"Друга природа" другої реальності
У статті, всупереч переорієнтації сучасної філософії з поняття структури на поняття нонфінальної структурації, яка по суті забезпечує принципово аструктурний і нелінійний спосіб організації цілісності, запропоновано структурний підхід у дослідженні філософії культури. Зосереджено особливу увагу на...
Gespeichert in:
| Datum: | 2009 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2009
|
| Schriftenreihe: | Схід |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/21210 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | "Друга природа" другої реальності / М.Журба // Схід. — 2009. — № 8 (99). — С. 134-138. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-21210 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-212102013-07-07T12:12:10Z "Друга природа" другої реальності Журба, М. Філософія У статті, всупереч переорієнтації сучасної філософії з поняття структури на поняття нонфінальної структурації, яка по суті забезпечує принципово аструктурний і нелінійний спосіб організації цілісності, запропоновано структурний підхід у дослідженні філософії культури. Зосереджено особливу увагу на аналізі економічної та інформаційної культури, які віддзеркалюють парадигмальну установку (гру структури) у напрямку динаміки та самоорганізації культури. This paper pres nts structural approach in investigating culture philosophy in contrast with reorientation of modern philosophy from the structure concept to the non-final structuration one which provide s, in the main, unstructural and nonlineas method of integraty organization. A particulas attention in the paper presented is pard to the analysis of economical and informational culture which bixes the paradigm orientation (structure game) as far as dynamics and self-organization of culture is concerned. 2009 Article "Друга природа" другої реальності / М.Журба // Схід. — 2009. — № 8 (99). — С. 134-138. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 1728-9343 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/21210 130.2 uk Схід Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Філософія Філософія |
| spellingShingle |
Філософія Філософія Журба, М. "Друга природа" другої реальності Схід |
| description |
У статті, всупереч переорієнтації сучасної філософії з поняття структури на поняття нонфінальної структурації, яка по суті забезпечує принципово аструктурний і нелінійний спосіб
організації цілісності, запропоновано структурний підхід у дослідженні філософії культури.
Зосереджено особливу увагу на аналізі економічної та інформаційної культури, які віддзеркалюють парадигмальну установку (гру структури) у напрямку динаміки та самоорганізації
культури. |
| format |
Article |
| author |
Журба, М. |
| author_facet |
Журба, М. |
| author_sort |
Журба, М. |
| title |
"Друга природа" другої реальності |
| title_short |
"Друга природа" другої реальності |
| title_full |
"Друга природа" другої реальності |
| title_fullStr |
"Друга природа" другої реальності |
| title_full_unstemmed |
"Друга природа" другої реальності |
| title_sort |
"друга природа" другої реальності |
| publisher |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Філософія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/21210 |
| citation_txt |
"Друга природа" другої реальності / М.Журба // Схід. — 2009. — № 8 (99). — С. 134-138. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| series |
Схід |
| work_keys_str_mv |
AT žurbam drugaprirodadrugoírealʹností |
| first_indexed |
2025-07-02T21:44:06Z |
| last_indexed |
2025-07-02T21:44:06Z |
| _version_ |
1836573154117419008 |
| fulltext |
134
№ 8 (99) листопад 2009 р.
ІСТОРІЯФІЛОСОФІЯ
Н. Dolguikh
GLOBAL SOCIAL AND CULTURAL TRANSFORMATION:
CONCEPTUAL DIRECTION OF RESEARCH
Global process of social and cultural transformation in Europe, Latin America and Asia is considered. Major
conceptions of the process are introduced with respect to national specificity and historic conditions.
Key words: social and cultural transformation, globalization, global transformation, social development, culture, process of
integration, postcommunist area.
© Г. Долгіх
Надійшла до редакції 26.10.2009
УДК 130.2
"ÄÐÓÃÀ ÏÐÈÐÎÄÀ" ÄÐÓÃί ÐÅÀËÜÍÎÑÒ²
МИКОЛА ЖУРБА,
кандидат філософських наук, завідувач кафедри
гуманітарного та фізичного виховання Інституту хімічних технологій
Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля, м. Рубіжне
У статті, всупереч переорієнтації сучасної філософії з поняття структури на поняття нон-
фінальної структурації, яка по суті забезпечує принципово аструктурний і нелінійний спосіб
організації цілісності, запропоновано структурний підхід у дослідженні філософії культури.
Зосереджено особливу увагу на аналізі економічної та інформаційної культури, які віддзер-
калюють парадигмальну установку (гру структури) у напрямку динаміки та самоорганізації
культури.
Ключові слова: культура, структура, постмодернізм, деконструкція, економічна культура,
інформаційна культура, перекреслення, цивілізація, квазікультура.
Постановка проблеми та стан її вивчення.
Сучасний аналіз соціальних, політичних, економіч-
них трансформацій суспільства неможливий без си-
стемних досліджень культурного простору. Епоха
постмодернізму, де людина не витримує тиску світу
(Ю. Борев), дала поштовх до деконструкції культу-
ри та утворення різних її сегментів, котрі отримують
свій власний вектор подальшого розвитку. Необхід-
но зазначити, що така цілеспрямована "векторність"
сегментації культури обумовлює певні структурні
зміни спрямованості культури щодо її класичного
розуміння. Окремі сегменти набувають усе більшої
автономії та починають створювати певні поведін-
кові стереотипи, які формують світоглядні орієнтації
людини. Тому деконструкція як деперсоналізація
стає передумовою нової культури.
Термін "деконструкція" спочатку розумівся як
літературно-критична практика постструктуралізму
(Х. Блум, Ж. Дерріда, П. де Ман, Х. Міллер, Дж. Хар-
тман), яка, на думку першоавтора цієї теорії (Ж. Дер-
ріда), не могла запропонувати (створити) нову куль-
туру (тільки новий синтез), але із часом цей "новий
культурний синтез" (який почав успішно використо-
вуватися різними галузями знань: психологією, со-
ціологією, культурологією, філософією тощо) призвів
до кардинальних змін самої культури, дестабілізу-
ючи та змінюючи традиційні цінності.
Говорячи про структуру культури, необхідно мати
на увазі, що вона є системою, яка забезпечує
єдність утворених нею елементів. Прийнято виок-
ремлювати "ядро культури"1, яке утворюється шля-
хом об'єднання домінуючих рис у кожному її сег-
менті. На думку І. Тюрменка [1, с. 11] це ядро стано-
вить традиційні (історично сформовані) ідеї, яким
притаманна особлива цінність. Крім того виділяють
"периферію культури" - зовнішні шари, які підвладні
змінам і новаціям. На сьогодні акцент повністю
зміщено на "периферію культури", яка починає
змінювати (деконструювати) "ядро культури". Реалії
постмодерну призводять до корінних змін культури
як духовного феномена людства, що обумовлює
актуальність та необхідність її дослідження.
Таким чином, сьогодні підвищений інтерес до
розгляду сутності та структури культури обумовле-
ний її деконструктивністю, плюральністю цінностей
та відсутністю будь-яких смислових орієнтирів.
1 Деякі дослідники виокремлюють серцевину культури (ос-
нову) та її грані (які підвладні змінам).
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 8 (99) листопад 2009 р.
ІСТОРІЯ 135ФІЛОСОФІЯ
Поняття "культури" хоча і є центральним в куль-
турології, але дослідити його не так просто. Так, по-
при велику історію формування й розвитку феноме-
на культури в життєдіяльності людини, на жаль, на
сьогодні так і не склалося єдиної думки щодо її виз-
начення, структури та сутності.
З урахуванням особливостей сьогодення серед
численних визначень культури2 ми схильні до розу-
міння її передусім як сукупності матеріальних і ду-
ховних цінностей, створених унаслідок цілеспрямо-
ваної діяльності людства протягом її історії, а також
взаємовідносин, що склалися в процесі споживан-
ня, відтворення цих цінностей та їх розподілу та об-
міну [1, c. 14].
Аналіз досліджень і публікацій з проблеми.
У світовій скарбниці філософії найбільш повні та
змістовні концепції культури представлені в працях
В. Віндельбанда, Г. Гегеля, Г. Гердера, Е. Гуссерля,
В. Дільтея, Г. Зіммеля, І. Канта, Е. Кассірера,
Ф. Ніцше, Г. Ріккерта, А. Тойнбі, З. Фройда, А. Шо-
пенгауера, О. Шпенглера, К. Юнга та ін. Сучасні
дослідження філософії культури як українських, так
і російських науковців характеризуються висвітлен-
ням великої кількості нових шляхів, підходів та кон-
цепцій (Ю. Л. Афанасьєв, В. В. Бичков, А. Г. Букін,
І. М. Дзюба, В. Д. Ісаєв, Т. К. Гумелюк, О. В. Коршу-
нов, С. Б. Кожевников, А. С. Костомаров,
В. Г. Кремінь, Ю. М. Рєзник, В. К. Суханцева,
М. О. Шкепу, А. Д. Чаус, З. Д. Яковлева тощо).
Наше дослідження не зводиться, звичайно, до
відбору існуючих варіантів чи формування найкра-
щого, найбільш змістовного визначення культури,
яке відповідало б сучасним вимогам. Метою робо-
ти є розуміння філософії культури в сучасних умо-
вах: визначення сенсу культури в проекції на по-
дальший розвиток людства та можливості її постійної
реконструкції залежно від певних історичних умов.
Виклад основного матеріалу. Структурний
підхід (М. Закович, В. Ісаєв, С. Повторена, М. Фуко)
до аналізу культури надає можливість розкрити спе-
цифіку кожної її частини й показати її роль у розвит-
ку суспільства. Ми вважаємо, що такий підхід особ-
ливо в сучасних умовах, якнайкраще допоможе з'я-
сувати структурні зміни ціннісних орієнтацій культу-
ри постмодерну. Але питання щодо структури зали-
шається гостро дискусійною проблемою, тим
більше, на думку Ю. Муравйова: "Не всі автори
усвідомлюють те, що вирішення питання про струк-
туру культури невід'ємне від ідеї культури, від розу-
міння культури як неструктурованого цілого, що пе-
редує часткам" [2]. Таким чином, дослідження струк-
тури сучасної культури є актуальним, але воно під
силу тільки колективним зусиллям багатьох учених.
Тому наше дослідження ми присвячуємо не роз-
криттю всієї структури сучасної культури, а її, на наш
погляд, основним складовим, котрі суттєво вплива-
ють на саму культуру. А точніше сказати, уже не
стільки складовим, скільки автономним просторам
(економічному, інформаційному, політичному тощо),
куди переноситься (проектується) вся культура. Так,
російські науковці Т. Заславська, Р. Ривкіна дають
визначення економічній культурі не в значенні об-
меженого компонента, а як "проекції" культури в
широкому розумінні на всю сферу соціально-еконо-
мічних відносин [3].
Звісно, розуміти культуру (пошлемося хоча б на
думку І. Тюрменка [1, с. 13]) можна крізь призму
продуктивної діяльності людини, яка шляхом пере-
творення природи створила "другу природу" - куль-
туру. Таким чином, ми ні в якому разі не можемо
проілюмінувати один із вузлових аспектів сучасності
- економічний простір, а саме: формування нової
економічної культури поведінки сучасної людини.
Дослідження культури в економічному просторі, на
нашу думку, надасть можливість пояснити деякі
біфуркаційні процеси, що відбуваються сьогодні в
духовній сфері людини.
При системному підході до дослідження еконо-
мічної культури необхідно підкреслити місце її в кон-
цепції цілої культури. На жаль, проблема структури-
зації в сучасній науці залишається ще не розв'яза-
ною. Типологія культури може бути різною залежно
від обраних критеріїв. У нашому дослідженні ми
дотримуємося типології, запропонованої А. Кравчен-
ком [4], який визначає галузі, типи, форми та види
культури. Відповідно до цієї типології, економічна
культура є галуззю культури, яка формує певні су-
купності норм, правил та моделей поведінки людей,
як відносно замкнутої системи в складі цілого. Але
останні зміни в економічному просторі та процеси
глобалізації [5] за рахунок розвитку інформаційних
технологій надали великий поштовх до трансфор-
мації самої культури. Тут, з одного боку, економічна
культура як галузь культури формує замкнутість
відносно своєї природи й одночасно виступає ком-
плексним та комбінованим утворенням, що знахо-
диться немовби збоку від загальної концептуальної
схеми. Так, наприклад, усі функції культури (пізна-
вальна, інформаційна, трансляційна, комунікативна,
інтегрована, регулятивна, аксіологічна, виховна,
світоглядна тощо), притаманні й економічній куль-
турі, але мають певний вектор свого розвитку. Та-
ким чином, розкриття сутності та структурованості
економічної культури є питанням упорядкування
великої кількості її об'єктів та модусів, визначення її
місця, а також пояснення діяльнісних детермінант
трансформації культури.
Події, що відбуваються наприкінці ХХ століття,
які Е. Тоффлер назвав "третьою хвилею", кардиналь-
но змінюють не тільки економіку, економічні проце-
си, а й економічну культуру, а через неї - і саму
культуру. Спостерігається перехід від індустріаль-
ного до інформаційного суспільства (Й. Масуда,
Д. Белл, З. Бжезинський, Е. Тоффлер), де починає
домінувати передусім сервісна економіка3, яка стає
основним вектором розвитку. На думку Г. Маслова
та В. Усольцева, "інформатизація слугує інструмен-
том глобального перерозподілу ідей, влади, ре-
сурсів, капіталу, кадрів, праці, визначаючи сучасну
парадигму світу" [6, с. 22].
Розвиток інформаційного суспільства пов'язаний
із фундаментальним значенням інформації. Як заз-
начає В. Сорокіна: "Вільна циркуляція інформації в
суспільстві дозволяє їй стати важливим чинником
економічного, національного та особистого розвит-
ку" [7, с. 120]. Епоха постмодернізму демонструє
актуальність усім відомого вислову Натана Рот-
шильда: "Хто володіє інформацією - той володіє
2 Сучасна культурологія у визначенні культури оперує
більше, ніж 300 дефініціями [1].
3 Спостерігається значне збільшення кількості сервісних
працівників.
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
136
№ 8 (99) листопад 2009 р.
ІСТОРІЯ
світом"4. Сьогодні є всі підстави говорити про ство-
рення інформаційного суспільства, а значить - і нової
інформаційної культури, яка може стати вагомою
причиною світоглядних змін сучасної людини.
Інформаційні чинники, які впливають на форму-
вання сучасної культури, мають вузлові об'єднан-
ня, які надають імпульс та налаштовують на певний
напрям розвитку. Ми поділяємо думку В. Кременя
та В. Ільїної, що найважливішим фактором станов-
лення постмодернізму стала інформаційна культу-
ра, яка обумовила перехід від виробництва речей
(модерн) до виробництва знаків, символів, інформації
[8, с. 303-307]. Сьогодні людина мешкає не в меха-
нічному середовищі, а проводить більше свого ро-
бочого та вільного часу в інформаційному, де
спілкується з людьми та символами. Діяльність
людини все менше сконцентрована на виробництві
матеріальних товарів. Таким чином, зараз необхід-
но переглянути виробництво не матеріального, а
віртуального продукту. А це неможливо без змістов-
ного дослідження інформаційної культури. Про її
структурованість, формування, розвиток та місце в
загальній системі культурі ведеться постійна розмо-
ва в наукових колах. Але, на жаль, змістовного та
конкретного розуміння інформаційної культури в
структурі культури не сформовано і на сьогодні це
питання залишається відкритим.
У багатьох запропонованих класифікаціях куль-
тури інформаційна культура демонструється як
функція культури (інформаційна) або нівелюється
до типу, форми чи галузі як складовий її аспект.
Так, на думку російського вченого В. Сухіни [9],
інформаційна культура поки ще є показником не
загальної, а швидше за все професійної культури5.
Ми частково погоджуємося з такою інтерпретацією
інформаційної культури. Натомість зазначимо:
дійсно, формування інформаційної культури відбу-
вається саме в межах професійної, але сьогоден-
ня свідчить про те, що інформаційна культура
більше не є аспектом урегулювання суспільних
відносин виключно в професійній діяльності, а на-
буває ознак загального значення для сучасної
людини, котра не може обійтися без науково-інфор-
маційних новацій. Це відкриває нові філософські
горизонти дослідження інформаційної культури. Як
відзначає В. Маричев: "Інформаційну культуру сьо-
годні необхідно розглядати не в психологічному і
не в педагогічному контексті як визначення об'єктив-
них і суб'єктивних умов ефективного оволодіння
інформаційною технологією, а також уміння корис-
туватися персональними комп'ютерами й інформа-
ційними мережами з можливістю адаптуватися до
механізмів їх дій, а в соціокультурному аспекті"
(курсив наш - М. Ж.) [10, с. 146]. Це все призво-
дить до формування нової раціональності (на базі
інформаційної культури), яка виросла із символіч-
них і віртуальних реальностей і по суті є третім,
поряд із матеріальним та ідеальним, типом реаль-
ності [8, с. 307]. Таким чином, у запропонованому
дослідженні інформаційна культура - це вже не куль-
турна реальність, на яку вказує В. Маричев [10,
с. 146], а, на нашу думку, створена людиною пост-
культурна реальність (рис. 1), яка суттєво впливає
на форми масової поведінки й усе більше визна-
чає їх. І ця реальність є предметом дослідження
сучасної філософії культури.
Рис. 1. Еволюція культури.
Має право на існування думка Т. Шорохової [11],
що основою визначення "інформаційної культури"
повинно стати поняття культури, доповнене відпові-
дно до особливостей цієї специфічної сфери діяль-
ності. Вдало реалізує це положення Е. Семенюк [12]
(визнаний спеціаліст у цій галузі), який під інформа-
ційною культурою розуміє інформаційну компонен-
ту людської культури в цілому, об'єктивно характе-
ризуючи рівень усіх здійснених у суспільстві інфор-
маційних процесів та існуючих інформаційних відно-
син. Таке розуміння логічно вписується у весь хід
еволюції культури. Але, на нашу думку, справа не
така проста, як видається на перший погляд. Епоха
постмодернізму формує свою власну методологію
дослідження, яка, з одного боку, створена внаслі-
док еволюційних процесів, з іншого - відкидає всі
можливі зв'язки з минулим. Тому виникає не-
обхідність дослідити інформаційну культуру, вико-
ристовуючи категоріальний апарат постмодерну (де-
конструкцію, симулякр, детериторіалізацію, децент-
рацію, перекреслення тощо), якого немає в класиці.
Використовуючи категорію перекреслення, яка
має онтологічний зв'язок (властивість) із закресленим
об'єктом, отримуємо: інформаційна культура - це куль-
тура (закреслена), яка розглядається не в значенні
некультури (повернення в докультурний стан), а як
4 Крилатою ця фраза стала, коли в своїй промові її викори-
став Уінстон Черчіль.
5 Подібної точки зору дотримуються більшість як україн-
ських, так і російських сучасних дослідників.
ФІЛОСОФІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 8 (99) листопад 2009 р.
ІСТОРІЯ 137
не некультура (посткультура), яка має генетичний
зв'язок із позитивом, що заперечується. Категорію
перекреслення вдало використовують В. Кремень,
В. Ільїна [8, с. 323] у визначенні різних понять. На
нашу думку, такий підхід є перспективним та унікаль-
ним у дослідженні інформаційної культури як "другої
реальності".
Розглядаючи проблеми сучасної культури щодо
повноти дослідження, необхідно підкреслити її бінар-
ну опозиційну пару - цивілізацію. Це питання актив-
но досліджується. На думку Ю. Муравйова, при роз-
гляді культурологічної проблематики не варто в су-
часних умовах розглядати та ставити саме пробле-
му взаємодії культури та цивілізації. Ю. Муравйов
підкреслює, що, по-перше, навколо цієї проблеми
неправомірно піднятий галас, по-друге, опрацюван-
ня демаркації між культурою і цивілізацією наскрізь
фальшиве та нереальне: "... відходячи від етимоло-
гічних та присутніх у повсякденному слововживанні
значень цих понять, дослідники надають їм такий
термінологічний сенс, який заздалегідь є достатнім
тільки для цих індивідуальних концепцій" [2, с. 10].
Автори створюють видимість, що їм вдалося звес-
ти теоретичні кінці з кінцями. У такому розумінні
Ю. Муравйов пропонує розглядати цивілізацію як
міську культуру. Судячи із цього, відносно структу-
рованості сучасної культури, напевно, варто поста-
вити крапку. Але (на жаль чи на щастя) це не мож-
ливо. По-перше, запропонований варіант у контексті
дослідження інформаційної культури не надає
змістовного її розуміння (всеосяжного), тим паче він
не є оригінальним (західноєвропейська традиція ці
поняття (культура і цивілізація) розглядає як тотожні,
і, судячи із цього та певних досліджень, ця логіка
також не позбавлена вад та недоліків). По-друге, про-
блемі аналізу взаємодії культури та цивілізації при-
свячено безліч робіт, через що до неї в сучасних
умовах це не є актуальним. Але, на наш погляд,
тема дослідження взаємодії культури та цивілізації
набула другого дихання після виходу у світ фунда-
ментального дослідження проф. В. Ісаєва "Людина
в просторі цивілізації та культури" (2003) [13], яке
демонструє нову методологію в дослідженні взає-
модії культури і цивілізації в сучасних умовах. Ця
робота заспокоїть будь-якого скептика щодо
вичерпності проблеми. Тому, не відкидаючи вели-
кої спадщини проведених досліджень та викорис-
товуючи основні онтологічні аспекти демаркації
культури і цивілізації у визначенні інформаційної
культури, пропонується таке: 1) якщо інформацій-
на культура базується на принципі допомоги ближ-
ньому, то створюється нова культура; 2) якщо ро-
зуміємо інформаційну культуру як простір, що ба-
зується на конкуренції, отримуємо цивілізацію, а
точніше, за термінологією В. Ісаєва, - квазікульту-
ру. Ми переконані, що дослідження інформаційної
культури крізь призму культури і цивілізації та зап-
ропонованих категорій (В. Ісаєва) має великі мож-
ливості та перспективи щодо філософської реф-
лексії сучасних змін у духовній сфері людини.
Висновки
По-перше, у дослідженні філософії культури зап-
ропоновано структурний підхід, який дає можливість
розкрити деякі біфуркаційні процеси, що відбувають-
ся в духовній сфері людини.
По-друге, констатовано, що значний розвиток
економічних та інформаційних технологій утворює
наприкінці ХХ століття потужний симбіоз, який
здійснив значний поштовх до деконструкції культу-
ри передусім через економічну та інформаційну
культуру, надаючи їм власний вектор розвитку.
Постмодернізму притаманна власна методологія,
в якій немає єдиної загальної основи, тому одинич-
не подавляє універсальне. Таке нон-фінальне геш-
тальтне варіювання та сприйняття ідей нелінійності
унеможливлює однозначність прогнозу про ево-
люційні перспективи культури.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Культурологія: теорія та історія культури [за ред.
І. І. Тюрменко, О. Д. Горбула]. - К. : Центр навч. літератури,
2004. - 368 с.
2. Муравьёв Ю. А. Структура культуры / Ю. А. Муравьёв
// Истина. Культура. Идеал. - М. : Прометей, 1995. - 194 с. -
[Електронний ресурс] - Режим доступу : http://scepsis.ru/library/
id_2395.html.
3. Заславська Т. И. Социология экономической жизни.
Очерки теории / Т. И. Заславская, Р. В. Рывкина. - Новоси-
бирск : Наука, 1991. - 446 с.
4. Кравченко А. И. Культурология. - [3-е изд.] / А. И. Крав-
ченко. - М. : Академический проект, 2001. - 496 с.
5. Пашкус В. Ю. Новая экономика: понятие и причины
возникновения / В. Ю. Пашкус // Становление информацион-
ной экономики: теория и практика : [сб. научн. трудов / под
ред. д.э.н. Б. В. Корнейчука]. - СПб. : НЕСТОР, 2006. - [Елект-
ронний ресурс] - Режим доступу : http://korneichuk.spbstu.ru/
publications/info_economics2.html.
6. Маслова Г. Система інформатизації та її застосування
в управлінні регіоном / Г. Маслова, В. Усольцев // Економіка
України. - 2009. - № 7. - С. 21-28.
7. Сорокина В. Н. Культура информационного общества /
В. Н. Сорокина // Введение в культурологию. Курс лекций /
[под ред. Ю. Н. Солонина, Е. Г. Соколова]. - СПб., 2003. - С. 119-
124 - [Електронний ресурс] - Режим доступу : http://
www.gumer.info/bibliotek_Buks/Culture/Solon/10.php.
8. Кремень В. Г. Філософія: Логос, Софія, Розум : [підруч.
для студ. вищ. навч. закл.] / В. Г. Кремень, В. В. Ільїна. -
К. : Книга, 2006. - 432 с.
9. Сухина В. Ф. Человек в мире информатики / В. Ф. Сухи-
на. - М. : Радио и связь, 1992. - 111 с.
10. Маричев В. В. Научная картина мира в культуре со-
временного общества : дис. на получение науч. степени кан-
дидата филос. наук : 09.00.13 - Религиоведение, философс-
кая антропология, философия культуры / В. В. Маричев. -
Ставрополь, 2004. - 200 с.
11. Шорохова Т. И. Сущность, структура и компоненты
информационной культутуры личности обучающихся в ус-
ловиях дистанционного обучения / Т. И. Шорохова ; Межре-
гиональная научно-практическая конференция (заочная) 2007.
- [Електронний ресурс] - Режим доступу : http://www.muh.ru/
arch/2007/konf_mShorohova.htm?user=a62cf74cc9be19d45
d608226d0588364.
12. Семенюк Э. П. Глобализация и социальная роль ин-
форматики / Э. П. Семенюк // Науч-техн. информация. -
Сер. 1. - М. : ВИНИТИ, 2003. - № 1. - С. 1-10.
13. Исаев В. Д. Человек в пространстве цивилизации и
культуры / В. Д. Исаев. - Луганск : Світлиця, 2003. - 188 с.
ФІЛОСОФІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
138
№ 8 (99) листопад 2009 р.
ІСТОРІЯФІЛОСОФІЯ
M. Zhurba
"SECOND NATURE" OF ANOTHER REAL²TY
This paper presents structural approach in investigating culture philosophy in contrast with reorientation of
modern philosophy from the structure concept to the non-final structuration one which provides, in the main,
unstructural and nonlineas method of integraty organization. A particulas attention in the paper presented is pard to
the analysis of economical and informational culture which bixes the paradigm orientation (structure game) as far as
dynamics and self-organization of culture is concerned.
Key words: culture, structure, postmodernizm, deconstruction, economical, culture, informational culture, canceling, civilization,
quaziculture.
© М. Журба
Надійшла до редакції 27.10.2009
ÄÎ ÓÂÀÃÈ ÀÂÒÎвÂ!
У ВИМОГАХ ДО СТАТЕЙ, ЩО ПРИЙМАЮТЬСЯ ДО РОЗГЛЯДУ
РЕДАКЦІЙНОЮ КОЛЕГІЄЮ ЖУРНАЛУ, ВІДБУЛИСЯ ЗМІНИ:
Редакція журналу приймає до розгляду рукописи статей обсягом до 1 друкованого аркуша.
Рукопис повинен містити: УДК, назву статті (українською та англійською мовами), дані про
автора, коротку анотацію статті (до 10-15 рядків) українською та англійською мовами,
перелік ключових слів українською та англійською мовами, основний текст статті по-
дається українською мовою, висновки і список літератури. Останній має бути оформлений
згідно з новими вимогами ВАК України, затвердженими наказом № 63 від 26.01.2008 р.
Крім того, слід надсилати рецензію на статтю.
Редакція заохочує авторів чітко формулювати проблему, яку досліджує автор, подавати
обґрунтування її актуальності, акцентувати увагу на науковій новизні і практичній цінності
результатів досліджень автора. Редакція надає методичну допомогу молодим авторам щодо
оформлення статей.
Дані про автора повинні містити: прізвище та ім'я автора, його науковий ступінь та звання,
посаду та назву установи, де працює автор, а також основну галузь наукових інтересів
автора.
Матеріал подається в електронному вигляді (дискета або E-mail), підготовленому у фор-
маті текстового редактора Word, а також роздрукованому в форматі А4 з інтервалом 1,5.
Формули подаються у Microsoft Equation 3.0, графіки та діаграми – в Microsoft Office Excel.
Редакція зберігає за собою право на редагування і скорочення матеріалів. Рукописи не
повертаються.
Відповідальність за точність поданих фактів, цитат, цифр і прізвищ несуть автори матеріалів.
Пишіть і заходьте: 83086, Донецьк, вул. Артема, 45.
Телефонуйте і надсилайте: факс: (062)337-04-80,
е-mail: ukcdb@stels.net
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|