Біорезонансна терапія: її місце у сучасній традиційній медицині

Розглядаються засади і діапазон терапевтичного застосування біорезонансної медицини у лікуванні хронічних хвороб та корекції різних патологічних станів. Аналізується метод вегетативного резонансного тесту як діагностичний засіб БРТ. Підкреслюється ефективність біорезонансної терапії у реабілітації...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2006
Hauptverfasser:	Готовський, М., Перов, Ю.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2006
Schlagworte:	Статті та огляди
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/2237
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Біорезонансна терапія: її місце у сучасній традиційній медицині / М. Готовський, Ю. Перов // Вісн. НАН України. — 2006. — N 8. — С. 17-22. — Бібліогр.: 23 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-2237
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-22372008-09-17T12:00:40Z Біорезонансна терапія: її місце у сучасній традиційній медицині Готовський, М. Перов, Ю. Статті та огляди Розглядаються засади і діапазон терапевтичного застосування біорезонансної медицини у лікуванні хронічних хвороб та корекції різних патологічних станів. Аналізується метод вегетативного резонансного тесту як діагностичний засіб БРТ. Підкреслюється ефективність біорезонансної терапії у реабілітації населення, що мешкає на забруднених радіонуклідами територіях. The fundamentals and the range of therapeutic application of bioresonance medicine in chronic disease treatment and correction of different pathological conditions are described. The method of vegetative resonance test as a diagnostic instrument of bioresonance therapy is analyzed. The efficiency of bioresonance therapy in rehabilitation of population living in radioactive nuclide polluted areas is highlighted. 2006 Article Біорезонансна терапія: її місце у сучасній традиційній медицині / М. Готовський, Ю. Перов // Вісн. НАН України. — 2006. — N 8. — С. 17-22. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/2237 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Статті та огляди Статті та огляди
spellingShingle	Статті та огляди Статті та огляди Готовський, М. Перов, Ю. Біорезонансна терапія: її місце у сучасній традиційній медицині
description	Розглядаються засади і діапазон терапевтичного застосування біорезонансної медицини у лікуванні хронічних хвороб та корекції різних патологічних станів. Аналізується метод вегетативного резонансного тесту як діагностичний засіб БРТ. Підкреслюється ефективність біорезонансної терапії у реабілітації населення, що мешкає на забруднених радіонуклідами територіях.
format	Article
author	Готовський, М. Перов, Ю.
author_facet	Готовський, М. Перов, Ю.
author_sort	Готовський, М.
title	Біорезонансна терапія: її місце у сучасній традиційній медицині
title_short	Біорезонансна терапія: її місце у сучасній традиційній медицині
title_full	Біорезонансна терапія: її місце у сучасній традиційній медицині
title_fullStr	Біорезонансна терапія: її місце у сучасній традиційній медицині
title_full_unstemmed	Біорезонансна терапія: її місце у сучасній традиційній медицині
title_sort	біорезонансна терапія: її місце у сучасній традиційній медицині
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2006
topic_facet	Статті та огляди
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/2237
citation_txt	Біорезонансна терапія: її місце у сучасній традиційній медицині / М. Готовський, Ю. Перов // Вісн. НАН України. — 2006. — N 8. — С. 17-22. — Бібліогр.: 23 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT gotovsʹkijm bíorezonansnaterapíâíímísceusučasníjtradicíjníjmediciní AT perovû bíorezonansnaterapíâíímísceusučasníjtradicíjníjmediciní
first_indexed	2025-07-02T05:34:30Z
last_indexed	2025-07-02T05:34:30Z
_version_	1836512151571791872
fulltext	ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 8 17 Історія традиційної медицини демонструє зміну кількох парадигм, що засвід� чували кардинальний перегляд усталених принципів у мистецтві лікування. Парадигма введення необхідних медичних препаратів (інвазивного та неінва� зивного) змінилася пропагандою медицини виведення — тотального очищення організму від продуктів метаболізму, впливів екзо� й ендотоксинів. У сучасному світі, що, як дівчинка на кулі з картини Пікассо, перебуває на межі хиткої рівноваги, дедалі актуальнішою стає парадигма досягнення балан� су, гармонізації. У відносинах соціуму й індивіда, людини і природи, внутрішньо� го мікросвіту і зовнішнього середовища. Людський організм — божественна у своїй довершеності саморегульована, збалансована система, яка, однак, постійно зазнає внутрішніх і зовнішніх збу� рювальних впливів. І коли вони виходять за певні межі адаптації, це призводить до дисбалансу, відтак запускається механізм патологічних змін. Метод біорезонансної терапії (БРТ), що акумулює досягнення східної і за� хідної медицини, покликаний допомогти організму самому відновити порушену рівновагу. Робота Центру інтелектуальних медичних систем «ІМЕДІС», створе� ного в Російській Федерації, засвідчила високу ефективність БРТ у лікуванні бага� тьох хвороб серцево�судинної, нейроендокринної систем, шлунково�кишкового тракту, в адаптації людини до різноманітних стресів. Зайве говорити, наскільки це важливо для населення постчорнобильської України. Тому «ІМЕДІС» готовий сприяти широкому впровадженню методу БРТ і на теренах нашої країни. Ця стаття — своєрідна наукова презентація сучасного напряму в меди� цині — біорезонансної терапії. © ГОТОВСЬКИЙ Михайло Юрійович. Кандидат технічних наук. Генеральний директор Центру інтелектуальних медичних систем «ІМЕДІС» (Москва). ПЕРОВ Юрій Федорович. Доктор біологічних наук. Співробітник цього Центру. 2006. М. ГОТОВСЬКИЙ, Ю. ПЕРОВ БІОРЕЗОНАНСНА ТЕРАПІЯ: ЇЇ МІСЦЕ У СУЧАСНІЙ ТРАДИЦІЙНІЙ МЕДИЦИНІ Медицина як засіб самолікування та взаємодопомоги зародилася ще у пра� давні часи. І тільки кілька тисячоліть пото� му з’явилися клани перших професійних лі� карів, котрі заклали підвалини багатьох нау� кових напрямів у терапії, що існують і нині. Спеціалізація, яка виникла у такий спосіб, з одного боку, чималою мірою сприяла інтен� сивнішому розвитку різноманітних профе� сійних орієнтацій лікаря, однак, з другого, здебільшого ускладнювала життя пацієнтів, змушених звертатися до широкого кола «ву� зьких» фахівців. Фармакотерапія, яка бурхливо розвивала� ся, породжувала дедалі більше нових лікар� ських засобів, що діяли на всіх рівнях: від суб� клітинного — до цілісного організму. Але разом із незаперечним успіхом фарма� котерапевтичної галузі існувала й низка не� гативних моментів, а саме: не завжди виправ� дане використання тих чи тих ліків спричи� нювало побічні дії — алергії, появу нових хвороб, стійких до антибіотиків штамів мік� роорганізмів. Тут варто згадати ім’я одного з критиків медицини ХХ століття — А.С. Залманова, чиї ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 818 висловлювання й міркування щодо кризи у медичній науці викликали здебільшого роз� дратування і неприйняття з боку тогочасної офіційної медицини. Така ситуація призвела до того, що за уяв� ного зовнішнього благополуччя у медицині її внутрішні суперечності поступово поча� ли набувати деструктивних тенденцій. І на цьому тлі навіть найдосвідченіші клініцис� ти змушені були дедалі частіше звертатися по допомогу до спеціалістів, котрі практи� кують поза рамками «академічної» медичної науки. Таким чином, упродовж кількох десятиліть сформувався професійний і соціальний про� шарок представників традиційної медицини, для позначення якої почали використовува� ти й інші терміни, як�от: «альтернативна», «неортодоксальна» тощо [1, 2]. Проте, на нашу думку, саме термін «тради� ційна» найповніше віддзеркалює сутність цього напряму у вітчизняній медицині, ос� кільки інші, наприклад, «альтернативна» (протилежна), — доволі умовні і вбирають лише частину змісту, залишаючи осторонь увесь комплекс понять. Якщо виходити із сучасних уявлень про організм як про саморегульовану систему, то вся життєдіяльність людини зумовлюється пристосуванням індивіда до конкретних умов навколишнього середовища, у діапазоні певних змін чинників довкілля. Саме сере� довище, що являє собою величезне різнома� ніття зовнішніх факторів з тими чи іншими властивостями і певною кількістю їхніх сукупностей, у процесі онто� і філогенезу по� стійно впливає на людину. І це призводить до того, що в організмі утворюються філоге� нетично сформовані і генетично детерміно� вані програми, спрямовані на оптимальне за� безпечення гомеостазу. Системний і систе� мотвірний вплив факторів середовища сприяє формуванню структурних (морфоло� гічних) і функціональних (фізіологічних) змін, котрі чималою мірою визначають усю життєдіяльність людини. Отже, між чинни� ками середовища та організмом існують різноманітні тісні системні зв’язки, завдяки яким і відбувається пристосування індивіда до конкретних умов довкілля, що охоплює внутрішні морфо�функціональні зміни. Будь�який вплив зовнішнього чинника на організм зумовлює зіткнення з внутрішніми (організмовими) ресурсами, причому не� відповідність або неузгодженість поміж ними часто спричинює розвиток хвороби. У меди� цині давно емпірично відзначено, що хвороба зумовлюється специфічною взаємодією зов� нішніх (довкілля) і внутрішніх (ендогенне середовище організму) факторів, а не їхньою природою. В основі цієї взаємодії — реактив� ність самого організму, який здатен сприйма� ти, реформувати і реагувати на зовнішні впливи. Це дає змогу трактувати хворобу як безпосередній результат і розвиток у часі та� ких взаємодій. У найширшому тлумаченні хвороба виникає внаслідок певної сукупності факторів — речовинних (хімічні речовини), енергетичних (електричні й електромагнітні поля та випромінювання) й інформаційних, розуміння законів взаємодії і результативної дії яких уможливлює передбаченість та ке� рування їх кінцевим результатом [3]. Методи традиційної медицини, які подола� ли шлях багатовікової конкуренції і витри� мали її, здавна орієнтувалися на стимуляцію внутрішніх ресурсів організму, спрямованих на боротьбу з хворобою, полегшення про� цесів самовиліковування та реабілітації. Останнім часом серед сучасних методів традиційної медицини, які ґрунтуються на цих засадах, чільне місце посідає біорезонан� сна терапія. У нашій країні вона набула по� пулярності і поширюється саме завдяки дос� лідженням і розробкам Центру інтелектуаль� них медичних систем «ІМЕДІС» [4, 5]. У «Номенклатурі робіт на послуги в охороні здоров’я» біорезонансну терапію (17.01.2002) відносять до «методів електромагнітного лі� кувального впливу на органи і тканини». ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 8 19 Традиційні методи дослідження найчасті� ше діагностують початок чи розвиток хворо� би, коли вже фіксуються морфологічні зміни на тому чи іншому структурному рівні організму людини. На вищому, інформацій� но�енергетичному рівні, коли дисгармонійні електромагнітні коливання ще не стали виз� начальними і лише починають формувати гомеостатичний дисбаланс, можна виявити початкові зміни тоншими способами, які й акумулюють у собі резонансний тест і біоре� зонансна терапія. Аналіз і систематизація існуючих теоретич� них й експериментальних результатів, що свідчать про роль електричних й електромаг� нітних полів у процесах життєдіяльності лю� дини, сприяли розширенню можливостей їхнього використання з терапевтичною метою. Це стало можливим у разі вибору оптималь� них характеристик організму людини, які оці� нюються за параметрами зовнішніх електрич� них й електромагнітних полів і які з високим ступенем вірогідності описують процеси жит� тєдіяльності як за норми, так і патології. У сучасній медицині різні способи меди� каментозної терапії діють частіше на фізич� ному рівні, а домінуючою парадигмою фар� мацевтичних засобів є біохімічна. З позиції біохімічних процесів і теорії функціональних систем енергоінформаційна терапія — це роз� діл медицини, який використовує можли� вість активації транспорту, розподілення і не розподілення зарядоносіїв в організмі з ме� тою нормалізації його біоелектричної актив� ності і досягнення функціонально�енергетич� ної рівноваги. Принцип біорезонансної терапії полягає у реєстрації електричних й електромагнітних сигналів, що надходять з організму людини, обробці та поверненні їх організмові за допо� могою розміщених на шкірі просторово роз� несених електродів і дистантним шляхом, із використанням магнітного індуктора [4, 6]. Вибір електромагнітних сигналів, які ха� рактеризують фізіологічний і патологічний стани організму людини, є завданням досить� таки складним. Це пов’язано як з особливос� тями цього методу, так і з виконанням відпо� відного аналізу. У біорезонансній терапії використовують� ся і власні електромагнітні сигнали організ� му, починаючи з електричних надповільних і закінчуючи когерентними високочастотними коливаннями цитоскелетних мембран, білків та ДНК [7]. Резонанс тут слід розуміти не у класичному фізичному сенсі, а як взаємодію власних коливальних процесів в організмі людини із зовнішніми, належним чином об� робленими електричними й електромагнітни� ми сигналами та полями [8]. У процесі біоре� зонансної терапії пацієнт й апарат утворюють замкнений контур, у якому впродовж усього періоду лікування відбувається реєстрація електричних й електронних сигналів, що після обробки повертаються до організму хворого. Ці електричні й електромагнітні сигнали за своїм спектральним складом уже наближені до власних сигналів організму, є немовби його внутрішньою «мовою». Завдяки універсальності підходів до ліку� вання різних хвороб та їх максимальної адап� тації до конкретного індивіда діапазон тера� певтичного застосування біорезонансної ме� дицини надзвичайно широкий. Центр інтелектуальних медичних систем «ІМЕДІС» відстежує багаторічний досвід вітчизняних і зарубіжних спеціалістів, котрі використову� ють БРТ у своїй професійній діяльності. За відомостями Центру найвагоміших результатів досягнуто у припиненні больових синдромів, лікуванні захворювань бронхолегеневої та серцево�судинної систем, шлунково�кишко� вого тракту, корекції порушень імунного ста� тусу, хронічних дегенеративних змін, пато� логій у гінекологічній й урологічній сферах, при ендо� й екзотоксикозах усілякої етіології, усуненні наслідків дії геопатогенних випро� мінювань, електромагнітних полів техноген� ного походження тощо [9–12]. Добрі резуль� тати також одержані за умови використання ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 820 БРТ як профілактичної — у періоди неспри� ятливої епідемічної ситуації. Разом з тим біорезонансну терапію не вар� то розглядати ізольовано від методів тради� ційної медицини, оскільки вона сприяє під� вищенню ефективності лікувальних заходів, призначених лікарем�клініцистом. БРТ може поєднуватися з будь�якими іншими видами лікування. Кожному терапевтичному методові потріб� ні адекватні методи діагностики й контроль під час лікування. Впродовж останнього деся� тиліття таким методом є вегетативний резо� нансний тест (ВРТ). ВРТ — це діагностичний електропунктурний метод реєстрації змін по� казників електропровідності репродуктивної точки виміру при внесенні у контур виміру тесту�показника, що маркірує наявність або відсутність в обстежуваного певних порушень у різних органах і системах [13]. Метод ВРТ дає змогу виявити: • органи з різними типами порушень; • алергічну залежність і підібрати ефектив� ний медикамент; • геопатогенні навантаження; • порушення кислотно�лужного балансу; • наявність доброякісних і злоякісних пух� лин; • кістозні процеси; • нестачу вітамінів і мінералів. За методом ВРТ можна визначити: • ефективність медикаментів чи толерант� ність до них; • показання для застосування нозодотерапії та ключовий нозод; • біологічний віковий індекс групи здоров’я тощо. Використання ендогенної біорезонансної терапії під час проведення ВРТ дає можли� вість замість тест�показників уводити в кон� тур виміру власні електромагнітні коливан� ня пацієнта та створювати оптимальні за об� раними критеріями біорезонансні препарати. Аналогічним чином можна тестувати і фіксу� вати зовнішні резонансно�частотні впливи. Отже, фахівець отримує єдиний лікуваль� но�діагностичний комплекс обладнання та методів для роботи з пацієнтом. Упродовж останніх п’ятнадцяти років здійс� нено велику науково�дослідну і практичну роботу з використання методів ВРТ і БРТ у клінічній практиці. Зокрема, в охороні здоров’я дитини ці ме� тоди активно застосовуються для діагности� ки та лікування шкільної фобії, невротичних і неврозоподібних розладів [14, 15], а також наслідків, спричинених струсом головного мозку, судомних станів і психосоматичних розладів у дітей та підлітків [16]. Доволі ефективними виявилися методи БРТ і ВРТ поєднані з іншими терапевтични� ми впливами, у лікуванні хронічних захворю� вань і знятті астено�невротичних синдромів у людей, які проживають на радіоактивно заб� руднених територіях, ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС. Для цих пацієнтів ха� рактерні зниження імунного статусу, захворю� вання серцево�судинної, бронхолегеневої си� стем, шлунково�кишкового тракту. Зниження загального енергетичного рівня з елементами астенізації з вираженими веге� тативно�судинними реакціями коригувалю� ся адаптивною біорезонансною терапією. Завдяки таким коригуючим впливам у па� цієнтів, котрі мешкають на забруднених ра� діонуклідами територіях, вдавалося збалан� сувати стан вегетативної нервової системи, відновити енергетичний рівень, поліпшити самопочуття. Поряд із клінічним застосуванням методів БРТ і ВРТ Центр «ІМЕДІС» разом з іншими науковими установами здійснює експеримен� тальні дослідження з верифікації й оцінки їх� ньої ефективності. Ці пріоритетні напрями роботи свідчать, що спеціалісти у галузі тради� ційної медицини не тільки прагнуть досягти високих результатів у діагностиці та лікуванні різних захворювань, а й розробити наукові засади і механізми подальшого вдосконален� ня цих методів, підвищення їхньої віддачі. ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 8 21 Так, на основі ВРТ створено метод діагнос� тики факту вживання наркотичних засобів (визначають тривалість, орієнтовні строки ос� таннього вживання, а також вид наркотику). Завдяки БРТ успішно розв’язують питання діагностики та лікування багатьох захворю� вань, терапія яких утруднена використанням лише загальнопоширених методів [17�22]. Нові, обнадійливі прогнози демонструє БРТ і в боротьбі з вірусами. Методи біорезо� нансної терапії знаходять застосування і у сфері виробництва сільськогосподарської продукції. Так, ми отримали попередні пози� тивні результати з інактивації вірусів in vitro без токсичних уражень культур тканин, на яких цей вірус вирощувався. Завершено до� слідження з підвищення продуктивності пе� репелиць�несучок, вирощування на м’ясо курчат�бройлерів (на 10,9–12,8 %), [23]. Важливим напрямом у широкому практич� ному впровадженні методів БРТ і ВРТ є організація післядипломного навчання ме� диків лікарських фахів. Центр «ІМЕДІС» регулярно публікує мо� нографії, наукові праці, тематичні збірники, методичні рекомендації. Починаючи з 1995�го у Москві щороку проходить спеціалізована конференція «Теоретичні та клінічні аспек� ти застосування біорезонансної і мульти� резонансної терапії» для лікарів і фахівців Російської Федерації, країн ближнього і да� лекого зарубіжжя (тези і доповіді учасників конференції виходять друком). Від 2005 року в журналі «Традиційна ме� дицина», орієнтованому на фахівців, котрі використовують у своїй професійній діяль� ності традиційні методи діагностики і терапії, публікуються результати найновіших оригі� нальних досліджень теоретичних і практич� них питань з цього та суміжних напрямів. Оскільки методи ВРТ і БРТ уже підтвер� дили свою ефективність і перспективність, їх подальший розвиток і застосування у полі� клінічній практиці та стаціонарах стає надзви� чайно важливим як для пацієнтів, так і лікарів. Гадаємо, настав час, коли необхідно створю� вати умови для вивчення цих методів в ака� демічній школі, на курсах підвищення ква� ліфікації лікарів. А це, у свою чергу, потребує підготовки компетентних науково�педагогіч� них кадрів. 1. Filder S. The Handbook of Complementary Medici� ne. — London: Coronet Books, 1984. 2. Альтернативная медицина: немедикаментозные методы лечения / Под ред. Н.А. Белякова. — Ар� хангельск: Сев.�Зап. кн. изд�во, 1994. 3. Зилов В.Г. Информационный гомеостазис. Инфор� мационная сущность традиционной медицины; Зилов В.Г., Судаков К.В., Энштейн О.И. Элементы информационной биологии и медицины. — М.: МГУЛ, 2000. — С. 177–237. 4. Готовский Ю.В. Биорезонансная и мультирезонан� сная терапия // Матер. І Междунар. конф. «Тео� ретические и клинические аспекты биорезонанс� ной и мультирезонансной терапии». — М.: ИМЕ� ДИС, 1995. — С. 359–367. 5. Биорезонансная терапия: Методические рекомен� дации № 2000/74. — М.: МЗ РФ, 2000. 6. Готовский Ю.В., Косарева Л.Б., Фролова Л.А. Крат� кое руководство по индукционной терапии. — М.: ИМЕДИС, 1999. 7. Карнов В.Н. Электромагнитные биорезонансы / Воронцов И.В., Жиляев Е.Г., Карпов В.И., Уша� ков И.Б. Малые радиационные воздействия и здо� ровье человека (очерки системного анализа). — М.— Воронеж: Воронеж. гос. ун�т, 2002. — С. 110—135. 8. Готовский М.Ю. Электрические шумы в биологи� ческих системах и действие внешних низкоинтен� сивных электромагнитных полей при биорезонанс� ной терапии // Журн. теор. и практ. медицины. — 2004. — 2, № 3. — С. 269–271. 9. Густомесопа В.И. Применение биорезонансной тера� пии в комплексном лечении больных хроническим панкреатитом // Тез. и докл. ХII Междунар. конф. «Теоретические и клинические аспекты примене� ния биорезонансной и мультирезонансной тера� пии». — М.: ИМЕДИС, 2006. — Ч.1.— С. 139—142. 10. Замалеева Р.С. Нюхнина М.А. Оценка роли регуля� торных и антифосфолипидных антител в развитии плацентарной недостаточности, эффективности БРТ у беременных с отягощенным акушерским анамнезом / Тез. и докл. ХІ Междунар. конф. «Тео� ретические и клинические аспекты применения биорезонансной и мультирезонансной терапии». — М.: ИМЕДИС, 2005. — Ч.1. — С. 58–61. 11. Аванесова И.Г., Аванесова Т.С., Готовский Ю.В., Ко� сарева Л.Б. Роль различных видов нагрузок в воз� никновении болезни в аспекте психо�нейросома� 22 ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 8 тического единства в организме / Тез. и докл. Х Междунар. конф. «Теоретические и клинические аспекты применения биорезонансной и мульти� резонансной терапии». — М.: ИМЕДИС, 2005. — Ч.I — С. 38–51. 12. Козин В.Н., Леонтьев В.К. Использование стомато� логических сплавов с минимальным риском воз� никновения проявлений непереносимости (Науч� ные и практические аспекты) // Тез. и докл. ХІІ Междунар. конф. «Теоретические и клинические аспекты применения биорезонансной и мульти� резонансной терапии». — М.: ИМЕДИС, 2006. — Ч.I — С. 372, 389. 13. Василенко А.М., Готовский Ю.В., Мейзеров Е.Е., Королева Н.А., Каторгин В.С. Электропунктурный вегетативный резонансный тест: Методические рекомендации — М.: НИЦ ТМиГ МЗ РФ, 2000. — С. 28. 14. Аванесова И.Г., Аванесова Т.С., Косарева Л.Б., Го� товский М.Ю., Бочаров Д.Г., Осипова В.В. Новый клинический подход к проблеме школьной фобии с учетом диагностических и терапевтических возможностей ВРТ «ИМЕДИС�П: СТ» и биоре� зонансной терапии // Традиционная медицина. — 2005. — № 2(5). — С. 4–7. 15. Аванесова И.Г., Аванесова Т.С., Косарева Л.Б., Го� товский М.Ю., Бочаров Д.Г. Применение вегета� тивного резонансного теста «ИМЕДИС�ТЕСТ» при диагностике невротических и неврозоподоб� ных расстройств у детей и подростков // Там само. — 2006. — № 1(6). — С. 48, 52. 16. Аванесова И.Г., Аванесова Т.С., Косарева Л.Б., Го� товский М.Ю., Бочаров Д.Г. Клинические аспекты применения вегетативного резонансного теста «ИМЕДИС�ТЕСТ» в педиатрии — М.: ИМЕДИС, 2005. — С. 212. 17. Тезисы и доклады VІIІ Международной конферен� ции «Теоретические и клинические аспекты при� менения биорезонансной и мультирезонансной терапии». — М.: ИМЕДИС, 2002. — Ч. I. — С. 251– 257; Ч. II. — С. 54–58. 18. Тезисы и доклады IХ Международной конферен� ции «Теоретические и клинические аспекты при� менения биорезонансной и мультирезонансной те� рапии». — М.: ИМЕДИС, 2003. — Ч.I. — С. 224– 227. 19. Тезисы и доклады Х Международной конферен� ции «Теоретические и клинические аспекты при� менения биорезонансной и мультирезонансной те� рапии». — М.: ИМЕДИС, 2004. — Ч.II. — С. 32— 36, 126–128. 20. Нишак В.П., Роговий Ю.В., Сидорчук И.Й., Архи� пова Л.Г., Муравьева И.Л., Бочаров А.В., Халатур� ник Л.Б. Анализ защитного влияния препарата GA� 40 на течение сулемовой нефропатии с помощью вегетативного резонансного теста «ИМЕДИС� ТЕСТ» // Нефрология. — 2005. — 9. — № 3. — С. 88–91. 21. Фунтиков В.А., Исламов Б.И., Бобровский Р.В., Готов� ский Ю.В., Чайлахян Л.М. Синтез белков в лимфоци� тах крови больных ревматоидным артритом // Докл. РАН. — 1999. — 364. — № 1. — С. 126—129. 22. Бокерея Л.А., Сатия Н.Т., Бокерия О.Л., Ермола� ев В.К., Микадзе Л.Г., Готовский М.Ю., Дзижику� ри Л.В. Влияние биорезонансной терапии на про� цесс полиферации // Сб. докл. «Рефлексотерапия и мануальная терапия» (готується до друку). 23. Авакова А.Г. Биорезонансная технология в птице� водстве. — М.: РАСХН, 2005. М. Готовський, Ю. Перов БІОРЕЗОНАНСНА ТЕРАПІЯ: ЇЇ МІСЦЕ У СУЧАСНІЙ ТРАДИЦІЙНІЙ МЕДИЦИНІ Р е з ю м е Розглядаються засади і діапазон терапевтичного засто� сування біорезонансної медицини у лікуванні хроніч� них хвороб та корекції різних патологічних станів. Ана� лізується метод вегетативного резонансного тесту як діагностичний засіб БРТ. Підкреслюється ефективність біорезонансної терапії у реабілітації населення, що меш� кає на забруднених радіонуклідами територіях. M. Gotovsky, Yu. Perov BIORESONANCE THERAPY: IT’S ROLE IN THE MODERN TRADITIONAL MEDICINE S u m m a r y The fundamentals and the range of therapeutic application of bioresonance medicine in chronic disease treatment and correction of different pathological conditions are describ� ed. The method of vegetative resonance test as a diagnostic instrument of bioresonance therapy is analyzed. The effici� ency of bioresonance therapy in rehabilitation of population living in radioactive nuclide polluted areas is highlighted.

Біорезонансна терапія: її місце у сучасній традиційній медицині

Institution

Ähnliche Einträge