Церква і екологічні проблеми людства

Стаття присвячена аналізу ролі церкви в природоохоронній діяльності та напрямків екологічної діяльності релігійних організацій. Автор на прикладі християнських церков демонструє залучення релігійних організацій до захисту навколишнього середовища. Теоретичним підґрунтям такої діяльності виступає хр...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2010
1. Verfasser:	Фенно, І.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України 2010
Schriftenreihe:	Схід
Schlagworte:	Філософія
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20861
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Церква і екологічні проблеми людства / І. Фенно // Схід. — 2010. — № 3 (103). — С. 97-101. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-20861
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-208612011-06-09T12:06:10Z Церква і екологічні проблеми людства Фенно, І. Філософія Стаття присвячена аналізу ролі церкви в природоохоронній діяльності та напрямків екологічної діяльності релігійних організацій. Автор на прикладі християнських церков демонструє залучення релігійних організацій до захисту навколишнього середовища. Теоретичним підґрунтям такої діяльності виступає християнське соціальне вчення, що містить екологічні аспекти, та еколого-теологічні інтерпретації, здійснені в межах християнських конфесій. This article is devoted to the analysis of Church role in environmental activities directions of environmental activities of religious organizations. The author demonstrates by the example of Christian churches the involvement of religious organizations in the protection of the environment. 2010 Article Церква і екологічні проблеми людства / І. Фенно // Схід. — 2010. — № 3 (103). — С. 97-101. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 1728-9343 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20861 316.332 : 51 uk Схід Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Філософія Філософія
spellingShingle	Філософія Філософія Фенно, І. Церква і екологічні проблеми людства Схід
description	Стаття присвячена аналізу ролі церкви в природоохоронній діяльності та напрямків екологічної діяльності релігійних організацій. Автор на прикладі християнських церков демонструє залучення релігійних організацій до захисту навколишнього середовища. Теоретичним підґрунтям такої діяльності виступає християнське соціальне вчення, що містить екологічні аспекти, та еколого-теологічні інтерпретації, здійснені в межах християнських конфесій.
format	Article
author	Фенно, І.
author_facet	Фенно, І.
author_sort	Фенно, І.
title	Церква і екологічні проблеми людства
title_short	Церква і екологічні проблеми людства
title_full	Церква і екологічні проблеми людства
title_fullStr	Церква і екологічні проблеми людства
title_full_unstemmed	Церква і екологічні проблеми людства
title_sort	церква і екологічні проблеми людства
publisher	Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
publishDate	2010
topic_facet	Філософія
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20861
citation_txt	Церква і екологічні проблеми людства / І. Фенно // Схід. — 2010. — № 3 (103). — С. 97-101. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
series	Схід
work_keys_str_mv	AT fennoí cerkvaíekologíčníproblemilûdstva
first_indexed	2025-07-02T21:25:53Z
last_indexed	2025-07-02T21:25:53Z
_version_	1836572007852933120
fulltext	№ 3 (103) травень-червень 2010 р. ЕКОНОМІКА 97 ського шістдесятництва / Д. І. Дроздовський // Віртуальна Русь [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://ruthenia.info/txt/ drozdovsky/60_krapka.html. 4. Антонович М. О. Національні мотиви в поезії В. Голобо- родька / М. О. Антонович // Філософські, правничі й соціально- економічні студії. - Мюнхен, 1984. - Т. 10. - С. 135-146. 5. Кузьменко О. В. Образ слова в поэзиях В. Голобородько / О. В. Кузьменко // Филологические исследования : сб. научн. работ Донецкого нац. ун-та. - Донецк, 2002. - Вып. 4. - С. 135-158. 6. Яценко О. Д. Літературність у філософському дискурсі / О. Д. Яценко // Дні науки філософського факультету-2008 : міжнар. наук. конф. (16-17 квіт. 2008 р.) : матеріали доп. та виступів. - К. : Вид.-поліграф. центр "Київський університет", 2008. - Ч. 4. - С. 56-57. 7. Просалова В. А. Замість лаврового - терновий / В. А. Про- салова // Донбас. - 1991. - № 3. - С. 128-134. S. Pichenikova AESTHETIK-ANTHROPOLOGICAL DISCURSE OF POETS OF THE SIXTIES (AFTER THE EXAMPLE OF VASYL' GOLOBORODKO'S WORKS) The article is devoted to the determination of the essence and maintenance of the phenomenon "aesthetic anthropology" in the relation to personality of Vasyl' Goloborodko, a representative of the public group "men of the sixties" in ХХ century in Ukraine. In this connection the parameters of aesthetically philosophical discourse in the 60-th years of the XX-th century were determined, the evolution of personality in the process of individual artistic search and national cultural renaissance of the society was examined. Key words: esthetic anthropology, aesthetics of suffering, stylistic paradigm of philosophizing, poetry, cultural legacy. © С. Піченікова Надійшла до редакції 29.04.2010 УДК 316.332 : 51 ÖÅÐÊÂÀ ² ÅÊÎËÎÃ²×Í² ÏÐÎÁËÅÌÈ ËÞÄÑÒÂÀ ІРИНА ФЕННО, аспірант кафедри релігієзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка Стаття присвячена аналізу ролі церкви в природоохоронній діяльності та напрямків еко- логічної діяльності релігійних організацій. Автор на прикладі християнських церков демонст- рує залучення релігійних організацій до захисту навколишнього середовища. Теоретичним підґрунтям такої діяльності виступає християнське соціальне вчення, що містить екологічні аспекти, та еколого-теологічні інтерпретації, здійснені в межах християнських конфесій. Ключові слова: церква, екологічна діяльність, релігійні організації, екологічна освіта та виховання, захист навколишнього середовища. Постановка проблеми. Поява екологічних про- блем, особливо набуття ними глобальних масштабів, та їх включення в загальну соціальну дійсність спри- чиняє виникнення нового різновиду соціальної діяль- ності, що постає екологічним засобом виживання ци- вілізації. Різні соціальні інститути долучаються до при- родоохоронної діяльності, церква в тому числі. Церк- ва, завдяки виконанню своїх функцій у суспільстві, може сприяти формуванню екологічної свідомості та пропагуванню екологічної поведінки людства, тому дослідження сутності екологічної діяльності в цілому та векторів екологічної діяльності християнських цер- ков набуває актуальності. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Пи- тання, пов'язані з екологічною діяльністю, її змістом, ефективністю, стратегією, постають предметом ос- мислення І. Ліпича, М. Тарасенка, А. Урсула. Кореля- ція екологічної діяльності з екологічним знанням, еко- логічною свідомістю та екологічною освітою й вихо- ванням знаходиться в центрі уваги наукових інтересів Е. Гірусова, М. Кисельова, І. Книш, А. Толстоухова, Т. Чорноштан. Екологічний потенціал релігій досліджувався В. Борейком, проте питання екологічної діяльності ре- лігійних організацій в цілому та участь християнських церков в екологічних проектах зокрема не ставали предметом усебічного дослідження науковців. Метою статті є аналіз місця й ролі церкви в при- родоохоронній діяльності, напрямків екологічної діяль- ності релігійних організацій на прикладі християнських церков, проблеми, яка не набула достатнього висвіт- лення в дослідницьких колах. Для реалізації постав- леної мети необхідно проаналізувати специфіку еко- логічної діяльності, продемонструвати корелятивність ФІЛОСОФІЯ PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com 98 № 3 (103) травень-червень 2010 р. ЕКОНОМІКА функцій релігії та релігійних організацій у суспільстві з екологічною діяльністю як у цілому, так і з різними її аспектами та дослідити вектори екологічної діяльності християнських організацій. Виклад основного матеріалу. Поняття еколо- гічної діяльності є однією з важливих експлікацій за- гальної категорії діяльності. Основною метою еколо- гічної діяльності є усунення можливих екологічно не- гативних наслідків чи запобігання їм. Екологічна діяль- ність не може повністю зводитись до суто адаптацій- них процесів, пристосування людини до природи, до повного злиття з нею. Адже виникає небезпека еколо- гізації благополуччя природи та усунення можливос- тей для існування людини. Так, визнається неспро- можність натуралістичного підходу до розв'язання еко- логічних проблем, в основі якого відмова від перетво- рюючої діяльності та абсолютизація всього природ- ного як єдино раціонального. Оскільки діяльність є суб'єкт-об'єктною за своєю природою, то екологічну діяльність доцільно розгля- дати як взаємодію суб'єкта (суспільства, людини, час- тини суспільства) з об'єктом, яким може виступати на- вколишнє природне середовище або певна група лю- дей. Зрозуміло, що у випадку, коли об'єктом виступає природне середовище, ідеться про активне включен- ня суб'єкта в природоохоронну діяльність. Коли об'єк- том діяльності виступає певна група людей, то еколо- гічна діяльність пов'язана з формуванням екологіч- ного мислення. Таким чином, виокремлюють норма- тивно-стабілізуючу та ціннісно-орієнтаційну програми екологічної діяльності, що розгортаються у функціо- нуванні таких підсистем: природно-перетворювальної (включає в себе техніко-технологічні програми еколо- гічної діяльності), когнітивної (сприяє створенню й ре- алізації цільових програм, спрямованих на екологіза- цію всієї системи науково-теоретичного знання), регу- лятивно-аксіологічної (орієнтує суб'єкта діяльності на соціально-екологічні цінності, які, у свою чергу, висту- пають реальною підставою формування екологічних компонентів світогляду, екологічної свідомості, а та- кож екологічної освіти та виховання) [1]. Екологічна діяльність включає заходи та дії з по- долання екологічних проблем і всі види соціальної діяльності, які так чи інакше стосуються екологічної проблеми. З огляду на вищесказане визначається на- явність таких основних напрямків екологічної діяль- ності: матеріального (метою є збереження та по- ліпшення навколишнього середовища, екологізація ви- робництва тощо) та теоретичного (має на меті фор- мування екологічної культури та екологічної освіти). Матеріальному напрямку екологічної діяльності відпо- відає природно-перетворювальна програма, а теоре- тичному, відповідно, когнітивна та регулятивно-аксіо- логічна. При цьому питання про фундаментальність і первинність певного напрямку екологічної діяльності знімається, адже, як зауважував Є. Гірусов, "екологіч- на свідомість формулюється на основі пізнання людь- ми законів, що забезпечують цілісність природного середовища і тих, хто повинен обумовити людську діяльність з метою збереження та вдосконалення жит- тєпридатного стану природи… Екологічна свідомість передбачає активні, дієві форми поведінки й несуміс- на з формалізмом, байдужістю, відсталістю, оскільки йдеться про збереження тих умов, які забезпечують життя" [2]. Суб'єктом екологічної діяльності можуть бути певні соціальні групи чи інститути, що завдяки своїм функці- ям безпосередньо чи опосередковано здійснюють екологічну діяльність. Релігійні організації виступають суб'єктами екологічної діяльності. Розглядаючи релі- гію як соціальний феномен з точки зору функціональ- ного підходу, В. Гараджа зазначав, що релігія висту- пає фактором виникнення та формування соціальних відносин, легітимізації тих чи інших визначених форм відносин, фактором, що сприяє підтриманню стабіль- ності суспільства й одночасно стимулюванню його зміни [3]. Таким чином, функціональний підхід у вив- ченні релігії дозволяє простежити можливість і дієвість екологічно зорієнтованої активності християнських церков. У контексті функціонального аналізу та корелятив- ності функцій релігії та релігійних організацій у сучасно- му суспільстві з екологічною діяльністю як у цілому, так і різними її аспектами можна простежити залучення ре- лігійних організацій до такої діяльності. Достатньо ціка- вим та своєрідним є підхід В. Огудіна, доктора історич- них наук, що обґрунтовує виокремлення екологічної функції релігії. "Екологічна функція релігії - складова, вона утворюється зі світоглядної та регулятивної" [4]. У коло діяльності функції входять співвідношення сак- ральної картини бачення світу, що утвердилась у пев- ному релігійному напрямку, з навколишнім середовищем та підтримка правил поведінки людини, продиктованих цим середовищем, що вже наділене сакральними яко- стями. Проте така точка зору не підтримується в релі- гієзнавчих колах, адже є прикладом надмірної деталі- зації функціональності релігії. Отже, екологічна діяльність релігійних організацій є прикладом дієвості функцій, які виконують релігія й релігійні організації в суспільстві, тому більш деталь- ного аналізу потребує питання екологічної діяльності християнських церков на рівнях теоретичному та ма- теріальному. Екологічна діяльність християнських конфесій на теоретичному рівні перш за все пов'язана з екологіч- ною освітою та вихованням, метою яких є формуван- ня екологічної свідомості та культури на еколого-етич- ному підґрунті. Тобто світоглядний аспект виступає на перший план, адже "саме через світогляд, а не в чис- тому теоретичному вигляді засвоюється певна систе- ма цінностей" [5]. Церква відкрита для активної співпраці з приро- доохоронними організаціями та освітніми установами в природоохоронній та етико-просвітницькій роботі. Екологічна освіта та виховання можуть стати части- ною християнської освіти та виховання, адже принци- пи й сутнісні характеристики не суперечать одне одно- му. Тому варто більш детально розглянути філософ- сько-етичні засади екологічної освіти й виховання, щоб продемонструвати екологічний потенціал християнсь- кої освіти. Метою екологічної освіти та виховання є підвищення екологічної свідомості людини, що веде до трансформації світоглядних орієнтирів, аксіологічних установок людини, її поведінки й спрямоване на фор- мування системи екологічно зорієнтованих знань та вмінь на теоретичному й практичному рівні. Як на- слідок, забезпечується розвиток в особистості відпо- відального ставлення до природи як до універсальної цінності. Завдяки екологічній освіті та вихованню здійснюється засвоєння провідних ідей, основних по- нять і наукових фактів, на основі яких визначається оптимальна взаємодія людини і природи, оволодіння практичними вміннями та навичками раціонального по- міркованого природокористування, передбачення можливих наслідків своєї діяльності в природі, фор- мування поняття про взаємозв'язки в природі, фор- мування активної діяльнісної позиції щодо поліпшення й збереження природного середовища. ФІЛОСОФІЯ PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 3 (103) травень-червень 2010 р. ЕКОНОМІКА 99 Екологічна освіта та виховання стають складовою просвітницької діяльності християнських церков. Не- обхідність сприянню духовно-моральної освіти людей підтверджується словами: "Тож ідіть, і навчіть всі на- роди…навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів" [Мт. 28:19]. Християнська традиція в аспекті екологіч- ної освіти та виховання містить потенціал, адже при- рода в християнському розумінні постає як частина творіння і цінність її у зв'язку з Творцем. Конкретизуючи реалізацію проведення екологічної освіти та виховання, В. Борейко пропонує такі напрям- ки екологічної діяльності (які є актуальними і для хрис- тиянських церков): популяризація апокрифів, релігій- них розповідей, легенд, що позитивно впливають на охорону природи; розробка спеціальних проповідей, що закликають до охорони флори і фауни; уведення та популяризація культу святих покровителів екології тощо; видання та розповсюдження літератури приро- доохоронної тематики; розповсюдження екологічних знань шляхом уведення курсу екології для семіна- ристів та для учнів недільних шкіл; проведення палом- ництв, конференцій, релігійних фестивалів, міжконфе- сійних форумів, присвячених питанням охорони при- роди; участь у розробці та поширенні екологічної ети- ки [6]. Християнські церкви проводять заходи, що сприя- ють формуванню екологічної освіти та виховання. Реалізація цього відбувається в межах культової і позакультової діяльності християнських церков. У культовій діяльності християнські церкви вво- дять зорієнтовані на етику й екологію святкування та проповіді. Наприклад: по-перше, за ініціативи Констан- тинопольського Патріарха Димитрія I у 1989 р. було засновано святкування Дня Творця як християнське екологічне свято, що відзначається щорічно 1 (14) вересня. До цієї ініціативи приєднались багаточисельні православні, католицькі та протестантські церкви. По- друге, французький зоолог Дідьє Маршесо з метою охорони тюленів у Греції звернувся з проханням до місцевих священників увести у свої проповіді заклик не винищувати тварин, що мало позитивний ефект. По- третє, у 1979 р. Іоанн Павло ІІ офіційно назвав видат- ного християнського мислителя Франциска Ассізько- го покровителем екологів. У позакультовій діяльності еколого-просвітницькі ініціативи реалізуються в християнських освітніх зак- ладах та під час семінарів, симпозіумів, конференцій, де підіймаються питання, пов'язані з теоретичним ос- мисленням екологічних проблем і практичні питання екологічного захисту окремих природних об'єктів. Низ- ку зустрічей, симпозіумів та конференцій було про- ведено Константинопольським Патріархом Варфо- ломеєм І. В Екологічному інституті Халкі проведено семінари, на яких розглядались різні аспекти захисту навколишнього середовища: питання співвідношен- ня екологічної освіти та релігійної освіти, екологічна етика в контексті християнської, проблема зв'язку екологічних проблем із іншими соціальними пробле- мами людства, правові аспекти охорони навколиш- нього середовища. Створений за ініціативи Варфо- ломея І Комітет з науки та релігії провів низку міжна- родних, міжконфесійних симпозіумів у межах проек- ту "Релігія, наука та навколишнє середовище", під час яких представники християнських і нехристиянських конфесій, науковці та екологи обговорювали пробле- ми забруднення водних ресурсів планети (Симпозіум I - "Егейське море" (1995 р.), Симпозіум II - "Чорне море в умовах кризи" (1997 р.), Симпозіум III - "Річка Життя - Дунай" (1999 р.), Симпозіум IV - "Адріатичне море" (2002 р.), Симпозіум V - "Балтійське море" (2003 р.), Симпозіум VI - "Амазонка: Джерело життя" (2006 р.), Симпозіум VII - "Арктика - дзеркало життя" (2007 р.), Симпозіум VIII - "Велика річка Міссісіпі: відновлення балансу" (2009 р.)). Проте варто розглянути екологічну діяльність хри- стиянських церков, виходячи на практичну площину проблеми, що передбачає залучення християнських церков до природоохоронних організацій та проектів. У межах таких проектів теоретичний рівень екологіч- ної діяльності поєднується з матеріальним, тобто пред- ставники релігійних організацій залучаються до захисту навколишнього середовища. Вони беруть участь у природоохоронних проектах, що діють на різних рівнях (міжнародному, регіональному та місцевому). На міжнародному рівні можна говорити про екологічну діяльність християнських церков, що або об'єднані в міжнародну організацію з метою захисту навколиш- нього середовища, або належать до екологічного про- екту певної міжнародної організації. Коли йдеться про регіональний рівень, мається на увазі екологічна діяльність певної християнської конфесії, течії, напрям- ку в певному регіоні. Місцевий рівень передбачає еко- логічну діяльність навколо певної громади, парафії чи церкви. Екологічну діяльність здійснюють представники різних релігій (християн у тому числі) спільно з приро- доохоронним організаціями на міжнародному рівні в межах таких проектів, як Альянс релігій та захисту при- роди (ARC - Alliance of Religions and Conservation), Роча, Християнська вегетаріанська асоціація (CVA - Christian Vegetarian Association), Ініціатива об'єдна- них релігій (URI - United Religions Initiative), проект Справедливість, мир, творіння Всесвітної Ради Цер- ков, Сестри Землі. Яскравим прикладом об'єднання представників різних релігій із природоохоронною організацією з метою збереження природи було запрошення прези- дента Всесвітнього фонду дикої природи (WWF) до співпраці з лідерами таких релігій, як буддизм, христи- янство, іслам, індуїзм та іудаїзм у 1986 р. Зустріч, яка відбулась у м. Ассізі (Італія) дала початок утворенню Союзу релігій та захисту природи, що остаточно офор- мився в 1995 р. Після цієї зустрічі члени Всесвітнього фонду дикої природи розробили програму роботи з кожною релігією із широким спектром природоохорон- них проектів. До 1995 р. до Альянсу приєднались ще такі релігії, як бахаїзм, даосизм, джайнізм та сикхізм. У 2000 р. представники синтоїзму та зороастризму та- кож долучились до співпраці. Таким чином, Союз релігій та захисту природи є міжнародною мережею релігій- них та природоохоронних організацій, що реалізову- ють екологічні проекти, засновуючись на священних книгах, віровченні, традиціях та звичаях, засобах ма- сової інформації. Організація реалізує такі екологічні проекти, як управління лісовими господарствами, органічне землеробство, альтернативні джерела енергії, соціально відповідального інвестування, освіт- ні проекти, створення заповідних зон тощо. Християн- ські церкви в Альянсі залучені до ряду екологічних проектів, серед яких такі: 1. У 1999 р. священнослужителі, що представляють громаду католиків у штатах Айдахо, Орегон, Монтана і Вашингтон, та Британської Колумбії закликали вжити термінових заходів для припинення забруднення річки Колумбія. Було проведено цілу низку слухань, резуль- татом чого стало укладання Пастирського послання, у якому закликали до дій політиків, економістів, аг- раріїв. ФІЛОСОФІЯ PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com 100 № 3 (103) травень-червень 2010 р. ЕКОНОМІКА 2. Проект "Тимор-Верде". Католики Східного Тимо- ру мають змогу підвищувати свій рівень екологічних знань завдяки освітнім проектам при католицьких церквах, а також брати участь в озелененні земель на- вколо парафій. Здійснюються програми зі збережен- ня та покращення лісового господарства країни. 3. Проект "Екопобратими". Це семирічний екологіч- ний проект, суть якого полягає в допомозі християн нерозвинутим країнам Африки, що страждають від зміни клімату. Результати зміни клімату відчувають місцеві громади в країнах Африки на південь від Са- хари, що проявляється у випаданні значної кількості опадів, значних припливів води, деградації земель та інших екологічних диспропорціях. У 2007 р. після Все- африканської конференції церков у Найробі, Кенія опублікувала результати дослідження, які проводились серед чотирьох національних рад церков і 71 церкви, що розташовані в основному на південь від Сахари. Результати показали, що представники більшості цер- ков в Африці з метою досягнення екологічно сталого розвитку потребують партнерства та допомоги (фінан- сової, економічної, технічної). До переліку практичних проектів увійшли проект засадження лісів у Конго, що проводиться членами Армії Спасіння; реставрація деградованих земель в Гані, яка проводиться через Євангельську Пресвітеріанську церкву; програми зі збереження природного середовища в регіоні Кіліман- джаро в Танзанії здійснює Євангельсько-лютеранська церква; екологічна освіта в рамках богословських інститутів і приходів здійснюється завдяки Англі- канській церкві в Кенії. 4. П'ятнадцять православних черниць у долині річки Рон (Франція) заснували в 1991 р. монастир у занедбаному фермерському комплексі. За фінансо- вої підтримки Альянсу релігій та захисту природи чер- ниці обрали 10 гектарів для відновлення лісового гос- подарства. 5. Громада лютеран Індонезії розробила програми, спрямовані на захист навколишнього середовища цієї країни. Проводиться кампанія з боротьби із забруд- ненням озера Тоба, з ерозією ґрунтів, лісовідновлю- вальні роботи, захист місцевого національного парку. Усі ці практичні заходи підкріплюються семінарами, проповідями, освітніми програмами й церковними проектами з метою підвищення обізнаності про клю- чові екологічні проблеми. 6. Бенедиктинські сестри Латинської Америки в 2007 р. за підтримки Альянсу релігій та захисту приро- ди та Світового банку опублікували екологічний по- сібник "Прислухаючись до землі" для незаможних сільських і міських громад. Також бенедиктинці залу- чені до відновлення лісових масивів Ріо-Бранко (Бра- зилія). 7. Маронітська католицька церква Лівану взяла під свою опіку та захист природні об'єкти, долину Кадіша та ліс Харісса. "Долина святих" - так ще називають цю місцевість, яка слугувала місцем ізоляції від пере- слідувачів маронітів, тут знаходяться могили багатьох патріархів цієї церкви. У червні 2003 р. церква засну- вала управління екологічного захисту лісів. 8. Євангелічний альянс Папуа-Нової Гвінеї, що включає представників лютеранства, англіканства та Вільної церкви, у травні 2003 р. провів нараду та прий- няв декларацію з метою проведення природоохорон- них акцій та впровадження екологічної освіти серед вірян. 9. У Великобританії створена мережа католицьких екологічних шкіл, у яких проводяться екологічні освітні програми та видаються екологічні бюлетені. 10 Англіканська церква і Фонд захисту природи створили мережу, що включає більше 5000 приходів по всій Великобританії, спрямованих на розвиток еко- логічної свідомості й залучення до екологічної діяль- ності парафіян. Серед екологічних ініціатив, запропо- нованих церквою, було висадження дерев, здійснене 7000 парафіями. 11. Католицькі бенедиктинські сестри в 2000 р. почали здійснювати програму розповсюдження еколо- гічної освіти, що здійснюється в школах штатів Пен- сільванія, Нью-Йорк та Онтаріо (США) і Канаді. Регу- лярно проводиться моніторинг якості води озера Ері та розробляються програми співпраці з місцевою вла- дою з питань очищення та екологічного управління ресурсами прісної води. 12. У 2000 р. Національна рада церков США спільно з Національним релігійним партнерством у галузі навколишнього середовища зобов'язалися співпрацювати з метою оприлюднення інформації та пропагандистської роботи щодо глобального потеплін- ня. Тридцять п'ять протестантських та православних церков об'єднались для боротьби зі зміною клімату. Національна рада церков займається розробкою та розповсюдженням заяв про зміну клімату, залучає гро- мадськість до заходів. У 2002 р. був проведений про- тест проти рішення президента США не схвалювати Кіотський протокол. 13. Громада методистів США в 2000 р. виступила з ініціативою ліквідації хлору в паперовій продукції, що використовується в церкві. Мета полягала у створенні споживчого попиту на папір без вмісту хлору по всій країні. Церква розробила стратегію споживчого тиску на паперову промисловість США [7]. Суть стратегії Союзу релігій та захисту природи - допомогти релігіям реалізувати свій потенціал, щоб бути активними в питаннях захисту навколишнього се- редовища й надати можливість світським групам виз- нати природоохоронний потенціал релігій та стати ак- тивними партнерами. Як видно, християнські церкви беруть участь у реалізації цієї стратегії, що підтверд- жується активною екологічною діяльністю в межах Союзу релігій та захисту природи. Висновки Таким чином, християнські церкви починаючи з дру- гої половини ХХ століття демонструють залучення до екологічної діяльності. Релігійні організації відкриті для активної співпраці з природоохоронними організація- ми та освітніми установами в природоохоронній та етико-просвітницькій роботі з метою сприяння підви- щенню екологічної обізнаності та об'єднання зусиль навколо екологічних проблем релігійних діячів, бого- словів, екологів, учених та вірян. Приклади участі представників християнських церков у природоохорон- них проектах свідчать про співпрацю екологів та хри- стиян, теоретичним підґрунтям якої виступає христи- янське соціальне вчення, що містить екологічні аспек- ти, та еколого-теологічні інтерпретації, здійснені в ме- жах християнських конфесій. Церква, завдяки своїй діяльності, може сприяти формуванню екологічної свідомості та екологічної поведінки людства. ЛІТЕРАТУРА: 1. Ліпич І. І. Екологічна діяльність в контексті культурологіч- ного синтезу / І. І. Ліпич // Політологічний вісник. - 2008. - № 31. - С. 34. 2. Гирусов Э. В. От экологического знания к экологическому сознанию / Э. В. Гирусов // Взаимодействие общества и приро- ФІЛОСОФІЯ PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 3 (103) травень-червень 2010 р. ЕКОНОМІКА 101 ды. Философско-методологические аспекты экологической про- блемы / [отв. ред. Е. Т. Фадеев]. - М. : Наука, 1986. - С. 153-154. 3. Гараджа В. И. Религиоведение / В. И. Гараджа. - [2-е изд., дополн.]. - М. : Аспект Пресс, 1995. - С. 170-171. 4. Огудин В. Л. Экологическая функция религии / В. Л. Огу- дин // Этнографическое обозрение. - 2001. - № 1. - С. 24. 5. Чорноштан Т. М. Філософсько-етичні засади екологічної освіти : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня кандидата філо- софських наук : спец. 09.00.10 "Філософія освіти" / Тамара Ми- колаївна Чорноштан ; Інститут вищої освіти Академії педагогіч- них наук України. - К., 2008. - С. 9. 6. Борейко В. Е. Экологические традиции, поверья, религи- озные воззрения славянских и других народов / В. Е. Борейко. - [3-е изд., дополн.]. - К. : Киевский эколого-культурный центр, 2003. - Т. 1. - С. 148-150. 7. Alliance of Religions and Conservation: Projects overview [Електронний ресурс]. - Режим доступу : // http://www.arcworld.org/ projects_overview.asp. I. Fenno THE CHURCH AND ENVIRONMENTAL PROBLEMS OF MANKIND This article is devoted to the analysis of Church role in environmental activities directions of environmental activities of religious organizations. The author demonstrates by the example of Christian churches the involvement of religious organizations in the protection of the environment. Key words: church, environmental activity, religious organizations, ecological education, protection of the environment. © І. Фенно Надійшла до редакції 10.05.2010 ФІЛОСОФІЯ УДК 316.772.5 Â²ÐÒÓÀËÜÍÀ ÐÅÀËÜÍ²ÑÒÜ ÒÀ Â²ÐÒÓÀË²ÇÀÖ²ß ÐÅÀËÜÍÎÑÒ² ІРИНА ЧАЙКА, кандидат філософських наук, доцент кафедри соціальної філософії та управління Запорізького національного університету У статті аналізуються особливості розширення меж реальності в інформаційну добу, яка перестає бути лише сукупністю об'єктів реального світу, що існують незалежно від людини і є предметом її рефлексії, тобто об'єктивною реальністю, і доповнюється численними проявами реальності віртуальної, що є породженням комп'ютерних мереж. Таким чином, відбувається віртуалізація реальності, що, з одного боку, може слугувати інструментом опти- мізації реальних суспільних взаємодій (електронний уряд, електронна комерція), а з іншого - породжувати в особи відчуття більшої комфортності перебування у віртуальному світі. Ключові слова: віртуальна реальність, віртуалізація реальності, мережеві спільноти. Постановка проблеми. Важливою ознакою пе- реходу до інформаційної стадії в розвитку людства стає суттєве розширення ролі інформаційної взаємодії в процесах, що мають місце в усіх без винятку су- спільних сферах. У деяких випадках ідеться про зрос- тання значення інформаційних технологій як інструмен- ту досягнення практичних завдань, в інших - про фак- тичне вбудовування в тканину реальності деяких фе- номенів, що є нематеріальними продуктами інформа- ційної взаємодії, здійснюваної засобами комп'ютерної техніки в різноманітних мережевих структурах, пере- важно в Інтернеті. Сама реальність у наші часи розширює свої межі, перестаючи бути лише сукупністю об'єктів реального світу, що існують незалежно від людини і є предметом її рефлексії, тобто об'єктивною реальністю, і допов- нюється проявами реальності віртуальної, що є пород- женням комп'ютерних мереж. Існування подібних тенденцій викликає великий перелік питань щодо правомірності розгляду про- дуктів віртуального світу як прояву реальності, особливостей світосприйняття особистості, що зану- рена у віртуальний світ, специфіки структури цієї осо- бистості. PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com

Церква і екологічні проблеми людства

Institution

Ähnliche Einträge