Методологія дослідження структури іудаїзму
Стаття присвячена актуальному питанню розробки та використання методологічних засад релігієзнавства при вивченні предметного поля конфесіології релігії. Проаналізовано основні елементи релігійного комплексу іудаїзму як конфесійного вияву релігії. З'ясовано основний зміст національно визначаль...
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2010
|
| Schriftenreihe: | Схід |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/22239 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Методологія дослідження структури іудаїзму / З. Швед // Схід. — 2010. — № 6 (106). — С. 119-123. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-22239 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-222392011-06-21T12:06:31Z Методологія дослідження структури іудаїзму Швед, З. Філософія Стаття присвячена актуальному питанню розробки та використання методологічних засад релігієзнавства при вивченні предметного поля конфесіології релігії. Проаналізовано основні елементи релігійного комплексу іудаїзму як конфесійного вияву релігії. З'ясовано основний зміст національно визначальних особливостей іудаїзму. The article addresses the pressing question of development and application of methodological principles of the knowledge of religion when studying the field of confessionology. The author analyses the basic structure of the religious elements of Judaism as a confessional display of religion. The article establishes the basic national characteristics of Judaism. 2010 Article Методологія дослідження структури іудаїзму / З. Швед // Схід. — 2010. — № 6 (106). — С. 119-123. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 1728-9343 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/22239 296.4 uk Схід Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Філософія Філософія |
| spellingShingle |
Філософія Філософія Швед, З. Методологія дослідження структури іудаїзму Схід |
| description |
Стаття присвячена актуальному питанню розробки та використання методологічних засад релігієзнавства при вивченні предметного поля конфесіології релігії. Проаналізовано
основні елементи релігійного комплексу іудаїзму як конфесійного вияву релігії. З'ясовано
основний зміст національно визначальних особливостей іудаїзму. |
| format |
Article |
| author |
Швед, З. |
| author_facet |
Швед, З. |
| author_sort |
Швед, З. |
| title |
Методологія дослідження структури іудаїзму |
| title_short |
Методологія дослідження структури іудаїзму |
| title_full |
Методологія дослідження структури іудаїзму |
| title_fullStr |
Методологія дослідження структури іудаїзму |
| title_full_unstemmed |
Методологія дослідження структури іудаїзму |
| title_sort |
методологія дослідження структури іудаїзму |
| publisher |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Філософія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/22239 |
| citation_txt |
Методологія дослідження структури іудаїзму / З. Швед // Схід. — 2010. — № 6 (106). — С. 119-123. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| series |
Схід |
| work_keys_str_mv |
AT švedz metodologíâdoslídžennâstrukturiíudaízmu |
| first_indexed |
2025-07-02T22:08:03Z |
| last_indexed |
2025-07-02T22:08:03Z |
| _version_ |
1836574660779573248 |
| fulltext |
№ 6 (106) жовтень 2010 р.
ЕКОНОМІКА 119
I. Pecherans'kyj
STATE AND PROSPECTS OF RESEARCH OF RELIGIOUS AND PHILOSOPHICAL HERITAGE
OF KYIV SPIRITUAL AND ACADEMIC THOUGHT IN XIX - BEGINNING OF XX CENTURY
Main problem vectors of studying and presenting of religious and philosophical heritage of Kyiv spiritual and academic
thought in XIX-beginning of XX century are conceptually traced. Attention is accented on using of cultorological approach which
in author's opinion permits to open not only proper source base during research of this topic but to avoid prevalent theoretical
and methodological mistakes which often happen in modern historical and philosophical explorations. It is exposed that specificity
of spiritual and academic type of philosophizing of "Kyiv circle" representatives is in phenomenon of faith and mind which
regulates and arguments their creative researches.
Key words: Kyiv spiritual and academic thought of XIX-beginning of XX century, religious philosophy, culturological approach, problem
of faith and mind
ФІЛОСОФІЯ
© І. Печеранський
Надійшла до редакції 29.09.2010
УДК 296.4
ÌÅÒÎÄÎËÎÃ²ß ÄÎÑ˲ÄÆÅÍÍß
ÑÒÐÓÊÒÓÐÈ ²ÓÄÀ¯ÇÌÓ
ЗОЯ ШВЕД,
кандидат філософських наук, асистент кафедри релігієзнавства
Київського національного університету ім. Т. Шевченка
Стаття присвячена актуальному питанню розробки та використання методологічних за-
сад релігієзнавства при вивченні предметного поля конфесіології релігії. Проаналізовано
основні елементи релігійного комплексу іудаїзму як конфесійного вияву релігії. З'ясовано
основний зміст національно визначальних особливостей іудаїзму.
Ключові слова: конфесіологія, релігійний комплекс, національна релігія, іудаїзм.
Постановка проблеми та стан її вивчення. Ак-
туальність розробки теми методологічних основ вив-
чення релігії пов'язане зі сталим розвитком конфесіо-
логії релігії як одного з основних напрямків сучасного
вітчизняного релігієзнавства. Це засвідчується знач-
ною кількістю наукових публікацій, які виходять в Ук-
раїні. Так, наприклад, реалізуючи планову тему "Про-
цес конфесіоналізації релігії: закономірності й прогнози
(український і світовий контекст)", відділення релігіє-
знавства Інституту філософії НАН України видало ко-
лективну монографію, у якій висвітлюються питання
конфесійних проявів релігії як у її історичній перспек-
тиві, так і з виокремленням та обґрунтуванням тих
закономірностей, що супроводжують означений процес
[1]. На нашу думку, саме формулювання "конфесіоло-
гія релігії" може бути уточнене, адже ніякої іншої конфе-
сіології, окрім релігії, не може бути, але ми будемо вжи-
вати цей термін з огляду на його загальну прийнятність.
Провідні українські спеціалісти з питань періоди-
зації релігії (А. Колодний, О. Уткін, Л. Филипович,
П. Яроцький) зазначають, що взаємозв'язок націо-
нального (народного) та релігійного відтворює єдність
суспільно-історичної та культурної спадковості, яка
уособлюється в різних формах релігії. У цьому аспекті
вивчення іудаїзму як "конфесійного вияву" релігії доз-
волить виявити ті його риси та характеристики, якими
цей релігійний феномен впливав на процес релігієге-
незу в цілому.
Стан розробленості тем, присвячених вивченню
єврейської релігійної традиції (іудаїзму), є значним.
Цілий напрямок - іудаїка - зосереджує свою увагу саме
на цьому вияві єврейської культури та традиції, одно-
часно залучаючи його до більш широкого обрію куль-
турологічних проблем, які розв'язуються цією наукою.
Останні дослідження з окресленої теми, які мають суто
академічний характер, висвітлюють різноманітні ас-
пекти антропології (окремі роботи М. Поповича,
М. Феллера), біблієзнавства (С. Головащенко, О. Ліф-
шиц, О. Хамрай), історії (Я. Двейк, К. Гатальська), те-
ології (Л. Батнітський, В. Малахов).
Об'єктом нашого дослідження виступає іудаїзм як
конфесійний вияв релігії, а предметом національна ре-
лігія євреїв як така система поглядів, яка зумовлює
національну своєрідність цього релігійного комплек-
су, його погляди-віровчення та діяльність-культ.
Метою роботи є обґрунтування необхідності побу-
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
120
№ 6 (106) жовтень 2010 р.
ЕКОНОМІКА
дови методологічної основи релігієзнавчого дослід-
ження національних релігій, завданням є виявлення
основних методологічних підходів до вивчення іудаїз-
му в системі його структурних складових. Методоло-
гічна основа дослідження полягає у виокремленні ос-
новних понять та світоглядно-релігійної орієнтації, які
надають іудаїзму його національно визначальних особ-
ливостей.
Виклад основного матеріалу. Як відомо, погляд
на історію становлення іудаїзму як релігійного комп-
лексу може бути представлений у двох площинах. По-
перше, це позарелігійний підхід, згідно з яким іудаїзм
почав формуватися 2 тис. років до н. е. [2] серед пле-
мен, що заселяли терени Аравійського півострова. Із
плином часу соціальна структура цих об'єднань уск-
ладнювалася, сформувалася етнонаціональна спіль-
нота, яка почала називати себе євреями, а її релігійні
уявлення постійно уточнювалися, формулювалися,
фіксувалися в письмових джерелах. У результаті склад-
них процесів у культурній, духовній, ментальній сфе-
рах виник іудаїзм. Вивченням іудаїзму як цивілізацій-
ного феномена займається іудаїка, достатньо новий
напрямок гуманітарного знання, для якого єврейська
історія та культура виступають об'єктом дослідження.
Конкретизація предмета цієї науки спричинила появу
різноманітних галузей іудаїки, кожна з яких виокрем-
лює свій власний аспект у феномені єврейської тра-
диції. Це, наприклад, історія та сучасність, релігія, куль-
тура, мова, правові та економічні аспекти, проблеми
виховання та освіти тощо. Сучасні дослідження в га-
лузі іудаїки відрізняються великою кількістю різнома-
нітних підходів та методів. Так, зокрема, Ф. М. Крос-
сом розробляється еволюційна теорія локальних
текстів, М. Ідель, І. А. Тульпе досліджують історію іудей-
ського монотеїзму, Л. Янг та інші вчені акцентують увагу
на вивченні культурної традиції, бібліїстики, філософії
іудаїзму. Усі ці автори наголошували на тому, що націо-
нально-релігійна проблематика, якою виповнена вся
історія розвитку іудаїзму, в різні періоди набувала
різноманітних змістів, проявів та інтерпретацій. Етніч-
на традиція, яка була стимулом духовного життя єв-
рейської спільноти, довгий час суттєво позначалася
релігійними ідеями. Саме на етапі формування іудаїз-
му як релігійного комплексу окреслюються й ознаки
національної єврейської культури.
Досліджуючи релігійну складову єврейської культу-
ри, слід ураховувати "нормативність" самої релігії, яка
може бути визначена як певна єдність "практичного
монотеїзму" та наявної загальнонаціональної ідеї.
Важливим напрямком у дослідницькій діяльності в
галузі іудаїки було вивчення культурно-релігійної спад-
щини євреїв. Увага до цього питання загострилася у
зв'язку з необхідністю віднайти сутнісні ознаки онто-
логічних підстав існування своєрідностей єврейської
спільноти, які, на переконання Е. Фромма, М. Бубера,
Г. Шолема та ін., сформувалися в тісному поєднанні з
релігійною традицією. Іудаїзм став основою формуван-
ня релігійно-національної культури євреїв у тому смислі,
що головний зміст цієї культури було зосереджено на
проголошенні актуальності постійного зв'язку з Боже-
ственним, утвердженні релігійних цінностей у повсяк-
денному житті.
Другий підхід у розумінні висхідних ідей іудаїзму
полягає в тому, що згідно з єврейськими релігійними
джерелами, монотеїстичні погляди, які з часом стали
основою іудаїзму, були притаманні праотцям єврейсь-
кого народу Аврааму, Іцхаку та Якову. Саме ці постаті
є головними в сюжетній лінії першої книги Тори - Буття.
Виходячи з ідеї абсолютного монотеїзму, іудаїзм вирі-
шує питання про сенс та призначення людського жит-
тя, місце людини в суспільстві та світі.
Важливою складовою релігійних поглядів в іудаїзмі
є ідея про необхідність удосконалення особи, грома-
ди та світу, яке має провадитися відповідно до тих
настанов, що містяться в класичних текстах Танаху і
Талмуду. Відразу зазначимо, що шляхи формування
особливостей єврейської національної культури пов'я-
зані саме з Текстом, який становить в іудаїзмі найви-
щу цінність. Тора є не тільки "духовною картиною світо-
буття" [3]. Вона є світоглядним орієнтиром, завдяки
якому людина здатна віднайти сенс життя, зрозуміти,
що прагнення до подолання негативних проявів є в той
самий час пошуком шляху до святості. На шляху осо-
бистого вдосконалення людина пізнає світ, користую-
чись власними інтелектуальними здібностями. Але цей
шлях пізнання спирається на емоції та інтуїцію люди-
ни. Для забезпечення всіх рівнів пізнавальної актив-
ності в межах іудейської традиції було створено такий
кодекс, який дозволяв людині, користуючись напрацю-
ваннями та досвідом попередніх поколінь, постійно
знаходитися в стані "співвіднесеності до святості".
Протягом століть єврейські мудреці працювали
над літературою, яка б могла задовольнити духовні
потреби громади. З одного боку, така література була
безпосередньо пов'язана з текстами Тори, з іншого,
вона мала свою специфічну спрямованість: або інте-
лектуальну - прикладом є Талмуд, або емоційну - Пісня
Пісень, тескти Псалмів, слова Пророків. Очевидним є
те, що такий розподіл має досить умовний характер,
адже всі тексти мають спільну тему, а саме: прагнен-
ня осягнути "всі світи", які є засобом уприявнення волі
та мудрості Творця, на чому наполягає іудаїзм.
Цілком очевидно, що історія становлення релігій-
них поглядів євреїв охоплює не одне покоління і вклю-
чає, згідно з єврейським каноном, такі епохальні події,
як Завіт, Одкровення, визначеність національного
призначення, національний месіанізм [4] тощо. Фунда-
мент єврейської релігійної культурної традиції фор-
мується на базі значної кількості текстів, які мають
надзвичайну цінність не тільки для самого іудаїзму, але
й для християнської та ісламської культур. Літерату-
ра, про яку йдеться, сприймається релігійним середо-
вищем як певна неподільна єдність, яка має Боже-
ственну природу. Спроби визначити, які тексти є голов-
ними, а які мають вторинне значення, безпідставні й
суперечать релігійному світогляду. Саме Танах стано-
вить джерело віровчення в іудаїзмі, яке значною мірою
впливало на формування єврейської самосвідомості
та визначало особливості національної культури. І
якщо досить складно визначити головний лейтмотив
усього Танаху, адже питання, які тут висвітлюються,
на перший погляд, видаються достатньо різноманіт-
ними, то головна ідея його першої складової, Тори,
може бути сформульована так: історія та повчання про
те, як віднайти втрачений рай та повернутися в нього
(з огляду на це, історія виглядає не як лінійний, а як
циклічний процес). З іншого боку, усі згадані тексти
відповідним чином вирішують одвічні питання, які тор-
каються людини та світу, їх буття, співвіднесеності та
співіснування.
ФІЛОСОФІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 6 (106) жовтень 2010 р.
ЕКОНОМІКА 121
З огляду на вищезазначене, можна стверджувати,
що, шукаючи відповідей на особисті запити, віруючий,
звертаючись до канонічних тексів, знаходить у них
спосіб для вирішення питання, як відновити втраче-
ний людиною зв'язок з Абсолютом ("Раєм"), чому, влас-
не, і присвячується основний зміст Святого Письма.
Тут значна увага приділяється моральним питанням,
розумінню "чистоти" не тільки фізичної, але й духов-
ної, конкретизується розуміння цінності національної
єдності, збереження "традиції батьків", відповідаль-
ності за власну історію. Наголошуючи на важливості
врахування всієї системи світоглядних настанов в
іудаїзмі, зазначимо, що саме тексти Танаху стають ос-
новою для формування міцного ланцюжка самоіден-
тифікаційних зв'язків, які притаманні єврейській
спільноті.
Ще однією визанчальною складовою релігійного
віровчення є Талмуд, у якому релігійні погляди іудаїз-
му можуть розглядатися як такі, що, по-перше, рег-
ламентують життя віруючого, а по-друге, наповнюють
його змістом. Підґрунтям для цих поглядів є Галаха
та Агада. Галаха - це закон, який спирається на тра-
дицію, він включає настанови Мудреців, які є обов'яз-
ковими для виконання цілою громадою. Через свою
спрямованість до загалу галахічний закон має нор-
мативне значення. Галаху часто порівнюють із мис-
тецтвом виховання. Наприклад, Х. Бялік, у своїй
статті "Галаха і Агада" пише, що Галаха покликана
реалізувати Божественний задум, який, згідно з ка-
нонами іудаїзму, полягає в тому, що людина повинна
робити все від неї залежне, щоби здійснити образ
Бога в собі. Агада - розповідь - містить моральні
настанови, розповіді-пояснення до тексту Тори, вона
акцентує увагу на розумінні, яке залежить від здібно-
стей тієї чи іншої людини. У Талмуді формулюються
такі основні принципи іудаїзму, особливості релігійних
понять та символів, які постають суттєвим підґрун-
тям у формуванні єврейської національної культури
та національного характеру. Беручи до уваги, що
формування ставлення до Абсолюту в іудаїзмі виз-
началося протягом тривалого часу, можна говорити
про те, що кожне покоління формулювало свої власні
уявлення про надприродне.
Розгляд релігійних поглядів в історично-хроно-
логічній перспективі дозволяє інтерпретувати певні
особливості в розумінні Абсолюту в різні періоди існу-
вання іудаїзму. Так, зокрема в текстах Танаху, Бог розу-
міється як співрозмовник у діалозі з людиною, безпо-
середнє спілкування з Ним не потребує від особи реф-
лексії щодо суті Творця. На цьому етапі формується
особистісне уявлення про Бога як зразок. Середньо-
віччя, навпаки, характеризується як період "рефлексії
на релігійне почуття", коли з'являється раціоналістич-
не та містичне сприйняття Бога. У цей же період фор-
муються основні тексти містичного змісту, які із часом
стали практичним керівництвом для містично-магічної
практики. У ХVIII столітті з'являється культурологічна
концепція Бога, суть якої полягає в тому, що ідея Бога
розуміється як частина світової культури. Бог постає
"частиною екзистенційного обрію". Зміна уявлень про
надприродне пов'язана з кількома причинами, зокре-
ма поширенням наукової картини світу, пізнішим розвит-
ком екзистенційної філософії, що призвело до перево-
роту в уявленнях людини про власне місце у світі. Ці
перетворення суттєво вплинули на сучасний розвиток
релігійної філософії, у центрі якої опинилася особистість,
яка потребує переосмислення ґрунтовних релігійних
поглядів, їх, так би мовити, "осучаснення". У центр ува-
ги потрапляє людина з усією різноманітністю її "душев-
них станів", а віра набуває величезного значення для
піднесення існуючих духовних цінностей у культурі люд-
ства. Це актуальне для іудаїзму питання має кілька ас-
пектів. З одного боку, у площині духовності людина праг-
не відкрити в собі здатність відчути Абсолют, з іншого
боку, саме моральне почуття особи змушує її ставити
питання про вихідні принципи цього почуття, що, у свою
чергу, змушує враховувати притаманне людині прагнен-
ня до самоідентифікації, яке може ототожнюватися з
ідеєю національного почуття.
Здійснення структурно-функціонального аналізу
релігійного феномена, яким є іудаїзм, передбачає сис-
темне дослідження зазначеного комплексу з урахуван-
ням усієї складності "вертикальних" і "горизональних"
зв'язків, які можуть витрактовуватися по-різному. Зок-
рема, це позачуттєве, особистісне переживання близь-
кості до Абсолюту, спілкування з Ним. Цей аспект саме
через "усамітнене", невідтоворюване, "інтимне" вияв-
лення рідко може бути досліджений прискіпливим оком
ученого. Інший прояв системної внутрішньої єдності
релігійного феномена може розглядатися в контексті
наявного в іудаїзмі розуміння сакральних текстів без-
посередньо як прояву Вічної Реальності. Це дозво-
ляє говорити про можливість розкриття зв'язку "лю-
дина - Абсолют" через пояснення відношення "люди-
на, релігійна громада - Текст". Окрім зазначених "вер-
тикальних відношень", репрезентованих у релігійному
комплексі, можна говорити й про інші виміри та вияви
функціонування релігійного світорозуміння. Так, на-
приклад, важливими елементами релігійної віри євреїв
є дія та сподівання ("хіштадлут" та "бітахон"), які зна-
ходять своє віддзеркалення не тільки в актах релігій-
ного культу, але й на повсякденному рівні. У цьому
аспекті Талмуд є надзвичайно цінним джерелом для
релігієзнавчого дослідження.
Призначення людини у світі, згідно з настановами
іудаїзму, полягає в постійному освяченні життя, яке
здійснюється в повсякденності. Саме тому іудаїзм
таку велику увагу приділяє поняттю "святість". Свя-
тість - це відповідність відомому з першої книги Бут-
тя зразку, який одночасно є ідеалом, до якого по-
трібно повернутися. Релігійні уявлення в іудаїзмі ок-
реслюють більшість аспектів усвідомлення людиною
себе у світі. Танахічна традиція дає зразок поєднан-
ня релігійних та моральних цінностей у певну непо-
дільну єдність. Для іудаїзму в основі моралі лежить
принцип беззастережного обов'язку, джерелом яко-
го є Абсолют. Взаємовідношення між мораллю та
релігією визначає суть релігійного світосприйняття та
світовідношення. Ідея Танаху полягає в тому, що мо-
раль - зміст якої формулюється через заповіді - зо-
бов'язує людину за принципом Божественного вер-
ховенства. І в такому сенсі соціальні й релігійні ас-
пекти не розрізняються, адже моральні цінності є
похідними від релігійних приписів [5]. Більшість забо-
рон єврейського канону звернені до морально-етич-
них вимірів життя людини й мають соціальний харак-
тер. Система цінностей, викладених у Танаху, має
всезагальне значення для носія релігійних переко-
нань і потрактовується класичною релігійною думкою
як беззастережна засада та умова існування світу.
ФІЛОСОФІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
122
№ 6 (106) жовтень 2010 р.
ЕКОНОМІКА
Переконання в тому, що людина здатна розрізняти
добро і зло, веде до того, що єврейська релігійна
традиція стверджує, що саме завдяки цьому особа
здатна виконувати Божественні приписи. Найвідоміші
ідеї, викладені в Торі, сприймаються сьогодні цілим
світом, адже їх універсальне значення не викликає
заперечень: "люби ближнього свого як самого себе"
(Левіт 19:18.), "перед сліпим не клади перешкоди"
(Левіт 19:14.), "чужинця, сироту і вдову не утискуй"
(Повторення Закон 24:17), заповідь благодійності,
заборона злослів'я тощо. Іудаїзмом стверджується,
що етика єврейського монотеїзму зобов'язує людину
постійно вдосконалювати світ, яким керує Бог, тому,
у цьому випадку, виконання моральної настанови при-
рівнюється до виконання релігійної заповіді. Саме
тому єврейське право носить водночас і національ-
ний, і релігійний характер. Його національний аспект
реалізується в певній автономності громади, у той
час як релігійний аспект полягає у відповідності пра-
ва релігійному канону (Тора і Галаха) [6].
Дослідницьке джерело, яке здатне збагатити зміст
наукового вивчення іудаїзму, міститься в системі релі-
гійної діяльності цього релігійного комплексу. Ритуа-
ли, богослужіння, обряди достатньо повно репрезен-
товані в різноманітних єврейських релігійних святах.
Ґрунтовне висвітлення праксеологічного аспекту іуда-
їзму виходить за межі нашого дослідження, тому лише
побіжно зазначимо, що річний календар свят цієї релігії
пов'язується не з життям однієї особи або тільки з істо-
рією національної спільноти, а має як "загальнолюдсь-
кий", так і "національний" зміст.
У процесі історичного розвитку релігійного комп-
лексу іудаїзму було напрацьовано такі духовні форми,
у яких національно-релігійне та особистісне взаємо-
доповнювалося та взаємозбагачувалося. Основні
гілки історичного єврейства (ашкеназі та сефарди),
формуючись під впливом зовнішніх щодо себе фак-
торів, оформили такі релігійні світонастанови євреїв,
які із часом почали зумовлювати практично всі явища
повсякденності, від господарської діяльності до соці-
ально-психологічних проявів у громадському житті.
Вплив релігійності на духовність євреїв може бути виз-
начений у таких напрямках: по-перше, часткове ото-
тожнення релігійного та національного вимірів буття
спільноти; по-друге, обрядовість як форма вияву при-
четності до спільної історії; по-третє, поважне ставлен-
ня до демонічного світу; по-четверте, релігійність
євреїв, яку можна визначити як загальнонародну в
тому розумінні, що іудаїзм проголошує всезагальну
рівність людей незалежно від соціального становища.
Останнє твердження потребує уточнення.
"Кафедрократія" як форма правління спочатку
пророків, потім мудреців, а з часом рабинів (тобто
освіченої еліти) була спрямована на організацію сус-
пільного життя, яке ґрунтується на релігійних знаннях.
Головною ознакою такого способу правління було без-
застережне дотримання Закону. Основою побудови
громади після ІІ ст. н. е. був так званий ієрархічний прин-
цип. Суть його полягала в тому, що вищий щабель у
громаді займав той, хто краще знав Закон і користу-
вався повагою громади (тобто був авторитетним).
Зв'язок пересічних євреїв із верхівкою був опосеред-
кований, коли люди, які були мало обізнані в тонкощах
талмудичної вченості, не розуміли ні предмета равініс-
тичних диспутів, ні їх необхідності. Цей факт більшість
авторитетних дослідників (М. Бубер, Г. Шолем) вклю-
чають до переліку тих обставин, які вплинули на фор-
мування специфічних характеристик хасидизму, осе-
редком виникнення якого є територія України. Розви-
ток релігійних ідей відбувався у вузькому колі, а гро-
мада тільки ознайомлювалася з постановами вчи-
телів, що давало нагоду, по-перше, уникати радикаль-
них змін усередині громади, по-друге, ретельно готу-
вати кожне нововведення [7].
Таким чином, іудаїзм як суттєва частина єврейсь-
кої культури значною мірою ґрунтується на галахічних
законах, які, незважаючи на їх значущість, тим не мен-
ше, не вичерпують собою всіх особливостей єврейсь-
кого віровчення. Галаха - єврейський релігійний закон,
за визначенням П. Полонського, тільки окреслює межі
дії, діяння, але не визначає ні його напрямку, ні його
повноти. Окрім того, життя набуває змісту тільки тоді,
коли воно узгоджується як із правилами, викладеними
в книзі "Шульхан Арух", так і зі світоглядними принци-
пами Тори. Сама Галаха не може виповнити людське
існування смислом, що зумовлено специфікою Гала-
хи, яка полягає в тому, що вона визначає спільні для
всіх принципи й закони повсякденного життя, вона
відповідає на питання, чи можна щось робити чи ні,
але в ній людина не знаходить відповідей на питання,
чи потрібно взагалі щось робити. Ці питання розгля-
даються в кабалі (Усній Традиції), яка є специфічною
формою релігійної філософії, що формулює своєрід-
ний погляд на світ та формує певний напрямок релі-
гійної віри, у якій людина постає як унікальна істота,
покликана до свого призначення. Важливим аспектом
релігійних поглядів євреїв була концепція людини як
екзистенції, що безпосередньо пов'язана з феноме-
нальним світом природно-соціальних, культурних та
історичних вимірів буття. Питання світобудови (умог-
лядна кабала), хоча й посідали важливе місце в релі-
гійних роздумах Мудреців, вони все ж не заміняли й не
могли замінити "практично-пізнавальну" практику
(практична кабала), яка вимагала присутності та дот-
римання певного стилю життя - хасидут (життя в бла-
гочесті) [8].
Норми поведінки, що регламентують таке ставлен-
ня до світу, закріплювалися в традиції, яка разом із
культурою була тлом для формування такого типу
світосприйняття, у якому той, хто прагнув досягнути
"хасидут", мав нагоду відчути себе причетним до по-
передньої культурної спадщини та ствердити власну
роль у світі, який потрібно перетворювати. Торкаючись
питання загально-універсального характеру, єврейсь-
ка усна традиція приділяла багато уваги духовно-на-
ціональним аспектам буття євреїв. Людина, як психо-
фізична єдність, відтворює за своєю суттю цілий
Всесвіт. Вона є образом світу, адже за її подобою було
створено світ. Людина є "структуроутворюючим" та
"структуроорганізуючим" елементом буття. Натомість
повнота її існування реалізується через єдність особи
з традицією свого народу, принциповою основою цієї
єдності є релігійний елемент.
Це дозволило створити певний тип співіснування
як усередині громади, так і за її межами, який не тільки
відтворював певні ментальні стереотипи серед євре-
їв, але й транслював ці стереотипи до зовнішнього
оточення, яке бачило єврея таким, яким він сам доз-
воляв себе бачити.
ФІЛОСОФІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 6 (106) жовтень 2010 р.
ЕКОНОМІКА 123
Висновок
Трансформації в межах іудаїзму постійно віддзер-
калювали розвиток єврейської етнонаціональної
спільноти, а суспільний розвиток, у свою чергу, безпо-
середньо впливав на особливості релігійних вірувань
у той чи інший період єврейської історії (на початку
традиційно біблійний погляд, подальше піднесення
містичного аспекту, створення реформістської та кон-
сервативної доктрин - усе це загальні етапи розвитку
іудаїзму). Особливості перебування релігійних
єврейських громад у діаспорі визначали специфіку їх
звичаїв та обрядів.
Дві великі громади, які існували паралельно (аш-
кеназі та сефарди) реалізували принципи іудаїзму у
відмінному культурному оточенні. Ця специфіка даєть-
ся взнаки при аналізі особливостей розвитку іудаїзму
в Україні, особливо коли йдеться про феномен хаси-
дизму та джерела сучасного становища єврейських
громад в Україні [10]. Дослідження показують, що існу-
ють спільні риси світосприйняття в "українському та
єврейському дусі". Культурна близькість притаманна
поглядам відомих представників хасидської думки та
мислителям Києво-Могилянської академії. Замрій-
ливість і споглядальність, замилування природою та
близькість до неї, певний "світоглядний екзистенціо-
налізм" вплинули на формування поглядів М. Бубера,
ідеї людяності та поваги до інших знайшли своє втілен-
ня в творчості Е. Левінаса. Значними видаються інте-
лектуальні зв'язки між громадами, зокрема в дослід-
женні спільної історії та культури [11]. Ці паралелі доз-
воляють стверджувати, що середовища, які вплива-
ють на функціонування громад як носіїв певної світо-
глядної (у тому числі й релігійної) настанови, здатні, за
певних умов, до взаємопроникнення та взаємозбага-
чення і цей процес лише поглиблює релігієгенез, навіть
якщо конфесійні вияви релігії (національної чи світо-
вої) не формалізують і не стверджують означеного
зв'язку. Насамкінець зазначимо, що релігійна практи-
ка іудаїзму надзвичайно повно висвітлює систему
віровчення. Огляд літургійної літератури дозволяє зро-
бити висновок про наявність міцного зв'язку як із дос-
відом історичної минувшини, так і з актуальними питан-
нями повсякденного існування євреїв, збереження
національної та релігійної тожсамості у світі, який гло-
балізується і значною мірою секуляризується.
Дослідження відкриває перспективи для компара-
тивного аналізу ролі релігії в націогенезі в тих етнона-
ціональних спільнотах, для яких цей процес не є за-
вершеним.
У перспективі подальших досліджень варто при-
ділити увагу аналізу впливу українського середовища
в історичній перспективі та сучасності на формуван-
ня специфіки як традиційних напрямків іудаїзму (орто-
доксального та різних форм хасидизму, у тому числі
Хабад), так і більш сучасних (реформаційного та кон-
сервативного напрямків).
ЛІТЕРАТУРА:
1. Конфесіологія релігії : [монографія] / [за наук. ред. А. Ко-
лодного, Л. Филипович] // Українське релігієзнавство. - К., 2009.
- № 2. - 237 с.
2. Релігієзнавчий словник / [за ред. А. Колодного]. - К. : Чет-
верта хвиля, 1996. - С. 141.
3. Штайнзальц А. Роза о тринадцати лепестках. Институт изу-
чения иудаизма в СНГ / А. Штайнзальц. - М., 1995. - С. 92.
4. Буття 17:4-14; 26:2-5; 28:13-15; Вихід 20:1-14; Буття 18:18;
Вихід 19:6; Повторення Закон 26:19; Ісайя 49:6.
5. Бен-Шломо Й. Введение в философию иудаизма / Й. Бен-
Шломо. - Иерусалим : Тарбут, 1994. - С. 21-34.
6. Элон М. Еврейское право / М. Элон. - СПб. : Юридический
центр пресс, 2002. - 611 с.
7. Попович М. В. Єврейська культурна традиція / М. В. Попо-
вич // Вестник Международного Соломонова университета. Со-
циология. - К., 1999. - № 2. - С. 100-121.
8. Эпштейн И. Иудаизм / И. Эпштейн. - Нью-Йорк, 1979. -
315 с.; Idel Moshe. Hasidism: Between Ecstasy and Magic /
M. Idel. - New York : State University of New York Press, 1995. - 438 p.
9. Конотоп Л. Г. Релігія іудаїзму в контексті світової філософії
та культури / Л. Г. Конотоп. - К., 2001. - 21 с.
10. Історія релігії в Україні / [за ред. А. Колодного]. - К. :
Знання, 1999. - С. 419-455.
11. Нічик В. Семен Тодорський і гебраїстика в Києво-Моги-
лянській академії / В. Нічик. - К. : КМ Академія, 2002. - 51 с.;
Малахов В. А. Цимцум: іншокультурні аналогії та загальнолюдсь-
кий сенс / В. А. Малахов, Т. О. Чайка // Вісник Міжнародного
Соломонова університету. Юдаїка. - К., 2002. - № 8. - С. 23-27;
Попович М. В. Єврейська культурна традиція / М. В. Попович //
Вестник Международного Соломонова университета. Социоло-
гия. - К., 1999. - № 2. - С. 100-121.
Z. Shwed
METHODOLOGY OF STUDYING STRUCTURES OF JUDEISM
The article addresses the pressing question of development and application of methodological principles of the knowledge
of religion when studying the field of confessionology. The author analyses the basic structure of the religious elements of
Judaism as a confessional display of religion. The article establishes the basic national characteristics of Judaism.
Key words: confessionology, religious structure, national religion, Judaism.
© З. Швед
Надійшла до редакції 06.10.2010
ФІЛОСОФІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|