Параметри конструкції книжки та інформаційної компоненти
Saved in:
| Date: | 2010 |
|---|---|
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України
2010
|
| Series: | Моделювання та інформаційні технології |
| Online Access: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/21825 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Параметри конструкції книжки та інформаційної компоненти / Б.В. Дурняк, О.М. Назаренко // Моделювання та інформаційні технології: Зб. наук. пр. — К.: ІПМЕ ім. Г.Є.Пухова НАН України, 2010. — Вип. 55. — С. 230-237. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-21825 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-218252011-06-20T12:06:54Z Параметри конструкції книжки та інформаційної компоненти Дурняк, Б.В. Назаренко, О.М. 2010 Article Параметри конструкції книжки та інформаційної компоненти / Б.В. Дурняк, О.М. Назаренко // Моделювання та інформаційні технології: Зб. наук. пр. — К.: ІПМЕ ім. Г.Є.Пухова НАН України, 2010. — Вип. 55. — С. 230-237. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. XXXX-0068 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/21825 683.03 uk Моделювання та інформаційні технології Інститут проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| format |
Article |
| author |
Дурняк, Б.В. Назаренко, О.М. |
| spellingShingle |
Дурняк, Б.В. Назаренко, О.М. Параметри конструкції книжки та інформаційної компоненти Моделювання та інформаційні технології |
| author_facet |
Дурняк, Б.В. Назаренко, О.М. |
| author_sort |
Дурняк, Б.В. |
| title |
Параметри конструкції книжки та інформаційної компоненти |
| title_short |
Параметри конструкції книжки та інформаційної компоненти |
| title_full |
Параметри конструкції книжки та інформаційної компоненти |
| title_fullStr |
Параметри конструкції книжки та інформаційної компоненти |
| title_full_unstemmed |
Параметри конструкції книжки та інформаційної компоненти |
| title_sort |
параметри конструкції книжки та інформаційної компоненти |
| publisher |
Інститут проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України |
| publishDate |
2010 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/21825 |
| citation_txt |
Параметри конструкції книжки та інформаційної компоненти / Б.В. Дурняк, О.М. Назаренко // Моделювання та інформаційні технології: Зб. наук. пр. — К.: ІПМЕ ім. Г.Є.Пухова НАН України, 2010. — Вип. 55. — С. 230-237. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| series |
Моделювання та інформаційні технології |
| work_keys_str_mv |
AT durnâkbv parametrikonstrukcííknižkitaínformacíjnoíkomponenti AT nazarenkoom parametrikonstrukcííknižkitaínformacíjnoíkomponenti |
| first_indexed |
2025-07-02T21:52:05Z |
| last_indexed |
2025-07-02T21:52:05Z |
| _version_ |
1836573655503470592 |
| fulltext |
230 © Б.В.Дурняк, О.М.Назаренко
УДК 683.03
Б.В.Дурняк, О.М.Назаренко
ПАРАМЕТРИ КОНСТРУКЦІЇ КНИЖКИ ТА ІНФОРМАЦІЙНОЇ
КОМПОНЕНТИ
Конструкція книжки є однією з ключових компонент книжкового
видання (КВ), яка визначає всі основні технічні параметри, споживчі
параметри на цілий ряд інших параметрів, що характеризують КВ. В рамках
конструкції книжки реалізуються не тільки основна інформаційна
компонента, а більшість допоміжних інформаційних компонент. Тому, в
першу чергу розглянемо допоміжні інформаційні компоненти і методи
визначення їх семантичної узгодженості з базовою інформаційною
компонентою, яка вміщає основне інформаційне наповнення КВ. Будемо
виходити з того, що базова інформаційна компонента (ВІК) представлена в
цифровій формі, що на початковому стані проектування КВ завжди має
місце, оскільки рукописи переважно виконуються на електронних засобах
набору тексту, або у випадку, коли останні представляються у вигляді
рукописного матеріалу, то останній переводиться в цифрову форму. Для того,
щоб можна було проводити семантичний аналіз допоміжних інформаційних
компонент (DIK), необхідно ввести параметри, якими можна було
скористатися при проведенні семантичного аналізу. Одним з таких
параметрів є параметр, який характеризує частоту використання слів в
деякому тексті [1]. Визначення цього параметру будемо проводить по
відношенню до ключових слів, що використовуються в тексті ВІК, до яких не
відносяться такі слова, як займенники, сполучники і т.д. Відповідний
параметр будемо називати величиною значимості слова для даного ВІК,і
будемо його позначати символом ŋ (∑і), де і слово. Розширимо цей підхід
на фрази, що використовуються в ВІК. Аналогічно, будемо визначати
значимість фраз для ВІК, яку будемо позначити ŋ (Хі), де Хі окрема фраза.
Реалізації автоматизованої системи визначення ŋ (∑і) для тексту Ψі ВІК не
представляється проблематичною. Визначення ŋ (Хі) є більш складним,
оскільки в тексті Ψі необхідно розпізнавати окремі фрази, але ця проблема
також може бути розв’язана, якщо використати правила граматики
відповідної мови, що зв’язані із способами формування фраз [2].
Завдяки процедурам визначення ŋ(∑і) і ŋ (Хі) в рамках системи
проектування можна сформувати словниковий запас відповідної ВІК та
фразеологічний словник ВІК. На основі таких словників можна реалізувати
різні методи визначення семантичної узгодженості між окремими
інформаційними компонентами. Найпростіший спосіб визначення
семантичної узгодженості полягає у наступному. Для цього введемо ряд
визначень на основі яких будемо формувати параметри, що характеризують в
певній мірі семантику окремих інформаційних компонент.
231
Визначення 1.1. Семантичною активністю деякого слова ∑і в текстовому
відображені інформаційної компоненти будемо називати відношення
параметру ŋ(∑ і) до кількості всіх базових слів, що використовуються у
даному тексті Ψі.
Формально це визначення запишемо співвідношенням
SА (∑і,Ki) = N(Ki)/ ŋ( і), (1)
де N(Ki) – кількість базових слів в інформаційній компоненті Ki типу
DІK, ŋ(∑ і) – параметр, що визначає значимість слова ∑ і в Кі типу DІK.
Очевидно, що SА (∑і, Кі) не може використовуватися для аналізу семантичної
узгодженості всіх типів DІK, що використовуються КВ. Цей параметр може
використовуватись у випадку аналізу семантичної узгодженості з ВІК таких
компонент, як анотації, як рецензії, як вступ. Семантична узгодженість змісту
з ВІК розглядається на рівні кожного окремого пункту, який здійснює поділ
ВІК, з текстовим фрагментом, який цей пункт визначає. Очевидно, що по
відношенню до художньої літератури такий спосіб визначення семантичної
узгодженості між DІK типу змісту і ВІК може виявитися не ефективним. Це
може обумовлюватися тим, що в художній літератури є допустимими різні
текстові відповідно, семантичні відхилення, що обумовлюються
використанням гіпербол, алегорії, синонімів і т.д. В цьому випадку, існує
можливість проводити семантичний аналіз, але для його проведення
необхідно сформувати словники нестандартних, або нетипових інтерпретацій
окремих слів та фраз, що є більш складним, оскільки його формування
потребує більш глибокого використання семантики предметної області, що
описується у відповідному художньому творі. Тому, в більшості випадків,
коли мова йде про оцінку якості КВ, то в першу чергу будемо її проводити по
відношенню до книжок, що складають клас підручників, наукових
монографій і всіх тих видань використання яких є в певній мірі обов’язковим
для того, чи іншого контингенту користувачів.
Виходячи з визначення 1.1, можна ввести наступний критерій
семантичної узгодженості двох інформаційних компонентів.
Критерій 1.1 Міра семантичної узгодженості задається діапазоном
значень різниці між семантичними розподілами SR двох компонент
узгодженість між якими необхідно визначити.
Формально цей критерій можна описати співвідношенням:
Ksu =|SR(Ψi) - SR(Ψj)|,
де Ψi – текстове відображення порівнюваних інформаційних компонент.
Семантичній розподіл інформаційної компоненти Ψi визначається способом
що ґрунтується на наступних визначеннях.
Визначення 1.2. Семантичним розподілом SR(Ψi) текстового фрагменту
Ψi називається функція, що описує зміну величини семантичної активності
слів тексту по відношенню до розгортки тексту Ψi.
Визначення 1.3. Розгорткою тексту Ψi є представлення його у вигляді
однієї строчки, яка відповідає натуральній по свідомості його зчитування, або
його запису які приймаються співпадаючими, позначимо його Y(Ψi).
232
Для перевірки семантичної узгодженості виробляються тільки ті
текстові компоненти, в яких кількість спільних для двох компонент слів в
процентному відношенні відрізняються між собою не більше ніж на задану
величину. Таку величину будемо називати мірою подібності двох ІК, і
будемо її позначати δ (ІКі: ІКj) %. В даному випадку процентне відношення
береться для того щоб уникнути різниці в кількості однакових слів, яка
обумовлюється різними розмірами ІКі. Оскільки семантичний розподіл
представляє собою функцію, яка формується експериментально і визначена
на інтервалі довженною Y(Ψi), який залежить від розмірів фрагменту, то для
визначення SR(Ψi) необхідно нормалізувати цей параметр таким чином, щоб
він став не залежним від інтервалу Y(Ψi). Точками координат на інтервалах
Y(Ψi), чи Y(Ψj), будуть окремі слова. В силу умови, що визначається
обмеженням δ (ІКі: ІКj), на розподілі Y(Ψi) визначаємо точки ∑і, для яких
∑ік = ∑jg, де ∑ік Є Ψi, а ∑jg Є Ψj. По відношенню до цих точок виділяємо Δі
(Ψi) на Y(Ψi) такі, щоб dk[Y(Ψi)] = di [Y(Ψj)], де di [Y(Ψі)] довжина
розгортки фрагменту тексту Ψi, при цьому має місце співвідношення
d[Y(Ψi)]> d[Y(Ψj)]. Довжина фрагменту тексту di [Y(Ψі)] визначається
кількістю слів у відповідній розгортці тексту Ψі. При визначенні довжини
приймаються тільки ті слова, для яких визначається їх семантична
активність. У встановленому таким чином інтервалі обчислюється середнє
значення семантичної активності, яка приймається як активність
відповідного інтервалу. Обчислення реалізується у відповідності із
співвідношенням:
SA [Y(Ψik)]=[∑j=1 gi SA(∑ij)/gі, (2)
де SA(∑ij) – семантична активність слова ∑ij, що визначається у відпо-
відності із співвідношенням (1.1.), gі – довжина текстового фрагменту К.
Якщо за межами інтервалу d[Y(Ψіj)] в Ψі існує ∑і, для якого SA(∑i) =
max, то на основі точки в Y(Ψi), що визначається відповідним словом, знову
будується інтервал d[Y(Ψj)] і проводиться обчислення SA(∑е) у відповідності
із співвідношенням (1.2). Отримані значення SA[Y(Ψik)] використовуються
для обчислення величини семантичного розподілу у відповідності з
наступним співвідношенням:
SR(Ψi) = ∑m
k=1 SA[Y(Ψk)]/m,
де m – кількість фрагментів тексту, що були виділені на Y(Ψі).
Семантичний розподіл для ІКj у якого Y(Ψj)< Y(Ψі), визначається у
відповідності із співвідношенням:
SR(Ψj) = SA [Y(Ψj)].
Якщо в процесі аналізу ІК виявиться, що пари ІК є семантично
узгодженими однією з яких в більшості випадків є ВІК, то параметри PRZ, PPZ,
PDZ можуть використовуватися для визначення якості інформаційної частини
не тільки для ІК типу змісту, а для всіх інших ІК. Завдяки семантичному
аналізу стає можливим розв’язувати обернену задачу, яка полягає у тому , що
в процесі проектування на етапі оцінки параметрів інформаційної частини
233
можна реалізувати процеси модифікації системи інформаційних компонент
зберігаючи при цьому необхідний рівень семантичної узгодженості .
Практично це означає, що у відповідності до вимаганих значень параметрів
інформаційної частини може мінятися структура ВІК, розширятися анотація,
зменшуватися, або змінюватися рекомендації. Для реалізації безпосередніх
алгоритмів, що спричиняють зміну показників якості, необхідно більш
глибоко проводити семантичний аналіз, завдяки якому появилась би
можливість шляхом розширення DIK та зміни їх параметрів міняти на
потрібні величини характеристик якості ВІК. Слід відмітити, що такі методи
семантичного аналізу не можуть сформувати способи зміни інформаційного
наповнення базової інформаційної компоненти [3].
Розглянуті вище допоміжні інформаційні компоненти відносяться до
типу розширених компонент, оскільки вони складаються більш ніж з одної
фрази, або одного речення. Завдяки цьому існує можливість проводити
семантичний аналіз DIK цього типу сумісно з ВІК, завдяки чому появляється
можливість змінювати значення параметрів, що характеризують якість
інформаційної системи КВ в цілому. Крім розширених DIK в КВ
використовуються DIK сигнального типу, основною відмінністю яких від
DIK розширеного типу є їх розмір. Якщо розміри DIK розширеного типу
повинні становити величини, що визначаються певного кількість речень, чи
фраз, мінімальна допустима кількість яких встановлюється у вигляді деякого
порогового значення, то DIK сигнального типу складаються з кількості фраз
та речень, яка нижча вибраного порогу. Переважно, DIK сигнального типу
складається з одного чи двох речень. Прикладом ІК сигнального типу може
служити назва інформаційного наповнення, яка розміщається на титульному
листку та обкладинці конструкції книги. Іншим прикладом такого типу DIK
можуть служити дані про автора, дані про видавництво і т.д. Наступною
особливістю, якого відрізняється DIK сигнального типу від DIK розширеного
типу, являється форма , або спосіб її представлення. Під формою, в даному
випадку, розуміються розмір та тип шрифту, яким реалізується її текстове
відображення. Кількість відмінностей у способах відображення DIK
сигнального типу спосіб реалізації такого відображення може буди тісно
зв’язаний з певними, переважно, важливими семантичними значеннями,
інформації, що розміщається в ВК.
Конструкція книжки є базовою компонентою КВ, оскільки, завдяки
конструкції вдається створити фізичний образ книжки. Слід відмітити, що в
традиційних конструкціях, які використовуються в поліграфічній
промисловості, використовуються найпростіші рішення по створенню
основних вузлів конструкції. До таких основних вузлів можна віднести:
- обкладинка книжки,
- вузол кріплення блоку книжки,
- вузол з’єднання блока книжки з обкладинкою та інші.
В сучасному видавництві книжок проекти конструкції книжки
реалізуються на основі певних критеріїв, кожний з яких має певний
234
пріоритет. Загально прийнята концепція проектування книжки в якості
першочергового критерію пропонує вибирати вартість відповідного
продукту. Розвиток електронних технологій, які направлені на надання
можливостей, на які орієнтована книжка, дозволяє їм успішно конкурувати з
КВ, яке розглядається лише в аспекті джерела інформації, в першу чергу, по
відношенню до такого параметра як ціна. Тому існуюча тенденція у наданні
пріоритету параметру вартості КВ є помилковим. Для того, щоб можна було
конкурувати з відповідними електронними виробами, необхідно в якості
параметрів і, відповідно, критеріїв вибору способу проектування КВ,
вибирати ті параметри, які є характерними для продукції типу КВ і, на
сьогоднішній день, є відсутніми у відповідних електронних приладах, що
орієнтована на надання певної інформації. До відповідних факторів можна
віднести наступні:
- оригінальність конструкції книжки,
- графічне оформлення конструкції книжки,
- інформаційне, текстове замовлення конструкції.
- використання нетрадиційних компонент в конструкції книжки, що
доповнюють інформаційне наповнення відповідної книжки і т.д.
Впровадження перерахованих факторів в конструкцію книжки сприяє
формуванню цієї конструкції як виробу який має власну художню цінність.
Як правило, предмети, що складають певну художню цінність в різних
областях творчості, являються одиничними екземплярами. У випадку
книжкової продукції кількість відповідних екземплярів художньої творчості
повинна відповідати, як мінімум, кількості екземплярів тиражу відповідної
книжки. В цьому випадку, вводиться уявлення про міру оригінальності
відповідної конструкції книжки. Така міра оригінальності може мати дві
компоненти:
- оригінальність авторська,
- оригінальність тиражування.
Під оригінальністю тиражування розуміється міра відхилень величин
значень параметрів, що характеризують параметри всіх компонент конструк-
ції книжки. При цьому існують діапазони відхилень, які є допустимими з
точки зору признання відповідного товару, як товару оригінального.
Відповідні допустимі відхилення визначаються можливостями технологічних
процесів, які необхідно використовувати при виробництві певного типу
конструкції книги. Таким чином, міра оригінальності тиражування
визначається технологічним обладнанням, яке повинно використовуватися
при виготовлені конструкції книжки, що представляє собою мистецький твір.
Це означає, що не може будь яке поліграфічне виробництво продукувати
конструкції книжки, які представляють собою художній витвір. Подібна
ситуація має місце в сучасній поліграфії, але стосується лише міри якості
продукованих конструкцій книжок. Можна стверджувати, що міра
оригінальності є наступним рівнем уявлень про якість відповідного товару,
яким, в даному випадку є конструкція книжки.
235
Оригінальність авторська розглядається тільки в межах виконання умов
забезпечення оригінальності тиражування. Основою відмінністю оригіналь-
ності авторської від оригінальності тиражування є те, що в першому випадку
розглядаються відмінності виключно семантичного характеру. Це є особливо
актуальним для компонент конструкції книжки, в яких семантика
неоднозначно, або точність її відображення має певну величину похибок. У
зв’язку з цим, одним з показників міри авторської оригінальності є степінь
однозначності і, відповідно, міра точності опису автором тієї, або іншої
семантичної суті у компонентах конструкції книжки, яку використовує автор
відповідної компоненти. З цього виходить, що чим більш точне і більш повне
та однозначне відтворення деякої семантичної суті, тим вище якість
авторської оригінальності відповідної компоненти. У випадку продукування
книжок проблема авторської оригінальності, а саме, проблема забезпечення
найбільш високої якості авторської оригінальності є більш складною ніж
проблема авторської оригінальності у інших видах творчої діяльності,
наприклад у таких видах творчої діяльності як творчість художників,
творчість музикантів, чи творчість письменників. В останніх випадках у
авторів існує можливість використання більш широких діапазонів семантич-
ної інтерпретації предмету або теми по відношенню до якої реалізується
творчий продукт. Це прийнято називати свободою творчості. У випадку
проектування конструкції книжки, як деякого продукту художньої чи
мистецької творчості,автор відповідного продукту є пов'язаний рамками
інтерпретації певної предметної області, якій присвячено інформаційне
наповнення відповідної книжки. Тому, простір для творчості, є дещо
обмеженим, або він не є абсолютно вільним. В цьому випадку процеси
реалізації продукту творчості є значно складніші, оскільки вони повинні
враховувати рамки інтерпретацій, що приведені в інформаційному наповнен-
ні і ці рамки не можуть бути не витриманими, при проектуванні конструкції
книжки. При створенні конструкції книжки, творчість можна використо-
вувати лише в межах неоднозначності інтерпретації предметної області, яку
описує інформаційна частина, або інформаційне наповнення відповідної
книжки. Тим не менше, неоднозначність інтерпретації викладеного матеріалу
в інформаційному наповненні не може перевищувати певної міри, оскільки, в
протилежному випадку може виявитися допустимим таке розширення та
уточнення інтерпретації, яке може привести до суттєвої модифікації
початкового варіанту семантичної суті інформаційного наповнення.
Приведений аналіз може бути в певній мірі формалізованим завдяки
використанню семантичних параметрів, що допускають їх числову оцінку.
Завдяки такому аналізу можна отримати методи числової оцінки таких
параметрів як міра оригінальності авторської та міра оригінальності тиражу-
вання, які можуть використовуватися для аналізу якості книжкової продукції
Графічне оформлення конструкції книжки полягає у розміщені на
елемент конструкції графічних образів, використання кольорового покриття
поверхах книжки та реалізацію різних способів художнього оздоблення
236
відповідної конструкції.
Графічні образи відрізняються від інших, приведених вище графічних
компонент тим, що вони в найбільшій мірі пов’язані семантично з
інформаційним наповненням книжки. Це означає, що всі умови еквіва-
лентності семантики інформаційного наповнення та семантики образу мусять
виконуватися. До таких умов семантичної еквівалентності відносяться
наступні:
- відсутність семантичної суперечності,
- відсутність семантичних конфліктів,
- збереження семантики в границях предметної області інтерпретації,
що визначені в інформаційному наповненні книжки.
Виявлення відсутності семантичної суперечності між інформаційним
наповненням (IN) книжки та графічним образом потребує використання
досить складних процедур, які в першу чергу пов’язані з формуванням
текстового опису відповідного графічного образу. Ця задача може
пов’язуватися наступними способами.
Перший спосіб ґрунтується на тому, що графічні образи передбачається
створювати на стані проектування конструкції книжки. В цьому випадку,
існує можливість однією з умов створення графічного образу тим, або іншим
автором, повинно бути формування текстового опису відповідного образу у
відповідності з яким, з певною мірою адекватності міг би формуватися
відповідний графічний образ.
Другий спосіб ґрунтується на розпізнаванні готового графічного образу
і на основі даних про розпізнавання формування текстового опису цього
образу. Цей спосіб представляється більш доцільним в силу наступних
причин та факторів:
- опис в текстовій формі графічного образу, який необхідно
нарисувати, може виявитися не повністю, або не адекватно описувати образ,
- нарисований образ, навіть, якщо він створювався на основі його
попереднього опису може представляти собою більш широку інтерпретацію
інформаційного змісту який представлено автором образу,
- приведені вище фактори обумовлюють необхідність реалізовувати
додаткову процедуру аналізу на семантичну узгодженість образу і тексту,
що його описує.
Другий спосіб передбачає використання автоматизованих способів
розпізнавання, під яким розуміється формування текстового опису
відповідного образу, що суттєво легше реалізувати по відношенню до
розпізнавання, яке полягає у ідентифікації образу певному еталону [4].
В рамках цього підходу існує можливість формувати опис образу, який
розпізнається і з довільною мірою адекватності формувати його опис. Така
міра адекватності визначається на основі аналізу величини семантичної
однозначності, яка відповідає текстовим фрагментам, що відносяться до
сюжету графічного образу. Крім того, отримані текстові описи можна
аналізувати на предмет наявності семантичних аномалій.
237 © Р.А. Бунь, У.І. Матвійчук
Конструкція книги завжди наповнюється текстовими фрагментами, які
безпосередньо зв’язані з ІN. Мінімальні текстові наповнення, які є
обов’язковими, представляють собою назву ІN, а ідентифікаційні дані автора
ІN, а також інші дані, що інформують про видавництво, яке відповідну
книжку випродукувало, рік видавництва, офіційні дані видавництва, що
свідчать про його уповноваженість до видавничої діяльності.
Якщо розглядати КВ, як продукт художньої творчості, то інформаційне
наповнення конструкції книжки повинно бути більш повним. В цьому
випадку, елементом творчості є не тільки зміст тих фрагментів тексту, що
розміщаються в рамках конструкції книжки, а і форма представлення
відповідного тексту. Під формою представлення розуміється кольор шрифтів,
графіка шрифтів їх місце розміщення і т.д.
1.Zipf G.K. Human beharar and the prineiple of least effort. Adolison – Wesley, Reading
MA, (USA) 1949.
2. Афанасьев А.Н. Формальные языки и грамматики, Ульяновск: УлГТУ, 1997.-82с.
3. Шевчук А.В. Використання теорії формальних граматик для розв’язування задач
побудови графічних засобів захисту поліграфічної продукції // Вісник житомирського
державного технол. Університету ЖТТІ, №3,2002.
4. Будько М.М. Біометрична інформація та ідентифікація особи./ Київ. Укр ІНТЕІ.200.
Поступила 2.02.2010р.
УДК 004.942
Р.А. Бунь1,2, У.І. Матвійчук1
ГЕОІНФОРМАЦІЙНА ТЕХНОЛОГІЯ ПРОСТОРОВОГО АНАЛІЗУ
ЕМІСІЙ ТА ПОГЛИНАНЬ ПАРНИКОВИХ ГАЗІВ У ЛІСОВОМУ
ГОСПОДАРСТВІ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Summary. An approach for formation of mathematical models for spatial
analysis of emission and sink of greenhouse gases in forestry sector of Zakarpattia
region has been presented. The created geoinformation technology gives a possibility
of georeferenced database formation, and spatial cadastre calculation for emissions
and sinks.
Keywords: mathematical modeling, geoinformation technology, greenhouse gas
inventory, forestry sector, Zakarpattia region.
Анотація. Представлено підхід до формування математичних моделей для
просторового аналізу процесів емісії та поглинання парникових газів у лісовому
1 Національний університет "Львівська політехніка"
2 Академія інформатики та управління м.Бєльско-Бяла, Польща
|