Іван Борковський - дослідник археології храмів та давньої сакральної архітектури Чехословаччини
У статті висвітлюється життєвий шлях І. Борковського, чиє ім'я в часи СРСР замовчувалося, а про нього писали тільки як про чеського археолога, не згадуючи про його галицьке українське коріння. Досліджується внесок ученого у вивчення археології храмів і давньої сакральної архітектури Чехїї, ан...
Збережено в:
| Дата: | 2010 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2010
|
| Назва видання: | Схід |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20853 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Іван Борковський - дослідник археології храмів та давньої сакральної архітектури Чехословаччини / Я. Левкун// Схід. — 2010. — № 3 (103). — С. 77-81. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-20853 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-208532011-06-09T12:05:57Z Іван Борковський - дослідник археології храмів та давньої сакральної архітектури Чехословаччини Левкун, Я. Історія У статті висвітлюється життєвий шлях І. Борковського, чиє ім'я в часи СРСР замовчувалося, а про нього писали тільки як про чеського археолога, не згадуючи про його галицьке українське коріння. Досліджується внесок ученого у вивчення археології храмів і давньої сакральної архітектури Чехїї, аналізуються відкриття І. Борковським залишків костелу Пресвятої Марії Богородиці, двоапсидного храму в Лівому Градці, великі археологічні відкриття на Празькому градці (нині резиденція Президента Чеської Республіки). Знахідки археологічних пам'яток І. Борковським дали змогу усунути білі плями в середньовічній історії Чехії. This article tells us about the life of Ivan Borkovskiy, whose name was unknown in the USSR period. He was written about as a Czech archeologist, without mentioning his Galician and Ukrainian origin. Now his contributions are explored, the are: the contribution in the learning archeology of temples and ancient sacral Czechoslovak architecture, the discovery of the remains from the Holy Virgin Mary church, the exploring of the church with two apses in the Left Gradec and the largest discoveries in the Prague Gradec which now became the Residency of the President in the Czech Republic. The findings of the archeological memorials by Ivan Borkovski gave us a possibility to remove the white spots (unproved facts) in the Medieval Czech History. 2010 Article Іван Борковський - дослідник археології храмів та давньої сакральної архітектури Чехословаччини / Я. Левкун// Схід. — 2010. — № 3 (103). — С. 77-81. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. 1728-9343 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20853 51(09) uk Схід Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історія Історія |
| spellingShingle |
Історія Історія Левкун, Я. Іван Борковський - дослідник археології храмів та давньої сакральної архітектури Чехословаччини Схід |
| description |
У статті висвітлюється життєвий шлях І. Борковського, чиє ім'я в часи СРСР замовчувалося, а про нього писали тільки як про чеського археолога, не згадуючи про його галицьке
українське коріння. Досліджується внесок ученого у вивчення археології храмів і давньої
сакральної архітектури Чехїї, аналізуються відкриття І. Борковським залишків костелу Пресвятої Марії Богородиці, двоапсидного храму в Лівому Градці, великі археологічні відкриття
на Празькому градці (нині резиденція Президента Чеської Республіки). Знахідки археологічних пам'яток І. Борковським дали змогу усунути білі плями в середньовічній історії Чехії. |
| format |
Article |
| author |
Левкун, Я. |
| author_facet |
Левкун, Я. |
| author_sort |
Левкун, Я. |
| title |
Іван Борковський - дослідник археології храмів та давньої сакральної архітектури Чехословаччини |
| title_short |
Іван Борковський - дослідник археології храмів та давньої сакральної архітектури Чехословаччини |
| title_full |
Іван Борковський - дослідник археології храмів та давньої сакральної архітектури Чехословаччини |
| title_fullStr |
Іван Борковський - дослідник археології храмів та давньої сакральної архітектури Чехословаччини |
| title_full_unstemmed |
Іван Борковський - дослідник археології храмів та давньої сакральної архітектури Чехословаччини |
| title_sort |
іван борковський - дослідник археології храмів та давньої сакральної архітектури чехословаччини |
| publisher |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Історія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20853 |
| citation_txt |
Іван Борковський - дослідник археології храмів та давньої сакральної архітектури Чехословаччини / Я. Левкун// Схід. — 2010. — № 3 (103). — С. 77-81. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
| series |
Схід |
| work_keys_str_mv |
AT levkunâ ívanborkovsʹkijdoslídnikarheologííhramívtadavnʹoísakralʹnoíarhítekturičehoslovaččini |
| first_indexed |
2025-07-02T21:25:32Z |
| last_indexed |
2025-07-02T21:25:32Z |
| _version_ |
1836571985653530624 |
| fulltext |
№ 3 (103) травень-червень 2010 р.
ЕКОНОМІКА 77
T. Klynina
OPERATION ABC-1 AS THE MAIN LINE OF MILITARY STRATEGY THE UNITED
STATES AND GREAT BRITAIN AT THE BEGINNING OF WORLD WAR II
The author in his article examines the formation of joint strategic line of Great Britain and the U.S. at the beginning of World
War II, noting that the plan "ABC - 1 not only outlining U.S. involvement in the war, but was the first attempt to define the U.S.
strategy in general.
Key words: plan "ABC - 1", USA, Great Britain, World War II.
ІСТОРІЯ
© Т. Клиніна
Надійшла до редакції 11.05.2010
УДК 51(09)
²ÂÀÍ ÁÎÐÊÎÂÑÜÊÈÉ - ÄÎÑ˲ÄÍÈÊ
ÀÐÕÅÎËÎò¯ ÕÐÀ̲ ÒÀ ÄÀÂÍÜί ÑÀÊÐÀËÜÍί
ÀÐÕ²ÒÅÊÒÓÐÈ ×ÅÕÎÑËÎÂÀ××ÈÍÈ
ЯРОСЛАВ ЛЕВКУН,
здобувач кафедри історії України
Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича
У статті висвітлюється життєвий шлях І. Борковського, чиє ім'я в часи СРСР замовчува-
лося, а про нього писали тільки як про чеського археолога, не згадуючи про його галицьке
українське коріння. Досліджується внесок ученого у вивчення археології храмів і давньої
сакральної архітектури Чехїї, аналізуються відкриття І. Борковським залишків костелу Пре-
святої Марії Богородиці, двоапсидного храму в Лівому Градці, великі археологічні відкриття
на Празькому градці (нині резиденція Президента Чеської Республіки). Знахідки археологіч-
них пам'яток І. Борковським дали змогу усунути білі плями в середньовічній історії Чехії.
Ключові слова: "Празька культура", Празький град, костел Марії Богородиці, Лівий Градець,
Жалов-Розтоки, Віфлеємська каплиця.
Порядна людина в складних життєвих
обставинах завжди знайде для себе
правильний шлях.
Йоганн Вольфганг Гете
Постановка проблеми й аналіз праць, у яких
започатковано її вирішення. Проблемою нашого
дослідження є наукова й громадсько-політична
діяльність учасника визвольної боротьби українсько-
го народу (1920-х рр.) І. Борковського, який емігрував
до Чехословаччини, завдяки своїй праці й старанням
досяг наукових вершин: став академіком ЧСАН, док-
тором історичних наук, провідним спеціалістом у га-
лузі слов'янської та середньовічної археології, заснов-
ником модерної чеської археології.
Його наукова точність і ретельність обробки отри-
маних даних археологічних розкопок, уміння докумен-
тувати й робити археологічний об'єкт свідком відкрит-
тя, усвідомлення того, що інтерпретація та оцінка мо-
жуть із часом змінитися, проте археологічний об'єкт,
знахідка залишаться незмінними, робили І. Борковсь-
кого незвичайною особистістю, а результат його праці
сталою величиною. "Це була скромна, закрита люди-
на, яка з великою відповідальністю ставилась до кож-
ного археологічного дослідження", - так про українця
висловилась доктор філософії, провідний спеціаліст
інституту археології Яна Марікова під час нашої поїздки
й зустрічі в археологічному відділенні на Празькому
граді інституту археології ЧАН.
Видатний учений європейського рівня, академік
ЧСАН, яким по праву пишається чеська нація, зробив
вагомий особистий внесок у вивчення історичних
пам'яток культури, сакральної архітектури Чехії періо-
ду середньовіччя.
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
78
№ 3 (103) травень-червень 2010 р.
ЕКОНОМІКА
Дослідження творчої біографії Івана Борковського
розпочато в попередніх працях автора статті [2]. Також
у зв'язку з цим слід згадати статті чеських науковців
Я. Філіпа [20], Я. Марікової-Кубкової [19], Й. Фроляка
[17], З. Сметанки [16]. Разом із тим, до останнього часу
висвітлення такого аспекту його діяльності, як дослід-
ження археології храмів та давньої сакральної архітек-
тури Чехії залишалося недостатнім. Вивчення саме цих
напрямків діяльності автор ставить на меті в статті.
Виклад основного матеріалу. Народився І. Бор-
ковський 8 вересня 1897 року в українській бага-
тодітній сім'ї в селі Чортовець Городенківського по-
віту Станіславського воєводства (нині Городенківсь-
кий район Івано-Франківської області).
До недавньої пори його ім'я належало до "забутих"
українців, особливо на теренах колишнього СРСР.
І тільки з проголошенням незалежності України
(24 серпня 1991 року) про Івана Борковського, чиє ім'я з
певних причин замовчувалося, а про нього писали тільки
як про чеського археолога, не згадуючи про його галиць-
ке українське коріння, уперше заговорили галичани.
Першовідкривач "празької археологічної культури"
за словами колишнього Надзвичайного і Повноваже-
ного посла Чеської Республіки в Україні Карела Штінд-
ла, - "приклад доброї співпраці двох народів", "спільна
гордість", "не випадково ми ж спільно були в складі
Австро-Угорської імперії більше шістдесяти літ (українці
і чехи - Я. Л.) [2, с. 24].
Із початком Першої світової війни І. Борковський всту-
пив до лав австро-угорської армії. У складі 58-го піхотно-
го полку поручник Іван Борковський воював на італійсь-
кому фронті, згодом був переведений на східний фронт.
За великий героїзм у боях нагороджений двома цісарсь-
кими медалями хоробрості Signum - Landis. [17, с. 21].
Після розпаду Австро-Угорської імперії доброволь-
цем зголосився до війська ЗУНР. На невеликий термін
був призначений командантом міської варти в Станіс-
лаві. Брав участь у боях на Сиxівському відтинку ук-
раїнсько-польського фронту в битві за Львів, Чортків-
ській офензиві.
Визвольні змагання для нього продовжилися в ІІІ кор-
пусі Української галицької армії (далі - УГА) під коман-
дуванням генерала А. Кравса. Під час боїв із військами
більшовиків та армією генерала А. Денікіна брав участь
у переговорах у штабі Нестора Махна [2, с. 12].
Після кровопролитних боїв і припинення існування
УГА восени 1919 року І. Борковський з однополчана-
ми 5-ої Херсонської дивізії дісталися Закарпаття, де
здали зброю військам Чехословацької республіки. Там
вони були інтерновані в таборі Йозефові [1, арк. 30].
У Чехословаччині І. Борковський успішно закінчив
гімназійні курси, здав матуру в 1920 році, відвідував
заняття Вищої педагогічної школи, вступив на навчан-
ня на філософський факультет Українського вільного
університету.
За направленням українського громадського ко-
мітету під керівництвом Миколи Шаповала та українсь-
ко-чеського комітету табору в Йозефові (Чехословач-
чина) І. Борковський успішно вступає на навчання в
Карлів університет в м. Прага.
Під час навчання в університеті з квітня 1923 року
залучався до археологічних досліджень у Празькому
граді [16, с. 704].
У 1928-1929 рр. Іван Борковський підготував і за-
хистив дисертацію на філософському факультеті
Празького Карлового університету на тему "Про по-
ходження культури шнурової кераміки". Написав десят-
ки праць, що стосувалися цієї культури на території
Східної Європи й України [2, с. 110].
У той же час продовжує займатись археологією
бронзового періоду та працює в спеціальній лабора-
торії з вивчення кераміки, виявленої при розкопках
празького королівського замку. Після від'їзду до Льво-
ва Я. Пастернака, який фактично з 1925 - до першої
половини 1928 рр. був керівником Чехословацької
державної археологічної експедиції з розкопок на
Празькому граді, продовжив його дослідження. І. Бор-
ковський розширив розкопки свого попередника на
значно більшу площу м. Праги й подав повну реконст-
рукцію її забудов під кінець Х ст. [16, с. 705-706].
Археологічні дослідження на Празькому граді із
самого початку проходили під пильним контролем кан-
целярії Президента Чехословаччини. Їх проводив Дер-
жавний археологічний інститут ЧСАН. Празький град є
свідком найдавнішої історії й пантеоном героїв чесь-
кого народу, місцем проживання князів Пржемисло-
вичів. Тут бували свята Людмила, святий Вацлав, свя-
тий Войтех, Бржеміслав, хронікар Косма [9, с. 5]. Нині
це резиденція Президента Чеської Республіки. Град
був закладений у час будівництва костелу Пресвятої
Марії Богородиці. Перед тим тут було язичницьке куль-
тове святилище [Там само]. Однак археологам не вда-
валося віднайти місце розташування костелу на граді.
Цю складну проблему взявся вирішувати спочатку
теоретично, а згодом і практично випускник Карлово-
го університету Іван Борковський.
У 1930 році при будівництві частини Празького зам-
ку в проїзді між другим і третім подвір'ям І. Борковсь-
ким було знайдено кістяки, могили із вапнякових плит
та фундаменти (рядовий шар стіни товщиною 56 см,
розміщеної на території давнього цвинтаря).
Біля північної сторони стіни виявлено в початко-
вому шарі вапнякові камені, а під ними ями від стовпів
якоїсь більш давньої дерев'яної будівлі. На захід від
подвір'я вченим віднайдено залишки бруківки двох го-
ризонтів, розміщених один над одним, а далі фунда-
мент чотиригранної башти вапнякової рядової кладки
стін, які дуже обгоріли [15, с. 130]. Розкопані будівлі
послужили І. Борковському доказом, що під ними по-
винні знаходитися залишки костелу, пошкоджені більш
пізніми забудовами.
У 1946 р. І. Борковський продовжив дослідження
обабіч проїзду [15, с. 130].
Місце для будови костелу, вважав І. Борковський,
вибрано тому, що тут проживали вже прості люди, а не
княжа родина і це був центр дохристиянського культу.
За текстом стародавньої легенди, яку детально вив-
чив українець, не можливо було чітко визначити, хто за-
снував костел. Слов'яни називають князя Борживія, а
латиняни князя Спітигніва [8, с. 4-5], І. Борковський при-
ходить до правильного висновку, який згодом підтвер-
дився на розкопках, що князь Борживій заснував стар-
ший костел (план якого із чотиристоронньою аксидою
вказує на походження із південно-східних областей).
Мабуть, після смерті князя Борживія язичники зруй-
нували костел, і князь Спітигнів, прихильник латинсько-
го християнського культу, побудував на його фундаменті
костел із новим латинським ритуалом [8, с. 3-6].
Отже, при археологічних розкопках костелу архео-
логом було виявлено кругле каміння бруківки, чотири
могили з кістяками, а в шурфах на північ, у перепле-
тенні стін ХV, ХVІ, ХVІІ ст. частину вапнякової рядової
стіни, що послужило підтвердженням висновків І. Бор-
ковського, що там захована будівля костелу Пресвя-
тої Богородиці [7, с. 71-93].
До більш ґрунтовного дослідження цієї ділянки гра-
ду І. Борковський приступив у 1950 році. Знайшовши
письмові повідомлення хроніки Далимила, що храм був
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 3 (103) травень-червень 2010 р.
ЕКОНОМІКА 79
розміщений при дорозі, яка проходила від головних
воріт замку, І. Борковський приходить до висновку:
костел був заснований у час, коли замок ще не був
місцем проживання чеських князів.
У 1950 році серед багатьох фрагментів будівель
храму І. Борковському вдалося віднайти дві могили.
Одна з них велика та належала до старшого будівель-
ного періоду костелу, вона була датована вченим кінцем
ІХ століття. Друга молодша, належала до другого буді-
вельного періоду. Саме в ній і був знайдений похова-
ний у 36-річному віці князь Спітигнів, а над ним його
дружина. Біля її голови знайдено срібні кульчики [8, с. 3].
Ця прикраса й добре знання давніх чеських легенд доз-
волили І. Борковському прийти до правильних вис-
новків: віднести будівництво костелу до найдавнішого
будівельного періоду й визначити засновником костелу
Святої Марії Богородиці князя Борживія [8, с. 6].
На цвинтарі, що знаходився навколо костелу, по-
ряд із людськими кістками було знайдено бронзову
статуетку розіп'ятого Ісуса Христа (Х століття), яка пер-
вісно була прикріплена до дерев'яного хреста або кни-
ги [15, с. 195].
І. Борковському за керамічними знахідками вдало-
ся встановити, що костел був спалений у результаті
пожежі приблизно в ХІІІ столітті. Згодом костел і при-
легла територія (у ХІV столітті) були засипані сланце-
вим насипом.
Відкритий у 1950 році І. Борковським християнсь-
кий храм у Празькому замку є найдавнішою сакраль-
ною церковною архітектурою Чехословаччини.
У своїй докторській дисертації на тему "Празький
град у світлі нових досліджень", яку він захистив у 1961
році, дослідник визначив, що Лівий Градець виник у
першій половині - середині ІХ століття і був церков-
ним центром міста Праги. У Лівому Градці вченому
вдалося віднайти й розкопати двоапсидний храм ве-
ликоморавського князя Боривоя і княжни Людмили.
Великоморавське князівство - це перша спільна дер-
жава чехів і словаків, яка виникла в результаті консо-
лідації слов'янських поселень в ІХ столітті.
Нині замок Лівий Градець, що був збудований на
двох самостійних майданчиках, відділених один від
одного великим яром, розташований недалеко від
містечка Розтоки-Жалов у західному районі м. Праги.
Східна частина, з костелом святого Клементина,
служила "акрополем", західна - передзамковою тери-
торією. Загальна їх площа була близько 6,4 га.
При розширенні Еленої вулиці в 1937 році в Празі,
неподалік Празького замку, були виявлені три неолітичні
культурні ями (лінійно-стрічкової культури), поховання уне-
тецької епохи й сім давньочеських поховань. Останні по-
ховання належать періоду, коли територія Празького
замку ще не була місцем проживання князів. Усі по-
ховання були кістякові, направлені із заходу на схід,
тільки один скелет був похований головою на схід. При
кістяках було знайдено скроневе кільце (с-подібної фор-
ми), одне скроневе кільце закінчене подвійним "с", скро-
неві кільця овальної форми із позолоченого дроту, скляні
намистинки, залізні ножі, дерев'яні відра із залізними
обручами, кераміка (глиняні горщики). При одному кіс-
тяку було знайдено срібну сережку (кульчик), виготовле-
ну філігранною технікою. Деякі кістяки лежали на дош-
ках або були ними прикриті. Інші знаходились у трунах.
Автор датує могили VIII-IX століттям і вважає їх дуже
важливими для датування території Празького граду
[11, с. 146].
У літописі "Хроніка Косми" Лівий Градець описуєть-
ся як княже місце Пшемисловичів. Це місце згадуєть-
ся і в християнських джерелах Чехії.
З 1939 до 1941 і з 1947 до 1954 року у Лівому
Градці пройшли масштабні археологічні розкопки під
науковим керівництвом І. Борковського. Під сучасним
костелом були знайдені сліди фундаменту ротонди
часів князя Борживоя, дослідженню підлягали збере-
жені укріплення із дерева, глини, каменю. Городище
Лівий Градець існувало з ІХ до ХІ століття. Нині Розто-
ки й Градець приваблюють туристів відреставрова-
ним палацом-садибою з парком, посадженим на місці
колишньої готичної фортеці, спогади про яку сягають
ХІІІ століття. Одну із вулиць Жалова-Розток названо
іменем українця Івана Борковського, який зробив ва-
гомий внесок у дослідження давньочеського пам'ят-
ника історії.
Виявлені при археологічних розкопках дерев'яні
предмети матеріальної культури, що поповнили наукові
фонди музеїв Праги, потребували якісної консервації
для подальшого збереження і призупинення розпаду.
З цією метою І. Борковський розробив нову мето-
дику й способи консервації дерев'яних предметів [13,
с. 17-20; 14, с. 226-229].
У своїй статті "Новіші способи консервувати дере-
в'яні предмети, знайдені в часі археологічних дослідів",
написаній українською і чеською мовами, учений за-
значив, що "...в Україні маємо або будемо мати багато
важних об'єктів передісторичних, головно з доби ук-
раїнських князів, що їх потрібно було б дослідити і на
місці in Situ залишити, щоб були приступні ширшій
публіці. Вони мусіли б бути консервовані цим же спо-
собом" [13, с. 17-20].
Як бачимо, працюючи на збагачення культури чесь-
кого народу, І. Борковський завжди думав про рідний
край, Україну, її недосліджені археологічні пам'ятки, які
теж потрібно зберегти для майбутніх поколінь ук-
раїнців.
До 1970 року Іван Борковський був чи не єдиний
вчений, який протягом усього свого наукового життя
досліджував сакральні й інші старовинні пам'ятки Пра-
ги. З наукового доробку археолога багато почерпнули
інформації й історики у висвітленні правдивої історії
Праги римського періоду.
Після цих років археологічними дослідженнями
почали займатись уже вчені нової генерації, виховані
й самим І. Борковським.
На основі документів нині провідна археологічна
установа Чехії - Інститут археології ЧАН увела в науко-
вий обіг поряд із прізвищем Івана Борковського і його
справжнє родове прізвище - Борковський-Дунін - як
підтвердження козацької спадкоємності вченого з Ук-
раїни [6].
Після вивчення й дослідження розкопаних старо-
винних пам'яток Чехословаччини, які вказували на ха-
рактер давніх поселень, поховальний ритуал та пов'я-
зані з ним культові споруди й матеріальну культуру на-
селення в доісторичний та ранньоісторичний період,
яке проживало на сучасних теренах Чехії, Іван Бор-
ковський не тільки ввів у науковий обіг термін "празь-
ка культура", його знахідки археологічних пам'яток дали
змогу усунути білі плями в середньовічній історії Чехії.
За великі заслуги народні засідателі уряду м. Праги
присвоїли І. Борковському в 1954 році наукову премію
за дослідження празьких найстаріших пам'яток, історич-
не пояснення проблеми Лівого Градця як головного
міста Чехії, початку Праги і християнства [18, с. 254].
Підсумком багаторічної науково-дослідницької
діяльності на території Празького граду стала книга
І. Борковського "Празький град у період княжіння
Пржемисловичів (Прага, 1969 р.), що вийшла у видав-
ництві "Пам'ятки нашої давнини" чеською й німецькою
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
80
№ 3 (103) травень-червень 2010 р.
ЕКОНОМІКА
мовами. Праця розширила знання про одну з велич-
них пам'яток чеського народу.
Останнього науковою працею І. Борковського була
монографія про результати археологічних розкопок
монастиря Святого Георгія в Празькому граді, де
було відкрито найдавніший костел Святого Вратисла-
ва і знайдено об'єкти романського періоду, у тому числі
поховання перших князів Пржемисловичів.
Визначною подією в археологічній науці, що дослід-
жувала сакральну архітектуру Чехословаччини, було
видання І. Борковським книги "До питання найдавніших
костьолів у Празькому граді", у якій він дав вичерпну
відповідь професору християнської археології Йозефу
Цибулці на його статтю в книзі "Прага" про ідентифіка-
цію костелу Діви Марії Богородиці й незгоду з деякими
висновками із цього питання.
Саме слідкуючи за дискусією І. Борковського і
Й. Цибулки, директор інституту археології ЧСАН Ярос-
лав Бегм дав пораду українцю охопити ширшу пробле-
матику й обґрунтувати науковість своїх досліджень най-
давніших костелів Праги, із чим І. Борковський добре
впорався.
Неоціненним внеском І. Борковського в історичну
науку є насамперед його розкопки у Лівому Градці та
на території Празького граду. У Лівому Градці він про-
довжив дослідження, що велися з кінця ХІХ ст., а та-
кож розкопки, що їх розпочав професор Карел Гут. Тут
І. Борковському вдалося не тільки довести поступове
заселення й укріплення городища, документувати
зміни, що сталися із часом, а й знайти першу церковну
споруду - ротонду Святого Клемента.
Результати розкопок було підсумовано в праця
І. Борковського "Слов'янські житла в нових археоло-
гічних об'єктах", "Лівий Градець: найдавнішнє місце-
перебування Пржемисловичів" (Прага, 1965).
І. Борковський, за словами племінниці Зої Гаюк
(громадянки США), доньки рідної сестри Ярослави, на-
полегливо працював над монографією про результа-
ти своїх археологічних розкопок, але, на жаль, не встиг
її закінчити. Працю продовжила його друга дружина,
чеський археолог Лібуша Янсова-Борковська. Але
через серйозну хворобу і їй не вдалося завершити
велику працю чоловіка. Шкода, що великий архів І. Бор-
ковського, який залишився в дітей Лібуші Янсової
(спільних дітей у них не було) може бути втрачений. Про
можливість передачі архіву І. Борковського держав-
ному археологічному інституту ЧАН ми просили про-
вести переговори Надзвичайного і Повноважного
Посла України в Чеській Республіці Івана Кулебу з ро-
диною Янсових у Празі. Архів І. Борковського - це не
тільки першоджерельне вивчення давньої історії Чесь-
кої Республіки, але й історія взаємин українського й
чеського народів, які проживали спільно в Австро-
Угорській монархії на початку ХХ століття.
Висновок
Отже, для археологічних досліджень Чеської Рес-
публіки, праці І. Борковського є основоположними -
вони включають дослідження Празького граду, Ліво-
го Градця, давньої сакральної архітектури, храмів та
місць, нерозривно пов'язаних із початком історії чесь-
кого народу. І. Борковський був єдиним спеціалістом,
який проводив історико-археологічне дослідження
такого масштабу, працював як археолог-розвідник, на-
магаючись підходити до проблем не тільки як архео-
лог, а як історик, виконуючи ретельну стратиграфію,
яку ми бачимо в усіх його розкопках, пов'язаних із
пізнанням романської Праги. Це не тільки цвинтар тор-
говців на Бетлемській площі, а й давній цвинтар у мо-
настирі блаженної Анежки Пржемиславни в Старому
граді Празькому.
Слід згадати конкретні результати археологічних
знахідок І. Борковського - ротонду Святої Анни (най-
давнішого періоду будівництва комплексу, у тому числі
й частини костелу Тамплієрів).
Праця з історії Праги - це певне узагальнення його
міркувань про процес заселення Праги, виникнення міста
і найдавніші знахідки, що пов'язані з керамікою празько-
го типу. Через багато років нові археологічні знахідки,
зокрема на Малостранській площі, довели правильність
теорії І. Борковського про пріоритет заселення околиць
Празького замку і лівого берега річки Влтави.
Таким чином, удалося практично розв'язати питан-
ня городищ у Празькій котловині.
Будівельні роботи на території Празького граду в
східній стороні дали змогу І. Борковському дослідити
етапи заселення, фортифікацію з Х до ХVІ ст., знайти
давню частину ранньосередньовічного укріплення. Під
час реконструкції романської Чорної вежі простежити
окремі фази заселення, а також поступове перетво-
рення бургграфств періоду Відродження на будинок
чехословацьких дітей. У результаті було одержано
відомості про романське укріплення.
У вересні 2007 року в м. Чернівцях за участю нау-
ковців Інституту археології ЧАН у стінах Національно-
го університету ім. Ю. Федьковича пройшла міжнарод-
на наукова конференція, присвячена 110-й річниці з
дня народження І. Борковського, на якій дано високу
оцінку його праці на теренах Чеської Республіки для
розквіту нині добрих взаємин двох європейських на-
родів - українців і чехів [19, с. 838-839].
Ім'я Івана Борковського, його життєвий і науковий
шлях варті, щоб про них знала громадськість України,
за яку він боровся зі зброєю в руках у далекі 1914-
1920 роки ХХ століття.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Центральний Державний архів вищих керівних органів
України (далі -ЦДАВО України). - Ф. 3858. - Оп. 1. - Спр. 339.
"Родословна І. Борковського - студента філософського факуль-
тету Українського Вільного університету у Празі (зимовий семестр
1921 - 1922 рр.)". - С. 230.
2. Левкун Я. Археолог Іван Борковський : Повернення у славі
в Україну / Я. Левкун. - Снятин : Прут-Принт, 2007. - С. 230; Лев-
кун Я. Іван Борковський - громадсько-політичний діяч, січовий
стрілець і представник Празької школи української археології /
Я. Левкун // Схід. - 2009. - № 8 (99). - С. 26-31.
3. Павленко С. Герой Моторошної легенди / С. Павленко //
Голос України. - 11 лютого 2010. - № 24 (4774).
4. Новий Завіт / Святе письмо. - Рим, 1990. - С. 352.
5. Дунін-Борковський Василь Андрійович [Електронний ре-
сурс]. - Режим доступу : http.//siver - info/ com/ publ/50-1-0-95.
6. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http.//cs. wikipedia.
org/wiki/ Ivan Borkovsky.
7. Borkovsky I. Vyznam obievu neistarsiho kostela na prazskem
hrade / I. Borkovsky. - Praha, 1951. - II. Objev njveho kosnela na
prazskem hrade. - S. 71-93.
8. Borkovsky I. Hrobka v nejstarsim kostele na prazskem hrade
: Archeoloqicke rozhledy / I. Borkovsky. - Praha, 1951. - III.
Archeoloqicke rozhledy ; II. 1951. Vydava statni archeologicky ustav
v Рraze. - S. 3-6.
9. Borkovsky I. O Pocatcich prazskеho hradu o nejstarsim kostelle
v Praze. Matice ceska orbis / I. Borkovsky. - Praha, 1949. - S. 94.
10. Borkovsky I. Staroceske pohrebisste Poblize Prazskeho hradu.
Historica slavaca / I. Borkovsky. - Praha, 1947. - S. 145-152, 225, 235.
11. Borkovsky I. Staroceske pohrebisste Poblize Prazskeho
hradu. Ceskoslovenska Akademie ved. Archeoloqicke rozhledy /
I. Borkovsky. - Praha, 1953. - S. 146.
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 3 (103) травень-червень 2010 р.
ЕКОНОМІКА 81
12. Borkovsky І. Rekоnstrukce Prazskeho hradu na sklonru
desateho stoleti. Archeoloqicke rozhledy / I. Borkovsky. - Praha,
1956. - S. 32, 49-52, 135-136, 141-142.
13. Borkovsky І. Pjznamky ke konservovani dreva na Prazskem
hrade ZPP. 5 / I. Borkovsky. - Praha, 1941. - S. 17-20.
14. Borkovsky І. Konserva ce keramiky. Archeoloqicke rozhledy.
3 / I. Borkovsky. - Praha, 1951. - S. 226-229, 283-292.
15. Borkovsky І. Kostel panny Marie na Prazskem Hrade.
Pamatky Archeoloqicke rocnik XLIV / I. Borkovsky. - Praha, 1953. -
S. 129-196.
16. Smetanka Zdenek. Personalia vzpominka na Іvana
Borkovskeho. Archeologicke rozhledy 49 / Zdenek Smetanka. -
Praha, 1997. - S. 704-706.
17. Frolik J. IVAN BORKOVSKY (8.9.1897-17.3.1976) : (пре-
зентація) Oddeleni Prazsky Hrad Archeoloqicky ustav AVCR /
J. Frolik. - Praha, 1986. - S. 1-21.
18. Vedecka cena hlavniho mesta Prahy :Vestnik Ceskolovenske
Akademie. VED. roc. 64. 1955. - Praha, 1955. - S. 254.
19. Marikova-Kubkova J. Ivan Borkovsky. Archeologicke rozhledy
/ J. Marikova-Kubkova. - LIX., 2007. - S. 838-839.
20. Filip I. Ivan Borkovsky / I. Filip // ARCHEOLOGICKE ROZH-
LEDY. - S. 429-432. - (Ceskoslovenska Akademie VED ROCNIK 4).
Y. Levkun
IVAN BORKOWSKI - ARCHAEOLOGY RESEARCHER OF ANCIENT TEMPLES AND
SACRED ARCHITECTURE CZECHOSLOVAKIA
This article tells us about the life of Ivan Borkovskiy, whose name was unknown in the USSR period. He was written about as
a Czech archeologist, without mentioning his Galician and Ukrainian origin. Now his contributions are explored, the are: the
contribution in the learning archeology of temples and ancient sacral Czechoslovak architecture, the discovery of the remains
from the Holy Virgin Mary church, the exploring of the church with two apses in the Left Gradec and the largest discoveries in the
Prague Gradec which now became the Residency of the President in the Czech Republic. The findings of the archeological
memorials by Ivan Borkovski gave us a possibility to remove the white spots (unproved facts) in the Medieval Czech History.
Key words: "Prague Culture", Prague Gradec, "Church of Holy Mary", Left Gradec, Zhalov-Roztoky, Bethlehem chapel.
© Я. Левкун
Надійшла до редакції 13.05.2010
УДК Т-3 (4 Укр) 635.017
ÒÎÏÎÃÐÀÔ²×Ͳ ÒÀ ²ÉÑÜÊÎÂÎ-ÒÎÏÎÃÐÀÔ²×Ͳ
ÎÏÈÑÈ ÒÅÐÈÒÎÐ²É XVIII - XIX ñò.
ßÊ ÄÆÅÐÅËÜÍÀ ÁÀÇÀ ÄËß ÂÈÂ×ÅÍÍß
ÑÒÀÍÎÂËÅÍÍß ² ÐÎÇÂÈÒÊÓ ËÜÎÍÀÐÑÒÂÀ ÒÀ
ÒÞÒÞÍÍÈÖÒÂÀ  ÓÊÐÀ¯Í²
ІННА ПЕТРОВА,
кандидат історичних наук, доцент кафедри філософії та гуманітарних дисциплін
Донецького університету економіки та права
У статті представлено результати історико-наукового аналізу процесу становлення й розвит-
ку льонарства та тютюнництва в Україні в останній чверті XVIII - початку ХІХ ст. як галузей
сільськогосподарського виробництва. Показано значення льоновиробництва та тютюнництва
для економіки України на різних етапах історичного розвитку країни, вплив термінів висаджу-
вання розсади на продуктивність тютюну в умовах Лівобережної та Правобережної України.
Ключові слова: тютюн, тютюнництво, льонарство, вирощування коноплі, Лівобережна
Україна, Правобережна Україна.
Постановка проблеми та аналіз праць, у яких
започатковано її вирішення. Звільнення Чорно-
морського узбережжя від турецького панування та
інкорпорація Правобережної України до складу Ро-
сійської імперії активізували економічні зв'язки між ок-
ремими регіонами України, створили умови для поглиб-
лення сільськогосподарської спеціалізації районів. У
цей час зростає роль технічних культур у сільському
господарстві, відбувається швидке становлення рин-
кових відносин. Внутрішній ринок Правобережжя, Ліво-
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|