Аналіз ландшафтного різноманіття Миколаївської області
В статті виділено сучасні проблеми, що існують в природно-заповідному фонді Миколаївської області. Розроблено механізм оптимізації природно-заповідного фонду. Виділено основні положення оптимізації. Представлені рекомендації щодо територіальної організації об'єктів природно-заповідного фонду....
Gespeichert in:
| Datum: | 2006 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2006
|
| Schriftenreihe: | Культура народов Причерноморья |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/21025 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Аналіз ландшафтного різноманіття Миколаївської області / Л.І. Патрушева // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 82. — С. 15-17. — Бібліогр.: 17 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-21025 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-210252011-06-15T12:06:39Z Аналіз ландшафтного різноманіття Миколаївської області Патрушева, Л.І. Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ В статті виділено сучасні проблеми, що існують в природно-заповідному фонді Миколаївської області. Розроблено механізм оптимізації природно-заповідного фонду. Виділено основні положення оптимізації. Представлені рекомендації щодо територіальної організації об'єктів природно-заповідного фонду. В статье выделено современные проблемы, которые существуют в природно-заповедном фонде Николаевской области. Разработано механизм оптимизации природно-заповедного фонда. Выделено основные положения оптимизации. Представлены рекомендации по территориальной организации объектов природно-заповедного фонда. The article is devoted to the current problems of Mykolayiv region's natural reserve fund. Author tells about developed mechanisms of ist optimization and gives recommendations on territoriel organization of natural reserve fund objects. 2006 Article Аналіз ландшафтного різноманіття Миколаївської області / Л.І. Патрушева // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 82. — С. 15-17. — Бібліогр.: 17 назв. — укp. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/21025 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| spellingShingle |
Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ Патрушева, Л.І. Аналіз ландшафтного різноманіття Миколаївської області Культура народов Причерноморья |
| description |
В статті виділено сучасні проблеми, що існують в природно-заповідному фонді Миколаївської області. Розроблено механізм оптимізації природно-заповідного фонду. Виділено основні положення оптимізації. Представлені рекомендації щодо територіальної організації об'єктів природно-заповідного фонду. |
| format |
Article |
| author |
Патрушева, Л.І. |
| author_facet |
Патрушева, Л.І. |
| author_sort |
Патрушева, Л.І. |
| title |
Аналіз ландшафтного різноманіття Миколаївської області |
| title_short |
Аналіз ландшафтного різноманіття Миколаївської області |
| title_full |
Аналіз ландшафтного різноманіття Миколаївської області |
| title_fullStr |
Аналіз ландшафтного різноманіття Миколаївської області |
| title_full_unstemmed |
Аналіз ландшафтного різноманіття Миколаївської області |
| title_sort |
аналіз ландшафтного різноманіття миколаївської області |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2006 |
| topic_facet |
Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/21025 |
| citation_txt |
Аналіз ландшафтного різноманіття Миколаївської області / Л.І. Патрушева // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 82. — С. 15-17. — Бібліогр.: 17 назв. — укp. |
| series |
Культура народов Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT patruševalí analízlandšaftnogoríznomaníttâmikolaívsʹkoíoblastí |
| first_indexed |
2025-07-02T21:32:42Z |
| last_indexed |
2025-07-02T21:32:42Z |
| _version_ |
1836572436297940992 |
| fulltext |
Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ
15
Патрушева Л.І.
ЩОДО ОПТИМІЗАЦІЇ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ МИКОЛАЇВСЬКОЇ
ОБЛАСТІ
Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими чи практичними зав-
даннями. Сучасний стан та зміни, що відбуваються в природно-заповідному фонді (ПЗФ) Миколаївської
області, останнім часом, вимагають його перегляду та реорганізації. Відсутність системного комплексного
моніторингу об’єктів ПЗФ приводить до трансформації, а іноді і до повної деградації унікальних територій.
Деколи їх відновлення після неконтрольованого втручання стає неможливим. Так ми поступово втрачаємо
окремі види рослинного та тваринного світу і ЛК в цілому.
Види негативної діяльності різні: розорання цілинного степу на схилах (регіональний ландшафтний
парк “Тилігульський”), створення відвалів шламосховища (ботанічна пам’ятка природи “Старогаліцинівсь-
ка”), проведення лісотехнічних заходів (заповідне урочище “Андріївське”), заповнення руслового водосхо-
вища (регіональний ландшафтний парк “Гранітно-степове Побужжя”), приватизація земель (регіональний
ландшафтний парк “Кінбурнська коса”) та ін., а наслідки однакові. Вони завжди є небажаними спочатку для
оточуючого середовища, а згодом і для людини.
Зважаючи на вкрай негативну ситуацію в регіоні виникла необхідність у створенні ефективно діючого
механізму збереження та відновлення об’єктів ПЗФ.
Аналіз попередніх досліджень. Проблема оптимізації (ПЗФ) активно обговорюється у вітчизняній нау-
ці. Їй присвячені роботи О.В. Аріон [2], С.Ю.Поповича [15], В. І. Олещенка [14], В.І. Гетьмана [5], В.
П.Коржика [12] та ін. В контексті цієї проблеми розглядаються питання:
- збереження, класифікації та методів визначення біологічного та ландшафтного різноманіття в роботах
М.О. Маринича [13], П.Г.Шищенка [8], В.М. Пащенка [14], М.Д. Гродзинського [8,9], В.Т. Гриневець-
кого [7], А.О. Домаранського [10] та ін;
- ландшафтної репрезентативності об’єктів ПЗФ в роботах В.М. Пащенка [15], В.П. Брусака [3] та ін.;
- функціонального зонування об'єктів ПЗФ в роботах В.П. Брусака та Д.А. Кричевської [3], О.В.Аріон [1]
та ін.;
- гуманістичного значення об’єктів ПЗФ в роботах К.М.Горба [6], Ж.І. Бучко [4] та ін.
Формулювання цілей статті. Враховуючи попередні наукові здобутки та особливості ситуації що
склалась в регіоні дослідження, було визначено мету: розробити оптимальну мережу об’єктів ПЗФ та діє-
вий механізм її збереження. Досягти мети можливо за умови виконання таких завдань:
1. визначити керівні положення щодо мережі об’єктів ПЗФ;
2. проаналізувати сучасний стан ПЗФ регіону;
3. визначити координаційні центри заповідної справи;
4. виділити території підпорядкування координаційним центрам.
Виклад основного матеріалу дослідження. При розробці територіальної організації мережі об’єктів
ПЗФ має приділятись увага, як природній так і соціально-економічній структурі регіону У проектуванні оп-
тимальної мережі об'єктів ПЗФ за основу варто взяти природний біосферний каркас з накладеними на ньо-
го антропогенними утвореннями [11]. Об'єкти ПЗФ є складовими елементами природно-господарських те-
риторіальних систем (ПГТС) [17], тому їх територіальна організація повинна бути тісно пов'язаною з гори-
зонтальною структурою ПГТС.
По суті мережа об’єктів ПЗФ є штучним утворенням, проте в її основі лежать природні ландшафтні
комплекси (ЛК) і створюється вона саме для їх збереження. Тому для її оптимізації потрібно, по можли-
вості, врахувати всі природні особливості регіону. Однозначно слід відмовитись від штучної диференціації
та штучних обмежень об’єктів мережі. Для цього по-перше потрібно розглядати ПЗФ відокремлено від
адміністративних кордонів, оскільки адміністративний поділ є випадковим по відношенню до природних
явищ тому він не може надати уявлення про закономірності розташування природних умов та ресурсів [11].
По-друге для обмеження об’єктів ПЗФ під час їх виділення враховувати границі ЛК.
При розробці оптимальної мережі об’єктів ПЗФ ми користувались такими положеннями:
1. Елементами мережі є різнорангові ЛК. Межі кожного об’єкта ПЗФ слід проводити відповідно меж ЛК
проте можуть існувати причини коли доводиться використовувати межі господарських об’єктів (доро-
ги, лісосмуги, кордони лісу або населених пунктів тощо).
2. Мережа не є територіально суцільною, але окремі елементи повинні поєднуватись моніторинговими
спостереженнями, системою управління.
Всі об‘єкти відокремлені та розташовані на значній відстані один від одного. Їх досить складно контро-
лювати. Тому вони можуть втратити свою цінність з причин необізнаності населення про їх існування, ни-
зької екологічної культури, неможливості проводити повноцінний моніторинг, браку фахівців в обласних
управлінських структурах та ін. Таким чином ми пропонуємо об’єднати всі існуючі та перспективні об’єкти
ПЗФ в мережу, в нашому розумінні, це може відбуватись за результатами ландшафтознавчого аналізу існу-
ючих та перспективних об’єктів ПЗФ. Об’єкти з подібними ЛК пропонуємо об’єднати в окремі регіони
межі яких відповідали б межам видів ландшафтів. Кожен з них може бути представлений у вигляді моноце-
нтричної моделі. Функції центра будуть виконувати об’єкти ПЗФ які мають свою адміністрацію, а підпо-
рядкованими йому стануть дрібні об’єкти (заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища)
Особливістю ПЗФ Миколаївської області є те що в кожному такому регіоні створено мінімум один
об’єкт ПЗФ високої категорії (регіональний ландшафтний парк (РЛП), національний природний парк
(НПП), природний заповідник (ПЗ), біосферний зповідник (БЗ)). Саме на них можуть бути покладені функ-
Патрушева Л.І.
ЩОДО ОПТИМІЗАЦІЇ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
16
ції моніторингу та управління всіма дрібними об’єктами розташованими на території регіону.
3. Мережа має виконувати екологічну, ресурсну, біотичну, соціальну та ін. функції. Забезпечити їх вико-
нання можливо при наявності достатньої кількості об’єктів та оптимальної площі кожного з них, а
також за рахунок встановлення різних режимів природокористування. Це стане можливим за умов
утворення нових та підтримки вже існуючих об’єктів різних природоохоронних категорій.
4. Довготривале існування та ефективне виконання покладених на мережу функцій можливо в умовах її
постійного розвитку та достатнього розширення. За результатами тривалого комплексного моніторин-
гу режим функціонування об’єктів доцільно корегувати. Запропонований нами варіант мережі не є ос-
таточним, вона може бути змінена в процесі подальших досліджень.
5. Ефективне функціонування буде можливим при наявності відповідного управління. Для виконання
цього положення ми пропонуємо внести деякі зміни до діючої системи:
- Вивести заповідні об'єкти з підпорядкування обласним управлінням екології та природних ресурсів.
Об’єкти всіх рівнів підпорядкувати загальнодержавним структурам.
- Створити регіональні центри заповідної справи відповідно до фізико-географічного районування Укра-
їни. Наприклад Причорноморсько-Приазовський центр який може об'єднати Дністровсько-
Дніпровський північно-степовий, Причорноморський середньостеповий та Причорноморсько-
Приазовський сухостеповий фізико-географічні краї.
- В межах регіону визначити місцеві координаційні центри на базі об’єктів ПЗФ, що мають адміністрації
та підпорядкувати до них дрібні об’єкти.
Система заходів оптимізації та їх спрямованість визначається категорією об’єктів ПЗФ. У рамках їх оп-
тимізації виділяють два генеральні напрями: відновлення та збереження ландшафтних комплексів. Крім то-
го заходи спрямовані на збереження особливо цінних ландшафтних комплексів поділяють на дві групи: за-
ходи щодо їх підтримання у певному стані та заходи щодо обмеження будь якого впливу на них [2].
На нашу думку для створення оптимальної мережі об’єктів ПЗФ в Миколаївській області є всі переду-
мови: вдале розташування діючих об’єктів ПЗФ високих природоохоронних категорій; достатня кількість
унікальних та репрезентативних дрібних об’єктів ПЗФ; існування перспективних для заповідання ділянок.
В області виділено шість регіонів. Які мають представлений набір ЛК
РЛП “Гранітно-степове Побужжя” репрезентує північно-степові різнотравно-типчаково-ковилові з
байрачними дібровами ЛК а саме:
- лесові височини сильно розчленовані з долинами, балками та ярами врізаними в докембрійські породи з
чорноземами звичайними середньо гумусними глибокими;
- лесові височини розчленовані з долинами, балками та ярами врізаними в докембрійські породи, з чор-
ноземами звичайними мало гумусними;
- лесові височини розчленовані балками та ярами врізаними в докембрійські породи, з чорноземами зви-
чайними середньогумусними.
РЛП “Приінгульський” знаходиться на території регіону тому можна запропонувати розглядати його, у
майбутньому, не як самостійний об’єкт, а як підрозділ НПП “Гранітно-степове Побужжя”. Тим більше, що
на цей час, він існує тільки на папері.
До ПЗ “Єланецький степ” підпорядкувати територію що охоплює північно-степові різнотравно-
типчаково-ковилові з байрачними дібровами ЛК:
- лесові височини розчленовані, з долинами, балками та ярами врізаними в неогенові відклади з чорно-
земами звичайними малогумусними;
- лесові низовини, розчленовані ярами та широкими балками врізаними в неогенові відклади, з чорнозе-
мами звичайними малогумусними.
Також середньо степові типчаково-ковилові ЛК:
- лесові низовини, хвилясті розчленовані балками та ярами, з чорноземами південними малогумусними;
- лесові низовини, розчленовані степовими балками (роздолами), з чорноземами південними малогуму-
сними;
- лесові низовини, з чорноземами південними малогумусними;
Територію регіону може бути переглянуто відповідно до об’єктів Одеської та Херсонської областей.
РЛП “Тилігульський“ необхідно об’єднати з аналогічним РЛП в межах Одеської області і можливо в
майбутньому підвищити категорію до НПП. В такому вигляді він може координувати дії в регіоні що охоп-
лює частково середньо степові типчаково-ковилові ЛК, а саме лесові низовини, з чорноземами південними
малогумусними. Крім того південно-степові полиново –злакові ЛК до яких належать:
- лесові низовини, з чорноземами південними слабосолонцюватими в комплексі з темнокаштановими
солонцюватими глейовими ґрунтами;
- лесові низовини, з чорноземами південними слабосолонцюватими в комплексі з темнокаштановими
солонцюватими ґрунтами;
- лесові низовини, з темнокаштановими солонцюватими ґрунтами в комплексі з солонцями та лучними
солончакуватими ґрунтами і глеєсолодями подів.
РЛП “Кінбурнська коса” представляє піщані терасові та давньодельтову горбисті низовини, з дернови-
ми та слабогумусованими піщаними ґрунтами, дубово-березовими та осиково-вільховими перелісками.
Крім півострова ці ЛК в межах Миколаївської області ніде не зустрічаються. Тому територію впливу цього
об’єкту доцільно розглядати узгоджено з Херсонською областю.
Поза увагою залишається ділянка на північному заході області розташована в лісостеповій ланд-
шафтній зоні де сформувались:
Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ
17
- лесові височини, сильно розчленовані ярами і балками, врізаними в кристалічні породи, з чорноземами
типовими малогумусними та опідзоленими, під грабовими дібровами;
- лесові височини, сильно розчленовані ярами і балками, врізаними в неогенові відклади, з чорноземами
типовими середньо гумусними, з дібровами з дубу звичайного та дубу скельного.
Цю ділянку пропонуємо віднести до системи управління координаційного центру розташованого в
лісостеповій зоні.
Окремої уваги потребують азональні ЛК:
- лесові надзаплавні тераси, з чорноземами південними малогумусними в комплексі з солонцюватими
ґрунтами під типчаково-ковиловою рослинністю;
- піщані надзаплавні тераси, з дерновими та слабогумусованими піщаними ґрунтами під лучною рос-
линністю;
- плавні, лучно-степові солонцювато-солончакуваті заплави.
Об’єкти розташовані в межах перелічених ЛК найкраще об’єднати в окремий регіон з центром розта-
шованим поза межами Миколаївської області. Тому що жодна перспективна ділянка виділена в їх межах, з
різних причин, не може претендувати на високу природоохоронну категорію.
Невеликі за площею фрагменти заплавних та надзаплавно терасових ЛК на території РЛП “Гранітно-
степове Побужжя” можна залишити у його підпорядкуванні.
Таким чином ми рекомендуємо:
1. межі між регіонами проводити відповідно до перелічених видів ландшафтів;
2. функції координаційного центру покласти на природний заповідник та регіональні ландшафтні парки;
3. дрібні об’єкти розташовані в регіоні підпорядкувати відповідному координаційному центру;
4. розпочати тісну співпрацю з фахівцями прилеглих адміністративних областей для з’ясування ситуації
на прикордонних територіях.
Висновки. Використання ландшафтознавчого підходу дозволило з’ясувати доцільність існування
діючих об’єктів ПЗФ, визначити потенційно перспективні природні ділянки, а найголовніше об’єднати
відокремлені об’єкти в єдину мережу для якої можливо створити діючу систему фонового моніторингу та
розробити механізми ефективного управління.
Рекомендації розроблено тільки для однієї адміністративної області, проте представлена методика оп-
тимізації ПЗФ може бути використана на інших територіях.
Джерела та література
1. Аріон О.В. Функціональне зонування в системі оптимізації об'єктів природно-заповідного фонду
//УГЖ, 1997, №4, С.35-40.
2. Аріон О.В. Оптимізація природоохоронних територій та її принципи// Ландшафт як інтегруюча кон-
цепція ХХІ сторіччя: Збірник наукових праць. - К., 1999. - С. 243 – 246.
3. Брусак В.П., Кричевська Д.А. Ландшафтно-екологічні засади планувальної організації території Ужан-
ського національного природного парку // Фіз географія та геоморфологія Вип 48. 2005.- С.48 – 55.
4. Бучко Ж.І. До питання про еколого-естетичні якості ландшафту // Еколого-географічні дослідження в
сучасній географічній науці. – Тернопіль: Вид-во Терн. пед. ун-ту, 1999. – С.46-47.
5. Гетьман В.І. “Гордіїв вузол” заповідної спави //Україна: географічні проблеми сталого розвитку. Зб.
Наук. Праць В 4-х т. К.: ВГЛ Обрії, 2004.- Т.2.- С. 51-53.
6. Горб К. Н. Оценка эстетических достоинств природных ландшафтов Украины в целях заповедания: ме-
тодические принципы и результаты исследований // Гуманитарный экологический журнал. Т.3. Вып.1.
– 2001. – С. 3-11.
7. Гриневецький В.Т. До обгрунтування основних понять і методології досліджень ландшафтного різно-
маніття в Україні // УГЖ, 2000, №2, С.8-13.
8. Гродзинський М.Д., Шищенко П.Г. Збереження та відтворення ландшафтного різноманіття в контексті
сталого розвитку. Заповідна справа в Україні. 1998.- Т.4.- Вип. 1.- С. 3 - 7.
9. Гродзинський М.Д. Різноманіття ландшафтних різноманіть // Ландшафт як інтегруюча концепція ХХІ
сторіччя: Збірник наукових праць. - К., 1999. - С. 50-56.
10. Домаранський А.О. Антропізація ландшафтів та її відображення в параметрах оцінки ландшафтного
різноманіття // Наукові записки Вінницького державного педагогічного універси тету імені Михайла
Коцюбинського. Серія: Географія -Вінниця, 2003. - Вип. 6. -C. 44 – 51
11. Исаченко А.Г. Ландшафтоведение и заповедное дело //Изв. ВГО.-1989.-Т.121, вып.6.-С.277 - 284.
12. Коржик В.П. Заповідна справа в контексті розвитку ландшафтів //ландшафти та геоекологічні проблеми
Дністровсько-Прутського регіону. Матеріали міжнародної наукової конференції. – Чернівці, 2005. – С.
161 – 163.
13. Маринич О.М. Наукові засади дослідження ландшафтного різноманіття України // Проблеми ландшаф-
тного різноманіття України: Збірник наукових праць К., 2000. – С. 11-16.
14. Олещенко В.И. Проблемы охраны природно-заповедного фонда Украины //Охрана окружающей сре-
ды: охрана, право. К.: Наукова думка. 1982. С. 65 –78.
15. Пащенко В.М. Ландшафтна репрезентативність об’єктів природи // УГЖ. – 2003, № 3. – С. 13 – 21.
16. Попович С.Ю. Природно-заповідний фонд України: аналіз та заходи реорганізації // Збереження і не-
виснажливе використання біорізноманіття України: стан та перспективи. К.: Хімджест, 2003. – С. 73 –
93.
17. Лиманно-устьевые комплексы Причерноморья. Под ред. Г. И. Швебса.- Ленинград: Наука, 1988 .- 303 с.
|