Комплексна характеристика методів ціноутворення на житлово-комунальні послуги
У статті виконано порівняльний аналіз діючих у світовій практиці підходів щодо ціноутворення на житлово-комунальні послуги та зазначені можливості їх використання в Україні. Описані існуючі структури та види тарифів на послуг и житлово-комунальних підприємств. Охарактеризовані основні аспекти держ...
Gespeichert in:
Datum: | 2009 |
---|---|
Hauptverfasser: | , |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2009
|
Schriftenreihe: | Схід |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/21230 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Комплексна характеристика методів ціноутворення на житлово-комунальні послуги / В. Полуянов, А. Савенко // Схід. — 2009. — № 9 (100). — С. 40-47. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-21230 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-212302011-07-28T00:52:21Z Комплексна характеристика методів ціноутворення на житлово-комунальні послуги Полуянов, В. Савенко, А. Економіка У статті виконано порівняльний аналіз діючих у світовій практиці підходів щодо ціноутворення на житлово-комунальні послуги та зазначені можливості їх використання в Україні. Описані існуючі структури та види тарифів на послуг и житлово-комунальних підприємств. Охарактеризовані основні аспекти державної політики щодо формування цін і тарифів у житлово-комунальній сфері. Розкриті особливості методів та видів тарифів, що використовуються сьогодні в ціноутворенні на житлово-комунальні послуги. In the article the comparative analysis of operating in the world practice approaches in the field of pricing on housing services is carried out and possibilities of their application in Ukraine are marked. The variety of the price structure and types on housing services is given. The basic aspects of Ukrainian public policy on the improvement of the price formation method in the housing field are described. Thus, the features of methods and tariff types which are used in the pricing on housing services on the modern stage of economy development are grounded. 2009 Article Комплексна характеристика методів ціноутворення на житлово-комунальні послуги / В. Полуянов, А. Савенко // Схід. — 2009. — № 9 (100). — С. 40-47. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 1728-9343 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/21230 338.532.4 uk Схід Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Економіка Економіка |
spellingShingle |
Економіка Економіка Полуянов, В. Савенко, А. Комплексна характеристика методів ціноутворення на житлово-комунальні послуги Схід |
description |
У статті виконано порівняльний аналіз діючих у світовій практиці підходів щодо ціноутворення на житлово-комунальні послуги та зазначені можливості їх використання в Україні. Описані існуючі структури та види тарифів на послуг и житлово-комунальних
підприємств. Охарактеризовані основні аспекти державної політики щодо формування цін і
тарифів у житлово-комунальній сфері. Розкриті особливості методів та видів тарифів, що
використовуються сьогодні в ціноутворенні на житлово-комунальні послуги. |
format |
Article |
author |
Полуянов, В. Савенко, А. |
author_facet |
Полуянов, В. Савенко, А. |
author_sort |
Полуянов, В. |
title |
Комплексна характеристика методів ціноутворення на житлово-комунальні послуги |
title_short |
Комплексна характеристика методів ціноутворення на житлово-комунальні послуги |
title_full |
Комплексна характеристика методів ціноутворення на житлово-комунальні послуги |
title_fullStr |
Комплексна характеристика методів ціноутворення на житлово-комунальні послуги |
title_full_unstemmed |
Комплексна характеристика методів ціноутворення на житлово-комунальні послуги |
title_sort |
комплексна характеристика методів ціноутворення на житлово-комунальні послуги |
publisher |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
publishDate |
2009 |
topic_facet |
Економіка |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/21230 |
citation_txt |
Комплексна характеристика методів ціноутворення на житлово-комунальні послуги / В. Полуянов, А. Савенко // Схід. — 2009. — № 9 (100). — С. 40-47. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
series |
Схід |
work_keys_str_mv |
AT poluânovv kompleksnaharakteristikametodívcínoutvorennânažitlovokomunalʹníposlugi AT savenkoa kompleksnaharakteristikametodívcínoutvorennânažitlovokomunalʹníposlugi |
first_indexed |
2025-07-02T21:44:57Z |
last_indexed |
2025-07-02T21:44:57Z |
_version_ |
1836573207173267456 |
fulltext |
40
№ 9 (100) грудень 2009 р.
ЕКОНОМІКА
5. Про концесії: Закон України від 16 липня 1999 року № 997-
XIV // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 41. - Ст. 372.
6. Про концесії на будівництво і експлуатацію автомобільних
доріг: Закон України від 14. 12. 1999 р. № 1286 - ХIV - ВР // Відо-
мості Верховної Ради України. - 2000. - № 3. - Ст. 21.
7. Про затвердження Положення про проведення концесій-
ного конкурсу та укладання концесійних договорів на об'єкти права
державної і комунальної власності, які надаються у концесію:
Постанова Кабінету міністрів України від 12.04.2000 р. № 642
[Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.uazakon.com/
document/spart45/inx45221.htm.
8. Міністерство з питань житлово-комунального господарства
України [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://
www.minjkg.gov.ua.
9. Закон України "Про природні монополії" від 16 травня
2000 року № 2343- ХІІ // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2000. -
№ 30. - Ст. 238.
Н. Нevlуch, O. Rusanov
CONCESSION AS INSTRUMENT OF LONG-TERM DEVELOPMENT OF NATURAL
MONOPOLIES
In the article the role of concession is investigated as an instrument of long-term development of housing and communal
economy, the basic problems of endo- and exogenous character, which restrain its distribution in the Ukraine, are analysed, and
also the proper recommendations are given in relation to the improvement of existent situation.
Key words: natural monopolies, concession, investment activity, scientific and technical progress, organizational and legal mechanism.
© Г. Гевлич, О. Русанов
Надійшла до редакції 29.10.2009
УДК 338.532.43
ÊÎÌÏËÅÊÑÍÀ ÕÀÐÀÊÒÅÐÈÑÒÈÊÀ ÌÅÒÎIJÂ
Ö²ÍÎÓÒÂÎÐÅÍÍß ÍÀ ÆÈÒËÎÂÎ-ÊÎÌÓÍÀËÜͲ
ÏÎÑËÓÃÈ
ВОЛОДИМИР ПОЛУЯНОВ,
доктор економічних наук, професор Автомобільно-дорожнього інституту
Донецького національного технічного університету
АНАСТАСІЯ САВЕНКО,
старший викладач Автомобільно-дорожнього інституту
Донецького національного технічного університету
У статті виконано порівняльний аналіз діючих у світовій практиці підходів щодо ціно-
утворення на житлово-комунальні послуги та зазначені можливості їх використання в Ук-
раїні. Описані існуючі структури та види тарифів на послуги житлово-комунальних
підприємств. Охарактеризовані основні аспекти державної політики щодо формування цін і
тарифів у житлово-комунальній сфері. Розкриті особливості методів та видів тарифів, що
використовуються сьогодні в ціноутворенні на житлово-комунальні послуги.
Ключові слова: методи ціноутворення, житлово-комунальні послуги, структура тари-
фу, регулювання норми прибутку, стимулююче (заохочувальне) регулювання, державне ре-
гулювання тарифів.
Постановка проблеми . У період ринкової
трансформації питання функціонування житлово-
комунального господарства (ЖКГ) належить до од-
ного зі стратегічних напрямів соціально-економіч-
ного розвитку країни. З моменту набуття чинності
Закону України "Про загальнодержавну програму
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 9 (100) грудень 2009 р.
ЕКОНОМІКА 41
реформування та розвитку житлово-комунального
господарства на 2004-2010 роки" реформування
галузі має загальнодержавне значення. Одна з клю-
чових позицій вищевказаної програми - встановлен-
ня та регулювання тарифів на послуги житлово-ко-
мунальних підприємств - являє собою проблему, яка
з кожним роком усе більше загострюється й потре-
бує негайного вирішення. Оскільки ціноутворення в
класичній економічній літературі характеризується
перш за все методами, способами встановлення цін,
то вивчення проблемних аспектів цього процесу
повинно починатися з розкриття його методології.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. У
наукових публікаціях з тематики державної цінової
політики в галузі суб'єктів природних монополій, до
яких належить і ЖКГ, представлені погляди Ю. Крав-
ченко, В. Точиліна, В. Венгера, Г. Филюка. У цілому
проблема тарифоутворення у сфері ЖКГ розгля-
дається в роботах О. О. Лук'янченка, В. П. Полуяно-
ва, І. Г. Мельника, В. В. Рибака та ін. Дослідники роб-
лять висновки про неефективність існуючого меха-
нізму процесу встановлення тарифів на житлово-ко-
мунальні послуги.
У більшості наукових публікацій приділяється ува-
га методикам визначення тарифів. Цим питанням
присвячені роботи А. В. Бабак [1; 2], С. В. Богачова
[3], І. О. Гури [4], В. М. Інякина [5; 6], О. О. Лук'янчен-
ка [7], Н. Лисенко [8], В. П. Полуянова [9-12], В. І. Чиж
[13] та інших. У згаданих публікаціях зазначається не-
обхідність визначення ефективних методів ціно-
утворення, які б ураховували всі непрості моменти
реформування економіки України.
Для глибокого та всебічного огляду методів ко-
рисно вивчити як вітчизняний, так і світовий досвід,
який застосовується при ціноутворенні на житло-
во-комунальних підприємствах (ЖКП). Мета статті
- на основі узагальнення досліджень спеціалістів у
сфері встановлення методів на послуги житлово-
комунальних підприємств провести комплексний
аналіз існуючих методів ціноутворення. Для досяг-
нення поставленої мети необхідно реалізувати такі
завдання:
- здійснити порівняльний аналіз діючих у світовій
практиці підходів до ціноутворення на житлово-ко-
мунальні послуги;
- обґрунтувати особливості ціноутворення на жит-
лово-комунальні послуги на сучасному етапі розвитку
економіки України.
Виклад основного матеріалу. Авторами про-
ведено детальний аналіз характеристик основних
методів, викладених у наукових публікаціях, з точки
зору особливостей використання в сучасних умовах.
У роботі Г. М. Филюка [14] стосовно оцінки
підходів до політики ціноутворення розглядаються
особливості застосування найбільш розповсюдже-
ного, згідно з офіційною методологією, у практиці ук-
раїнських природних монополій методу регулюван-
ня норми прибутку. Цей метод у світовій практиці
більш відомий як "метод регулювання норми рента-
бельності" чи "метод лімітування норми прибутку на
капітал". Визначаються характерні риси та негативні
аспекти вказаного методу й зроблений висновок про
незабезпечення ефективності при використанні ме-
тоду регулювання норми рентабельності. У резуль-
таті дії ринкових сил методом ціноутворення, який
передбачає створення стимулів, є метод визначен-
ня допустимих підвищень цін на продукцію (метод
коефіцієнтів зміни цін). Авторами аргументовано
зроблені висновки щодо створення цією методикою
стимулу до контролю над власними витратами мо-
нополіями та більшої ефективності, ніж традиційний
метод регулювання норми прибутку на капітал.
Однак існують проблеми формування тарифів
методом коефіцієнтів зміни цін. Основна з них за-
значена в роботі [15] і полягає в "невизначеності
фактора передбачуваних тенденцій щодо витрат,
який провокує зростання ціни капіталу і гальмує інве-
стиції".
На Всеросійської конференції [16] зазначалося,
що основні проблемні питання та дискусія у світі роз-
гортається з використанням двох підходів: стиму-
люючого регулювання "Price Cap" та регулювання
норми прибутку "Rate of Return". Цей висновок
підтверджує й думку попередніх авторів. Також
підкреслено, що більшість європейських країн оби-
рають стимулюючі методи.
Найбільш широко представлений спектр методів
регулювання тарифів на послуги природних моно-
полістів (у тому числі й житлово-комунальні послуги)
та їх детальна характеристика в статті А. В. Бабак і
Н. М. Лисенко [2]. Як і в роботах попередніх дослід-
ників, у вказаній роботі розглядаються особливості
та недоліки методу регулювання "витрати плюс" (на-
званого традиційним) та групи методів (названих
альтернативними), за якими реалізується принцип
"заохочувального регулювання".
У результаті огляду методів ціноутворення, спи-
раючись на світовий досвід, можемо виділити ос-
новні й порівняти їх із точки зору переваг та не-
доліків у запровадженні, регулюванні та врахуванні
інтересів усіх зацікавлених сторін процесу. Наочно
результати такого аналізу представлені в табл. 1.
Традиційний метод спочатку був найбільш пошире-
ним, однак надалі його позиції "слабшали" у світовій
практиці через численні недоліки при застосуванні.
У результаті при регулюванні ціноутворення при-
родних монополій у багатьох країнах розпочали
пошук нових методів, представлених у групі альтер-
нативних. Серед них найбільшого розповсюджен-
ня набув метод встановлення граничного рівня ціни
в секторах водовідведення, водопостачання, елек-
троенергетики, теплопостачання, у газовій промис-
ловості та телекомунікації, де він був уперше й був
застосований. Певним успіхом користується також
метод умовної конкуренції також у водопровідно-
му господарстві та електроенергетиці. Треба ще
відзначити, що на вибір країною того чи іншого ме-
тоду впливають історичні аспекти розвитку еконо-
міки та принципи чинного законодавства. У різних
країнах формуються для одного й того ж методу
різні тенденції при його запровадженні, регулюванні
та контролі, які відображаються в змінах розрахун-
кових методик із урахуванням специфіки конкрет-
ної ситуації.
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
Таблиця 1. – Узагальнена характеристика основних методів встановлення тарифів на ЖКП
№ Назви методів Сутність методу Переваги методу Недоліки методу Сфери та країни
застосування
1 2 3 4 5 6
Традиційний метод
1 метод регулювання норми
прибутку
(метод регулювання
норми рентабельності чи
метод лімітування норми
прибутку на капітал);
метод обґрунтованої
прибутковості
інвестиційного капіталу
«Rate of Return»
можливість для
надавачів послуг
відшкодування в
тарифах витрат
операційної діяльності,
капітальних витрат та
забезпечення
прибутковості
акціонерного або
інвестованого
капіталу. Норма
прибутку
застосовується до
визначеної бази
- гарантований прибуток;
- передбачуваність та
стабільність для компанії
- відсутність стимулів до мінімізації
витрат, інновацій, підвищення
продуктивності;
- інтервенційний характер
регулювання, велика цінність
системи регулювання;
- складність та суб’єктивність
визначення обґрунтованої
прибутковості та бази розрахунку;
- перешкоди для переходу до
конкуренції;
- захист монополіста, а не
споживача
- Україна
- США
- Канада
- Японія
- Гонконг
Альтернативні методи
2 метод визначення
допустимих підвищень цін
на продукцію (метод
коефіцієнтів зміни цін);
метод встановлення
граничного рівня ціни;
стимулююче регулювання
шляхом встановлення
граничного тарифу:
Incentive Based Regulation
у формі «Price Cap»
встановлення на
певний термін
формули щорічного
розрахунку тарифу
«інфляція мінус Х»,
яка містить дефлятор
«RPI» і чинник
підвищення
продуктивності «Х»
- створення стимулу до
контролю над власними
витратами природними
монополіями;
- уніфікація процесу
регламентації дій компаній та
регулюючих органів;
- стимулювання ефективності;
- скорочення можливого
втручання регулюючого органу
і його участі в управлінні на
мікрорівні;
- забезпечення захисту клієнтів
і конкурентів шляхом
обмеження зростання цін;
- обмеження можливостей
перехресного субсидіювання;
- прозорість, довгостроковість
та спрощення системи
регулювання
- невизначеність фактора
передбачуваних тенденцій щодо
витрат (Х), який провокує
зростання ціни капіталу й гальмує
інвестиції;
- при визначеності чітких принципів
зміни фактора Х
встановлюється зворотний зв'язок
між зниженням витрат і можливим
зниженням цін, що призводить до
зменшення доходів природних
монополій;
- в умовах жорсткої фіксації
фактора Х підвищення
ефективності суб’єкта
господарювання природної
монополії стає певною мірою
примусовим;
- ризик раптового збільшення
прибутку природної монополії;
- уперше застосований у
Великобританії, компанія
«British Telecom»; газова
промисловість,
електроенергетика,
водопровідне
господарство;
- водопостачання та
водовідведення у
Великій Британії,
Аргентині, Малайзії,
новій Зеландії, Перу;
- електроенергетика
(Велика Британія,
Нідерланди, Норвегія,
Австрія, США
(Каліфорнія));
- теплопостачання та
електроенергетика
Польщі;
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
- ризик зниження якості;
- підприємство може отримати
прибутки лише в тому випадку,
якщо працюватиме з
ефективністю, вищою порівняно з
тією, на яку очікує регулятивний
орган;
- порушується графік капітальних
інвестицій
- сектор телекомунікації
США («American
Telephone and
Telegraph»), Канади,
Мексики та Аргентини
3 метод встановлення
граничного рівня доходу
(revenue cap)
регулятивний орган
заохочує підприємство
до максимізації
прибутків за рахунок
зменшення витрат
протягом періоду
регулювання та
дозволяє підприємству
вільно розпоряджатися
одержаною завдяки
цьому економією
можливість управління
попитом споживачів у бік його
зменшення
підприємства втрачають стимул до
збільшення обсягів реалізації
послуг (зменшення доходів може
використовуватися як метод
зменшення рівня витрат, що
призводить до збільшення тарифів
на послуги) та конкуренції
у міжнародній практиці
характеризують як
неефективний
4
метод плаваючої шкали
(sliding scale); механізм
участі в розподілі
прибутку
дозволяє
підприємствам
одержувати прибуток у
розмірі, що
визначається
встановленими
межами норми
прибутку
може застосовуватися разом із
методом регулювання шляхом
встановлення граничного рівня
ціни або граничного рівня
доходу
- досить складний із точки зору
його впровадження, оскільки
вимагає від регулюючого органу
жорсткого контролю за рівнем
витрат та прибутків;
- неефективність у
короткостроковому періоді;
- споживачі не отримують користі
від того, що регулятивний орган
застосовує як механізму розподілу
прибутку його вилучення до
бюджету
у міжнародній практиці
характеризують як
неефективний
5
метод умовної конкуренції
(yardstick competition)
підприємство, ціни
якого регулюються,
порівнюється з групою
подібних підприємств
стимулює непряму
конкуренцію серед
підприємств, які регулюються і
здійснюють свою діяльність у
географічно різних регіонах
- складність отримання необхідної
інформації для порівняння
компаній між собою, обмежені
можливості корегування даних по
кожній компанії
- водопостачання,
водовідведення,
електроенергетика в Чилі;
- водопостачання та
водовідведення у Великій
Британії
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
44
№ 9 (100) грудень 2009 р.
ЕКОНОМІКА
У межах окреслених напрямків розглядаються
методи ціноутворення на послуги житлово-комуналь-
них підприємств і в окремих сферах ЖКГ. Так, у ро-
боті О. О. Горбунової [17] акцентується увага на ме-
ханізмах тарифоутворення в межах окремої галузі:
водопостачанні та водовідведенні. Стверджується,
що в практиці формування тарифів на послуги водо-
постачання та водовідведення виділяються два ос-
новних протилежних підходи - витратний метод ("вит-
рати плюс") та підхід цільового калькулювання. Дру-
гий підхід передбачає, що підприємство спочатку виз-
начає тариф на послугу, а потім, виходячи із планової
ціни реалізації послуги, розраховуються витрати. Крім
того, деякі економісти [18] пропонують для форму-
вання тарифів на послуги водопостачання та водо-
відведення метод операційного левериджу.
Важливим аспектом при визначенні методу ціно-
утворення на послуги житлово-комунальних
підприємств є визначення конкретного виду тарифу,
який буде застосований. В історичному розрізі всі
види тарифів, які існують у світовій практиці, пред-
ставлені в Проекті методичних рекомендацій з фор-
мування та встановлення тарифів, розроблених у
2002 році ПАДКО (Агенцією США з міжнародного
розвитку). Також цікавим у плані вибору виду тарифу
є робота [19], у якій представлені результати останніх
досліджень із удосконалення тарифної політики
підприємств ЖКГ, виконаних у Росії.
На рис. 1 показано відповідність між найбільш
адекватними для сучасних умов видами тарифів та
існуючою класифікацією пропозицій із упроваджен-
ня структури тарифів.
Вивчаючи питання методів встановлення тарифів
в Україні, можна цілком погодитися з автором [4], що
згідно із загальноприйнятою класифікацією методів
(див. табл. 1) сьогодні в нашій країні використовують-
ся дві системи встановлення тарифів на ЖКП: пере-
важно застосовується схема "витрати плюс" (cost
plus), або "витрати плюс рентабельність", коли вста-
новлюється граничний рівень рентабельності (відно-
шення прибутку до витрат); іноді відокремлюють ме-
тод встановлення фіксованих тарифів, але він ґрун-
тується на згаданій схемі; прогресивною є методика
фіксування граничних цін (price cap) - така система
на сьогодні з усіх країн СНД запроваджена тільки в
Україні, до певної міри в Молдові; у підгалузі водопо-
стачання згідно із Порядком до складу тарифу вве-
дено інвестиційну складову й запроваджено механізм
корегування тарифу.
Незважаючи на те, що в "Порядку формування та-
рифів на послуги водопостачання та водовідведен-
ня" задекларовано можливість застосування мето-
ду встановлення граничного рівня ціни, в Україні ме-
тоди заохочувального регулювання тарифів не знай-
шли належного практичного втілення. Однією з при-
чин цього може бути недостатня методична підготов-
ка до впровадження цього методу, оскільки в зако-
нопроектах немає відповідних методичних вказівок
до визначення основних елементів формули.
Щодо методів державного регулювання тарифів
та їх видів, які мають бути застосовані в українській
практиці, то в проекті Закону України "Про державне
регулювання у сфері житлово-комунальних послуг"
зазначено, що державне регулювання тарифів
здійснюється за такими методами:
1) встановлення фіксованих тарифів та їх корегу-
вання;
2) встановлення нормативів рентабельності;
3) встановлення граничних рівнів тарифів.
Принцип тарифоутворення на ринку комунальних
послуг істотно відрізняється від тих, які передбачені
для ціноутворення. Тариф на комунальні послуги
складається із ціни за одиницю послуги з розрахун-
ку на норму споживання. Ціна за одиницю послуги
складається із собівартості послуги, скоректованої
на певний рівень рентабельності, і нарахованого на
отриману величину ПДВ. Собівартість комунальної
послуги визначається на основі витрат постачаль-
ника на одиницю послуги й витрат виробництва.
Одержувана в результаті собівартість виявляєть-
ся досить високою, оскільки до неї, крім реальних
виробничих витрат, включаються й потенційні вит-
рати виробника.
Установлення граничного відсотка рентабель-
ності, як відзначалося багатьма вченими, не створює
стимулів для зниження витрат виробництва, оскільки
їхнє збільшення буде завжди покрито величиною та-
рифу й оплачено споживачем, що в остаточному
підсумку, крім необхідних витрат виробника, фінансує
й усі прояви його безгосподарності, у т. ч. через ус-
таткування, що утримується в незадовільному стані.
Особлива увага в публікаціях звертається на не-
однозначність поняття "собівартості" стосовно жит-
лово-комунальних послуг та витрат, що включаються
до її складу. Докладно ця проблема визначена у ро-
боті Н. Лисенко [8]. Указується на існування невідпо-
відностей між складом витрат, що регламентується
П(С)БО № 16, і собівартості, визначеної в Постано-
вах Кабінету Міністрів [20; 21].
З метою вдосконалення нормативної бази мето-
дики формування цін і тарифів у житлово-комунальній
сфері вже сьогодні урядом країни зроблено декіль-
ка кроків. По-перше, запроваджуються нові порядки
формування тарифів на житлово-комунальні послу-
ги, якими посилюються вимоги до обмеження окре-
мих складових тарифів. Зокрема, при розрахунках та-
рифів до складу інших операційних витрат не дозво-
ляється включати суми безнадійної дебіторської за-
боргованості, витрати на утримання об'єктів соціаль-
ної інфраструктури, штрафи, пеню, суми спонсорської
та благодійної допомоги і ще ряд невиробничих вит-
рат. Водночас до складу тарифу на підставі програ-
ми розвитку підприємства, затвердженою місцевою
радою, включається інвестиційна складова. Левову
частку інвестицій мають складати надходження від
промислових споживачів та бюджетних організацій.
Методика формування тарифів та включення витрат
до собівартості оновлена в 2006 році в Постановах
КМ України на послуги централізованого водопоста-
чання та водовідведення [20] і послуги централізо-
ваного опалення й постачання гарячої води [21].
Другим важливим напрямком державної політики
в цій сфері є зменшення собівартості послуг, знижен-
ня непродуктивних витрат та втрат на всіх етапах ви-
робництва й надання послуг. Суттєвим впливом на
зменшення собівартості послуг має стати жорстке
унормування всіх статей витрат. Однак для більш
ефективного вирішення проблем ресурсозбережен-
ня, крім нормування, слід додати метод стимулюван-
ня або заохочувального регулювання, застосовую-
чи економічні важелі, конкуренцію, оприлюднення в
засобах масової інформації основних показників
діяльності підприємств.
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
Види тарифів у світовій практиці ціноутворення Тарифи за споживання
в пікові / непікові періоди
Фіксовані платежі
Єдині тарифи Двоставкові тарифи Тарифи з блоковою структурою Сезонні тарифи
одноставкова структура за регресивною шкалою
плюс фіксовані платежі за прогресивною шкалою
Спеціальний тариф (нормована + Двоставковий тариф Пакет послуг із регульова- Сезонна диференціація
додаткова частина) постійна + змінна складова ним і вільним тарифом тарифів
Диференційовані по зонах доби Трьохставковий
тарифні ставки на теплоенергію Вимоги до структури й рівня тарифу: тариф
пропозиції щодо вдосконалення
Підвищений тариф за тарифної політики в авторефератах Включення в тариф безнадійної
понадлімітний ужиток російських дослідників дебіторської заборгованості й
нормативу по кредитах,
Ліквідація перехресного інвестиційної складової
субсидіювання
Рис. 1. Відповідність між пропозиціями щодо вдосконаленню тарифної політики та існуючою класифікацією тарифів.
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
46
№ 9 (100) грудень 2009 р.
ЕКОНОМІКА
Таким чином, певні тенденції вдосконалення чин-
ної практики ціноутворення у сфері надання ЖКП уря-
дом започатковані.
На практиці ж комунальні підприємства викорис-
товують різні порядки (методики) розрахунків, тому що
окремі законодавчо-нормативні акти мають рекомен-
даційний характер. Через відсутність законодавчо виз-
наченої процедури формування, розгляду, погоджен-
ня та затвердження тарифів із урахуванням норм ан-
тимонопольного законодавства, прозорості й відкри-
тості для громадського контролю за об'єктивністю
поданих розрахунків установлені в останній час тари-
фи часто мають суб'єктивний, неприйнятний для су-
спільства характер. Тому необхідне затвердження
єдиної методики розрахунку тарифів із чітким перера-
хуванням усіх витрат, які доцільно включити в со-
бівартість послуг, а це, відповідно, дозволить забез-
печити прозорість установлених тарифів, значно зни-
зить обсяги скарг споживачів цих послуг. При цьому
тарифна політика повинна враховувати динаміку еко-
номічної кон'юнктури. Необхідно визначити єдину, чітку
та прозору методику розрахунку тарифів за комунальні
послуги.
Для посилення обґрунтованості структури витрат
на виробництво житлово-комунальних послуг та уне-
можливлення їх завищення важливим є створення не-
обхідної розрахункової нормативної бази. Сьогодні не
існує жодного наукового центру або іншої установи, яка
б розробляла відповідні нормативи. Виробники зазви-
чай самотужки визначають вартість наданих ними по-
слуг, виходячи із фактичного споживання ресурсів, що
не завжди відповідає техніко-технологічним стандар-
там. Для усунення такої практики необхідно встанови-
ти єдині оптимальні норми витрачання ресурсів на
одиницю послуги, які мають розроблятися профільни-
ми науковими підрозділами й затверджуватися Цент-
ральним незалежним органом у сфері житлово-кому-
нального регулювання.
Важливим моментом в опрацюванні повинна ста-
ти методика впровадження науково обґрунтованого
рівня тарифів залежно від комплексу внутрішніх та
зовнішніх факторів. Але навіть у разі створення дос-
коналої системи розробки науково обґрунтованих та-
рифів вирішити всі проблеми ціноутворення в цій
сфері буде важко. Фактичний рівень оплати житлово-
комунальних послуг залежатиме від обсягів та якості
надання відповідних послуг (адже за чинним законо-
давством населення має оплачувати вартість ЖКП
відповідно до їх обсягу і якості) і ще низки факторів.
Висновки та перспективи подальших
досліджень
Виконаний порівняльний аналіз діючих у світовій
практиці підходів до ціноутворення на житлово-кому-
нальні послуги та зазначені можливості їх використан-
ня в українській практиці. Виявлено особливості дію-
чих у світовій практиці методів ціноутворення на ЖКП
та розкрита структура встановлених тарифів.
Більшість проблемних питань у сфері ціноутворен-
ня на житлово-комунальні послуги знаходяться в пло-
щині складних взаємовідносин учасників процесу та-
рифоутворення та споживачів послуг. Тому потрібне
комплексне вдосконалення всього організаційно-еко-
номічного механізму тарифоутворення.
Надалі доцільно виконати комплексне досліджен-
ня факторів, які впливають на формування тарифної
політики при забезпеченні населення, організацій та
підприємств послугами житлово-комунального госпо-
дарства.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Бабак А. В. Ефективне регулювання цін природних моно-
полістів / А. В. Бабак, О. П. Романюк // Аспекти тарифної рефор-
ми. - 2003. - № 1. - С. 1-9.
2. Бабак А. В. Собівартість комунальних послуг у бухгал-
терському обліку та в ціноутворенні / А. В. Бабак, Н. М. Лисенко
// Аспекти тарифної реформи. - 2003. - № 1. - С. 13-20.
3. Богачов С. Економічні аспекти і специфіка тарифної політики
комунальних підприємств Донецька як суб'єктів природних моно-
полій / С. Богачов, Є. Жданко // Схід. - 2005. - № 4 (70). - С. 6-11.
4. Гура І. О. Система формування тарифів на житлово-ко-
мунальні послуги / І. О. Гура // Фінанси України. - 2007. - № 4.
- С. 69-76.
5. Инякин В. Н. Субъективные факторы роста затрат на жи-
лищно-коммунальные услуги / В. Н. Инякин // Управление эко-
номикой переходного периода : [сб. науч. тр.] / НАН Украины.
Ин-т экономики промышленности. - Донецк, 2005. - С. 164-182.
6. Инякин В. Н. Оценка эффективности использования соб-
ственных инвестиционных ресурсов предприятий жилищно-ком-
мунального хозяйства / В. Н. Инякин // Економіка промисловості.
- 2005. - № 2. - С. 101-107.
7. Лук'янченко О. О. Про тарифну політику у сфері виробниц-
тва та надання житлово-комунальних послуг / О. О. Лук'янченко
// Вісник Хмельницького національного університету. - 2006. -
№ 4. - С. 56-58.
8. Лысенко Н. Себестоимость услуг предприятий водо-, теп-
лоснабжения и водоотвода: современные учетно-экономические
проблемы / Н. Лысенко, Л. Власенко // Бухгалтерский учет и аудит.
- 2009. - № 4. - С. 32-37.
9. Полуянов В. П. Балансовая модель взаимосвязи тариф-
ного и налогового регулирования деятельности предприятий жи-
лищно-коммунального хозяйства / В. П. Полуянов, Е. И. Полу-
янова // Бизнес-информ. - 2006. - № 9. - С. 108-110.
10. Полуянов В. П. Построение нормограмм для выбора оп-
тимального тарифа на услуги водоснабжения для населения /
В. П. Полуянов // Научные труды ДонНТУ. - 2007. - Вып. 31-3. -
С. 219-224. - (Серия: экономическая).
11. Полуянов В. П. Проблемы формирования тарифной поли-
тики предприятий теплоснабжения / В. П. Полуянов, С. Г. Кули-
ков // Научные труды ДонНТУ. - 2008. - Вып. 35. - С. 229-238. -
(Серия: экономическая).
12. Полуянов В. П. Сущность и содержание модели рацио-
нального ценообразования в жилищно-коммунальном хозяйстве
/ В. П. Полуянов // Научные труды ДонНТУ. - 2006. - Вып. 30. -
С. 181-189. - (Серия: экономическая).
13. Чиж В. Формування економічно обґрунтованих тарифів на
житлово-комунальні послуги // Економіст. - 2007. - № 8. - С. 49-51.
14. Филюк Г. Теория и практика ценового регулирования де-
ятельности субъектов естественных монополий / Г. Филюк // Эко-
номика Украины. - 2005. - № 12. - С. 25-34.
15. Артус М. М. Проблеми ціноутворення на продукцію
підприємств природних монополій / М. М. Артус ; наук. ред.
І. К. Боднар // Формування ринкових відносин в Україні : [збірник
наукових праць]. - 2008. - № 12 (91). - С. 7-12.
16. Влияние тарифной и ценовой политики на конкурентоспо-
собность российской экономики. Всероссийская конференция :
аналитические материалы ; Торгово-промышленная палата Рос-
сийской Федерации. - М. : ООО "ТПП - Информ", 2007. - 65 с.
17. Горбунова О. О. Методи формування тарифів на послуги
водопостачання та водовідведення / О. О. Горбунова // Вісник
Хмельницького інституту регіонального управління та права. Еко-
номіка галузей господарства. - С. 386-393.
18. Онищук Г. Економіка житлово-комунальних послуг:
особливості і проблеми / Г. Онищук // Економіка України. - 2001.
- № 7. - С. 22-28.
19. Полуянов В. П. Проблемы формирования тарифной поли-
тики предприятий теплоснабжения / В. П. Полуянов, С. Г. Кули-
ков // Научные труды ДонНТУ. - 2008. - Вып. 35. - С. 229-238.
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 9 (100) грудень 2009 р.
ЕКОНОМІКА 47
20. Постанова КМУ від 12.08.2006 р. № 959 "Про затверд-
ження Порядку формування тарифів на послуги з централізова-
ного водопостачання та водовідведення".
21. Постанова КМУ від 10.07.2006 р. № 955 "Про затверд-
ження Порядку формування тарифів на виробництво, транспор-
тування, поставку теплової енергії та послуги по централізовано-
му опаленню і поставці гарячої води".
V. Polujanov, A. Savenko
COMPLEX DESCRIPTION OF PRICING METHODS ON HOUSING SERVICES
In the article the comparative analysis of operating in the world practice approaches in the field of pricing on housing
services is carried out and possibilities of their application in Ukraine are marked. The variety of the price structure and types on
housing services is given. The basic aspects of Ukrainian public policy on the improvement of the price formation method in the
housing field are described. Thus, the features of methods and tariff types which are used in the pricing on housing services on
the modern stage of economy development are grounded.
Key words: рricing methods, housing services, tariff structure, profit rate adjustment, incentive adjustment, rate regulation.
© В. Полуянов, А. Савенко
Надійшла до редакції 30.10.2009
УДК 339.138:336.71
ÐÎÇÐÎÁÊÀ ÌÀÐÊÅÒÈÍÃÎÂÎÃÎ
²ÍÑÒÐÓÌÅÍÒÀÐ²Þ ÏÐÎÑÓÂÀÍÍß
ÁÀÍʲÂÑÜÊÈÕ ÏÎÑËÓÃ
ТЕТЯНА КОНЯХІНА,
кандидат економічних наук, доцент кафедри менеджменту
зовнішньоекономічної діяльності Донецького державного університету управління
АННА МАРИНА,
викладач кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності
Донецького державного університету управління
У статті розглянуті тактичні засоби і прийоми просування послуг банку на ринок залежно
від етапу життєвого циклу банківської послуги. Побудовано матрицю доцільності викорис-
тання інструментів маркетингу на кожному з етапів життєвого циклу банківських послуг.
Визначено маркетинговий інструментарій підвищення ефективності роботи банківської ус-
танови в сучасних умовах.
Ключові слова: банківська послуга, рекламна кампанія, просування банківської послуги, сти-
мулювання збуту, зв'язки з громадськістю, особистий продаж, засоби прямої комунікації.
Постановка проблеми. Маркетингова діяльність
комерційного банку складається з двох взаємодопов-
нюючих частин: маркетингових досліджень і комплек-
су маркетингу. Необхідною умовою організації систе-
ми маркетингу в банку є взаємозв'язок маркетингових
досліджень як інструменту одержання інформації про
суб'єктів фінансового ринку й інструментів комплексу
маркетингу, які повинні розвиватися на основі резуль-
татів маркетингових досліджень і з урахуванням виб-
раної маркетингової стратегії.
Водночас вивчення практики маркетингової діяль-
ності вітчизняних банків свідчить, що більшість із них
не використовують маркетингові комунікаційні інстру-
менти, не здійснюють дослідження з метою їх аналізу
та оцінки ефективності.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Про-
блемам банківського маркетингу в умовах України при-
свячені праці В. В. Глущенко, Л. В. Дикань, Н. А. Ки-
зим, В. І. Коршунова, Г. Л. Макарової, Н. М. Перепечай,
Я. О. Спіцина [1, 2, 4, 5, 7, 8]. Разом із тим, віддаючи
належне існуючим теоретичним та методичним розроб-
кам, слід наголосити, що в них головна увага при-
діляється дослідженню продуктової, цінової та збуто-
вої складових банківського маркетингу.
При спільності методичного підходу конкретний
вміст комплексу маркетингу є найменш уніфікованою
частиною банківського маркетингу, оскільки кожен банк
прагне розвивати свої методи, орієнтуючись на спе-
цифіку місцевого ринку банківських послуг.
Мета статті - дослідити основні прийоми в рамках
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|