Військова співпраця збройних сил УНР та російських козацьких формувань восени 1920 р.

У статті розглянуто обставини та зміст військової угоди між Армією УНР та козацьким формуванням осавула В. Яковлєва в жовтні 1920 р. Наголошено на закономірності військово-політичної співпраці між Україною та Доном під час революції 1917-1921 рр. Доведено, що козацька дивізія визнавала над собою з...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2010
1. Verfasser: Задунайський, В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України 2010
Schriftenreihe:Схід
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/22168
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Військова співпраця збройних сил УНР та російських козацьких формувань восени 1920 р. / В. Задунайський // Схід. — 2010. — № 5 (105). — С. 91-93. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-22168
record_format dspace
spelling irk-123456789-221682011-06-21T12:09:09Z Військова співпраця збройних сил УНР та російських козацьких формувань восени 1920 р. Задунайський, В. Історія У статті розглянуто обставини та зміст військової угоди між Армією УНР та козацьким формуванням осавула В. Яковлєва в жовтні 1920 р. Наголошено на закономірності військово-політичної співпраці між Україною та Доном під час революції 1917-1921 рр. Доведено, що козацька дивізія визнавала над собою зверхність українського командування та зобов'язувалась на теренах УНР коритись українському законодавству. Поряд із цим, обидві сторони вважались союзниками в боротьбі з Червоною армією та мусили взаємодіяти у військово-політичній царині. In article circumstances are considered and the maintenance of the military agreement between Army UNR and V.Jakovleva's Cossack formation in October, 1920 law of military-political cooperation between Ukraine and Don during revolution Is underlined 1917-1921 Is proved, that the Cossack division recognised over itself leadership of the Ukrainian command and incurred obligations to submit to the Ukrainian legislation in territory UNR. Thus both parties were considered as allies and should co-operate in military-political sphere. 2010 Article Військова співпраця збройних сил УНР та російських козацьких формувань восени 1920 р. / В. Задунайський // Схід. — 2010. — № 5 (105). — С. 91-93. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 1728-9343 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/22168 93:355 (477+479) uk Схід Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Історія
Історія
spellingShingle Історія
Історія
Задунайський, В.
Військова співпраця збройних сил УНР та російських козацьких формувань восени 1920 р.
Схід
description У статті розглянуто обставини та зміст військової угоди між Армією УНР та козацьким формуванням осавула В. Яковлєва в жовтні 1920 р. Наголошено на закономірності військово-політичної співпраці між Україною та Доном під час революції 1917-1921 рр. Доведено, що козацька дивізія визнавала над собою зверхність українського командування та зобов'язувалась на теренах УНР коритись українському законодавству. Поряд із цим, обидві сторони вважались союзниками в боротьбі з Червоною армією та мусили взаємодіяти у військово-політичній царині.
format Article
author Задунайський, В.
author_facet Задунайський, В.
author_sort Задунайський, В.
title Військова співпраця збройних сил УНР та російських козацьких формувань восени 1920 р.
title_short Військова співпраця збройних сил УНР та російських козацьких формувань восени 1920 р.
title_full Військова співпраця збройних сил УНР та російських козацьких формувань восени 1920 р.
title_fullStr Військова співпраця збройних сил УНР та російських козацьких формувань восени 1920 р.
title_full_unstemmed Військова співпраця збройних сил УНР та російських козацьких формувань восени 1920 р.
title_sort військова співпраця збройних сил унр та російських козацьких формувань восени 1920 р.
publisher Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
publishDate 2010
topic_facet Історія
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/22168
citation_txt Військова співпраця збройних сил УНР та російських козацьких формувань восени 1920 р. / В. Задунайський // Схід. — 2010. — № 5 (105). — С. 91-93. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.
series Схід
work_keys_str_mv AT zadunajsʹkijv víjsʹkovaspívpracâzbrojnihsilunrtarosíjsʹkihkozacʹkihformuvanʹvoseni1920r
first_indexed 2025-07-02T22:05:37Z
last_indexed 2025-07-02T22:05:37Z
_version_ 1836574506976542720
fulltext № 5 (105) вересень 2010 р. ЕКОНОМІКА 91 УДК 93:355 (477+479) ²ÉÑÜÊÎÂÀ ÑϲÂÏÐÀÖß ÇÁÐÎÉÍÈÕ ÑÈË ÓÍÐ ÒÀ ÐÎѲÉÑÜÊÈÕ ÊÎÇÀÖÜÊÈÕ ÔÎÐÌÓÂÀÍÜ ÂÎÑÅÍÈ 1920 ð.* ВАДИМ ЗАДУНАЙСЬКИЙ, доктор історичних наук, професор кафедри історії України Донецького національного університету * Badanie przeprowadzono dzięki pomocy Kasy im. J. Mianowskiego (Warszawa) У статті розглянуто обставини та зміст військової угоди між Армією УНР та козацьким формуванням осавула В. Яковлєва в жовтні 1920 р. Наголошено на закономірності військо- во-політичної співпраці між Україною та Доном під час революції 1917-1921 рр. Доведено, що козацька дивізія визнавала над собою зверхність українського командування та зобов'я- зувалась на теренах УНР коритись українському законодавству. Поряд із цим, обидві сто- рони вважались союзниками в боротьбі з Червоною армією та мусили взаємодіяти у військо- во-політичній царині. Ключові слова: Армія УНР, козацька дивізія, осавул В. Яковлєв, військова угода, союзники. Постановка проблеми. Військова співпраця між збройними формуваннями різних країн є законо- мірним явищем в історії людства. Подібні дії мали місце й під час Української революції 1917-1921 рр., коли українські незалежні державні утворення здійснювали широкомасштабні військові операції спільно зі своїми союзниками. Серед союзників були як потужні, так і невеликі державні утворення, що ви- никли на руїнах Російської імперії (серед останніх були й специфічні козацькі держави). Поряд із цим війсь- кова співпраця відбувалася і з національними війсь- ковими формуваннями, які не представляли конкрет- ної держави, але намагались збройним шляхом ство- рити передумови для відновлення чи створення від- повідної державності. Саме така співпраця розгорталась восени 1920 р. між Збройними Силами УНР та окремим козацьким з'єднанням під керівництвом В. Яковлєва, яке не було військовим формуванням конкретної держави, а пред- ставляло частину козацької спільноти (перш за все донської), що намагалась у такий спосіб звільнити свої землі від військ Радянської Росії. Для української сто- рони військова співпраця з козацькими формування- ми в цей час теж була надзвичайно важливою, оскіль- ки Українському війську не вистачало сил для само- стійної боротьби із Червоною армією з огляду на за- вершення збройної боротьби між Радянською Росією та Польщею. Отже, дослідження військової співпраці між Зброй- ними Силами УНР та козацьким з'єднанням осавула В. Яковлєва восени 1920 р. сприятиме повнішому ро- зумінню складних обставин збройної боротьби та військового будівництва в УНР і відповідних процесів у козацькому середовищі. Останні дослідження й публікації з проблеми. Слід підкреслити, що згадана проблема досі зали- шається маловідомою й заслуговує на увагу істориків. Попри те, що вітчизняна історіографія активно дослід- жує події Української революції 1917-1921 рр. (у тому числі й військове будівництво тих часів [1]), проблема військової співпраці між українськими та донськими козацькими формуваннями восени 1920 р. досі не була належним чином опрацьована. Автор тривалий час розробляє військово-козаць- ку тематику та питання українського військового бу- дівництва, проте все ще не торкався питання військо- вої взаємодії українських і козацьких формувань во- сени 1920 р. [2]. Подібні підходи помічаємо й у зарубіжній історіо- графії [3]. Окремо виділимо лише працю польського дослідника З. Карпуся "Східні союзники Польщі у війні 1920 р.", у якій міститься коротка інформація про військову співпрацю Армії УНР та козацьких форму- вань восени 1920 р. [4]. Поряд із цим автор залишив поза увагою попередній досвід українсько-донських контактів та обставини й параметри укладеної військової угоди, бо головну увагу приділив військовій співпраці Польщі зі згаданими військовими форму- ваннями. Отже, як у вітчизняній, так і зарубіжній історіографії досі не відбулось комплексного дослідження питання військової взаємодії між Збройними Силами УНР та козацькими формуваннями восени 1920 р., що й обу- мовило доречність нашого звернення до зазначеної тематики. Таким чином, метою представленої розробки є дос- лідження військової співпраці між державними україн- ськими та донськими козацькими формуваннями во- сени 1920 р. Виклад основного матеріалу. Основу дже- рельної бази цієї розробки становлять матеріали з ІСТОРІЯ PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com 92 № 5 (105) вересень 2010 р. ЕКОНОМІКА фондів ЦДАВО України, що забезпечує належну на- уковість та переконливість висновків представлено- го дослідження. Наукова новизна цієї статті виявляється в розк- ритті маловідомої сторінки вітчизняної історії - військо- вої співпраці між Армією УНР та козацьким форму- ванням В. Яковлєва восени 1920 р., що супровод- жується введенням до наукового обігу невідомих ар- хівних матеріалів. Перед розглядом змісту згаданої співпраці звер- немо увагу на попередній досвід військово-політичних контактів України й козацьких державних утворень. В умовах революції 1917-1921 рр. українським військо- вим формуванням доводилось неодноразово зустрі- чатись із різноманітними козацькими формуваннями (переважно донськими й кубанськими, частково й терськими) як під час спільної боротьби проти Ра- дянської Росії, так і по різні сторони фронту. Найтісніші контакти з Україною мало Кубанське козацтво, яке у своїй основі було українським, а тому в умовах рево- люційних зрушень його розвиток варто розглядати в загальноукраїнському контексті. За таких обставин першорядної уваги серед інших козацьких утворень заслуговує Донське козацтво, яке тривалий час нама- галось будувати суверенну козацьку державу, дружню Україні. Так, спроби забезпечити функціонування самодо- статнього козацького державного утворення мали місце ще в 1917 р. - за часів отамана О. Калєдіна, а з весни 1918 р. до лютого 1919 р. (під час отамануван- ня П. Краснова) козацька державність на Дону набу- ла реального змісту [5]. Тоді й мала місце певна військово-політична взаємодія Української Народної Республіки (УНР) та Війська Донського (за часів ота- манування П. Краснова - Всевеликого Війська Донсь- кого). Такий досвід був актуальним і під час визріван- ня згаданої військової співпраці восени 1920 р. Збройна боротьба по різні сторони фронту відбу- валась тоді, коли донські козаки (унаслідок поразок у боротьбі з більшовиками) були змушені відмовитись від "самостійницького" курсу та підпорядкували свої Збройні Сили (Донську армію) Головнокомандувачу Збройних Сил Півдня Росії (ЗСПР) А. І. Денікіну (ста- лося це в лютому 1919 р. [6]). Подальша військово- політична ситуація не дозволяла відновити самодос- татній статус донської козацької держави разом із власною армією. Попри зазначене, в умовах поразки ЗСПР узимку-навесні 1920 р. (це призвело до оста- точного захоплення Радянською Росією "Області Війська Донського") окремі формування донських ко- заків на власний розсуд намагались здійснювати військову співпрацю з тими силами, які боролись про- ти головного противника Донського козацтва - Ра- дянської Росії. Серед імовірних союзників була й УНР, яка трива- лий час вела важку боротьбу проти більшовицької Росії. На відміну від Донського козацтва, Україна (як УНР, так і Українська Держава Гетьмана П. П. Скоро- падського) упродовж усього свого існування залиша- лась суверенною державою, а тому свою зовнішню політику (у тому числі й військово-політичну діяльність) проводила, виходячи із власних пріоритетів. Інакше кажучи, Україна завжди була зацікавлена у взаємо- вигідній співпраці із сусідами (у тому числі й Донським козацтвом) та намагалась діяти відповідним чином. Отже, військова співпраця Армії УНР та Окремої зведеної козацької дивізії під керівництвом осавула В. Яковлєва восени 1920 р. уповні відповідала тра- диційним пріоритетам зовнішньої політики як українсь- кої держави, так і самостійних козацьких державних утворень (зокрема Війська Донського). Ведучи мову про визрівання цієї співпраці, відзна- чимо й дуже вагомий вплив на її реалізацію Польщі, під егідою якої як українські, так і козацькі військові формування вели збройну боротьбу з кінця весни 1920 р. [7]. Цю співпрацю особисто підтримував і кер- манич ІІ Речі Посполитої Ю. Пілсудський. До речі, знач- ну роль у забезпеченні майбутнього польської держав- ності він пов'язував зі стриманням загрози з боку Ра- дянської Росії шляхом підтримки існування УНР [8]. За таких обставин польська сторона надавала пер- шорядну підтримку українським військовим формуван- ням, які до того ж були найчисленнішими серед усіх союзних утворень (до 30 000 осіб серед близько 40 000) [9]. У порівнянні з козацькими формуваннями, Українське військо вигравало й за рахунок того, що воно, попри поразку в грудні 1919 р. від Червоної армії, все ж таки зберегло свою основу. Натомість козацькі формування, що виникли під егідою Польщі, формувались значною мірою із тих козаків, які перейшли із Червоної армії на сторону ІІ Речі Посполитої під час бойових дій весною-літом 1920 р. [10]. Такі реалії стали наслідком "добровільно- го" (під загрозою репресій) включення до Червоної армії значної частини козаків, що перед цим перебу- вали у складі козацьких формувань ЗПСР й зазнали повного розгрому навесні 1920 р. Зрозуміло, що зга- дані обставини утворення козацьких формувань обу- мовили досить обмежену чисельність їх особового складу та відсутність повноцінної військово-організа- ційної системи. Зазначені обставини, вочевидь, обу- мовили домінуюче положення української сторони щодо визнання за нею права на стратегічне керівниц- тво об'єднаними українсько-козацькими військами. Домінування Армії УНР наприкінці осені 1920 р. обумовлювалось і тим, що Польща вже припинила бойові дії проти Радянської Росії, але її союзники (се- ред них головну роль відігравала Армія УНР) споді- вались шляхом подальшої збройної боротьби виріши- ти власні військово-політичні цілі, а для цього мусили об'єднати свої зусилля. Безпосередньо військову угоду між Армією УНР та Окремою зведеною козацькою дивізією було підпи- сано 19-20 жовтня 1920 р. [11]. Саме тоді повноважні представники обох сторін зустрілись та після змістов- ного обговорення підписали згадану угоду. Українську сторону представляла група офіцерів на чолі з гене- ралом Зелінським, а від козацького формування були присутні штабс-капітан Шкуцко-Статний та корнет Кре- менецький [12]. В угоді було зазначено, що козаки заради спасін- ня Дону воюватимуть у союзі з Армією УНР проти більшовиків і для цього визнають над собою опера- тивне керівництво українського командування [13]. Інакше кажучи, згадане козацьке формування підпо- рядковувалось українському військовому команду- ванню. Наголошувалось і на тому, що козацьке з'єд- нання буде діяти лише там, де матиме місце бороть- ба з більшовиками. Окремо в угоді йшлося про зміну структури козаць- кого утворення. Від 19 жовтня 1920 р. козацька бри- гада розгорталась в Окрему зведену козацьку диві- зію в складі 1-го Терського, 2-го Донського і 6-го Дра- гунського Вовчанського полків; 1-ї батареї; запасного ІСТОРІЯ PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 5 (105) вересень 2010 р. ЕКОНОМІКА 93 піхотного полку; конвою та комендантської сотні [14]. Отже, під командуванням Армії УНР відбувалась серй- озна реорганізація козацького формування, що мало посприяти більш успішним бойовим діям проти спільно- го ворога - Червоної армії Радянської Росії. Відзначимо, що згадана угода викликала незадо- волення серед противників українсько-козацької спів- праці, які намагались протидіяти її реалізації (свідчен- ням чого були заходи генерала Махрова та невдала спроба замінити командувача козацької дивізії) [15]. Така позиція відповідала звичним пріоритетам політи- ки проводу білогвардійського руху. На противагу заз- наченій позиції, згадану угоду вповні підтримала польська сторона, виходячи із власних пріоритетів зовнішньої політики. До речі, обидві сторони (українська та козацька) трактувались як взаємні союзники та мусили поважа- ти закони й звичаї відповідних державних утворень у разі перебування на їх території. Зазначалось, що на теренах УНР козаки мусили підлягати відповідному законодавству з урахуванням змісту умов 1918 і 1920 рр. [16]. Зазначена позиція додатково сприяла зростанню авторитету УНР. Висновки Отже, військова угода між Армією УНР та Окре- мою козацькою дивізією мала важливе військове та військово-політичне значення восени 1920 р., бо спри- яла не лише поліпшенню взаємодії під час спільної боротьби проти Червоної армії, але й засвідчувала доречність українсько-козацької співпраці, що мала достатній досвід минулих часів та залишається акту- альною й надалі. Представлена розробка не вичерпує всієї повноти проблеми відносин між українськими та козацькими військовими та державними утвореннями в умовах революційних зрушень 1917-1921 рр., а лише розкри- ває один із важливих аспектів відповідних військово- політичних стосунків, що обумовлює доречність по- дальшої розробки зазначеної тематики. ЛІТЕРАТУРА: 1. Історія Українського війська (від княжих часів до 20-х років ХХ ст.) / [Крип'якевич І., Гнатович Б., Стефанів З. та ін.] ; упоряд. Б. З. Якимович. - [4-е вид.]. - Львів : Світ, 1992. - 703 с.; Бонда- ренко В. Відродження козацтва на Катеринославщині (серпень- вересень 1917 р.) / В. Бондаренко // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. - Запоріжжя : Просвіта, 2005. - Вип. ХІХ. - С. 160-165; Пархоменко В. Українські військові формування П. Скоропадського на Півдні України у 1918 році / В. Пархоменко // Історія України: маловідомі імена, події, факти : зб. статей. - Вип. 7. - К., 1999. - С. 98-101; Тинчен- ко Я. Українське офіцерство: шляхи скорботи та забуття, 1917- 1921 роки / Я. Тинченко. - К., 1995. - 258 с. 2. Задунайський В. Ранги та посади Наддніпрянської Армії / В. Задунайський // Київська старовина. - 1994. - № 4. - С. 104- 110; Задунайський В. Українські козацько-лицарські традиції в Наддніпрянській армії УНР (1917-1919 рр.) / В. Задунайський // Схід. - 2001. - № 3. - С. 60-62; Задунайський В. Бойове мистецт- во та військова спадщина українських козаків в кінці XІX - на початку XX ст. / В. Задунайський. - Донецьк : Норд-Прес - ДонНУ, 2006. - 335 с.; Задунайський В. Військова організація та бойові дії донських і українських кубанських козаків під час революції 1917-1921 рр. / В. Задунайський // Історичні і політологічні дос- лідження / [гол. ред. П. В. Добров]. - Донецьк, 2008. - № 3/4. - С. 46-52. 3. Венков А. Донское Казачество в Гражданской войне (1918- 1920) / А. Венков. - Ростов н/Д. : Изд-во Ростовського госунивер- ситета, 1992. - 128 с.; Ратушняк О. Политические искания Донс- кого и Кубанского казачества в годы Гражданской войны в Рос- сии (1918-1920 гг.) / О. Ратушняк // Казачество России в Белом движении. Белая Гвардия. Альманах № 8. - М. : Посев, 2005. - С. 17-23; Krotofil M. Ukraińska Armia Halicka / М. Krotofil. - Toruń, 2002. - 205 s.; Smoliński A. Zarys organizacji I Armii Konnej Siemiona Budionnego (1919-1923) / А. Smoliński // Kawaleria preciwników i sojuszników Wojska Polskiego w latach 1918-1921. - Toruń, 2003. - S. 13-102. 4. Karpus Z. Wschodni sojusznicy polski w wojnie 1920 roku / Z.Karpus. - Toruń, 1994. - 230 s. 5. Задунайський В. Військова організація та бойові дії донсь- ких і українських кубанських козаків під час революції 1917- 1921 рр. / В. Задунайський // Історичні і політологічні досліджен- ня / [гол. ред. П. В. Добров]. - Донецьк, 2008. - № 3/4. - С. 47. 6. Там само. - С. 48; Поляков И. Донские казаки в борьбе с большевиками / И. Поляков. - М. : Алгоритм, 2008. - С. 484-485, 495, 506-507. 7. Karpus Z. Вказ. праця. - S. 16-64, 136-138. 8. Pruszyński M. Dramat Pilsudskiego. W ojna 1920 / M. Pruszyński. - Warszawa, 1994. - S. 60. 9. Karpus Z. Указ. праця. - S. 226. 10. Там само. - S. 226. 11. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (ЦДАВО). - Ф. 2491. - Оп. 1. - Спр. 3. - Арк. 1. 12. Там само. - Арк. 1. 13. Там само. - Арк. 3. 14. Там само. - Арк. 2. 15. Karpus Z. Указ. праця. - S. 152. 16. ЦДАВО України. - Ф. 2491. - Оп. 1. - Спр. 3. - Арк. 12. V. Zadunajskyj THE MILITARY COOPERATION OF ARMED FORCES UNR AND THE RUSSIAN COSSACK FORMATIONS BY AUTUMN OF 1920 In article circumstances are considered and the maintenance of the military agreement between Army UNR and V.Jakovleva's Cossack formation in October, 1920 law of military-political cooperation between Ukraine and Don during revolution Is underlined 1917-1921 Is proved, that the Cossack division recognised over itself leadership of the Ukrainian command and incurred obligations to submit to the Ukrainian legislation in territory UNR. Thus both parties were considered as allies and should co-operate in military-political sphere. Key words: Army UNR, the Cossack division, V.Jakovlev, the military agreement, allies. © В. Задунайський Надійшла до редакції 30.08.2010 ІСТОРІЯ PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com