Ідеологічний вплив тоталітарної держави на шкільну освіту в 1970-1980 роках (на матеріалах Болгарії)
У статті розглядаються основні підходи до організації патріотичного, трудового, естетичного та ін. виховання шкільної молоді, доводиться ідеологічна заангажованість шкільного процесу, робиться спроба з'ясувати причини низької ефективності виховної роботи в умовах тоталітарної державної системи...
Gespeichert in:
| Datum: | 2009 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2009
|
| Schriftenreihe: | Схід |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20937 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Ідеологічний вплив тоталітарної держави на шкільну освіту в 1970-1980 роках (на матеріалах Болгарії) / Г. Докашенко // Схід. — 2009. — № 5 (96). — С. 74-77. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-20937 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-209372011-06-13T12:11:38Z Ідеологічний вплив тоталітарної держави на шкільну освіту в 1970-1980 роках (на матеріалах Болгарії) Докашенко, Г. Історія У статті розглядаються основні підходи до організації патріотичного, трудового, естетичного та ін. виховання шкільної молоді, доводиться ідеологічна заангажованість шкільного процесу, робиться спроба з'ясувати причини низької ефективності виховної роботи в умовах тоталітарної державної системи. Показано тяглість суспільно-виховної проблематики в освіті Болгарії в наш час. In the article the main approaches to the organization of the patriotic, laborer, aesthetic education of schoolchildren are considered, the ideological engaging of the process of education is proved, an attempt to reveal causes of low efficiency of educational work on the principles of totalitarianism is taken. 2009 Article Ідеологічний вплив тоталітарної держави на шкільну освіту в 1970-1980 роках (на матеріалах Болгарії) / Г. Докашенко // Схід. — 2009. — № 5 (96). — С. 74-77. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 1728-9343 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20937 94 (367) uk Схід Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історія Історія |
| spellingShingle |
Історія Історія Докашенко, Г. Ідеологічний вплив тоталітарної держави на шкільну освіту в 1970-1980 роках (на матеріалах Болгарії) Схід |
| description |
У статті розглядаються основні підходи до організації патріотичного, трудового, естетичного та ін. виховання шкільної молоді, доводиться ідеологічна заангажованість шкільного
процесу, робиться спроба з'ясувати причини низької ефективності виховної роботи в умовах тоталітарної державної системи. Показано тяглість суспільно-виховної проблематики в
освіті Болгарії в наш час. |
| format |
Article |
| author |
Докашенко, Г. |
| author_facet |
Докашенко, Г. |
| author_sort |
Докашенко, Г. |
| title |
Ідеологічний вплив тоталітарної держави на шкільну освіту в 1970-1980 роках (на матеріалах Болгарії) |
| title_short |
Ідеологічний вплив тоталітарної держави на шкільну освіту в 1970-1980 роках (на матеріалах Болгарії) |
| title_full |
Ідеологічний вплив тоталітарної держави на шкільну освіту в 1970-1980 роках (на матеріалах Болгарії) |
| title_fullStr |
Ідеологічний вплив тоталітарної держави на шкільну освіту в 1970-1980 роках (на матеріалах Болгарії) |
| title_full_unstemmed |
Ідеологічний вплив тоталітарної держави на шкільну освіту в 1970-1980 роках (на матеріалах Болгарії) |
| title_sort |
ідеологічний вплив тоталітарної держави на шкільну освіту в 1970-1980 роках (на матеріалах болгарії) |
| publisher |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Історія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20937 |
| citation_txt |
Ідеологічний вплив тоталітарної держави на шкільну освіту в 1970-1980 роках (на матеріалах Болгарії) / Г. Докашенко // Схід. — 2009. — № 5 (96). — С. 74-77. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
| series |
Схід |
| work_keys_str_mv |
AT dokašenkog ídeologíčnijvplivtotalítarnoíderžavinaškílʹnuosvítuv19701980rokahnamateríalahbolgaríí |
| first_indexed |
2025-07-02T21:29:17Z |
| last_indexed |
2025-07-02T21:29:17Z |
| _version_ |
1836572221158457344 |
| fulltext |
74
№ 5 (96) липень-серпень 2009 р.
ЕКОНОМІКА
УДК 94 (367)
²ÄÅÎËÎò×ÍÈÉ ÂÏËÈÂ
ÒÎÒÀ˲ÒÀÐÍί ÄÅÐÆÀÂÈ ÍÀ ØʲËÜÍÓ ÎѲÒÓ
 1970-1980 ÐÎÊÀÕ
(ÍÀ ÌÀÒÅвÀËÀÕ ÁÎËÃÀв¯)
ГАЛИНА ДОКАШЕНКО,
кандидат історичних наук, доцент кафедри вітчизняної і зарубіжної історії
Горлівського педагогічного інституту іноземних мов
У статті розглядаються основні підходи до організації патріотичного, трудового, естетич-
ного та ін. виховання шкільної молоді, доводиться ідеологічна заангажованість шкільного
процесу, робиться спроба з'ясувати причини низької ефективності виховної роботи в умо-
вах тоталітарної державної системи. Показано тяглість суспільно-виховної проблематики в
освіті Болгарії в наш час.
Ключові слова: тоталітаризм, виховання, освіта, ідеологізація, контроль.
Постановка проблеми. Європейський вибір су-
часної незалежної України призводить до необхід-
ності визнання першочерговості загальнолюдських
цінностей та принципів, серед яких важливе місце
належить знанням, що поступово перетворюються
на головну ознаку суспільного поступу. Значною лан-
кою процесу отримання знань завжди була і є шко-
ла, завдання якої сьогодні полягає не просто й не
тільки в передачі вже накопичених попередніми по-
коліннями знань та вмінь, а, перш за все, у форму-
ванні майбутнього громадянського суспільства че-
рез своїх теперішніх учнів. Означену функцію шко-
ли добре розуміли політики й державці всіх попе-
редніх етапів історичного розвитку людства, а тому
й будували шкільний простір, виходячи зі стратегіч-
ної лінії. Творчий і неупереджений аналіз цього прос-
тору, його здобутків і втрат набуває актуальності й
особливого значення на початку складного й важ-
ливого процесу відбудови національної школи.
Попередній період тоталітарного розвитку со-
ціалістичних країн (в тому числі й Болгарії, яка на-
копичила значні національні традиції розвитку
шкільної освіти) не є винятком. Його аналіз дасть
можливість уникнути певних помилок, зрозуміти
наслідки, виробити стратегію й тактику шкільного
будівництва ХХІ століття.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Су-
часна передова суспільна думка однозначно за-
судила тоталітаризм, однак це не означає зменшен-
ня уваги до цього політичного феномена минулого
століття. На сьогодні вже дана загальна характе-
ристика цього явища [1], але все ще недостатньо
досліджені аспекти конкретних його проявів та
особливостей в окремих сферах суспільного жит-
тя. Підтверджує це припущення й ситуація з осві-
тянською сферою, і якщо в Болгарії перші дослід-
ження в цьому напрямку з'явилися [2], то українсь-
ка історіографія значних успіхів поки не має. Цією
проблемою більшою мірою переймаються вчені-пе-
дагоги, які досліджують суто педагогічні аспекти
школи соціалістичного періоду [3].
Для розв'язання в роботі автор визначив такі зав-
дання: по-перше, проаналізувати основні напрямки
ідеологічної роботи школи, а по-друге, дослідити
зв'язок шкільних проблем із загальносуспільними
й таким чином визначити місце шкільної сфери в
ідеологічній системі тоталітарного суспільства.
Хронологічні межі охоплюють період від початку
1950-х рр., коли альтернативність історичного роз-
витку була вичерпана, і до кінця 1980-х років, які
означали перехід до постсоціалістичного періоду.
Виклад основного матеріалу. Залежність осві-
ти від політичної кон'юнктури яскраво проявилася
вже на початку означеного періоду в питаннях, по-
в'язаних із культом особи. У 1952 році, у період пе-
ребування В. Червенкова на посаді керівника партії
й держави, школи активно залучалися до участі в
змаганні, під час якого кожна школа, околія (район),
округ (область) давали йому особисто відповідну
обіцянку гарно вчитися й досягти нових успіхів. Обо-
в'язковим ставав звіт про виконання обіцяного за кож-
ним пунктом окремо. Так, у звіті заступника міністра
народної просвіти (офіційна назва відповідного
міністерства) М. Гешкова від 30 квітня 1952 р. про
підготовку до нового начального року на десяти сто-
рінках із 33 сторінок загального тексту характери-
зується стан виконання обіцянок: наприклад, шко-
ли м. Асеновград виконали обіцяне за всіма пункта-
ми; у місті Коларовград обіцянка покращити стан
шкільного реманенту виконана на 150 %, набір кан-
дидатів до учительських інститутів на 115 %; успіш-
но виконані обіцянки в 40 околіях Хасковського ок-
ругу. Однак із показниками успішності не все га-
разд: у старших класах середній показник із бол-
гарської мови по країні загалом становить 3,39 бала,
із математики - 3,36 бала, в інших класах аналогічні
показники також не досягають і 4 балів. Автор до-
повіді, прагнучи з'ясувати причини цього, приходить
ІСТОРIЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 5 (96) липень-серпень 2009 р.
ЕКОНОМІКА 75
до висновку, що освітянське міністерство проявляє
недостатню вимогливість і контроль, звітність уза-
галі в незадовільному стані, одним словом, воно "не
оволоділо більшовицьким стилем роботи" [4].
Штучне звеличування вождя відчутне й в іншо-
му документі - протоколі засідання однієї з комісій
навчально-методичної ради міністерства від 25 серп-
ня 1955 р., де обговорювався діафільм "Парти-
занський рух в Болгарії 1941-1945 рр.". Серед за-
уважень до нього є цілком слушні, наприклад, поси-
лити емоційність викладення тексту, ширше показати
діяльність підпільних груп, у заключних кадрах виз-
начити успіхи боротьби тощо. Разом із цим окремо
виділено зауваження щодо необхідності у фільмі до-
даткової розповіді про створення радіостанції "Христо
Ботев" та висвітлення ролі В. Червенкова в ній [5].
Ситуація докорінно змінюється після відомих
подій 1956 року в СРСР (ХХ з'їзд КПРС, 14-25 люто-
го) та Болгарії (Квітневий пленум ЦК БКП, 2-6 квітня),
які поклали початок засудженню культу особи в краї-
нах. Уже в першій декаді травня того ж року (дуже
оперативно - Г. Д.) з'являється доповідна записка
міністра народної просвіти до ЦК БКП про очищен-
ня шкільних підручників від матеріалів, присвяче-
них Сталіну та Червенкову, у якій практично по кож-
ному підручнику наведено дані: у підручниках із
болгарської мови та літератури прибрали портрети,
цитати, розповіді про них, їх оцінки окремих пись-
менників і загальних проблем мовознавства та літе-
ратури; у підручниках із географії замалювали фо-
тографії селищ Горі та Златиці - місць народження
засуджених вождів; із навчальних посібників із му-
зики та співів вилучили пісні, у яких навіть згаду-
ються імена Сталіна й Червенкова; у підручниках з
основ дарвінізму прибрали цитати Сталіна; в інших
підручниках прибрали окремі фрази, наприклад, у
задачах із математики про Сталінський план пере-
творення природи [6]. У найбільш ідеологізованих
підручниках з історії переглянули майже весь текст
та ілюстрації (внесли 220 змін), відновили посилан-
ня в деяких цитатах на Леніна, які раніше безпідстав-
но приписували "вождю всіх народів", і поставили
завдання підготовки нових підручників [7]. Аналіз
указаної доповідної записки свідчить про глобальний
характер ідеологізації підручників як за змістом, так і
за формою, фактично, не існувало підручника, навіть
із суто природознавчого напрямку, який би не був
охоплений ідеологічними матеріалами.
Ідеологічне виховання учнів у другій половині
1950-х років характеризується дещо новою розста-
новкою акцентів, перш за все, посиленням уваги до
трудового виховання, особливо під час підготовки й
прийняття Закону "Про зміцнення зв'язку школи із
життям і про подальший розвиток народної освіти в
НРБ" (1959 р.). Одним із перших кроків стала стаття
академіка Т. Павлова в журналі "Народна освіта"
(болгарською "Народна просвета") із теоретичних
аспектів проблеми. Головна думка статті - інтег-
ральність праці, що виступає і спеціальним пред-
метом, який у старших класах проходить у формі
вивчення основ промислового та сільськогоспо-
дарського виробництва, й основою педагогічних
принципів у вигляді загальновиховного, дидактич-
ного, методичного, організаційного принципу. Саме
трудове виховання визначає суспільний характер і
завдання соціалістичної та комуністичної школи, усю
систему навчальної та виховної роботи в школі [8].
У цей же період освітянське міністерство приймає
кілька рішень із питань трудового виховання, у яких
закликає вчителів та учнів до активної участі у ви-
робничій та суспільно-корисній праці. Особливу ува-
гу приділяють позашкільним заходам трудового
спрямування - технічним та предметним гурткам,
виробничим екскурсіям, гуртку "Умілі руки" та ін. У
березні 1957 року школярів закликали до участі в акції
"Тиждень гір", під час якої під зелені насадження підго-
товлено 90 000 декарів гірських площ, засаджено
90 мільйонів гірських ділянок. Починаючи з 1958-
1959 навчального року, проводиться літня трудова
практика в молодіжних бригадах терміном 30 днів [9].
Нового змісту набуває й патріотичне виховання,
його складовими визначені соціалістичний патріо-
тизм, який означає любов і повагу до славного сьо-
годення та героїчної історії; інтернаціоналізм, який
означає любов і повагу до Радянського Союзу та
інших соціалістичних країн і неприйняття західного
способу життя, а також активну боротьбу за мир.
Таке пояснення дав тодішній лідер комуністів Тодор
Живков у своїй промові на ІХ з'їзді Дімітровської ко-
муністичної спілки молоді - болгарського аналогу ра-
дянського комсомолу (грудень 1958 р.). Не останнім
за значенням компонентом означена вірність ідеям
та справі БКП як мудрого й великого керівника краї-
ни на шляху до комунізму. Порівняно з подібними
промовами попередніх років в означеному виступі
відсутні заклики до любові й поклоніння радян-
ським та болгарським партійним лідерам, що ста-
ло наслідком засудження культу особи [10].
Невдовзі в доповіді до ЦК БКП про стан ідеоло-
гічного виховання в школі освітянське керівництво
інформує, що робота з патріотичного виховання кра-
ще проводиться в плані вивчення героїчного мину-
лого й недостатньо в плані формуванні любові до
СРСР, країн народної демократії, участі в боротьбі
за мир. Останнє стає обов'язковим гаслом соціалі-
стичної ідеології й незмінно присутнє в різних фор-
мах урочної та позаурочної роботи: вивчення історії
й сучасності міжнародного руху за мир, знайомство
з матеріалами міжнародних конференцій, проведення
регіональних конференцій із підтримки різнобічних
антивоєнних акцій, організація виставок образотвор-
чого мистецтва, літературних творів, спортивних за-
ходів антивоєнного спрямування тощо [11].
Проблема визначення основних напрямків і зав-
дань комуністичного виховання не припинялася про-
тягом усього соціалістичного періоду та інколи на-
бирала характеру суцільного нерозуміння ситуації.
Наприкінці 1960-х років у всьому світі активно об-
говорювали питання сексуальної революції. Не за-
лишилися осторонь і болгарські освітяни. Так, у
1968 р. у пресі з'явилося кілька статей про сексо-
логію як науку, про статеве виховання в родині й
школі. Реакція на них була різною, наприклад, ди-
ректор школи м. Самоков, критикуючи такі підхо-
ди, написав до редакції листа, у якому без будь-
яких сумнівів зауважив, що навіть сама думка про
позитивність інтимних стосунків суперечить мораль-
ним нормам соціалістичної дійсності. На щастя, його
точку зору не поділяли в міністерстві й запропону-
вали розробити навчальну програму з питань стате-
вого виховання відповідно до вікових та біологіч-
них характеристик дітей. Заняття проводити для
дітей і батьків окремо [12].
Ідеологічна робота взагалі й серед молоді зокре-
ма завжди була в центрі уваги болгарських комуністів,
вони прагнули об'єднати всі можливі сили - громадські
організації, вчительські колективи, родини. Саме таку
єдність пропонували учасники спеціального плену-
ІСТОРIЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
76
№ 5 (96) липень-серпень 2009 р.
ЕКОНОМІКА
му ЦК БКП з питань ідеологічної роботи у квітні
1962 року. Особливу увагу пленум приділив зада-
чам ідеологічної боротьби в умовах мирного
співіснування, підкреслюючи необхідність чіткого
пильнування проти буржуазної пропаганди [13].
Серед подальших кроків у галузі ідеологічного
виховання слід відзначити рішення міністерства в
1971 р. про введення в школах деяких округів сис-
теми керівництва та управління виховною роботою.
Це рішення приймається саме в той період, коли в
країні активно готуються до впровадження нового
типу школи - єдиної середньої політехнічної школи
(у болгарському варіанті скорочено ЕСПУ). Новому
типу школи потрібна нова система виховної роботи
[14]. У 1975 році вперше в Пазарджикському окрузі
розробляється комплексна цільова програма ство-
рення системи соціально-педагогічної діяльності,
спрямована на вдосконалення ідейно-політичного,
морального й трудового виховання учнівської мо-
лоді, вона охоплює роботу партійних, державних,
господарських органів та громадських організацій
серед підростаючого покоління. Діяльність усієї сис-
теми була спрямована на перетворення учнів на ак-
тивних суб'єктів власного розвитку та свідомих учас-
ників суспільного розвитку, а також на здійснення
зв'язку з реальною практикою життя. Ефективність
дії цієї системи перевірялася соціологічними опиту-
ваннями, які вже тоді (1981 р.) дали не дуже втішні
результати: наприклад, на запитання про роль шко-
ли в усебічному розвитку учнів 19,16 % батьків та
дітей дали позитивну відповідь, 40,03 % визначили,
що школа тільки закладає основи, 15,74 % зупини-
лися на тому, що школа створює умови для все-
бічного розвитку, решта (5,91 %) дала повністю не-
гативну відповідь. У вчителів, які ситуацією володі-
ють краще, відповіді ще більш категоричні: 9,11 % -
позитивна відповідь, 21,32 % згодні, що школа зак-
ладає основи, 22,84 % погоджуються з оцінкою про
створення часткових умов і 14,78 % висловилися
негативно. На запитання про ставлення до навчаль-
но-виробничої роботи школярі в 1976 р. відповіли
так: 32 % - "зазвичай нас використовують на допо-
міжних роботах"; 15 % - "робота одноманітна й не-
цікава"; 5 % - "ми виконуємо некваліфіковану робо-
ту". На ці ж запитання п'ять років потому, в 1981 р.,
відповіді показали погіршення оцінки і були відпо-
відно 38 % - 16 % - 8 % [15]. Недостатність досяг-
нень учнів в оволодінні виховними поняттями та
формуванні на їх основі конкретних умінь визнава-
ли й науковці [16].
Певне занепокоєння станом та наслідками ідео-
логічної роботи з'явилося в 1970-х роках і в керів-
ництва міністерства. Така ситуація не є випадковою,
адже саме цей період у сучасній історіографії по-
значено як період системної кризи соціалістичного
ладу. Одним зі свідчень такого занепокоєння стала
підготовка й проведення в 1970 році національної
наради "Школа - могутній ідеологічний інститут". У
офіційному викладенні конференція стала наступним
кроком на шляху вдосконалення ідеологічної робо-
ти. У нашому розпорядженні був проект доповіді та
зауваження до нього структурних підрозділів
міністерства й науковців в особі професора Г. Ґирги-
нова, у яких усі одностайно відзначили декларатив-
ний характер проекту, відсутність аналізу, шаблонні
вислови. Найбільш виважену оцінку дав професор,
який відзначив недостатність простого засвоєння
ідеологічних знань, необхідність отримання практич-
них результатів від ідеологічної роботи. На його дум-
ку, такими результатами повинно стати перетворен-
ня ідеологічних знань у світоглядні позиції, що про-
явиться в поведінці конкретної особи [17].
Прагненням досягти певних практичних наслідків
ідеологічної роботи стало й проведення низки соціо-
логічних досліджень із проблем ідеологічної боротьби
в сучасному світі, які згідно із завданням освітян-
ського міністерства були проведені в 1973-1974 рр.
центром соціологічних досліджень молоді ЦК ДКМС.
На три основні питання: 1) які джерела, канали, фор-
ми, засоби й об'єкти має ідеологічна диверсія з боку
капіталістичних країн?; 2) який вплив вона має на
учнів; 3) як організувати боротьбу проти ідеологіч-
ної диверсії в школі? - відповідали 2079 учнів се-
редніх шкіл і технікумів Плевенського округу, 906
учнів Хасковського округу й 497 учнів із Софії.
Більшість із опитаних можливість ідеологічної ди-
версії вважають реальною, а вірогідність її здійснен-
ня зростає в респондентів у напрямку від малень-
кого містечка до столиці, її основними каналами
назвали: засоби масової інформації, західну рекла-
му, туристичні враження, а формами і засобами:
"масову культуру", моду, поширення буржуазного
способу життя, провокації окремих осіб із "примітив-
ним мисленням" та ін. Певні наслідки від ідеологіч-
ної роботи можна помітити у відповідях на питання
про майбутнє людства, у яких від 65,8 % до 89,3 %
опитаних бачать його як комуністичний суспільний
лад. Загальні висновки авторів дослідження повинні
були б засмутити освітянських чиновників: дослід-
ження показало недостатній рівень політичної та іде-
ологічної поінформованості учнів, зниження ролі пар-
тійних та комсомольських організацій, значні мож-
ливості проникнення ворожих ідеологічних настанов
тощо. Рекомендації, на наш погляд, не мали в собі
ніяких нових положень і зводилися до вже відомих:
звернути увагу на конкретність та цілеспрямованість
ідеологічної роботи в школі, посилити роль засобів
масової інформації, ширше залучати громадські
організації й закликати партійні організації до прове-
дення більш наступальної тактики. Рішення міністер-
ства не викликає здивування, воно виходить із ус-
талених для того періоду форм діяльності - провес-
ти нараду за результатами дослідження й розроби-
ти заходи щодо поліпшення ідеологічної роботи в
школі [18].
Недоліки й зауваження до ідеологічного вихован-
ня повторюються протягом кількох десятиліть. Так,
у 1987 р., коли тоталітарна держава вже впритул на-
близилася до краху, Рада духовного розвитку при
Раді міністрів (протокол № 12 від 6.04.1987 р.) по-
вторює вже давно відомі й неефективні рекомендації
про відхід від формального проведення комуністич-
ного виховання школярів, необхідність забезпечен-
ня чіткої координації дій школи й родини, урахуван-
ня інтересів молодого покоління, підвищення якості
викладання ідеологічних дисциплін [19].
Школа ніколи не стояла осторонь від суспільних
проблем і питань. Прикладом може слугувати "На-
ціональна програма естетичного виховання народу",
яка одразу стала й завданням для освітян у плані
розробки власної єдиної системи естетичного вихо-
вання учнів усіх рівнів і типів навчальних закладів.
Складовими системи означили кілька традиційних,
на нашу думку, напрямків поліпшення підготовки
кадрів у галузі естетичного виховання, збагачення
матеріально-технічної бази для його проведення
(спеціальні пункти, присвячені обладнанню шкільних
кабінетів з літератури, музики, образотворчого мис-
ІСТОРIЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 5 (96) липень-серпень 2009 р.
ЕКОНОМІКА 77
тецтва), включення художньо-естетичної діяльності в
навчальний процес. Із цього питання в червні 1976 р.
відбулося спільне засідання керівництва Міністерства
народної просвіти та Комітету мистецтва й культури,
на якому створили спільну координаційну раду з ме-
тою виконання програми раннього виявлення, розвит-
ку й реалізації молодих талантів [20].
Постановка таких питань була й актуальною, і
гуманною, але більшість їх так і залишилася на те-
оретичному рівні, оскільки відсутність достатніх ма-
теріальних коштів, контролю за реалізацією про-
грам, бюрократизація суспільного життя тощо за-
лишали їх на папері. Через десять років після прий-
няття програми, у травні 1987 р., освітянський
міністр І. Дімітров на засіданні Ради духовного роз-
витку з гіркотою говорив про те, що 55 % випуск-
ників ідуть у професійні училища або на виробниц-
тво, де питання організації естетичного виховання
навіть не розглядаються [21]. Змінити ситуацію
можна було тільки найрадикальнішими засобами,
які й відбулися в країні, починаючи з "палацового
перевороту" кінця 1989 року, тобто усунення від
влади Тодора Живкова й зміни стратегічного курсу
суспільного розвитку.
Висновки
Освітянська сфера соціалістичної Болгарії точно
відтворювала наявні суспільні проблеми в країні, а
кризові явища в економічній, політичній, ідеологічній
сферах знайшли свої прояви й у школі. Ідеологічна
робота охопила всі верстви шкільництва, але роз-
рив теорії й практики соціалістичного розвитку
призвів до зниження ефективності цієї роботи, і на-
буті знання з ідеологічних питань так і не перетвори-
лися на світоглядні позиції та норми поведінки. Важ-
ко також позитивно оцінити методи проведення ідео-
логічної роботи, які базувалися на суворому конт-
ролі, чіткому й безальтернативному визначенні форм
її проведення, жорсткій підзвітності. Разом із тим,
проблеми організації комплексного підходу до ви-
ховних питань, значна увага таким виховним аспек-
там, як, наприклад, естетичне та патріотичне вихо-
вання не втратили своєї актуальності й сьогодні. Ця
проблема може й повинна стати предметом особли-
вої уваги фахівців-педагогів й особливо практиків
шкільної освіти сьогодення.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Кацарски И. Тоталитарният социализъм / Иван Ка-
царски. - София, 1994. - 372 с.; Політологія : [підруч. в двох
кн.] / Колодій А., Марченко В., Климанська Л., Космина Я. - К.,
2000. - С. 434-470; Игрицкий Ю. И. Тоталитаризм вчера, се-
годня, …завтра? / Ю. И. Игрицкий // Политические исследо-
вания. - 1998. - № 4. - С.181-190; Истягин Л. Г. Исследования
по тоталитаризму: в поисках нового обоснования концеп-
ции / Л. Г. Истягин // Политические исследования. - 1997. -
№ 2. - С. 180-191 та ін.
2. Маринова-Христиди Р. Българското образование между
съветизацията и традицията 1948-1959 / Румяна Марино-
ва-Христиди. - София, 2006. - 298 с.; Цонева П. Управлени-
ето на училище то в България от началото на ХІХ век до
1989 година / Пенка Цонева. - София, 2007. - 216 с.; Чичовс-
ка В. Политиката срещу просветната традиция / Весела
Чичовска. - София, 1995. - 458 с.
3. Клімова Г. Г. Освіта і цивілізація / Г. Г. Клімова. - Х.,
1996. - 128 с.; Національна освіта та шкільництво. Всесвітній
форум українців. 22 серпня 1992 р. - К., 1993. - 286 с.; Харчен-
ко С. Я. Методология и методы соціально-педагогических
исследований / Харченко С. Я., Кратинов Н. С., Чиж А. Н.,
Кратинова В. А. - Луганск, 2001. - 216 с.
4. Централен державен архив на Република България (далі
ЦДА на РБ). - Ф. 142, оп. 9, од. зб. 149, арк. 23-32.
5. Там само. - Оп. 11, од. зб. 303, арк.2-6.
6. Там само. - Оп. 12, од. зб. 51, арк. 1-11.
7. Там само. - Ф. 1 Б, оп. 16, од. зб. 88, арк. 17-22.
8. Павлов Т. За по-нататъшното развитие на образовани-
ето в България по пътя на постепенната му политехнизация
/ Тодор Павлов // Народна просвeта. - 1957. - № 11. - С. 1-21.
9. Маринова-Христиди Р. Указ. праця. - С. 196.
10. Живков Т. Димитровският комсомол и неговите за-
дачи в борбата за комунизъм. Реч на Девети конгрес на
ДКМС 1 декември 1958 година / Тодор Живков. Избрани съчи-
нения. - Т. 4 : Юни 1958 - декември 1958. - София : Партиздат,
1975. - С. 486-499.
11. Маринова-Христиди Р. Указ. праця. - С. 198-200.
12. ЦДА на РБ. - Ф. 1Б, оп. 16, од. зб. 39, арк. 2-8.
13. За състоянието и задачите на идеологическата рабо-
та на партията. Решение на пленума ЦК БКП. 20-21.04.1962 //
БКП в резолюции и решения на конгресите, конференциите,
пленумите и политбюро на ЦК. - Т. V. - София : Партиздат,
1965. - С. 665-695.
14. ЦДА на РБ. - Ф. 142, оп. 20, од. зб. 3, арк. 1-4.
15. Стоянов П. Соціально-педагогическая система в На-
родной Республике Болгарии / П. Стоянов. - М., 1988. - С. 9,
160, 175, 199.
16. Тачев И. Б. Основы системы нравственного воспи-
тания учащихся восьмилетней школы Народной Республики
Болгарии : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд.
пед. наук / И. Б. Тачев. - М., 1972. - С. 11.
17. ЦДА на РБ. - Ф. 142, оп. 21, од. зб. 70, арк. 1-8, 110-119.
18. Там само. - Оп. 22, од. зб. 5, арк. 10-11,24-27, 30-32,
44, 47.
19. Там само. - Ф. 136, оп. 69, од. зб. 13, арк. 18-19, 26.
20. Там само. - Ф. 142, оп. 24, од. зб. 81, арк. 3-17.
21. Там само. - Ф. 136, оп. 69, од. зб. 22, арк. 59.
H. Dokashenko
GUIDELINES IDEOLOGICAL IMPACT OF THE TOTALITARIAN STATE ON THE
SCHOOLING (ON THE MATERIAL OF BULGARIA)
In the article the main approaches to the organization of the patriotic, laborer, aesthetic education of schoolchildren
are considered, the ideological engaging of the process of education is proved, an attempt to reveal causes of low
efficiency of educational work on the principles of totalitarianism is taken.
Key words: totalitarianism, education, inspection, upbringing, ideologyzing.
© Г. Докашенко
Надійшла до редакції 14.07.2009
ІСТОРIЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|