Динаміка лібералізаційних процесів у світовій торгівлі

У статті визначено суть процесу лібералізації світової торгівлі та проаналізовано його динаміку на основі даних СОТ, МВФ та ОЕСР. Розглядаються наслідки торговельної лібералізації для груп країн з різним рівнем розвитку. Результати аналізу можуть бути використані як основа для дослідження взаємовп...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2010
Автор:	Гнатишин, М.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України 2010
Назва видання:	Схід
Теми:	Економіка
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/22031
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Динаміка лібералізаційних процесів у світовій торгівлі / М.Гнатишин // Схід. — 2010. — № 2 (102). — С. 50-54. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-22031
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-220312011-06-21T12:06:29Z Динаміка лібералізаційних процесів у світовій торгівлі Гнатишин, М. Економіка У статті визначено суть процесу лібералізації світової торгівлі та проаналізовано його динаміку на основі даних СОТ, МВФ та ОЕСР. Розглядаються наслідки торговельної лібералізації для груп країн з різним рівнем розвитку. Результати аналізу можуть бути використані як основа для дослідження взаємовпливу торгівлі та інших економічних і неекономічних показників. The essence of the process of world trade liberalization is outlined in the article and its dynamics are analyzed based on the WTO, IMF and OECD data. The consequences of trade liberalization for groups of countries with different levels of development are considered. The results of conducted analysis can be used as a basis for studies concerning interplay of trade and other economic and non-economic indicators. 2010 Article Динаміка лібералізаційних процесів у світовій торгівлі / М.Гнатишин // Схід. — 2010. — № 2 (102). — С. 50-54. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 1728-9343 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/22031 339.5 uk Схід Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Економіка Економіка
spellingShingle	Економіка Економіка Гнатишин, М. Динаміка лібералізаційних процесів у світовій торгівлі Схід
description	У статті визначено суть процесу лібералізації світової торгівлі та проаналізовано його динаміку на основі даних СОТ, МВФ та ОЕСР. Розглядаються наслідки торговельної лібералізації для груп країн з різним рівнем розвитку. Результати аналізу можуть бути використані як основа для дослідження взаємовпливу торгівлі та інших економічних і неекономічних показників.
format	Article
author	Гнатишин, М.
author_facet	Гнатишин, М.
author_sort	Гнатишин, М.
title	Динаміка лібералізаційних процесів у світовій торгівлі
title_short	Динаміка лібералізаційних процесів у світовій торгівлі
title_full	Динаміка лібералізаційних процесів у світовій торгівлі
title_fullStr	Динаміка лібералізаційних процесів у світовій торгівлі
title_full_unstemmed	Динаміка лібералізаційних процесів у світовій торгівлі
title_sort	динаміка лібералізаційних процесів у світовій торгівлі
publisher	Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
publishDate	2010
topic_facet	Економіка
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/22031
citation_txt	Динаміка лібералізаційних процесів у світовій торгівлі / М.Гнатишин // Схід. — 2010. — № 2 (102). — С. 50-54. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
series	Схід
work_keys_str_mv	AT gnatišinm dinamíkalíberalízacíjnihprocesívusvítovíjtorgívlí
first_indexed	2025-07-02T22:02:26Z
last_indexed	2025-07-02T22:02:26Z
_version_	1836574307123200000
fulltext	50 № 2 (102) березень-квітень 2010 р. ЕКОНОМІКА УДК 339.5 ÄÈÍÀÌ²ÊÀ Ë²ÁÅÐÀË²ÇÀÖ²ÉÍÈÕ ÏÐÎÖÅÑ²Â Ó ÑÂ²ÒÎÂ²É ÒÎÐÃ²ÂË² МАРІЯ ГНАТИШИН, аспірант факультету міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка У статті визначено суть процесу лібералізації світової торгівлі та проаналізовано його динаміку на основі даних СОТ, МВФ та ОЕСР. Розглядаються наслідки торговельної лібера- лізації для груп країн з різним рівнем розвитку. Результати аналізу можуть бути використані як основа для дослідження взаємовпливу торгівлі та інших економічних і неекономічних показників. Ключові слова: світова торгівля, лібералізація торгівлі, протекціонізм, порівняльна пере- вага; країни, що розвиваються. Постановка проблеми. Тенденції світової тор- гівлі в останні кілька десятиліть характеризуються зро- стаючим товарооборотом між країнами, однак в ос- танні роки відбувся спад торговельної активності країн унаслідок фінансової кризи, який, за прогнозами МВФ, СОТ та інших міжнародних фінансових організацій, є явищем тимчасовим. Лібералізаційні процеси в міжна- родній торгівлі мають вплив не тільки на обсяги това- рообороту, але й на функціонування економіки зага- лом, на екологію, культуру, суспільний лад тощо. Для світу в цілому вільна торгівля сприяє досягненню най- вищого рівня продуктивності та доходу, а також дає можливість кожній країні досягти вищого рівня вироб- ництва та споживання. Участь країн у міжнародній торгівлі є однією з характеристик їхнього економічно- го розвитку. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Різні аспекти світової торгівлі висвітлені в працях вітчиз- няних і зарубіжних економістів, документах міжнарод- них організацій. Основними рушійними силами та іде- ологами лібералізації торгівлі у світі виступають такі міжнародні фінансові організації, як Світова органі- зація торгівлі (СОТ), Міжнародний валютний фонд (МВФ), які прагнуть забезпечити вільне переміщення капіталу в світі, та Світовий банк, який має на меті до- помагати країнам, що розвиваються, у переході до вільного ринку та управляти їхньою інтеграцією у світо- ву економіку. Головне завдання Світового банку - спри- яти сталому економічному зростанню та зменшенню бідності в країнах, що розвиваються. Для досягнення цих цілей Світовий банк вважає пріоритетним струк- турним перетворенням серед інших (приватизація, реформа освіти й охорони здоров'я, інвестиції в інфраструктуру) лібералізацію торгівлі. Світовий банк тісно пов'язаний із Міжнародним валютним фондом організаційно й за цілями діяльності. СОТ створена з метою розробки систем правових норм міжнародної торгівлі та їх підтримки. Генераль- на угода з тарифів і торгівлі (GATT (ГАТТ), початок дії - 1948 р., останній раунд - 1993 р.), на основі якої було створено СОТ, за 47 років досягла значних успіхів у лібералізації торгівлі. Саме тільки зниження тарифів допомогло забезпечити темпи зростання торгівлі близько 8 % щороку протягом 1950-х-1960-х років, а темпи зростання торгівлі перевищили темпи зростан- ня виробництва. Питаннями лібералізації міжнародної торгівлі зай- маються також ЮНКТАД, ПРООН, Міжнародний центр торгівлі, Всесвітня митна організація та низка неуря- дових організацій. У більшості міжнародних угод пря- мо чи опосередковано присутня торгівля: або як вид міжнародної діяльності, або як засіб регулювання міжнародних економічних відносин, або як спосіб мо- тивації досягнення інших цілей. Різними аспектами лібералізації світової торгівлі займаються українські вчені-економісти А. Філіпенко, Т. Циганкова, М. Мальський, В. Будкін, О. Веклич, С. Пи- саренко, І. Наслідник та ін. Загалом учені розглядають її як позитивне явище. Однак на думку російського нау- ковця В. Попова [1], зовсім не очевидно, що вільна тор- гівля й скасування всіх торгових бар'єрів призводить до збільшення обсягів міжнародної торгівлі. Питання- ми впливу торговельної політики та лібералізації торгівлі на довкілля займаються П. Рао, Б. Коупленд, C. Тей- лор, С. Шафаеддін. Останній аналізує вплив торговель- ної лібералізації на економіку ряду країн, що розвива- ються, зокрема в праці "Лібералізація торгівлі та еко- номічні реформи в країнах, що розвиваються: струк- турні зміни чи деіндустріалізація?" [8]. Метою роботи є аналіз динаміки та встановлення основних тенденцій лібералізаційних процесів у світовій торгівлі загалом, а також за регіонами, гру- пами країн та за основними галузями. Виклад основного матеріалу. Процесом лібера- лізації зовнішньої торгівлі прийнято називати зменшен- ня кількості та рівня обмежень у зовнішній торгівлі як порівняно з початковою точкою обґрунтованого про- текціонізму, так і загалом. І навпаки, їх збільшення як до межі обґрунтованого протекціонізму, так і вище неї свідчить про посилення протекціоністських тенденцій у зовнішньоторговельній політиці держави. Кожна краї- на для регулювання зовнішньої торгівлі (експортних та PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 2 (102) березень-квітень 2010 р. ЕКОНОМІКА 51 імпортних потоків товарів і послуг) застосовує певну кількість торговельних обмежень - як тарифних, так і нетарифних [3]. Лібералізація торгівлі сприяє кращо- му використанню як людських, так і природних ре- сурсів, а також полегшує доступ до капіталу. Це може допомогти підвищити ефективність виробництва й спо- живання, підвищення конкуренції сприятиме інноваці- ям у сфері технологій та управління, збільшиться притік закордонних інвестицій, усе це сприятиме еко- номічному зростанню. Однак такі зміни не відбувають- ся автоматично при переході до вільної торгівлі. Лібе- ралізація торгівлі тільки надає нові можливості для економічного розвитку. На поточному етапі розвитку світової економіки відбувається збільшення обсягів міжнародної торгівлі, яке навіть перевищує обсяги зростання світового виробництва. Такими високими темпами світова торгівля розвивається з другої половини ХХ століття. До постійного зростання обсягів міжнарод- ної торгівлі спричинилися такі фактори: розвиток міжнародного поділу праці й інтернаціоналізація ви- робництва; науково-технічна революція, яка сприя- ла оновленню основного капіталу, створенню нових галузей економіки, що прискорило реконструкцію ста- рих; активна діяльність транснаціональних корпо- рацій на світовому ринку; регулювання (лібераліза- ція) міжнародної торгівлі в межах системи ГАТТ-СОТ; лібералізація міжнародної торгівлі, утворення вільних економічних зон; розвиток торговельно-економічної інтеграції: усунення регіональних бар'єрів, формуван- ня спільних ринків, зон вільної торгівлі; здобуття по- літичної незалежності колишніми колоніальними краї- нами, виділення нових індустріальних країн [2]. Ваго- мим чинником, що сприяв цьому процесу було зни- ження тарифних і нетарифних бар'єрів у торгівлі й участь у глобальних торгових угодах у рамках Гене- ральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). У рамках самого тільки Уругвайського раунду торговельних переговорів (1986-93 рр.) у рамках ГАТТ було зниже- но тарифи на 200 мільярдів доларів на рік [7]. Однак останніми роками внаслідок світової фінан- сової кризи спостерігався деякий спад у зростанні обсягів світової торгівлі товарами, як і в обсягах світо- вого товарного виробництва, що можемо бачити на прикладі даних таблиці 1 про обсяги світового товар- ного експорту і світового виробництва товарів. У плані торгівлі найбільше постраждала гірничо-видобувна та паливна промисловість. Згідно з підрахунками OECD [6], найбільший спад обсягів міжнародної торгівлі відбувся 2009 року, коли зміна обсягів експорту країн- членів OECD порівняно з попереднім роком сягнула 12,8 %, а імпорту - 13,3 %. Таблиця 1. - Зростання обсягів світового товарного експорту та виробництва протягом 2008-2009 років (щорічна відсоткова зміна) [5] 2000-08 2006 2007 2008 Світовий товарний експорт 5,0 8,5 6,0 1,5 Сільськогосподарська продукція 4,0 6,0 5,0 2,5 Паливо та продукція гірничо-видобувної промисловості 3,0 4,0 3,5 0,5 Товари обробної промисловості 6,0 10,5 7,5 2,0 Світове товарне виробництво 2,5 4,0 1,5 -0,5 Сільське господарство 2,5 1,5 2,5 3,0 Гірничо-видобувна галузь 1,5 1,0 0,0 1,0 Обробна промисловість 2,5 5,5 1,5 -1,5 ВВП світу 3,0 3,5 3,5 1,5 Якщо розглядати динаміку обсягів торгівлі (торгівлі товарами) по країнах і регіонах, то, згідно з даними СОТ за 2000-2008 роки, найбільшим щорічним зрос- танням експорту характеризувалися країни Азії, най- більший щорічний приріст імпорту протягом цього ж періоду - у країнах СНД (табл. 2). Таблиця 2. - Зростання обсягів світової торгівлі товарами за регіонами, 2000-2008 роки (щорічна відсоткова зміна) [5] Експорт Імпорт 2000-08 2007 2008 2000-08 2007 2008 5,0 6,0 1,5 Світ 5,0 6,0 1,5 2,5 5,0 1,5 Північна Америка 3,0 2,0 -2,5 5,5 3,5 0,5 Південна і Центральна Америка 8,5 17,5 13,5 3,5 4,0 0,0 Європа 3,0 4,0 -1,5 7,5 7,5 2,5 Співдружність незалежних держав (СНД) 17,0 20,0 16,5 10,0 11,5 5,5 Азія 8,0 8,0 4,5 У світовій торгівлі переважна частка належить розви- нутим країнам. На неї припадає 2/3 світового обсягу екс- порту й стільки ж імпорту. Відповідно на країни, що розви- ваються, припадає близько 1/3 експорту та імпорту. Трійку лідерів в обсягах міжнародної торгівлі становлять Німеч- чина, Китай та США [5]. Причому за обсягами імпорту з великим відривом лідирують США - 2169,5 млрд доларів, що становить 13,2 % від загальносвітового імпорту. PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com 52 № 2 (102) березень-квітень 2010 р. ЕКОНОМІКА Як можемо бачити з діаграми (рис. 1), найбільшу частку у світовому товарному експорті має Європа. Це можна пояснити великими обсягами внутрірегіо- нальної торгівлі в цьому регіоні, що складає 4695 млрд доларів. Частка регіональної торгівлі в загаль- ному товарному експорті Європи складає 72,8 %. Однак, якщо не враховувати внутрішньорегіональної торгівлі, найбільшим експортерами є країни Азії, які більшість своїх товарів експортують до Європи та США. 6% 4% 4% 4% 13% 28% 41% Північна Америка Південна та Центральна Америка Європа Співдружність незалежних держав (СНД) Африка Близький Схід Азія Рис. 1. Частка регіональних торгових потоків у світовому товарному експорті [5]. Тенденції світової торгівлі в останні кілька деся- тиліть добре видно на графіку (рис. 2). Загалом тен- денції однакові як для країн, що розвиваються, так і для розвинутих країн. Після тривалого зростання бачимо зменшення обсягів експорту в 2009 році як наслідок світової фінансової кризи. Майже протягом усього пред- ставленого на графіку періоду в країнах, що розвива- ються, спостерігалися вищі відсоткові темпи зростан- ня експорту, ніж у розвинутих країнах, чому причиною є значно менший обсяг експорту країн, що розвивають- ся. Однак розрив в обсягах зовнішньої торгівлі розви- нутих країн і країн, що розвиваються, збільшується. Рис. 2. Річна відсоткова зміна обсягів експорту світу, розвинутих країн та країн, що розвиваються [11]. Згідно з інформацією СОТ [9], існує чіткий зв'язок між більш вільною торгівлею й економічним зростан- ням. Причини такого зв'язку пояснюються економіч- ною теорією. Усі країни, навіть найбідніші, мають ре- сурси (людські, природні, виробничі, фінансові), які можна застосовувати для виробництва товарів і по- слуг для вітчизняного чи зарубіжних ринків. Викорис- товуючи свою порівняльну перевагу у виробництві певного товару, країни можуть потім обміняти його на інші необхідні товари, випущені в інших країнах. Тобто, ліберальна торгова політика забезпечує вільний потік товарів і послуг, що, у свою чергу, поси- лює конкуренцію, сприяє інноваціям та допомагає досягти успіху. Але переваги в торгівлі не постійні. Конкурентоспроможність у певній галузі чи вироб- ництві певного продукту може змінюватися для фірм, коли змінюється ринок чи запроваджуються нові тех- нології. У такому випадку заохочується поступова адаптація в порівняно безболісний спосіб. Виробни- ки можуть зосередитися на виробництві нових то- варів, знайти нову нішу в поточній галузі виробницт- ва чи взагалі змінити галузь. PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 2 (102) березень-квітень 2010 р. ЕКОНОМІКА 53 Таких поглядів у своїй діяльності дотримується СОТ. Однак, згідно з правилами СОТ, у деяких окре- мих випадках уряди все ж мають право обмежувати торгівлю: дозвіл застосовувати торговельні обмежен- ня для досягнення неекономічних цілей (наприклад, захист навколишнього середовища), обмеження торгівлі для забезпечення справедливої конкуренції (антидемпінг тощо) і деякі випадки, коли дозволяєть- ся застосовувати обмеження з економічних причин. Ситуація у сфері лібералізації торгівлі не така од- нозначна з погляду країн, що розвиваються. Без сум- ніву, лібералізація торгівлі необхідна, коли промис- ловість досягає певного рівня зрілості й за умови, що впроваджується вона вибірково й поступово. Однак якщо йти за рекомендаціями Вашингтонського консен- сусу, то така лібералізація радше призведе до зане- паду існуючого виробництва, яке перебуває на стадії зародження, і не обов'язково сприятиме виникненню нового. Можливо, причиною того є часовий лаг між лібералізацією торгівлі й розвитком нових ефектив- них галузей виробництва. Однак тривалість цього лага невизначена. У будь-якому випадку більш імовірно, що будь-яка нова галузь буде мати статичну, а не динамі- чну порівняльну перевагу. Для країн із низьким рівнем доходу це означатиме, що вони будуть приречені на виробництво й експорт сировинних товарів, займати- муться простою обробкою чи складанням або ж інши- ми трудомісткими видами виробництва з відсутністю шляхів до поступу [8]. Незважаючи на значну лібералізацію торгівлі, ви- робництво найменш розвинутих країн, у яких проживає близько 12 % населення світу, склало в 2005 році тільки 0,95 % світового. У 2008 році їхня частка складала 0,5 % світового експорту й 0,7 % світового імпорту [4]. Тому вказані країни наголошують на необхідності більш поступової, краще спланованої лібералізації торгівлі, що враховує особливості кожної з них і сприяє поставленим цілям розвитку. С. Шафаеддін [8], аналізуючи вплив торговельної лібералізації на економіку ряду країн, що розвивають- ся (до таких країн автор не відносить країни з пере- хідною економікою), спостеріг, що в 40 % вибраних країн спостерігалося стрімке збільшення експорту про- мислових товарів. Однак тільки в меншості цих країн стрімке збільшення експорту супроводжувалося швидким розширенням промислових потужностей та модернізацією виробничої бази. Це переважно східноазійські країни, у яких уже на початку 1980-х ро- ків, не кажучи вже про початок 1990-х, була суттєва виробнича база та значні можливості в галузі експор- ту промислових товарів. На противагу цьому в більшості країн, переважно Африки і Латинської Америки, зростання експорту про- мислових товарів було незначним і структура ВВП не змінилася на користь промислового сектора. Більше того, в половині з досліджуваних країн відбулася де- індустріалізація. Це переважно країни з низьким рівнем доходів, більш уразливі для лібералізації. Од- нак у певній кількості цих країн, зокрема в Чилі та Ар- гентині, спостерігався високий рівень промислового експорту. У Бразилії не було досягнуто збільшення ек- спорту й відбулась значна деіндустріалізація. Важли- во, що у випадку Мексики, де експорт виріс дуже швид- ко, збільшення промислового експорту не супровод- жувалося збільшенням доданої ринкової вартості. Повільне зростання експорту й деіндустріалізація також супроводжувалися збільшенням чутливості еко- номіки до зовнішніх факторів, особливо в промислово- му секторі. По суті, у Латинській Америці розширення експорту відбулося переважно в сировинних галузях і трудомістких етапах виробництва продукції. Виробниц- тво, яке було успішним протягом періоду імпортозамі- щення, зберегло високі темпи зростання, експорту та інвестицій. Отже, виробництво, яке було майже зрілим на момент впровадження лібералізації, як вважає С. Шафаеддін, виграло від таких реформ, ставши більш ефективним під тиском конкуренції. Прикладом може слугувати авіакосмічна галузь Бразилії. З іншого боку, ті галузі, що були на стадії зародження, постраждали від жорсткої конкуренції. На думку В. Попова [1], частку міжнародної торгівлі у ВВП найшвидше збільшили в основному ті країни, які демонстрували найвищі темпи росту й мали вищу час- тку інвестицій у ВВП, а не ті, які запроваджували вільну торгівлю. Існує досить значна кореляція між темпами росту й збільшенням частки експорту у ВВП, як і між часткою інвестицій у ВВП і часткою експорту у ВВП, але такої кореляції не існує між рівнем мита та збільшенням частки експорту у ВВП. Висновки Зростаючий товарооборот між країнами світу (якщо не враховувати теперішнього спаду торговельної актив- ності країн унаслідок фінансової кризи, який, за прогно- зами МВФ, СОТ та інших організацій, є явищем тимча- совим) спричинений, крім іншого, процесом лібералі- зації торгівлі. Обсяг міжнародної торгівлі різниться за- лежно від обраного регіону та галузі виробництва. Унас- лідок регіональної інтеграції значно зросла роль внут- рішньорегіональної торгівлі, обсяг якої для Європи ста- новить 4695 млрд доларів. Загалом за обсягами міжна- родної торгівлі лідирують розвинуті країни, однак Китай, який, за поділом МВФ, належить до країн, що розвива- ються, займає місце в трійці лідерів за обсягами міжна- родної торгівлі товарами. Лібералізація на сьогодні є провідною тенденцією світової торгівлі. На основі ана- лізу наукових праць можемо зробити висновок, що за- галом процес лібералізації торгівлі більш вигідний для розвинутих країн, тоді як для країн, що розвиваються, ситуація не така однозначна. ЛІТЕРАТУРА: 1. Попов В. Больше протекционизма! Торговли! Роста! / В. Попов // Политический журнал. - 2006. - № 15 (110)/24. - С. 4-5. 2. Світова економіка / [А. С. Філіпенко, В. С. Будкін, О. О. Веклич та ін.]. - К. : Либідь, 2002. - 582 с. 3. Циганкова Т. М. Міжнародна торгівля / Т. М. Циганкова, Л. П. Петрашенко, Т. В. Кальченко. - К. : КНЕУ, 2001. - 488 с. 4. Declaration of the Least Developed Countries Ministerial Meeting at UNCTAD XII / Twelfth session of United Nations Conference on Trade and Development. - Accra, Ghana, 2008. - 7 p. 5. International Trade Statistics 2009 / WTO [Електронний ре- сурс]. - Режим доступу : http://www.wto.org/english/res_e/statis_e/ its2009_e/its09_toc_e.htm. 6. OECD Economic Outlook No. 86 database [Електронний ре- сурс]. - Режим доступу : http://www.oecd.org/document/61/ 0,3343,en_2649_34573_2483901_1_1_1_1,00.html. 7. Rao P. K. The World Trade Organization and the Environment / P. K. Rao. - Palgrave Macmillan (UK), 2000. - 185 p. 8. Shafaeddin S. M. Trade liberalization and economic reform in developing countries: structural change or de-industrialization? / S. M. Shafaeddin // UNCTAD Discussion Papers. - UNCTAD/OSG/ DP/2005/3. - 2005. - 27 p. 9. Understanding the WTO. The case for open trade [Електрон- ний ресурс]. - Режим доступу : http://www.wto.org. 10. World Economic Outlook Database / International Monetary Fund. - October, 2009 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.imf.org. PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com 54 № 2 (102) березень-квітень 2010 р. ЕКОНОМІКА M. Hnatyshyn WORLD TRADE LIBERALIZATION PROCESS DYNAMICS The essence of the process of world trade liberalization is outlined in the article and its dynamics are analyzed based on the WTO, IMF and OECD data. The consequences of trade liberalization for groups of countries with different levels of development are considered. The results of conducted analysis can be used as a basis for studies concerning interplay of trade and other economic and non-economic indicators. Key words: world trade, trade liberalization, protectionism, comparative advantage, developing countries. © М. Гнатишин Надійшла до редакції 26.02.2010 УДК 336.143.2 ÍÀÏÐßÌÈ ÔÎÐÌÓÂÀÍÍß ÒÀ ÂÈÊÎÐÈÑÒÀÍÍß ÄÎÕÎÄ²Â Ì²ÑÖÅÂÈÕ ÁÞÄÆÅÒ²Â ТЕТЯНА СМІРНОВА, кандидат економічних наук, старший викладач ПАВЛО ІЛЬЧУК, кандидат економічних наук, доцент ОЛЕКСАНДРА ВІВЧАР, кандидат економічних наук, доцент ПЕТРО ВІБЛИЙ, старший викладач Усі - кафедра фінансів Національного університету "Львівська політехніка" У статті обґрунтовано основні завдання та проблеми у формуванні доходів, їх викорис- тання органами місцевого самоврядування і запропоновано напрями їх вирішення. Дослід- жено фінансову децентралізацію, податковий потенціал регіонів України. Розкрито поняття самостійності місцевих бюджетів. Ключові слова: місцеві доходи, місцеві видатки, міжбюджетні відносини, фінансова децен- тралізація, органи місцевого самоврядування. Постановка проблеми. Актуальність проблеми формування доходів місцевих бюджетів і використан- ня їхніх коштів зростає у зв'язку зі змінами, які стосу- ються місцевого самоврядування та в найближчому майбутньому можуть бути внесені до Конституції Ук- раїни. Треба наголосити, що в сучасній Україні назріла необхідність справжньої, а не декларативної фінансо- вої децентралізації для більш повного та ефективно- го задоволення потреб населення в кожному регіоні. Без бюджетної самостійності місцевих органів влади з її численними складовими й урахування податкового потенціалу кожного регіону побудова й розвиток ефек- тивної та дієвої бюджетної системи України може відкладатися на невизначений час. Аналіз останніх досліджень і публікацій. У на- уковій літературі проблема місцевих бюджетів об- говорюється останнім часом доволі активно. У нау- кових працях В. Д. Базилевича, О. Д. Василика, О. П. Кириленко, В. І. Кравченка, І. О. Луніної, К. В. Пав- люк, Ю. В. Пасічника та інших значна увага приділена процесам формування коштів місцевих бюджетів та напрямкам використання цих коштів. Автори зосе- реджують увагу на питаннях підвищення ефектив- ності формування доходів місцевих бюджетів Украї- ни, розподілу бюджетних ресурсів між рівнями вла- ди. Багато статей присвячено проблемам міжбюджет- них відносин. Метою нашої статті є вивчення джерел формуван- ня доходів місцевих бюджетів і напрямів використан- ня коштів цих бюджетів з огляду на поняття фінансо- вої децентралізації, податкового потенціалу регіонів та самостійності місцевих бюджетів. Виклад основного матеріалу. Надзвичайна складність та широке коло завдань, які повинна вико- PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com

Динаміка лібералізаційних процесів у світовій торгівлі

Репозитарії

Схожі ресурси