Політичні організації студентів в індустріально-технічних вищих навчальних закладах УСРР у 1920-ті роки
У статті розглядається діяльність партійних та комсомольських осередків індустріально- технічних ВНЗ, спрямована на політичне підкорення вищої школи, розгортання політичних репресій проти викладачів і непролетарської частини студентства та протидію організаціям загальностудентського представництв...
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2009
|
| Назва видання: | Схід |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/21212 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Політичні організації студентів в індустріально-технічних вищих навчальних закладах УСРР у 1920-ті роки / О.Василенко // Схід. — 2009. — № 8 (99). — С. 35-39. — Бібліогр.: 47 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-21212 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-212122011-06-16T12:06:18Z Політичні організації студентів в індустріально-технічних вищих навчальних закладах УСРР у 1920-ті роки Василенко, О. Історія У статті розглядається діяльність партійних та комсомольських осередків індустріально- технічних ВНЗ, спрямована на політичне підкорення вищої школи, розгортання політичних репресій проти викладачів і непролетарської частини студентства та протидію організаціям загальностудентського представництва. The article deals with the activity of the Party and Komsomol nuclei in the industrial and technical higher educational institutions. This activity was directed to political subordination of the higher educational institution, to realization of political repressions against lecturers and some part of students and to anti-action all students' organizations. 2009 Article Політичні організації студентів в індустріально-технічних вищих навчальних закладах УСРР у 1920-ті роки / О.Василенко // Схід. — 2009. — № 8 (99). — С. 35-39. — Бібліогр.: 47 назв. — укр. 1728-9343 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/21212 37.477 uk Схід Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історія Історія |
| spellingShingle |
Історія Історія Василенко, О. Політичні організації студентів в індустріально-технічних вищих навчальних закладах УСРР у 1920-ті роки Схід |
| description |
У статті розглядається діяльність партійних та комсомольських осередків індустріально-
технічних ВНЗ, спрямована на політичне підкорення вищої школи, розгортання політичних
репресій проти викладачів і непролетарської частини студентства та протидію організаціям
загальностудентського представництва. |
| format |
Article |
| author |
Василенко, О. |
| author_facet |
Василенко, О. |
| author_sort |
Василенко, О. |
| title |
Політичні організації студентів в індустріально-технічних вищих навчальних закладах УСРР у 1920-ті роки |
| title_short |
Політичні організації студентів в індустріально-технічних вищих навчальних закладах УСРР у 1920-ті роки |
| title_full |
Політичні організації студентів в індустріально-технічних вищих навчальних закладах УСРР у 1920-ті роки |
| title_fullStr |
Політичні організації студентів в індустріально-технічних вищих навчальних закладах УСРР у 1920-ті роки |
| title_full_unstemmed |
Політичні організації студентів в індустріально-технічних вищих навчальних закладах УСРР у 1920-ті роки |
| title_sort |
політичні організації студентів в індустріально-технічних вищих навчальних закладах усрр у 1920-ті роки |
| publisher |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Історія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/21212 |
| citation_txt |
Політичні організації студентів в індустріально-технічних вищих навчальних закладах УСРР у 1920-ті роки / О.Василенко // Схід. — 2009. — № 8 (99). — С. 35-39. — Бібліогр.: 47 назв. — укр. |
| series |
Схід |
| work_keys_str_mv |
AT vasilenkoo polítičníorganízacíístudentívvíndustríalʹnotehníčnihviŝihnavčalʹnihzakladahusrru1920tíroki |
| first_indexed |
2025-07-02T21:44:11Z |
| last_indexed |
2025-07-02T21:44:11Z |
| _version_ |
1836573159508148224 |
| fulltext |
№ 8 (99) листопад 2009 р.
ІСТОРІЯ 35
K. Kravchuk
STUDENT MISSION ORGANIZATION IN UKRAINE IN 1920th
Processes of restoration, activity and liquidation of students mission organizations were examined in the article.
Particularly, attention was focused on the following: forms, methods and ways of their activity; рarticipation in
management of higt education establishment of student, faculty and course committees. Development of student self
administration.
Key words: student mission organization, academy organizations, economic organizations, political organizations, students
trade unions, proletarian student organizations.
© Х. Кравчук
Надійшла до редакції 18.09.2009
УДК.37.477
ÏÎ˲ÒÈ×Ͳ ÎÐÃÀͲÇÀÖ²¯ ÑÒÓÄÅÍҲ Â
²ÍÄÓÑÒвÀËÜÍÎ-ÒÅÕͲ×ÍÈÕ ÂÈÙÈÕ
ÍÀÂ×ÀËÜÍÈÕ ÇÀÊËÀÄÀÕ ÓÑÐÐ Ó 1920-ò³ ðîêè
ОЛЕНА ВАСИЛЕНКО,
аспірант Донецького національного технічного університету
У статті розглядається діяльність партійних та комсомольських осередків індустріально-
технічних ВНЗ, спрямована на політичне підкорення вищої школи, розгортання політичних
репресій проти викладачів і непролетарської частини студентства та протидію організаціям
загальностудентського представництва.
Ключові слова: партійні осередки, комсомольські осередки, індустріально-технічні вищі навчальні
заклади.
Постановка проблеми. Деполітизація життя у
ВНЗ незалежної України та заборона діяльності у
вищих навчальних закладах політичних партій, вип-
ливали як із сучасних прикладів демократичного
розвитку країн, так і з власного негативного досвіду
в минулому, у тому числі в 1920-х роках, коли були
утворені перші осередки Комуністичної партії в інсти-
тутах та технікумах. Вивчення й аналіз цього досві-
ду залишається й до сьогодні актуальним.
Аналіз останніх досліджень і публікацій.
Діяльність студентських політичних угруповань у
1920-ті роки розглядалась у роботах В. В. Липин-
ського, М. М. Кузьменка, М. А. Бистрова та інших,
проте окремо ця проблема на прикладі університетів
та галузевих ВНЗ ще не вивчалася.
Мета статті - вивчення діяльності первинних пар-
тійних і комсомольських організацій в індустріаль-
но-технічних ВНЗ УСРР.
Виклад основного матеріалу. Політика Кому-
ністичної партії в індустріально-технічних ВНЗ по-
винна була впроваджуватися студентськими політич-
ними організаціями. В індустріально-технічних інсти-
тутах і технікумах створювались два типи політич-
них угруповань - осередки Комуністичної партії й
осередки Комуністичної спілки молоді. Перший пар-
тійний осередок було створено у вересні 1920 року
в Харківському технологічному інституті (ХТІ), до
складу якого увійшло 16 студентів-комуністів. У цей
же час був сформований партійний осередок Кате-
ринославського гірничого інституту, який у грудні
1921 року нараховував 43 члени КП(б)У. Одним із
найбільших партійних осередків серед технічних
ВНЗ був осередок Харківського інституту народно-
го господарства (ХІНГ), який у грудні 1921 року на-
лічував 150 осіб, 100 з яких було прийнято до лав
КП(б)У безпосередньо в інституті [2].
У грудні 1922 року партосередки ХІНГ та ХТІ на-
раховували відповідно 293 та 257 членів і канди-
датів у члени КП(б)У, тому в цей час ЦК КП(б)У прий-
має рішення про тимчасове прикріплення деяких
комуністів із індустріально-технічних ВНЗ до інших
інститутів і технікумів, де були малі та слабкі партійні
осередки [3]. У 1922 році поступово зростають
партійні осередки індустріально-технічних ВНЗ Киє-
ва, Одеси, Юзівки. Так, в Одеському політехнічно-
му інституті восени 1922 року за рахунок нового
набору чисельність комуністів зросла до 47 осіб, а
в Київському - до 50 осіб [4]. У Донецькому гірничо-
му технікумі вже в травні 1921 р., через місяць після
його відкриття, було утворено партійний осередок,
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
36
№ 8 (99) листопад 2009 р.
ІСТОРІЯ
який складався лише з 3 осіб. Через два роки чи-
сельність комуністів у Донтехнікумі збільшилася до
46, а в 1924 р. - становила 103 члени КП(б)У [5].
Створення та діяльність партійних осередків інду-
стріально-технічних ВНЗ відбувалися під безпосе-
реднім керівництвом ЦК КП(б)У. 14 жовтня 1922 р.
було затверджено інструкцію "Про роботу партійних
осередків ВНЗ". Первинним партійним осередком,
за цією інструкцією, уважався осередок інституту
чи технікуму. У великих ВНЗ, де були факультети
та відділення, дозволялось створювати окремі фа-
культетські партосередки, які були підпорядковані
партійній організації інституту. Осередки створюва-
лись при наявності 3 членів КП(б)У, а при наявності
3 кандидатів у члени КП(б)У дозволялось відкри-
вати кандидатський осередок. На чолі первинної
партоорганізації знаходилося бюро в складі 3-5 осіб.
Крім того, інструкція висувала загальні завдання й
напрями діяльності партосередків ВНЗ, головним
із них було поширення комуністичного впливу на
студентську молодь та політичне підпорядкування
вищої школи [6].
20 жовтня 1922 р. ЦК КП(б)У затвердив цирку-
ляр "Про боротьбу з буржуазною ідеєю у вищих
навчальних закладах". Цей циркуляр зобов'язував
партосередки ВНЗ розгорнути боротьбу з буржуаз-
ною ідеєю, вести постійну роботу серед студентів з
підриву авторитету немарксистських професорів,
створювати гуртки з вивчення марксизму, вивчати
суспільні науки з позиції марксистської теорії [7]. 14
грудня 1922 р. ЦК КП(б)У затвердив циркуляр про
посилення партійної роботи у вищих навчальних зак-
ладах, який передбачав створення загальноміських
об'єднань комуністичного студентства на основі по-
ложень статуту ЦК КП(б), розгортання роботи з вив-
чення нового статуту, підбір кандидатур до керів-
них органів ВНЗ [8].
Зазначені інструкції та циркуляри були націлені
на розпалювання класової ворожнечі та суспільної
напруги в колективах студентів і викладачів. Інсти-
тути й технікуми повинні були перетворитися з місця,
де отримують знання, на арену політичної бороть-
би. Головну роль у політичному підкоренні вищої
школи партійне керівництво надавало партосеред-
кам ВНЗ. Проте на самому початку 1920-х років
партосередки ще не мали реального впливу на жит-
тя у вищій школі. Часто вони самі потребували орга-
нізаційної та теоретичної підтримки ззовні. Так, у бе-
резні 1922 р. на зборах комуністів-студентів м. Киє-
ва було зазначено, що в Київському політехнічно-
му інституті та Київському інституті народного гос-
подарства партійних осередків практично не існує.
У КПІ зареєструвалось 5, а в КІНГ - 6 комуністів,
хоча їх удесятеро більше [9].
Зважаючи на вказані явища, у середині 1922 р.
ЦК ВКП(б) у листі до ЦК КП(б)У забов'язав провес-
ти перереєстрацію комуністів ВНЗ [10]. У різних інду-
стріально-технічних ВНЗ перереєстрація комуністів
проходила по-різному. У Київському політехнічно-
му інституті її було завершено в листопаді 1922 р. і
на кожного студента-комуніста заведена карта об-
ліку, а в Харківському технологічному інституті цю
роботу було практично зірвано [11]. 20 листопада
1922 р. на засіданні комісії організаційного відділу
Харківського губкому КП(б)У, де розглядалося пи-
тання про перереєстрацію студентів-комуністів ХТІ,
вирішили створити комісію із 6 осіб для проведення
перереєстрації [12]. Завдяки вказаним заходам на
початку 1923 р. перереєстрацію студентів-комуністів
в індустріально-технічних ВНЗ було завершено.
Проте створені партійні осередки були організацій-
но слабкими та бездіяльними. Так, ЦБКС у листо-
паді 1922 р. вивчало роботу партосередків ХТІ та
Інституту народного господарства і дійшло виснов-
ку, що "їх робота взагалі слабка, немає ядра та згур-
тованості" [13]. Слабку організаційну роботу парто-
середків Одеського політехнічного інституту та
Одеського інституту народного господарства в січні
1923 р. констатував голова ЦБКС. Він зазначив, що
"вказані партосередки слабкі, секретарі партосе-
редків не працюють, а всю роботу за них виконують
політкомісари ВНЗ" [14]. Незадовільною роботу пар-
тійних осередків індустріально-технічних ВНЗ Київ-
щини було визнано на засіданні бюро Київського
окрвиконкому в лютому 1923 р., яке також зазнача-
ло, що всередині найтісніших осередків немає
єдності, а є непорозуміння та сварки [15].
У 1927 р. газета "Студенти Жовтня" аналізувала
етапи становлення партійного осередку Харківського
інституту народного господарства й виділяла три пе-
ріоди його розвитку. Перший період (1921-1923 рр.) -
організаційне становлення і зростання чисельності.
Другий період (1923-1925 рр.) - політична полеміка,
дискусії, внутрішньопартійна криза, зменшення зро-
стання. Третій період (1925-1927) - подолання опо-
зиції, чисельне зростання [16]. Ця періодизація
цілком відповідає тим процесам, що відбулися в
студентських партосередках індустріально-техніч-
них ВНЗ. Якщо в 1923-1924 навчальному році чле-
ни й кандидати в члени КП(б)У в індустріально-тех-
нічних інститутах і технікумах складали 7,6 %, то в
1926-1927 навчальному році - уже 16,1 % [17]. Це
були максимальні показники кількості комуністів
серед усіх напрямів підготовки фахівців за винят-
ком соціально-економічної освіти. Зростання пар-
тійних рядів відбулось саме в перший та третій пе-
ріоди розвитку партійних осередків. Якщо в перший
період збільшення чисельності комуністів в індуст-
ріально-технічних інститутах і технікумах відбулось
за рахунок припливу членів КП(б)У іззовні, шляхом
нових наборів студентів до ВНЗ, то в третій період
збільшення їх чисельності стало наслідком прийо-
му нових членів безпосередньо в партосередках
ВНЗ.
Таблиця 1. - Динаміка прийому в члени й кандидати в члени КП(б)У
в індустріально-технічних ВНЗ у 1923-1930 рр. [18]
1923-24 1924-25 1925-26 1926-27 1927-28 1928-29 1929-30
1,3 % 7,2 % 8,8 % 8,4 % 11,5 % 15,1 % 24,7 %
Як видно з табл. 1, у 1923-1924 навчальному році
прийом нових членів до лав КП(б)У в індустріально-
технічних ВНЗ фактично не відбувався, а їхня
кількість складала лише 1,3 % від загальної чисель-
ності комуністів. Проте надалі залучення нових
членів до Комуністичної партії має стійку динаміку
й у 1928-1929 навчальному році досягає 15,1 %. Слід
також зазначити, що на 1 жовтня 1926 р. комуністи
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 8 (99) листопад 2009 р.
ІСТОРІЯ 37
в індустріально-технічних ВНЗ складали 32,86 %,
серед яких 61,6 % становили робітники [19].
Намагання нової влади наповнити комуністами
індустріально-технічні ВНЗ на початку 1920-х рр.
виглядало авантюрою, оскільки на 1 січня 1922 р.
88 % комуністів УСРР мали лише початкову освіту
або були цілком неписьменними [20]. Тому прийом
робітників, що навчалися в індустріально-технічних
ВНЗ до лав КП(б)У, який розпочався в 1924-1925
навчальному році, виглядав логічно - майбутні "ко-
мандири виробництва" мали бути ідейно загартова-
ними провідниками політики Комуністичної партії. У
1926-1927 навчальному році прийом нових членів
до лав КП(б)У в індустріально-технічних ВНЗ знач-
но збільшився за рахунок залучення членів ЛКСМУ.
Проте спеціально розроблена анкета комсомольця,
який вступав до лав Комуністичної партії, передба-
чала, що майбутній кандидат мав пройти співбесі-
ди та затвердження в п'яти інстанціях. Така проце-
дура вступу до лав КП(б)У комсомольської студент-
ської молоді розтягувалась на два роки [21].
Зростання чисельності партійних осередків у
другій половині 1920-х рр. також відбувалось за
рахунок прийому до інститутів і технікумів абі-
турієнтів-комуністів. Так, у 1927-1928 навчальному
році до індустріально-технічних інститутів було за-
раховано 31,4 % членів КП(б)У, а в індустріально-
технічні технікуми потрапило 11,5 % комуністів. Ці
показники вдесятеро перевищували аналогічні дані
в художній освіті, уп'ятеро - у медичній, утричі - у
сільськогосподарській та педагогічній [22].
Нові комуністичні сили сприяли чисельному зро-
станню партосередків. Так, на 7 листопада 1927 р. з
2192 студентів Харківського технологічного інституту
539 осіб були членами Комуністичної партії. За соці-
альним походженням переважали робітники (63,9 %)
та службовці (22,6 %), за національністю - українці
(46 %) та росіяни (32 %). З усього складу партко-
лективу ХТІ було лише 25 жінок [23]. У Київському
політехнічному інституті в 1929 р. із 2465 студентів
комуністи становили 602 особи, серед яких також
переважали робітники (61 %) та українці (49 %) [24].
Від самого початку свого існування партосеред-
ки розпочинають адміністративне втручання в
діяльність керівних органів ВНЗ та органів, що орга-
нізовували методичну та навчальну роботу. На по-
чатку 1920-х рр. це втручання виглядало як допо-
мога в діяльності політичного комісара ВНЗ, який
був представником державної влади. Такі вказівки
партійним осередкам ВНЗ були доведені в інструкції
про партійну роботу осередків ВНЗ у жовтні 1922 р.
Так, у розділі інструкції "Взаємовідносини осередків
з адміністративним персоналом" зазначалось, що
осередок не втручається безпосередньо в діяльність
адміністративного персоналу, а у випадку виявлен-
ня фактів відхилення від лінії партії він повинен зро-
бити подання політкомісару [25]. Проте часто парто-
середки індустріально-технічних ВНЗ порушували
цю інструкцію й безпосередньо займались адміні-
струванням. Так, газета "Червоний технолог" спові-
щала, що партосередок Харківського технологічно-
го інституту тільки в 1923 р. узяв курс на відокрем-
лення адміністративної роботи від партійної й невтру-
чання в управлінську діяльність [26]. Тенденції ад-
міністративного свавілля та адміністративного нагля-
ду, переслідування професури з боку партійних осе-
редків у 1925 р. набули загрозливих розмірів. Саме
тому в 1925 р. перша Всесоюзна нарада партосе-
редків ВНЗ констатувала, що партосередки вищих
навчальних закладів припускаються грубого адмі-
ністративного втручання в роботу навчальних та ад-
міністративно-господарських органів ВНЗ, ігнору-
ють безпартійних та відвертаються від них [27]. Фак-
тично в індустріально-технічних ВНЗ була сформо-
вана особлива каста, яка мала необмежені можли-
вості й ігнорувала загальновизнані норми життя у
вищій школі.
Саме тому у вересні 1925 р. Політбюро ЦК КП(б)У
прийняло рішення, яке регламентувало взаємовід-
носини студентських партосередків із органами уп-
равління ВНЗ, професурою, безпартійними масами,
а також встановлювало обов'язкове виконання сту-
дентами-комуністами своїх академічних обов'язків
[28]. Проте ці рішення керівних органів Комуністич-
ної партії певний час залишались на папері, а парто-
середки ВНЗ за інерцією продовжували вчиняти
заборонені зверху дії. Так, у довідці про обстеження
діяльності партійних осередків ВНЗ у липні 1926 р.
ми знаходимо факти грубого втручання партосередків
ХТІ і КПІ в адміністративну діяльність правлінь ВНЗ
та відсторонення від посад окремих професорів [29].
У 1927-1928 навчальному році партійному керів-
ництву все-таки вдалось угамувати безлад з боку
партосередків ВНЗ. У цей час партосередки ХТІ та
Харківського геодезичного інституту почали скаржи-
тися на те, що Правління ВНЗ їх повністю ігнорують
і навіть не запрошують до розгляду питань із розбу-
дови інститутів [30]. У травні 1927 р. організаційне
бюро ЦК КП(б)У в резолюції "Про роботу партосе-
редків ВНЗ" зазначало, що взятий партією курс на
те, щоб осередки відмовились від втручання в ад-
міністративно-управлінську роботу ВНЗ, сприяє оз-
доровленню відносин між партосередками і Прав-
ліннями [31].
Другою студентською політичною організацією,
яка була створена в 1920-их роках в індустріально-
технічних ВНЗ, була Комуністична спілка молоді
України (КСМУ). Комсомол, за задумом комуністич-
ного керівництва країни, був створений як помічник
та найближчий резерв КП(б)У. Головною метою діяль-
ності КСМУ в індустріально-технічних ВНЗ було по-
ширення впливу на студентську молодь, яка на са-
мому початку 1920-х років знаходилась на ідейних
позиціях меншовиків та есерів. Перший комсо-
мольський осередок, що з'явився в індустріально-
технічних ВНЗ та й узагалі в студентському середо-
вищі, був осередок Харківського технологічного
інституту, який у квітні 1921 року нараховував лише
9 осіб серед 2 тисяч студентів [32]. Комсомольський
осередок ХТІ був слабким і знаходився під "захис-
том" політкомісара та партійного осередку інститу-
ту. У цьому ж році переважно на робітничих факуль-
тетах були створені комсомольські осередки Донець-
кого гірничого технікуму, Катеринославського гірни-
чого інституту, Одеського та Київського політехніч-
них інститутів.
У листопаді 1922 року в циркулярі ЦК КСМУ
"Про роботу серед учнів" була закріплена органі-
заційна форма роботи серед учнівської молоді,
якою став осередок спілки. Спілки комсомолу ство-
рювались на робітничих факультетах технікумів та
інститутів і мали право прийому до спілки [33].
Проте в перші роки свого існування комсомольські
осередки індустріально-технічних ВНЗ існували
швидше на папері. У грудні 1922 року бюро Київ-
ського губкому КП(б)У на своєму засіданні кон-
статувало, що комсомольська робота серед сту-
дентів ведеться частково лише на робітфаках [34].
Система відряджень дозволила комсомольським
органам надсилати на навчання своїх представників,
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
38
№ 8 (99) листопад 2009 р.
ІСТОРІЯ
завдяки чому почався приплив до ВНЗ комуністич-
ної молоді. Так, у 1923 році комсомольський осере-
док ХТІ складав уже 18,2 % від загальної кількості
студентів [35]. Аналогічними темпами зростав осе-
редок Донецького гірничого технікуму, який у лис-
топаді 1921 року нараховував 42 комсомольці, а у
вересні 1924 року - уже 105 [36].
На початку 1924 р. журнал "Студент революції"
зазначав пожвавлення комсомольської роботи в
індустріально-технічних інститутах та технікумах, де
в середньому на один осередок припадало 132 ком-
сомольці. Це був найвищий показник із усіх на-
прямів освіти, який у 2-3 рази перевищував показ-
ники в медичних, педагогічних та сільськогоспо-
дарських інститутах і технікумах [37].
Слід зазначити, що поступове збільшення ком-
сомольських осередків не призводило до покращен-
ня їх суспільної роботи та впливу на студентську
молодь. Журнал "Комсомолець-агітатор" у 1926 році
проаналізував стан справ у комсомольських осе-
редках і дійшов висновків, що "комсомольці по-
літично слабко підготовлені..., комсомольські збори
відбуваються нецікаво і мляво, не викликають інте-
ресу у загалу комсомольців..., комсомольські осе-
редки без зовнішньої підтримки взагалі не здатні
провести комсомольські збори" [38].
Такий стан справ у комсомольських осередках мав
свої причини. По-перше, у першій половині 1920-х
років комсомольський вік складав 23 роки. Зважаю-
чи на те, що на початку 1920-х років до ВНЗ за сис-
темою відряджень приймали осіб, що були старші
цього віку, то особливої бази для чисельного зрос-
тання в комсомольських осередках не було.
По-друге, комсомол як самодіяльна організація
молоді в цей час утратив організаційну самостійність
і знаходився в безпосередньому підпорядкуванні
партійним комітетам. У 1925 році ЦК КП(б)У провів
обстеження діяльності осередків КСМУ індустріаль-
но-технічних ВНЗ. У довідці до ЦК КП(б)У із цього
приводу зазначалось, що "комсомольські осеред-
ки працюють слабко тому, що їх затьмарюють
партійні осередки. В технікумах, де комсомольські
осередки чисельно переважають партійні, стан справ
трошки кращий" [39].
По-третє, за допомогою комсомолу до ВНЗ по-
трапляли особи, які були далекі від тих ідей, що спо-
відувала організація. Зокрема у звіті до ЦК КП(б)У
"Про роботу в індустріально-технічних ВНЗ" у жовтні
1924 року зазначалось, що в інститутах Харкова,
Києва та Одеси в ході набору студентів вирізнялась
значна група комсомольців, які навмисно поставили
за мету використати членство в КСМУ для вступу до
ВНЗ [40]. Слід зазначити, що саме в цей час, після
смерті В. І. Леніна, розпочалось масове залучення
молоді до комсомолу і цілком слушно, що багато осіб
використали цей шанс суто з корисних міркувань.
1925 року розпочався масовий відплив молоді з ком-
сомолу. За перше півріччя 1925 року за поданими
заявами комсомольські осередки лише на Харківщині
залишило 13,5 тисяч комсомольців, переважно робіт-
ників (9 тисяч). Майже 1 тисячу з них складала сту-
дентська молодь [41]. Зважаючи на ці обставини, VI
Всеукраїнський з'їзд ЛКСМ (квітень 1926 року)
підкреслив необхідність старанного підбору комсо-
мольців, які надсилаються до ВНЗ, і засудив замк-
неність комсомольських осередків ВНЗ [42].
У лютому 1928 р. відбулася нарада секретарів
комсомольських осередків ВНЗ при ЦК ЛКСМУ, де,
зокрема, було вказано на зменшення темпів зрос-
тання чисельності комсомольських осередків, особ-
ливо в індустріально-технічних ВНЗ, де майже
відсутня база для подальшого зростання організації
[178]. На цю проблему звернув увагу й липневий
пленум ЦК ВКП(б) 1928 р., який підкреслив не-
обхідність подальшого розвитку процесу "помолод-
шання ВНЗ" і зростання ролі комсомолу у вищий
школі [43].
Набір студентів до індустріально-технічних ВНЗ
за системою куріального представництва дав необ-
хідну вікову базу для подальшого зростання чи-
сельності комсомольських осередків. Так, у 1927-
1928 навчальному році до Одеського політехнічно-
го інституту було зараховано 132 члени ЛКСМУ, се-
ред яких 43,9 % були робітниками [44]. На лютий
1928 р. комсомольський осередок Дніпропетров-
ського гірничого інституту складав 452 члени, із яких
416 осіб були студентами, а на 7 листопада цього ж
року комсомольський осередок ХТІ зріс до 600 осіб
(28,7 % від загальної кількості студентів) [45]. Ана-
логічними темпами зростав комсомольський осере-
док Донецького гірничого інституту, де в кінці 1929 р.
кожен другий студент був комсомольцем [46].
Таблиця 2. - Динаміка прийому членів ЛКСМУ до індустріально-технічних ВНЗ
у 1923-1929 рр. [47]
1923-1924 1924-1925 1925-1926 1926-1927 1927-1928 1928-1929
9,0 % 20,5 % 26,5 % 27,6 % 29,8 % 30,5 %
Із табл. 2 видно, що впродовж періоду, що вив-
чається, постійно збільшувався відсоток зарахова-
них на навчання комсомольців. Якщо в 1923-1924
навчальному році він складав лише 9,0 %, то в 1928-
1929 навчальному році зріс більш ніж утричі (30,5 %).
Значне зростання прийому комсомольців на навчан-
ня в 1924-1925 рр. було наслідком так званого "ле-
нінського призову" молоді до ЛКСМУ, а збільшення
комсомольців у лавах абітурієнтів у 1927-1928 нав-
чальному році стало наслідком уведення системи
"куріального представництва", яка відкрила шлях до
навчання талановитій молоді.
Якщо порівняти темпи залучення до індустріаль-
но-технічних ВНЗ комсомольської молоді, то вони
були значно вищі, ніж у середньому по Наркомосу,
а якщо порівняти темпи залучення комсомольців до
індустріально-технічних технікумів й інститутів, то
перевага була на боці перших.
Зростання чисельності комсомольських осе-
редків індустріально-технічних інститутів і технікумів
суттєво вплинуло на активізацію їх діяльності. Як і
раніше, комсомольські осередки дзеркально копію-
вали організаційну структуру, форми, методи й за-
соби діяльності партійних осередків. У кращому
випадку комсомол асистував партійним осередкам
у проведенні так званих "чисток" соціального скла-
ду студентства, займався пошуком "ворогів" серед
студентів та викладачів, впроваджував у студент-
ське середовище марксистську ідеологію. Проте в
кінці 1920-х років, коли ЦК КП(б)У розгорнув бороть-
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 8 (99) листопад 2009 р.
ІСТОРІЯ 39
бу за підвищення якості знань, комсомольські осе-
редки індустріально-технічних ВНЗ зуміли стати на
чолі цього руху.
Отже, комсомольські осередки індустріально-
технічних вищих навчальних закладів чисельно зро-
стали та зміцнювались організаційно, що стало на-
слідком політики Комуністичної партії щодо залучен-
ня робітничої молоді до вищої школи, а також зав-
дяки відкриттю доступу до інститутів і технікумів
талановитої молоді. Проте суспільна діяльність ком-
сомольських осередків була слабкою, оскільки вони
намагались дублювати напрямки діяльності пар-
тійних осередків і не мали змоги самостійно плану-
вати й організовувати свою роботу.
Висновок
Таким чином, політичні організації студентів та
працівників індустріально-технічних навчальних зак-
ладів, представлені осередками та первинними
організаціями Комуністичної партії та Комуністичної
спілки молоді повним чином відтворювали політику
компартії, спрямовану на диференціацію працівників
і студентів за ознакою партійної приналежності.
Незважаючи на декларовану вищими партійни-
ми документами заборону партійним первинним
організаціям ВНЗ втручатися в адміністративно-гос-
подарську діяльність та навчальний процес останніх,
ця заборона повсюдно цинічно порушувалася. А
масові кампанії залучення молоді до лав комсомо-
лу стали причиною того, що велика кількість моло-
дих людей ставали комсомольцями не за переко-
наннями, а з метою отримати додаткові пільги при
вступі до навчального закладу.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Липинський В. В. Становлення і розвиток нової систе-
ми освіти в УСРР у 20-ті роки / В. В. Липинський. - Донецьк,
2000. - 248 с.; Липинский В. В. Студенческие организации
Украины: история и современность / В. В. Липинський. - До-
нецк, 1991. - 138 с.; Бистров М. А. Керівна роль КП(б)У в
галузі вищої освіти в період будівництва соціалізму 1917-
1937 рр. / М. А. Бистров. - Харків : Вища школа, 1974. - 142 с.
2. В вузах Украины // Студент революції. - 1922. - № 1. - С. 89.
3. Центральний державний архів громадських об'єднань
(далі ЦДАГО) України. - Ф. 1. - Оп. 20. - Спр. 1075. - Арк. 154.
4. В вузах Украины // Студент революції. - 1923. - № 2-3.
- С. 118.
5. Історія Донецького державного технічного універси-
тету. - С. 16.
6. ЦДАГО України. - Ф. 1. - Оп. 20. - Спр. 1076. - Арк. 48-50.
7. ЦДАГО України. - Ф. 1. - Оп. 20. - Спр. 993. - Арк. 104.
8. ЦДАГО України. - Ф. 1. - Оп. 20. - Спр. 1446. - Арк. 45.
9. ЦДАГО України. - Ф. 1. - Оп. 20. - Спр. 1075. - Арк. 176.
10. ЦДАГО України. - Ф. 1. - Оп. 20. - Спр. 1020. - Арк. 127.
11. ЦДАГО України. - Ф. 1. - Оп. 20. - Спр. 1075. - Арк. 171.
12. ЦДАГО України. - Ф. 1. - Оп. 20. - Спр. 1020. - Арк. 125.
13. ЦДАГО України. - Ф. 1. - Оп. 20. - Спр. 1076. - Арк. 112.
14. ЦДАГО України. - Ф. 1. - Оп. 20. - Спр. 1680. - Арк. 1.
15. Київський облдержархів. - Ф. 1048. - Оп. 1. - Спр. 32. -
Арк. 2; Спр. 94. - Арк. 3.
16. Кустолян А. В рядах партии / А. Кустолян // Студент
Жовтня. - 1927. - 5 листопада.
17. ЦДАГО України. - Ф. 1. - Оп. 20. - Спр. 2703. - Арк. 3.
18. Центральний державний архів вищих органів влади
та управління (далі ЦДАВО) України. - Ф. 166. - Оп. 8. -
Спр. 93. - Арк. 47; Оп.9. - Спр. 856. - Арк. 48.
19. ЦДАГО України. - Ф. 1. - Оп. 20. - Спр. 2703. - Арк. 27.
20. Липинский В. В. Студенческие организации Украины:
история и современность / В. В. Липинський. - Донецк, 1991.
- С. 35.
21. ЦДАГО України. - Ф. 1. - Оп. 20. - Спр. 2703. - Арк. 30.
22. ЦДАГО України. - Ф. 1. - Оп. 20. - Спр. 2703. - Арк. 4.
23. Парколлектив в цифрах // Красный технолог. - 1927. -
7 ноября.
24. Социальный состав студентов КПИ // Студент рево-
люції. - 1930. - № 24. - С. 10.
25. ЦДАГО України. - Ф. 1. - Оп. 20. - Спр. 1076. - Арк. 55.
26. Красный технолог. - 1927. - 7 ноября.
27. Итоги Всесоюзного вузовского партсовещания при
ЦК РКП(б) // Студент революції. - 1923. - № 2-3. - С. 118.
28. Липинский В. В. Указ. праця. - С. 37-38.
29. ЦДАГО України. - Ф. 1. - Оп. 20. - Спр. 2703. - Арк. 31.
30. Очередные задачи партячеек вузов // Студент рево-
люції. - 1923. - № 2-3. - С. 118.
31. Студент революції. - 1923. - № 2-3. - С. 118.
32. К пятилетнему юбилею ячейки КСМУ // Красный тех-
нолог. - 1927. - 14 марта.
33. ЦДАГО України. - Ф. 1. - Оп. 20. - Спр. 1513. - Арк. 42.
34. ЦДАГО України. - Ф. 1. - Оп. 20. - Спр. 1126. - Арк. 137.
35. ЦДАВО України. - Ф. 166. - Оп. 3. - Спр. 221. - Арк. 59.
36. Історія Донецького державного технічного універси-
тету. - С. 16.
37. Марченко Д. Комсомол и вузы / Д. Марченко // Сту-
дент революції. - 1924. - № 6. - С. 5.
38. Пикалов Ф. Борьба за здорового студента / Ф. Пика-
лов // Комсомолец-агитатор. - 1926. - № 5. - С. 57.
39. ЦДАГО України. - Ф. 1. - Оп. 20. - Спр. 2703. - Арк. 32.
40. ЦДАГО України. - Ф. 1. - Оп. 20. - Спр. 1839. - Арк. 125-128.
41. ЦДАГО України. - Ф. 1. - Оп. 20. - Спр. 2476. - Арк. 4-7.
42. Работа комсомола в вузах // Студент революції. -
1926. - № 4. - С. 1.
43. Итоги совещания вузовских ячеек при ЦК ЛКСМУ //
Красный технолог. - 1928. - 8 февраля.
44. До всіх осередків комсомолу ВНЗ // Студент рево-
люції. - 1928. - № 6. - С. 101.
45. Савицький К. Лице осередку / К. Савицький // Студент
Жовтня (Одеса). - 1928. - 5 квітня.
46. Лице нашої організації у цифрах // Студент Жовтня
(Дніпропетровськ). - 1928. - 9 лютого; Как мы завоевали наш
вуз // Красный технолог. - 1928. - 6 ноября.
47. ЦДАВО України. - Ф. 166. - Оп. 8. - Спр. 92. - Арк. 47.
O. Vasylenko
POLITICAL ORGANIZATIONS OF STUDENTS IN ²NDUSTRIAL AND TECHNICAL
HIGHER EDUCATIONAL INSTITUTIONS OF UKRAINE IN 1920th
The article deals with the activity of the Party and Komsomol nuclei in the industrial and technical higher educational
institutions. This activity was directed to political subordination of the higher educational institution, to realization of
political repressions against lecturers and some part of students and to anti-action all students' organizations.
Key words: party organizations, Comsomol organizations, industrial and technical higher educational institutions.
© О. Василенко
Надійшла до редакції 23.09.2009
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|