Громадські організації УРСР в українсько-болгарських освітянських зв'язках
У статті проаналізовані основні напрямки роботи громадських організацій УРСР (професійних спілок, комсомолу, товариств дружби) щодо їх участі в українсько-болгарських взаємовідносинах, зокрема в галузі освіти, у соціалістичну добу. З'ясовано основні уроки та наслідки цих взаємовідносин, окресле...
Gespeichert in:
Datum: | 2010 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2010
|
Schriftenreihe: | Схід |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/22414 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Громадські організації УРСР в українсько-болгарських освітянських зв'язках / Г. Докашенко // Схід. — 2010. — № 7 (107). — С. 83-87. — Бібліогр.: 36 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-22414 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-224142011-06-22T12:05:55Z Громадські організації УРСР в українсько-болгарських освітянських зв'язках Докашенко, Г. Історія У статті проаналізовані основні напрямки роботи громадських організацій УРСР (професійних спілок, комсомолу, товариств дружби) щодо їх участі в українсько-болгарських взаємовідносинах, зокрема в галузі освіти, у соціалістичну добу. З'ясовано основні уроки та наслідки цих взаємовідносин, окреслено перспективи освітянських контактів на сучасному етапі. In the article the main directions of work of public organizations of the Ukrainian SSR (trade unions, komsomol, societies of friendship) are analyzed in regard to their participation in the Ukrainian - Bulgarian relations, particularly in education, during the socialist period. The author found out the cardinal lessons and consequences of these mutual relations, outlined the perspectives of educational contacts at the present stage. 2010 Article Громадські організації УРСР в українсько-болгарських освітянських зв'язках / Г. Докашенко // Схід. — 2010. — № 7 (107). — С. 83-87. — Бібліогр.: 36 назв. — укр. 1728-9343 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/22414 947.089(477); 94(367) uk Схід Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Історія Історія |
spellingShingle |
Історія Історія Докашенко, Г. Громадські організації УРСР в українсько-болгарських освітянських зв'язках Схід |
description |
У статті проаналізовані основні напрямки роботи громадських організацій УРСР (професійних спілок, комсомолу, товариств дружби) щодо їх участі в українсько-болгарських взаємовідносинах, зокрема в галузі освіти, у соціалістичну добу. З'ясовано основні уроки та наслідки цих взаємовідносин, окреслено перспективи освітянських контактів на сучасному етапі. |
format |
Article |
author |
Докашенко, Г. |
author_facet |
Докашенко, Г. |
author_sort |
Докашенко, Г. |
title |
Громадські організації УРСР в українсько-болгарських освітянських зв'язках |
title_short |
Громадські організації УРСР в українсько-болгарських освітянських зв'язках |
title_full |
Громадські організації УРСР в українсько-болгарських освітянських зв'язках |
title_fullStr |
Громадські організації УРСР в українсько-болгарських освітянських зв'язках |
title_full_unstemmed |
Громадські організації УРСР в українсько-болгарських освітянських зв'язках |
title_sort |
громадські організації урср в українсько-болгарських освітянських зв'язках |
publisher |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
publishDate |
2010 |
topic_facet |
Історія |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/22414 |
citation_txt |
Громадські організації УРСР в українсько-болгарських освітянських зв'язках / Г. Докашенко // Схід. — 2010. — № 7 (107). — С. 83-87. — Бібліогр.: 36 назв. — укр. |
series |
Схід |
work_keys_str_mv |
AT dokašenkog gromadsʹkíorganízacííursrvukraínsʹkobolgarsʹkihosvítânsʹkihzvâzkah |
first_indexed |
2025-07-02T22:08:39Z |
last_indexed |
2025-07-02T22:08:39Z |
_version_ |
1836574698501046272 |
fulltext |
№ 7 (107) листопад-грудень 2010 р.
ЕКОНОМІКА 83
местной власти на политику районной прессы / Л. Н. Кислая //
Известия Уральского гос. ун-та. - 2008. - № 60. - Вып. 24 [Елект-
ронний ресурс]. - Режим доступу : http :proceedings.usu.ru.; Ис-
маил-заде Э. Наша оппозиционная газета больше всех подвер-
жена цензуре / Эльдар Исмаил-заде // Законодательство и прак-
тика СМИ. - 1997. - Вып. 1 (6). Апрель [Електронний ресурс]. -
Режим доступу : http:www.medialaw.ru/publications.
7. Костилєва С. О. Друковані засоби масової комунікації Ук-
раїни / С. О. Костилєва. - К. : нац. техн. ун-т "Київський політех-
нічний інститут", 2001. - С. 123-124.
8. Засідання Верховної ради від 20 вересня 1991 р. [Елект-
ронний ресурс]. - Режим доступу : httр : // www.rada.gov.ua/zakon.
9. Відомості Верховної Ради України : Про ЗМІ: ухвала ВР
від 9 жовтня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1991.
- № 50. - 706 с.
10. Скачко В. До демонтажу союзу - будьте готові! / В. Скач-
ко // Голос України. - 1991. - 10 жовтня. - С. 2.
11. Укринформ. Встреча с редакторами // Рабочая газета. -
1991. - 6 жовтня. - С. 2.
12. Абліцов В. "Чиніть так, як вам підказує совість" / В. Аблі-
цов // Схід. - 2009. - № 6 (97). - С. 58.
13. Обращение оргкомитета движения "Русские за незави-
симость Украины" // Голос України. - 1991. - 23 жовтня. - С. 7.
14. Звернення ВР до народу України // Голос України. - 1991.
- 24 жовтня - С. 1.
15. Вірш, "І забудеться срамотня..." // Голос України. - 1991.
- 29 жовтня. - С. 1.
16. Стасовский А. Не обмануться в надеждах / А. Стасовс-
кий // Красная звезда. - 1991. - 9 листопада. - С. 1.
17. Вакуленко Н. Гей, славяне / Н. Вакуленко // Правда. -
1991. - 30 листопада. - С. 2.
18. Украина: за день до выстраданной воли // Известия. -
1991. - 30 листопада. - С. 1.
19. Яхно О. Народ обрав незалежність України. Назавжди /
О. Яхно // День. - 2008. - 1 грудня. - С. 3.
20. Інформація державного відділу виконавчої служби
Львівської області. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:/
/www.vdvskambuzko. at.ua/news/progoloshennja_nezalezhnosti
_ukrajni/2010-08-21-47.
V. Hajdamaka
THE INFLUENCE OF DOMESTIC DEVELOPMENTS IN UKRAINIAN STATEHOOD
IN 90-S: PROCLAMATION OF INDEPENDENCE
This article covers the main aspects of the impact of Press for the development of Ukrainian statehood in the 90 years of the
twentieth century in the following areas: a nationwide referendum to support the independence of the Act. The article may be
useful for researchers, teachers and students engaged in historical, social, political and other studies.
Key words: press, media, statehood, referendum.
© В. Гайдамака
Надійшла до редакції 26.11.2010
ІСТОРІЯ
УДК 947.089(477); 94(367)
ÃÐÎÌÀÄÑÜʲ ÎÐÃÀͲÇÀÖ²¯ ÓÐÑÐ
 ÓÊÐÀ¯ÍÑÜÊÎ-ÁÎËÃÀÐÑÜÊÈÕ
ÎѲÒßÍÑÜÊÈÕ ÇÂ'ßÇÊÀÕ
ГАЛИНА ДОКАШЕНКО,
доктор історичних наук, професор кафедри вітчизняної та зарубіжної історії
Горлівського педагогічного інституту іноземних мов
У статті проаналізовані основні напрямки роботи громадських організацій УРСР (профе-
сійних спілок, комсомолу, товариств дружби) щодо їх участі в українсько-болгарських взаємо-
відносинах, зокрема в галузі освіти, у соціалістичну добу. З'ясовано основні уроки та на-
слідки цих взаємовідносин, окреслено перспективи освітянських контактів на сучасному етапі.
Ключові слова: партійне керівництво, професійні спілки, комсомол, товариства дружби,
шкільні колективи, педагогічна інтелігенція.
Постановка проблеми. Однією з визначальних рис
сучасного суспільного поступу виступають освіта та
знання, які людина поповнює та вдосконалює практич-
но все життя. Освіта закономірно стала сферою найак-
тивнішого співробітництва, обміну досвідом, вироблен-
ня спільних рішень, юридично закріпленого у відомій
освітянам Болонській декларації. Однак освітянські
взаємовідносини виникли не сьогодні, а історичний
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
84
№ 7 (107) листопад-грудень 2010 р.
ЕКОНОМІКАІСТОРІЯ
досвід їх реалізації вимагає від фахівців усебічного
аналізу, щоб уникнути помилок минулого та використати
позитив. Період соціалістичного розвитку надає широкі
можливості дослідникам проаналізувати особливості
розвитку освіти в період тоталітарної держави, окрес-
лити напрямки освітянського співробітництва тощо.
Освітянські зв'язки України та Болгарії мають гли-
боке коріння, починаючи з епохи середньовіччя, коли
болгари, прагнучи зберегти свою національну само-
ідентичність в умовах османського панування, здобу-
вали освіту в Російській імперії, особливо в її півден-
них містах - Одесі, Харкові, Києві та ін. Історичні тра-
диції продовжено й у повоєнний період, коли СРСР, а
в його складі й УРСР, та Народна Республіка Болга-
рія активно будували "світле майбутнє". Політична си-
стема обох країн мала багато спільних рис, й одна з
них - партійне керівництво масовими громадськими
організаціями - молодіжними, професійними та ін.,
через які активно проводилася відповідна партійна
установка.
Дослідження та публікації з проблеми. Історіо-
графія проблеми достатньо різноманітна, оскільки
вона знаходиться на перехресті кількох історичних,
політологічних, педагогічних та соціологічних аспектів.
Так, питаннями міжнародних зв'язків політичних партій
і громадських організацій та їх роллю в політичній сис-
темі соціалістичного суспільства займалися фахівці
вітчизняної історії та політології. Серед них виділяєть-
ся колективна праця "Нариси історії професійних
спілок України", у якій практично в кожному з дев'яти
розділів певна увага приділяється характеристиці
форм та напрямків міжнародної діяльності проф-
спілок України [1].
Значну увагу дослідженню українсько-болгарських
зв'язків приділили радянські історики, у тому числі й в
Україні, звичайно ж із позицій марксистсько-ленінсь-
кої методології. Однак накопичений та вивчений ними
фактичний матеріал можливо використовувати й сьо-
годні. Так, на роботи відомих українських славістів
І. М. Мельнікової, П. С. Соханя, М. В. Знаменської по-
силаються й сучасні дослідники [2]. Найбільш значний
пласт представляють роботи вчених-педагогів. У ціло-
му в сучасних роботах переважає аналіз історії та сьо-
годення освітньої сфери окремо Болгарії й окремо
України, питання ж освітянських контактів прагнуть не
порушувати [3].
Певний внесок роблять і соціологи, розглядаючи
проблеми ролі інтелігенції в суспільному житті, її впли-
ву на прийняття урядових рішень, на поширення та
розвиток міжнародного співробітництва [4].
Метою статті стало дослідження місця та ролі гро-
мадських організацій УРСР в українсько-болгарсько-
му освітянському співробітництві.
Аналіз наявної літератури дає можливість визна-
чити основні завдання:
- охарактеризувати форми й напрямки культурно-
го і зокрема освітянського співробітництва проф-
спілкових, молодіжних та ін. громадських організацій;
- проаналізувати роль громадськості, перш за все,
педагогічної, у розвитку міждержавних стосунків;
- визначити здобутки та втрати в розвитку україн-
сько-болгарських взаємовідносин соціалістичного
періоду;
- окреслити можливі напрямки співробітництва в
освітянській сфері на сучасному етапі.
Джерельну основу роботи складають перш за все
неопубліковані матеріали з архівів України: доповідні
записки, звіти, листи тощо, які при всій парадності свого
оформлення дають можливість зрозуміти і їх латент-
ний зміст.
Виклад основного матеріалу. Важливою складо-
вою суспільного життя соціалістичних країн виступали
громадські організації, серед яких організацією куль-
турних зв'язків найбільш активно займалися комсомол,
профспілки, товариства культурних зв'язків тощо.
Комсомол як "бойовий резерв та помічник комуніс-
тичної партії" прагнув копіювати форми роботи пар-
тійного керівництва, заслуховуючи періодично інфор-
мації від обласних комітетів ЛКСМ і надаючи свої ре-
комендації й зауваження: у 1967 р. комсомольське
керівництво визначило основні напрямки інтернаціо-
нального виховання молоді - знайомство з життям
братських країн, ознайомлення молоді зарубіжних країн
із СРСР, обмін досвідом комсомольської роботи [5].
У 1969 р. ЦК ЛКСМУ направив спеціальні пропозиції
щодо поширення та зміцнення дружніх зв'язків із орга-
нізаціями спілок молоді соціалістичних країн, у яких ок-
реслив основні форми роботи: обмін інформаційни-
ми матеріалами, листування, використання засобів
масової інформації, проведення мітингів із приводу
ювілейних дат цих народів, організація роботи Клубів
інтернаціональної дружби, запрошення на ювілейні
заходи до УРСР. Комсомол також підтримував і зао-
хочував місцеві зв'язки, навіть розподіл путівок через
бюро міжнародного молодіжного туризму "Супутник"
проводився з урахуванням місцевих побратимських
контактів [6]. Однією з поширених форм, притаманних
саме для молоді, був обмін студентськими будівель-
ними загонами: у 1967 р. - два загони із НРБ, у 1969 р.
- п'ять загонів, у 1970 р. - три загони тощо [7]. ЦК
ЛКСМУ, як і ЦК КПУ, затверджує список об'єктів для
демонстрації іноземним молодіжним організаціям.
Станом на початок 1982 р. в такому списку значилося
5326 об'єктів, із них до сфери освіти належало 1108,
що складає 18,8 % (211 дошкільних закладів, 174 шко-
ли, 234 заклади вищої та середньої спеціальної осві-
ти, 160 піонерських таборів, 51 професійно-технічне
училище, 278 палаців піонерів). Підрахунки свідчать
про значення сфери освіти, яка займає майже п'яту
частину всієї демонстраційної складової [8]. Як і старші
товариші-комуністи, комсомольське керівництво та-
кож обов'язково вимагало звітів про перебування
молодіжних делегацій у соціалістичних країнах [9].
Певні висновки можна зробити з аналізу складу моло-
дих туристів з УРСР до НРБ, наприклад, у 1965 році,
який представлено на діаграмі [10].
29 %
26 %
19 %26 %
Робітники
Колгоспники
Учнівська молодь
Комсомольські працівники
Діаграма 1. - Якісна структура молодіжного
туризму до Народної Республіки Болгарії
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 7 (107) листопад-грудень 2010 р.
ЕКОНОМІКА 85ІСТОРІЯ
Логічною виглядає чисельна більшість студентів
та школярів як переважаючої категорії молодіжного
населення, не викликає подиву значна кількість кол-
госпного комсомолу, оскільки в економіці НРБ пере-
важало сільське господарство й контакти молоді цієї
галузі також були традиційними. Звертає на себе ува-
гу чисельність комсомольських працівників, яка прак-
тично дорівнює кількості колгоспників (321 комсо-
мольський ватажок і 322 колгоспники). Така ситуація
також характерна для тоталітарної держави, у якій
представники апарату знаходяться у привілейовано-
му становищі.
Серед громадських організацій найбільш масовою
є професійні спілки, які також здійснювали міжнарод-
ну діяльність у різних напрямках, у тому числі в орган-
ізації заходів суспільно-політичного характеру у зв'яз-
ку з ювілейними датами, обміні робітничими, проф-
спілковими, спортивними та іншими делегаціями, на-
правленні радянських туристів та прийомі іноземних
туристів. Активно міжнародна діяльність профспілок
почала розгортатися із середини 50-х років, що, на наш
погляд, пов'язано з певною лібералізацією суспільно-
політичного життя після смерті Й. Сталіна. За 1955-
1960 рр. профспілкові організації республіки направили
в соціалістичні країни 18503 туриста, із них 2815 осіб
(15,2 %) - до НРБ [11]. З 1960 р. профспілки почали
практикувати новий принцип комплектування туристич-
них груп, включаючи до їх складу працівників однієї або
кількох споріднених галузей і розробляючи для неї
спеціальний маршрут. Уже на початку 1961 р. перша
група освітян виїхала до колег [12]. Стали практикува-
ти безпосередні зв'язки між обласними спілками країн.
Одним із піонерів виступила Одеська обласна профе-
сійна спілка освітян, організувавши в 1962 р. поїздку
вчителів у складі 258 осіб до Болгарії, що перевищу-
вало заплановану кількість. [13]. Останнє зауваження
дуже важливе, оскільки воно означає наявність плано-
вих засад й у сфері туризму; наприклад, за даними
1978 р., до НРБ планували виїзд 26705 осіб, а фактич-
но виїхало 27495 туристів [14]. Кандидати до туристич-
них груп обов'язково обговорювались у трудових колек-
тивах [15]. Так само, як і в комсомольській організації,
профспілки вимагали обов'язкових звітів від керівників
туристичних груп [16]. Аналогічно партійному керівниц-
тву профспілки періодично приймали постанови, про-
водили наради з поліпшення роботи обласних рад щодо
організації міжнародного туризму [17]. Ураховуючи на-
явність у профспілок власних грошових коштів, їх часто
використовували як джерело додаткового фінансуван-
ня: так, документально підтверджуються витрати на
обслуговування болгарської делегації освітян у Києві
(грудень 1960 р.) у сумі 465 карбованців 55 копійок (про-
токол засідання президії республіканського комітету
профспілки працівників освіти, вищої школи і наукових
установ № 7 від 30.12.1960 р.) [18], заохочення праців-
ників шляхом надання безкоштовних або пільгових пу-
тівок. Ця практика використовувалася із середини
50-х років ХХ ст., коли поставлено завдання "з метою
надання членам профспілки можливості ознайомитися
з життям, культурою й мистецтвом країн народної де-
мократії, сформувати з числа кращих робітників шкіл
республіки туристичні групи". При цьому обласні комі-
тети надавали до республіканського детальний звіт про
осіб, які отримали такі путівки [19].
Одним із головних недоліків в організації культур-
них зв'язків профспілками став формалізм, гонитва за
кількісними показниками. Наприклад, у звітній доку-
ментації про міжнародні зв'язки вимагалося подава-
ти відомості про організації й колективи, що мають без-
посередні контакти, а графа "Кількість листування"
розподілялася на показник відправлення й отриман-
ня. Уніфікуються оцінки щодо діяльності різних галу-
зевих профспілок, наприклад, необхідність укладання
угод про соціалістичне змагання, яке буде мати в цій
сфері, на відміну від виробничих колективів, суто фор-
мальний характер, розповсюджується на організації
освіти.
Серед громадських організацій різного спрямуван-
ня існувало Українське товариство культурних зв'язків
із зарубіжжям (із 1959 р. - Українське товариство друж-
би й культурних зв'язків із зарубіжними країнами), го-
ловним завданням якого саме й виступало налагод-
ження міжнародних культурних зв'язків. З однією з пер-
ших країн такі зв'язки було встановлено з Болгарією -
уже 3 серпня 1945 р. за підписом голови товариства
направлено лист аналогічному товариству Болгарії з
пропозицією встановлення найтісніших зв'язків "з брат-
ньою нам слов'янською країною" [20]. Перші кроки
співробітництва включали такі форми - пересилка
матеріалів, обмін літературою історичного та літера-
турно-художнього змісту. Освітянські матеріали впер-
ше надано болгарській громадськості в 1947 р. - стат-
тя К. Александрова "Шкільна освіта в СРСР", яка над-
рукована в журналі "Болгаро-радянська дружба" в
Софії [21]. З 1959 р. періодично за дорученням
Міністерства освіти УРСР товариство пересилає
підручники для середньої школи (у першому списку 18
найменувань підручників та методичних посібників)
[22]. Із середини 50-х рр. ХХ ст. постійно до НРБ на-
правляють періодичні видання УРСР - "Радянська
освіта", "Дошкільне виховання", "Література в школі",
пізніше "Українська мова в школі" [23].
Значним напрямком роботи була допомога това-
риства в організації в Болгарії процесу позашкільного
вивчення російської мови, яке проходило в різних фор-
мах - надання навчальної й методичної літератури,
організація фотовиставок та агітаційних дошок, підго-
товка вчителів, підтримка навчально-матеріальної
бази курсів, яких у середині 1950-х рр. нараховувало-
ся 6300 з кількістю учасників - 103475 осіб [24].
У 1958 р. у структурі товариства заснували Україн-
ське відділення товариства радянсько-болгарської
дружби, серед його засновників були й освітяни. Так,
до ініціативної групи ввійшла заслужений учитель УРСР
З. С. Нечипорук, а серед 102 колективних засновників
одинадцять представляли сферу освіти, у тому числі
вісім шкільних колективів. Колективне членство стало
основною формою участі в новоутвореному това-
ристві, на кінець 1958 р. їх було вже 411, із них уста-
нов освіти - 63, що складало 15,3 % загальної кількості
(підрахунки автора за списком організацій - колектив-
них членів) [25]. Перша шкільна секція товариства ра-
дянсько-болгарської дружби була створена наступно-
го року в середній школі № 118 м. Одеси [26]. Незва-
жаючи на тоталітарний характер взаємин держави й
громадськості, остання об'єктивно виступала з пози-
тивними ініціативами, у 1959 р. секція науки постави-
ла питання про публікацію робіт болгарських учених у
відповідних виданнях УРСР, щоб зв'язки мали дійсно
взаємний характер [27].
Роботи українських учених на той час уже активно
публікували за кордоном, але на кожний рік чітко виз-
начали їх перелік. Так, у 1959 р., наприклад, було дано
дозвіл на публікацію шести матеріалів освітньої тема-
тики, з них три присвячені шкільній тематиці, три - про-
блемам вищої школи [28].
Основними формами роботи товариства поступо-
во стали проведення вечорів, лекцій, бесід, зустрічей,
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
86
№ 7 (107) листопад-грудень 2010 р.
ЕКОНОМІКАІСТОРІЯ
фотовиставок, робота з делегаціями й туристичними
групами, обмін літературою й матеріалами, встанов-
лення зв'язків між окремими організаціями, установа-
ми, колективами, регіонами та ін.; святкування ювілей-
них дат - звільнення Болгарії від османського пануван-
ня, день Слов'янської писемності та культури, річниці
Жовтневої революції, КПРС та БКП, пам'ятних дат,
пов'язаних із боротьбою проти фашизму, урочистих дат
із життя видатних болгарських діячів тощо. Так, наприк-
лад у 1959 р. святкували звільнення від османського
панування, день Слов'янської культури, день соціаліс-
тичної революції в СРСР та Болгарії, 40-річчя засну-
вання БКП, відзначали десяті роковини смерті Г. Ді-
мітрова, 50-річчя поета М.Вапцарова; провели Дні бол-
гарської культури в СРСР (9 - 18 вересня) та Дні ра-
дянської культури в НРБ (9 - 18 листопада). Наступно-
го року з приводу різних ювілейних дат в Україні про-
ведено близько ста різних заходів. Подібна ситуація
спостерігається і протягом подальшого періоду [29].
Навесні 1962 р. запроваджується нова форма ро-
боти товариства - проведення в Болгарії днів радянсь-
кої педагогіки. До першого свята з України до Болгарії
направлено 7 найменувань педагогічної літератури,
серед яких матеріали з питань загальної освіти, шкільної
перебудови, бібліотечка вчителя тощо [30]. Ці матеріа-
ли було надіслано на запит аналогічного болгарського
товариства, яке надало список із 24 тем щодо органі-
зації виховної роботи в радянській школі (12 тем) та
політехнізації освіти (7 тем), тобто з найбільш актуаль-
них проблем для тогочасного періоду в розвитку бол-
гарської освіти [31]. Цей захід, на наш погляд, свідчить
про посилення спеціалізації в роботі товариств. Ще
одним свідченням прагнення громадськості до поглиб-
лення зв'язків стали створення й робота спеціальної
педагогічної секції товариства, до завдань якої входив
відбір літератури, рекомендація статей до друку в бол-
гарській пресі, організація обміну спеціалізованими
групами, налагодження безпосередніх зв'язків між нау-
ковими, шкільними, дитячими колективами. Секція що-
річно звітувала перед правлінням про виконану роботу
[32]. У 1960-х рр. з'явилася ще одна форма - вивчення
в Україні болгарської мови - у 1961-1962 роках отрима-
но 200 примірників навчальної літератури, у 1964 році -
250 примірників [33]. У Болгарії українську мову не вив-
чали, принаймні дані про це в архіві відсутні, стосовно
ж російської мови, то вона була обов'язковим для вив-
чення предметом у болгарській школі.
У наступне десятиріччя робота товариства, як
свідчать матеріали звітів, усе більше зводиться до
кількісних показників, суттєво нових форм не з'яв-
ляється. Для прикладу ми використали звіт товариства
за 1970 - 1973 рр., у якому повідомляється про на-
дання болгарським колегам 6 тисяч примірників по-
літичної та художньої літератури, 50 копій кінострічок,
40 фотовиставок та фотопідборок, 4 виставки народ-
ного мистецтва та 4 виставки дитячих малюнків. Далі
у звіті подається детальна інформація про кількість
різних заходів по кожній області: Полтавська - 135 ве-
чорів, 200 лекцій, 600 бесід про Болгарію, Кіровог-
радська - 15 мітингів, 48 урочистих зборів, 100 ве-
чорів, 1300 лекцій тощо. На завершення інформація
про туристичний обмін - 6 туристичних груп, 15 потягів
дружби. Серед висновків - пропозиція ввести в прак-
тику нагородження Почесною грамотою та знаком
"Активіст товариства", активізувати роботу з бол-
гарськими студентами в Україні, більше допомоги на-
давати місцевим організаціям товариства та ширше
узагальнювати їх позитивний досвід [34]. За такою ж
схемою складено, наприклад, звіт за 1976 рік та на-
ступні роки, додаються лише цитати з листів від бол-
гарських членів товариства [35]. За цими звітами скла-
дено графік, на якому представлено кількісний склад
членів Українського відділення товариства радянсь-
ко-болгарської дружби [36].
6
10 10 11
22 26 30
1
556 750 1000 1400
1
10
100
1000
10000
1965 1972 1975 1980
Обласні відділення Міські відділення Колективних членів
Рис. 1. Кількісний склад Українського відділення товариства
радянсько-болгарської дружби за 1965-1980 рр.
Дані графіка демонструють зростання всіх показ-
ників (обласні, міські, колективні члени) і найбільш швидкі
темпи, характері для колективного членства - за 15
років воно зростає майже втричі. Навіть ураховуючи
похибки використаних архівних матеріалів, можемо го-
ворити про значну роль громадськості взагалі й педа-
гогічної зокрема в розвитку співробітництва.
Висновки
Аналіз архівних матеріалів, опублікованих доку-
ментів та праць дає можливість говорити про актив-
не залучення до організації освітянських зв'язків знач-
ної кількості учнів, учителів, учених, тобто про масо-
вий характер освітянських взаємовідносин соціаліс-
тичної доби. Однак були присутні як позитивні характе-
ристики, так і негативні. До перших, на наш погляд,
можна віднести прагнення більшості учнівської молоді
познайомитися з однолітками сусідніх країн, розшири-
ти свої знання з історії, культури цих країн. На позитив-
ну оцінку заслуговує роль педагогічної інтелігенції в
розвитку міждержавних стосунків, у збереженні та по-
ширенні національних досягнень, використанні кращо-
го іноземного досвіду.
Однак надмірна централізація та плановість, зай-
ва ідеологізація та формалізм звужували можливості
живого та плідного спілкування й виступали гальмів-
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 7 (107) листопад-грудень 2010 р.
ЕКОНОМІКА 87ІСТОРІЯ
ним фактором його розвитку. Серед реальних і перс-
пективних аспектів для дослідження сучасної ситуації
звертаємо увагу на використання громадських
організацій в об'єднанні зусиль щодо вирішення за-
гальноцивілізаційних проблем освітнього характеру,
таких як безперервна освіта, створення єдиного ос-
вітнього простору, гуманізація освіти та ін.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Грачев Г. Н. Ленинские принципы пролетарского интерна-
ционализма - основа отношений ВЛКСМ и ДКСМ в ходе постро-
ения развитого социализма в Болгарии (1961 - 1967 гг.) : авто-
реф. дисс. на соискание уч. степени канд. ист. наук : спец. 07.00.01
"История КПСС" / Г. Н. Грачев. - Воронеж, 1973. - 26 с.; Дизанова
М. И. Развитие общественной активности молодежи Народной
Республики Болгарии в период строительства развитого социа-
листического общества : автореф. дисс. на соискание уч. степе-
ни канд. ист. наук : спец. 07.00.01 "История КПСС" / М. И. Диза-
нова. - К., 1975. - 25 с.; Дізанова М. І. Дружба радянської і бол-
гарської молоді - соціалістичний інтернаціоналізм в дії / М. І. Діза-
нова. - К. : Знання, 1984. - 16 с.; Интернациональное сотрудни-
чество КПСС и БКП: история и современность / [под общ. ред.
А. Г. Егорова]. - М. : Политиздат, 1985. - 416 с.; Нариси історії
професійних спілок України / [гол. ред. О. М. Стоян]. - К. : ФПУ,
2002. - 732 с.
2. Культурное сотрудничество славянских стран на современ-
ном этапе / [Мельникова И. Н., Кулинич И. М., Калениченко П. М.
и др.]. - К. : Наук. думка, 1978. - 33 с.; Сотрудничество обще-
ственных организаций стран социализма / [Мельникова И. Н., Брид-
кий П. П., Виднянский С. В. и др.]. - К. : Наук. думка, 1983. -
270 с.; Сохань П. С. Социалистический интернационализм в дей-
ствии: Украинская ССР в советско-болгарском научно-техничес-
ком и культурном сотрудничестве 1945 - 1965 гг. / П. С. Сохань.
- К. : Наук. думка, 1969. - 328 с.
3. Клімова Г. Г. Освіта і цивілізація / Г. Г. Клімова. - Харків :
Право, 1996. - 128 с.; Методология и методы социально-педаго-
гического исследования / [Харченко С. Я., Кратинов Н. С., Чиж
А. Н., Кратинова В. А.]. - Луганськ : Альма-матер, 2001. - 216 с.;
Джуринский А. Н. История педагогики / А. Н. Джуринский - М. :
Владос, 1999. - 432 с.; Очерки истории школы и педагогической
мысли народов СССР (1941 - 1961) / [под ред. Ф. Г. Паначина,
М. Н. Колмаковой, З. И. Равкина]. - М. : Педагогика, 1988. -
272 с.; Атанасов Ж. История на българското образование (лекци-
онен курс) / Жечо Атанасов. - София : Изд-во СУ, 1984. - 386 с.;
Георгиева С. История на българското образование / Соня Геор-
гиева. - Русе, 2004 - 160 с.; Колев Й. История на българското
образование / Йордан Колев. - Благоевград : Унив. изд-во "Нео-
фит Рилски", 2002. - 134 с.; Колев Й. История на педагогиката и
българското образование / Й. Колев, В. Атанасова, Н. Витанова.
- Шумен : ДПН, 2005. - 350 с.; История на педагогиката и българ-
ското образование / [Марин Люлюшев, Елена Сачкова, Невена
Пилипова и др.]. - София : Беда Словена - ЖР, 1998. - 416 с.;
Обща и българската история на образованието и история на учи-
лищните и някои предучилищни теории на възпитанието и обра-
зованието / [Пламен Радев, Виолетта Атанасова, Йордан Колев
и др.]. - Пловдив : Университетско изд-во, 2003. - 302 с.
4. Амелин В. Н. Социология политики / В. Н. Амелин. - М. :
Наука, 1992; Современные теории элиты. - М. : Наука, 1985; Ка-
сьянов Г. Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 1960 -
1980-х рр. / Г. Касьянов. - К., 1995; Димитров Г. България в орби-
тите на модернизацията / Г. Димитров. - София : Изд-во "Климент
Охридски", 1995. - 272 с.; Димитров Г. М. Присъда срещу ком-
мунизма 1949 - 1972 / Г. М. Димитров. - София : Изд-во "Цанко
Церковки", 1991. - 288 с.
5. Центральний державний архів громадських об'єднань Ук-
раїни (далі - ЦДАГО). - Ф. 7. - Оп. 20. - Од. зб. 289. - Арк. 53.
6. Там само. - Од. зб. 389. - Арк. 1-10.
7. Там само. - Од. зб. 258. - Арк. 6; Од. зб. 490. - Арк. 1, 6-7,
41, 50-57; Од. зб. 714. - Арк. 40.
8. Там само. - Од. зб. 2765. - Арк. 22.
9. Там само. - 1967 р. - Од. зб. 287; 1968 р. - Од. зб. 390;
1970 р. - Од. зб. 750; 1972 р. - Од. зб. 1076; 1979 р. - Од. зб.
2277; 1980 р. - Од. зб. 2523; 1982 р. - Од. зб. 3010.
10. ЦДАГО. - Ф. 7. - Оп. 20. - Од. зб. 61. - Арк. 59-61.
11. Центральний державний архів вищих органів влади та
управління України (далі - ЦДАВО). - Ф. 2605. - Оп. 8. - Од. зб.
2758. - Арк. 1.
12. Там само. - Арк. 4.
13. Там само. - Од. зб. 3567. - Арк. 3.
14. Там само. - Оп. 9. - Од. зб. 177. - Арк. 14.
15. Там само. - Од. зб. 636. - Арк. 5.
16. Там само. - Оп. 8. - Од. зб. 4375, 5129, 5608, 6357; Оп. 9.
- Од. зб. 183, 1491.
17. Там само. - Оп. 8. - Од. зб. 2758. - Арк. 15 (1960); Од. зб.
3561. - Арк. 8-10 (1962); Од. зб. 4735. - Арк. 71-74 (1965); Од. зб.
5608. - Арк. 1 (1967); Од. зб. 7653. - Арк. 32-34 (1970); Од. зб.
9492. - Арк. 2-3 (1974); Од. зб. 9803. - Арк. 1-3 (1975); Оп. 9. - Од.
зб. 177. - Арк. 2 (1978); Од. зб. 647. - Арк. 2-10 (1979); Од. зб.
1062. - Арк. 5 (1982).
18. Там само. - Ф. 5098. - Оп. 1. - Од. зб. 62. - Арк. 174.
19. Там само. - Ф. 5099. - Оп. 1. - Од. зб. 366. - Арк. 27; Од.
зб. 390. - Арк. 87-88; Ф. 5098. - Оп. 1. - Од. зб. 504. - Арк. 1-3; Од.
зб. 632. - Арк. 4-5.
20. Там само. - Ф. 5110. - Оп. 1. - Од. зб. 48. - Арк. 71.
21. Там само. - Од. зб. 178. - Арк. 72.
22. Там само. - Од. зб. 365. - Арк. 3.
23. Там само. - Од. зб. 782. - Арк. 18-19; Од. зб. 936. - Арк. 8.
24. Там само. - Од. зб. 936. - Арк. 192-201.
25. Там само. - Од. зб. 970. - Арк. 2-9, 37-53.
26. Там само. - Од. зб. 1128. - Арк. 2.
27. Там само. - Од. зб. 1152. - Арк. 1.
28. Там само. - Од. зб. 1254. - Арк. 1-154.
29. Там само. - Од. зб. 1293. - Арк. 9-19.
30. Там само. - Од. зб. 1567. - Арк. 15-16.
31. Там само. - Од. зб. 1545. - Арк. 28.
32. Там само. - Од. зб. 1878, 2134, 2219.
33. Там само. - Од. зб. 2313. - Арк. 33.
34. Там само. - Од. зб. 2757. - Арк. 25-47.
35. Там само. - Од. зб. 3045. - Арк. 1-17.
36. Там само. - Од. зб. 2301. - Арк. 15; Од. зб. 2659. - Арк. 22;
Од. зб. 2858. - Арк. 32; Од. зб. 2951. - Арк. 25.
Н. Dokashenko
ÐUBLIC ORGANIZATIONS OF THE UKRAINIAN SSR IN THE UKRAINIAN-BULGARIAN
EDUCATION RELATIONS
In the article the main directions of work of public organizations of the Ukrainian SSR (trade unions, komsomol, societies of
friendship) are analyzed in regard to their participation in the Ukrainian - Bulgarian relations, particularly in education, during
the socialist period. The author found out the cardinal lessons and consequences of these mutual relations, outlined the perspectives
of educational contacts at the present stage.
Key words: party leadership, trade unions, komsomol, societies of friendship, school community, pedagogical intelligentsia.
© Г. Докашенко
Надійшла до редакції 30.11.2010
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|