Віртуальна реальність та віртуалізація реальності
У статті аналізуються особливості розширення меж реальності в інформаційну добу, яка перестає бути лише сукупністю об'єктів реального світу, що існують незалежно від людини і є предметом її рефлексії, тобто об'єктивною реальністю, і доповнюється численними проявами реальності віртуально...
Збережено в:
| Дата: | 2010 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2010
|
| Назва видання: | Схід |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/22135 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Віртуальна реальність та віртуалізація реальності / І. Чайка // Схід. — 2010. — № 3 (103). — С. 101-104. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-22135 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-221352011-06-21T12:08:17Z Віртуальна реальність та віртуалізація реальності Чайка, І. Філософія У статті аналізуються особливості розширення меж реальності в інформаційну добу, яка перестає бути лише сукупністю об'єктів реального світу, що існують незалежно від людини і є предметом її рефлексії, тобто об'єктивною реальністю, і доповнюється численними проявами реальності віртуальної, що є породженням комп'ютерних мереж. Таким чином, відбувається віртуалізація реальності, що, з одного боку, може слугувати інструментом оптимізації реальних суспільних взаємодій (електронний уряд, електронна комерція), а з іншого - породжувати в особи відчуття більшої комфортності перебування у віртуальному світі. The feature of reality's scopes expansion and its complementation by the numerous displays of virtual reality is analysed in the article. Thus, the virtualization of reality is carried out, that from one side, can serve as the instrument of optimization of the real public co-operations (electronic government, electronic commerce), and from other to generate the felling of non-engraintion in reality in the persons. 2010 Article Віртуальна реальність та віртуалізація реальності / І. Чайка // Схід. — 2010. — № 3 (103). — С. 101-104. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 1728-9343 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/22135 316.772.5 uk Схід Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Філософія Філософія |
| spellingShingle |
Філософія Філософія Чайка, І. Віртуальна реальність та віртуалізація реальності Схід |
| description |
У статті аналізуються особливості розширення меж реальності в інформаційну добу, яка
перестає бути лише сукупністю об'єктів реального світу, що існують незалежно від людини
і є предметом її рефлексії, тобто об'єктивною реальністю, і доповнюється численними
проявами реальності віртуальної, що є породженням комп'ютерних мереж. Таким чином,
відбувається віртуалізація реальності, що, з одного боку, може слугувати інструментом оптимізації реальних суспільних взаємодій (електронний уряд, електронна комерція), а з іншого -
породжувати в особи відчуття більшої комфортності перебування у віртуальному світі. |
| format |
Article |
| author |
Чайка, І. |
| author_facet |
Чайка, І. |
| author_sort |
Чайка, І. |
| title |
Віртуальна реальність та віртуалізація реальності |
| title_short |
Віртуальна реальність та віртуалізація реальності |
| title_full |
Віртуальна реальність та віртуалізація реальності |
| title_fullStr |
Віртуальна реальність та віртуалізація реальності |
| title_full_unstemmed |
Віртуальна реальність та віртуалізація реальності |
| title_sort |
віртуальна реальність та віртуалізація реальності |
| publisher |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Філософія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/22135 |
| citation_txt |
Віртуальна реальність та віртуалізація реальності / І. Чайка // Схід. — 2010. — № 3 (103). — С. 101-104. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| series |
Схід |
| work_keys_str_mv |
AT čajkaí vírtualʹnarealʹnístʹtavírtualízacíârealʹností |
| first_indexed |
2025-07-02T22:04:08Z |
| last_indexed |
2025-07-02T22:04:08Z |
| _version_ |
1836574414118846464 |
| fulltext |
№ 3 (103) травень-червень 2010 р.
ЕКОНОМІКА 101
ды. Философско-методологические аспекты экологической про-
блемы / [отв. ред. Е. Т. Фадеев]. - М. : Наука, 1986. - С. 153-154.
3. Гараджа В. И. Религиоведение / В. И. Гараджа. - [2-е изд.,
дополн.]. - М. : Аспект Пресс, 1995. - С. 170-171.
4. Огудин В. Л. Экологическая функция религии / В. Л. Огу-
дин // Этнографическое обозрение. - 2001. - № 1. - С. 24.
5. Чорноштан Т. М. Філософсько-етичні засади екологічної
освіти : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня кандидата філо-
софських наук : спец. 09.00.10 "Філософія освіти" / Тамара Ми-
колаївна Чорноштан ; Інститут вищої освіти Академії педагогіч-
них наук України. - К., 2008. - С. 9.
6. Борейко В. Е. Экологические традиции, поверья, религи-
озные воззрения славянских и других народов / В. Е. Борейко. -
[3-е изд., дополн.]. - К. : Киевский эколого-культурный центр, 2003.
- Т. 1. - С. 148-150.
7. Alliance of Religions and Conservation: Projects overview
[Електронний ресурс]. - Режим доступу : // http://www.arcworld.org/
projects_overview.asp.
I. Fenno
THE CHURCH AND ENVIRONMENTAL PROBLEMS OF MANKIND
This article is devoted to the analysis of Church role in environmental activities directions of environmental activities of
religious organizations. The author demonstrates by the example of Christian churches the involvement of religious organizations
in the protection of the environment.
Key words: church, environmental activity, religious organizations, ecological education, protection of the environment.
© І. Фенно
Надійшла до редакції 10.05.2010
ФІЛОСОФІЯ
УДК 316.772.5
²ÐÒÓÀËÜÍÀ ÐÅÀËÜͲÑÒÜ ÒÀ
²ÐÒÓÀ˲ÇÀÖ²ß ÐÅÀËÜÍÎÑÒ²
ІРИНА ЧАЙКА,
кандидат філософських наук, доцент кафедри соціальної філософії та управління
Запорізького національного університету
У статті аналізуються особливості розширення меж реальності в інформаційну добу, яка
перестає бути лише сукупністю об'єктів реального світу, що існують незалежно від людини
і є предметом її рефлексії, тобто об'єктивною реальністю, і доповнюється численними
проявами реальності віртуальної, що є породженням комп'ютерних мереж. Таким чином,
відбувається віртуалізація реальності, що, з одного боку, може слугувати інструментом опти-
мізації реальних суспільних взаємодій (електронний уряд, електронна комерція), а з іншого -
породжувати в особи відчуття більшої комфортності перебування у віртуальному світі.
Ключові слова: віртуальна реальність, віртуалізація реальності, мережеві спільноти.
Постановка проблеми. Важливою ознакою пе-
реходу до інформаційної стадії в розвитку людства
стає суттєве розширення ролі інформаційної взаємодії
в процесах, що мають місце в усіх без винятку су-
спільних сферах. У деяких випадках ідеться про зрос-
тання значення інформаційних технологій як інструмен-
ту досягнення практичних завдань, в інших - про фак-
тичне вбудовування в тканину реальності деяких фе-
номенів, що є нематеріальними продуктами інформа-
ційної взаємодії, здійснюваної засобами комп'ютерної
техніки в різноманітних мережевих структурах, пере-
важно в Інтернеті.
Сама реальність у наші часи розширює свої межі,
перестаючи бути лише сукупністю об'єктів реального
світу, що існують незалежно від людини і є предметом
її рефлексії, тобто об'єктивною реальністю, і допов-
нюється проявами реальності віртуальної, що є пород-
женням комп'ютерних мереж.
Існування подібних тенденцій викликає великий
перелік питань щодо правомірності розгляду про-
дуктів віртуального світу як прояву реальності,
особливостей світосприйняття особистості, що зану-
рена у віртуальний світ, специфіки структури цієї осо-
бистості.
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
102
№ 3 (103) травень-червень 2010 р.
ЕКОНОМІКА
Аналіз досліджень і публікацій з проблеми.
Аналіз розвідок зарубіжних авторів дозволяє говори-
ти про два основних підходи до зазначеної проблема-
тики. Умовно можна говорити про апологетів віртуа-
лізації, серед яких можна назвати Дж. Фернбека [9],
Г. Рейнгольда [12], С. Тьокла [13] та С. Хорна [10], та
скептиків, до яких належать Е. Боргман [8] та Е. Леві-
нас [11]. Також варто згадати роботи Д. Іванова [4],
який формулює та обґрунтовує проблему віртуалізації
суспільства, та Л. Жичкіної [2], яка акцентує увагу на
соціально-психологічних аспектах комунікації, що
здійснюється в комп'ютерних мережах.
Основною ознакою філософського та суспіль-
ствознавчого дискурсу зазначеної проблематики на
сучасному етапі є велика кількість інтерпретацій спе-
цифіки віртуальної реальності, її співвідношення із
об'єктивною реальністю. Значна частина досліджень
зосереджена на її розгляді крізь призму особистості.
Автори інших досліджень (зокрема, Д. Іванов), широ-
ко використовують термін віртуалізація радше як ме-
тафору, що дозволяє описувати й ті явища об'єктивної
реальності, які, формально будучи вбудовані в тра-
диційні інституціональні структури, фактично мають
інше змістовне наповнення.
Наявність подібних різночитань указує на теоре-
тичну актуальність зазначеного комплексу проблем.
На нашу думку, особливо актуальною є проблема
розширення змісту реальності в сучасному світі, яка
починає включати особливі феномени віртуальної ре-
альності. Таким чином, відбувається ніби віртуаліза-
ція реальності.
Саме тому, метою статті є виділення загальних оз-
нак процесу віртуалізації реальності.
Виклад основного матеріалу. Термін "віртуаль-
на реальність" у сучасному науковому обігу має де-
кілька основних тлумачень. По-перше, існує цілий на-
прямок філософствування під назвою "віртуалістика",
представлений у роботах Н. А. Носова [5] та С. С. Хо-
ружого [7]. У рамках цього напрямку віртуальна ре-
альність розглядається як сукупність об'єктів наступ-
ного (по відношенню до реальності, що породжує їх)
рівня. Ці об'єкти онтологічно рівноправні з "констант-
ною" реальністю, від якої вони походять, і автономні;
при цьому їх існування повністю обумовлене перма-
нентним процесом їх відтворення породжувальною
реальністю - при завершенні вказаного процесу об'єк-
ти віртуальної реальності зникають. Подібні, певною
мірою метафоричні, інтерпретації віртуальної реаль-
ності простежуються прямо чи дотично в роботах відо-
мих філософів-постмодерністів, зокрема в концепці-
ях "гіперреальності" (Ф. Бодрійяр) та "симуляційної
культури" (М. Постер). На цьому філософському ґрунті
базуються й ідеї Д. Іванова щодо віртуалізації сус-
пільства. Зокрема, він стверджує, що за допомогою
терміна "віртуальна реальність" "зараз позначаєть-
ся багато нових економічних, політичних, культурних
феноменів, не пов'язаних безпосередньо з комп'юте-
ризацією, але таких, що виявляють схожість логіки
людської діяльності з логікою віртуальної реальності.
Сутнісний принцип цієї логіки - заміщення реальних
речей і вчинків образами - віртуалізація. Такого роду
заміщення можна спостерігати практично в усіх сфе-
рах життя сучасної людини, і це дає підставу для цілісно-
го опису соціокультурних змін рубежу XX-XXI ст. як про-
цесу (процесів) віртуалізації суспільства" [4, с. 7].
У прямому сенсі віртуальна реальність є "техніч-
но конструйоване за допомогою комп'ютерних засобів
інтерактивне середовище породження й оперування
об'єктами, подібними до реальних або уявних, на ос-
нові їх тривимірного графічного уявлення, симуляції їх
фізичних властивостей (об'єм, рух тощо), симуляції їх
здатності впливу й самостійної присутності в просторі"
[3, с. 184].
Розширення кількості користувачів комп'ютерною
технікою сьогодні призводить до того, що кожен із них
долучений до функціонування також і у віртуальній
реальності. Причому це функціонування можливе як у
рамках тих фрагментів віртуальної реальності, які є в
певному сенсі цифровою калькою із систем реаль-
ності і слугують цілям підвищення їх ефективності, так
і тих, що виступають як цілковита абстракція, яка тим
не менш впливає на свідомість включених до неї осіб.
Перша група феноменів віртуальної реальності
має відношення переважно до політичної та еконо-
мічної підсистем суспільства. У цьому контексті вар-
то розглянути такі явища, як електронний уряд та елек-
тронна комерція.
Електронний уряд - концепція здійснення держав-
ного управління, характерна для інформаційного сус-
пільства. Базується на можливостях інформаційно-
телекомунікаційних технологій і цінностях відкритого
громадянського суспільства. Характеризується спря-
мованістю на потреби громадян, економічною ефек-
тивністю, відкритістю для суспільного контролю й
ініціативи [1].
United Nations Division for Public Economics &
Public Administration разом із American Society for
Public Administration визначили такі стадії розвитку
електронного уряду:
- формування присутності держави в Мережі
(emerging web presence): у країні один або декілька
офіційних урядових сайтів, що пропонують користува-
чам статичну інформацію і є інструментом для зв'язку
уряду з громадськістю;
- підсилювана присутність держави в Мережі
(enhanced web presence): кількість урядових сайтів
збільшується, інформація, що надається, стає дина-
мічнішою, при цьому користувачі дістають більше мож-
ливостей для доступу до державної інформації;
- інтерактивна присутність держави в Мережі
(interactive web presence): здійснюється формальний
обмін інформацією між користувачами й урядовими
органами (заповнення форм, відправка заяв он-лайн);
- присутність держави в Мережі на рівні трансакцій
(transactional web presence): користувачі мають лег-
кий доступ до даних, пріоритетність яких визначаєть-
ся на основі їх потреб; існують трансакції, здійснювані
он-лайн (сплата податків, сплата реєстраційного збо-
ру і митних зборів);
- повністю інтегрована присутність держави в Ме-
режі (fully integrated web presence): завершена повна
інтеграція всіх державних Інтернет-ресурсів у рамках
єдиного порталу [1].
Електронний уряд, будучи в певному сенсі новою
філософією державного управління, став результатом
загальної для розвинених демократичних країн у 70-
90-х рр. ХХ століття тенденції перетворення держави
зі зверхньої керівної системи, що використовує пере-
важно примусові регуляторні методи, на своєрідну
небізнесову клієнтоорієнтовану організацію. У цьому
контексті електронний уряд є вищою формою прояву
цієї новітньої парадигми і, звичайно, ефективним може
ФІЛОСОФІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 3 (103) травень-червень 2010 р.
ЕКОНОМІКА 103
бути лише за умови наявності розвиненої, орієнтова-
ної на інтереси громади держави. В умовах же країн з
історично недавньою демократичною традицією і,
відповідно, зі значним рівнем корупції, що пронизує
практично всі форми відносин у системі "держава-гро-
мада", концепція електронного уряду, будучи реалізо-
ваною, може слугувати зовсім протилежним цілям.
Основні загрози, на нашу думку, можуть виявитися в
таких аспектах. По-перше, вирішення питань, із якими
до державних органів звертаються громадяни, як
фізичні, так і юридичні особи, через систему мереж
електронного уряду, відбувається нібито прозоро, про-
те необов'язково стає позитивним, оскільки чиновник
зберігає можливості оперувати формальними бю-
рократичними підставами відмов. По-друге, доступ до
технічних засобів, що забезпечують зв'язок із відповід-
ними державними сайтами, для багатьох громадян є
обмеженим, що створює певну нерівність у доступі до
державних органів. По-третє, рівень обізнаності лю-
дей в інформаційних технологіях не є однаковим, що
знову ставить питання про однаковий доступ до реа-
лізації їхнього права на звернення до державних уста-
нов. По-четверте, за відсутності соціальної орієнто-
ваності як провідного принципу функціонування дер-
жави електронний уряд фактично формує образ її як
деякої абстрактної сили, рішення якої є анонімними і в
силу цього не можуть бути розглянуті як результат
діяльності певної особи - чиновника. Отже, негативна
реакція громадян уже не може каналізуватися в бік
останнього й поширюється на державу в цілому, фор-
муючи феномен відчуженості суспільства від держа-
ви, яка стає ніби віртуальним об'єктом, що може стати
одним із перших кроків або до масового невдоволен-
ня, або до формування авторитарного політичного
режиму.
У сфері економіки розвивається сектор електрон-
ної комерції. Електронна комерція (E-commerce) - це
сфера цифрової економіки, що включає всі фінансові
та торговельні транзакції, що проводяться за допомо-
гою комп'ютерних мереж, та бізнес-процеси, пов'язані
з проведенням цих транзакцій. До електронної комерції
відносять електронний обмін інформацією (Electroniс
Data Interchange, EDI), електронний рух капіталу
(Electronic Funds Transfer, EFS), електронну торгівлю
(E-Trade), електронні гроші (E-Cash), електронний мар-
кетинг (E-Marketing), електронний банкінг (E-Banking),
електронні страхові послуги (E-Insurance) тощо. Усі ці
тенденції свідчать про значну віртуалізацію економіч-
ної сфери суспільного життя: споживацький вибір
здійснюється, виходячи не зі сприйняття реальних оз-
нак продукту, а із судження продавця про цей продукт,
грошові транзакції стають переважно абстрактними,
позбавляючись обмежувальних характеристик готів-
кових грошей (кредитні картки).
Але найбільш важливою є проблема функціонуван-
ня сегменту віртуальної реальності, пов'язаної із сфе-
рою соціальної взаємодії, що відбувається в мережах
у рамках так званих віртуальних спільнот. "Можна ви-
ділити такі форми спілкування в Інтернеті: телеконфе-
ренція, чат (мається на увазі IRC (Internet Relay Chat)),
MUDs і листування по e-mail. Дослідники Інтернет-
спілкування звичайно розділяють способи спілкуван-
ня в Інтернеті за ступенем їх інтерактивності. Найбільш
інтерактивними середовищами спілкування вважають-
ся чати і MUDs, найменш інтерактивними - e-mail і те-
леконференції. У телеконференції та при спілкуванні
за допомогою e-mail комунікація відбувається в ре-
жимі off-line, на відміну від чату (IRC) і MUDs, де люди
спілкуються on-line. Проте в чатах здебільшого прак-
тикується спілкування заради самого спілкування, тоді
як телеконференції найчастіше присвячені якій-небудь
певній проблемі. Як окрему форму спілкування в Інтер-
неті можна виділити спілкування в так званих MUDs
(від "multi-user dimension" - ролева гра, у якій багато
користувачів об'єднані в одному віртуальному про-
сторі), яке близьке до комунікації в чаті тим, що відбу-
вається on-line, але відрізняється від нього наявні-
стю мети - прагненням виграти)" [2].
Усе більшої популярності серед користувачів Інтер-
нету набуває ведення особистих щоденників on-line.
Один із таких сайтів - Live Journal (www.livejournal.com).
Записи, залишені в Live Journal, доступні будь-кому, хто
захоче їх прочитати (хоча користувачі мають право
зробити їх недоступними для інших). Зареєстровані
користувачі мають особливу можливість коментувати
замітки один одного, утворюючи всередині щоденни-
ка невеликий форум, де автор листується із читачами
- вірніше, з іншими авторами. Майже кожен користу-
вач Live Journal читає і коментує чужі щоденники, а
тих, хто йому найцікавіший, включає в спеціальний
"дружній лист", де записи виводяться на окремій
сторінці - один за одним, суцільним потоком.
Наявність подібних нових форм соціальної взає-
модії, з одного боку, сприяє розширенню соціального
досвіду, формуванню особливого роду мережевих
соціальних структур, членами яких можуть стати осо-
би, які в реальності не змогли б спілкуватися через
просторову роз'єднаність чи приналежність до різних
соціальних кіл. З іншого боку, спілкування, що відбу-
вається в електронних мережах, є дещо неповноцін-
ним, оскільки відбувається лише в знаковій формі,
позбавленій інтонацій, тону, наголосу, а також невер-
бальних складових. До того ж, розповсюдженим є ство-
рення віртуальних особистостей - авторів електрон-
них щоденників, які являють собою ніби новий тип літе-
ратурного героя. Останній, утім, сприймається як ре-
альна особа. Весь спектр переживань, що формуєть-
ся в читачів таких електронних щоденників, має харак-
тер реального, проте, будучи спрямований на фактично
неіснуючу особу, сприяє вбудовуванню в тканину со-
ціальної реальності віртуальних компонентів.
Іншим феноменом є діяльність учасників MUD.
Незважаючи на те, що вони свідомі віртуального ха-
рактеру цієї ігрової взаємодії, у деяких ситуаціях вона
тісно переплітається із реальністю. Це стосується і
таких утилітарних аспектів, як той, що гравці сплачу-
ють власникам ігрових порталів за певні вдосконален-
ня створених ними віртуальних персонажів, так і важ-
ливої проблеми підміни реальної соціальної взаємодії
взаємодією із віртуальними особистостями, що є знач-
но спрощеною версією особистості своїх творців чи
навіть цілковитим породженням їхньої фантазії.
Сучасні західні суспільствознавці по-різному оціню-
ють ті можливості, що надає віртуальна взаємодія, і
проблеми, які вона породжує. Так, Дж. Фернбек,
Г. Рейнгольд, С. Тьокл та С. Хорн, схильні вважати, що
віртуальні феномени відкривають абсолютно нову
форму соціальності. Зокрема, Г. Рейнгольд зазначає,
що комунікація на віртуальному рівні сприяє полегшен-
ню створення особливого роду спільнот, що, можливо,
є реальними громадами, можливо, є псевдогромада-
ми, а можливо, являють собою щось абсолютно нове
ФІЛОСОФІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
104
№ 3 (103) травень-червень 2010 р.
ЕКОНОМІКА
[12, c. 62]. С. Тьокл зазначає, що кіберпростір робить
можливим створення нових ідентичностей, дозволяю-
чи особистості грати власною ідентичністю, демонст-
рувати власне уявлення про себе, "дійсне Я", виразити
раніше не звідані аспекти своєї самості [13, c. 158].
Іншої точки зору дотримуються Е. Боргман та
Е. Левінас. Загальний сенс їх роздумів може бути сфор-
мульований так: різноманітні форми віртуальної кому-
нікації не можуть мати рівну цінність із безпосереднім
спілкуванням, до якого люди залучаються в усій су-
купності своїх особистісних рис. Віртуальне спілкуван-
ня знецінюється, оскільки не підтримане попереднім
створенням "близькості", специфічного відчуття заці-
кавленості в іншому, почуття моральної відповідаль-
ності, входження в "простір турботи". Віртуальне сус-
пільство є "пласким", тривіальним на відміну від "об'єм-
ного" реального суспільства, що є системою всіх про-
явів соціальності.
Небезпеки надлишку віртуальної взаємодії під-
тверджуються й дослідженнями психологів. "Занурю-
ючись у віртуальну реальність, людина, як правило,
входить у змінений стан свідомості, у якому зміст його
несвідомого проектується не на зовнішній світ, а на
створені програмістами комп'ютерні зображення. У
міру того, як суб'єкт залучається до віртуального
сюжету, він своєю уявою домальовує мізерні комп'ю-
терні картини, наповнюючи їх значущим для себе
особистим сенсом. Активність, рефлексія поступово
слабшають, і віртуальне життя в цей момент стає для
нього важливішим, ніж життя в зовнішньому ("реаль-
ному") світі. Віртуальна реальність, таким чином, є
продуктом взаємодії її творців (програмістів) і психіч-
ної, багато в чому несвідомої активності однієї люди-
ни або групи людей, що беруть участь у віртуальному
процесі, і є індивідуальною або груповою гіперреаль-
ністю (за аналогією з гіпертекстом). Створюючи або
знаходячи віртуальну гіперреальність, що задоволь-
няє її, людина починає пов'язувати з нею всі великі
надії, прагнучи одержати те задоволення, якого вона
не може досягти в реальному житті. Уся основна жит-
тєва активність переміщується у віртуальне середо-
вище, у якому людина починає проводити все більше
часу" [6, с. 516-517].
Висновок
Таким чином, реальність інформаційного суспіль-
ства значно розширюється завдяки вбудовуванню в
неї феноменів віртуальної реальності, які, з одного
боку, усвідомлюються і слугують інструментом опти-
мізації реальних суспільних взаємодій (електронний
уряд, електронна комерція), а з іншого, будучи прихо-
ваними чи неусвідомленими, породжують в особи
відчуття невкоріненості в реальності. Усі ці ознаки
можуть свідчити про віртуалізацію реальності.
Широкі можливості, що надає віртуальний світ осо-
бистості для самотиражування в тій чи іншій формі,
врешті-решт призводить до втрати власної ідентич-
ності й особистісного "розмивання". Саме ці пробле-
ми можуть стати предметом подальших розвідок.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Голобуцький О. П. Електронний уряд / О. П. Голобуцький,
О. Б. Шевчук. - К. : ЗАТ "Атлант UMS", 2002. - 174 с.
2. Жичкина А. Социально-психологические аспекты обще-
ния в Интернете / А. Жичкина. - М. : Дашков и Ко, 2004. -
117 с.
3. Иванов А. Е. Виртуальная реальность / А. Е. Иванов //
История философии : энциклопедия. - Минск : Интерпресс сер-
вис, 2002. - С. 183-186.
4. Іванов Д. В. Виртуализация общества / Д. В. Иванов. -
СПб. : Петербургское Востоковедение, 2000. - 96 с.
5. Носов Н. А. Виртуальная психология / Н. А. Носов. -
М. : Аграф, 2000. - 432 с.
6. Россохин А. В. Личность в измененных состояниях созна-
ния / А. В. Россохин, В. Л. Измагурова. - М. : Смысл, 2004. -
544 с.
7. Хоружий С. С. О старом и новом / С. С. Хоружий. - М. :
Алетейя, 2000. - 477 с.
8. Borgmann A. Technology and the Character of Contemporary
Life / A. Borgmann. - Chicago : Chicago University Press, 1984. -
310 р.
9. Fernback J. The Individual within the Collective: Virtual Ideology
and the Realization of Collective Principles / J. Fernback // Virtual
Culture: Identity and Communication in Cybersociety ; [іn Steven
G. Jones (еd.)]. - London : Sage, 1997. - P. 36-54.
10. Horn S. Cyberville. Clicks, Culture, and the Creation of an
Online Town / S. Horn. - New York : Warner Books, 1998. - 340 р.
11. Levinas E. Otherwise than Being or Beyond Essence /
E. Levinas. - Dordrecht : Kluwer Academic Publishers, 1991. -
200 р.
12. Rheingold H. A Slice of Life in My Virtual Community /
H. Rheingold // Global Networks. Computers and International
Communication ; [іn L. Harasim (ed.)]. - Cambridge : The MIT Press,
1993. - P. 57-80.
13. Turkle S. Parallel lives: Working on identity in virtual space /
S. Turkle // Constructing the self in a mediated world ; [in D. Grodin
& T. R. Lindlof, (eds.)] London : Sage, 1996. - P. 156-175.
I. Chayka
VIRTUAL REALITY AND VIRTUALIZATION OF REALITY
The feature of reality's scopes expansion and its complementation by the numerous displays of virtual reality is analysed in
the article. Thus, the virtualization of reality is carried out, that from one side, can serve as the instrument of optimization of the
real public co-operations (electronic government, electronic commerce), and from other to generate the felling of non-engraintion
in reality in the persons.
Key words: virtual reality, virtualization of reality, web-communities.
© І. Чайка
Надійшла до редакції 12.05.2010
ФІЛОСОФІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|