Польська проблема в контексті східноєвропейської політики уряду В. Черчілля (травень 1940 - червень 1941 рр.)
У статті на підставі нових архівних документів розкрито польський аспект східноєвропейської політики уряду В. Черчілля у 1940-1941 рр. Показано, що офіційний Лондон, усві- домлюючи небезпеку німецької гегемонії в Європі й ураховуючи значущість радянського фактора в розтановці політичних сил, був г...
Збережено в:
Дата: | 2009 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2009
|
Назва видання: | Схід |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/21237 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Польська проблема в контексті східноєвропейської політики уряду В. Черчілля (травень 1940 - червень 1941 рр.) / І.Мрака // Схід. — 2009. — № 9 (100). — С. 81-85. — Бібліогр.: 46 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-21237 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-212372011-06-16T12:06:51Z Польська проблема в контексті східноєвропейської політики уряду В. Черчілля (травень 1940 - червень 1941 рр.) Мрака, І. Історія У статті на підставі нових архівних документів розкрито польський аспект східноєвропейської політики уряду В. Черчілля у 1940-1941 рр. Показано, що офіційний Лондон, усві- домлюючи небезпеку німецької гегемонії в Європі й ураховуючи значущість радянського фактора в розтановці політичних сил, був готовий до поступок Москві у польському питанні, але конструктивного діалогу та співпраці між Великою Британією та СРСР не відбулося до початку німецько-російської війни. Причинами цього автор називає недовіру Москви до британського керівництва й небажання погіршувати відносини з Німеччиною. On the basis of archive documents the author of the article analyzes Polish aspect of Churchill's Eastern European policy. The article shows that official London, realizing the dander of German leadership in Europe and counting on Soviet factor in political situation, was ready to give in Polish question but no cooperative dialogue between Great Britain and USSR took place before the beginning of Soviet-Nazi war. The author states that main reason of this failure was untrustworthy attitude to British authorities and the absence of any wish to make the relationship with Germany worse. 2009 Article Польська проблема в контексті східноєвропейської політики уряду В. Черчілля (травень 1940 - червень 1941 рр.) / І.Мрака // Схід. — 2009. — № 9 (100). — С. 81-85. — Бібліогр.: 46 назв. — укр. 1728-9343 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/21237 94:32(410:4:11:438) "1940.05/1941.06" uk Схід Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Історія Історія |
spellingShingle |
Історія Історія Мрака, І. Польська проблема в контексті східноєвропейської політики уряду В. Черчілля (травень 1940 - червень 1941 рр.) Схід |
description |
У статті на підставі нових архівних документів розкрито польський аспект східноєвропейської політики уряду В. Черчілля у 1940-1941 рр. Показано, що офіційний Лондон, усві-
домлюючи небезпеку німецької гегемонії в Європі й ураховуючи значущість радянського
фактора в розтановці політичних сил, був готовий до поступок Москві у польському питанні, але конструктивного діалогу та співпраці між Великою Британією та СРСР не відбулося до початку німецько-російської війни. Причинами цього автор називає недовіру Москви до британського керівництва й небажання погіршувати відносини з Німеччиною. |
format |
Article |
author |
Мрака, І. |
author_facet |
Мрака, І. |
author_sort |
Мрака, І. |
title |
Польська проблема в контексті східноєвропейської політики уряду В. Черчілля (травень 1940 - червень 1941 рр.) |
title_short |
Польська проблема в контексті східноєвропейської політики уряду В. Черчілля (травень 1940 - червень 1941 рр.) |
title_full |
Польська проблема в контексті східноєвропейської політики уряду В. Черчілля (травень 1940 - червень 1941 рр.) |
title_fullStr |
Польська проблема в контексті східноєвропейської політики уряду В. Черчілля (травень 1940 - червень 1941 рр.) |
title_full_unstemmed |
Польська проблема в контексті східноєвропейської політики уряду В. Черчілля (травень 1940 - червень 1941 рр.) |
title_sort |
польська проблема в контексті східноєвропейської політики уряду в. черчілля (травень 1940 - червень 1941 рр.) |
publisher |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
publishDate |
2009 |
topic_facet |
Історія |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/21237 |
citation_txt |
Польська проблема в контексті східноєвропейської політики уряду В. Черчілля (травень 1940 - червень 1941 рр.) / І.Мрака // Схід. — 2009. — № 9 (100). — С. 81-85. — Бібліогр.: 46 назв. — укр. |
series |
Схід |
work_keys_str_mv |
AT mrakaí polʹsʹkaproblemavkontekstíshídnoêvropejsʹkoípolítikiurâduvčerčíllâtravenʹ1940červenʹ1941rr |
first_indexed |
2025-07-02T21:45:15Z |
last_indexed |
2025-07-02T21:45:15Z |
_version_ |
1836573226295099392 |
fulltext |
№ 9 (100) грудень 2009 р.
ЕКОНОМІКА 81ІСТОРІЯ
УДК: 94:32(410:4:11:438) "1940.05/1941.06"
ÏÎËÜÑÜÊÀ ÏÐÎÁËÅÌÀ Â ÊÎÍÒÅÊÑÒ²
ÑÕ²ÄÍΪÂÐÎÏÅÉÑÜÊί ÏÎ˲ÒÈÊÈ
ÓÐßÄÓ Â. ×ÅÐײËËß
(ÒÐÀÂÅÍÜ 1940 - ×ÅÐÂÅÍÜ 1941 ðð.)
ІГОР МРАКА,
кандидат історичних наук, асистент
Львівського національного університету ім. Івана Франка
У статті на підставі нових архівних документів розкрито польський аспект східноєвро-
пейської політики уряду В. Черчілля у 1940-1941 рр. Показано, що офіційний Лондон, усві-
домлюючи небезпеку німецької гегемонії в Європі й ураховуючи значущість радянського
фактора в розтановці політичних сил, був готовий до поступок Москві у польському пи-
танні, але конструктивного діалогу та співпраці між Великою Британією та СРСР не відбу-
лося до початку німецько-російської війни. Причинами цього автор називає недовіру Моск-
ви до британського керівництва й небажання погіршувати відносини з Німеччиною.
Ключові слова: Велика Британія, Польща, Радянський Союз, британсько-радянські відносини.
Постановка проблеми. Прихід до влади у Ве-
ликій Британії уряду Вінстона Черчілля ознаменував
зміни в зовнішній політиці країни щодо східноєвро-
пейського регіону й Радянського Союзу зокрема. Ус-
відомлюючи значущість радянського чинника в Другій
світовій війні, британське керівництво прагнуло звес-
ти до мінімуму співпрацю СРСР та Німеччини. Водно-
час британці робили спроби започаткувати діалог із
Кремлем щодо можливої співпраці у вирішенні євро-
пейських питань, пропонуючи політичні поступки в
східноєвропейському регіоні, у тому числі й у польсько-
му питанні.
З перших днів війни проблема відновлення Польщі
стає предметом переговорів її уряду з британцями.
Неодноразові двосторонні розмови засвідчили не-
співпадіння візій обох урядів щодо післявоєнної
Польщі, особливо це стосується її територіальних
меж. Британські ініціативи задля унормування відно-
син з Кремлем ціною ймовірних політичних поступок
у Східній Європі, втім і в польському питанні, стали
цьому підтвердженням.
Стан наукової розробки проблеми. Окресле-
на тема вже була предметом досліджень польських
(Я. Тебінка [44], М. Хулас [31]) і західноєвропейських
(А. Пражмовська [40], С. Майнер [33], Х. Ханак [30],
Л. Ґарднер [29]) істориків. Однак до цього часу не
досліджена у вітчизняній історіографії. Нові ж архівні
документи дозволяють глибше проаналізувати ок-
ремі моменти британсько-радянських та британсько-
польських відносин в окреслений період.
Мета статті - проаналізувати політику керівницт-
ва Великої Британії щодо східноєвропейського регі-
ону, визначити місце польського питання в контексті
спроб офіційного Лондона започаткувати діалог і
можливе партнерство з Кремлем.
Стаття написана на основі матеріалів Архіву но-
вих актів у Варшаві, бібліотеки Національного закла-
ду імені Оссолінських у Вроцлаві (Польща), опубліко-
ваних джерел та наукової літератури.
Виклад основного матеріалу. Обрання В. Чер-
чілля главою британського уряду в травні 1940 р.
вплинуло на зовнішню політику країни. Попередні про-
радянські заяви В. Черчілля не викликали сумніву, що
відбуватиметься пошук шляхів покращення відносин
із СРСР. Проте збільшення інтересу уряду В. Черчіл-
ля до СРСР не можна трактувати як різкий поворот у
напрямку налагодження співпраці з Москвою, особ-
ливо після напруження відносин під час радянсько-
фінської війни.
Розв'язування Німеччиною воєнних дій на Заході
спонукало британців до пошуку шляхів зближення з
Кремлем. 18 травня на засіданні уряду було прийня-
то рішення про вислання до Москви спеціальної місії
на чолі з Стаффордом Кріппсом [33, p. 35-36]. Утім,
співробітники Форин Оффіс сумнівалися в її позитив-
ному результаті [31, p. 57]. Видається очевидним, що
британці більше прагнули продемонструвати власне
бажання співпрацювати з СРСР, аби прозондувати
його позицію, аніж одразу укладати угоди. Про це
свідчить розмова С. Кріппса з Р. Батлером 21 трав-
ня, коли останній повідомив, що місія є виключно дос-
лідницькою й жодного договору не слід укладати [33,
p. 37; 20, с. 24].
Перші зустрічі новопризначеного посла (на вимо-
гу Москви з 12 червня С. Кріппс був акредитований
британським послом) не принесли результату. Відчут-
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
82
№ 9 (100) грудень 2009 р.
ЕКОНОМІКА
ними були недовіра до Великої Британії та небажан-
ня провокувати Німеччину [17, с. 119].
Після поразки Франції, коли Велика Британія за-
лишилась наодинці з Німеччиною, для неї ставало
необхідним зближення із СРСР, зростаючу зна-
чущість якого почали усвідомлювати в Лондоні. У
тій ситуації В. Черчілль особисто 25 червня напра-
вив через С. Кріппса Й. Сталіну листа [23, с. 29-30],
у якому наголосив на змінах, які сталися після пере-
моги Німеччини, й підкреслив, що аби не допустити
встановлення німецької гегемонії на європейському
континенті було б "бажаним, щоб ... держави віднови-
ли свої попередні контакти і […] могли спільно ради-
тися про європейські проблеми" [26, s. 297]. Ініціати-
ви британського прем'єра не принесли успіху. Схоже,
що Й. Сталін не вірив у здатність Німеччини встано-
вити гегемонію в Європі [29, s. 94].
Позицію Кремля до певної міри можна вважати
виправданою, оскільки з боку В. Черчілля не було
зроблено жодних конкретних пропозицій до співпраці.
Аргументи британського лідера виявилися для мос-
ковського керівництва недостатніми, аби поривати з
Німеччиною [21, c. 82]. Як наслідок - ігнорування про-
позицій В. Черчілля, про що він після війни напише у
мемуарах: "Відповіді, звичайно, не надійшло. Проте
я й не чекав її" [24, c. 135].
Війна на Заході вплинула також і на подальшу
діяльність уряду В. Сікорського. Коли поразка
Франції стала очевидною, польський уряд вирішив
евакуювати власну армію на Британські острови, до
чого британці не були готові. Свідченням цього може
бути той факт, що 17 червня 1940 р. на прохання
міністра закордонних справ Польщі було видано
тільки 53 дипломатичні візи та 280 дозволів для
польських чиновників та їх родин на в'їзд до Об'єдна-
ного Королівства. Окрім цих осіб, британські судна
не приймали на борт польських громадян буквально
до 18 червня [3, s. 147; 11, s. 1-3]. Лише після зустрічі
з В. Черчіллем у Лондоні 18 червня, коли В. Сікор-
ський запропонував використати польські війська для
продовження боротьби проти Німеччини, розпочала-
ся їхня евакуація, 90 % евакуйованих були військо-
вими і тільки 10 % цивільними [4, s. 148]. У результаті
було вивезено близько 25 із 85 тисяч військовослуж-
бовців [8, s. 597].
На тлі спроб англійців зблизитися з СРСР цей на-
прям зовнішньої політики ставав актуальним і для
польського уряду. Перші спроби поляків задеклару-
вати власну позицію були зроблені В. Сікорським
одразу ж після евакуації на Британські острови. Під
час зустрічі, запланованої на 19 червня 1940 р., обид-
ва прем'єри мали намір обговорити питання взаємин
з радянським урядом. Напередодні В. Сікорський
доручив С. Літауерові підготувати меморандум, який
він мав намір подати британському керівнику.
У представленому С. Літауером документі гово-
рилося, що, "залишаючись на позиції відновлення
status quo, уряд Польщі, який її представляє, був би,
однак, схильний погодитися на певні територіальні
зміни щодо етнографічних районів Білорусі та Украї-
ни вздовж польсько-російського кордону" [36, s. 71-
72; 43, s. 169]. У разі згоди "лондонців" піти на по-
ступки, керівництво СРСР зобов'язувалося покращи-
ти ставлення до польського населення та співпрацю-
вати у формуванні армії на радянській території [36,
s. 72].
Генеза меморандуму не є остаточно з'ясованою.
Думки сучасників та дослідників цих подій відрізня-
ються. Так, польський історик В. Побуг-Маліновський
стверджує, що поява цього документа була інспіро-
вана британською стороною. Таким шляхом остання
хотіла прозондувати реакцію "лондонців" на випадок
імовірних поступок керівництва Великої Британії в
польському питанні на користь СРСР [37, s. 160]. Дру-
га точка зору зводиться до того, що ініціатива вихо-
дила з радянського боку, а саме - від лондонського
кореспондента ТАРС Ендрю Ротштейна, який за по-
середництва С. Літауера хотів повідомити польські
урядові кола про позицію СРСР у польському пи-
танні, у тому числі й у справі польсько-радянського
кордону [36, s. 71; 40, s. 611]. Водночас американсь-
ка дослідниця А. Ценцяла не виключає, що ініціатора-
ми могли бути й обидві сторони одночасно [27, p. 320].
У будь-якому випадку, згідно з міркуваннями Е. Ра-
чинського, положення меморандуму до певної
міри були вигідними для британців, і вони знали про
нього [35, s. 34, 36].
Після ознайомлення зі змістом документу Е. Ра-
чинський зазначив, що меморандум не може бути по-
даний, оскільки деякі його пункти, зокрема щодо кор-
донів, суперечили позиції уряду. Тому на зустрічі
В. Сікорського та В. Черчілля справа покращення
відносин із СРСР не розглядалася. Тим не менше
польський прем'єр дав зрозуміти співрозмовнику, що
не є прихильником конфронтації [1, s. 467; 39, s. 115].
Це він підтвердив на зустрічі з Е. Галіфаксом, але
зауважив, що необхідною умовою початку перего-
ворів із СРСР мали бути гарантії "вільної дискусії" у
справі кордонів. За твердженням польського істори-
ка Я. Тебінки, це ще не означало згоди на територі-
альні поступки, хоча на практиці відкривало до них
дорогу [44, s. 108-109].
Пізніше польські дипломати представили новий
меморандум у Форин Оффіс, залишивши поза ува-
гою справи кордону, при тому запевнили британців,
що не мають наміру створювати труднощі в бри-
тансько-радянських відносинах [28, p. 95]. Однак
після прибуття до Лондона А. Залеський звернувся
25 червня 1940 р. до Е. Галіфакса з проханням по-
вернути меморандум [40, s. 613]. Під тиском прези-
дента РП В. Рачкевича та А. Залеського В. Сікорсь-
кий змушений був його повернути [10, s. 115; 34, s. 75].
Цей випадок продемонстрував неприязнь окремих
польських політиків до Радянського Союзу та
відсутність серед них одностайності та єдиного ба-
чення взаємин із СРСР. Британці ж укотре перекона-
лися в здатності В. Сікорського проводити більш гнуч-
ку політику щодо Москви.
Можливо, саме через це британське керівництво
підтримало В. Сікорського під час внутрішньоурядо-
вої кризи в липні 1940 р. [25, s. 34-38; 41, p. 65], коли
були спроби усунути його з посади прем'єра [2, s. 143].
Це означало не стільки прихильність до В. Сікор-
ського, як до політичної лінії, яку він проводив. Навіть
попри невдачу місії С. Кріппса британці будь-що праг-
нули зберегти нейтралітет Радянського Союзу. Надії
на зближення змушували британців дотримуватися,
за висловом польського дослідника Броніслава Ма-
ковського, "доброзичливого нейтралітету" [32, s. 167],
що засвідчила відсутність реакції Лондона на окупа-
цію Радянським Союзом країн Балтії. Особливо ак-
туальним це ставало на тлі погіршення воєнно-по-
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 9 (100) грудень 2009 р.
ЕКОНОМІКА 83
літичної ситуації Великої Британії в часі "битви за Ан-
глію" та загрози вторгнення німецьких військ протя-
гом другої половини 1940 р.
У цей складний момент В. Черчілль зробив заяву,
якою мав на меті зменшити підозри з боку Кремля.
5 вересня 1940 р., виступаючи в Палаті громад,
прем'єр зазначив, що його уряд не виступає проти те-
риторіальних змін, які сталися під час війни, але виз-
нає лише ті з них, "що відбулися за згодою зацікавле-
них сторін" [38, p. 444]. Того ж дня керівник Форин
Оффіс, ніби доповнюючи виступ глави уряду, заявив
у Палаті лордів: "Ми ніколи […] не підтримували по-
літики, заснованої на неухильному дотриманні status
quo". Далі він продовжив, що англійський уряд не ви-
ступає проти зміни передвоєнного modus vivendi і
вважає, що такі зміни будуть справедливими, якщо
будуть досягнуті "шляхом вільних і мирних перего-
ворів між зацікавленими сторонами" [38, p. 445].
Промова В. Черчілля була доволі двозначною й
не давала полякам підстав для хвилювання. Чіткіше
окреслювала контури майбутньої зовнішньої політи-
ки щодо східноєвропейського регіону заява Е. Галі-
факса про те, що уряд не виключає залишення в кор-
донах СРСР територій, анексованих Радянським
Союзом. Відтак, британці вперше визнали мож-
ливість зміни довоєнного територіального status quo,
що, без сумніву, було адресовано радянському керів-
ництву. Заяви обох британських лідерів не викликали
негативної реакції з боку польського уряду.
Зрештою, не позиція поляків спонукала офіційний
Лондон до подальших політичних поступок на користь
Кремля, у необхідності яких переконував С. Кріппс із
перших днів жовтня 1940 р. [46, p. 489-490]. Отже,
15 жовтня на засіданні уряду було погоджено виз-
нати de facto радянську владу над польськими й
прибалтійськими територіями. Про юридичну сторо-
ну визнання їхньої анексії не йшлося [46, p. 489-490;
45, p. 17].
22 жовтня 1940 р. С. Кріппс зустрівся із заступни-
ком наркома закордонних справ Андрієм Вишинсь-
ким і вручив йому меморандум із пропозиціями. Бри-
танська сторона за дотримання Радянським Союзом
нейтралітету щодо Великої Британії висловлювала го-
товність, по-перше, визнати de facto приєднання бал-
тійських держав до СРСР, а також суверенність вла-
ди останнього в Бессарабії, Північній Буковині й у тих
частинах колишньої польської держави, які перебу-
вали під радянською владою. По-друге, Лондон обі-
цяв консультуватися з Москвою при врегулюванні
низки питань у Європі та Азії, а також гарантував, що
СРСР братиме участь у роботі мирної конференції
після завершення війни й, по-третє, було дане запев-
нення в тому, що Велика Британія ніколи не при-
єднається до держави чи групи держав для нападу
на СРСР [46, p. 493-494; 16, c. 60]. Відсутність різких
коментарів у балтійському питанні з боку британського
уряду не стала на заваді ініціативам С. Кріппса. Бри-
танці будь-що прагнули поліпшити відносини з Крем-
лем [5, s. 884], де про це знали з донесень І. Майсько-
го [15, c. 18].
Радянське керівництво не одразу відреагувало на
пропозиції С. Кріппса. А візит В. Молотова у Берлін,
де не було досягнуто жодних домовленостей, засвід-
чив, що Кремль не хотів змінювати зовнішньополітичні
пріоритети. Цілком очевидно, як стверджує російсь-
кий дослідник В. Лавров, німецьке керівництво праг-
нуло скомпрометувати Москву в очах Лондона й не
допустити їхнього зближення [18, c. 18-19], що особ-
ливо непокоїло Берлін [13, c. 130].
За повідомленнями І. Майського, візит В. Моло-
това до столиці Третього Райху був цілковитою не-
сподіванкою для британців і викликав подив та навіть
розчарування в урядових колах Лондона [15, c. 86;
19, c. 23]. Тим не менше, серед представників бри-
танського політикуму доволі сильними залишалися
симпатії до СРСР [5, s. 874]. Щоб не допустити не-
потрібних коментарів з боку британських засобів
інформації, пресі були дані вказівки "не піднімати
великого галасу з приводу берлінського побачення"
обох міністрів [15, c. 86]. Важливою причиною такої
стриманості була невіра в можливість досягнення
політичного порозуміння між Москвою та Берліном.
Подальші події стали цілковитою несподіванкою
для Лондона. 15 листопада засоби масової інфор-
мації повідомили про ініціативи С. Кріппса у Москві
та основний зміст пропозицій. Згідно з повідомлен-
нями преси, ішлося тільки про визнання радянської
влади в балтійських державах. Про східні воєводства
Польщі, Бессарабію та Буковину не було жодної згад-
ки [15, c. 88]. Взаємні звинувачення радянських та
британських дипломатів завадили покращенню відно-
син між країнами [15, c. 93-94, 107, 378; 31, p. 87-88].
Інформація про демарш С. Кріппса в Москві вик-
ликала бурхливу реакцію польського уряду. 18 лис-
топада А. Залеський на зустрічі з Е. Галіфаксом заз-
начив, що визнання влади СРСР у Балтії заторкувало
інтереси Польщі, частина територій якої знаходилася
під владою Литви. Схоже, що міністр закордонних
справ Польщі навіть не здогадувався про весь комп-
лекс британських пропозицій. На тлі цих подій
В. Сікорський вкотре підтвердив, що його уряд не-
ухильно дотримується позиції відновлення кордону на
сході, встановленого Ризьким договором [42, s. 181].
Поява повідомлень у пресі про ініціативи С. Кріпп-
са, протести польської дипломатії вимагали від Форин
Оффіс якщо не спростування, то принаймні пояснен-
ня власних кроків. Із цією метою 27 листопада
польській стороні було надіслано листа за підписом
керівника відомства, у якому зазначено, що бри-
танські пропозиції передбачали тимчасове визнання
радянської влади на окупованих територіях. За сло-
вами Е. Галіфакса, ці пропозиції не скасовували зая-
ви В. Черчілля від 5 вересня 1940 р. про позицію
Великої Британії в питанні кордонів, якої його уряд
надалі дотримувався. Як випливало з листа, ініціа-
тиви С. Кріппса мали на меті закласти основу для
діалогу в справі покращення відносин із Кремлем
[42, s. 442-443]. Намагання поляків продовжувати
дискусію не мали успіху. Питання було закрите в січні
1941 р. новим главою британського МЗС Ентоні Іде-
ном, призначеним 23 грудня за поданням В. Черчіл-
ля. Таким чином, наочно було продемонстровано, що
радянський вектор у зовнішній політиці Великої Бри-
танії, прихильником якого був новий міністр, ставав
одним із пріоритетних.
Це стало відчутним уже з перших розмов новоприз-
наченого міністра з радянським представником у
Лондоні 27 грудня 1940 р. На зустрічі з І. Майським
Е. Іден, наголосив на необхідності встановлення
дружніх відносин між обома державами, для чого по-
обіцяв докласти зусиль [15, c. 238-240; 20, c. 59-60].
Водночас новий міністр змушений був також повідо-
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
84
№ 9 (100) грудень 2009 р.
ЕКОНОМІКА
мити полякам подробиці жовтневої місії С. Кріппса, що
було зроблено під час зустрічі з В. Сікорським та в
листі до А. Залеського від 2 січня 1941 р. Того ж дня
на зустрічі Е. Ідена з Е. Рачинським останній піддав
сумніву можливість зближення з СРСР ціною політич-
них поступок. Своїми діями Е. Іден зумів переконати
поляків у безпідставності очікувань різких змін у
зовнішній політиці.
Підтвердженням цього стала також розмова
польського дипломата Яна Вшелякі 2 січня 1941 р. з
одним із чиновників Форин Оффіс, імені якого він
свідомо не назвав у доповідній записці. Тоді бри-
танський дипломат зазначив: "Знаю, що в польських
колах є побоювання, що після відходу лорда Галіфак-
са, Іден розпочне політику активної співпраці з Ра-
дянською Росією. Прагну запевнити Пана, що так не
є і, на мій погляд, не буде в майбутньому" [7, s. 326;
6, s. 100]. Однак попри запевнення міністра й чинов-
ників його відомства, відчутним було тяжіння Е. Ідена
до пошуків шляхів зближення з Радянським Союзом.
Не слід також забувати, що британці не мали
відповіді від московського керівництва на диплома-
тичний демарш С. Кріппса. Лише 2 лютого 1941 р. на
зустрічі британського посла в СРСР з В. Молотовим
останній заявив, що британські пропозиції із жовтня
1940 р. не свідчать про бажання покращити взаємо-
відносини між двома державами, а тому не можуть
"служити базою для покращення радянсько-британсь-
ких відносин" [15, c. 378; 46, p. 597-598]. Відповідь
Кремля не стала несподіванкою для Лондона, рад-
ше навпаки. Москва надалі не бажала поривати з
Берліном, до чого її підштовхували британці [20, c. 61].
Окупація німецькими арміями весною 1941 р.
Греції та Югославії, а також концентрація німецьких
військ на кордоні з СРСР указували на невідво-
ротність конфлікту між Німеччиною та Радянським
Союзом. У такій атмосфері з Лондона до Москви над-
ходили повідомлення про підготовку німецького на-
паду. Але Й. Сталін та його оточення сприймали це
як прагнення Великої Британії втягнути СРСР у війну
проти Німеччини (навіть усупереч донесенням ра-
дянської розвідки із самої Німеччини [14, c. 14-19]),
тому ігнорували їх [22, c. 151-152].
Тим не менше, на початку літа 1941 р. у радянсь-
ких урядових колах відбувалася переоцінка ситуації,
на що вказував С. Кріппс, який тоді повернувся до
Лондона. У розмові з В. Сікорським 18 червня він
зазначив, що через незрозумілу позицію Радянсько-
го Союзу щодо Німеччини "А. Гітлер прагне за будь-
яку ціну раз і назавжди позбутися російської воєнної
небезпеки" [3, s. 236]. Зі слів британського диплома-
та відчутним було очікування швидкого початку війни.
Торкаючись польського питання, С. Кріппс відзначив,
що до цього часу московське керівництво не вияв-
ляло жодного зацікавлення польськими справами.
Але добра обізнаність із настроями, що існували в
Кремлі, давала підстави британському послу припу-
стити, що із початком німецько-радянської війни си-
туація могла змінитися на користь Польщі [3, s. 239;
12, s. 77-82].
Після цієї розмови В. Сікорський по-іншому почав
оцінювати перспективи відносин із СРСР [37, s. 179].
Після зустрічі з С. Кріппсом лідер "лондонців" утвер-
дився в переконанні, що у випадку німецького напа-
ду Радянський Союз стане більш поступливим. У будь-
якому випадку В. Сікорський узалежнював налагод-
ження співпраці з Москвою від подальшого розвитку
ситуації. Про це свідчить такий факт.
Ще 25 лютого 1941 р. прем'єр чехословацького уря-
ду в еміграції Едвард Бенеш написав до В. Сікорсь-
кого листа, у якому вказував на необхідність досягнен-
ня порозуміння між Польщею, Чехословаччиною, Ве-
ликою Британією, Сполученими Штатами та Радянсь-
ким Союзом. Згідно з міркуваннями Е. Бенеша, уго-
да мала передбачати, що у випадку поразки Німеч-
чини радянські армії "не перетнуть лінії, сьогодні вста-
новленої, і не підуть далі на захід до польських чи
чехословацьких земель" [9, s. 592]. Формулювання,
використані Е. Бенешем, були доволі двозначними.
Одразу ж постає ряд питань: про яку лінію (кордон)
ідеться - із серпня чи з вересня 1939 р.? Яку мету
переслідував чеський політик? Сумнівно, щоб пропо-
зиції Е. Бенеша могли бути реалізованими. Урядова
криза в таборі "лондонців" у липні 1940 р. засвідчи-
ла, що ідея досягнення порозуміння шляхом терито-
ріальних поступок із боку поляків мала серйозних про-
тивників. У будь-якому випадку відповіді на цей лист
В. Сікорський не давав до 18 червня.
Після зустрічі з С. Кріппсом польський прем'єр виз-
нав недоцільними пропозиції чехословацького по-
літика. У листі-відповіді до Е. Бенеша він наголосив
на цьому, а також зазначив, що здійснення подібних
кроків дало б СРСР тільки зайвий козир у відносинах
з Німеччиною [9, s. 584-585]. По-друге, це було не-
можливим для поляків хоча б з огляду на відсутність
дипломатичних відносин із Радянським Союзом [9,
s. 584-585]. Було очевидним, що вибір моменту для
початку польсько-радянських розмов В. Сікорський
узалежнював від подальшого розвитку подій.
Висновки
1. Складна воєнно-політична ситуація в Західній
Європі, що склалася після перемоги армій Вермахту
у Франції, загроза німецького вторгнення на терито-
рію Великої Британії спонукали її керівництво до по-
шуку шляхів послаблення економічного й політичного
співробітництва СРСР із Німеччиною.
2. Усвідомлюючи значущість радянського факто-
ра у війні, офіційний Лондон неодноразово вислов-
лював готовність піти на поступки Москві в Східній
Європі та польському питанні (особливо щодо май-
бутнього польсько-радянського кордону) з метою за-
безпечення нейтралітету, а в кращому випадку запо-
чаткування діалогу й зближення із СРСР.
3. Уряд Великої Британії від початку війни став на
позицію відновлення незалежності Польщі, але не в
передвоєнних кордонах, що підтверджували як зая-
ви окремих політиків, так і пропозиції щодо політич-
них поступок Кремлеві у східноєвропейському регіоні.
Після поразки Франції позиція Лондона в польсько-
му питанні значною мірою узалежнювалася від стану
взаємин із Москвою.
4. Незважаючи на неодноразові спроби британсь-
кого посла в СРСР С. Кріппса, особисті зусилля
В. Черчілля, їм не вдалося буквально до початку
німецько-радянської війни схилити Кремль до діало-
гу та співробітництва. Причиною цього була недовіра
Москви до британського керівництва й небажання по-
гіршувати відносини з Німеччиною.
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 9 (100) грудень 2009 р.
ЕКОНОМІКА 85
ЛІТЕРАТУРА:
1. Archiwum Akt Nowych (Далі - AAN). HI / Akta Stanisława
Mikołajczyka. sygn. 37.
2. AAN. HI / Akta Stanisława Mikołajczyka, sygn. 46.
3. AAN. HI / Akta Stanisława Mikołajczyka, sygn. 48.
4. AAN. HI / Akta Stanisława Mikołajczyka, sygn. 49.
5. AAN. HI / Ministerstwo Spraw Zagranicznych (Далі - MSZ),
sygn. 1.
6. AAN. HI / MSZ, sygn. 53.
7. AAN. HI / MSZ, sygn. 56.
8. AAN. HI / Ministerstwo Informacji i Dokumentacji, sygn. 36.
9. AAN. HI / Poland. Poselstwo (Czechoslowakia), sygn. 15.
10. AAN. Poselstwo w Bernie, sygn. 318.
11. Archiwum Zakładu Historii Ruchu Ludowego. - Archiwum
Stanisława Kota, sygn. 178.
12. Biblioteka Zakładu Narodowego im. Ossolińskich. Dział
rękopisów. Papiery Kazimierza Sosnkowskiego, sygn. 16528 / II.
13. Безыменский В. Визит В. М. Молотова в Берлин в нояб-
ре 1940 г. в свете новых документов / В. Безыменский // Новая и
новейшая история. - 1995. - № 6.
14. Владимиров О. Деятельность советской военно-морской
разведки в Германии. 1939-1941 годы / О. Владимиров // Отече-
ственная история. - 2004. - № 3.
15. Документы внешней политики. 1940 - 22 июня 1941. -
Т. ХХIII : в 2-х кн. - Кн. 2 (1) (1 ноября 1940 - 1 марта 1941). -
Москва, 1998.
16. Дурачиский Э. Польша в политике Москвы 1939-1941 го-
дов: факты, гипотезы, вопросы / Э. Дурачиский // Война и поли-
тика 1939-1941 / [отв. ред. А. О. Чубарян, Г. Городецкий]. - Мос-
ква, 2000.
17. Из дневника и писем посла Великобритании в СССР в
1941-1942 гг. // Новая и новейшая история. - 1991. - № 3.
18. Лавров В. Что скрывалось за приглашением В. М. Моло-
това осенью 1940 года в Берлин и полётом Р. Гесса в мае 1941
года в Англию / В. Лавров // Новая и новейшая история. - 2005.
- № 1.
19. Лебедев И. Новые архивные документы о советской внеш-
ней политике 1939-1941 годов / И. Лебедев ; [отв. ред.
А. О. Чубарян, Г. Городецкий]. - Москва, 2000.
20. Поздеева Л. Дневник И. М. Майского. Из записей о бри-
танской политике 1938-1941 гг. / Л. Поздеева // Новая и новей-
шая история. - 2001. - № 3.
21. Поздеева Л. Лондон-Москва. Британское общественное
мнение и СССР 1939-1945 / Л. Поздеева. - Москва, 1999.
22. Робертс Д. Черчилль и Сталин. Эпизоды англо-советских
отношений (сентябрь 1939 - июнь 1941 года) / Д. Робертс ; [отв.
ред. А. О. Чубарян, Г. Городецкий]. - Москва: Наука, 2000.
23. Сиполс В. Миссия Криппса в 1940 г. Беседа со Стали-
ным / В. Сиполс // Новая и новейшая история. - 1992. - № 5.
24. Черчилль У. Вторая мировая война / У. Черчилль. - Т. 2 :
Их славный час. - Москва, 1955.
25. Babiński W. Przyczynki historyczne od okresu 1939-1945 /
W. Babinski. - Londyn, 1967.
26. Batowski H. Rok 1940 w dypłomacji europejskiej /
H. Batowski. - Poznań, 1981.
27. Cienciala A. The Question of the Polish-Soviet Frontiers in
1939-1940: the Litauer Memorandum and Sikorsky's Proposals for
Re-esteblishing Polish-Soviet Relation / A. Cienciala // Polish Rewiev.
- 1988. - № 3.
28. Documents on Polish-Soviet Relations 1939-1945. Vol. 1:
1939-1943. - London, 1961.
29. Gardner L. Strefy wpływów. Wielkie mocarstwa i podział
Europy. Od Monachium do Jałty / L. Gardner ; z ang. przeł.
H. Górska. - Warszawa, 1999.
30. Hanak H. Sir Stafford Cripps as British Ambasador in Moscow,
May 1940 to June 1941 / H. Hanak // The English Historical Review.
- London. - 1979. - № 370.
31. Hułas M. Memorandum Stafforda Krippsa z 22 pazdziernika
1940 r. Polskie aspekty / M. Hułas // Dzieje Najnowsze. - 1993. -
№ 4.
32. Makowski B. Państwa bałtyckie w polityce wielkich mocarstw
podczas II wojny światowej / B. Makowski // Od Wersalu do
Poczdamu / [рod red. A. Koryna]. - Warszawa, 1996.
33. Miner S. Between Churchill and Stalin. The Soviet Union,
Great Britain and the Origin of the Grand Alliance / S. Miner. - Chapel
Hill, 1988.
34. Mitkiewicz L. Z Gen. Sikorskim na obczyznie (Fragmenty
wspomnień) / L. Mitkiewicz. - Paryż, 1968.
35. Raczyński E. Od Genewy do Jałty. Rozmowy radiowe /
E. Raczyński, T. Żeńczykowski. - Lublin-Londyn, 1991.
36. Raczyński E. W sojuszniczym Londynie. Dziennik
ambasadora Edwarda Raczyńskiego 1939-1945 / E. Raczyński. -
Warszawa, 1989.
37. Pobóg-Malinowski W ł. Najnowsza historia polityczna Polski.
1939-1945 / W ł. Pobóg-Malinowski. - Gdansk, 1989. - T. 2 (1).
38. Poland in the British Parliament 1939-1945. Vol. 1 / [еd. by
W. Jędrzejewicz]. - New York, 1946.
39. Popel K. General Sikorski w mojej pamięci / K. Popel. -
Londyn, 1978.
40. Pragier A. Czas przeszły dokonany / A. Pragier. - Londyn,
1966.
41. Prażmowska A. Britain and Poland, 1939-1943. The Betrayed
Ally / A. Prażmowska. - Cambridge, 1995.
42. Protokoły posiedzeń Pady Ministrów Rzeczypospolitej
Polskiej. T. 2 : czerwiec 1940 - czerwiec 1941 / оpr. W. Rojek. -
Kraków, 1995.
43. Sprawa polska na arenie międzynarodowej. Zbiór
dokumentów. - Warszawa, 1965.
44. Tebinka J. Polityka brytyjska wobec problemu granicy polsko-
radzieckiej 1939-1945 / J. Tebinka. - Warszawa, 1998.
45. The Great Powers and the Polish Question 1941-1945.
A Documentary Study in Cold War Origions / [еd. by A. Polonski]. -
London, 1976.
46. Woodward L. British Foreign Policy in the Second World
War. Vol. I / L. Woodward. - London, 1970.
I. Mraka
POLISH QUESTION IN THE CONTEXT OF CHURCHILL'S EASTERN EUROPIAN
POLICY (MAY 1940 - JUNE 1941)
On the basis of archive documents the author of the article analyzes Polish aspect of Churchill's Eastern European policy.
The article shows that official London, realizing the dander of German leadership in Europe and counting on Soviet factor in
political situation, was ready to give in Polish question but no cooperative dialogue between Great Britain and USSR took place
before the beginning of Soviet-Nazi war. The author states that main reason of this failure was untrustworthy attitude to British
authorities and the absence of any wish to make the relationship with Germany worse.
Key words: Great Britain, Poland, Soviet Union, British-Soviet relations.
© І. Мрака
Надійшла до редакції 17.11.2009
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|