацій [39].
Особлива увага приділялася дітям-сиротам, бать-
ки яких загинули на фронтах Великої Вітчизняної
війни. 27 березня 1943 р. Раднарком УРСР і ЦК
КП(б)У прийняли постанову "Про організацію допо-
моги дітям-сиротам, батьки яких загинули в боях або
замучені і розстріляні фашистськими загарбниками",
у якому до 1 квітня 1943 р. передбачалося розроби-
ти детальний план організації дитячих будинків, хар-
чування й навчання в тих районах, які були визво-
лені від німецько-фашистської окупації [40].
3 вересня 1943 р. виконком Ворошиловградсь-
кої обласної Ради депутатів трудящих і бюро об-
кому КП(б)У приймають спільну постанову про
організацію для дітей воїнів Червоної Армії і парти-
зан, а також для дітей-сиріт ремісничих училищ,
дитячих будинків і дитячих прийомників. Прий-
мається рішення відкрити в м. Ворошиловграді до
1 грудня 1943 р. два спеціальні ремісничі учили-
ща металістів із контингентом 400 осіб у кожному,
ІСТОРIЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 5 (96) липень-серпень 2009 р.
ЕКОНОМІКА 65
окремо для хлопчиків і дівчаток, із чотирирічним
терміном навчання, створити спеціальні дитячі бу-
динки із загальним контингентом 1200 осіб і дитячі
прийомники, розраховані на 200 осіб [41].
14 жовтня 1943 р. бюро Сталінського обкому
КП(б)У й облвиконком прийняли рішення про відкрит-
тя в області 25 дитячих будинків із загальною
кількістю 2 тис. дітей [42].
Але справжню материнську турботу про дітей-
сиріт виявили жінки. Із благородним почином уси-
новлення дітей, що втратили батьків, виступила ще
в березні 1943 р. колгоспниця артілі "Комунарка"
Нижньодуванського району Ворошиловградської
області Ольга Гайдамака, яка взяла на виховання
5 сиріт [43]. А мешканка м. Ромни О. А. Деревська
усиновила 48 дітей, за що була нагороджена орде-
ном Червоного Прапора й почесним званням "Мати-
героїня". Ці приклади надихали багато жінок на бла-
городні вчинки. У цілому понад 200 тис. сиріт знай-
шли свій дім у родинах трудящих [44].
Державна програма, що передбачала створення
дитячих установ, також успішно виконувалася. У
жовтні 1943 р. у Ворошиловградській області вже було
відкрито 16 дитячих будинків, у яких знаходилося
805 дітей [45]. Через два місяці, у грудні 1943 р., в
області діяло 19 дитячих будинків, 9 із них спеціаль-
но для дітей, батьки яких загинули від рук німецько-
фашистських загарбників, 3 приймачі-розподільни-
ки. Дитячими установами було охоплено більше
1200 осіб, близько 2,5 тис. дітей було направлено
в школи фабрично-заводського навчання, ремісничі
училища, суворовські школи й на роботу. 475 дітей-
сиріт було взято родинами на виховання [46].
У Сталінській області вже в 1944 р. було органі-
зовано 38 дитячих будинків, у яких виховувалися
майже 3 тис. підлітків, а до кінця війни в 52 дитячих
будинках знаходилося близько 6 тис. дітей [47]. У
цілому, за станом на 1 жовтня 1945 р. , у
Сталінській області було влаштовано в дитячих
будинках, узято під патронат, усиновлено й узято
під опіку 15 486 дітей-сиріт [48].
Одним із найважливіших політичних і народно-
господарських завдань у роки Великої Вітчизняної
війни було відновлення шкіл. У своїй роботі з вико-
нання цього завдання органи освіти Донбасу керу-
валися постановою Раднаркому УРСР і ЦК КП(б)У
від 27 лютого 1943 р. "Про відновлення роботи шкіл
у районах, визволених від фашистських загарб-
ників", у якому передбачалася конкретна програма
відновлення роботи навчальних закладів на визво-
леній землі [49].
Згідно з розпорядженням Раднаркому УРСР і
ЦК КП(б) до 1 березня 1943 р. необхідно було уком-
плектувати штат Ворошиловградського й Сталінсь-
кого обласних відділів народної освіти. Це рішен-
ня мало первинне значення, адже багато вчителів,
особливо чоловіки, зі зброєю в руках захищали
Батьківщину на фронтах, інші загинули від рук
німецько-фашистських окупантів. Лише у Вороши-
ловградській області на момент звільнення залиша-
лося не більше 3661 вчителя [50] (до війни їх було
12 560 осіб [51]), із яких близько 85 % складали жінки.
Аналогічна ситуація склалася й у Сталінській області.
Німецько-фашистські війська, насаджуючи на захоп-
леній території окупаційний режим, піддавали місце-
ве населення жорстокій експлуатації й винищенню.
Насамперед знищувалися представники українсь-
кої інтелігенції, особливо вчителі, професорсько-вик-
ладацький склад вищих навчальних закладів. Тому
активна участь жінок у справі відновлення народної
освіти мала велике значення.
Активістки проводили облік дітей шкільного віку,
відновлювали шкільні приміщення, а де це було
можливо - починали навчальні заняття, як, наприк-
лад, у Єнакієвому, де шкільні заняття розпочинали-
ся на наступний день після звільнення. У Макіїв-
ському районі Сталінської області навчання дітей по-
чалося з 13 вересня 1943 р. Це на сьомий день після
вигнання німецько-фашистських окупантів. У 41
школі, проти 82 до війни, навчалося 12 тис. учнів
[52]. У Ворошиловграді вже через 20 днів після
звільнення було відкрито 20 шкіл, а всього по об-
ласті на 12 жовтня 1943 р. було відремонтовано й
працювало 761 шкільне приміщення, у яких навча-
лося 107 535 учнів [53]. На 1 листопада 1943 р. у
Сталінській області функціонувало 876 шкіл, у яких
навчалося 169 тис. учнів; працювало 9485 учителів,
із них 8252, або 87 %, складали жінки [54]. У цілому,
при активній допомозі жінок, які відновили й відре-
монтували близько 1 тис. шкільних будівель [55], у
1943/44 навчальному році в Донбасі було відновле-
но 1296 загальноосвітніх навчальних закладів, у
яких навчалося 230 тис. дітей [56].
Проте цей перший військовий навчальний рік
виявився важким. У неопалюваних, напівзруйнова-
них приміщеннях, часто без підручників і посібників
відбувалося навчання дітей. Не вистачало елемен-
тарних речей - ручок, зошитів. Щоб хоч якось вийти
зі скрутного становища використовували будь-який
клаптик паперу, уривок газетної смуги. Та все ж праг-
нення й бажання вчитися перемогли всі труднощі.
Із кожним днем процес відродження народної осві-
ти набирав сили.
Станом на 1 лютого 1945 р. в Україні було
відновлено й працювало 9806 шкіл, у яких навча-
лося 1 454 411 дітей, у школах працювало понад
38 тис. вчителів [57]. У Донбасі в 1944/45 навчаль-
ному році вже працювало 84,7 % масових шкіл,
що функціонували до війни, а кількість учнів скла-
ла 51,1 % довоєнного контингенту [58]. А до по-
чатку 1945/46 навчального року на Україні вже пра-
цювало 30 512 шкіл, у яких навчалося 5 151 тис.
дітей, тобто 90 % довоєнній шкільній мережі, де
навчалося 80 % довоєнної кількості учнів [59]. Із
них у Сталінській області до кінця війни працюва-
ло 1510 шкіл на більш ніж 384 тис. учнів [60]. У
Ворошиловградській області в 1945 р. роботу роз-
почала 1041 школа, де навчалося 197 838 шко-
лярів [61].
Провідну роль у цьому відіграли жінки, що скла-
дали 85 % працівників народної освіти, причому в
Сталінській області цей показник був вищий і скла-
дав 87 % [62]. Це набагато більше, ніж у середньо-
му по Україні, де на частку жіночої праці в освіті до
кінця війни припадало 73 % [63].
Таким чином, прагнення людей до мирного до-
воєнного життя та ентузіазм у відновлювальних ро-
ботах було настільки великим, що вони не звертали
уваги ні на які труднощі. І одну з вирішальних ролей
у цьому відіграли жінки, що складали від 85 % до
95 % працівників охорони здоров'я, освіти і культури
Донбасу [64].
Висновки
Проведений аналіз процесів відбудови соціаль-
ної сфери Донбасу після його визволення від німець-
ких окупантів дає підстави для таких висновків:
1. Відродження соціальної сфери розпочинаєть-
ІСТОРIЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
66
№ 5 (96) липень-серпень 2009 р.
ЕКОНОМІКА
ся з перших днів звільнення регіону від ворога, од-
ночасно з відновленням промисловості та інших га-
лузей економіки Донбасу. У цей час розгортається
робота медичних закладів, організовуються гос-
піталі, лікарні, наскільки це можливо, налагоджуєть-
ся медичне обслуговування прибулих на відбудову
Донбасу з інших регіонів України та Росії. Віднов-
люється також робота початкових та середніх нав-
чальних закладів і дитячих садків. Реалізуються
державні програми опіки над сиротами й дітьми,
батьки яких знаходяться в лавах Червоної Армії.
2. Разом із тим, усі визначені заходи не були б
можливими без колосальної підтримки місцевого
населення, яке попри злидні, утому, хвороби та інші
проблеми активно включилося у відновлювальні
роботи й розбудову соціальної сфери.
3. За нашими підрахунками, від 85 до 95 % цьо-
го населення становило жіноцтво. Причому жінки по-
повнювали як професійний склад вчителів, медиків,
вихователів, інших соціальних працівників, так і, ви-
являючи природний гуманізм і турботу, нерідко ста-
вали ініціаторами опікунства над дітьми, інвалідами
та іншими особами, що потребували допомоги.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Бравер И. Советские женщины у станка куют победу
над фашизмом / И. Бравер. - М. : Военмор-издат, 1941. - 21 с.;
Героини Отечественной войны. - Красноярск : Краевое изд-
во, 1943. - 84 с.; Девушки войны. - М. : Госполитиздат, 1944. -
35 с.; Дочери России. - М. : Советская Россия, 1945. - 45 с.;
Женщины в Великой Отечественной войне : Сборник матери-
алов из газет. - Ижевск : Удмуртгосиздат, 1943. - 72 с.; Жен-
щины в дни Отечественной войны. - Челябинск : Челябгиз,
1943. - 64 с.; Женщины - героини Великой Отечественной вой-
ны. - М. : Воен-мориздат, 1943. - 72 с. та інші.
2. Араловец Н. Д. Женский труд в промышленности СССР
/ Н. Д. Араловец. - М. : Профиздат, 1954. - 175 с.; Карасева Л.
Е. Славные дочери нашей Родины / Л. Е. Карасева. - М. :
Политиздат, 1946. - 63 с.; Карасева Л. Е. Женщины в колхо-
зах - большая сила / Л. Е. Карасева. - М. : Госполитиздат,
1949. - 68 с.; Шмелева А. Ф. Советские женщины в Великой
Отечественной войне / А. Ф. Шмелева. - М. : Политиздат,
1947. - 217 с.; Фиш Г. С. Подруги / Г. С. Фиш. - Беломорск : Гос.
изд-во Карело-Финс-кой ССР, 1943. - 52 с.; Фиш Г. С. Карель-
ские девушки : [рассказы] / Г. С. Фиш. - М. : Воениздат, 1955.
- 48 с. та інші.
3. Мурманцева В. С. Советские женщины в Великой Оте-
чественной войне: 1941-1945 гг. : [2-е вид. перероб. и доп.]
/ В. С. Мурманцева. - М. : Мысль, 1979. - 293 с.; Кравченко Г.
С. Экономика СССР в годы Великой Отечественной войны
(1941-1945 гг.) / Г. С. Кравченко. - М. : Экономика, 1970. -
391 с.; Морехина Г. Г. Рабочий класс - фронту. Подвиг рабо-
чего класса СССР в годы Великой Отечественной войны
(1941-1945 гг.) / Г. Г. Морехина. - М. : Изд-во соц.-экон. лит-
ры, 1962. - 480 с.; Митрофанова А. В. Рабочий класс СССР в
годы Великой Отечественной войны / А. В. Митрофанова. -
М. : Наука, 1971. - 575 с.; Приходько Ю. А. Восстановление
индустрии (1942-1950 гг.) / Ю. А. Приходько. - М. : Мысль,
1973. - 287 с.; Буцко Н. А. Подвиг Донбасса. Трудовой и
боевой героизм трудящихся Донбасса в первый период
Великой Отечественной войны / Н. А. Буцко, М. А. Марты-
шевский. - К. : Вища школа, 1975. - 159 с.; Коваль М. В.
Подвиг жiнок Радянської України у Великiй Вiтчизнянiй вiйнi
(1941 - 1945 рр.) / М. В. Коваль // Укр. іст. журн. - 1975. -
№ 12. - С. 34-46 та інші.
4.Галаган В. Я. Ратный подвиг женщин в годы Великой
Отечественной войны / В. Я. Галаган. - К. : Вища школа,
1986. - 303 с.
5. Державний архів Донецької області. - Ф. 326. - Оп. 11.
- Спр. 1. - Арк. 42.
6. Центральний державний архів громадських органі-
зацій України (далі ЦДАГО України). - Ф. 1. - Оп. 23. - Спр. 58.
- Арк. 18.
7. Державний архів Луганської області. - Ф. 179. - Оп. 1.
- Спр. 559. - Арк. 11, 12.
8. ЦДАГО України. - Ф. 1. - Оп. 23. - Спр. 60. - Арк. 1-3.
9. Державний архів Донецької області. - Ф. 326. - Оп. 2. -
Спр. 57. - Арк. 6, 11, 23.
10. Центральний державний архів вищих органів влади
і управління України (далі ЦДАВО України). - Ф. 2. - Оп. 7. -
Спр. 655. - Арк. 4.
11. Державний архів Донецької області. - Ф. Р-1838. -
Оп. 1. - Спр. 57. - Арк. 8 - 12.
12. ЦДАВО України. - Ф. 2. - Оп. 7. - Спр. 654. - Арк. 78.
13. История технического развития угольной промыш-
ленности Донбасса : в 2-х т. - К. : Наукова Думка. - Т. 2. -
1969. - С. 454.
14. Підраховано автором за: ЦДАВО України. - Ф. 2684. -
Оп. 3. - Спр. 2. - Арк. 14; Державний архів Донецької об-
ласті. - Ф. Р-1838. - Оп. 1. - Спр. 58. - Арк. 371-372.
15. Підраховано автором за: Державний архів Лугансь-
кої області. - Ф. Р-1658. - Оп. 1. - Спр. 1. - Арк. 1.
16. Державний архів Донецької області. - Ф. 326. - Оп. 2.
- Спр. 48. - Арк. 21, 62.
17. Масальський В. І. Політика освітянського геноциду в
період окупації Донеччини фашистською Німеччиною /
В. І. Масальський, А. В. Савенко // Донбас: минуле, сього-
дення, майбутнє: До 160-ліття відомого педагога і мислите-
ля М. О. Корфа : Тез. док. і повід. III регіональної наук.-прак-
тич. конф. (22 грудня 1994 р.) / Ред. кол. : Г. П. Єрхов,
Р. Д. Лях й ін. - Донецьк : РІП "Лебідь", 1995. - С. 109.
18. Там само. - С. 110.
19. Державний архів Луганської області. - Ф. Р-2519. -
Оп. 6. - Спр. 3. - Арк. 5, 9, 16.
20. Фронтовые вахты. Очерки. Воспоминания. Статьи.
Документы. - Донецк : Донбасс, 1971. - С. 171.
21. ЦДАГО України. - Ф. 1. - Оп. 23. - Спр. 631. - Арк. 53;
Радянська Україна. - 1943. - 2 листопада. - С. 1.
22. Державний архів Донецької області. - Ф. 326. - Оп. 2.
- Спр. 57. - Арк. 1, 6.
23. Советская Украина в годы Великой Отечественной
войны 1941-1945 гг. Док. і матеріали. : у 3-х т. - Т. 2. - Док.
№ 253. - С. 340-341.
24. КПСС в резолюциях ... : [9-е изд. доп. и испр.]. - М. :
Политиздат, 1985. - Т. 7 : 1938 - 1945 гг. - С. 468-473.
25. Соціалістичний Донбас. - 1944. - 16 грудня. - С. 2.
26. Вознесенский Н. А. Военная экономика СССР в пери-
од Отечественной войны / Н. А. Вознесенский. - М. : Гос.
изд-во полит. лит-ры, 1948. - С. 110-111.
27. Вознесенский Н. А. Указ. соч. - С. 110-111.
28. ЦДАВО України. - Ф. 2684. - Оп. 3. - Спр. 5. - Арк. 1;
Ф. 5099. - Оп. 1. - Спр. 13. - Арк. 17; Державний архів До-
нецької області. - Ф. 326. - Оп. 2. - Спр. 48. - Арк. 72.
29. Державний архів Луганської області. - Ф. 179. - Оп. 1.
- Спр. 254. - Арк. 10; Спр. 256. - Арк. 31 - 32; Спр. 284. - Арк.
93 - 94; Спр. 260. - Арк. 24; Спр. 326. - Арк. 31-32.
30. Державний архів Донецької області. - Ф. 326. - Оп. 2.
- Спр. 48. - Арк. 62.
31. Державний архів Луганської області. - Ф. Р-2359. -
Оп. 1. - Спр. 2. - Арк. 1 - 2.
ІСТОРIЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 5 (96) липень-серпень 2009 р.
ЕКОНОМІКА 67
32. ЦДАГО України. - Ф. 1. - Оп. 23. - Спр. 631. - Арк. 50.
33. ЦДАГО України. - Ф. 1. - Оп. 23. - Спр. 594. - Арк. 1-3.
34. Державний архів Луганської області. - Ф. 179. - Оп. 3.
- Спр. 87. - Арк. 31.
35. Донецкая область в годы Великой Отечественной
войны (1941-1945 гг.) : Сб. док. і матеріалів. - Донецк : Дон-
бас, 1982. - Док. № 116. - С. 221.
36. Державний архів Донецької області. - Ф. Р-2794. -
Оп. 1. - Спр. 108. - Арк. 8.
37. Підраховано автором за: ЦДАВО України. - Ф. 2684. -
Оп. 3. - Спр. 5. - Арк. 134. - 196; Державний архів Донецької
області. - Ф. 326. - Оп. 2. - Спр. 57. - Арк. 48.
38. Хорошайлов Н. Ф. Деятельность Коммунистической
партии по возрождению Донбасса (1943-1945 гг.) / Н. Ф. Хо-
рошайлов. - К. : Вища школа, 1973. - С. 197.
39. Советская Украина в годы Великой Отечественной
войны 1941 - 1945 гг. Док. и материалы : в 3-х т. - Т. 2. - Док.
№ 259. - С. 353.
40. Там само. - Док. № 254. - С. 341-342.
41. ЦДАВО України. - Ф. 2. - Оп. 7. - Спр. 655. - Арк. 69, 93,
94; Державний архів Луганської області. - Ф. Р-2359. - Оп. 1.
- Спр. 1. - Арк. 6-8.
42. Державний архів Донецької області. - Ф. 326. - Оп. 1.
- Спр. 387. - Арк. 1-3.
43. Радянська Україна. - 1943. - 6 червня. - С. 1.
44. Коваль М. В. Подвиг жінок Радянської Україні у Ве-
ликій Вітчизняній війні (1941-1945 рр.) / М. В. Коваль // Укр.
іст. журн. - 1975. - № 12. - С. 46.
45. Советская Украина в годы Великой Отечественной
войны 1941-1945 гг. Док.и материалы : в 3-х т. - Т. 2. - Док.
№ 259. - С. 353.
46. Державний архів Луганської області. - Ф. 179. - Оп. 5.
- Спр. 33. - Арк. 38.
47. Державний архів Донецької області. - Ф. 326. - Оп. 1.
- Спр. 401. - Арк. 5; Спр. 535. - Арк. 49.
48. Хорошайлов М. Ф. Указ. соч. - С. 198.
49. Советская Украина в годы Великой Отечественной
войны 1941-1945 гг. Док. и материалы : в 3-х т. - Т. 2. - Док.
№ 253. - С. 340-341.
50. Державний архів Луганської області. - Ф. Р-2519. -
Оп. 6. - Спр. 3. - Арк. 5.
51. ЦДАГО України. - Ф. 1. - Оп. 23. - Спр. 335. - Арк. 2.
52. Державний архів Донецької області. - Ф. 326. - Оп. 2.
- Спр. 57. - Арк. 6.
53. Советская Украина в годы Великой Отечественной
войны 1941-1945 гг. Док. и материалы : в 3-х т. - Т. 2. - Док.
№ 259. - С. 353.
54. ЦДАГО України. - Ф. 1. - Оп. 23. - Спр. 631. - Арк. 30.
55. Ярушина Л. В. Восстановление общеобразователь-
ных школ на освобожденной территории / Л. В. Ярушина //
Возрождение прифронтовых и освобожденных районов СССР
в годы Великой Отечественной войны (1941-1945 гг.) : сб.
статей. - М. : Наука, 1986. - С. 139.
56. Державний архів Донецької області. - Ф. 326. - Оп. 1.
- Спр. 66. - Арк. 131.
57. Советская Украина в годы Великой Отечественной
войны 1941 - 1945 гг. Док. и материалы : в 3-х т. - Т. 3. - Док.
№ 206. - С. 283.
58. Хорошайлов Н. Ф. Возрождение Всесоюзной кочегар-
ки. Из истории восстановления Донбасса в 1946 - 1950 гг. /
Н. Ф. Хорошайлов. - Донецк : Донбасс, 1974. - С. 140.
59. Коваль М. В. Все - для победы. Подвиг трудящихся
Украины в Великой Отечественной войне (1941-1945 гг.) /
М. В. Коваль. - К. : Наукова Думка, 1970. - С. 181.
60. Хорошайлов М. Ф. Указ. соч. - С. 199.
61. Державний архів Луганської області. - Ф. Р-1779. -
Оп. 2. - Спр. 84. - Арк. 61-62.
62. Підраховано автором за: ЦДАГО України. - Ф. 1. - Оп.
23. - Спр. 631. - Арк. 30; Державний архів Донецької області.
- Ф. 326. - Оп. 2. - Спр. 57. - Арк. 46.
63. Вознесенський М. О. Указ. соч. - С. 110-111.
64. Підраховано автором за: ЦДАВО України. - Ф. 2684. -
Оп. 3. - Спр. 5. - Арк. 1; Ф. 5099. - Оп. 1. - Спр. 13. - Арк. 17;
ЦДАГО України. - Ф. 1. - Оп. 23. - Спр. 631. - Арк. 30; Державний
архів Донецької області. - Ф. 326. - Оп. 2. - Спр. 57. - Арк. 46.
I. Yesip
THE CONTRIUTION OF WOMEN TO THE RESTORATION THE SOCIAL SPHERE IN
DONBAS DURING THE GREAT PATRIOTIC WAR (1943-1945)
The author of the article considers the matter of the state of education, health care and cultural establishments
during the liberation of Donbas from German fascist aggressors in the period of the Great Patriotic War, analyses the
factors and conditions of the restoration process, investigates for the first time the share and role of the women who
took part in regenerating the establishments of health care, education and cultural in Donetsk region.
Key words: restoration process, war, health care, women, social sphere.
© І. Єсип
Надійшла до редакції 10.07.2009
ІСТОРIЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|