Єврейське питання в програмах та діяльності Української соціал-демократичної партії Галичини і Буковини (1899-1914 рр.)
Вагомого значення в програмах та діяльності Української соціал-демократичної партії Галичини і Буковини набула єврейська проблематика. Однією з причин такого зацікавлення стало те, що єврейська спільнота в Галичині була третьою за чисельністю після української та польської. Зближення українських со...
Збережено в:
| Дата: | 2010 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2010
|
| Назва видання: | Схід |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/22223 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Єврейське питання в програмах та діяльності Української соціал-демократичної партії Галичини і Буковини (1899-1914 рр.) / Н. Васьків // Схід. — 2010. — № 6 (106). — С. 83-88. — Бібліогр.: 70 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-22223 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-222232011-06-21T12:06:15Z Єврейське питання в програмах та діяльності Української соціал-демократичної партії Галичини і Буковини (1899-1914 рр.) Васьків, Н. Історія Вагомого значення в програмах та діяльності Української соціал-демократичної партії Галичини і Буковини набула єврейська проблематика. Однією з причин такого зацікавлення стало те, що єврейська спільнота в Галичині була третьою за чисельністю після української та польської. Зближення українських соціал-демократів з єврейськими зумовила боротьба за самостійність обох політичних партій. Наслідком міжнаціонального порозуміння стала політична співпраця між УСДП та Єврейською соціал-демократичною партією Гали- чини на початку ХХ ст. Jewish question played significant role in the programs and activities of the Ukrainian Social-Democratic Party of Galicia and Bukovina. One of the reasons for such interest came from the fact that the Jewish community in Galicia was the third largest in population after the Ukrainian and Polish communities. The struggle for independence of both the Ukrainian and Jewish parties led to a unification of the Ukrainian and Jewish Social-Democrats. The political cooperation between the USDP and Jewish Social-Democratic Party of Galicia at the beginning of the twentieth century was the result of a multicultural understanding. 2010 Article Єврейське питання в програмах та діяльності Української соціал-демократичної партії Галичини і Буковини (1899-1914 рр.) / Н. Васьків // Схід. — 2010. — № 6 (106). — С. 83-88. — Бібліогр.: 70 назв. — укр. 1728-9343 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/22223 94: 329. 14 (477. 83). 86 = 411. 16) "1899/1914" uk Схід Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історія Історія |
| spellingShingle |
Історія Історія Васьків, Н. Єврейське питання в програмах та діяльності Української соціал-демократичної партії Галичини і Буковини (1899-1914 рр.) Схід |
| description |
Вагомого значення в програмах та діяльності Української соціал-демократичної партії
Галичини і Буковини набула єврейська проблематика. Однією з причин такого зацікавлення стало те, що єврейська спільнота в Галичині була третьою за чисельністю після української та польської. Зближення українських соціал-демократів з єврейськими зумовила боротьба за самостійність обох політичних партій. Наслідком міжнаціонального порозуміння
стала політична співпраця між УСДП та Єврейською соціал-демократичною партією Гали-
чини на початку ХХ ст. |
| format |
Article |
| author |
Васьків, Н. |
| author_facet |
Васьків, Н. |
| author_sort |
Васьків, Н. |
| title |
Єврейське питання в програмах та діяльності Української соціал-демократичної партії Галичини і Буковини (1899-1914 рр.) |
| title_short |
Єврейське питання в програмах та діяльності Української соціал-демократичної партії Галичини і Буковини (1899-1914 рр.) |
| title_full |
Єврейське питання в програмах та діяльності Української соціал-демократичної партії Галичини і Буковини (1899-1914 рр.) |
| title_fullStr |
Єврейське питання в програмах та діяльності Української соціал-демократичної партії Галичини і Буковини (1899-1914 рр.) |
| title_full_unstemmed |
Єврейське питання в програмах та діяльності Української соціал-демократичної партії Галичини і Буковини (1899-1914 рр.) |
| title_sort |
єврейське питання в програмах та діяльності української соціал-демократичної партії галичини і буковини (1899-1914 рр.) |
| publisher |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Історія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/22223 |
| citation_txt |
Єврейське питання в програмах та діяльності Української соціал-демократичної партії Галичини і Буковини (1899-1914 рр.) / Н. Васьків // Схід. — 2010. — № 6 (106). — С. 83-88. — Бібліогр.: 70 назв. — укр. |
| series |
Схід |
| work_keys_str_mv |
AT vasʹkívn êvrejsʹkepitannâvprogramahtadíâlʹnostíukraínsʹkoísocíaldemokratičnoípartíígaličiniíbukovini18991914rr |
| first_indexed |
2025-07-02T22:07:11Z |
| last_indexed |
2025-07-02T22:07:11Z |
| _version_ |
1836574606414053376 |
| fulltext |
№ 6 (106) жовтень 2010 р.
ЕКОНОМІКА 83
УДК 94: 329. 14 (477. 83). 86 = 411. 16) "1899/1914"
ªÂÐÅÉÑÜÊÅ ÏÈÒÀÍÍß Â ÏÐÎÃÐÀÌÀÕ
ÒÀ IJßËÜÍÎÑÒ² ÓÊÐÀ¯ÍÑÜÊί
ÑÎÖ²ÀË-ÄÅÌÎÊÐÀÒÈ×Íί ÏÀÐÒ²¯
ÃÀËÈ×ÈÍÈ ² ÁÓÊÎÂÈÍÈ (1899-1914 ðð.)
НАЗАР ВАСЬКІВ,
аспірант кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн
Львівського національного університету імені Івана Франка
Вагомого значення в програмах та діяльності Української соціал-демократичної партії
Галичини і Буковини набула єврейська проблематика. Однією з причин такого зацікавлен-
ня стало те, що єврейська спільнота в Галичині була третьою за чисельністю після україн-
ської та польської. Зближення українських соціал-демократів з єврейськими зумовила бо-
ротьба за самостійність обох політичних партій. Наслідком міжнаціонального порозуміння
стала політична співпраця між УСДП та Єврейською соціал-демократичною партією Гали-
чини на початку ХХ ст.
Ключові слова: єврейське питання, соціал-демократія, українці, поляки, євреї.
Постановка проблеми. На зламі ХІХ-ХХ ст.
єврейське питання набуло важливого значення в
діяльності українських політичних партій Галичини. Ак-
тивну участь у його вирішенні брала й Українська со-
ціал-демократична партія Галичини і Буковини. Її
діяльність була спрямована на консолідацію зусиль
для міжнаціонального порозуміння та політичного
співробітництва, а також запобігання будь-яким про-
явам антисемітизму. З огляду на це, аналіз єврейсь-
кого питання в програмах та діяльності УСДП може
ввести в науковий обіг низку маловідомих фактів у
розвитку українсько-єврейських взаємовідносин як у
контексті міжнаціональних відносин, так і політичної
співпраці.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Не-
зважаючи на значний інтерес істориків до діяльності
УСДП, багато аспектів, у тому числі і єврейське пи-
тання, залишаються поза увагою дослідників. Ново-
часні дослідження зазначеного періоду діяльності по-
літичних партій Галичини здебільшого присвячені
польсько-українським відносинам. Серед них варто
виокремити дослідження О. Жерноклеєва [18, 19] та
Ю. Плекана [44]. Питання українсько-єврейських відно-
син частково відображенні в дослідженнях Я. Дашке-
вича [16], І. Погребинської та М. Гона [45, 46].
Мета статті - дослідити єврейське питання в про-
грамах і діяльності Української соціал-демократичної
партії Галичини і Буковини (1899-1914 рр.).
Виклад основного матеріалу. Наприкінці ХIХ -
на початку ХХ ст. Східна Галичина була одним із най-
більших єврейських осередків в Австро-Угорщині.
Згідно з переписом 1900 рр. тут проживав 618 801
єврей [70, s. 91], що складало 12,9 % від усього насе-
лення краю (4735477 осіб) [39, с. 36]. Для порівняння
- у Чехії цей показник становив 1,62 %, Сілезії - 1,66 %,
Моравії - 1,99 % [66, s. 3]. До цього варто додати, що
дані статистики стосовно єврейського населення не є
абсолютними, оскільки польська адміністрація Гали-
чини завжди прагнула маніпулювати ними. Як наслідок,
за рахунок євреїв кількість польського (римо-като-
лицького) населення зростала, а українського (греко-
католицького) зменшувалася. За таких обставин
єврейське питання стало займати чільне місце в діяль-
ності українських політичних структур, серед яких Ук-
раїнська соціал-демократична партія Галичини і Буко-
вини (далі - УСДП).
Становлення УСДП відбувалось в умовах кризи в
рядах галицьких радикалів. Як наслідок, станом на
1899 р. Русько-українська радикальна партія (далі -
РУРП) опинилася на межі розколу. Її соціал-демокра-
тичне крило, очолюване так званими "молодими" ра-
дикалами, намагалося трансформувати РУРП в со-
ціал-демократичну партію [54, с. 97]. Про це було ого-
лошено на сторінках газети "Robitnyk". Однак діяль-
ність новоствореної організації виявилась нетрива-
лою. Переломним моментом на шляху до створення
УСДП стали події 5 травня 1899 р., коли центральний
уряд РУРП із перевагою в один голос прийняв рішен-
ня перейменувати радикальну партію на соціал-де-
мократичну. Утім, уже 21 травня цього року скликана з
ініціативи Михайла Павлика конференція також різни-
цею в один голос скасувала прийняту ухвалу [30, с. 75].
Наслідком цих подій, а також виходу соціал-демокра-
тичного крила з рядів радикальної партії стало ство-
рення нової політичної сили - УСДП [19, с. 38]. 17 ве-
ресня 1899 р. за участю Романа Яросевича, Миколи
Ганкевича, Юліана Бачинського, Семена Вітика, Івана
Возняка, Яцка Остапчука та Андрія Шмигельського
відбулася установча конференція УСДП [14, с. 102].
Політичною основою партії стала Гайнфельдська про-
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
84
№ 6 (106) жовтень 2010 р.
ЕКОНОМІКА
грама (Гайнфельд, 1886 р.) австрійської соціал-де-
мократії [48, с. 52]. До складу тимчасового правління
УСДП увійшли Ю. Бачинський, М. Ганкевич, С. Вітик,
М. Новаківський, Р. Яросевич [38, с. 445].
Друкованим органом партії була газета "Воля", яка
з 1907 р. прийняла назву "Земля і воля". З 1911 р.
функції головного рупора партії перебрав на себе ча-
сопис "Вперед" [43, с. 1]. Поряд із цим ідеї УСДП були
відображенні в газетах "Червоний прапор" (Тернопіль,
з 1906 р.) "Добра новина" (Львів, з 1913 р.), "Борба"
(Чернівці, з 1913 р.) та ін.
Діяльність УСДП у єврейському питанні можна поді-
лити на два періоди: 1) 1899-1904; 2) 1905-1914 рр.
Хронологічні рамки першого періоду обіймають час
від заснування УСДП до утворення Єврейської соціал-
демократичної партії Галичини. Для другого періоду
характерне поглиблення розвитку українсько-єврейсь-
ких взаємовідносин як у контексті міжнаціональних
відносин, так і політичної співпраці, який тривав до
початку Першої світової війни.
Власне поняття "єврейське питання" можна роз-
класти на такі складові: єврейське населення в кон-
тексті політико-економічного становища Галичини;
єврейська соціал-демократія та її місце в міжпартій-
ному середовищі Галичини; підтримка/непідтримка
УСДП галицького єврейства в цілому. Зважаючи на
політичну залежність української соціал-демократії від
польської, сформувався своєрідний міжнаціональний
трикутник, у якому ставлення до єврейського питання
залежало від розстановки політичних сил.
Варто зазначити, що ідеологія УСДП була сфор-
мована під впливом австрійської соціал-демократії. Не
випадково на І з'їзді УСДП 1903 р. після доповіді
М. Ганкевича Брюннська (24-29 вересня 1899 р.,
м. Брюнн) та Віденська програми Соціал-демократич-
ної робітничої партії Австрії (далі - СДРПА) були прий-
няті без обговорення [19, с. 47, 49, 51]. Діяльність
УСДП в аграрному секторі регламентувалась так зва-
ними "провідними вказівками для агітації на селі", ух-
валеними з'їздом у 1903 р. [31, с. 104-105]. Що сто-
сується національного питання, то свою кінцеву мету
в ньому УСДП сформулювала так: "… остаточна ціль
змагань національних мусить бути у нас - самостійна,
незалежна республіка українська" [5, с. 7].
На першому етапі свого існування УСДП не вияв-
ляла особливої активності. Однією з причин такого ста-
новища була відсутність належної підтримки з боку ук-
раїнського робітництва, яке значною мірою перебу-
вало під впливом Польської соціал-демократичної
партії Галичини і Сілезії (далі - ППСД) [28, с. 94]. Більше
того, УСДП у цей час не мала належної кількості про-
фесійних кадрів, які могли б пропагувати соціал-де-
мократичні ідеї на теренах Східної Галичини [56, c. 32].
Як наслідок, новоутворена партія не ставила собі за
мету активної участі у вирішенні єврейського питання.
Про це свідчить відсутність у програмі положень, які
б регулювали українсько-єврейські взаємини.
Утім, незважаючи на організаційні труднощі, у
1900 р. УСДП розглядала єврейське питання в кон-
тексті міжнаціональних відносин і домагалася прийнят-
тя окремого закону, який би гарантував права націо-
нальних меншин [6, с. 4]. Більше того, лідери УСДП за-
являли, що "… лише з'єднані сили кляс працюючих без
ріжниці народності і віри зможуть вибороти для люду
робучого ліпші услів'я житєві тепер, та повне визво-
ленє в будучності" [41, с. 2]. Також соціал-демократи
запевняли, що політичну боротьбу можна вести тільки
на основі міжнаціонального порозуміння й робітничої
солідарності [41, с. 2].
На окрему увагу заслуговує позиція УСДП у
єврейському питанні в контексті демографічної ста-
тистики. Так, соціал-демократи були переконані, що
єврейське населення Галичини є об'єктом маніпуляцій
органів влади під час виборів до галицького сейму й
австрійського парламенту. Аналізуючи статистичні дані,
соціал-демократи констатували, що "… у Галичинї чис-
ло Українцїв таке саме як Поляків! Як відчислити
Жидів, яких урядова статистика переважно вписала
за Поляків, то Українцїв христіянів буде навіть більше
…" [13, с. 3]. "Жидам, майже всїм, цілком вже безпар-
донно, врисувано як їх розговірну мову - польську
мову" [37, с. 5], - підсумовували есдеки.
Очевидно, що дані демографічної статистики та
існуюча виборча система стали передумовою до пе-
реходу від пасивно-нейтральної до нейтрально-актив-
ної позиції соціал-демократів у єврейському питанні.
Викриття фальсифікованих даних демографічної ста-
тистики відкривало шлях до боротьби за місця в пар-
ламенті та сеймі, а оскільки соціал-демократи не мали
союзників у таборі українських політичних партій, то
представники єврейської соціал-демократичної течії
могли претендувати на роль активного союзника [32,
с. 1-16].
При розгляді взаємин українських соціал-демок-
ратів та єврейського населення Галичини на зламі
століть варто окремо зупинитись на позиції партії щодо
єврейських погромів, зокрема в Кишиневі та Румунії
[61, с. 11; 25, с. 8; 4, с. 1-2; 47, с. 2-3; 40, с. 3; 24, с. 1;
62, с. 2-3]. Так, газета "Воля" намагалася донести до
читача причини погромів, а також піддала осуду дії
російського царату [2, с. 3-4]. Реакція УСДП на
єврейські погроми набувала все гострішого та емо-
ційнішого забарвлення. Так, у статті тієї ж газети
"Воля", під заголовком "На землї мир!..." зазначалось:
"… юрба православних христіян з дозволу і за приво-
дом царського правительства мордує своїх ближнїх,
жидів, руйнує їх хати та пускає добутки з димом. Ще
досі розлягається стогін, крики, плачі вбиваних, калї-
чених жидів; ще досі в очах очевидців встають жидів-
ські дїти, роздерті на дві части з розбитими головами,
жінки жидівські, яких насилували християни. А митро-
полит Флавіян в Києві і попи в рясах благословлять
жидівським погромам і мордам знаком хреста" [7,
с. 2]. За даними Нормана Дейвіса, упродовж 1903-
1906 рр. у Кишиневі загинуло 45 осіб, в Одесі 300, Біло-
стоці - 80 осіб [17, с. 871]. УСДП засуджувала будь-які
прояви антисемітизму, наголошуючи на штучному роз-
паленні міжнаціональної ворожнечі, спричиненої еко-
номічною конкуренцією між християнами та євреями
[3, с. 3]. До цього варто додати, що українсько-
єврейські взаємини не були затьмарені соціальними
конфліктами на національному та расовому підґрунті.
Попри те, незважаючи на декларативні заяви щодо
лояльного ставлення до єврейського населення,
УСДП не підтримала прагнення єврейських соціал-
демократів утворити власну політичну силу. Очевид-
но, що пропольськи налаштована частина партії в цьо-
му відношенні стала у фарватері ППСД. За це її різко
критикував відомий галицький політик Михайло Ло-
зинський. Так, аналізуючи діяльність української соціал-
демократії впродовж 1903-1904 рр. він зазначав, що
"… українська соціяльно-демократична партія в Га-
личинї істнує більше на папері, як у дїйсности" [35,
с. 176]. Серед недоліків у діяльності УСДП М. Ло-
зинський виділив такі: "… по селах усяка агітація ут-
руднена, а тим більше соціально-демократична, а до
того українські соціальні демократи, зв'язані загаль-
но-австрійською програмою, в якій аграрна квестія
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 6 (106) жовтень 2010 р.
ЕКОНОМІКА 85
зовсїм поминена, не мають пригожої аграрної програ-
ми …" [36, с. 98]. Однією з ключових проблем УСДП
М. Лозинський вважав підтримку польських рішень, у
тому числі й тих, які стосувалися єврейського питан-
ня. Якщо позиція ППСД щодо відхилення єврейської
пропозиції в утворенні власної політичної партії була
зрозумілою, то дії УСДП викликали рішучий протест:
"Та класти таке питання до Поляків просто іронія, бо -
як дальше побачимо - вони за націоналізмом не доба-
чують навіть соціялізму. Але яким правом відмовля-
ють вони права на національну окремішність Жидам,
вони, соціялістичні борці за свободу?!" І далі продов-
жував: "І тому, несправедливе, подвійно несправед-
ливе становище української соціяльної демократії в сїй
справі, яка в особі д. М. Ганкевича і на згаданій
жидівській конференції у Львові 1903 р. і на краківськім
з'іздї, а устами инших членів на ріжних зборах, відчитах і
т.п. заявила ся за приналежністю галицьких Жидів до
польської соціяльно-демократичної партії" [35, с. 188-
189]. М. Лозинський намагався порівняти становище ук-
раїнців та євреїв, зазначаючи, "… що члени української
нації, яка так важко бореть ся за право до самостійно-
го національного розвитку, не повинні нікому заперечу-
вати права до національної самостійности …" [35,
с. 189]. На думку автора розвідки, головною причиною
невизнання ППСД самостійницьких ідей єврейських
соціал-демократів стали побоювання втрати поляками
політичного впливу, за допомогою якого "в містах та
місточках фабрикуєть ся при помочі Жидів польську
більшість" [35, с. 188]. Підсумував власні роздуми М. Ло-
зинський так: "І не слїд того забувати, що Жид має такі
самі права до свободи й добробуту, як кождий иньший,
яко Жид, а не лише з'асімілювавши ся" [35, с. 190].
Упродовж 1905-1914 рр. позиція УСДП у єврейсь-
кому питанні набула більш виразного характеру. Цьо-
му сприяли відцентрові тенденції єврейських соціал-
демократів, котрі все активніше вимагали відокрем-
лення від ППСД [65, s. ХL]. Незважаючи на запере-
чення з боку ППСД, у 1905 р. у Львові була створена
Єврейська соціал-демократична партія Галичини (далі
- ЄСДП) [45, с. 17; 69, s. 290]. Засновниками ЄСДП
виступили Г. Гроссман та А. Мозлер [64, s. 400].
Діяльність новоутвореної партії отримала схвальні
відгуки як в українських соціал-демократів, так і в ра-
дикалів, особливо її чітка організованість та швидкість
реалізації програмних положень [8, с. 2]. Відомий на
той час журналіст та публіцист-політолог Осип Наза-
рук, аналізуюючи діяльність єврейських соціал-демок-
ратів, зазначив: "Поки в нас нема навіть стільки робіт-
ників освічених і свідомих, скільки є в жидів органі-
зацій" [42, с. 2]. За підрахунками Якова Хоніґсмана та
Олександра Наймана, станом на 1906 р. ЄСДП налічу-
вала близько 4000 членів [60, с. 91].
Поява нової партії відчутно загострила відносини
між УСДП і ППСД. Як ми вже зазначали, польські со-
ціал-демократи активно протистояли утворенню єв-
рейством власної політичної організації [16, с. 70]. У
цьому їх підтримували так звані "старі" лідери УСДП,
у той час як "молоді" займали більш прихильну пози-
цію до єврейської соціал-демократії [19, с. 97]. Попри
активну протидію, прогресивно налаштовані представ-
ники української та єврейської соціал-демократії нама-
галися обрати самостійний шлях розвитку. На цьому на-
голошував і визначний український історик Михайло Гру-
шевський, стверджуючи, що "в останній час молодші
покоління партії висувають його (національне питання
- Н. В.) набагато різкіше й повніше, дедалі більше вив-
ільняючись (як і єврейські соціалісти Галичини) від
впливу польської соціал-демократії" [15, с. 161-162].
Ще однією причиною активізації українсько-єв-
рейської співпраці на політичному підґрунті була бо-
ротьба за голоси робітників під час виборів до авст-
рійського парламенту. Зважаючи на те, що основна ча-
стка робітництва в містах Галичини належала до
польської та єврейської спільноти [58, с. 188-189],
УСДП чітко усвідомлювала переваги міжнаціонально-
го співробітництва. Варто зазначити, що станом на
1900 р. єврейські робітники в промисловості Галичи-
ни складали 28,7 % [51, с. 76]. Серед усіх зайнятих у
промисловості Східної Галичини євреї складали май-
же 40 % [18, с. 80]. На думку дослідниці І. Погребинсь-
кої, така кількість єврейських робітників була на-
слідком значної урбанізації єврейського населення
Галичини [46, с. 129]. Особливо насиченою була
кількість євреїв у нафтовій промисловості Галичини,
де вони контролювали 1/6 акціонерного капіталу на-
фтових компаній [53, с. 27]. Поряд із робітниками, ідеї
соціал-демократів знайшли підтримку й серед реміс-
ників [29, с. 187].
27-28 січня 1906 р. у Львові відбувся ІІ з'їзд УСДП.
На ньому піднімалися питання виборчої реформи в
Австро-Угорщині, революція в Росії й аграрне питан-
ня [12, с. 1-2]. Наприкінці з'їзду лідером буковинської
організації УСДП Осипом Безпалком було запропоно-
вано офіційно визнати новостворену ЄСДП, однак
президія форуму не підтримала його пропозицію [19,
с. 67].
Цього ж року побачила світ брошура С. Вітика "Під
теперішню пору", у якій він аналізував реформу ви-
борчого законодавства. Поміж тим, С. Вітик висловив
свою позицію щодо єврейського населення, зазначив-
ши: "Ми заявляли і заявляємо, що хочемо прав для
найширших мас народних, та що анї против Поляків,
анї против Жидів не виступаємо" [10, с. 10].
Незважаючи на доволі складну внутрішньопартій-
ну ситуацію, УСДП все ж змогла взяти участь у вибо-
рах 1907 р. до австрійського парламенту та без по-
годження з ППСД висунути своїх кандидатів, що було
без сумніву позитивним кроком на шляху до ведення
самостійної діяльності. Більше того, соціал-демокра-
ти стверджували, що "... весь робучий бідний люд ук-
раїнський, польський та жидівський має іти разом проти
своїх ворогів, та вибирати одного посла, соціял-демок-
рата" [26, с. 1]. На вказаних виборах до австрійського
парламенту депутатами від УСДП було обрано С. Віти-
ка і Я. Остапчука [34, с. 79]. Депутатські мандати та-
кож отримали єврейські кандидати від ППСД - Герман
Діаманд та Герман Ліберман [63, s. 20].
Починаючи з 1908 р., соціал-демократи стали актив-
ніше розвивати відносини з єврейством. Так, в опублі-
кованій промові М. Ганкевича, виголошеній 24 серпня
на передвиборчих зборах цього ж року, в газеті "Зем-
ля і воля" зазначалося: "Соціялдемократія бореся за
рівні права для всіх без ріжницї народности і віроспо-
віданя. До нинї не вийшло ще жидівське населенє з
мурів ґетта, пережитку середньовічних часів. Ми хо-
чемо в мури ґетта внести світло. І в нашім краю, де
кастові пересуди і ненависть роздїлюють людий, зро-
била наша партія, що український хлоп і робітник ба-
чить в жидівськім і польськім робітнику товаришів
боротьби. Бажаємо, щоби той вічний скигалець по ти-
сячах роках неволї і недолї тут на нашій землї знайшов
щастє, щоби разом з нами міг працювати для ясної
будучності" [50, с. 2]. Показовим є також інше вислов-
лювання автора статті: "... ми однак не знаємо націо-
нальної ненависти і боротьби. З найглибших глибин
душі робітника вицвитає чудова квітка міжнародного
братерства, котрим яснїє новочасний соціалїстичний
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
86
№ 6 (106) жовтень 2010 р.
ЕКОНОМІКА
рух" [50, с. 2]. Очевидно, що така позиція передбача-
ла водночас і пошуки шляхів до міжнаціональної кон-
солідації і співробітництва. На підтвердження цієї дум-
ки можна навести іншу цитату: "… ми социялдемокра-
ти вважаємо міжнародну солідарність всіх визискува-
них і поневолених, всіх, що рвуть ся до сьвітла і волї, -
за найвисший наш закон" [11, с. 2]. Про схожі наміри
заявляли й самі євреї. Так, один із лідерів сіоністів
Буковини Бенно Штравхер зазначав, що "Жиди і Руси-
ни не мають у політиці нїяких спірних точок, що-до яких
мусїли би поборювати себе. Ми ж не загрожуємо нїчим
національному розвиткові Русинів, не перешкоджає-
мо їм в здобуванню національних прав" [57, с. 1].
УСДП активно пропагувала власні ідеї серед
євреїв. "Коли і між Жидами є славні соціялісти, коли і
Жиди перенялися соціялїзмом організуються під чер-
воним прапором, то з сего повинна тїшитися кожда
людина, котра бажає поступу, щастя та братерства всїх
народів всїх тих, що стогнуть нині під важким ярмом
панів та їх уряду" [33, с. 34].
Продовженням політики міжпартійного та й зреш-
тою міжнаціонального зближення стали постійні допи-
си на шпальтах "Землі і волі" про політичне й культур-
не життя євреїв. Зокрема, це були повідомлення про
святкування 10-річчя "Бунду" [1, с. 3], скликання конг-
ресу ЄСДП [27, с. 3] та ін. [21, с. 3].
Такі кроки сприяли поглибленню міжнаціональної
співпраці серед соціалістичних партій. Про це яскра-
во засвідчив ІІІ з'їзд УСДП, який проходив 14-15 бере-
зеня 1909 р. у Львові. У ньому від ЄСДП брав участь
делегований Рафал Бубер [23, с. 1]. Незважаючи на
те, що єврейське питання на з'їзді не піднімалося, усе
ж залучення єврейської соціал-демократії до сталої
роботи засвідчило безперечний поступ на шляху до
міжпартійного єднання. Тим більше, що у своєму вис-
тупі Р. Бубер зазначив: "… в цілковитій згоді з поль-
ським і українським пролєтаріятом, жидівський про-
лєтаріят жадає здемократизованя правлїня в тім
краю, жадаємо допущеня широких верств працюючо-
го народа без ріжницї народности, релігії і пола до сой-
му, жадаєм загального, безпосереднього, тайного, рів-
ного права виборчого" [9, с. 3].
Переломним моментом у діяльності УСДП стали
вибори до австрійського парламенту 1911 р. Незва-
жаючи на підтримку соціал-демократів з боку "посту-
пових українців, поляків і євреїв" [22, с. 2], результати
виборів були рівнозначні поразці. Причини виборчого
провалу О. Безпалко вбачав у "малій організаційній
праці і слабкій пресі". "Не обставини загально сус-
пільні, але внутрпартійні були причиною невдачі при
послїдніх виборах", - наголошував він [68, с. 2]. Ця про-
блема стала предметом обговорення на IV з'їзді УСДП,
який проходив 3-4 грудня 1911 р. у Львові за участю
84 делегатів з ППСД, ЄСДП та Української соціал-де-
мократичної робітничої партії (УСДРП). Першочерго-
во на порядок денний було поставлено питання
співпраці з польськими соціал-демократами, яке,
зрештою, привело до розколу в УСДП [44, с. 107]. До
числа противників співпраці з польськими соціал-де-
мократами належали В. Левинський, Л. Ганкевич,
Ю. Бачинський, А. Чернецький [59, с. 84]. Прихильни-
ками ж залишились С. Вітик та М. Ганкевич [44, с. 107].
Разом із Теофілом Меленем, С. Вітик і М. Ганкевич
упродовж 1911-1914 рр. входили до складу інтернаці-
оналістської фракції партії, "що залишалась в тісному
зв'язку з ППСД" [20, с. 185]. Попри це, на з'їзді обгово-
рювались й українсько-єврейські взаємини. Так, пред-
ставники ЄСДП зазначали, що їхній партії "приходить
ся вести мозольну роботу серед дуже важких обста-
вин ... в тій роботі жидівські товариші з буку українсь-
ких завсїгди надибували на підпертє і поміч. Одна цїль,
яка нам присвьічує поведе нас і далі до спільної і ене-
рґічної роботи" [67, с. 2]. На з'їзді також піднімалось
питання відносин з ЄСДП. Із цього приводу В. Левинсь-
кий писав: "Фактично ми вже її узнали як пролєтарську,
братню партію та як рівнорядного і рівноправного
члена в австрійськім інтернаціоналі через участь
нашої партії в її останнім конгресі" [67, с. 3]. Більше
того, виражаючи власну думку в міжнаціональних взає-
минах, доповідач висловився так: "Зазначую, що ми
завсїгди, навіть тодї, коли між нашими жидівськими і
польськими товаришами йшли гострі непорозуміння,
відносили ся все до них щиро, йшли і працювали з ними
спільно. Уважаємо Жидів як народ в новочаснім змислї
слова, котрий має свій язик, на котрім повстала гарна
лїтература, свою культуру та всї дані загального роз-
вою" [67, с. 3]. Рішенням конгресу було також офіцій-
но визнано ЄСДП "як пролєтарську братню партію та
як рівнорядного і рівноправного члена австрійського
інтернаціоналу" [67, с. 2]. Визнання ЄСДП отримала і
від ППСД [49, с. 5-6].
Доволі активною була підтримка УСДП єврейсь-
ких соціал-демократів на місцевому рівні. Так, 11 січня
1912 р. у Львові за участю ППСД, УСДП та ЄСДП
проходило віче в справі виборчої реформи до Галиць-
кого сейму. Під час виступу представника ППСД Гер-
мана Діаманда єврейські соціал-демократи почали
демонстративно залишати засідання, оскільки допов-
ідач звернувся до учасників польською, у той час як в
ході виборчої кампанії до австрійського парламенту
виголошував свої промови "жидівською" мовою. Їх
підтримала частина українських робітників. Лояльна
ж частина УСДП продовжувала підтримувати ППСД
[55, с. 4].
Ставлення УСДП до єврейського питання не об-
межувалася суспільно-політичними рамками. Так, ча-
сопис "Червоний прапор" інформував своїх читачів про
новини єврейського культурного життя. Ідеться про
театральну виставу "Жиди", у якій актори, на думку
автора дописів, "так реально схарактеризували недо-
лю жидівського народу, всї чули і розумїли се прикре
положенє Жидів" [52, с. 6].
Висновки
Загалом єврейське питання займало важливе
місце в програмах та діяльності УСДП. У ставленні
до єврейського населення Галичини партія стояла на
засадах національної толерантності та демократії.
Вона різко засуджувала будь-які прояви антисемітиз-
му, чим унеможливлювала його появу на галицьких
теренах. Знайшли підтримку УСДП прагнення єврейсь-
кого робітництва до самостійного політичного розвит-
ку. Очевидно, що така позиція призвела до співпраці
соціал-демократів і євреїв під час виборів до авст-
рійського парламенту.
Незважаючи на певну непослідовність у єврейсь-
кому питанні, УСДП усе ж стала на шлях міжнаціо-
нального співробітництва. Це забезпечило українсь-
ким соціал-демократам прихильність із боку єврейсь-
кого населення, що, безперечно, пішло на користь обом
народам.
У подальших дослідженнях доцільно розглянути
єврейське питання в програмах та діяльності ППСД.
ЛІТЕРАТУРА:
1. 10-лїтне існтнованє "Бунду" // Земля і воля. - Львів, 1908.
- Ч. 4. - 25 сїчня. - С. 3.
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 6 (106) жовтень 2010 р.
ЕКОНОМІКА 87
2. Антисеміцкі розрухи в Кишиневі // Воля. - Львів, 1903. -
Ч. 10. - 15 мая. - С. 3-4.
3. Антісемітизм // Земля і воля. - Львів, 1907. - Ч. 12. -
28 марта. - С. 3.
4. Білостоцькі погроми // Воля. - Львів, 1906. - Ч. 13. - 1 лип-
ня. - С. 1-2.
5. В справі национального питаня в Австриї // Воля. - Львів,
1901. - Ч. 23. - 1 грудня. - С. 5-7.
6. В справі національній // Воля. - Львів, 1901. - Ч. 21 і 22. -
15 падолиста. - С. 3-4.
7. В. Л. " На землї мир!..." / Л. В. // Воля. - Львів, 1906. - Ч. 1.
- 1 січня. - С. 2-3.
8. В. Л. Жидівська соціялдемократична партія і її конгрес /
Л. В. // Земля і воля. - Львів, 1911. - Ч. 34. - 28 жовтня. - С. 2.
9. Величава манїфестацїя перед шляхоцьким Соймом // Зем-
ля і воля. - Львів, 1912. - Ч. 7. - 17 лютого. - С. 1-3.
10. Вітик С. Під теперішню пору / Семен Вітик. - Львів, 1906.
- 15 c.
11. Воля. - Львів, 1903. - Ч. 20. - 15 жовтня. - С. 2.
12. Воля. - Львів, 1906. - Ч. 3, 4. - 15 лютого. - С. 1-2.
13. Галицький сойм і подїл Галичини // Земля і воля. - Львів,
1911. - Ч. 1. - 7 сїчня. - С. 2-3.
14. Грицак Я. "Молоді" радикали в суспільно-політичному житті
Галичини / Я. Грицак // Записки Наукового товариства імені
Т. Шевченка. - 1991. - Т. ССХХІІ: Праці історико-філософської секції.
- С. 71-110.
15. Грушевський М. Українці в Австро-Угорщині / М. Грушевсь-
кий // Хроніка 2000. Український культурологічний альманах. - К.,
1998. - Вип. 23-24. - С. 147-164.
16. Дашкевич Я. Взаємовідносини між українським та
єврейським населенням у Східній Галичині (кінець ХІХ - поч.
ХХ ст.) / Я. Дашкевич // Український історичний журнал. - 1990. -
№ 10. - С. 63-73.
17. Дейвіс Н. Європа: Історія / Н. Дейвіс. - [2-е вид.]. - К. :
Основи, 2001. - 1463 c.
18. Жерноклеєв О. Національні меншини на західноукраїнсь-
ких землях у складі Австро-Угорщини (1900-1914 рр.) / О. Жер-
ноклеєв // Вісник Прикарпатського університету. Історія. - Івано-
Франківськ, 1999. - Вип. 2. - С. 74-84.
19. Жерноклеєв О. Українська соціал-демократія в Галичині:
нарис історії (1899-1918) / О. Жерноклеєв. - [2-е вид., допов.]. -
К. : Основні цінності, 2000. - 168 c.
20. Жерноклеєв О. Семен Вітик / О. Жерноклеєв, І. Райківсь-
кий // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, дер-
жавність. - 2000. - Вип. 6. - С. 184-188.
21. Жидівська народність в унїверситетах // Земля і воля. -
Львів, 1908. - Ч. 20. - 14 мая. - С. 3.
22. З виборчого руху // Земля і воля. - Львів, 1911. - Ч. 23. -
18 червня. - С. 2-3.
23. Земля і воля. - Львів, 1909. - Ч. 12. - 21. марта. - С. 1.
24. З-за кордону // Червоний прапор. - Тернопіль, 1906. -
Ч. 6. - 27 червня. - С. 1.
25. Кішенєвскі морди перед судом // Воля. - Львів, 1903. -
Ч. 24. - 15 грудня. - C. 8.
26. Клясова політика // Земля і воля. - Львів, 1907. - Ч. 14. -
11 цьвітня. - С. 1-2.
27. Конґрес Жидівської соціялдемократичної партії // Земля і
воля. - Львів, 1911. - Ч. 32. - 30 вересня. - С. 3.
28. Кугутяк М. Галичина: сторінки історії. Нарис суспільно-
політичного руху (ХІХ ст. - 1939 р.) / М. Кугутяк. - Івано-Франківськ,
1993. - 199 с.
29. Куцмани Б. Духовная, культурная и политическая жизнь
евреев Галиции при австрийской власти (1772-1918) / Б. Куцма-
ни // Материалы ІХ Международной междисциплинарной конфе-
ренции по иудаике. - М., 2002. - Ч. 1. - Вип. 10. - С. 177-191.
30. Левинський В. Початки українського соціялїзму в Гали-
чинї / В. Левинський. - Торонто, 1918. - 78 c.
31. Левинський В. Селянство і соціялдемократія. Додаток
"Аграрні програми" соціялістичних партій / В. Левинський. - Нью-
Йорк : Голос правди, 1918. - 112 c.
32. Левинський В. Хто такі українські націоналдемократи? /
В. Левинський. - Львів, 1911. - 16 с.
33. Левинський В. Що таке соціялїзм / В. Левинський. - Львів,
1907. - 48 c.
34. Левицький К. Українські політики. Сильвети наших давніх
послів і політичних діячів 1907-1914 / К. Левицький. - Львів, 1937.
- Ч. 2. - 109 c.
35. Лозинський М. З сучасного робітницького руху / М. Ло-
зинський // Літературно-науковий вісник. - Львів, 1904. - Т. XXVIII.
- С. 73-100, 169-197.
36. Лозинський М. Три з'їзди / М. Лозинський // Літературно-
науковий вісник. - Львів, 1904. - Т. XXVI. - С. 79-106, 159-169.
37. Людність Галичини після послїдньої конскрипції // Впе-
ред. - Львів, 1912. - Ч. 4. - 7 сїчня. - С. 5.
38. Макарчук С. Відносини між Русько-українською ради-
кальною партією і Соціал-демократичною партією Галичини і
Сілезії у 90-х рр. ХІХ ст. / С. Макарчук // Україна: культурна спад-
щина, національна свідомість, державність. - Львів, 2001. -
Вип. 9. - С. 437-447.
39. Макарчук С. Этносоциальное развитие и национальные
отношения на западно-украинских землях в период империализ-
ма / С. Макарчук. - Львов : Вища школа, 1983. - 254 с.
40. Мужицькі розрухи в Румунії // Воля. - Львів, 1907. - Ч. 12.
- 28 марта. - С. 3.
41. На склонї столїтя // Воля. - Львів, 1900. - Ч. 1. - 1 січня. -
С. 1-2.
42. Назарук О. Як працюють Жиди / О. Назарук // Громадсь-
кий голос. - Львів, 1906. - Ч. 39. - 15 червня. - С. 2.
43. Партійні справи // Вперед. - Львів, 1911. - Ч. 1. - 17 груд-
ня. - С. 1.
44. Плекан Ю. Боротьба за реформу виборчого законодав-
ства до Австрійського парламенту та Галицького сейму (кінець
ХІХ - початок ХХ ст.) / Ю. Плекан. - Івано-Франківськ : Видавець
Третяк І. Я., 2008. - 204 с.
45. Погребинська І. Євреї в Західноукраїнській народній рес-
публіці / І. Погребинська, М. Гон. - К. : Б. В, 1997. - 84 с.
46. Погребинська І. Правове та економічне становище євреїв
в Україні (кінець ХІХ - початок ХХ ст.) / І. Погребинська // Українсь-
кий історичний журнал. - 1996. - № 4. - С. 124-132.
47. Погром в Сєдльцах // Воля. - Львів, 1906. - Ч. 18. -
15 вересня. - С. 2-3.
48. Поява Української соціал-демократичної партії в Галичині
// Тисяча років української суспільно-політичної думки : у 9 тт. /
[упор., прим. Т. Гунчака, Р. Сольчаника]. - К., 2001. - Т. 6 : 90-ті рр.
ХІХ - 20-ті рр. ХХ ст. - С. 53-56.
49. Признанє жидівської социяльно-демократичної партиї //
Діло. - Львів, 1911. - Ч. 104. - 13 мая (30 цьвітня). - С. 5-6.
50. Промова тов. Миколи Ганкевича // Земля і воля. - Львів,
1908. - Ч. 36. - 4 вересня. - С. 1-2.
51. Рафальський О. Національні меншини України у ХХ ст. :
історіографічний нарис / О. Рафальський. - К. : Полюс, 2000. -
448 c.
52. Руский народний театр // Червоний прапор. - Тернопіль,
1906. - Ч. 3. - 12 мая. - С. 6.
53. Самарцев І. Євреї в Україні на початок ХХ ст. / І. Самарцев
// Український історичний журнал. - 1994. - № 4. - С. 19-29.
54. Стахів М. Західня Україна та політика Польщі, Росії та
Заходу (1772-1918) / М. Стахів. - Скрентон, 1958. - 208 c. - (Укр.
Робітничий Союз. - Т. 1).
55. Сумне віче // Вперед. - Львів, 1912. - Ч. 5. - 12 сїчня. - С. 4.
56. Сухий О. Національна ідея в програмах та діяльності ук-
раїнських політичних партій Галичини (кінець ХІХ - початок ХХ ст.)
/ О. Сухий. - Львів : Каменяр, 1998. - 132 c.
57. У буковинських полїтиків // Діло. - Львів, 1911. - Ч. 104. -
13 мая (30 цьвітня). - С. 1.
58. Феденко П. Соціялізм давній і новочасний / П. Феденко.
- Лондон-Париж-Мюнхен : Наше слово, 1968. - 230 с.
59. Феденко П. Український рух у 20 столітті / П. Феденко. -
Лондон : Наше слово, 1959. - 267 с.
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
88
№ 6 (106) жовтень 2010 р.
ЕКОНОМІКА
60. Хонигсман Я. Евреи Украины (краткий очерк) / Я. Хонигс-
ман, А. Найман. - К., 1992. - Ч. 1. - 157 c.
61. Чи се заповіт розрухів против Жидів? // Воля. - Львів,
1903. - Ч. 12. - 1 липня. - С. 11.
62. Що дїє се в Россиї? // Червоний прапор. - Тернопіль, 1906.
- Ч. 7. - 25 липня. - С. 2-3.
63. Dubanowicz E. Stanowisko ludności żydowskiej w Galicyi
wobec wyborów do parlamentu wiedeńskiego w r. 1907 /
E. Dubanowicz. - Lwów, 1907. - 40 s.
64. Friеdman F. Dzieje Żydów w Galicji (1772-1914) / F. Friеdman
// Żydzi w Polsce odrodzonej / [рod. red. I. Schipera, A. Tartakowera,
A. Hafftki]. - Warzawa, 1933. - T. 1. - S. 377-412.
65. Galicja w dobie autonomicznej (1850-1914) / Wybór tekstów
w opracowaniu S. Kieniewicza. - Wrocław, 1952. - 390 s.
66. Gruiński S. Materyały do kwestyi żydowskiej w Galicyi /
S. Gruiński. - Lwów : Nakł. Wydz. krajowego, 1910. - 60, 79 s.
67. IV Конгрес У.С.Д.П. // Вперед (додаток до 17 грудня 1911).
- Львів, 1911. - С. 2-3.
68. IV Конгрес У.С.Д.П. // Вперед. - Львів, 1911. - Ч. 1. -
17 грудня. - С. 2.
69. Schall J. Historia Żydow w Polsce, na Litwie i Rusi /
J. Schall. - Lwów, 1934. - 320 s.
70. Wasiutyński B. Ludność Żydowska w Polsce w wiekach XIX
i XX / B. Wasiutyński. - Warzawa, 1930. - S. 91.
N. Vas'kiv
JEWISH QUESTION IN THE PROGRAMS AND ACTIVITIES OF UKRAINIAN
SOCIAL-DEMOCRATIC PARTY OF GALICIA AND BUKOVINA (1899-1914)
Jewish question played significant role in the programs and activities of the Ukrainian Social-Democratic Party of Galicia
and Bukovina. One of the reasons for such interest came from the fact that the Jewish community in Galicia was the third largest
in population after the Ukrainian and Polish communities. The struggle for independence of both the Ukrainian and Jewish
parties led to a unification of the Ukrainian and Jewish Social-Democrats. The political cooperation between the USDP and
Jewish Social-Democratic Party of Galicia at the beginning of the twentieth century was the result of a multicultural understanding.
Key words: Jewish question, social-democracy, Ukrainians, Poles, Jews.
© Н. Васьків
Надійшла до редакції 13.09.2010
ІСТОРІЯ
УДК 930.1: 329.78
ÍÀÄÁÀÍÍß ÓÊÐÀ¯ÍÑÜÊÎÃÎ ÇÀÐÓÁ²ÆÆß Ç
ÂÈÂ×ÅÍÍß ²ÑÒÎв¯ ÌÎËÎIJÆÍÈÕ ÎÐÃÀͲÇÀÖ²É
ÃÀËÈ×ÈÍÈ Ê²ÍÖß XIX - 30-õ ðîê³â ÕÕ ñò.
БОРИС САВЧУК,
доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри краєзнавства і туризму
Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника
СВІТЛАНА КОЛИБАБ'ЮК,
заступник директора з науково-методичної роботи Івано-Франківської філії
Відкритого міжнародного університету розвитку людини "Україна"
У статті здійснено аналіз історіографічного доробку дослідників українського зарубіжжя
з історії молодіжного руху Галичини кінця ХІХ - 30-х років ХХ ст. Показано, що головним
здобутком у цій царині є історико-мемуарні праці, представлені в різного роду ювілейних та
регіональних збірниках. У переважній більшості вони органічно поєднують особистісний
погляд та ретроспективний аналіз створення й діяльності молодіжних організацій, що в
сукупності становить вагомий внесок у розвиток української історіографії цієї проблеми.
Ключові слова: "Пласт", "Сокіл", "Січ", "Орли", "Обнова".
Постановка проблеми. Українське зарубіжжя
істотно просунулося в дослідженні історії молодіжних
товариств Галичини кінця XIX - 30-х років ХХ ст., що
зумовлювалося науковим інтересом та існуючими сус-
пільними реаліями. Зокрема, це стимулювалося пе-
ренесенням діяльності молодіжних товариств у місця
скупчення української еміграції (діаспори): поряд із
усеохоплюючим поширенням "Пласту" плекати "га-
лицькі традиції" продовжували й товариства "Сокіл",
"Січ", спортивні організації, молодіжні католицькі
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|