Нормативне забезпечення діловодства в державних установах України 1920-1930 рр.
У статті висвітлено аналіз законодавчих актів і положень у сфері документаційного забезпечення організації діловодства в державних установах України 1920-1930-х років. Розглядаються побудова служб документаційного забезпечення управління, організація документообігу установи, документування діяльност...
Збережено в:
| Дата: | 2010 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2010
|
| Назва видання: | Схід |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/22224 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Нормативне забезпечення діловодства в державних установах України 1920-1930 рр. / Н. Сальнікова // Схід. — 2010. — № 6 (106). — С. 93-97. — Бібліогр.: 31 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-22224 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-222242011-06-21T12:06:16Z Нормативне забезпечення діловодства в державних установах України 1920-1930 рр. Сальнікова, Н. Історія У статті висвітлено аналіз законодавчих актів і положень у сфері документаційного забезпечення організації діловодства в державних установах України 1920-1930-х років. Розглядаються побудова служб документаційного забезпечення управління, організація документообігу установи, документування діяльності органів управління. The analysis of legislative acts and regulations in the scope of documents supply at the public agencies of Ukraine in 1920 - 1930th has been presented. The establishment of agencies of documents providing, the organization of office workflow, the documenting of public agencies activities have been considered. 2010 Article Нормативне забезпечення діловодства в державних установах України 1920-1930 рр. / Н. Сальнікова // Схід. — 2010. — № 6 (106). — С. 93-97. — Бібліогр.: 31 назв. — укр. 1728-9343 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/22224 354.073.515(477) "1920/1930"(045) uk Схід Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історія Історія |
| spellingShingle |
Історія Історія Сальнікова, Н. Нормативне забезпечення діловодства в державних установах України 1920-1930 рр. Схід |
| description |
У статті висвітлено аналіз законодавчих актів і положень у сфері документаційного забезпечення організації діловодства в державних установах України 1920-1930-х років. Розглядаються побудова служб документаційного забезпечення управління, організація документообігу установи, документування діяльності органів управління. |
| format |
Article |
| author |
Сальнікова, Н. |
| author_facet |
Сальнікова, Н. |
| author_sort |
Сальнікова, Н. |
| title |
Нормативне забезпечення діловодства в державних установах України 1920-1930 рр. |
| title_short |
Нормативне забезпечення діловодства в державних установах України 1920-1930 рр. |
| title_full |
Нормативне забезпечення діловодства в державних установах України 1920-1930 рр. |
| title_fullStr |
Нормативне забезпечення діловодства в державних установах України 1920-1930 рр. |
| title_full_unstemmed |
Нормативне забезпечення діловодства в державних установах України 1920-1930 рр. |
| title_sort |
нормативне забезпечення діловодства в державних установах україни 1920-1930 рр. |
| publisher |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Історія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/22224 |
| citation_txt |
Нормативне забезпечення діловодства в державних установах України 1920-1930 рр. / Н. Сальнікова // Схід. — 2010. — № 6 (106). — С. 93-97. — Бібліогр.: 31 назв. — укр. |
| series |
Схід |
| work_keys_str_mv |
AT salʹníkovan normativnezabezpečennâdílovodstvavderžavnihustanovahukraíni19201930rr |
| first_indexed |
2025-07-02T22:07:15Z |
| last_indexed |
2025-07-02T22:07:15Z |
| _version_ |
1836574609741185024 |
| fulltext |
№ 6 (106) жовтень 2010 р.
ЕКОНОМІКА 93ІСТОРІЯ
УДК 354.073.515(477) "1920/1930"(045)
ÍÎÐÌÀÒÈÂÍÅ ÇÀÁÅÇÏÅ×ÅÍÍß Ä²ËÎÂÎÄÑÒÂÀ
 ÄÅÐÆÀÂÍÈÕ ÓÑÒÀÍÎÂÀÕ ÓÊÐÀ¯ÍÈ
1920-1930 ðð.
НАТАЛІЯ САЛЬНІКОВА,
пошукач кафедри документальних комунікацій
Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, м. Київ
У статті висвітлено аналіз законодавчих актів і положень у сфері документаційного за-
безпечення організації діловодства в державних установах України 1920-1930-х років. Роз-
глядаються побудова служб документаційного забезпечення управління, організація доку-
ментообігу установи, документування діяльності органів управління.
Ключові слова: нормативне забезпечення, діловодство, декрет, інструкція, постанова,
положення.
Постановка проблеми. Нормативне забезпечен-
ня організації діловодства як однієї з форм управлін-
ської діяльності завжди було в центрі уваги не лише
документознавців й архівістів, а й суспільства зага-
лом, оскільки організація діловодства належить до
функції забезпечення управлінської діяльності та не-
розривно пов'язана з організацією роботи управлінсь-
кого апарату в цілому. Розуміння сучасного стану орга-
нізації діловодства в Україні, його традиційних форм і
можливостей упровадження в ньому інновацій перед-
бачає науковий аналіз розвитку цієї сфери в попе-
редній історичний період. Це дозволить не лише про-
стежити завдання, окреслені тогочасними норматив-
ними документами, а й визначити позитивне й негатив-
не в досвіді, набутому у сфері діловодства в певний
період.
Аналіз досліджень і публікацій з теми. Історія
розвитку нормативного забезпечення організації діло-
водства в Україні недостатньо відображена в історіо-
графії. Питання нормативного забезпечення в різні
історичні періоди було предметом дослідження в пра-
цях ряду авторів, як правило, лише у зв'язку з розгля-
дом розвитку суміжних сфер практичної діяльності, пе-
редусім архівної справи, чи дослідженням історії діяль-
ності державних установ. Так, ряд відомостей про нор-
мативне забезпечення організації діловодства в Ук-
раїні радянської доби містять монографії з історії ар-
хівної справи О. Мітюкова, І. Матяш, публікації та на-
вчальні видання К. Мітяєва, М. Ілюшенко, М. Ларіна та
ін. У ряді статей українських радянських авторів роз-
глянуті окремі аспекти проблеми нормативного забез-
печення діловодства. Зокрема, це праці П. Злобіна,
М. Савченка, М. Місермана, Н. Гончарової, В. Прокоп-
чук та ін. Однак і досі відсутня праця, у якій би розгля-
далося питання нормативного регулювання організації
діловодства в Україні в 1920-1930-х роках. Це й зу-
мовлює необхідність аналізу означеної проблеми.
Отже, метою статті є аналіз нормативного забез-
печення організації діловодства в Україні у 1920-
1930-х роках, період, характерний закладенням основ
апарату управління, який потім функціонував більше
сімдесяти років.
Виклад основного матеріалу. Значний інтерес
для теми дослідження становлять постанови та роз-
порядження, видані в 1920-1930-х роках, із питань
організації діловодства в радянських установах. Го-
ловними джерелами для висвітлення заходів загаль-
нодержавного рівня з питань діловодства є також за-
конодавчі акти, опубліковані в "Собрании узаконений
и распоряжений рабочего и крестьянского правитель-
ства" [27], спеціальних збірниках законодавчих та ке-
рівних матеріалів [9, 17].
Першою спробою спрощення діловодства та пер-
шими пошуками нових його форм були проекти дек-
ретів, що активно видавалися в 1918-1919 рр. У зако-
нодавчих документах перших років радянської влади
знайшли відображення нові принципи діловодства,
його зв'язок із суміжними галузями знань, специфіка
періоду. Однак ці проекти не були доведені до законо-
давчого закріплення й у них не розкривалося багато
принципових питань організації діловодства.
Усі законодавчі акти початку 1920-х рр. можна умов-
но поділити на кілька груп: 1) акти про порядок роботи
радянських установ (зокрема законодавство про ком-
петенцію вищих органів влади, ВЦВК, місцевих органів
влади; постанови про право відомств самостійно ви-
рішувати питання внутрішньої організації та про впо-
рядкування звітності тощо); 2) акти про завдання діло-
водства - боротьбу з бюрократизмом, постанови "О
точном соблюдении законов", "О борьбе с областни-
чеством и канцелярской волокитой", декрет "Об уст-
ранении волокиты" та інші; 3) про демократизацію діло-
водства (декрети й постанови "Об уничтожении сосло-
вий и гражданских чинов", "О введении нового право-
писания", про ліквідування неписьменності, ведення
діловодства національними мовами тощо; 4) про кон-
кретні питання документування (форми бланків дер-
жавних установ, порядок виготовлення та користуван-
ня новими печатками, про економію паперу тощо).
Так, постанова РНК "О форме бланков государ-
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
94
№ 6 (106) жовтень 2010 р.
ЕКОНОМІКА
ственных учреждений" [23], прийнята 1918 р., визна-
чала обов'язкові реквізити бланка документів (із не-
значними змінами бланк тривалий час використовував-
ся в радянських установах). У грудні 1918 р. було прий-
нято постанову "О точном и быстром исполнении рас-
поряжений центральной власти и устранении канце-
лярской волокиты" [24]. Того ж року Нарадою з питань
спрощення діловодства в радянських установах було
підготовлено проект декрету "Об упрощении делопро-
изводства и переписки в советских учреждениях" [28].
1919 р. Робочою комісією Міжвідомчої наради,
створеної при Юрисконсульському відділі Наркомату
державного контролю було підготовлено проект дек-
рету "Положение о письмеводстве и деловодстве"
[15], метою якого було встановлення одноманітності
у веденні листування та скасування зайвих формаль-
ностей. Для збільшення оперативності в роботі та еко-
номії паперу Положення передбачало замінити листу-
вання телефонними переговорами та телефонограма-
ми, не створювати зайвих доповідей та статей, вилу-
чити супроводжувальні листи, не виготовляти копії.
Виключалися шаблонні канцелярські заключні фрази
та фрази ввічливості, документи пропонувалося скла-
дати коротко, використовуючи загальноприйняті ско-
рочення. Було обмежено кількість підписів (до двох),
для документів з однотипним текстом рекомендува-
лися типові тексти. Ураховуючи гостру нестачу папе-
ру, було рекомендовано користуватися меншим фор-
матом паперу (до 1/8 аркуша) та надсилати документи
без конвертів. У цілому положення характеризувало
лише найзагальніші форми ведення діловодства.
Постанова Наркомату державного контролю від
1919 р. "О центральном Бюро жалоб и заявлений при
НК РКИ" [21] та постанова "О местных отделениях
Центрального Бюро жалоб и заявлений" [22] визнача-
ли порядок прийому письмових та усних скарг і заяв
та порядок роботи з ними. Циркулярна постанова Пре-
зидіуму ВЦВК "О порядке подачи жалоб и заявлений"
(1921) [31] не лише визначала порядок розгляду скарг,
а й конкретний термін їх розгляду.
Особливе значення мали декрети "О реорганиза-
ции и централизации архивного дела (1918), "О цент-
рализации библиотечного дела", на основі яких було
встановлено тісний зв'язок діловодства з архівною та
бібліотечною справами (десяткова класифікація, карт-
кова реєстрація) [29].
У 1918-1921 рр. ВРНГ були підготовлені та видані
три випуски "Сборника декретов и постановлений по
народному хозяйству", до яких увійшли документи
організаційно-розпорядчого характеру, зокрема поло-
ження про відділи та главки, інструкції, постанови Пре-
зидіуму. Тривалий час це було найповнішим система-
тизованим виданням документів ВРНГ [4].
У декретах Всеросійського центрального вико-
навчого комітету (ВЦВК) та Ради народних комісарів
"О порядке пользования печатями с государственным
гербом" [6] від 1922 р. та зі змінами та доповненнями
"Об изменении постановления о праве пользования
печатями с государственным гербом" [5] зазначалися
установи та організації, що отримували право корис-
туватися гербовими печатками, а також порядок ви-
готовлення печаток та обліку їх виготовлення в гра-
верних майстернях.
На початку 1920-х рр. виходять також перші збірни-
ки документів неоперативного призначення, що місти-
ли протоколи колегіальних органів радянських та про-
фесійних організацій [19].
Оскільки НК РСІ велику увагу звертала на органі-
зацію роботи наркомату, зразкову постановку діловод-
ства, то вже 15 жовтня 1923 року була прийнята спеці-
альна постанова "Про впорядкування й спрощення
діловодства в наркоматі". За цією постановою окремі
діловодства у відділах були скасовані, усі справи зо-
середжувалися в канцелярії загального відділу, було
створене друкарське бюро, уведені стінні покажчики
[10]. З 1 січня 1924 р. у наркоматі була введена карт-
кова система діловодства. Колегія НК РСІ установи-
ла суворий контроль за виконанням прийнятих рішень.
У постановах, які приймалися, обов'язково фіксува-
лися виконавці й терміни виконання, установлювався
спеціальний контроль за виконанням постанов колегії.
У середині 1920-х рр. і на початку 1930-х було ви-
дано ряд урядових актів, що торкалися порядку до-
кументування, форм документів, окремих питань діло-
водства [11-14]. У цей же період було здійснено ряд
заходів із переведення діловодства державних орга-
нів у республіках місцевими мовами. Це, зокрема, такі
акти, як декрет ВЦВК від 14 квітня 1924 р. "О мерах
по переводу делопроизводства государственных
органов в национальных областях и республиках на
местные языки" [7], декрет ВЦВК від 22 грудня 1924 р.
"О переводе делопроизводства на соответствую-
щие языки в автономных республиках и областях"
та інші [8].
Ідея введення певних правил оформлення доку-
ментів знайшла своє втілення в різних посібниках, ке-
рівництвах, правилах, інструкціях із діловодства,
стандартах різних відомств. Такими документами,
зокрема, були "Инструкция для Губстатбюро при со-
ставлении отчетности губернских экономических со-
вещаний" ЦСУ РСФСР (1921) [3] та "Инструкция к де-
лопроизводству и отчетности по перераспределению
излишнего спроса и предложения труда между биржа-
ми труда" НК освіти РСФСР, відділу ринку праці [3]. У
цих інструкціях були представлені форми звітності та
визначено порядок заповнення кожної з них. 14 черв-
ня 1924 р. було видано Наказ Голови ВРНГ № 401, у
якому визначалося оформлення вихідних документів
[3]. При їх складанні під датою та вихідним номером
вимагалося повністю писати назву адресата та його
точну адресу, а також зазначати, на який номер даєть-
ся відповідь і який вхідний номер установи закри-
вається.
Питання оформлення документів розкриті й у "Про-
екте построения делопроизводства" ВСНХ СРСР
(1924) [3], узгодженому з НК РСІ і детально проаналі-
зованому І. Ю. Петкевичем у праці "Реорганизация
делопроизводства в наркомате ВСНХ СССР" [18]. У
проекті робота з документами розглядається з точки
зору наукової організації праці, тому саме на органі-
зації роботи з документами зосереджена головна ува-
га. Окремі положення торкаються питань оформлен-
ня документів. В особливу групу виокремлено внут-
рішнє листування, до якого віднесені доповідна та
службова записки тощо, подані окремі вказівки з їх
оформлення. Так, у лівому верхньому куті чистого ар-
куша паперу пишеться назва документа, нижче - кому
від кого, праворуч - номери кімнат [3].
1924 р. була видана "Инструкция по делопроизвод-
ству учреждений финансового контроля", що встанов-
лювала головні вимоги до оформлення "вихідних па-
перів" [3]. "Вихідний папір" повинен був мати штамп
установи, час відправлення, вихідний номер, короткий
зміст, у разі необхідності - посилання на номер, кількість
додатків, підпис. В інструкції вказувалося, яка поса-
дова особа які папери підписує, регламентувалися
вимоги до "паперів документального характеру" -
актів, звітів, доповідей тощо.
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 6 (106) жовтень 2010 р.
ЕКОНОМІКА 95
Жорсткі вимоги до резолюції визначені в "Инструк-
ции по общему делопроизводству административных
отделов - краевых, областных, губернских исполни-
тельных комитетов и подведомственных им органов"
(1927) [14].
У подальших інструкціях з діловодства та працях
окремих авторів з певними змінами та доповненнями
було подано порядок оформлення листів на бланках,
указані їх складові, короткі рекомендації з оформлен-
ня кожного з них. Відзначено також, що внутрішнє лис-
тування повинно оформлюватися на чистих аркушах
паперу [30].
На відміну від попередніх, першою інструкцією,
рекомендованою всім установам, незалежно від їх
приналежності, була інструкція Н. А. Семенова "Де-
лопроизводство. Основные положения и инструкция
для государственных и общественных учреждений"
[26], видана 1926 р. та ухвалена НК РСІ РСФСР. У цій
інструкції визначено порядок складання та зберігання
документів, походження, виконання та контролю ви-
конання, а також особливості ведення діловодства з
особового складу. В інструкції вирішувалося, хоча й не
зовсім послідовно, питання оформлення документів
на бланках. На відміну від інших, у цій інструкції не лише
названі складові документа, а й указано їх розташу-
вання та розміри. Вимоги до оформлення документів,
установлені в інструкції, згодом були використані з
певними уточненнями в ряді інших відомчих інструкцій.
На початку 1930-х рр. було опубліковано "Збірник
узаконень і розпоряджень робітничо-селянської інс-
пекції уряду УРСР за 1918-1932 рр.". Законодавчі
акти, опубліковані в "Збірнику…", є важливим джере-
лом для висвітлення загальнодержавних заходів із
питань діловодства.
У 1930-ті рр. вийшло декілька постанов уряду про
ведення діловодства в сільських Радах, які визнача-
ли форми обліку та первинної документації, що велася
в сільських Радах, та порядок відповідальності за
ведення діловодства [25].
Нормативним забезпеченням архівної частини
діловодства в досліджуваний період займався також
й Укрцентрархів, головне завдання якого полягало в
установленні такого порядку ведення архіву, який би
гарантував збереженість і цілісність діловодних ма-
теріалів у самій установі, а також передання їх у на-
лежному порядку до архівосховищ архівних органів.
Це загальне керівництво передбачало лише встанов-
лення загальних правил, що забезпечували б інтереси
архівних органів, і тому надавали певну свободу уста-
новам у веденні ними архівної частини [1, арк. 107].
Отже, 1 жовтня 1924 року Укрцентрархівом УСРР
була прийнята "Інструкція про ведення архівної части-
ни в державних, громадських і кооперативних устано-
вах УСРР" [1, арк. 88], згідно з якою в архіві установи
мали зберігатися всі діловодні матеріали, тобто будь-
яке листування, накази, протоколи, положення, крес-
лення, плани, діаграми, бухгалтерські документи та
книги, офіційні видання тощо, систематизовані певним
чином. В установі повинен був бути єдиний архів. Усі
діловодні матеріали в міру їх використання повинні
були здаватися до архіву установи. В установах, де
заведена карткова система діловодства, разом із
діловодними матеріалами до архіву мали здаватися
й відповідні їм картки, як вхідні, так і вихідні. Здавання
повинно було відбуватися за встановленими книгами,
які знаходилися у віданні архіваріуса. В установах, де
діяла журнальна система, діловодні матеріали повинні
були здаватися за приймально-здавальними описами
[1, арк. 88].
17 лютого 1926 року Укрцентрархів, ґрунтуючись
на Постанові ВУЦВК та РНК від 16 грудня 1925 року
"Про Єдиний державний архівний фонд" і враховуючи
наявний досвід, видав "Положення про архівну части-
ну діловодства в урядових і громадських установах
УСРР", згідно з яким архівні частини діловодства по-
винні були відати всіма діловодними матеріалами ус-
танови, термін зберігання яких не перевищує 5 років,
а також старими архівними матеріалами Єдиного дер-
жавного архівного фонду, переданими цій установі
Укрцентрархівом за певний період у тимчасове кори-
стування [20].
Усі закінчені діловодні матеріали, що надходили до
архівної частини діловодства цієї установи, мали пе-
редаватися до архівосховищ Укрцентрархіву. Усі ма-
теріали, що зберігалися в установі, повинні були пере-
бувати під постійним контролем та на обліку Укрцентр-
архіву, для чого велися особливі описи цих матеріалів,
а представники Укрцентрархіву періодично мали пе-
ревіряти цілісність цих справ та правильність їх збе-
рігання. Уся робота в архівних частинах діловодства
установ повинна здійснюватися під керівництвом Ук-
рцентрархіву на підставі відповідних розпоряджень та
інструкцій [20].
1927 року Центральне архівне управління УСРР
розробило проект "Інструкції про складання переліків
матеріалів із строками їх переховування" [2, арк. 149-
150], у якій здійснено спробу викласти головні вимоги
до складання переліків. У проекті інструкції, зокрема,
зазначено, що кожна центральна установа має скла-
дати перелік архівних матеріалів не лише для свого
апарату, а й для всіх підпорядкованих їй установ. У разі
відсутності в центральній установі повних відомостей
про форми діловодства таких установ вона може до-
ручити, за погодженням з ЦАУ УСРР, опрацювання
цього питання кільком типовим установам по кожній
групі для складання загального переліку.
Ураховуючи накопичений досвід та відгуки спе-
ціалістів про стан архівної справи в УСРР, 1930 року
була видана нова редакція "Інструкції про ведення
архівної частини в державних, громадських і коопера-
тивних установах УСРР" [16]. Недоліки попередньої
інструкції 1926 року були пов'язані з недосконалістю
закону про ЄДАФ і не охоплювали своїми технічними
нормами дедалі поглиблювані процеси роботи над
упорядкуванням архівів установ. Зміни в новій інст-
рукції були пов'язані з вимогою впорядковування лише
цінних із наукового та практичного погляду матеріалів.
Матеріали, які такого значення не мали, могли збері-
гатися в реєстраторах, швидкозшивачах. Якщо ці ма-
теріали були зовсім не скріплені, то вони мали підши-
ватися лише "на прокол". Те саме стосувалося й ма-
теріалів, які мали тривале довідкове значення, наприк-
лад, особові справи працівників, студентські справи
тощо. Крім того, усі такі матеріали під час зберігання
не нумеруються й описуються за скороченим описом,
їх утилізація за новими правилами мала здійснюва-
тися за переліком на архівні матеріали з термінами
зберігання, чого попередня інструкція не визначала.
Нові правила вперше детально визначили порядок
передання утилізованих матеріалів на паперові фаб-
рики, а також точно визначили групи друкованих ви-
дань, які необхідно передавати до архівних органів
нарівні з архівними матеріалами. Ці правила поши-
рювалися на архіви всіх центральних, міських, міжрай-
онних та районних установ. Не охоплювалися ними
лише установи сільські (сільради, сільські школи і
лікарні тощо), для яких повинні були бути видані ЦАУ
спеціальні правила [16].
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
96
№ 6 (106) жовтень 2010 р.
ЕКОНОМІКА
Важливим заходом, спрямованим на налагоджен-
ня архівної справи в установах, була постанова ЦАУ
1930 року про обов'язки завідувачів та архівістів уря-
дових архівів. Ця постанова стала вихідною точкою
для створення міцної правової бази для архівних пра-
цівників установ та їхніх архівів як окремих структур-
но-оперативних одиниць. Постанова цілком категорич-
но забороняла надалі практику навантаження архі-
вістів рядом дрібних доручень і робіт, зокрема відан-
ням канцелярським приладдям, експедиюванням по-
шти тощо, що призводило до того, що архіви установ
перебували в занепаді й безладі. Одним із негативних
явищ у практиці впорядкування архівів в установах
було те, що закінчені матеріали передавалися з діло-
водства до архіву невпорядкованими й на архівістів
таким чином покладалося завдання розбирання цих
матеріалів, тоді як їх значно легше було впорядкувати
в діловодстві, особливо за обмеженої кількості пра-
цівників, які працювали в архіві. Постанова надавала
архівістам право вимагати від оперативних частин
установи передавати матеріали до архіву в упоряд-
кованому вигляді [16].
Висновки
Таким чином, усі законодавчі акти початку 1920-х рр.
можна умовно поділити на кілька груп: 1) акти про по-
рядок роботи радянських установ (зокрема законо-
давство про компетенцію вищих органів влади, ВЦВК,
місцевих органів влади; постанови про право відомств
самостійно вирішувати питання внутрішньої організації
та про впорядкування звітності тощо); 2) акти про зав-
дання діловодства; 3) про демократизацію діловод-
ства; 4) про конкретні питання документування.
Здійснений аналіз законодавчих актів 1920-1930-х
років свідчить про тісний зв'язок удосконалення дер-
жавного апарату та діловодства, розкриває специфі-
ку досліджуваного періоду. Радянським законодав-
ством було закріплено принципи оперативності та за-
гальнокультурного підходу до діловодства, визначе-
но нове значення традиційних елементів оформлення
документації тощо. Разом із тим, слід зазначити, що
дослідження діловодства як об'єкта нормативного та
науково-методичного забезпечення в історичному ас-
пекті має здійснюватися на основі аналізу теоретич-
них засад реалізації його технологічних процесів.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Центральний державний архів вищих органів влади та уп-
равління (ЦДАВО) України. - Ф. 14. - Оп. 1. - Спр. 150. - 120 арк.
2. ЦДАВО України. - Ф. 14. - Оп. 1. - Cпр. 449. - 237 арк.
3. Бельдова М. В. Регламентация правил оформления доку-
ментов в 20-30-е годы / М. В. Бельдова, Л. К. Рябцева // Разви-
тие советского документоведения (1917-1981 гг.) : сб. науч. тр. -
М., 1983. - С. 64-79.
4. Борисова Л. В. Делопроизводственные документы со-
ветской эпохи: историография и источниковедение (20-80-е годы)
/ Л. В. Борисова // Отечественные архивы. - 1994. - № 2. -
С. 19-29.
5. Об изменении постановления о праве пользования печа-
тями с государственным гербом : Декрет ВЦИК и СНК // СУ
РСФСР. - 1922. - № 79. - Ст. 987.
6. О порядке пользования печатями с государственным гер-
бом : Декрет ВЦИК и СНК РСФСР от 6 июля 1922 г. // СУ РСФСР.
- 1922. - № 44. - Ст. 532.
7. О мерах по переводу делопроизводства государственных
органов в национальных областях и республиках на местные язы-
ки : Декрет ВЦИК от 14 апр. 1924 г. // СУ РСФСР. - 1924. - № 41.
- Ст. 391.
8. О переводе делопроизводства на соответствующие язы-
ки в автономных республиках и областях : Декрет ВЦИК от 22
дек. 1924 г. // СУ РСФСР. - 1925. - № 3. - Ст. 20.
9. Збірник узаконень і розпоряджень робітничо-селянського
уряду УРСР за 1918-1932 рр. - К., 1933.
10. Иконников С. Н. Организация и деятельность РКИ в 1920-
1925 гг. / С. Н. Иконников. - К., 1960. - 215 с.
11. Инструкция по ведению, систематизации и хранению на-
учной и деловой документации (делопроизводства) в учрежде-
ниях Академии наук СССР. - М. ; Л., 1938.
12. Инструкция по делопроизводству в местных партийных
организациях. - М., 1928.
13. Инструкция по делопроизводству в наркомфинах АССР,
краевых и областных финансовых отделах. - М., 1938.
14. Инструкция по общему делопроизводству администра-
тивных отделов - краевых, областных и губернских исполнитель-
ных комитетов и подведомственных им органов. - М., 1927.
15. История делопроизводства в СССР / [под ред. Я. З. Лив-
шица, В. А. Цикулина]. - М. : МГИАИ, 1974.
16. Інструкція про ведення архівної частини в державних,
громадських і кооперативних установах УСРР // Збірник узако-
нень УСРР. - 1930. - № 7. - С. 4-7.
17. Основные директивы по рационализации учреждений /
[сост. В. И. Мейльман]. - М. ; Л. : Техника управления, 1930. -
100 с.
18. Петкевич И. Ю. Реорганизация делопроизводства в нар-
комате ВСНХ СССР / И. Ю. Петкевич // Система и организация. -
1924. - № 7.
19. Петроградский Совет рабочих и солдатских депутатов :
Протоколы заседаний исполнительного комитета и бюро ЦК. -
М. ; Л., 1925.
20. Положення про архівну частину діловодства в урядових
і громадських установах УСРР // Збірник узаконень УСРР. - 1926.
- № 7. - С. 15-18.
21. О центральном Бюро жалоб и заявлений при НК РКИ :
Постановление НГК от 12 мая 1919 г. // СУ РСФСР. - 1919. -
№ 23. - Ст. 271.
22. О местных отделениях Центрального Бюро жалоб и за-
явлений : Постановление НГК от 14 мая 1919 г. // СУ РСФСР. -
1919. - № 23. - Ст. 272.
23. О форме бланков государственных учреждений : Поста-
новление СНК от 2 марта 1918 г. // СУ РСФСР. - 1918. - № 29. -
Ст. 309.
24. О точном и быстром исполнении распоряжений централь-
ной власти и устранении канцелярской волокиты : Постановле-
ние Совета рабочей и крестьянской обороны от 8 дек. 1918 г. //
СУ РСФСР. - 1918. - № 93. - Ст. 929.
25. Об улучшении постановки учёта, отчётности и делопро-
изводства в сельсоветах : Постановление ЦИК и СНК СССР от
10 июня 1935 г. // СУ СРФСР. - 1935. - № 33. - Ст. 278.
26. Семенов Н. А. Делопроизводство. Основные положения
и инструкция для государственных и общественных учрежде-
ний / Н. А. Семенов. - М. ; Л., 1926.
27. Собрание законов и распоряжений Рабоче-крестьянско-
го правительства СССР. - 1925. - № 48. - 344 с.
28. Тамм И. Е. Первые страницы советского делопроизвод-
ства (с публикацией документов) / И. Е. Тамм // Советские архи-
вы. - 1968. - № 6. - С. 99-103.
29. Тамм И. Е. Становление советского государственного де-
лопроизводства (1917-1923 гг.) : автореф. дис. на соискание уч.
степени канд. ист. наук / И. Е. Тамм. - М., 1975. - 28 с.
30. Фрадкин М. З. Деловые письма (техника составления) /
М. З. Фрадкин. - М., 1929.
31. О порядке подачи жалоб и заявлений : Циркулярное По-
становление Президиума ВЦИК от 30 июня 1921 г. // СУ РСФСР.
- 1921. - № 49. - Ст. 254.
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 6 (106) жовтень 2010 р.
ЕКОНОМІКА 97
N. Salnikova
THE NORMATIVE PROVIDING OF OFFICE WORK AT THE PUBLIC AGENCIES
OF UKRAINE IN 1920-1930th
The analysis of legislative acts and regulations in the scope of documents supply at the public agencies of Ukraine in 1920 -
1930th has been presented. The establishment of agencies of documents providing, the organization of office workflow, the
documenting of public agencies activities have been considered.
Key words: normative providing, office work, decree, regulation, resolution, act.
© Н. Сальнікова
Надійшла до редакції 30.09.2010
ІСТОРІЯ
УДК 342. 53: 94 (477) (436. 1) ,,1907 / 1911"
IJßËÜͲÑÒÜ ÓÊÐÀ¯ÍÑÜÊί ÏÀÐËÀÌÅÍÒÑÜÊί
ÐÅÏÐÅÇÅÍÒÀÖ²¯ Ó Â²ÄͲ 1907-1911 ðð.
ДМИТРО ФУТУЛУЙЧУК,
кандидат історичних наук, доцент кафедри історії держави і права
Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету
внутрішніх справ, м. Івано-Франківськ
У статті проаналізовані підсумки парламентської виборчої кампанії 1907 р. в Галичині,
форми й методи боротьби в парламенті впродовж 1907-1911 рр. Автор наголошує, що в
окресленій каденції українське парламентське представництво у Відні вперше було таке
чисельне за весь період роботи в Австрії, а його політична діяльність, незважаючи на різні
перешкоди, - найактивнішою. Статтею автор намагається привернути увагу до більш ре-
тельного дослідження проблеми становлення українського парламентаризму.
Ключові слова: український парламентаризм, Галичина, Відень, ХХ століття.
Постановка проблеми. В історичній науці давно
назріла потреба комплексно дослідити національно-
політичний рух у Галичині як складову частину україн-
ського національного відродження ХХ ст. Останні роки
ХІХ - початок ХХ ст. ознаменувався посиленням по-
літизації національного руху в краї, що проявлялося у
виникненні політичних партій, боротьбі за виборчу ре-
форму, активізації діяльності послів до галицького сей-
му та віденського парламенту. Однак якщо першим на-
званим процесам дослідниками приділено достатньо
уваги, то парламентська діяльність українських пар-
ламентаріїв ще дуже слабо досліджена. Актуальність
окресленої проблеми підсилюється й тією обставиною,
що нині Україна переживає непростий процес станов-
лення власного парламентаризму, а отже, вивчення
досвіду політичної діяльності українських послів у мину-
лому має певне практичне значення сьогодні.
Аналіз досліджень і публікацій. Важливим дже-
релом для дослідження є матеріали газети ,,Діло", де
друкувались цілі промови українських послів на сесі-
ях парламенту. Окрім промов, газета друкувала депу-
татські запити (інтерпеляції), а також критичний мате-
ріал щодо діяльності в парламенті. Особливо важли-
вими є спогади самих послів, зокрема о. Т. Война-
ровського, К. Левицького та Л. Цегельського [1]. Се-
ред праць української історіографії, які тільки част-
ково висвітлюють діяльність українських послів, ви-
діляється праця М. Кугутяка, який, досліджуючи на-
ціонально-політичний рух у Галичині, тільки побіжно
торкається цього питання, а також робота О. Сухо-
го, яка першою була присвячена діяльності українсь-
ких послів у зазначений період. Автор наголошує, що
посли користувались великою підтримкою українсь-
кого населення, котре не завжди бачило різницю в
політичних програмах, а розглядало своїх обранців
як борців ,,за народну справу" [2, с. 128]. Однак зага-
лом наведена тематика в українській історіографії
майже не розроблена.
Зважаючи на те, що на початку ХХ ст. боротьба за
виборчу реформу в Галичині особливо активізувалась,
а в 1907 р. був прийнятий новий виборчий закон, який
значною мірою розпочав новий етап у діяльності ук-
раїнських послів у Віденському парламенті, ми стави-
мо за мету проаналізувати хід і підсумки виборчих кам-
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|