Напрями формування та використання доходів місцевих бюджетів
У статті обґрунтовано основні завдання та проблеми у формуванні доходів, їх використання органами місцевого самоврядування і запропоновано напрями їх вирішення. Досліджено фінансову децентралізацію, податковий потенціал регіонів України. Розкрито поняття самостійності місцевих бюджетів....
Збережено в:
| Дата: | 2010 |
|---|---|
| Автори: | , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2010
|
| Назва видання: | Схід |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/22037 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Напрями формування та використання доходів місцевих бюджетів / Т. Смірнова, П. Ільчук, П. Вівчар, П. Віблий, П. // Схід. — 2010. — № 2 (102). — С. 54-57. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-22037 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-220372011-06-21T12:07:13Z Напрями формування та використання доходів місцевих бюджетів Смірнова, Т. Ільчук, П. Вівчар, П. Віблий, П. Економіка У статті обґрунтовано основні завдання та проблеми у формуванні доходів, їх використання органами місцевого самоврядування і запропоновано напрями їх вирішення. Досліджено фінансову децентралізацію, податковий потенціал регіонів України. Розкрито поняття самостійності місцевих бюджетів. Substantiate the main tasks and challenges and suggested directions for their solution in the formation of revenues and their use by local governments. Investigate the financial decentralization, fiscal capacity of regions of Ukraine and the independence of local budgets. 2010 Article Напрями формування та використання доходів місцевих бюджетів / Т. Смірнова, П. Ільчук, П. Вівчар, П. Віблий, П. // Схід. — 2010. — № 2 (102). — С. 54-57. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 1728-9343 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/22037 336.143.2 uk Схід Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Економіка Економіка |
| spellingShingle |
Економіка Економіка Смірнова, Т. Ільчук, П. Вівчар, П. Віблий, П. Напрями формування та використання доходів місцевих бюджетів Схід |
| description |
У статті обґрунтовано основні завдання та проблеми у формуванні доходів, їх використання органами місцевого самоврядування і запропоновано напрями їх вирішення. Досліджено фінансову децентралізацію, податковий потенціал регіонів України. Розкрито поняття
самостійності місцевих бюджетів. |
| format |
Article |
| author |
Смірнова, Т. Ільчук, П. Вівчар, П. Віблий, П. |
| author_facet |
Смірнова, Т. Ільчук, П. Вівчар, П. Віблий, П. |
| author_sort |
Смірнова, Т. |
| title |
Напрями формування та використання доходів місцевих бюджетів |
| title_short |
Напрями формування та використання доходів місцевих бюджетів |
| title_full |
Напрями формування та використання доходів місцевих бюджетів |
| title_fullStr |
Напрями формування та використання доходів місцевих бюджетів |
| title_full_unstemmed |
Напрями формування та використання доходів місцевих бюджетів |
| title_sort |
напрями формування та використання доходів місцевих бюджетів |
| publisher |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Економіка |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/22037 |
| citation_txt |
Напрями формування та використання доходів місцевих бюджетів / Т. Смірнова, П. Ільчук, П. Вівчар, П. Віблий, П. // Схід. — 2010. — № 2 (102). — С. 54-57. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| series |
Схід |
| work_keys_str_mv |
AT smírnovat naprâmiformuvannâtavikoristannâdohodívmíscevihbûdžetív AT ílʹčukp naprâmiformuvannâtavikoristannâdohodívmíscevihbûdžetív AT vívčarp naprâmiformuvannâtavikoristannâdohodívmíscevihbûdžetív AT víblijp naprâmiformuvannâtavikoristannâdohodívmíscevihbûdžetív |
| first_indexed |
2025-07-02T22:02:43Z |
| last_indexed |
2025-07-02T22:02:43Z |
| _version_ |
1836574324339769344 |
| fulltext |
54
№ 2 (102) березень-квітень 2010 р.
ЕКОНОМІКА
M. Hnatyshyn
WORLD TRADE LIBERALIZATION PROCESS DYNAMICS
The essence of the process of world trade liberalization is outlined in the article and its dynamics are analyzed based on the
WTO, IMF and OECD data. The consequences of trade liberalization for groups of countries with different levels of development
are considered. The results of conducted analysis can be used as a basis for studies concerning interplay of trade and other
economic and non-economic indicators.
Key words: world trade, trade liberalization, protectionism, comparative advantage, developing countries.
© М. Гнатишин
Надійшла до редакції 26.02.2010
УДК 336.143.2
ÍÀÏÐßÌÈ ÔÎÐÌÓÂÀÍÍß ÒÀ ÂÈÊÎÐÈÑÒÀÍÍß
ÄÎÕÎIJ ̲ÑÖÅÂÈÕ ÁÞÄÆÅÒ²Â
ТЕТЯНА СМІРНОВА,
кандидат економічних наук, старший викладач
ПАВЛО ІЛЬЧУК,
кандидат економічних наук, доцент
ОЛЕКСАНДРА ВІВЧАР,
кандидат економічних наук, доцент
ПЕТРО ВІБЛИЙ,
старший викладач
Усі - кафедра фінансів Національного університету "Львівська політехніка"
У статті обґрунтовано основні завдання та проблеми у формуванні доходів, їх викорис-
тання органами місцевого самоврядування і запропоновано напрями їх вирішення. Дослід-
жено фінансову децентралізацію, податковий потенціал регіонів України. Розкрито поняття
самостійності місцевих бюджетів.
Ключові слова: місцеві доходи, місцеві видатки, міжбюджетні відносини, фінансова децен-
тралізація, органи місцевого самоврядування.
Постановка проблеми. Актуальність проблеми
формування доходів місцевих бюджетів і використан-
ня їхніх коштів зростає у зв'язку зі змінами, які стосу-
ються місцевого самоврядування та в найближчому
майбутньому можуть бути внесені до Конституції Ук-
раїни. Треба наголосити, що в сучасній Україні назріла
необхідність справжньої, а не декларативної фінансо-
вої децентралізації для більш повного та ефективно-
го задоволення потреб населення в кожному регіоні.
Без бюджетної самостійності місцевих органів влади
з її численними складовими й урахування податкового
потенціалу кожного регіону побудова й розвиток ефек-
тивної та дієвої бюджетної системи України може
відкладатися на невизначений час.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. У на-
уковій літературі проблема місцевих бюджетів об-
говорюється останнім часом доволі активно. У нау-
кових працях В. Д. Базилевича, О. Д. Василика,
О. П. Кириленко, В. І. Кравченка, І. О. Луніної, К. В. Пав-
люк, Ю. В. Пасічника та інших значна увага приділена
процесам формування коштів місцевих бюджетів та
напрямкам використання цих коштів. Автори зосе-
реджують увагу на питаннях підвищення ефектив-
ності формування доходів місцевих бюджетів Украї-
ни, розподілу бюджетних ресурсів між рівнями вла-
ди. Багато статей присвячено проблемам міжбюджет-
них відносин.
Метою нашої статті є вивчення джерел формуван-
ня доходів місцевих бюджетів і напрямів використан-
ня коштів цих бюджетів з огляду на поняття фінансо-
вої децентралізації, податкового потенціалу регіонів
та самостійності місцевих бюджетів.
Виклад основного матеріалу. Надзвичайна
складність та широке коло завдань, які повинна вико-
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 2 (102) березень-квітень 2010 р.
ЕКОНОМІКА 55
нувати держава, зумовлюють пошук найбільш раціо-
нальних господарських форм для їх вирішення. Однією
з таких форм, що стимулюють більш активну участь
місцевої влади в господарському житті регіону, є
фінансова децентралізація. Фінансова децентраліза-
ція - це процес розподілу функцій, фінансових ресурсів
і відповідальності за їх використання між центральни-
ми й локальними рівнями управління. У зарубіжних краї-
нах, замість фінансової, використовується термін
"фіскальна децентралізація". Основоположником ідеї
фіскальної децентралізації був американський еко-
номіст Ч. Тібу [2]. На його думку, саме фіскальна де-
централізація дає змогу субнаціональним органам
управління отримувати автономію щодо фінансуван-
ня й забезпечення населення суспільними товарами й
послугами. Така автономія властива фіскальній по-
літиці США. Децентралізація потрібна для максималь-
ного наближення послуг до населення, удосконалення
системи управління, підвищення ефективності роз-
в'язання завдань, переданих на локальний рівень.
Фінансова децентралізація відобразила нагальну по-
требу у фінансовій самостійності органів місцевого
самоврядування [Там само].
В Україні за останні 20 років відбулося багато по-
зитивних зрушень щодо визнання об'єктивної потреби
становлення реального самоврядування як права та
здатності територіальних громад самостійно вирішу-
вати питання місцевого значення. Без перебільшен-
ня можна стверджувати, що матеріально-фінансова
самостійність є необхідною умовою втілення всіх прин-
ципів місцевого самоврядування. К. В. Павлюк у [3]
розглядає фінансову незалежність місцевого само-
врядування як можливість самостійного вирішення
питань комплексного фінансового забезпечення еко-
номічного та соціального розвитку певної території, що
входять до компетенції відповідного рівня місцевого
управління. Передумовою фінансової незалежності є
розумна, з точки зору економічної доцільності, децен-
тралізація влади й адекватний розподіл повноважень,
відповідальності та фінансово-економічної бази між
центром та органами місцевого самоврядування.
Концептуальні засади фінансової незалежності місце-
вого самоврядування мають полягати в оптимально-
му врахуванні інтересів держави, підприємницьких
структур, населення й місцевого самоврядування.
У сучасних демократичних суспільствах багато-
рівневі бюджетні системи завжди виступають резуль-
татом пошуку компромісу між самостійністю регіонів і
необхідністю міжрегіонального вирівнювання умов
життя, що дістає відображення в розподілі державних
функцій між центральними та місцевими органами
влади, компетенції щодо питань формування подат-
кового законодавства, а також прав стосовно управ-
ління податками й надходження конкретних податків
до відповідних бюджетів.
Згідно з Бюджетним кодексом України бюджетна
система України складається з державного бюджету
та місцевих бюджетів. Бюджетами місцевого само-
врядування визнають бюджети територіальних гро-
мад, сіл, селищ, міст та їхніх об'єднань.
Місцеві бюджети - це фонди фінансових ресурсів,
призначені для реалізації завдань і функцій, що покла-
даються на органи місцевого самоврядування. Об'єк-
тивність існування бюджету потребує досконалого
обґрунтування напрямків його застосування, викори-
стання передусім для створення сприятливих умов
функціонування економіки й досягнення високого
рівня добробуту.
Як відомо, кожний бюджет складається з доходів
та видатків. Визначальними для місцевих бюджетів є
власні доходи. Залежно від способу отримання вони
поділяються на:
- податкові доходи (місцеві податки і збори);
- доходи від надання послуг органами місцевого
самоврядування (прибирання території, вивезення
сміття тощо);
- доходи від комунального майна (орендна плата,
частина прибутку комунальних підприємств, кошти від
приватизації комунального майна).
Місцеві податки та збори є головним атрибутом
місцевого самоврядування в розвинених країнах. На-
приклад, у США за рахунок місцевих податків забез-
печується 65 % доходів місцевих бюджетів, у Франції
- 60 %, ФРН - 45 %, Великобританії - 36 %, Японії -
33 %. У середині 1990-х років за рахунок місцевих по-
датків формувався 61 % комунальних доходів у
Швеції, 51 % - у Данії, 46 % - у Швейцарії, 43 % - у Нор-
вегії. За критерієм видів податкових доходів місцевих
бюджетів розвинені країни можна поділити на три гру-
пи: 1) країни з високим рівнем надходжень від податку
на майно (Великобританія, США, Канада, Португалія,
Нідерланди); 2) країни з високою питомою вагою при-
буткового податку (країни Північної Європи, Японія);
3) країни зі змішаними доходами, що є комбінацією
податків на майно, прибуткових податків, податків із
продажу (Кіпр, Іспанія, Італія, Бельгія) [5].
В Україні до прийняття Бюджетного кодексу бюд-
жети територіальних громад не мали стабільних дже-
рел доходів. Використання в регіонах України індиві-
дуальних нормативів відрахувань від загальнодержав-
них податків призводило до того, що в кожному з них
залишалась різна частина зібраних податків.
Відсутність чіткого взаємозв'язку між обсягами по-
датків, які збираються, й доходами місцевих бюджетів
позбавляла місцеві органи влади стимулів до збільшен-
ня державних доходів, що загострювало проблему
браку коштів на загальнодержавному рівні.
Із прийняттям Бюджетного кодексу в складі тих до-
ходів, що не враховуються при визначенні транс-
фертів, найвагомішими стали місцеві податки і збори,
власні надходження бюджетних установ, плата за зем-
лю. Ці доходи не пов'язані з результатами господарсь-
кої діяльності підприємств і не вирізняються високою
еластичністю. Наприклад, у структурі доходів міст пе-
реважають податкові доходи, їх питома вага стано-
вить від 73,9 % у 2009 році до 62,8 % у 2008 році. Із
них частка прибуткового податку з громадян зросла з
35,2 % у 2009 році до 44,6 % у 2008 році. Частка по-
датку на прибуток підприємств зменшилася з 0,9 % у
2008 році до 0,8 % у 2009 році. Частка місцевих по-
датків і зборів у доходах бюджетів міст зменшилася з
3,9 % у 2008 році до 3,2 % у 2009 році. Із прийняттям
Бюджетного кодексу значно збільшилась питома вага
трансфертів, зокрема субвенцій - з майже 2 % у 2007
році до 20-21 % у 2008-2009 роках. Загалом надход-
ження до місцевих бюджетів без урахування транс-
фертів із бюджетів інших рівнів у 2008 році становили
22577,4 млн грн, при плані 21967,9 млн грн (тобто ви-
конання доходів місцевих бюджетів у 2008 році ста-
новило 102,8 %). Дані щодо виконання місцевих бюд-
жетів за сім місяців 2008 року свідчать про подальше
зниження частки податкових надходжень у доходах
місцевих бюджетів (до 47,4 %) і збільшення транс-
фертів (до 40,9 %) [6].
В Україні спостерігаються значні міжрегіональні
відмінності податкових надходжень із розрахунку на
одного жителя, максимальний та мінімальний показни-
ки відрізняються більш ніж учетверо. Максимальний
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
56
№ 2 (102) березень-квітень 2010 р.
ЕКОНОМІКА
рівень податкових надходжень на душу населення в
2008 році становив 201,8 % від середнього по Україні
в Одеській області, а мінімальний - 48,4 % від серед-
нього по Україні в Тернопільській області. У Київській
області цей показник у 2008 році становив 100,4 %, в
АР Крим - 101,5 %. За останні п'ять років максималь-
ний рівень податкових надходжень спостерігався в Пол-
тавській області (вищий удвічі, ніж у середньому по об-
ластях України), мінімальний - у Тернопільській області
(менше 50 % від середнього рівня). У 2007-2009 роках
постійно у 8-9 областях України рівень податкових над-
ходжень на одного жителя відставав від середнього
по областях України більш ніж на третину [Там само].
На величину доходів від місцевих податків та
зборів впливає податковий потенціал. У широкому
сенсі податковий потенціал - це сукупний обсяг опо-
датковуваних ресурсів території. У вужчому, практич-
ному значенні, податковий потенціал є максимально
можливою сумою надходжень податків і зборів, об-
числених в умовах чинного законодавства. Кількісна
оцінка податкового потенціалу передбачає вирішен-
ня двох ключових завдань: визначення власне подат-
кового потенціалу (тобто тієї частини сукупних фінан-
сових ресурсів, що можуть розглядатися як потенційні
податкові ресурси) й визначення гранично допустимого
податкового навантаження (норми оподаткування) для
окремого регіону з урахуванням збалансованості інте-
ресів усіх учасників міжбюджетних відносин й об'єктив-
но зумовленого та реального перерозподілу коштів
між бюджетами з метою збалансування рівня бюджет-
ної забезпеченості регіонів і муніципальних утворень.
Втрати місцевих бюджетів за пільгами з плати за
землю в 2009 році в деяких областях України сягнули
великих розмірів: бюджет Києва втратив близько
175 тис. грн, місцеві бюджети Дніпропетровської об-
ласті недоотримали в 2008 році 121 тис. грн, місцеві
бюджети Донецької області - близько 109 тис. грн. За-
уважимо, що втрати місцевих бюджетів за пільгами з
плати за землю в зазначених областях та в місті Київ у
2008 році були значно меншими: у Києві - 145 тис. грн,
місцеві бюджети Дніпропетровської області недоотри-
мали в 2008 році за зазначеними пільгами 103 тис. грн,
а бюджети Донецької області - 90 тис. грн. Значно
зросли втрати місцевих бюджетів за пільгами з плати
за землю в Харківській області: зі 118 тис. грн у 2008
році до 158 тис. грн у 2009 році. Загалом по областях
України динаміка втрат місцевих бюджетів за пільга-
ми з плати за землю в 2007-2009 роках позитивна.
Втрати місцевих бюджетів за пільгами з податку з влас-
ників транспортних засобів також є значними: наприк-
лад, у місті Київ у 2008 році бюджет недоотримав
602 тис. грн, місцеві бюджети АР Крим недоотримали
в 2009 році 480 тис. грн, місцеві бюджети Луганської
області - 460 тис. грн, а місцеві бюджети Донецької та
Житомирської областей - по 420 тис. грн [1].
Використання бюджетних коштів місцевих бюд-
жетів безпосередньо пов'язане з виконанням держа-
вою та органами місцевого самоврядування покла-
дених на них завдань, найважливішими з яких є регу-
лювання суспільного відтворення, задоволення по-
треб населення, управління державою, забезпечення
охорони правопорядку, функціонування національної
оборони, охорона навколишнього середовища,
здійснення міжнародного співробітництва тощо.
Бюджетним кодексом передбачено критерії роз-
межування видів видатків між місцевими бюджета-
ми. Таке розмежування здійснюється за принципом
субсидіарності з урахуванням критеріїв повноти на-
дання послуги та наближення її до безпосереднього
споживача.
Більшість державних видатків, насамперед со-
ціального спрямування, фінансуються з місцевих бюд-
жетів. Це, передусім, виплати із соціального захисту
та соціального забезпечення населення, утримання
закладів соціально-культурної сфери, видатки на роз-
виток місцевого господарства. Місцеві бюджети в су-
часних умовах є одним із джерел задоволення життє-
вих потреб населення. У таблиці наведені суми ви-
датків із місцевих бюджетів України на основні гро-
мадські послуги в 2008-2009 роках.
Таблиця 1. - Видатки з місцевих бюджетів України на громадські послуги у 2008-2009 роках [1]
Показники Роки Відхилення Динаміка зміни
2008 2009 тис. грн %
Видатки місцевих бюджетів (усього), млн грн: 15120,9 15970,7 894,8 105,62
на транспорт, дорожнє господарство, зв'язок,
телекомунікації, інформатику 1189 696,1 -492,9 58,54
на ЖКГ 1553,6 1356 Д -197,4 87,29
на соціально-культурні заходи 16263,5 19598,8 3335,3 120,51
на державне управління 770,8 1716,5 945,7 222,69
на громадський порядок 242,9 363,8 120,9 149,77
Загальнодержавні видатки, млн грн 55528 60318,9 4790,9 108,63
За даними таблиці, витрати на транспорт, дорожнє
господарство, зв'язок, телекомунікації, інформатику з
місцевих бюджетів України зменшилися з 1189 млн грн
у 2008 році до 696,1 млн грн у 2009-му. Витрати на
житлово-комунальне господарство (ЖКГ) також змен-
шилися на 197,4 млн грн, або на 12,71 %. У 2009 році
витрати на соціально-культурні заходи з місцевих бюд-
жетів збільшилися порівняно з 2008 роком на 3335,3
млн грн, темпи зростання цих видатків становили
120,51 %. Витрати на державне управління зросли на
222,69 % у 2009 році порівняно з 2008 роком. Зросли
витрати на громадський порядок у 2008 році порівня-
но з 2007 роком - з 242,9 млн грн до 363,8 млн грн,
тобто на 120,9 млн грн. Таке зростання видатків місце-
вих бюджетів на громадські послуги відбувалося на
тлі загального зростання видатків місцевих бюджетів
на 879,8 млн грн, або на 105,62 %. Загальнодержавні
видатки також зросли на 4790,9 млн грн у 2003 році
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 2 (102) березень-квітень 2010 р.
ЕКОНОМІКА 57
порівняно з 2008 роком, темп зростання загальнодер-
жавних видатків за цей період становив 108,63 %.
Що ж до міжрегіональних відмінностей у витратах
місцевих бюджетів із розрахунку на одного жителя, то в
2008-2009 роках відмінності між мінімальним та мак-
симальним рівнем становили менше 40 %. У 2008 році
витрати місцевих бюджетів більшості регіонів переви-
щували 95 % від середнього по областях України рівня
(тільки в Донецькій та Херсонській - менше 92 %, у Лу-
ганській області - 88 %). У 2008 році найбільші витрати
місцевих бюджетів на одного жителя були в АР Крим і
становили 122 % від середнього рівня по Україні, у
Київській області - 111,3 %, у Харківській - 105,9 %,
Миколаївській - 103,6 % [Там само].
Ознакою сучасної побудови бюджетної системи Ук-
раїни є самостійність усіх бюджетів. Місцеві бюджети
одного рівня не можуть бути включені до місцевих
бюджетів іншого рівня.
Повноваження органів місцевого самоврядуван-
ня щодо встановлення джерел доходів передбачають
бюджетну самостійність, самостійність щодо встанов-
лення комунальних тарифів і податків. Під бюджетною
самостійністю розуміють право органів місцевого
самоврядування мати власний бюджет, самостійно
його розглядати й затверджувати. Податкова са-
мостійність передбачає право встановлення місцевих
податків та зборів, їхніх ставок, пільг і визначення по-
даткової бази. Обов'язки щодо видатків передбача-
ють зобов'язання органів місцевого самоврядуван-
ня в межах своїх функцій самостійно визначати склад
видатків і здійснювати їх із місцевих бюджетів. Вста-
новлення дійсної самостійності кожного бюджету відпо-
відає засадам бюджетного федералізму, які набува-
ють дедалі більшого поширення в побудові бюджет-
них систем, у тому числі в унітарних державах.
Самостійність місцевих бюджетів також визна-
чається захищеністю їхніх доходів при прийнятті рішень
органами державної влади, які призводять до додат-
кових видатків органів місцевого самоврядування.
Головними складовими поняття самостійності місце-
вих бюджетів також є невключення місцевих бюджетів
до державного та інших бюджетів; наявність власних
та закріплених джерел доходів; право самостійно виз-
начати напрями використання бюджетних коштів; пра-
во самостійного використання вільних бюджетних
коштів, а також законодавчого обмеження можливості
їх вилучення [4].
Висновки та перспективи
подальших досліджень
Для підвищення значущості та ролі місцевих бюд-
жетів в Україні необхідні, на нашу думку, зміни в зако-
нодавстві. Існує нагальна потреба в реформуванні
місцевих податків, щоб вони стали найвагомішим до-
хідним джерелом у місцевих бюджетах, яким вони є в
розвинених демократичних країнах. Треба внести такі
зміни до законодавства, згідно з якими до місцевих
податків були б віднесені плата за землю, прибутко-
вий податок зі встановленням надбавки в межах за-
кону до вже чинної ставки. Також треба надати право
місцевим органам влади встановлювати у визначених
законом межах надбавки до загальнодержавних по-
датків, власні податки та збори, визначати їхні ставки.
Необхідно звернути увагу на зменшення податко-
вих пільг, що надаються підприємствам. Для цього слід
перевести підприємства пріоритетних галузей на
фінансування на конкурсних засадах із одночасним
скороченням, а в перспективі й скасуванням пільг із
тих податків, що зараховуються до місцевих бюджетів.
Доходи в місцеві бюджети від місцевих податків
та зборів незначні в Україні, тому доцільною буде пе-
ревірка витрат на стягнення та контроль за надход-
женням цих податків. Якщо такі витрати досить значні,
то адміністрування місцевих податків необхідно вдос-
коналювати. Визначення індексу податкового потен-
ціалу дасть змогу встановити оптимальний рівень по-
даткового навантаження на регіон. При плануванні
видаткової частини місцевого бюджету доцільно вра-
ховувати структуру видатків території, яка зумовлена
кількістю населення, кліматичними умовами, аграрним
чи промисловим напрямом виробництва, пріоритетни-
ми напрямами розвитку економіки на цій території.
Лише шляхом зміцнення фінансової бази органів
місцевого самоврядування і надання їм досить широ-
ких повноважень можна досягти реальної бюджетної
самостійності та фінансової децентралізації.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Жемеренко Є. В. Використання коштів місцевих бюджетів
України / Є. В. Жемеренко // Фінанси України. - 2009. - № 8. - С. 13.
2. Дроздовська О. С. Теоретичні засади фінансової децент-
ралізації / О. С. Дроздовська // Фінанси України. - 2008. - № 8. -
С. 20.
3. Павлюк К. В. Концептуальні основи фінансової незалеж-
ності місцевого самоврядування / К. В. Павлюк // Фінанси Украї-
ни. - 1996. - № 8. - С. 24-29.
4. Василик О. Д. Державні фінанси України / О. Д. Василик,
К. В. Павлюк. - К. : ШОС, 2002. - С. 94.
5. Демиденко С. В. Світовий досвід управління та фінансо-
вого планування регіонального розвитку / С. В. Демиденко [Елек-
тронний ресурс]. - Режим доступу : www.nbuv.gov.ua/portal/
Soc_Gum/Vddfa/2009_2/Demidenko.pdf.
6. Бюлетень фінансово-податкового законодавства та прак-
тики його застосування // Офіційні матеріали Державної податко-
вої служби Ураїни. - 2010. - № 1 (4). - 400 с.
T. Smirnova, P. Il'chuk, О. Wiwchar, P. Wiblyj
AREAS OF FORMATION AND USE INCOME LOCAL BUDGET
Substantiate the main tasks and challenges and suggested directions for their solution in the formation of revenues and their
use by local governments. Investigate the financial decentralization, fiscal capacity of regions of Ukraine and the independence
of local budgets.
Key words: local profits, local charges, interbudgetary relations, financial decentralization, organs of local self-government.
© Т. Смірнова, П. Ільчук, О. Вівчар, П. Віблий
Надійшла до редакції 02.03.2010
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|