Полірелігійність як фактор формування ідентичності японцівПолірелігійність як фактор формування ідентичності японців

У статті розглядається вплив полірелігійності на ідентичність японців. Проведено релігієзнавчий аналіз комплексу японських релігійних уявлень шляхом виокремлення з нього певних блоків. Автором зроблено висновок про фундаментальне значення полірелігійності як обов'язкової умови автентичного ро...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2010
Автор: Гераськов, С.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України 2010
Назва видання:Схід
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/22134
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Полірелігійність як фактор формування ідентичності японців / С. Гераськов // Схід. — 2010. — № 3 (103). — С. 90-94. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-22134
record_format dspace
spelling irk-123456789-221342011-06-21T12:08:11Z Полірелігійність як фактор формування ідентичності японцівПолірелігійність як фактор формування ідентичності японців Гераськов, С. Філософія У статті розглядається вплив полірелігійності на ідентичність японців. Проведено релігієзнавчий аналіз комплексу японських релігійних уявлень шляхом виокремлення з нього певних блоків. Автором зроблено висновок про фундаментальне значення полірелігійності як обов'язкової умови автентичного розвитку японської традиції. При цьому показано, що релігійний фактор впливу на становлення японської ідентичності набуває значення лише в контексті полірелігійності японців. Influence of multireligiousness to Japanese identity is observed in the article. The analysis of complex of Japanese religious ideas by means of allocation certain blocks from it is conducted within the framework of religious studies. The author has made the conclusion about fundamental role of multireligiousness as an integral condition of authentic development of Japanese tradition. It's also shown the religious factor of influence to the development of Japanese identity to be important only in the light of multireligiousness of Japanese people. 2010 Article Полірелігійність як фактор формування ідентичності японців / С. Гераськов // Схід. — 2010. — № 3 (103). — С. 90-94. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 1728-9343 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/22134 291 : 316.3 (100) uk Схід Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Філософія
Філософія
spellingShingle Філософія
Філософія
Гераськов, С.
Полірелігійність як фактор формування ідентичності японцівПолірелігійність як фактор формування ідентичності японців
Схід
description У статті розглядається вплив полірелігійності на ідентичність японців. Проведено релігієзнавчий аналіз комплексу японських релігійних уявлень шляхом виокремлення з нього певних блоків. Автором зроблено висновок про фундаментальне значення полірелігійності як обов'язкової умови автентичного розвитку японської традиції. При цьому показано, що релігійний фактор впливу на становлення японської ідентичності набуває значення лише в контексті полірелігійності японців.
format Article
author Гераськов, С.
author_facet Гераськов, С.
author_sort Гераськов, С.
title Полірелігійність як фактор формування ідентичності японцівПолірелігійність як фактор формування ідентичності японців
title_short Полірелігійність як фактор формування ідентичності японцівПолірелігійність як фактор формування ідентичності японців
title_full Полірелігійність як фактор формування ідентичності японцівПолірелігійність як фактор формування ідентичності японців
title_fullStr Полірелігійність як фактор формування ідентичності японцівПолірелігійність як фактор формування ідентичності японців
title_full_unstemmed Полірелігійність як фактор формування ідентичності японцівПолірелігійність як фактор формування ідентичності японців
title_sort полірелігійність як фактор формування ідентичності японцівполірелігійність як фактор формування ідентичності японців
publisher Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
publishDate 2010
topic_facet Філософія
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/22134
citation_txt Полірелігійність як фактор формування ідентичності японців / С. Гераськов // Схід. — 2010. — № 3 (103). — С. 90-94. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.
series Схід
work_keys_str_mv AT gerasʹkovs polírelígíjnístʹâkfaktorformuvannâídentičnostíâponcívpolírelígíjnístʹâkfaktorformuvannâídentičnostíâponcív
first_indexed 2025-07-02T22:04:03Z
last_indexed 2025-07-02T22:04:03Z
_version_ 1836574408738603008
fulltext 90 № 3 (103) травень-червень 2010 р. ЕКОНОМІКА УДК 291 : 316.3 (100) ÏÎ˲ÐÅ˲òÉͲÑÒÜ ßÊ ÔÀÊÒÎÐ ÔÎÐÌÓÂÀÍÍß ²ÄÅÍÒÈ×ÍÎÑÒ² ßÏÎÍֲ СЕРГІЙ ГЕРАСЬКОВ, аспірант Державного університету інформатики і штучного інтелекту, м. Донецьк У статті розглядається вплив полірелігійності на ідентичність японців. Проведено релі- гієзнавчий аналіз комплексу японських релігійних уявлень шляхом виокремлення з нього певних блоків. Автором зроблено висновок про фундаментальне значення полірелігійності як обов'язкової умови автентичного розвитку японської традиції. При цьому показано, що релігійний фактор впливу на становлення японської ідентичності набуває значення лише в контексті полірелігійності японців. Ключові слова: Японія, полірелігійність, ідентичність, релігійні уявлення, синто, буддизм, конфуціянство, християнство. Постановка проблеми. Сьогодні активний пошук ідентичності - це процес пошуку свого місця у світі, який швидко інтегрується й водночас диференціюєть- ся. І як будь-який процес, становлення ідентичності протікає не лише на раціональному рівні, а й у формі співвідношення сакрального (світського і релігійного) та профанного. Смислове поле ідентичності нації фор- мується під впливом цілої низки чинників: природних умов та географічних особливостей, релігії, законів, принципів правління, традицій, звичок тощо. Релігійний фактор впливу на формування ідентич- ності є досить потужним. Як зазначає М. А. Козловець, за умов глобалізації перед людиною постійно постає завдання відтворення сакрального рівня ідентичності при можливих її порушеннях [1, с. 145]. Унікальним є став- лення до релігії у японців, оскільки їх релігійна поведін- ка не має аналогів серед інших народів світу. Ще на початку ХХ ст. російський священик І. Веніамінов відзна- чав: "Говорячи про ставлення японців до релігії, заува- жу, що серед них панує індиферентизм; часто можна зустріти такого японця, який не знає, чи сповідує він синто, а чи буддизм, а більшість узагалі незнайомі з тією релігією, яку сповідують..." [2, с. 173]. Такий спрощений погляд на релігійну свідомість японців не є точним. Специфіка японського світосприйняття полягає не в "релігійному індиферентизмі", а в полірелігійності, коли одна людина належить водночас до кількох релігій, кож- на з яких вважається самодостатньою. Сучасні вітчизняні дослідники (І. Дзюба, В. Лях, С. Куцепал, Р. Дарендорф) схиляються до думки, що ідентичність українців все ще перебуває в процесі ста- новлення, у цілому ж ми маємо справу з позбавленою досі чітких цілей і цінностей дифузною ідентичністю. Українське суспільство постало перед необхідністю двох речей - зберегти свою ідентичність і водночас модернізуватися. У цьому сенсі японський досвід є надзвичайно корисним, а тому полірелігійність як один із механізмів, функціонування яких є визначальним для ідентичності японців, потребує належного вивчення. Аналіз досліджень і публікацій, у яких започат- ковано вирішення проблеми. Очевидно, що вже на- працьовані певні підходи стосовно особистісної, на- ціональної і культурної ідентичності японців. Можна зга- дати наукові розвідки В. Алпатова, Т. Гуревич, Е. Мо- лодякової, С. Такао, Дж. Стоквіна, Р. Міллера, Ц. Та- данобу, К. Харухіко та інших, які фокусують увагу на окремих рисах та параметрах японського самосприй- няття. Вплив тієї чи іншої релігійної системи на японську ідентичність досліджували О. Мещеряков, Л. Єрмако- ва, О. Ігнатович, В. Єрьомін, О. Накорчевський, С. Капранов, С. Арутюнов, Г. Свєтлов, В. Горегляд, Дж. М. Кітагава, М. Такахіро, С. Мінору, С. Оно, С. Му- ракамі, Г. Мак-Фарланд та інші. Однак питання про вплив релігійного фактора як сукупності різних релігійних систем не є достатньо дос- лідженим у рамках японістики, хоча увагу на японську полірелігійність звертали Г. Б. Ієрхарт, О. Мещеряков, Г. Востоков. Відтак мета нашого дослідження - розкриття впли- ву полірелігійності на формування ідентичності сучас- них японців. При цьому ідентичність ми будемо розу- міти як "стан відповідності самому собі, раціональне усвідомлення індивідом самого себе як особистості, яка відрізняється від інших" [1, с. 136]. Поставленої мети можна досягти шляхом проведення релігієзнав- чого аналізу сучасного комплексу японських релігійних уявлень. Виклад основного матеріалу. Офіційні опитуван- ня на предмет релігійності японців, що постійно про- водяться різними науковими організаціями, нібито свідчать про те, що останнім часом вплив релігії на розвиток японського суспільства суттєво зменшився. Так, згідно з даними опитування Інституту статистичної математики (Токіо), проведеного в 1973 р., 77 % рес- пондентів заявили про важливість "приналежності до релігії взагалі" (щоправда, при цьому лише 25 % виз- нали себе віруючими) [3, с. 9, 42]. А вже влітку 2005 р. ФІЛОСОФІЯ PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 3 (103) травень-червень 2010 р. ЕКОНОМІКА 91 дослідницька компанія "Gallup International", викори- стовуючи міжнародний проект "Voice of People-2005", опитала 50 тис. осіб у 65 країнах, визначаючи рівень релігійності в різних частинах світу. У Японії нерелігій- ними себе назвали 59 % респондентів [4, с. 32]. Це надало деяким дослідникам підстави вважати японців узагалі атеїстами. На наше глибоке переконання, така ситуація не відповідає дійсності. Звичайно, японська полірелігійність, поєднуючись із притаманною япон- цям прагматичністю, сприяє певній розмитості у відно- синах "суспільство-релігія", однак це зовсім не озна- чає відмови від релігії. Особливості сприйняття япон- цями релігійних ідей вдало виразив правознавець Нода Йосікі: "Релігійні ідеї для японців - це не більше, ніж інструменти, які можна застосовувати для різних потреб. Якщо пилка є непридатною для роботи - ти можеш узяти сокиру... якщо конфуціянство не прино- сить бажаних результатів, можна звернутися до буд- дизму чи синто" [5, с. 212]. Варто підкреслити й те, що для культурних запозичень японців більш притаманні цілісні сприйняття та інкорпорація культурних комп- лексів, ніж їх розсіювання та асиміляція. Мабуть, на- слідком не тільки релігійної, але й (у більш широкому сенсі) ідеологічної терпимості є також те, що для більшості японців, які про це думають, модернізація видається не процесом, у якому є конфронтація тра- диційного і сучасного, але динамічним поєднанням цих двох складових. Вищеозначена інтерпретація феномена релігії доз- воляє говорити про існування комплексу релігійних уявлень у сучасній Японії. Сучасний комплекс японсь- ких релігійних уявлень являє собою історично мінли- ве, багатокомпонентне й достатньо складне для дос- лідження явище. Це зумовлено не стільки закономірно- стями світового історичного процесу, скільки тими векторами розвитку, які були визначені самою японсь- кою культурою. Як наслідок, формування сучасної японської релігійної спадщини завжди відбувалось крізь призму національних традицій. Культурні надбан- ня, які запозичувались Японією з інших країн, неодмін- но були адаптовані до запитів японського суспільства. Сучасний комплекс японських релігійних уявлень - це загальний концепт, який використовується для по- значення сукупності явищ сучасного релігійного життя Японії. Американський релігієзнавець Г. Б. Ієрхарт стверджує, що у формуванні сучасної японської релі- гійної спадщини брали участь такі релігійні традиції: син- то, буддизм, конфуціянство, даосизм, християнство й неорелігії [6, с. 502]. Із цієї точкою зору, безперечно, слід погодитися, хоча не можна забувати, що означені елементи детермінували хід розвитку всієї системи різною мірою. Кожна з наведених релігійних традицій є важливою складовою для сучасного релігійного життя Японії. Але розібратися в переплетенні сил і тенденцій, що діють на сучасній японській релігійній сцені, є досить склад- ним завданням для релігієзнавця. Адже "релігія Японії" є не просто результатом математичного складання окремих компонентів, але особливим способом жит- тя, який організується й підтримується цими окреми- ми компонентами. Японець, обираючи одну з релігій, зовсім не обов'язково автоматично зрікається реш- ти. Релігійна діяльність пересічного японця відбуваєть- ся в межах кількох традицій, які інтегровано в його життя водночас або окремо відповідно до його конк- ретних потреб. Це досить важко зрозуміти більшості західних людей, оскільки на Заході питання конфесій- ної належності зазвичай є питанням виключної іденти- фікації в рамках тієї чи іншої церкви: людина вважаєть- ся протестантом, католиком, мусульманином чи по- слідовником будь-якої іншої конфесії, але вона не може сповідувати одразу дві, три чи більше релігій. Що ж до сучасного комплексу японських релігійних уявлень, то його аналіз передбачає виокремлення певних блоків, кожний із яких відіграє особливу роль по відношенню до японської традиції. Перший із таких блоків представлений синто й на- родними віруваннями. Російський японознавець В. Е. Молодяков характеризує синто як "наріжний камінь японської цивілізації" і відзначає, що "це, без- перечно, є унікальний феномен" [7, с. 82]. Синто не просто зберігається як деяка давня традиція, але відіграє помітну роль у житті суспільства й держави, органічно впливаючи на їхні найважливіші сфери. Для мільйонів японців культурні й соціальні впливи традиції синто пронизують те, що можна назвати японським світоглядом. На думку Міва Такахіро, неможливо ду- мати або говорити про Японію і японську культуру, не згадуючи про синто [8, с. 8]. Синто є близьким до фундаментальних рис японського національного характеру - колективізму, високорозвиненого естетичного сприйняття дійсності тощо. Можна сказати, що синто - це народна релігія, доброзичлива й відкрита за своїм характером. Син- то може розглядатися як феномен, який визначаєть- ся двома аспектами. З одного боку, це є слабко струк- турований комплекс практик, символів віри й відносин, укорінених у локальних спільнотах, а з іншого - чітко визначена й організована релігійна система на рівні імператорської лінії і держави. Ці два базових аспек- ти відображають фундаментальні риси японської іден- тичності, а тому виявлені в соціополітичних структу- рах і психологічних реакціях [9, с. 354]. Вищесказане слід розуміти й у контексті того, що перший аспект є актуальним сьогодні, тоді як другий звернено в першу чергу до минулого. Історичний шлях синто демонструє його постійну терпимість до інших вірувань, що є властивим загаль- ному ставленню японців до релігії. Ця особливість поведінки японців розкривається в багатьох наукових розвідках. В одній відомій монографії зазначається, що японський народ обрав для себе дещо спільне із віро- вчень, які, на перший погляд, є несумісними: синто, буд- дизму й конфуціянства, і що одна й та ж людина на Но- вий рік ходить до синтоїстського святилища, для похо- вання звертається до буддійського храму, а дітей ви- ховує за конфуціянськими правилами [10, с. 31-32]. Для того щоб проводити синтоїстські обряди й от- римувати благословення від синтоїстських божеств камі, зовсім не обов'язково записуватися в синтоїсти. Камі можна вшановувати перед домашнім вівтарем синтоїстського типу (камідана) або під час проведен- ня календарних свят і здійснення дій, пов'язаних із зем- леробством. Будь-який громадянин цілком природно може виявляти схильність до камі лише через те, що є громадянином. Друга позиція представлена буддизмом (яп. бук- кьо), конфуціянством (дзюкьо), даосизмом (до: кьо) і християнством (кірісітан). На відміну від синто, ці системи виникли поза межами власне японського хро- нотопу й змушені були адаптуватися до місцевих ре- алій. Буддизм, що з'явився в Японії у VІ ст. н. е., досить швидко пройшов процес адаптації. Японцям імпону- ФІЛОСОФІЯ PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com 92 № 3 (103) травень-червень 2010 р. ЕКОНОМІКА вала буддистська ідея можливості будь-кому стати Буддою і досягти нірвани ще за життя. Духовне злиття камі та будд збагачувало синтоїстську духовність японців, підкреслювало синкретичний характер японської свідомості [11, с. 172]. Узаємовплив синто і буддизму призвів до розробки концепції хондзі-суйд- зяку, згідно з якою синтоїстські божества є тимчасо- вими втіленнями будд і бодхісатв. Із цією концепцією безпосереднім чином була пов'язана школа "подвійно- го синто" - Рьо: бу синто, у якій синто-буддійський взаємовплив сягнув своєї кульмінації. Японський буддизм являє собою надзвичайну різноманітність форм і напрямів, зумовлену, з одного боку, доктринальними положеннями, а з іншого - попу- лярними традиціями. Сьогодні буддизм в Японії існує одразу на декількох рівнях, пристосованих для різних груп населення. Так, наприклад, ідеї традиційного буд- дизму зберігаються головним чином серед інтелігенції, ученої еліти для їх власних потреб. Однак для більшої частини населення буддизм зберігає своє значення, по-перше, як система ритуалів, спрямованих на спо- мини душ родинних предків, а по-друге, у зв'язку з ре- гулярними й спеціальними відвідуваннями буддистсь- ких храмів, куди люди приходять для отримання усіля- ких благословень. Для того щоб вклонятися буддис- тським цінностям, не потрібно формально ставати буддистом. У Японії вищезгадані процедури можна щодня виконувати перед домашнім вівтарем (буцу- дан), а звернення до будд можна адресувати в будь- який час за бажанням людини. Звернення до Будди чи Бодхісатви є звичайною частиною родинної практики, коли необхідно вирішити ті чи інші особисті проблеми. Конфуціянські доктрини в Японії були покликані легалізувати існування суспільства як єдиного цілого (підкреслюючи необхідність відданості всіх підлеглих спадковій владі імператорської родини), а також існу- вання найважливіших соціальних одиниць (у першу чергу - родини). У деякі часи, особливо в період Едо (1603-1867), окремі положення конфуціянського вчен- ня займали панівне місце в суспільному житті Японії. Дотепер ідеї Конфуція продовжують впливати на уяв- лення японців, що стосуються суспільства та родини. Притаманне японцям відчуття родинності має своє джерело саме в конфуціянстві. Сім'я, як її уявляють японці, включає в себе всіх предків далекого минуло- го й усіх нащадків далекого майбутнього. Тому понят- тя обов'язку людини включає певні зобов'язання як перед її нащадками, так і перед предками, що є пря- мим наслідком входження до соціокультурного просто- ру Японії норм конфуціянської етики, принципів шаноб- ливого ставлення до предків. Певна річ, ці норми й принципи утворилися не на порожньому місці - вони лягли на ґрунт споконвічного синтоїстського культу обожнення предків, збагативши й доповнивши їх ети- кою конфуціянського ритуалу [12, с. 217-218]. Сьогодні конфуціянство в Японії важко ідентифікувати як ок- рему релігію, але конфуціянські ідеали належної со- ціальної поведінки - особливо шанобливе ставлення дітей до батьків і відданість простих громадян своїм правителям - глибоко ввійшли в японський побут і сус- пільну свідомість. Діючи згідно з цими ідеалами, японці вважають себе не "конфуціянцями", а просто "гарни- ми дітьми" і "гарними громадянами". Як бачимо, японська ідентичність формувалася протягом тривалого часу під впливом китайських філо- софсько-релігійних учень. Кожне з них, посідаючи на певний час чільне місце в суспільстві, робило свій вне- сок у його духовність, збагачувало внутрішній світ японця, розширювало та поглиблювало його світо- гляд. Ці слова є справедливими й щодо впливу дао- сизму на японську культуру. Нагадаємо, що, крім філо- софії даосизму, існує також велика кількість обрядів, які співвідносяться з календарем, прийомів ворожін- ня та інших народних вірувань, відомих як "релігійний даосизм". У Японії, зазначає Г. Б. Ієрхарт, найбільше значення мав саме цей доволі слабко регламентова- ний комплекс вірувань й обрядів даосизму [6, с. 504]. Хоча даосизм ніколи не існував у Японії як самостійна релігія, ще в VIII ст. було засновано відомство, яке зай- малося тлумаченням знамень і було організоване за китайським зразком. Поступово китайські ідеї, пов'я- зані з інтерпретацією природних явищ і гармонізацією людського життя, поєдналися з японськими уявлення- ми про камі, природу і ритуали. Японське відомство пророцтв досить швидко припинило своє існування, але чисельні уявлення релігійного даосизму про щас- ливі й нещасливі дні, а також даоські методи передба- чення долі стали невід'ємною частиною японської на- родної культури і зберігають своє значення дотепер (хоча мало хто з японців знає сьогодні про їх даоське походження). Саме тому можна стверджувати, що да- осизм швидше опосередковано вплинув на японську свідомість, ніж увійшов до неї як формалізований ре- лігійний культ. Імовірно, жоден японець не назве себе даосом, але багато з них несвідомо відносять такі важливі події в житті, як весілля чи похорон, до "спри- ятливого" дня в календарі. Християнство, традиційна для народів Європи релігійна система, потрапило до Японії лише в ХVІ ст. Упродовж ста наступних років католикам-місіонерам довелося подолати неймовірні складнощі - від мовно- го бар'єра до політичних заворушень, щоб навернути у свою віру, за приблизними підрахунками, від 2 до 3 % місцевого населення [13, с. 153-160]. Місце християн- ства в рамках релігійної спадщини Японії ніколи не було головним, почасти тому, що воно потрапило туди до- сить пізно, а почасти тому, що християнство свідомо зайняло простір "чужорідної" релігії, не бажаючи по- єднуватися з іншими японськими релігійними традиці- ями. Християнство мало багато принципових розбіж- ностей із релігіями Японії: воно закликало вшановува- ти одного істинного Бога, тоді як релігії Японії визна- вали існування багатьох божеств (як камі, так і будд); проповідувало прощення гріхів, а релігії Японії прак- тикували очищення від ритуальної нечистоти; вимага- ло беззастережної відданості одному віровченню, а релігії Японії цілком припускають участь людини в куль- товій практиці одразу кількох релігійних віровчень. Тим не менше, хоч кількість християн у Японії ніколи не була великою, християнство певним чином вплинуло на японську культуру завдяки широкій популярності серед японців тексту Біблії, а також ролі провідника програм соціального реформування японського суспільства. Багато християн скаржаться на те, що сьогодні Япо- нія зазнає "соціальної і культурної революції, яка в цілому позбавлена позитивних цінностей, що є прита- манними високій релігії", і вони ясно відчувають, що християнські акценти на часі, духовні цінності індиві- да є імперативними для революційної трансформації японського суспільства [14, с. 81]. Але, як справедли- во зауважує Р. Гаммер, "якщо християнській церкві справді судилося закріпитися в Японії, а не тільки за- лишитися "відвідувачем" біля генкан (брами - С. Г.), вона повинна вписуватися в японське суспільство" [15, ФІЛОСОФІЯ PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 3 (103) травень-червень 2010 р. ЕКОНОМІКА 93 с. 118-119]. Треба зазначити, що інтеграція християн- ства до японських реалій поступово поглиблюється і цей процес відбувається, перш за все, на ритуально- му рівні, зокрема дуже популярними в сучасній Японії є шлюби за християнським обрядом. Нарешті, третій блок утворюють нові релігії (яп. сінко сюкьо). Насправді ці релігії не пропонують нічо- го нового, якщо говорити про їх духовний зміст. Пере- важно вони виводять свої доктрини із синто, конфу- ціянства, буддизму чи християнства. За походженням і доктринальною специфікою японські сінко сюкьо так і поділяють на неосинтоїстські, необуддистські та нео- християнські, виокремлюючи також змішану групу. Учення нових релігій є еклектичним і слабко систе- матизованим, але їх прості, прямі й доступні практики є привабливими для мас, які часто не розуміють склад- них доктрин традиційних релігій. Нові течії спираються на групову психологію, використовуючи у своїй роботі як неформальні збори невеликих груп, так і ретельно сплановані масові заходи. Організаційна структура більшості з них є чітко централізованою, усі вони ко- ристуються сучасними засобами масової комунікації. Характерні особливості кожної із цих неорелігій пов'я- зані з особою її засновника чи організатора, який заз- вичай з'являвся з-поміж людей, що пережили досвід божественного одкровення, або наново відкрили мо- гутність давніх учень. Після того як навколо такої лю- дини збиралася достатня кількість прихильників, вра- жених її харизмою, виникала нова релігійна організа- ція. У пошуках адептів нові релігії виявляли значну ак- тивність і своїми успіхами багато в чому були зобов'я- зані засобам масової інформації. Що стосується причин появи в Японії великої кількості нових релігій після Другої світової війни, то думки дослідників розходяться. Як вважає Накамура Наокацу, "буддизм був нездатний говорити з новим японським суспільством; християнство просто не гово- рило з ним. Японія потребувала нових релігій, у яких би поєдналися позитивні моменти буддизму, синто, хрис- тиянства і китайських етичних учень" [16, с. 19]. Інші на- магаються пояснити виникнення неорелігій соціальни- ми, культурними, економічними, політичними і психоло- гічними факторами, які спричинили духовний вакуум після війни. Більшість фахівців погоджується з тим, що розвиток нових релігій свідчить про ренесанс тради- ційних народних вірувань японців [17, с. 455]. Зазначимо, що японці, які відносять себе до нових релігій, потрапляють до особливої категорії, оскільки деякі з них є членами двох чи більше таких організацій водночас. Натомість це не заважає їм брати участь в обрядовій практиці інших релігій Японії. До того ж учен- ня багатьох неорелігій узгоджується з такими тради- ційними уявленнями, як культ камі чи культ предків. Висновки Сучасний стан релігійного життя в Японії важко зро- зуміти, якщо просто розкласти його на окремі складові частини, оскільки японці не "належать" виключно до якої-небудь однієї релігії. Саме тому релігійний фак- тор впливу на формування японської ідентичності на- буває сенсу лише у випадку, коли релігійні традиції гар- монійно поєднані в єдиному комплексі уявлень та об- рядів. Цей комплекс, який наповнює сенсом життя кож- ного японця, дозволяє всій японській спільноті відчу- ти свою національно-культурну єдність й усвідомити місце своєї культури серед світових культур. Релігійна ситуація в сучасній Японії є неоднознач- ною. Безперечним постає тільки те, що комплекс японських релігійних уявлень на сьогодні не є сформо- ваним остаточно. Натомість є всі підстави стверджу- вати, що полірелігійність японців не зникне найближчим часом. Можливо, вона не залишиться такою ж, як за- раз, але вона неодмінно буде специфічно японською. Полірелігійність має фундаментальне значення для позиціювання чітко визначеної особистісної, національ- ної і культурної ідентичності японців і є неодмінною умо- вою автентичного розвитку японської традиції. Вона гли- боко інтегрована в повсякденне життя населення Японії, що дозволяє їй мати онтологічно визначальний вплив на японське самосприйняття і самовизначення. Саме одночасна належність до багатьох релігійних традицій є одним із факторів, що дозволяють японцям відчува- ти себе японцями. ЛІТЕРАТУРА: 1. Козловець М. Ідентичність: сакральне та профанне / М. Козловець // Філософська думка. - 2008. - № 4. - С. 136-149. 2. Арутюнов С. А. Старые и новые боги Японии / С. А. Ару- тюнов, Г. Е. Светлов. - М. : Главная редакция восточной литера- туры издательства "Наука", 1968. - 200 с. 3. Hayashi Chikio. Changes in Japanese Thought During the Past Twenty Years / Chikio Hayashi // Changing Values in Modern Japan. - Tokyo, 1978. - 340 c. 4. Рівень релігійності різний в різних країнах світу // Релігій- на панорама. - 2005. - № 12. - 72 с. 5. Филиппов А. В. Заимствования как традиция - опора са- мобытности культуры Японии: группа и ее глава, групповое по- ведение и устойчивость патернализма / А. В. Филиппов // Кюне- ровские чтения (1998-2000). - СПб., 2001. - С. 211-216. 6. Религиозные традиции мира : в 2 т. - М. : КРОН-ПРЕСС, 1996. - Т. 2. - 640 с. 7. Синто кокусай гаккай дайроккай симпоздзиуму : Шестой международный симпозиум Международного научного общества синто. - Токио, 2000. - 240 с. 8. Takahiro Mina. The Characteristics of Shinto / Mina Takahiro // Explanation of Shinto. Aichi Prefectural Shinto Youth Association, 1987. - 420 c. 9. Еремин В. Синто в наши дни (взгляды современных япон- ских теоретиков и практиков синто) / В. Еремин // Синто - путь японских богов : в 2 т. - СПб. : "Гиперион", 2002. - Т. 1. Очерки по истории синто. - С. 352-384. 10. Полосин В. Миф. Религия. Государство / В. Полосин. - М. : Ладомир, 1999. - 352 с. 11. Кохан Г. Основоположні принципи релігійно-філософсь- ких вчень Далекого Сходу в структурі сучасної японської моделі високоінформаційного суспільства / Г. Кохан // Духовність, мо- раль етика традиційних суспільств Далекого Сходу. - К. : КМ- Академія, 2007. - С. 166-187. 12. Зубко Д. Місце та роль даоської, буддистської, конфуці- янської духовності в синтоїстській свідомості японців / Д. Зубко // Духовність, мораль, етика традиційних суспільств Далекого Сходу. - К. : КМ-Академія, 2007.- С. 209-220. 13. Горегляд В. Н. Классическая культура Японии: Очерки духовной жизни / В. Н. Горегляд. - СПб. : Петербургское Восто- коведение, 2006. - 352 с. 14. Nielsen N. Religion and philosophy in Contemporary Japan / N. Nielsen. - Houston, 1957. - 252 p. 15. Hammer R. Japan's Religious Ferment / R. Hammer. - New York, 1962. - 320 p. 16. Mc Farland H. N. The New Religions of Japan / H. N. Mc Farland // The Perkins School of Theology Journal. - XII (№ 1, Fall, 1958). - P. 3-21. 17. Китагава Дж. М. Религия в истории Японии / Дж. М. Кита- гава ; [пер. с англ.]. - СПб. : Наука, 2005. - 588 с. ФІЛОСОФІЯ PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com 94 № 3 (103) травень-червень 2010 р. ЕКОНОМІКА S. Heras'kov POLI-RELIGION AS A FACTOR IN THE FORMATION OF JAPANESE IDENTITY Influence of multireligiousness to Japanese identity is observed in the article. The analysis of complex of Japanese religious ideas by means of allocation certain blocks from it is conducted within the framework of religious studies. The author has made the conclusion about fundamental role of multireligiousness as an integral condition of authentic development of Japanese tradition. It's also shown the religious factor of influence to the development of Japanese identity to be important only in the light of multireligiousness of Japanese people. Ключові слова: Japan, рoli-religion, identity, religious presentations, synto, Buddhism, Christianity. © C. Гераськов Надійшла до редакції 14.05.2010 ФІЛОСОФІЯ УДК 130,2:[821.161.2-1.09+929 Голобородько] ÅÑÒÅÒÈÊÎ-ÀÍÒÐÎÏÎËÎò×ÍÈÉ ÄÈÑÊÓÐÑ ÓÊÐÀ¯ÍÑÜÊÈÕ ÏÎÅÒ²Â-زÑÒÄÅÑßÒÍÈʲ (ÍÀ ÏÐÈÊËÀIJ ÒÂÎÐ×ÎÑÒ² ÂÀÑÈËß ÃÎËÎÁÎÐÎÄÜÊÀ) СВІТЛАНА ПІЧЕНІКОВА, аспірант Луганського національного університету імені Тараса Шевченка Стаття присвячена з'ясуванню сутності та змісту феномена "естетична антропологія" по відношенню до постаті Василя Голобородька, відомого українського письменника, представ- ника періоду шістдесятників. У зв'язку з цим окреслено параметри філософсько-естетичного дискурсу шістдесятників, розглянуто еволюцію особистості митця в процесі індивідуального художнього пошуку та національно-культурного відродження українського суспільства. Ключові слова: естетична антропологія, естетика страждання, стилістична парадигмa філософствування, поезія, культурна спадщина. Постановка проблеми. Творча особистість - це втілення найкращих антропологічних аспектів суспіль- ства, які за допомогою естетичних категорій розкри- вають внутрішню особистість людини як частини ет- носу. Культурне відродження кожної країни починаєть- ся з відродження естетичних цінностей творчої особи- стості, яка проходить шлях катарсису за допомогою власного мистецького символу. Це явище супровод- жується складним процесом становлення нових істин, що повноцінно розкривають певний період національ- ної історії. Якнайкраще цей процес відображає літе- ратурознавство, яке досить влучно та маніфестарно висловлює свої думки. Культурне відродження другої половини ХХ століття, а саме період шістдесятників, стоїть окремим періодом розвитку українського етно- су. З огляду на історичні факти, ці десятиліття були переломними на шляху розбудови держави, а явище шістдесятництва стало своєрідним містком між куль- турою повоєнних років та постмодернізмом. Шістдесяті роки ХХ століття дуже яскраво закар- бувалися на сторінках вітчизняної історії, оскільки втілювали в собі філософсько-естетичне мислення "Розстріляного Відродження". Яскраві постаті та інте- лігенція швидко підхопили мотиви відродження нашої культури, митці намагалися влучно підкреслити народ- ження нових українських традицій у мистецтві, що орі- єнтувалися на повернення до національних символів: культури, мови, історії. Період шістдесятництва позна- чений потужними змінами щодо сприйняття філософії екзистенціалізму, новітньої зарубіжної літератури та нового європейського мистецтва. Поряд із народно- гуманістичним світоглядом як форма буття шістдесят- ництва виступає інтелектуалізм. Скасувавши принцип ритміки, поети наблизилися до розмовних інтонацій. Запропонувавши публіці прийом "потоку свідомості", митець показує внутрішні думки без власної цензури. Поетичне слово шістдесятників пронизане новими мотивами щодо вибору форм та образів, які не обме- жувалися лише соцреалізмом. Актуальність запропонованої теми полягає в тому, що в сучасному полікультурному просторі між філосо- фією та літературою відбуваються інтеграційні проце- си, які позначаються на сферах духовного життя. Така інтеграція яскраво простежується в низці наукових PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com