Функціональні ознаки локативної синтаксеми просторової семантики (на матеріалі вибраної української прози та есеїстики кінця ХХ століття)
Статья из специализированного выпуска научного журнала "Культура народов Причерноморья", материалы которого объединены общей темой "Язык и Мир" и посвящены общим вопросам Языкознания и приурочены к 80-летию со дня рождения Николая Александровича Рудякова....
Збережено в:
| Дата: | 2006 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2006
|
| Назва видання: | Культура народов Причерноморья |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/21408 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Функціональні ознаки локативної синтаксеми просторової семантики (на матеріалі вибраної української прози та есеїстики кінця ХХ століття) / Т.Є. Масицька, Ю.С. Васейко // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 82. — Т. 2. — С. 7-9. — Бібліогр.: 14 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-21408 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-214082011-06-17T12:05:12Z Функціональні ознаки локативної синтаксеми просторової семантики (на матеріалі вибраної української прози та есеїстики кінця ХХ століття) Масицька, Т.Є. Васейко, Ю.С. Язык и Мир Статья из специализированного выпуска научного журнала "Культура народов Причерноморья", материалы которого объединены общей темой "Язык и Мир" и посвящены общим вопросам Языкознания и приурочены к 80-летию со дня рождения Николая Александровича Рудякова. Стаття із спеціалізованого випуску наукового журналу "Культура народов Причерноморья", матеріали якого поєднані загальною темою "Мова і Світ" і присвячені загальним питанням мовознавства і приурочені до 80-річчя з дня народження Миколи Олександровича Рудякова. 2006 Article Функціональні ознаки локативної синтаксеми просторової семантики (на матеріалі вибраної української прози та есеїстики кінця ХХ століття) / Т.Є. Масицька, Ю.С. Васейко // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 82. — Т. 2. — С. 7-9. — Бібліогр.: 14 назв. — укp. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/21408 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Язык и Мир Язык и Мир |
| spellingShingle |
Язык и Мир Язык и Мир Масицька, Т.Є. Васейко, Ю.С. Функціональні ознаки локативної синтаксеми просторової семантики (на матеріалі вибраної української прози та есеїстики кінця ХХ століття) Культура народов Причерноморья |
| description |
Статья из специализированного выпуска научного журнала "Культура народов Причерноморья", материалы которого объединены общей темой "Язык и Мир" и посвящены общим вопросам Языкознания и приурочены к 80-летию со дня рождения Николая Александровича Рудякова. |
| format |
Article |
| author |
Масицька, Т.Є. Васейко, Ю.С. |
| author_facet |
Масицька, Т.Є. Васейко, Ю.С. |
| author_sort |
Масицька, Т.Є. |
| title |
Функціональні ознаки локативної синтаксеми просторової семантики (на матеріалі вибраної української прози та есеїстики кінця ХХ століття) |
| title_short |
Функціональні ознаки локативної синтаксеми просторової семантики (на матеріалі вибраної української прози та есеїстики кінця ХХ століття) |
| title_full |
Функціональні ознаки локативної синтаксеми просторової семантики (на матеріалі вибраної української прози та есеїстики кінця ХХ століття) |
| title_fullStr |
Функціональні ознаки локативної синтаксеми просторової семантики (на матеріалі вибраної української прози та есеїстики кінця ХХ століття) |
| title_full_unstemmed |
Функціональні ознаки локативної синтаксеми просторової семантики (на матеріалі вибраної української прози та есеїстики кінця ХХ століття) |
| title_sort |
функціональні ознаки локативної синтаксеми просторової семантики (на матеріалі вибраної української прози та есеїстики кінця хх століття) |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2006 |
| topic_facet |
Язык и Мир |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/21408 |
| citation_txt |
Функціональні ознаки локативної синтаксеми просторової семантики (на матеріалі вибраної української прози та есеїстики кінця ХХ століття) / Т.Є. Масицька, Ю.С. Васейко // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 82. — Т. 2. — С. 7-9. — Бібліогр.: 14 назв. — укp. |
| series |
Культура народов Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT masicʹkatê funkcíonalʹníoznakilokativnoísintaksemiprostorovoísemantikinamateríalívibranoíukraínsʹkoíprozitaeseístikikíncâhhstolíttâ AT vasejkoûs funkcíonalʹníoznakilokativnoísintaksemiprostorovoísemantikinamateríalívibranoíukraínsʹkoíprozitaeseístikikíncâhhstolíttâ |
| first_indexed |
2025-07-02T22:24:32Z |
| last_indexed |
2025-07-02T22:24:32Z |
| _version_ |
1836575697556996096 |
| fulltext |
7
Масицька Т. Є., Васейко Ю. С.
ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОЗНАКИ ЛОКАТИВНОЇ СИНТАКСЕМИ ПРОСТОРОВОЇ СЕМАНТИКИ
(НА МАТЕРІАЛІ ВИБРАНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ ТА ЕСЕЇСТИКИ КІНЦЯ ХХ СТОЛІТТЯ)
Постановка проблеми. У теоретичному мовознавстві активізувалося вивчення проблематики функціо-
нального синтаксису, що стосується досліджень функціональних компонентів реченнєвої структури. Питання
визначення мінімальних синтаксичних одиниць реченнєвої конструкції, а також розгляд їх семантико-синтаксичного
сполучувального обсягу належить до актуальних проблем функціонального синтаксису. В основі виділення
досліджуваних одиниць лежить тип синтаксичного зв’язку (підрядний), основна увага приділяється диференційним
семантико-синтаксичним ознакам. У синтаксичній системі сучасної української мови локативна синтаксема
характеризується різноманітним функціональним навантаженням, тому її розгляд можливий у багатьох різновидах
реченнєвих конструкцій.
Питання функціональних особливостей локативної синтаксеми неодноразово розглядалися у мовознавстві
[11; 1; 2; 3; 4; 5; 7; 10], однак і надалі залишаються актуальними, оскільки потребують подальшого вивчення і опису
усіх особливостей цих одиниць.
Метою нашого дослідження є аналіз функціональних особливостей локативних синтаксем просторової
семантики, виявлення усіх можливих типів дієслівних предикатів, з якими поєднується досліджувана синтаксема.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання: 1) розглянути типи дієслівних предикатів, з
якими поєднується локативна синтаксема; 2) виявити контекстуальні особливості функціонування локативної
синтаксеми. Основна увага спрямована на реченнєві конструкції, у яких представлена динамічна локалізація.
Джерелом дослідження валентного сполучення локативної синтаксеми обрано українську прозу та есеїстику кінця
ХХ століття. Локативність (від лат. (casus) locativus – місцевий відмінок) – семантична категорія, до якої входять усі
різновиди просторового значення. Категорія виражає відображені в свідомості людей різноманітні просторові
відношення предметів і явищ, зокрема їхнє місцеперебування, напрямок руху, контактність та дистантність
розташування і под. [12, с. 296-297]. Як відзначає Н. М. Сологуб, поштовху перетворення локатива в
прийменниковий відмінок сприяв розвиток граматичної специфіки місцевого відмінка, що йшов шляхом
універсалізації, розширення семантичних різновидів іменників, що вживалися у формі місцевого відмінка [9, с. 115].
І. Р. Вихованець вказує, що локативна синтаксема функціонує переважно при трьох розрядах локативних
дієслів: дієсловах власне-локативних, локативних дієсловах процесу і локативних дієсловах дії [2, с.130]. Локативна
синтаксема просторової семантики функціонує у прийменниково-відмінкових формах іменників, що позначають
дистанте розташування, вихідний і кінцевий пункти руху, шлях руху.
За нашими спостереженнями локативна синтаксема у досліджуваних творах найчастіше сполучається із
чотиривалентними предикатами із семантикою пересування суб’єкта через певний простір, напр.: бігти, брести,
бродити, вийти, волочитися, забігти, зайти, іти, крокувати, кульгати, лізти, плентатися, повзти, прибігти,
поволочитися, прийти, прикульгати, прилізти, приплентатися, приповзти, присунутися, приходити,
пришкандибати, простувати, прямувати, сунутися, ходити, шкандибати [8], напр.: 1)початковий пункт руху: З
якоїсь арки, пригадує, вибігла жінка в трико і на ходу показала бігти за нею, він побіг, сапаючи в густому тумані,
пірнаючи в безконечні арки (О.Лишега, с. 289); Господар мав ще якусь справу і вийшов з дому
(О. Лишега, с. 301); 2) кінцевий пункт руху: У них же він вийшов і почвалав до овочевого (Б. Жолдак, с. 203); Дарка
знов пішла до школи (О.Забужко, с. 219); ... після суперечки раптово вискочив в коридор (Ю. Іздрик,
с. 246); Я часто ходив в дитинстві у гості до дядька Петра, материного рідного брата (В. Кашка, с. 259); І ось
ввійдуть в його життя дві гарні жінки – таємна дружина, таємна донька (Є. Кононенко, с. 269); 3) шлях руху: Він
блукає у зграях дерев (Б. Жолдак, с. 204); Вони виходили з невідомості й губилися за видноколом (Ю. Іздрик, с. 247);
Я вештався кімнатами (Ю. Іздрик, с. 248); Лісниковою світлицею тихо пройшлася мелодія (В. Кашка,
с. 256); Він перебігає вулицю і приносить батон (О. Лишега, с.307).
Значна кількість у досліджуваних творах речень, у яких локативні синтаксеми валентно поєднуються із
предикатами, які позначають рух у просторі за допомогою транспортного засобу (п’ятивалентні предикати), напр.:
вилетіти, вилітати, відімчати, відлетіти, відлітати, виїжджати, виїжджувати, виїздити, виїхати, вимчати,
випливати, від’їжджати, від’їхати, відпливати, в’їжджати, в’їздити, в’їхати, доїжджати, доїздити, доїхати,
долетіти, домчати, допливати, доплисти, заїжджати, заїздити, заїхати, залетіти, залітати, запливати,
заплести, їздити, їхати, летіти, мчати, над’їжджати, над’їздити, над’їхати, надлетіти, надлітати, надплисти,
наїхати, наїжджувати, наїздити, об’їжджувати, об’їжджати, об’їздити, об’їхати, переїжджати, переїздити,
переїхати, перелетіти, перелітати, перепливати, переплисти, під’їжджати, під’їздити, під’їхати, підлетіти,
підлітати, підпливати, підплисти, повід’їжджати, повід’їздити, повідлітати, повідпливати, подоїжджати,
подоїздити, поїздити, поїхати, полетіти, політати, помчати, поплисти, попереїжджати, попереїздити,
проїжджати, проїжджувати, проїздити, проїхати, пролетіти, пролітати, промчати, пропливати, проплисти,
роз’їжджати, роз’їздити, роз’їхати тощо [8], напр.: 1) початковий пункт руху: Але вечеряти їздили ( з дому) в
ресторан (О. Лишега, с. 306); 2) кінцевий пункт руху: дівчинка ... їздить з ними в неділю на Труханів острів
(О. Забужко, с. 223); ... Одного ранку ... лісник-удівець ... поїхав до Бобровиці в справах (В. Кашка, с. 255); ... він
твердо вирішив приїхати з півторарічним сином до свого будинку (Є. Кононенко, с. 268); ... ось вона приїхала до
шефа (Є. Кононенко, с. 269); І він приїхав сюди у цей дрімучий край (О. Лишега, с. 304); 3) шлях руху: Через весь
Київ летіли туди, як на Бориспіль, до ресторану «Наталка» (О. Лишега, с. 306).
Кількість реченнєвих конструкцій, у яких локативна синтаксема поєднується із шестивалентними
предикатами, незначна. До шестивалентних дієслівних предикатів відносимо ті лексеми, які позначають об’єктне і
суб’єктне переміщення. До них належать такі предикати, як: внести, вносити, винести, виносити, віднести,
відносити, донести, доносити, занести, занестися, заносити, заноситися, знести, нанести, наносити, наднести,
надносити, нести, принести, приносити, перенести, переносити, піднести, підносити, пронести, проносити,
рознести, розносити та ін. [8], напр.: 1)початковий пункт руху: Часом їх (яблука) виносять з утроби фургона,
8
виносять, як тіла анонімних жертв (О. Лишега, с. 288); 2) кінцевий пункт руху: Водії ... несли до ресторану запах
бензину і степу, пом’яті гаманці і гучно розмовляли (Л .Пономаренко, с. 526); Сусіди виносили сміття до
машини(Я. Павлюк, с. 429); ... носили її ранці на квітник перед будинком (В. Кашка, с. 262); 3) шлях руху: Він ніс
букет порожніми коридорами (Б. Жолдак, с. 203); Не вмикаючи світла, Памва поніс мішок довгим коридором
просто до кімнати, безпомилково знаючи відстані до стін, шаф, полиць (Т. Прохасько, с. 544).
Також незначною є група речень до яких входить локативна синтаксема, що сполучається .з семивалентними
дієслівними предикатами. Семивалентні дієслівні предикати позначають переміщення, напр.: ввезти, ввозити,
везти, вивезти, вивозити, відвезти, вивозити, відекспортовувати, відекспортувати, відімпортовувати, відімпорту-
вати, відправити, відправляти, відтранспортовувати, відтранспортувати, доекспортовувати, доекспортувати,
доімпортовувати, доставити, доставляти, дотранспортовувати, дотранспортувати, завезти, завозити, звезти,
звозити, заекспортовувати, заекспортувати, затранспортовувати, затранспортувати, експортувати, імпорту-
вати, навезти, навозити, надвезти, надвозити, назвезти, назвозити, перевезти, перевозити, передоставити, пере
доставляти, переекспортувати, переекспортовувати, переімпортовувати, переімпортувати, переміщати,
переміщувати, перетранспортовувати, перетранспортувати, переправити, переправляти, повідвозити, повиво-
зити, повозити, подоставляти, позавозити, позвозити, поекспортовувати, поекспортувати, поперевозити,
потранспортовувати, потранспортувати, привезти, привозити тощо [8]. Ці дієслівні предикати становлять
ієрархічно вершинну групу дієслівних предикатів щодо їх валентної спроможності. В українській мові кількість
семивалентних предикатів незначна і представлена серед акціональних дієслів руху, що позначають орієнтоване
щодо початкового і кінцевого пункту переміщення об’єкта, яке здійснює суб’єкт через якийсь шлях або простір,
напр.: 1) початковий пункт руху: ... натирання ... привіз Потіфар з ліванського храму Амона (О. Кучерук, с. 275);
Пішов в екс кухню-кабінет, став на коліна перед образом, який привезли з його «палестин», з церкви (Я. Павлюк, с.
427); Це були селяни, котрі везли з-за гір вино до міста, звідки Памва (Т. Прохасько, с. 541); 2) кінцевий пункт руху:
Веземо до мене, каже Микола (О. Лишега, с. 307); ... погецує лісовою стежиною, везе на собі бажаючих
розважитися на грище відьомське, не шабаш до рідної Водокачки (А . Щербатюк, с. 604); 3) шлях руху: ... її (маму)
привозять (через річку) великим човном з того берега (Ю. Андрухович, с. 24).
За нашими спостереженнями іноді локативна синтаксема є лексично не виражена, напр.: – А дядя Юра приніс
учора «Київський» (Є. Кононенко, с. 266); Діти несли торби з хлібом і пачки кукурудзяних паличок, єдині сільські
ласощі (Г. Пагутяк, с. 472); Я приніс вам волю (К. Москалець, с. 367); І «нокнув» на конячину так звично, ніби все
своє життя одне лиш те й робив, що купував та перевозив концертні піаніно (В. Кашка, с. 255); Мені ж ...
завозите трьох китаянок, гарних, як місячне сяйво (Я. Павлюк, с. 453).У цьому випадку значення локатива можливо
відтворити за допомогою контексту, напр.: ... дядько поїде купувати ще одне піаніно (В. Кашка, с. 257) – ... дядько
поїде купувати ще одне піаніно (в місто). Локатив є конститутивним компонентом речення, але його реалізація
може бути потенційною.
У художньому тексті локативна синтаксема на позначення вихідного пункту руху функціонує із прий-
менниками: від, з (зі, із), з-за, з-поза, з-понад, з-під, з-перед, з-посеред, з-поміж (з-помежи), з-межи (з-між), з-позад,
кінцевого пункту руху – із прийменниками: в, у, до, всередину, назад, насеред, у бік, у напрямі, у напрямку, шляху
руху – із прийменниками: вдовж, вздовж, мимо, по, поздовж, подовж, повздовж, поперек, упоперек.
Найчастотнішим є вживання локативної синтаксеми у функції шляху руху без прийменників
Локативна синтаксема просторової семантики функціонує у таких типах конструкцій: реченнєва конструкція
С + Пд + ЛІ + Л2 + ЛЗ, (її складають чотиривалентні дієслівні предикати, які вимагають участі суб'єкта, об'єкта,
адресата і локатива); реченнєва конструкція С + Пд + Ізп + ЛІ + Л2 + ЛЗ (її репрезентують суб'єкт, об'єкт,
інструменталь і локатив); реченнєва конструкція С + Пд + О + Ад + ЛІ + Л2 + ЛЗ (її характеризують суб'єкт, об'єкт,
адресат і локатив); реченнєва конструкція С + Д + О + Ад + Ізп + ЛІ + Л2 + ЛЗ (її утворюють семивалентні дієслівні
предикати, які валентно сполучаються із суб'єктом, об'єктом, адресатом, інструменталем і локативом) [6, с. 57-58].
Реченнєві типи представляють властивості, які притаманні конкретному типу речення як одиниці мови: його
структурну схему і значення, семантичне значення кожного компонента, лівобічне і правобічне розташування
компонентів, синтаксичні відношення між ними. Локативна синтаксема виражається правовалентними відмінками,
зокрема: місцевим відмінком (домінуюче значення), орудним, знахідним, родовим і давальними відмінками.
Статичну локалізацію передають місцевий і орудний відмінки, а динамічну – знахідний, давальний і родовий. Ці
відмінки є основним засобом реалізації локатива.
Висновки. Локативна синтаксема просторової семантики сполучається з дієслівними предикатами із
семантикою переміщення суб’єкта, що формують наступні групи: 1) опорний предикат «іти»; 2) опорні предикати
«їхати», «летіти», плисти»; 3) опорний предикат «носити»; 4) опорний предикат «везти». У сполученні з дієслівними
предикатами кожної групи локативна синтаксема зазнає диференціації на початковий пункт руху, кінцевий пункт
руху, шлях руху. У досліджуваних оповіданнях особливості локативної синтаксеми, яка функціонує у реченнях із
п’ятивалентними, шестивалентними і семивалентними предикатами полягають у тому, що вона у більшості
реченнєвих конструкцій позначає просторову семантику.
Література
1. Андерш Й. Ф. Типологія простих дієслівних речень у чеській мові в зіставленні з українською.– К.: Наук. думка, 1987.– 191 с.
2. Вихованець І. Р. Нариси з функціонального синтаксису української мови.– К.: Наук. думка, 1992. – 224 с.
3. Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис. – К.: Либідь, 1993. – 368 с.
4. Гак В. Г.Теоретическая грамматика французского языка.– М.: Добросвет.: 2000.– 832с.
5. Загнітко А. П. Теоретична граматика української мови: Синтаксис: монографія. – Донецьк, 2001. – 662 с.
6. Масицька Т. Є. Реченнєві конструкції з локативними субстанціальними компонентами // Ученые записки Таврического национального
университета им.В.И.Вернадского. – Серия «Филология» Т. 19(58).– №3. – С.56-59.
7. Сенів М. Засоби вираження локативності у класичних мовах //Лінгвістичні студії: Вип.4.– Зб. наук.праць. – Донецьк: ДонДУ, 1998. – С.12-23.
8. Словник української мови: В 11-ти томах. – К.: Наук. думка, 1970-1980.
9. Сологуб Н. М. Синтаксична варіантність прийменниково-відмінкових конструкцій місцевого відмінка // Синтаксис словосполучення і простого
речення. – К.: Наук, думка, 1975. – С. 115-120.
9
10. Степаненко Н. Локативні дієслівно-іменні конструкції з прийменниками напереріз, навперейми в українській мові і їх відповідники в російській
мові // Проблеми граматики, фонетики, лінгводидактики.– Полтава, 2001.– С.46-49.
11. Тимченко Є. К. Льокатив в українській мові: З Укр.. Складні.– К.Вид-во Укр..Ан, 1925. – 71 с.
12. Українська мова. Енциклопедія.– К.: Укр. енцикл., 2000. – 752 с.
Джерела дослідження
1. Приватна колекція: Вибрана українська проза та есеїстика кінця ХХ століття / Упоряд., вступне слово, бібліограф. відомості та приміт. В. Ґабора .
– Львів: ЛА «Піраміда», 2002. – 628 с.
2. Словник української мови: В 11-ти томах. – К.: Наук. думка, 1970 – 1980.
Махачашвілі Р. К.
ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНА ПАРАДИГМАТИКА КОМП’ЮТЕРНОЇ ТЕРМІНОЛЕКСИКИ
«Техносфера» сучасного буття представляє собою комплексну, інтегровану, багатовимірну сутність і являє собою
об’єкт дослідження майже всих галузей сучасної гуманітарної науки (філософії, психології, соціології, культурології,
тощо) [1; 2; 3; 4]. В лінгвістичному аспекті, нові комп’ютерні реалії, які з’являються з незбагненною швидкістю,
потребують негайного відображення в сучасній англійській мові.
Саме тому в останні роки в значній мірі зросли темпи збагачення словникового складу англійської мови. Як ніколи
актуального змісту набуло поняття “неологізму”, як рушійної сили прогресу мови [5; 6]. Слід зазначити також, що
особливо бурхливого розвитку в умовах сучасного етапу інформаційної революції набуває та сфера лексичних
новоутворень англійської мови, яка безпосередньо співвідноситься з науково-технічним прогресом, тобто так звана
“комп’ютерна термінолексика”.
Актуальність даної роботи в світлі найновіших тенденцій розвитку лексикології в цілому зумовлена її орієнтацією
на дослідження комплексних парадигматичних аспектів загалу комп’ютерної лексики англійської мови, а також наявною
потребою лінгвістичних досліджень у наведеній галузі, орієнтованих рівною мірою як на прикладний (практичний), так і
на теоретичний (фундаментальний) аспекти. Безпосередньою метою статті є дослідження шляхів та механізмів
розгалуження лексико-семантичних парадигм у межах загалу лінгвальних інновацій англійської мови у сфері новітніх
технологій.
Надалі маємо вести мову про явище атракції синонімічних неологізмів навколо базових центрів словотвірних
парадигм. На думку деяких науковців, наймотивованішим та найобґрунтованішим є розуміння синонімічного гнізда як
історичного утворення для позначення одного поняття або низки тотожних понять [7; 8]. Визнання одного поняття, що
лежить в основі синонімічного гнізда, теоретично з’ясовує питання про межі останнього в рамках термінологічної
системи. Однак, необхідно зауважити, що у термінологічних системах роль синонімії як системоформуючого фактору
значно менша, ніж у системі загальновживаної лексики, тому що в них (терміносистемах) реалізується переважно тільки
різновид синонімії повного і часткового характеру.
Крім того, під час розгляду термінологічної синонімії, слід мати на увазі той факт, що саме поняття “синоніма” в
термінології відрізняється від відповідного поняття в загальнолітературній мові. По-перше, у загальновживаній мові
синоніми – це, як правило, слова однієї частини мови. Синоніми у термінології – це терміни, що належать до одного й того
ж денотата, але мають відмінності у поняттєвому плані, а також можуть відрізнятись семантикою словотвірних елементів,
етимологією та особливостями функціонування. До того ж, за визначенням дослідників синонімами можуть бути
термінологічні одиниці різних структурних рівнів та, навіть, різних знакових виражень [9; 10].
Необхідно зауважити, що явище синонімії здебільшого притаманне “молодим” терміносистемам (до яких,
безперечно, відноситься і комп’ютерна) і являє собою результат пошуку найбільш раціональної номінації відповідного
поняття, а також, прояв системності в термінах різних науково-технічних галузей.
Широкого розповсюдження в межах загалу лінгвальних інновацій сфери новітніх технологій набуває явище
атракції синонімічних новоутворень навколо ключових понять, які, власне, і виступають центрами лексико-семантичних
парадигм. До таких центрів ми пропонуємо відносити наступні поняття (як: а)„сфероцентричні” так і
б) „антропосферичніричні” за природою):
а) – „процес упровадження сучасних цифрових технологій”;
– „характеристика періоду “тотальної комп’ютеризації”;
– „метамова світу комп’ютерних технологій”;
б) – „комп’ютерна” генерація”;
– „фахівець в галузі новітніх технологій”;
– „особа, відчужена від технічної сфери”, тощо.
У процесі дослідження системи сучасної комп’ютерної термінолексики англійської мови, доцільним є, на нашу
думку, окреслити те науково–прогресивне тло, на якому саме і відбуваються зміни у мові. Так, необхідно зазначити, що
здійснення “надзавдання” по впровадженню сучасних цифрових технологій найчастіше обертається так званими
“революціями” у відповідних галузях [11]. З лінгвальної точки зору диний феномен знаходить своє відображення у
виникненні цілої низки словосполучень, основою яких є поняття revolution. Наприклад: cable revolution – широке
застосування кабельного телебачення, wireless revolution – широкомасштабне впровадження стільникового зв’язку, network
revolution – комп’ютеризація підприємств. Загальною десигнацією цього процесу є термінологічна актуалізація поняття
“кібернетичної революції” як такої – cyber revolution.
Крім того, за виникнення особливої метамови світу комп’ютерних технологій, навколо даного поняття
розгалуженню підлягають одразу декілька груп термінів–неологізмів. По-перше, це нові лексичні одиниці, створені за
допомогою розглянутого вище афіксоїда cyber–: cyberjargon, cyberlingo, cyberspeech, cyberstyle.
Але існує цілий ряд неологізмів, що з’явились на основі нового словотворчого елемента speak–, який вживається
здебільшого в значенні “професійний жаргон фахівців”. Так, наприклад, спеціальна термінологія, що використовується в
роботі з програмним забезпеченням, позначається новоутворенням software–speak, а поняття жаргону, на якому
спілкуються комп’ютерні “профі” відтепер відбивається неологізмом guruspeak, Netspeak або bitespeak. Існує також окрема
мова так званих “хакерів”, або комп’ютерних “злодіїв” – hackerspeak:
|