Роль профспілок у роботі лікарсько-трудових експертних комісій під час "відлиги" 1953-1964 рр.
У статті розглядається місце та роль профспілок у роботі лікарсько-трудових експертних комісій (ЛТЕК) на підставі аналізу законодавчих та відомчих документів того часу. Робиться спроба простежити розширення прав профспілок в обраній сфері під час "відлиги" (1953-1964 рр.). Автор доходить...
Збережено в:
| Дата: | 2010 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2010
|
| Назва видання: | Схід |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/22408 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Роль профспілок у роботі лікарсько-трудових експертних комісій під час "відлиги" 1953-1964 рр./ А. Єпішева // Схід. — 2010. — № 7 (107). — С. 88-91. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-22408 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-224082011-06-22T12:05:54Z Роль профспілок у роботі лікарсько-трудових експертних комісій під час "відлиги" 1953-1964 рр. Єпішева, А. Історія У статті розглядається місце та роль профспілок у роботі лікарсько-трудових експертних комісій (ЛТЕК) на підставі аналізу законодавчих та відомчих документів того часу. Робиться спроба простежити розширення прав профспілок в обраній сфері під час "відлиги" (1953-1964 рр.). Автор доходить висновку про подальшу формалізацію ролі профспілок у роботі ЛТЕК через відсутність можливостей реально впливати на рішення комісії, боротися з причинами професійних захворювань. The article deals with the role of trade unions in the work of doctor-labour commissions of experts on the basis of the analysis of legislative and departmental documents of that period. The author makes an attempt to observe the expansion of trade unions' right in this sphere during the period of "thaw". The author comes to the conclusion about the further formalization of trade unions' role in the work of DLCE, due to the absence of possibilities to influence the dicisions of commissions and to combat the causes of professional deseases. 2010 Article Роль профспілок у роботі лікарсько-трудових експертних комісій під час "відлиги" 1953-1964 рр./ А. Єпішева // Схід. — 2010. — № 7 (107). — С. 88-91. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 1728-9343 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/22408 94 (477) uk Схід Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історія Історія |
| spellingShingle |
Історія Історія Єпішева, А. Роль профспілок у роботі лікарсько-трудових експертних комісій під час "відлиги" 1953-1964 рр. Схід |
| description |
У статті розглядається місце та роль профспілок у роботі лікарсько-трудових експертних комісій (ЛТЕК) на підставі аналізу законодавчих та відомчих документів того часу. Робиться спроба простежити розширення прав профспілок в обраній сфері під час "відлиги"
(1953-1964 рр.). Автор доходить висновку про подальшу формалізацію ролі профспілок у
роботі ЛТЕК через відсутність можливостей реально впливати на рішення комісії, боротися
з причинами професійних захворювань. |
| format |
Article |
| author |
Єпішева, А. |
| author_facet |
Єпішева, А. |
| author_sort |
Єпішева, А. |
| title |
Роль профспілок у роботі лікарсько-трудових експертних комісій під час "відлиги" 1953-1964 рр. |
| title_short |
Роль профспілок у роботі лікарсько-трудових експертних комісій під час "відлиги" 1953-1964 рр. |
| title_full |
Роль профспілок у роботі лікарсько-трудових експертних комісій під час "відлиги" 1953-1964 рр. |
| title_fullStr |
Роль профспілок у роботі лікарсько-трудових експертних комісій під час "відлиги" 1953-1964 рр. |
| title_full_unstemmed |
Роль профспілок у роботі лікарсько-трудових експертних комісій під час "відлиги" 1953-1964 рр. |
| title_sort |
роль профспілок у роботі лікарсько-трудових експертних комісій під час "відлиги" 1953-1964 рр. |
| publisher |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Історія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/22408 |
| citation_txt |
Роль профспілок у роботі лікарсько-трудових експертних комісій під час "відлиги" 1953-1964 рр./ А. Єпішева // Схід. — 2010. — № 7 (107). — С. 88-91. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
| series |
Схід |
| work_keys_str_mv |
AT êpíševaa rolʹprofspílokurobotílíkarsʹkotrudovihekspertnihkomísíjpídčasvídligi19531964rr |
| first_indexed |
2025-07-02T22:08:21Z |
| last_indexed |
2025-07-02T22:08:21Z |
| _version_ |
1836574679196762112 |
| fulltext |
88
№ 7 (107) листопад-грудень 2010 р.
ЕКОНОМІКАІСТОРІЯ
УДК 94 (477)
ÐÎËÜ ÏÐÎÔÑϲËÎÊ Ó ÐÎÁÎÒ²
˲ÊÀÐÑÜÊÎ-ÒÐÓÄÎÂÈÕ ÅÊÑÏÅÐÒÍÈÕ ÊÎ̲ѲÉ
Ï²Ä ×ÀÑ "²ÄËÈÃÈ" 1953-1964 ðð.
АНЖЕЛА ЄПІШЕВА,
викладач кафедри історії Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов
У статті розглядається місце та роль профспілок у роботі лікарсько-трудових експерт-
них комісій (ЛТЕК) на підставі аналізу законодавчих та відомчих документів того часу. Ро-
биться спроба простежити розширення прав профспілок в обраній сфері під час "відлиги"
(1953-1964 рр.). Автор доходить висновку про подальшу формалізацію ролі профспілок у
роботі ЛТЕК через відсутність можливостей реально впливати на рішення комісії, боротися
з причинами професійних захворювань.
Ключові слова: профспілки, лікарсько-трудові експертні комісії, втрата працездатності,
установлення групи інвалідності.
Постановка проблеми та стан її вивчення. У
багатогранній діяльності Федерації профспілок Украї-
ни важливе місце займають питання, пов'язані з охо-
роною здоров'я працівників. Особливо цікавим, на
нашу думку, є вирішення цієї проблеми під час "відли-
ги", коли радянська влада, намагаючись приховати
свою тоталітарну сутність, демонструє посилену ува-
гу до соціальної політики. Однією з форм діяльності
радянських професійних спілок у сфері охорони здо-
ров'я була їхня участь у роботі лікарських трудових екс-
пертних комісій.
Історіографія цієї проблеми представлена досить
широко в радянський період. Зокрема, під час "відли-
ги" популярними були статті, які висвітлювали позитив-
ний досвід роботи ЛТЕК за участю профспілок. На-
приклад, "Представник профспілок у складі ЛТЕК"
К. Басигіна, "Закон про державні пенсії і лікарняно-тру-
дова експертиза" О. Третьякова, "Профспілки і орга-
ни соціального забезпечення" І. Козлова [1-3]. З ме-
тою поліпшення роботи ЛТЕК були підготовлені десят-
ки методичних посібників за основними розділами ек-
спертизи та працевлаштування. Пропагандистський
підхід до викладу інформації зумовлює використання
цих джерел тільки як фактичного матеріалу. Щодо по-
страдянського періоду, то в цей час питання роботи
ЛТЕК майже не розглядалося.
Метою нашого дослідження є визначення місця та
ролі профспілок у роботі лікарсько-трудових експерт-
них комісій на підставі аналізу законодавчих та відом-
чих документів періоду 1953-1964 рр.
Виклад основного матеріалу. Згідно з чинним за-
конодавством основним завданням лікарсько-трудо-
вих експертних комісій (ЛТЕК) було визначення пос-
тійної або тривалої втрати працездатності й установ-
лення груп інвалідності [4]. Прийняття нового Закону
про державні пенсії в 1956 р. сприяло розширенню
кола осіб, які отримували право на пенсію, що, у свою
чергу, збільшувало державні витрати. У зв'язку із цим,
як зазначав начальник Управління ЛТЕК Міністерства
соціального забезпечення РРФСР О. Третьяков, пер-
шим принципом лікаря-експерта повинна стати турбо-
та про наукову об'єктивність і державну доцільність
експертних рішень ЛТЕК [5].
У цей час радянська влада починає приділяти особ-
ливу увагу роботі лікарсько-трудових експертних
комісій, дорікаючи їм за неякісну роботу. У пресі з'яв-
ляються обвинувачення останніх у неправильному
визначенні групи інвалідності. Наприклад, у статті
І. Козлова "Профспілки і органи соціального забезпе-
чення" зазначалося, що лікарсько-трудові експертні
комісії часто визначають групу інвалідності особам,
працездатність яких майже не порушена і які можуть
продовжувати роботу зі спеціальності за умови не-
значної зміни чи полегшення умов праці [6].
Одночасно влада наголошує на необхідності реор-
ганізувати лікарсько-трудові експертні комісії, поясню-
ючи такий крок необхідністю покращити роботу ЛТЕК:
удосконалити їхню організацію, укомплектувати більш
досвідченими лікарями-експертами тощо.
Спробуємо з'ясувати зміни, які відбулися в цих ко-
місіях на основі порівняльного аналізу постанов Ради
Міністрів СРСР від 1948 р. та Ради Міністрів УРСР
від 1956 р. про лікарсько-трудові експертні комісії.
Опрацьовуючи зазначений матеріал, ми звернули ува-
гу на ті терміни, що збігаються в постановах 1948 р.
та 1956 р., а також на нові, відсутні в постанові 1948 р.
Результати аналізу подано в таблиці 1.
Детальний аналіз ключових слів дає можливість
зробити такі висновки:
- у постановах відбувається повтор основних
пунктів, які зумовлюють принципи організації, склад
лікарсько-трудових експертних комісій. Так, згідно з
даними положень, на ЛТЕК покладалося визначення
постійної або тривалої втрати працездатності, установ-
лення причин та груп інвалідності, визначення умов і
характеру праці, доступних за станом здоров'я, пере-
вірка правильності використання інвалідів на роботі
відповідно до висновків комісії. Крім того, лікарсько-
трудові експертні комісії повинні були сприяти віднов-
ленню працездатності інвалідів.
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 7 (107) листопад-грудень 2010 р.
ЕКОНОМІКА 89ІСТОРІЯ
Таблиця 1. - Зміни функцій ЛТЕК (за результатами положень від 1948 р. та 1956 р.) [7-8]
Показник Терміни, які збігаються в положеннях про ЛТЕК від
5 листопада1948 р. та від 30 грудня 1956 р
Нові терміни або терміни, вилучені з
положення про ЛТЕК від 30 грудня 1956 р.
1. Загальні
положення
визначення постійної або тривалої
непрацездатності;
установлення причин інвалідності;
визначення для інвалідів умов і характеру праці;
сприяння відновленню працездатності інвалідів;
вивчення умов праці інвалідів безпосередньо на
підприємстві;
перевірка правильності використання інвалідів на
роботі
установлення часу настання інвалідності
2. Організація
роботи і склад
лікарсько-
трудових екс-
пертних комісій
ЛТЕК організуються на базі лікувальних закладів і
складаються з 3 лікарів-експертів;
до складу ЛТЕК входить представник профспілок;
голова і члени ЛТЕК затверджуються
завідувачами обласних і міських відділів
соціального забезпечення;
органи охорони здоров’я надають ЛТЕК придатні
для прийому хворих приміщення;
витрати на оплату голови, членів, консультантів
ЛТЕК провадяться за рахунок коштів відповідного
відділу соціального забезпечення
створення спеціалізованих ЛТЕК для
експертизи працездатності хворих на
туберкульоз і психічні захворювання;
ЛТЕК – постійно діючі організації, члени яких
знаходяться в штаті органів соціального
забезпечення;
ЛТЕК приймають на обстеження впродовж
робочого дня не більше 15 хворих, для
експертизи працездатності психічнохворих –
не більше 10;
обласна і центральна міська ЛТЕК
складається з 4 лікарів провідних
спеціальностей;
упровадження наукових принципів і методів
експертизи;
здійснення заходів з підвищення кваліфікації
лікарів;
узагальнення досвіду, виявлення експертних
помилок, розробка заходів;
огляд інвалідів за направленням органів
соціального забезпечення і рад профспілок
для контролю за правильністю рішень
районних, міських ЛТЕК;
вивчення динаміки, причин інвалідності,
розробка пропозицій
3. Коло осіб, що
приймаються на
огляд, і порядок
направлення їх
на ЛТЕК
ЛТЕК приймає на огляд:
робітників, службовців, членів артілей
промислової кооперації; робітників, службовців,
які припинили роботу, колишніх
військовослужбовців і членів сімей, що втратили
годувальників, при наявності у всіх зазначених
осіб умов, які надають право на пенсію;
направлення хворих до ЛТЕК для експертизи
працездатності проводиться лікувальними
закладами за місцем проживання хворого або за
місцем прикріплення його до лікувального
закладу
осіб, які навчаються в різних навчальних
закладах;
громадян із порушенням працездатності у
зв’язку з виконанням державних або
громадських обов’язків;
інвалідів дитинства та осіб, що одержали
каліцтво або перенесли захворювання до
початку трудової діяльності;
осіб, що знаходяться на утриманні
непрацюючих пенсіонерів, при наявності в
останніх права на одержання надбавки до
пенсії на непрацездатних членів сім’ї
4. Порядок
роботи ЛТЕК
ЛТЕК приймає рішення після всебічного
медичного огляду хворих і колегіального
обговорення на підставі даних медичного
обстеження;
дані обстеження й рішення ЛТЕК заносяться до
акту огляду й підписуються головою і членами
комісії;
коли голова або окремі члени комісії не
погоджуються з думкою решти членів комісії, до
акту додається їхня особиста думка;
контроль за забезпеченням умов праці інвалідів
здійснюють профспілки, органи соціального
забезпечення, лікарі
5.Терміни
переогляду й
порядок
оскарження
рішень ЛТЕК
переогляд інвалідів І групи проводиться один раз
на рік, а інвалідів ІІ-ІІІ групи – один раз на 6
місяців; без зазначення терміну чергового
переогляду група інвалідності встановлюється
інвалідам-чоловікам, старшим 60 р., і жінкам – за
55 р., інвалідам з необоротними хронічними
захворюваннями та анатомічними дефектами
переогляд інвалідів І групи проводиться один
раз на два роки, а інвалідів ІІ-ІІІ групи – один
раз на рік
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
90
№ 7 (107) листопад-грудень 2010 р.
ЕКОНОМІКА
Організовувалися ЛТЕК на базі лікувальних зак-
ладів у складі трьох лікарів-експертів та 10-15 пред-
ставників профспілок у кожній комісії, які брали участь
у її роботі по черзі. Затвердження цих членів відбува-
лося радами профспілок;
- у постанові від 1956 р. зазначався склад облас-
них та центральних міських лікарсько-трудових експер-
тних комісій, які, на відміну від рядових ЛТЕК, склада-
лися тільки з 4 лікарів провідних спеціальностей без
представників наймасовішої громадської організації,
покликаної захищати інтереси працівників, що вигля-
дало не зовсім логічно в умовах демократизації;
- були більш детально розписані функції обласних
та центральних ЛТЕК із метою покращення їхньої ро-
боти (узагальнення досвіду, вияв експертних помилок,
розробка заходів) та запобігання інвалідності (вивчен-
ня динаміки, причин інвалідності, розробка пропо-
зицій), але такі заходи мали формальний, декларатив-
ний характер і не могли реально докорінно змінити
ситуацію на краще;
- з'являється пункт про створення спеціалізованих
ЛТЕК для експертизи працездатності хворих на тубер-
кульоз і психічні захворювання, до складу яких пред-
ставники профспілок не залучалися. Такий підхід в умо-
вах, коли був проголошений курс на демократизацію,
прозорість, розширення захисних можливостей гро-
мадської організації, можна пояснити тим, що необхід-
но було винайти нові способи боротьби (поміщення до
психіатричної клініки) з інакомислячими людьми в умо-
вах трансформації тоталітарної системи;
- представники профспілок мали стежити за тим,
аби з метою всебічного (комплексного) обстеження й
колегіального обговорення кількість оглядів на одно-
му засіданні не перевищувала п'ятнадцяти осіб, що
саме по собі викликає сумніви щодо якості такого об-
стеження. Крім того, медогляд інвалідів в умовах ве-
ликої черги завдавав їм непоправної моральної шкоди;
- водночас у постанові від 1956 р. було скасовано
щорічний переогляд інвалідів І групи, а інвалідів ІІ-ІІІ
групи - один раз на рік. Усі ці терміни збільшувалися
вдвічі, що, безперечно, позбавляло інвалідів зайвих
хвилювань і розвантажувало експертні комісії;
- постанова 1956 р. розширила також коло осіб, які
отримували право на огляд ЛТЕК, й отже - на отри-
мання пенсії.
Слід зауважити, що проаналізована нами постано-
ва Ради Міністрів УРСР від 30 грудня 1956 р. про
лікарсько-трудові експертні комісії повністю збігаєть-
ся з постановою Ради Міністрів РРФСР, яка вийшла
на кілька днів раніше (21 грудня 1956 р.), що зайвий
раз підкреслює провідну роль центру [9].
Згідно з архівними даними, на території УРСР у
1959 р. діяла 741 ЛТЕК, куди входили 2233 лікарі, а,
наприклад, у 1952 р. комісій було 947 із кількістю
лікарів 2814. У зв'язку зі зменшенням кількості лікарсь-
ко-трудових експертних комісій, обсяг роботи залишав-
ся значним. Так, якщо в 1952 р. було переосвідчено
753300 тис. інвалідів, то за 1959 р. - 941284 тис. Усе
це не могло не позначитися на якості роботи ЛТЕК,
про що свідчить велика кількість скарг [10].
Зокрема, за 12 місяців 1960 р. у відділ ЛТЕК МСЗ
УРСР надійшло 24807 скарг, у яких зазначалися фак-
ти несумлінного ставлення членів комісії до експерти-
зи працездатності. Цікавим є той факт, що в першу
чергу звертали увагу не на велику кількість скарг щодо
рішення комісій, а на "психотерапевтичне" значення
цих рішень. Так, уже згадуваний вище начальник Управ-
ління ЛТЕК Міністерства соціального забезпечення
РРФСР О. Третьяков зазначав, що негативний висно-
вок може викликати у хворого розлад настрою, але при
цьому не повинен породжувати образу, незадоволе-
ність, які виникають не стільки від цього рішення, скільки
від поганої мотивації останнього.
Зустрічалися випадки, коли професійне захворю-
вання не розглядалося як наслідок травми чи систем-
ного розладу організму, бо вони проявлялися через
певний проміжок часу після впливу шкідливих речовин
на організм людини; коли ЛТЕК відмовлялися визнати
інвалідність без достатніх на те підстав.
Наприклад, громадянка Савицька, яка продовжу-
вала хворіти на мієло-менінгополірадикуліт понад 8
місяців, була направлена лікарем міськлікарні № 2
м. Крюкова (Полтавської обл.) Григор'євим на ЛТЕК,
де її визнали працездатною [11].
Два роки тривав конфлікт із приводу встановлен-
ня інвалідності гр. Рапорта, який мав висновок Цент-
рального науково-дослідницького інституту травмато-
логії та ортопедії й Центрального інституту експертизи
праці, які вважали, що хворому з анкілозом колінного
суглоба під кутом 160-180 градусів необхідно надати
ІІІ групу інвалідності без терміну переосвідчення, і такі
випадки не були винятком [12].
Основна ж функція представників від профспілок
у складі ЛТЕК мала зводитися до того, що вони, доб-
ре знаючи характер виконуваних робіт на своєму під-
приємстві, давали поради лікарям-експертам, за якою
спеціальністю, на якій посаді чи в якій професії може
працювати робітник чи службовець із робочою групою
інвалідності.
З метою кращого ознайомлення з умовами праці для
інвалідів представники профспілкової організації разом
із лікарями-експертами повинні були періодично
відвідувати підприємства району, який обслуговувала
ЛТЕК, разом виявляти професії, де найбільш повно
можна було б використовувати працівників із обмеже-
ними можливостями. На підприємствах представники
профспілкових організацій мали ретельно стежити за
тим, щоб інваліди використовувалися на роботі відпо-
відно до трудової рекомендації, наданої комісією.
Проте в більшості випадків участь представників
наймасовішої громадської організації в роботі ЛТЕК
носила декларативний характер. Завідувач відділу
соціального страхування І. Козлов зазначав, що бага-
то рад профспілок обмежувалися формальним зат-
вердженням своїх представників до ЛТЕК без відпов-
ідного інструктажу, який би пояснював їхні права та
обов'язки, а призначені члени профспілкових органів
не завжди брали участь у роботі експертних комісій,
про що, у свою чергу, профспілкові органи не інфор-
мували відділи соціального забезпечення [13].
Про це свідчать й архівні матеріали. Наприклад, із
15 виділених представників профспілкових організацій
для участі в роботі комісій у Жовтневому районі м. Оде-
си 6 осіб відвідували засідання несистематично, а 7
не працювали взагалі, у Центральному районі з 10 осіб
не працювали 6 [14]. Згідно з інформацією, поданою
в республіканську раду профспілок від Полтавської
обласної ради профспілок, у роботі ЛТЕК не брали
участь або працювали несистематично представники
тред-юніонів у Гребенківському, Козельщанському,
Решетилівському, Санжарівському районах, у м. Кре-
менчук, і такі випадки були численними [15].
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 7 (107) листопад-грудень 2010 р.
ЕКОНОМІКА 91
Для працевлаштування інваліда на роботу, яка б
відповідала його можливостям, дуже важливим було
те, щоб ЛТЕК у своєму висновку вказувала, які умови
й види праці доступні інвалідові за станом його здо-
ров'я або фізичного дефекту. За цією ділянкою робо-
ти лікарсько-трудових експертних комісій повинні були
здійснювати постійний контроль представники проф-
спілок, але, як свідчить інформація, що подавалася в
радянській пресі, у багатьох випадках члени проф-
спілок не звертали увагу на цей бік діяльності ЛТЕК,
через що в багатьох висновках узагалі не зазначали-
ся трудові рекомендації, а іноді вони давалися в дуже
загальній формі, наприклад: "легка праця", "неважка
робота" тощо [16].
Окрім того, як повідомляє старший інспектор пра-
вового сектора відділу ВЦРПС із соціального стра-
хування К. Батигін у своїй статті "Представник проф-
спілок у ЛТЕК", зустрічалися випадки, коли людині
встановлювалася ІІІ група інвалідності й тут же заз-
началося, що вона може продовжувати працювати
за фахом попри те, що ця група надавалася особам,
які за станом здоров'я не могли надалі виконувати
попередню роботу і повинні перейти на роботу з лег-
шими умовами [17].
Отже, даючи висновок про те, що працівник може
продовжувати залишатися на тій роботі, яку він вико-
нував до встановлення йому групи інвалідності, ЛТЕК
або неправильно надавала трудову рекомендацію,
або без достатніх підстав встановлювала групу інва-
лідності.
Передставники профспілок, які повинні були пос-
тійно звертати увагу лікарів-експертів на подібні фак-
ти, мали право вписати особливу думку до протоколу
засідання комісії про свою незгоду з висновками
лікарів-експертів, проте реального впливу на рішен-
ня комісії вони не мали.
Таким чином, ми можемо визначити подальшу фор-
малізацію ролі профспілок у роботі ЛТЕК під час
"відлиги" 1953-1964 рр. Представники громадських
організацій здебільшого не виконували покладені на
них захисні функції у цій сфері через відсутність ре-
альних можливостей впливати на рішення лікарсько-
трудових експертних комісій. Заходи, які проводилися
з метою покращення роботи ЛТЕК, найчастіше мали
декларативний характер і не могли змінити ситуацію
на краще. Крім того, уведення членів профспілок до
складу ЛТЕК не могло суттєво вплинути на охорону
здоров'я працівників, і вони змушені були боротися не
з причинами професійних захворювань, а з їхніми на-
слідками.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Батыгин К. Представитель профсоюза во ВТЭК / К. Баты-
гин // Социальное обеспечение. - 1957. - № 5. - С. 33-35.
2. Третьяков А. Закон о государственных пенсиях и врачеб-
но-трудовая экспертиза / А. Третьяков // Социальное обеспече-
ние. - 1961. - № 10. - С. 34-39.
3. Козлов И. Профсоюзы и органы социального обеспечения
/ И. Козлов // Социальное обеспечение. - 1961. - № 10. - С. 19.
4. Положення про ЛТЕК від 30 грудня 1956 р. (затверджено
постановою Ради Міністрів УРСР) : хронологічне зібрання за-
конів, указів Президії Верховної Ради, постанов і розпоряджень
уряду Української РСР. - К. : Політична літ-ра, 1969. - Т. 3 (1952-
1956 рр.). - С. 1093-1097.
5. Третьяков А. Закон о государственных пенсиях и врачеб-
но-трудовая экспертиза / А. Третьяков // Социальное обеспече-
ние. - 1961. - № 10. - С. 14.
6. Батыгин К. Представитель профсоюза во ВТЭК / К. Баты-
гин // Социальное обеспечение. - 1957. - № 5. - С. 33-34.
7. Положение о врачебно-трудовых экспертных комиссиях
(утверждено постановлением Совета Министров СССР от 5 но-
ября 1948 г.) : справочник профсоюзного работника. - М. : Про-
физдат, 1951. - С. 389-391.
8. Положення про ЛТЕК від 30 грудня 1956 р. (затверджено
постановою Ради Міністрів УРСР) : хронологічне зібрання за-
конів, указів Президії Верховної Ради, постанов і розпоряджень
уряду Української РСР. - К. : Політична літ-ра, 1969. - Т. 3 (1952-
1956 рр.) - С. 1093-1097.
9. Положение о врачебно-трудовых экспертных комиссиях
(ВТЭК) (утверждено постановлением Совета Министров СССР
от 21 декабря 1956 г.) : справочник профсоюзного работника. -
М. : Профиздат, 1957. - С. 385-389.
10. Звідний звіт ЛТЕК за 1959 р. по УРСР // Центральний
державний архів вищих органів влади та управління (далі - ЦДА-
ВО). - Ф. 2605. - Оп. 8. - Спр. 2248. - Арк. 4; Про роботу ЛТЕК за
1952 р. // ЦДАВО. - Ф. 2605. - Оп. 8. - Спр. 1008. - Арк. 4.
11. Інформація про роботу ЛТЕК України за 1960 р. //
ЦДАВО. - Ф. 2605. - Оп. 8. - Спр. 2248. - Арк. 4.
12. Про роботу ЛТЕК за 1952 р. // ЦДАВО. - Ф. 2605. - Оп. 8.
- Спр. 3475. - Арк. 19-21.
13. Козлов И. Профсоюзы и органы социального обеспече-
ния / И. Козлов // Социальное обеспечение. - 1958. - № 8. - С. 19.
14. Про поширення громадського характеру роботи проф-
спілкових органів по Управлінню державним соціальним страху-
ванням : довідка про виконання постанови Президії ВЦРПС
Одеською обласною радою профспілок // ЦДАВО. - Ф. 2605. -
Оп. 8. - Спр. 3471. - Арк. 3.
15. Про заходи щодо поліпшення роботи ЛТЕК : інформація
обласної ради профспілок м. Полтави // ЦДАВО. - Ф. 2605. -
Оп. 8. - Спр. 1008. - Арк. 43-44.
16. Батыгин К. Представитель профсоюза во ВТЭК / К. Баты-
гин // Социальное обеспечение. - № 5. - 1957. - С. 33-34.
17. Там само. - С. 34.
А. Yepisheva
THE ROLE OF TRADE UNION THE WORK OF DOCTOR-LABOUR COMMISSIONS
OF EXPERTS DURING THE PERIOD OF "THAW" 1953-1964 ÓÅARS
The article deals with the role of trade unions in the work of doctor-labour commissions of experts on the basis of the analysis
of legislative and departmental documents of that period. The author makes an attempt to observe the expansion of trade
unions' right in this sphere during the period of "thaw". The author comes to the conclusion about the further formalization of
trade unions' role in the work of DLCE, due to the absence of possibilities to influence the dicisions of commissions and to
combat the causes of professional deseases.
Key words: trade union, doctor-labour, commissions of experts, loss of ability to work, conferment of disability category.
© А. Єпішева
Надійшла до редакції 22.11.2010
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|