Колісно-гусеничні танки середини 20-х - середини 30-х рр. ХХ ст.: помилкова ідея чи невдала реалізація?
На підставі дослідження історичних документів та вивчення наукових праць висвітлюється історія створення колісно-гусеничних танків, їх конструкції, виробництва та бойового застосування. Значна увага приділяється працям військових теоретиків зарубіжних країн, а також причинам невдалої реалізації іде...
Збережено в:
| Дата: | 2010 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2010
|
| Назва видання: | Схід |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/22233 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Колісно-гусеничні танки середини 20-х - середини 30-х рр. ХХ ст.: помилкова ідея чи невдала реалізація? / О. Юрчук // Схід. — 2010. — № 6 (106). — С. 100-103. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-22233 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-222332011-06-21T12:06:37Z Колісно-гусеничні танки середини 20-х - середини 30-х рр. ХХ ст.: помилкова ідея чи невдала реалізація? Юрчук, О. Історія На підставі дослідження історичних документів та вивчення наукових праць висвітлюється історія створення колісно-гусеничних танків, їх конструкції, виробництва та бойового застосування. Значна увага приділяється працям військових теоретиків зарубіжних країн, а також причинам невдалої реалізації ідеї колісно-гусеничних машин та їх використання. The article deals with the question, covers the history of foundation wheeled-caterpillar tanks, their construction, production and battle application, in the article. The attention is defined to military theorists of the foreign states, and also the reasons of unsuccessful realization of ideas of wheeled-caterpillar machines that their applications. 2010 Article Колісно-гусеничні танки середини 20-х - середини 30-х рр. ХХ ст.: помилкова ідея чи невдала реалізація? / О. Юрчук // Схід. — 2010. — № 6 (106). — С. 100-103. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 1728-9343 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/22233 94:358. 119 uk Схід Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історія Історія |
| spellingShingle |
Історія Історія Юрчук, О. Колісно-гусеничні танки середини 20-х - середини 30-х рр. ХХ ст.: помилкова ідея чи невдала реалізація? Схід |
| description |
На підставі дослідження історичних документів та вивчення наукових праць висвітлюється
історія створення колісно-гусеничних танків, їх конструкції, виробництва та бойового застосування. Значна увага приділяється працям військових теоретиків зарубіжних країн, а також причинам невдалої реалізації ідеї колісно-гусеничних машин та їх використання. |
| format |
Article |
| author |
Юрчук, О. |
| author_facet |
Юрчук, О. |
| author_sort |
Юрчук, О. |
| title |
Колісно-гусеничні танки середини 20-х - середини 30-х рр. ХХ ст.: помилкова ідея чи невдала реалізація? |
| title_short |
Колісно-гусеничні танки середини 20-х - середини 30-х рр. ХХ ст.: помилкова ідея чи невдала реалізація? |
| title_full |
Колісно-гусеничні танки середини 20-х - середини 30-х рр. ХХ ст.: помилкова ідея чи невдала реалізація? |
| title_fullStr |
Колісно-гусеничні танки середини 20-х - середини 30-х рр. ХХ ст.: помилкова ідея чи невдала реалізація? |
| title_full_unstemmed |
Колісно-гусеничні танки середини 20-х - середини 30-х рр. ХХ ст.: помилкова ідея чи невдала реалізація? |
| title_sort |
колісно-гусеничні танки середини 20-х - середини 30-х рр. хх ст.: помилкова ідея чи невдала реалізація? |
| publisher |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Історія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/22233 |
| citation_txt |
Колісно-гусеничні танки середини 20-х - середини 30-х рр. ХХ ст.: помилкова ідея чи невдала реалізація? / О. Юрчук // Схід. — 2010. — № 6 (106). — С. 100-103. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| series |
Схід |
| work_keys_str_mv |
AT ûrčuko kolísnoguseničnítankiseredini20hseredini30hrrhhstpomilkovaídeâčinevdalarealízacíâ |
| first_indexed |
2025-07-02T22:07:43Z |
| last_indexed |
2025-07-02T22:07:43Z |
| _version_ |
1836574640186589184 |
| fulltext |
100
№ 6 (106) жовтень 2010 р.
ЕКОНОМІКА
УДК 94:358. 119
ÊÎ˲ÑÍÎ-ÃÓÑÅÍÈ×Ͳ ÒÀÍÊÈ
ÑÅÐÅÄÈÍÈ 20-õ - ÑÅÐÅÄÈÍÈ 30-õ ðð. ÕÕ ñò.:
ÏÎÌÈËÊÎÂÀ ²ÄÅß ×È ÍÅÂÄÀËÀ ÐÅÀ˲ÇÀÖ²ß?
ОЛЕКСАНДР ЮРЧУК,
начальник відділу особового складу та стройового
Львівської Академії сухопутних військ
На підставі дослідження історичних документів та вивчення наукових праць висвітлюється
історія створення колісно-гусеничних танків, їх конструкції, виробництва та бойового засто-
сування. Значна увага приділяється працям військових теоретиків зарубіжних країн, а та-
кож причинам невдалої реалізації ідеї колісно-гусеничних машин та їх використання.
Ключові слова: танк, колісно-гусеничні машини, конструктори, військові теоретики, Пер-
ша світова війна.
Постановка проблеми. На давно забуті проекти
колісно-гусеничних танків, які були популярними серед
конструкторів 20-30-х років ХХ ст., звернув увагу
В. Суворов. На його думку, масовий випуск колісно-гу-
сеничних танків (які він назвав автострадними) був ча-
стиною сталінського плану "бліцкригу по Європі" [1]. Він
виходив із того, що при практичному бездоріжжі на
тодішній території СРСР колісні машини не були по-
трібними, тоді як у Європі з її автострадами маси танків,
скинувши гусениці, могли швидко пересуватися, займа-
ючи величезні території [2]. Разом із тим, колісно-гусе-
ничні танки розробляли практично всі країни (навіть
Польща в 1926-1927 рр. та Швеція). До сьогодні не була
дана оцінка такому виду машин. Що це було: помилко-
ва ідея чи просто недосконале конструктивне рішення
загалом правильної ідеї? Отже, видається доцільним
детальніше розглянути історію розробок колісно-гусе-
ничних машин та їх використання.
Аналіз попередніх досліджень і публікацій.
Треба відзначити, що досі питання проектування ко-
лісно-гусеничних танків не було предметом спеціаль-
ного дослідження. Побіжно цього питання торкались
Ф. Хейгл [4], Л. Дютиль [5], Ф. Кохенгаузен [9], А. Бист-
ров [10], В. Вознюк, П. Шапов [11], І. Желтов, І. Павлов,
М. Павлов [12], П. Ротмістров [11]. Назріла необхідність
комплексного дослідження військової історії, зокрема
виникнення, створення, розвитку й організації та бойо-
вого застосування бронетанків.
Метою цього дослідження є висвітлення історії
колісно-гусеничних танків, їх конструкції, виробницт-
ва та бойового застосування середини 20-х - сере-
дини 30-х років ХХ ст.
Виклад основного матеріалу. Ідея колісно-гу-
сеничних машин виникла як реакція на проблеми ма-
лого запасу ходу (100-200 км) і слабкість гусениць.
Проблема гусениць зрештою була вирішена, і конст-
рукторам удалося отримати більш-менш прийнятні
варіанти. Малий запас ходу змусив конструкторів пра-
цювати над варіантами переміщення бойових машин.
Вони мали транспортуватися залізницею, а де її не
було - на спеціальних колісних транспортерах. Запа-
су ходу вистачало на перебування машини на полі
бою. Навіть щоб увести машину в глибокий прорив,
потрібно було транспортувати її до місця введення.
Усе це створювало додаткові труднощі. Ці труднощі
можна було вирішити лише одним способом - розро-
бити проекти машин, які б могли в транспортному
положенні користуватися колесами, а в бойовому -
переходити на гусениці. Причому цей перехід бажа-
но було робити без виходу екіпажу й додаткового ус-
таткування. Запас ходу сучасних танків - 400-500 км
[3]. Їх і далі на великі відстані транспортують заліз-
ничним чи іншими видами транспорту.
Під час Першої світової війни розробку й випуск
танків налагодили Англія, Франція та Німеччина.
У США та Італії з'явилися лише перші дослідні зразки.
У 1920 р. почалася розробка й випуск танків у Росії, у
1921 р. - у Швеції, 1925 р. - у Чехословаччині, 1927 р. -
у Японії, 1930 р. - у Польщі, 1938 р. - в Угорщині.
Після Першої світової війни майже в усіх назва-
них країнах, крім Німеччини (де, за умовами Вер-
сальського миру, було заборонено розробляти й ви-
пускати танки), почалися пошуки оптимальних машин,
які відповідали б вимогам військових. Це був період
висунення оригінальних ідей, дослідних зразків і жор-
стоких баталій у військовій літературі, де прихильни-
ки механізації й моторизації сперечалися з піхотин-
цями та кавалеристами, які й далі займали крісла у
високих штабах.
Більшість військових теоретиків (Фуллер, Ліддел-
Гарт, Мартель, Еймансберґер) відстоювали необ-
хідність мати танки двох типів: швидкохідний, із вели-
ким запасом ходу (для розвитку успіху після прориву
оборони), та з меншою швидкістю і меншим запасом
ходу, але з більшою товщиною броні, призначений для
прориву оборони у взаємодії із піхотою. Слава легко-
го французького танка FT-17 привела до того, що в
першому напрямку успіхи були більш значні.
Теоретики та практики-експлуатаційники вимагали
конструювання надійніших машин із більш витривали-
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 6 (106) жовтень 2010 р.
ЕКОНОМІКА 101
ми гусеницями та більшим запасом ходу. Уже в 1921 р.
англійська фірма "Віккерс" випустила танк масою
10 т, швидкістю 32 км/год, запасом ходу 160 км, озбро-
єний 47 мм гарматою та кулеметом [4]. Ця вдала кон-
струкція швидко стала зразком для наслідування. Інша
фірма - "Карден Ллойд" у 1926 р. випустила легкий
танк підтримки піхоти й розпочала випуск кулеметних
танкеток та гусеничних артилерійських транспортерів.
Вони також мали запас ходу 150-160 км. Почалися
дискусії між конструкторами фірми "Віккерс-Армст-
ронг": якими повинні бути опорні котки легких машин -
великого чи малого діаметра? Котки великого діамет-
ра зменшували опір руху й створювали менші шуми,
котки меншого діаметра забезпечували гнучкість
підвіски й були менш вразливі для вогню противника.
Оптимальна конструкція знайшла відображення в тан-
ку "Віккерс-Карден-Ллойд" зразка 1933 р. Він мав масу
3,8 т, швидкість 48 км/год, броню - 7-9 мм, запас ходу -
150 км [5].
Проблема запасу ходу й транспортування танків,
особливо більш важких танків прориву, залишалася
відкритою. Транспортування їх спеціальними трейлера-
ми вимагало додаткових ресурсів, які перевищували
всі "економії" конструкторів в інших напрямках. Фірма
"Віккерс" першою розпочала розробку й випуск коліс-
но-гусеничних танків. Кращим із розроблених нею
зразків була конструкція 1927 р., у якій одночасно
піднімалися гусениці й опускалися колеса. Цей танк
мав масу 7,8 т, двигун потужністю 135 к. с., швидкість
на колесах 72 км/год і на гусеницях - 24 км/год, запас
ходу відповідно на колесах і гусеницях - 300/140 км, бро-
ня - 12 мм, озброєння - два кулемети, екіпаж - 3 ос. [5].
Французи також серйозно зайнялися розробками
моделей колісно-гусеничних машин. Тут попереду була
фірма "Сен-Шамон". Але її кращі легкі колісно-гусе-
ничні танки моделей М21 та М28 масою відповідно 3,5
та 8,6 т зі швидкістю 28 км/год на колесах та 6 км/год
на гусеницях [5] явно поступалися англійським.
Німецькі конструктори з 1921 р. працювали у Швеції,
з 1922 р. - у Росії. Швеція вже в 1921 р. розпочала
виготовлення танка моделі М21. Шведські конструк-
тори незабаром досягли значних результатів. У 1929 р.
вийшла модель "Ландверк 5", яка в удосконаленому
вигляді як "Ландверк 30" або Lа30 з 1931 р. почала
випускатися серійно й поставлятися в інші країни
Скандинавії та Прибалтики. Танк Lа30 мав масу 11,5 т,
двигун потужністю 150 к. с., швидкість на колесах -
65 км/год, на гусеницях - 40 км/год, запас ходу - 300 км,
броня - 14 мм, озброєння - гармата 37 мм і 2 кулеме-
ти, екіпаж - 4 ос. [5]. Для свого часу це була краща у
світі модель.
У 1933 р. шведи випустили полегшений (7,5 т) ва-
ріант цього танка зі швидкістю відповідно 75 км/год
та 35 км/год. Ця модель отримала назву Lа80. У се-
рію вона пішла з 1938 р. [5].
Над проблемами колісно-гусеничних танків бага-
то працювали чехословацькі конструктори. Чеські за-
води "Шкода" розпочали виготовлення танків у 1925 р.
Але перший легкий колісно-гусеничний танк чеської
конструкції КН-50 був сконструйований у 1924 р. Це
була машина масою 6,8 т із двигуном потужністю
50 к. с. На озброєнні танк мав гармату 37 мм та куле-
мет 7,92 мм. Екіпаж - 2 особи. Однак перехід із гусе-
ниць на колеса займав 10-15 хв та потребував зас-
тосування спеціальної підставки. Цей танк у 1926-
1930 рр. модернізували за рахунок збільшення потуж-
ності двигуна (КН-60 та КН-70). У 1926-1932 рр. чеські
конструктори розробили 10 моделей легких колісно-
гусеничних танків, але шведського рівня так і не до-
сягли [6]. Однак чеська танкобудівна база була до-
сить потужною і їх танки експортували в Афганістан,
Литву, Перу, Швейцарію, Югославію, Іспанію та навіть
у ту ж Швецію [7].
Польща, відчуваючи небезпеку з двох боків - від
Радянського Союзу та Німеччини, серйозно взялася
за підготовку армії. Поляки намагалися забезпечити
свої збройні сили пристойною технікою, але їм браку-
вало ресурсів, а власна промисловість була нездат-
на випускати складнішу техніку. Недоліки польських
машин були насамперед у низькій якості бронелистів
(польська промисловість узагалі довго не могла на-
лагодити випуск броньованої сталі). Після поразки
1939 р. поляків критикували за надмірне захоплення
кавалерією і парадною стороною війська. Справді, з
точки зору обмундирування та речового забезпечен-
ня польський піхотинець чи кавалерист був оснаще-
ний чи не найкраще в Європі. Організувати танкобуду-
вання поляки намагалися вже на початку 20-х років. У
1925-1927 рр. вони зібрали з французьких деталей 26-
27 танків Рено FT-17. Ці танки під маркою CWS-FT-17
продовжували збирати й далі, але вони не задоволь-
няли польських військовиків передусім через майже
повну відсутність бронювання, і тому були продані
Китаю (30-40 одиниць), Іспанії, Югославії та Уругваю.
Польські конструктори довго намагалися створити
власний колісно-гусеничний танк, але це їм так і не вда-
лося. Надалі вони переключилися на конструювання
танкеток і легких гусеничних машин.
У США ще до Першої світової війни інженери-кон-
структори розпочали пошуково-конструкторські роз-
робки перших танків. На особливу увагу заслуговує
інженер Джон Волтер Крісті (1865-1944), якого деякі
дослідники, зокрема О. Горбачова та Л. Смирнова,
взагалі уважають творцем першого танка. Інженер
Д. Крісті справді зробив багато для світового танко-
будування, хоча сам так і не довів до кінця жодну зі
своїх оригінальних конструкцій. Створені ним моделі
М 1916 (колісна установка для 3-дюймової зенітки)
та М 1919 (колісно-гусеничний танк масою 12,2 т, по-
тужністю двигуна 120 к. с., швидкістю 11 км/год, бро-
нюванням 6-25 мм, озброєний гарматою 57 мм та ку-
леметом 7,62 мм, з екіпажем 3 ос.) не мали підтрим-
ки спеціалістів і не були запущені в серійне вироб-
ництво. До того ж модель М 1919 випробовувалася
на Абердинському полігоні не в листопаді 1911 р., як
пишуть автори [8], а в 1919 р., коли перші танки вже
пройшли випробування на полях битв [9]. Але першим
ідею колісно-гусеничних танків справді спробував
реалізувати Д. Крісті. Цією машиною можна вважати
невдалу модель М 1919.
Наступна модель Крісті М 1921 була зроблена без
башти з гарматою в корпусі. Армію вона не зацікави-
ла, і після переговорів із Польщею (1926) сам конст-
руктор від неї відмовився. М 1923 була амфібією, на
якій конструктор перетнув Гудзонову затоку. Її купили
японці. Лише за 1916-1924 рр. конструктор запропону-
вав 15 моделей, але в серію не взяли жодної. Конст-
руктор наполегливо вдосконалював варіанти колісно-
гусеничних машин. Зрештою, модель його танка
М 1928 (власне - вдосконалений варіант М 1930) по-
трапила в поле зору начальника Управління механізації
і моторизації Робітничо-Селянської Червоної Армії
(РСЧА) І. А. Халепського. Оцінивши цю конструкцію, він
домовився з автором і під виглядом тракторів вивіз
дві моделі до СРСР, де на їх базі було створене сімей-
ство знаменитих танків БТ. Інші конструкції Крісті (мо-
делі М 1932, М 1936 без башти, гусеничний М 1937)
також не були прийняті американською армією [8].
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
102
№ 6 (106) жовтень 2010 р.
ЕКОНОМІКА
Історія радянського танкобудування вивчена до-
сить докладно [11]. У 1919 р. Рада Праці й Оборони
прийняла рішення про випуск перших радянських
танків. Прототипом став трофейний танк Рено FT-17,
захоплений у боях із військами А. І. Денікіна. Танк роз-
ібрали і за ним виготовили технічну документацію під
керівництвом інженера М. І. Хрульова. Уже в 1920 р.
на заводі "Красное Сормово" було зібрано перший
танк "Борец за Свободу тов. Ленин". Практично з того
часу, закуповуючи різноманітні іноземні розробки, ра-
дянські спеціалісти на їх базі намагалися організува-
ти серійний випуск танків.
У 1924 р. було створено Військово-технічне управ-
ління РСЧА, яке очолив Інокентій Андрійович Халепсь-
кий (2.07.1893 - 29.07.1938). Військово-технічне управ-
ління взяло на себе всю роботу з організації вироб-
ництва танків і створення танкових військ. У 1929 р.
воно було реорганізоване в Управління моторизації і
механізації, а з грудня 1934 р. - в Автобронетанкове
управління. У період 1924-1937 рр. створення й будів-
ництво танкових військ проводилося під умілим керів-
ництвом І. А. Халепського. Після розстрілу І. А. Ха-
лепського в період репресій загинули його наступни-
ки, соратники, директори заводів і конструктори танків
- практично всі, хто був причетним до створення ра-
дянських танкових військ. Тут репресії були більші, ніж
серед інших галузей. Починаючи від Сергія Петрови-
ча Шукалова (1883 - після 1941), керівника першого
Технічного танкового бюро (1924-1932), конструкто-
ра перших танків МС-1, Т-26, Т-24, танкеток Т-17 і
Т-23, броньовика БА-27, якого заарештували 20.04.
1938 р. і засудили 25.04.1941 р. перед самою війною
на 8 років позбавлення волі й 5 років пониження в пра-
вах, який не повернувся з таборів, через ГУЛаг прой-
шла більшість творців радянських танків. Репресії при-
пинилися лише в 1939 р. із призначенням начальни-
ком Автобронетанкового управління генерал-полков-
ника Дмитра Григоровича Павлова (22.10.1897 -
07.1941). Д. Г. Павлова розстріляли в липні 1941 р. за
провал Західного фронту.
Плеяда танкобудівників і танкістів, вихована І. А. Ха-
лепським, створила потужну танкову промисловість і
потужні танкові війська. На 22.06.1941 р. у лавах РСЧА
налічувалося 25886 танків. Із них танків Т-26 - 9998;
БТ - 7519; Т-28 - 481; Т-35 - 59; Т-37, -37А, -38 - 5836;
Т-40 - 132; Т-34 - 1225; КВ - 636 [10].
Для СРСР проблеми транспортування танків були
особливо актуальними, тому тут пильно слідкували за
розробкою колісно-гусеничних моделей. Спеціально
створена "закупочна" комісія під керівництвом І. А. Ха-
лепського в 1930 р. привезла дві моделі американсь-
ких танків Крісті. Їх модернізація привела до появи швид-
кісних танків серії БТ.
Легкі швидкісні танки серії БТ стали кращими коліс-
но-гусеничними машинами у світі за швидкістю та ма-
невреністю. Зрозуміло, що це була довготривала пра-
ця багатьох фахівців [11].
З 1933 до 1934 рр. було випущено 1884 танки БТ-5
(263 - з радіостанціями). Вони мали масу 11,9 т, двигун
потужністю 400 к. с., швидкість 75 км/год (на колесах) і
52 км/год. на гусеницях, запас ходу відповідно 300 і
120 км. Броня 6-15 мм, передня - 20 мм, озброєння -
гармата 45 мм і кулемет 7,62 мм, екіпаж - 3 ос. Цей
танк пробивав 37 мм броню на відстані 1000 м [12].
З 1934 р. випускалася модель БТ-7 (усього було
випущено 5567 машин), яку також постійно вдоскона-
лювали. Броня танка мала 22 мм, маса зросла до
14 т, швидкість збереглася, запас ходу довели до 500 км
(на колесах) і 350 км (на гусеницях) [12]. За цим показ-
ником на той час танки БТ-7 перевершували всі інші
моделі, які випускали в будь-якій країні світу. 154 оди-
ниці були випущені з гарматами 76,2 мм. Цей танк за
всіма параметрами перевершував німецькі танки
серій Pz-І - Pz-ІІІ. Ураховуючи перевагу у швидкості та
маневреності, він міг успішно протистояти танкам серії
Pz-IV [13].
СРСР зумів розгорнути танкову промисловість і на
базі іноземних зразків створити власні конструкції, які
перевершували закордонні прототипи. Серед них по-
чесне місце займають моделі швидкісних колісно-гу-
сеничних танків БТ-5 і БТ-7. Вони залишалися в строю
до 1943 р., хоча й не витримали конкуренції з моделя-
ми Т-34 та КВ, які на перших етапах війни були взагалі
невразливими для німецьких танків і німецької проти-
танкової артилерії. На жаль, улітку 1941 р. сотні ма-
шин серії БТ загинули в бездарних фронтальних ата-
ках без підтримки піхоти та артилерії, без розвідки і
будь-якої взаємодії. Їх подальше використання в 1941-
1942 рр. невеликими групами в основному для підтрим-
ки піхоти також не дало змоги продемонструвати кращі
сторони цих конструкцій. Коли Червона Армія розгор-
нула широкі наступальні операції з розгортанням успі-
ху після прориву оборони противника, в її бойових ря-
дах уже практично не було машин цих типів.
Висновки та перспективи
подальших досліджень
Колісно-гусеничні танки в силу різних причин не
змогли себе проявити під час бойових дій Першої і
Другої світових війн. Але проблеми транспортування
й маршів на великі відстані танкових військ залишили-
ся. Сьогодні, при наявності комбінованої броні на базі
алюмінієвих сплавів, активної броні, ефективних кон-
струкцій гусеничного ходу та потужних двигунів ідея
конструкції бойової гусеничної машини, здатної за 20-
30 секунд без додаткових пристосувань і виходу екі-
пажу перейти з гусеничного на колісний хід і розвинути
швидкість 100-120 км/год, зовсім не виглядає фанта-
стичною. А за таких умов дослідження історії констру-
ювання таких машин та їх конструктивних особливос-
тей потребує подальшого поглибленого вивчення.
Матеріали дослідження можуть бути використані
при написанні нових узагальнюючих праць із військо-
вої історії, історії Першої і Другої світових війн, локаль-
них війн у період 1914-1939 рр., читанні нормативних
та спеціальних курсів, а також як базовий матеріал у
сучасних військово-теоретичних дискусіях про роль і
принципи застосування колісно-гусеничних танків, їх
конструкції та виробництва на сучасному етапі розвит-
ку збройних сил.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Суворов В. А. Ледокол. Кто начал Вторую мировую вой-
ну? / В. А. Суворов. - М., 1994. - С. 130-144.
2. Исаев А. В. Антисуворов. Десять мифов Второй мировой /
А. В. Исаев. - М., 2004. - С. 127-145.
3. Шунков В. Н. Танки / В. Н. Шунков. - М., 2000. - С. 63,
207, 238.
4. Хейгль Ф. Танки / Ф. Хейгль. - М., 1928. - С. 43.
5. Дютиль Л. Танки / Л. Дютиль. - М., 1936. - С. 38-41; Мар-
тель Г. К. Британские образцы танков / Г. К. Мартель // Военный
зарубежник. - 1937. - № 7. - С. 43; Хейгль Ф. Танки / Ф. Хейгль. -
[2-е изд.]. - М., 1937. - Ч. 2. - С. 48-53.
6. Холявский Л. Г. Полная энциклопедия танков мира 1915-
2000 гг. / Л. Г. Холявский. - М., 1999. - С. 46-47; 161-164.
7. Форд Р. Знаменитые танки мира с 1916 года до наших
дней / Р. Форд. - М., 2005. - С. 234-241.
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 6 (106) жовтень 2010 р.
ЕКОНОМІКА 103
8. Горбачева Е. Г. Всемирная история бронетехніки /
Е. Г. Горбачева, Л. Н. Смирнова. - М., 2002. - С. 218-220.
9. Кохенгаузен Ф. Рождение войск / Ф. Кохенгаузен. -
М., 1937. - С. 25.
10. Быстров А. А. Танки 1916-1945 / А. А. Быстров. - М.,
2002. - С. 134; Холявский Л. Г. Полная энциклопедия танков мира
1915-2000 гг. / Л. Г. Холявский. - М., 1999. - С. 141-144.
11. Танк / [А. С. Антонов, Б. А. Артамонов, Б. М. Коробков,
Е. И. Магидович]. - М., 1962. - С. 118-132; Ротмистров П. А. Вре-
мя и танки / П. А. Ротмистров. - М., 1972. - С. 97-105; Фомин И. Н.
Танки / И. Н. Фомин. - М., 1974. - С. 105; Вознюк В. С. Бронетан-
ковая техника / В. С. Вознюк, П. Н. Шапов. - М., 1987. - С. 87-89;
Дроговоз И. Железный кулак РККА. Танковые и механизирован-
ные корпуса Красной Армии. 1932-1941 гг. / И. Дроговоз. -
М., 1999. - С. 105-136; Бешанов В. Танковый погром 1941 года
(Куда изчезли 29 тысяч советских танков?) / В. Бешанов. - М.,
2005. - С. 119.
12. Желтов И. Танки БТ. - Ч. 1. Колесно-гусеничный танк
БТ-2. - М., 1998. - С. 134; Ч. 2. Колесно-гусеничный танк БТ-5. -
М., 1999. - С. 112-146; Ч. 3. Колесно-гусеничный танк БТ-7 /
И. Желтов, И. Павлов, М. Павлов. - М., 1999. - С. 85-128.
13. Свирин М. Броня крепка. История советского танка 1919-
1937 / М. Свирин. - М., 2006. - С. 193-218.
O. Yurchuk
WHEELED-CATERPILLAR TANKS OF MIDDLE 20-30 YEARS XX CENTURY:
ERRONEOUS IDEA OR UNSUCCESSFUL REALIZATION
The article deals with the question, covers the history of foundation wheeled-caterpillar tanks, their construction, production
and battle application, in the article. The attention is defined to military theorists of the foreign states, and also the reasons of
unsuccessful realization of ideas of wheeled-caterpillar machines that their applications.
Key words: tank, wheeled-caterpillar machines, desighs, military theorists, of the World War I.
© О. Юрчук
Надійшла до редакції 17.09.2010
ФІЛОСОФІЯ
УДК 303.733.4:303.733.14
ÊÎÍÖÅÏÒÓÀËÜÍÀ ÏÎIJÁͲÑÒÜ ÊÀÒÅÃÎвÉ
"ÀDzÉÑÜÊÈÉ ÑÏÎѲÁ ÂÈÐÎÁÍÈÖÒÂÀ" Ê. ÌÀÐÊÑÀ
² "ÖȲ˲ÇÀÖ²ß" À. ÒÎÉÍÁ²
ВІКТОРІЯ ВОЩЕНКО,
аспірант кафедри філософії
Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка
У статті виконано дослідження структурно-схематичних моделей суспільного розвитку.
Автор пропонує провести паралелі між формаційною та цивілізаційною концепціями роз-
витку суспільства шляхом порівняння і зіставлення категорій "азійський спосіб виробницт-
ва" К. Маркса і "цивілізація" А. Тойнбі.
Ключові слова: формація, цивілізація, азійський спосіб виробництва, соціокультурна спільнота,
примітивне суспільство.
Постановка проблеми та стан її вивчення. Про-
блеми періодизації світової історії залишаються акту-
альними для багатьох вітчизняних і зарубіжних філо-
софів, оскільки жодна онтологічна схематична конст-
рукція не спроможна об'єктивно відтворити реалії сус-
пільного поступу. На сьогодні існує безліч підходів до
тлумачення історичного розвитку людства, проте
складно виокремити один із них як єдиний правильний
та оптимальний. У ході дослідження окресленої про-
блеми варто мати на увазі, що на сучасному етапі роз-
витку філософії історії, крім різноманітних однолінійних
теорій (марксизм, неоеволюціонізм, теорії модерні-
зації) і цивілізаційної концепції, існують полілінійні схе-
ми, згідно з якими можливі декілька варіантів соціаль-
ної еволюції, а також світ-системний підхід, який мо-
делює цикли економічного, соціального й культурного
зростання-занепаду різних центрів та периферії.
Множинність інтерпретацій моделей суспільно-істо-
ричного руху спонукає філософів до пошуків нового
універсального методологічного інструментарію дос-
лідження історичних реалій. Під час роботи над роз-
робкою єдиної схеми періодизації розвитку людсько-
го суспільства науковці схиляються до необхідності
синтезу двох, на перший погляд, діаметрально проти-
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|