Реалізація мовних прав у діяльності національно-культурних товариств Донецької області (кінець 1980-х – 2000-ті рр.)
Cтаття присвячена одному з інститутів влади в Російській імперії - військовому губернатору. Для більшої деталізації було взято до опрацювання Київську губернію в період із 1827 до 1832 рр. Висновки зроблені з урахуванням попереднього періоду функціонування інституту військових губернаторів у Києві,...
Gespeichert in:
| Datum: | 2009 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2009
|
| Schriftenreihe: | Схід |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/21179 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Реалізація мовних прав у діяльності національно-культурних товариств Донецької області (кінець 1980-х – 2000-ті рр.) / А. Шайхатдінов // Схід. — 2009. — № 5 (96). — С. 85-88. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-21179 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-211792011-06-16T12:05:19Z Реалізація мовних прав у діяльності національно-культурних товариств Донецької області (кінець 1980-х – 2000-ті рр.) Шайхатдінов, А. Історія Cтаття присвячена одному з інститутів влади в Російській імперії - військовому губернатору. Для більшої деталізації було взято до опрацювання Київську губернію в період із 1827 до 1832 рр. Висновки зроблені з урахуванням попереднього періоду функціонування інституту військових губернаторів у Києві, а також часу, коли були поєднані дві посади військового губернатора й генерал-губернатора. The article deals with the military governor as one of the power institutions in the Russian empire. Kyiv guberniya within 1827-1832 years was studied thoroughly. The conclusions are drawn considering the foregoing period of Kyiv Military governors institution functioning as well as the period when two posts (military governor and governor general) were combined. 2009 Article Реалізація мовних прав у діяльності національно-культурних товариств Донецької області (кінець 1980-х – 2000-ті рр.) / А. Шайхатдінов // Схід. — 2009. — № 5 (96). — С. 85-88. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 1728-9343 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/21179 94(477)"19"+323.1 uk Схід Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історія Історія |
| spellingShingle |
Історія Історія Шайхатдінов, А. Реалізація мовних прав у діяльності національно-культурних товариств Донецької області (кінець 1980-х – 2000-ті рр.) Схід |
| description |
Cтаття присвячена одному з інститутів влади в Російській імперії - військовому губернатору. Для більшої деталізації було взято до опрацювання Київську губернію в період із 1827
до 1832 рр. Висновки зроблені з урахуванням попереднього періоду функціонування інституту військових губернаторів у Києві, а також часу, коли були поєднані дві посади військового губернатора й генерал-губернатора. |
| format |
Article |
| author |
Шайхатдінов, А. |
| author_facet |
Шайхатдінов, А. |
| author_sort |
Шайхатдінов, А. |
| title |
Реалізація мовних прав у діяльності національно-культурних товариств Донецької області (кінець 1980-х – 2000-ті рр.) |
| title_short |
Реалізація мовних прав у діяльності національно-культурних товариств Донецької області (кінець 1980-х – 2000-ті рр.) |
| title_full |
Реалізація мовних прав у діяльності національно-культурних товариств Донецької області (кінець 1980-х – 2000-ті рр.) |
| title_fullStr |
Реалізація мовних прав у діяльності національно-культурних товариств Донецької області (кінець 1980-х – 2000-ті рр.) |
| title_full_unstemmed |
Реалізація мовних прав у діяльності національно-культурних товариств Донецької області (кінець 1980-х – 2000-ті рр.) |
| title_sort |
реалізація мовних прав у діяльності національно-культурних товариств донецької області (кінець 1980-х – 2000-ті рр.) |
| publisher |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Історія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/21179 |
| citation_txt |
Реалізація мовних прав у діяльності національно-культурних товариств Донецької області (кінець 1980-х – 2000-ті рр.) / А. Шайхатдінов // Схід. — 2009. — № 5 (96). — С. 85-88. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
| series |
Схід |
| work_keys_str_mv |
AT šajhatdínova realízacíâmovnihpravudíâlʹnostínacíonalʹnokulʹturnihtovaristvdonecʹkoíoblastíkínecʹ1980h2000tírr |
| first_indexed |
2025-07-02T21:42:50Z |
| last_indexed |
2025-07-02T21:42:50Z |
| _version_ |
1836573074426691584 |
| fulltext |
№ 5 (96) липень-серпень 2009 р.
ЕКОНОМІКА 85
19. Центральний архів вищих органів влади і управління
України (ЦДАВО України). - Ф. 582. - Оп. 1. - Спр. 9. - Арк. 141.
20. Таблицю складено за: ЦДАВО України. - Ф. 582. - Оп. 1. -
Спр. 9. - Арк. 1-2.
21. ЦДАВО України. - Ф. 582. - Оп. 1. - Спр. 9. - Арк. 55.
21. Там само. - Арк. 20,44.
22. История рабочих Донбасса. - Т. 1. - К., 1981, - С. 203.
23. История рабочих Донбасса. - Т. 1. - К., 1981. - C. 203.
24. Таблицю складено за: ЦДАВО України. - Ф. 582. - Оп. 1.-
Спр. 71. - Арк. 8.
25. Таблицю складено за: ЦДАВО України. - Ф. 582. - Оп. 1. -
Спр. 313. - Арк. 5.
26. Там само. - Арк. 6.
27. Бут О. М. "Економічна контрреволюція" в Україні 20-
30-і роки ХХ ст. : від нових джерел до нового осмислення /
О. М. Бут, П. В. Добров. - Донецьк, 2002. - С. 45.
28. Бут О. М., Добров П. В. Указ. праця, С. 46.
29. Бут О. М., Добров П. В. Указ. праця, С. 47.
30. Таблицю складено за: ЦДАВО України. - Ф. 582. - Оп. 1. -
Спр. 1422. - Арк. 3.
31. ЦДАВО України. - Ф. 582. - Оп. 1. - Спр. 313. - Арк. 4.
32. Там само. - Арк. 5.
33. Таблицю складено за: ЦДАВО України. - Ф. 582. - Оп. 1. -
Спр. 1422. - Арк. 23.
34. История рабочих Донбасса. - Т. 1. - К., 1981. - С. 205.
35. Міські селища УСРР : зб. статистично-економічних відо-
мостей. - Харків, 1929. - С. 6-10, 12.
M. Alfiorov
POPULATION OF DONBAS IN 1920-1926
In article consider the Donbas population changes in 1920-1926 years, in his storage quantity and other. Shown
changes dynamics quantity of population in 1920, 1923, 1926 years. The conclusions on the nature of influence of
political factoris into changes quantity of population, natural and mechanical increase.
Key words: Donbas,region, population, natural and mechanical increas e of population, quantity.
© М. Алфьоров
Надійшла до редакції 16.07.2009
УДК 94(477)"19"+323.1
ÐÅÀ˲ÇÀÖ²ß ÌÎÂÍÈÕ ÏÐÀÂ Ó Ä²ßËÜÍÎÑÒ²
ÍÀÖ²ÎÍÀËÜÍÎ-ÊÓËÜÒÓÐÍÈÕ ÒÎÂÀÐÈÑÒÂ
ÄÎÍÅÖÜÊί ÎÁËÀÑÒ²
(ê³íåöü 1980-õ - 2000-ò³ ðð.)
АНДРІЙ ШАЙХАТДІНОВ,
аспірант Донецького національного університету
У статті досліджено основні напрями діяльності національно-культурних товариств До-
нецької області в сфері відродження національних мов. Проаналізовані здобутки та про-
блеми у справі національного шкільництва, визначено особливості розвитку недільних шкіл.
Ключові слова: національні меншини, національно-культурні товариства, Донецька область,
національна освіта.
Постановка проблеми. У процесі національно-
культурного відродження чільне місце займає
відродження рідної мови. І невипадковим є те, що
етнічна самоорганізація меншин у Донецькій області
завжди позначалася акцентуванням мовних аспектів
етнічного буття. Мовне питання й зараз є одним із
найактуальніших у діяльності національно-культур-
них товариств.
Огляд останніх досліджень і публікацій.
Політико-правові аспекти реалізації мовних прав
етнічних меншин України досліджувалися в робо-
тах провідних українських етнополітологів М. Шуль-
ги, Л. Нагорної, О. Майбороди, Ю. Римаренка,
Л. Лойка, В. Єрмолової [1] та інших.
Вивчення процесу відродження національних мов
меншин Донеччини наприкінці 1980-х - на початку
1990-х рр. було важливим напрямом наукового по-
шуку Т. Болбат [2]. Становлення освітньої інфра-
структури греків Донеччини висвітлено в монографії
К. Балабанова і С. Пахоменка [3]. Низка дискусій-
них матеріалів із мовного питання вміщена на сто-
рінках газети "Форум націй" - друкованого органу
Конгресу національних громад України [4].
Метою статті є характеристика процесу реалізації
ІСТОРIЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
86
№ 5 (96) липень-серпень 2009 р.
ЕКОНОМІКА
мовних прав етнічних меншин Донецької області в кон-
тексті діяльності національно-культурних товариств.
Виклад основного матеріалу. Слід зауважи-
ти, що досліджувана проблема має два аспекти:
1) питання вивчення, використання, розвитку мов ет-
нічних меншин Донеччини (греків, євреїв, поляків,
німців, вірмен, інших національностей); 2) питання
російської мови, яка об'єктивно не може вважатися
мовою лише російської меншини, адже значна час-
тина населення області (і не тільки росіяни) саме її
вважають рідною.
За переписом 2001 р. із 77 516 греків рідною рос-
ійську назвали 70 737 (91,3 %) осіб. Російська є рідною
мовою для 95,9 % євреїв, 88,7 % німців, 85,5 % біло-
русів, 77,5 % поляків, 73,9 % татар Донеччини.
Більше того, із 2 744 149 українців Донеччини
1 612 243 (58,7 %) вважають російську мову рідною
[5]. Питання російської мови всі роки незалежності
України було відчутно заполітизованим і значно ви-
ходило за межі діяльності й компетенції громадських
об'єднань російської меншини. Це повною мірою сто-
сується й Донецької області. Ураховуючи це, ми за-
лишили поза межами статті проблему статусу ро-
сійської мови й громадсько-культурні та суспільно-
політичні ініціативи, спрямовані на його підвищення.
Перепис 2001 р. зафіксував також посилення тен-
денції, що розвинулася ще за радянських часів: дуже
низьким є відсоток тих, хто визнає рідною мову своєї
національності. Виняток, зрозуміло з яких причин,
складають лише росіяни, 98, 6 % яких назвали рідною
російську мову. Натомість лише 5,4 % греків визна-
ли рідною грецьку. Мова своєї національності є рідною
лише для 1,5 % євреїв, 4,8 % поляків, 4,1% німців,
10,4 % білорусів, 24,2 % татар [6]. Тому, вочевидь,
громадські об'єднання етнічних меншин ставили за
мету не стільки розширення ареалу застосування
національної мови, скільки її збереження, залучення
до неї носіїв етнічності і, насамперед, молоді.
Мови етнічних меншин Донеччини постійно пере-
бували в центрі уваги місцевих громадських об'єднань
уже від початку їх створення наприкінці 1980-х рр. У
Донецькій області датою початку регіональної етно-
політики можна вважати серпень 1987 р. Саме тоді
бюро Донецького обкому КПУ прийняло ряд поста-
нов, спрямованих на реалізацію національно-культур-
них запитів меншин [7]. Зауважимо, що відроджен-
ня мов меншин Донеччини відбувалося одночасно
з відродженням української мови в регіоні й обидва
ці процеси знаходилися під контролем партійних
органів. Причому спочатку обком КПУ намагався
штучно підсилити цю синхронізацію, стримуючи
ініціативи активістів української мови й відмовляю-
чи їм у створенні самостійної організації. Так, за
сприянням і рекомендацією обкому КПУ 28 січня
1989 р. на противагу окремому Товариству українсь-
кої мови, яке постало 14 січня цього року, було ство-
рено Товариство рідної мови із секціями національ-
них мов [8]. Така позиція, вочевидь, зумовлювала-
ся певним побоюванням радикалізації українського
культурного руху та намаганням надати новій орга-
нізації інтернаціоналістського характеру. Але актив-
на діяльність Донецького Товариства української
мови попри адміністративний та ін. тиск КПУ, а та-
кож реєстрація Донецького обласного ТУМ у цент-
ральних органах Товариства в Києві прискорила
розпад Товариства рідної мови, створеного з ініціа-
тиви компартійної влади.
Утім, для інших національних меншин ця органі-
зація стала першою можливістю для консолідації на
офіційному рівні. Так, у 1989 р. як грецька та
єврейська секції Товариства рідної мови були зас-
новані Маріупольське міське товариство греків та
Обласний Єврейський культурно-просвітницький
центр "Алєф" (ОЄКПЦ). Обидві організації чільні
позиції своїх статутів віддали питанням відроджен-
ня рідної мови. І це невипадково - адже традиційно
процеси етнокультурного ренесансу розпочинають-
ся з підвищення уваги до мови. Стан занедбаності
національних мов зумовлював актуальність цієї про-
блеми. Нарешті, мовний маркер був запропонова-
ний владою як основа для самоорганізації, оскільки
національно-культурні товариства виникли передусім
як товариства вивчення рідної мови. Отже, мовний
аспект став головним чинником початкового етапу
інституалізації етнічних меншин.
І греки, і євреї, зафіксувавши пріоритетність мов-
них питань, зіткнулися не тільки з проблемою катас-
трофічно низької розповсюдженості національних
мов в етнічному середовищі. Неабияку складність
являла собою та обставина, що й у грецькій, і в
єврейській громаді існувало по декілька мов, які
теоретично претендували на звання національних.
У греків це були румейська та урумська - локальні
мови, розповсюджені у греків Приазов'я, а також
новогрецька мова. У євреїв - іврит та ідиш.
Після деяких вагань та консультацій партійних
органів й освітян із представниками грецької громадсь-
кості в Приазов'ї стали створюватися групи та факуль-
тативи з вивчення новогрецької мови. Усього в 1991 р.
у 9 школах 6 районів області функціонувало 19 фа-
культативних груп із вивчення новогрецької мови [9].
Євреї Донеччини в статуті спочатку зафіксували
компромісний варіант щодо мовного питання. Центр
"Алєф" визначив основною метою - "сприяння вив-
ченню, розвитку та використанню рідних мов усіх
національностей, що мешкають у Донецькій області,
зокрема мов ідиш та іврит"[10]. Згодом центр "Алєф"
та інші єврейські організації області віддали пере-
вагу вивченню та розвитку як національної мови -
мови держави Ізраїль - івриту. Культурно-про-
світницьке товариство "Хайфа", що сформувалося
шляхом виходу групи осіб із центру "Алєф", на
відміну від нього, спрямувало увагу на питання ет-
нокультурного відродження євреїв у Донецькій об-
ласті, але теж обрало іврит як національну мову [11].
Дещо інша ситуація була в німців Донеччини.
Донецьке обласне об 'єднання німців (ДООН)
"Wiedergeburt" (Відродження) було створено 10 лю-
того 1990 р. Німецька громада області пов'язувала
мовне питання з утворенням національної автономії
[12]. Треба відзначити, що на відміну від мов євреїв
та греків, німецька мова була презентованою пев-
ним чином в освітньому просторі й у доперебудов-
ну добу, адже її вивчали в середніх школах та ВНЗ
як іноземну.
Безпосередня діяльність товариств щодо відрод-
ження національних мов відбувалася в таких напря-
мах - запровадження вивчення національної мови,
створення елементів освітньої інфраструктури у виг-
ляді факультативів, класів у загальноосвітніх шко-
лах та недільних шкіл; задоволення інформаційних
потреб національною мовою; видання та поширен-
ня національномовної літератури.
Цілий ряд об'єктивних (кількісні показники мен-
шини, характер мешкання, ступінь поширеності та
збереження мови) та суб'єктивних (пріоритети етніч-
них лідерів, організаційні й фінансові можливості
товариств, ступінь затребуваності національної мови
ІСТОРIЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 5 (96) липень-серпень 2009 р.
ЕКОНОМІКА 87
в середовищі меншин) зумовлювали різну кількісну
і якісну динаміку процесів відродження мови у різних
етнічних меншин. Найбільш повну мовно-освітню
інфраструктуру створили греки. Вона включає вивчення
новогрецької мови як предмета чи як факультативу в
загальноосвітніх школах та підготовку вчителів ново-
грецької мови в Маріупольському державному гума-
нітарному університеті (МДГУ), де в 2002 р. був утво-
рений єдиний в Україні факультет грецької філології.
Саме МДГУ спільно з усеукраїнським громадським
об'єднанням грецької меншини - Федерацією грець-
ких товариств України (ФГТУ) - є головними ініціатора-
ми та рушійними силами розвитку грецької національ-
ної освіти. Програми розвитку національної освіти, що
складала Федерація, починаючи з другої половини
1990-х рр., реалізовувалися за підтримки цілого ряду
зацікавлених установ як в Україні, так і в Греції.
Статистичні дані свідчать про зростання кількості
грецьких факультативів і класів у масштабах України й
Донецької області зокрема. У 1995 р. в Донецькій об-
ласті 1200 осіб вивчало новогрецьку мову, у 1997 р.-
уже 1941 особа. У першій половині 2000-х рр. завдяки
цілеспрямованим зусиллям Федерації грецьких това-
риств України й фінансовій допомозі Греції вдалося
поширити вивчення новогрецької мови як дисциплі-
ни навчального плану. Так, якщо в 2000/2001 н. р. в
області новогрецьку мову вивчали як предмет 1778
учнів у 11 школах, як факультатив - 2696 учнів у 55
школах, то вже в 2002/2003 н. р. ситуація дещо зміни-
лася на користь вивчення новогрецької як обов'язко-
вого предмета. У 2008-2009 навчальному році в До-
нецькій області вивчали новогрецьку мову як дисцип-
ліну 2982 учні в 14 школах, як факультатив - 1554
учні в 39 школах.
Практика проведення предметних олімпіад із
новогрецької мови Федерацією грецьких товариств
України, на думку представників відділу у справах
національностей та міграції Донецької облдержадмі-
ністрації, заслуговує на увагу та служить прикла-
дом для ознайомлення та впровадження в інших
регіонах держави. Щорічно в олімпіадах на знання
мови, історії та культури греків беруть участь 500-
700 школярів із різних областей України [13].
Іврит вивчається на Донеччині переважно факуль-
тативно. Кількість учнів протягом першої половини
2000-х рр. становила приблизно 290-300 осіб [14].
Якщо вивчення новогрецької більш інтегроване в за-
гальноосвітню систему, вивчення івриту зосередже-
но в приватних закладах. Створення таких установ
бере свій початок із кінця 1990-х - початку 2000-х рр.
Саме в такому закладі - вищій духовній семінарії -
єшива "Томхей Тмімім" (40 слухачів на 2006 р.) іврит
вивчається як предмет. До вступу в семінарію готує
середній спеціальний навчальний заклад "Теплий дім"
"Єшива - ктана". Також працює загальноосвітня шко-
ла І-ІІІ ступенів "Ор Менахем" із вивчення івриту,
національної музики та традицій, у якій навчається
305 учнів [15]. Із 1998 р. лекційну роботу проводить
Донецький Народний університет єврейської куль-
тури, що має лекторії не тільки в обласному центрі,
а й Макіївці, Горлівці, Маріуполі тощо.
Польську мову на території Донецької області фа-
культативно вивчають у загальноосвітніх школах
№№ 14, 17, 68 м. Донецька, № 34 м. Макіївка та
Донецькому технічному коледжі. Протягом 2000-х рр.
спостерігається тенденція поступового збільшення
бажаючих вивчати польську мову. У 2002/2003 н. р.
існувало 4 класи, у яких навчалося 36 учнів, а в 2003/
2004 н. р. кількість класів збільшилася до 6, а учнів -
до 75 [16]. Ряд вищих навчальних закладів, а саме:
Донецький державний університет управління, До-
нецький національний технічний університет, Дон-
баська національна академія будівництва та архі-
тектури (м. Макіївка), Маріупольський державний
гуманітарний університет та Приазовський держав-
ний технічний університет (м. Маріуполь) мають
факультативні групи з вивчення польської мови.
Створення недільних шкіл було одним із пріори-
тетних освітніх ініціатив громадських об'єднань ет-
нічних меншин. Адже в таких школах не тільки вив-
чається національна мова, але й відбувається важ-
ливий процес усвідомлення дітьми своєї належності
до етнонаціональної спільноти. Натомість протягом
довгого часу такі навчальні заклади не мали стату-
су юридичної особи. Згідно з чинним законодав-
ством, право створювати та фінансувати недільні
школи мають винятково органи місцевого самовря-
дування. У зв'язку з утратою національно-культур-
ними товариствами права на участь у виборах на
місцях може скластися так, що відстоювати в
міськрадах їх інтереси та права на рідну мову, у т. ч.
у формі діяльності недільних шкіл буде нікому.
Вивчення національних мов на курсах при това-
риствах було поширеним наприкінці 1980-х - на по-
чатку 1990-х рр. Воно мало переважно аматорський
характер і з кінця 1990-х через низьку затребуваність
значно скорочується. Але для нечисленних меншин
зі слабко розвинутою культурною інфраструктурою
саме така форма залучення до національної мови є
єдино можливою.
Сьогодні головною проблемою мовно-освітнього
розвитку меншин Донеччини (крім, напевне, греків
та євреїв, що мають розвинуті та плідні контакти з
етнічними батьківщинами) є труднощі фінансового
характеру, що стоять на заваді створенню закладів
або й груп із вивчення національної мови. Водночас
слід сказати, що, крім росіян, жодна етнічна мен-
шина Донеччини не має національної школи в по-
вному розумінні, тобто загальноосвітньої школи із
закінченим циклом навчання національною мовою,
як то було за часів "коренізації" в 1920 - першій по-
ловині 1930-х рр.
Суттєво актуалізувала проблему мовних гарантій
для етнічних меншин ратифікація в 2003 р. Верхов-
ною Радою України Європейської хартії регіональ-
них мов або мов меншин. Відділ у справах націо-
нальностей та міграції Донецької облдержадмініст-
рації контролює мовні питання та регулярно звітує
щодо виконання положень хартії. Утім, в українсь-
ких та донецьких регіональних реаліях Хартія пере-
творилася на інструмент політичної боротьби під гас-
лом захисту російської мови. При перекладі доку-
менту українською його сутність була істотним чи-
ном перекручена. Фактично український законода-
вець спрямував Європейську хартію на захист не
стільки зникаючих мов, скільки мов основних і до-
сить численних національних меншин [17]. У ст. 2.
Закону України "Про ратифікацію Європейської хартії
регіональних мов або мов меншин" перелічуються
саме не мови, а меншини - білоруська, гагаузька,
грецька, єврейська, російська тощо (усього 13 мов).
Але предметом Хартії є мови, а не меншини. І саме
ті мови, які можуть зникнути з мовної карти Європи,
інші регіональні й міноритарні мови, їх підтримка.
Адже хартія, це своєрідна "червона книга" зникаю-
чих мов. Автентичний базовий термін Хартії "regional
or minority languages" (англ.) ("langues regionales ou
minoritaires" (фр.) був неправильно перекладений як
ІСТОРIЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
88
№ 5 (96) липень-серпень 2009 р.
ЕКОНОМІКА
"регіональні мови або мови меншин". Його правиль-
ним українським аналогом є "регіональні або міно-
ритарні мови", тобто мови, що використовуються в
певному регіоні і є менш поширеними, ніж інші в
межах певного регіону. У Хартії не йде мова про за-
провадження особливих охоронних заходів стосов-
но мов усіх без виключення меншин у країні. Усупе-
реч меті автентичної Хартії, її український варіант не
згадує такі мови, як караїмська, кримчацька, ромсь-
ка, носії яких живуть в Україні. Називаються грець-
ка та єврейська меншина, але незрозуміло, яку мову
цих меншин захищає Закон - урумську, румейську,
новогрецьку - для греків, ідиш чи іврит для євреїв?
Видання й поширення літератури національною
мовою є найменш задіяною ділянкою роботи націо-
нально-культурних товариств у мовному питанні. Во-
чевидь, дається взнаки фінансова складність видав-
ничої справи. Для тих меншин (греки, євреї), які ма-
ють відповідні можливості, постає інша проблема -
низький ступінь розповсюдженості національних мов,
а отже, незначна затребуваність подібних видань.
Висновки
Питання відродження національної мови постійно
перебували в центрі уваги громадських об'єднань
етнічних меншин Донецької області вже з самого по-
чатку їх організації наприкінці 1980-х рр. Створення
елементів національного шкільництва в різних фор-
мах (класи, факультативи, недільні школи, приватні
навчальні заклади); видання національномовної літе-
ратури були основними напрямками діяльності в
справі відродження національних мов. Особливо
активними були національно-культурні товариства
греків та євреїв. Становлення мовно-освітньої інфра-
структури цих меншин багато в чому відбувалося за
допомогою державних та громадських інституцій ет-
нічної Батьківщини. Серед актуальних проблем су-
часного стану реалізації мовних гарантій етнічних
меншин Донеччини слід назвати перетворення Євро-
пейської хартії національних мов та мов меншин із
механізму захисту зникаючих мов на інструмент по-
літичної боротьби під гаслом захисту російської мови;
відсутність будь-яких елементів підтримки мовного
середовища громадських об'єднань нечисленних
меншин Донеччини.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Шульга М. Базовые принципы и ценности европейских
стандартов языковой политики / М. Шульга // Проекты зако-
нов о языках - экспертный анализ. - К., 2000. - С. 7-22; Нагор-
на Л. Політична мова і мовна політика: діапазон можливос-
тей політичної лінгвістики / Л. Нагорна. - К., 2005. - 315 с.;
Майборода О. Етнополітична ситуація в Україні: регіональ-
ний вимір // Сприяння поширення толерантності в поліетні-
чному суспільстві / О. Майборода. - К., 2002. - С. 9-40; Рима-
ренко Ю. Національний розвій України: проблеми і перспек-
тиви / Ю. Римаренко. - Л., 1995. - 272 с.; Лойко Л. Громадські
організації етнічних меншин України: природа, легітимність,
діяльність / Л. Лойко. - К., 2005. - 634 с.; Ермолова В. Совре-
менные реалии и системный подход к решению проблем удов-
летворения этнокультурных потребностей // Права людини в
поліетнічному суспільстві [упоряд. А. Савченко]. - К., 2004. -
С. 127-131.
2. Болбат Т. Национальный вопрос в деятельности обще-
ственных объединений Донбасса: (вторая половина 80-х -
начало 90-х годов) / Т. Болбат : дис. на здобуття вченого
ступеня канд. іст. наук : 07.00.01. - Донецк, 1993. - 317 с.
3. Балабанов К. Національно-культурне та громадське
життя греків України у другій половині ХХ - на початку ХХІ ст. /
К. Балабанов, С. Пахоменко. - Маріуполь, 2006. - 260 с.
4. Вискуб С. Мовне питання: боротьба за права меншин чи
за голоси виборців? // Форум націй. - 2005. - № 11 (42); Кот С.
Мовна хартія: на Захід чи на Схід? // Форум націй. - 2006. - № 10
(53); Кулик В. "Регіональний" закон про українську дво-
мовність // Форум націй. - 2007. - № 1 (56).
5. Національний склад та рідна мова населення Донецької
області. За даними Всеукраїнського перепису населення 2001
року // Державний комітет статистики України. Донецьке об-
ласне управління статистики. - Донецьк, 2003. - С.11.
6. Там само.
7. Держархів Донецької області. - Ф. 326, оп. 136. - Спр.
187. - Арк. 19-20.
8. Cреди нерешенных проблем: Информация о заседании
правления Общества родного языка // Комсомолец Донбас-
са. - 1989. - 4 марта.
9. ДАДО. - Ф. 326, оп. 139. - Спр. 120. - Арк. 109.
10. Особистий архів Т. В. Болбат. Устав Областного еврей-
ского культурно-просветительского центра "Алеф", 1990 г.
11. Там само. Матеріали про єврейську громаду Донець-
кої області.
12. Болбат Т. Указ. праця. - С. 148.
13. Поточний архів відділу у справах національностей
Донецької облдержадміністрації. Інформаційно-аналітичні ма-
теріали 2007 р. Етномовна ситуація та задоволення освітніх
потреб національних меншин. Новогрецька мова.
14. Там само. Відомості про вивчення мов національних
меншин в закладах освіти Донецької області (факультатив-
но). Іврит.
15. Там само. Інформація щодо виконання положень Євро-
пейської хартії регіональних мов або мов меншин на тери-
торії Донецької області. Іврит.
16. Там само. Мережа недільних національних шкіл До-
нецької області.
17. Лойко Л. Громадські організації етнічних меншин Украї-
ни. - С. 377.
A. Shaykhatdinov
THE LANGUAGES RIGHTS REALIZATION IN THE ACTIVITY OF NATIONAL AND
CULTURAL SOCIETIES IN DONETSK REGION (THE LATE 1980-S - 2000-S)
The article deals with the main trends of the activity of national and cultural societies in Donetsk Region in the field
of the revival of national languages. The achievements and problems of national education have been analyzed, the
features of the Sabbath schools development have been determined.
Key words: national minorities, national and cultural societies, Donetsk Region, national education.
© А. Шайхатдінов
Надійшла до редакції 6.07.2009
ІСТОРIЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|