Порівняльна характеристика міст, що скорочуються, у Центральній і Східній Європі
У статті розглянуто проблеми скорочення європейських міст, виявлено загальні закономірності та відмінності в причинах такого скорочення і його наслідки для міста. Показано, що скорочення населення зазвичай супроводжується кризою й банкрутством підприємств різних галузей промисловості. Натомість ан...
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2011
|
| Назва видання: | Схід |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/22481 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Порівняльна характеристика міст, що скорочуються, у Центральній і Східній Європі/ Л. Кузьменко, В. Губіна // Схід. — 2011. — № 1 (108). — С. 88-91. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-22481 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-224812011-06-23T12:03:25Z Порівняльна характеристика міст, що скорочуються, у Центральній і Східній Європі Кузьменко, Л. Губіна, В. Економіка У статті розглянуто проблеми скорочення європейських міст, виявлено загальні закономірності та відмінності в причинах такого скорочення і його наслідки для міста. Показано, що скорочення населення зазвичай супроводжується кризою й банкрутством підприємств різних галузей промисловості. Натомість аналогічна ситуація в цих містах суттєво покращується, що обумовлено спадом виробництва. Автор доходить висновку, що основними причинами скорочення європейських міст є деіндустріалізація, субурбанізація та демографічні зміни. 2011 Article Порівняльна характеристика міст, що скорочуються, у Центральній і Східній Європі/ Л. Кузьменко, В. Губіна // Схід. — 2011. — № 1 (108). — С. 88-91. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 1728-9343 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/22481 35 072.2 uk Схід Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Економіка Економіка |
| spellingShingle |
Економіка Економіка Кузьменко, Л. Губіна, В. Порівняльна характеристика міст, що скорочуються, у Центральній і Східній Європі Схід |
| description |
У статті розглянуто проблеми скорочення європейських міст, виявлено загальні закономірності та відмінності в причинах такого скорочення і його наслідки для міста. Показано, що
скорочення населення зазвичай супроводжується кризою й банкрутством підприємств різних
галузей промисловості. Натомість аналогічна ситуація в цих містах суттєво покращується, що
обумовлено спадом виробництва. Автор доходить висновку, що основними причинами скорочення європейських міст є деіндустріалізація, субурбанізація та демографічні зміни. |
| format |
Article |
| author |
Кузьменко, Л. Губіна, В. |
| author_facet |
Кузьменко, Л. Губіна, В. |
| author_sort |
Кузьменко, Л. |
| title |
Порівняльна характеристика міст, що скорочуються, у Центральній і Східній Європі |
| title_short |
Порівняльна характеристика міст, що скорочуються, у Центральній і Східній Європі |
| title_full |
Порівняльна характеристика міст, що скорочуються, у Центральній і Східній Європі |
| title_fullStr |
Порівняльна характеристика міст, що скорочуються, у Центральній і Східній Європі |
| title_full_unstemmed |
Порівняльна характеристика міст, що скорочуються, у Центральній і Східній Європі |
| title_sort |
порівняльна характеристика міст, що скорочуються, у центральній і східній європі |
| publisher |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Економіка |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/22481 |
| citation_txt |
Порівняльна характеристика міст, що скорочуються, у Центральній і Східній Європі/ Л. Кузьменко, В. Губіна // Схід. — 2011. — № 1 (108). — С. 88-91. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| series |
Схід |
| work_keys_str_mv |
AT kuzʹmenkol porívnâlʹnaharakteristikamístŝoskoročuûtʹsâucentralʹníjíshídníjêvropí AT gubínav porívnâlʹnaharakteristikamístŝoskoročuûtʹsâucentralʹníjíshídníjêvropí |
| first_indexed |
2025-07-02T22:09:41Z |
| last_indexed |
2025-07-02T22:09:41Z |
| _version_ |
1836574763707793408 |
| fulltext |
88 ЕКОНОМІКА
СХІД ∗ СПЕЦВИПУСК ∗ № 1 (108) СІЧЕНЬ 2011 р.
Висновки
Кластерна модель розвитку молочно-продуктового
комплексу Вільнянського району Запорізької області -
це значний крок на шляху розбудови економіки Запо-
різького регіону. Але в умовах жорсткої конкуренції не-
обхідно діяти більш активно в цьому напрямі, залучати
всіх зацікавлених та потенційних учасників до процесу
створення та розвитку молочно-продуктового класте-
ра у Вільнянському районі Запорізької області.
Із цією метою місцевим органам державної влади
разом із торговельно-промисловою палатою та пред-
ставниками наукових установ регіону необхідно вико-
нати такі завдання:
1) провести моніторинг соціально-економічних по-
треб Запорізького регіону для визначення пріоритет-
них цілей та завдань регіональної політики;
2) розробити регіональні програми соціально-еко-
номічного розвитку на основі реалізації кластерних
технологій інноваційної активності підприємств;
3) створити під егідою облдержадміністрації центр
інноваційних технологій, який виконуватиме функції
координатора інноваційних проектів та сприятиме
обміну інноваційними розробками;
4) вести конструктивний діалог місцевих органів
влади, представників наукових закладів та сфери
підприємництва щодо розробки заходів із підвищення
конкурентоспроможності Запорізького регіону та по-
шуку нових інструментів стимулювання внутрішнього
інвестора до вкладання ресурсів в економіку регіону;
5) провести дослідження для визначення пріори-
тетних напрямків формування в регіоні кластерів та
створення передумов для їх розвитку;
6) систематично проводити круглі столи для пред-
ставників бізнесу;
7) широко пропагувати досвід створення та ефек-
тивного функціонування існуючих кластерів через пре-
су, телебачення, Інтернет;
8) залучати наукові кола до розробки методики
формування кластерних об'єднань та визначення
ефекту від такої взаємодії.
Упровадження кластерної моделі об'єднання
підприємств й організацій допоможе зростанню діло-
вої активності підприємницьких структур. Тільки за
рахунок координації дій в об'єднанні зусиль держав-
них установ, освітніх і наукових закладів, малого й се-
реднього бізнесу можна досягти успіху, підвищити кон-
курентоспроможність економіки й життєвий рівень
населення регіону та України в цілому.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Портер М. Международная конкуренция / М. Портер ;
[пер. с англ. и с предисловием В. Д. Щетинина]. - М. : Междуна-
родные отношения, 1993. - 896 с.
2. Вільнянський район // Вільна енциклопедія "Вікіпедія"
[Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://uk.wikipedia.org/
wiki/Вільнянський_район.
3. Вільнянський район // Агентство стратегічних досліджень
[Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://sd.net.ua/2009/
12/20/vilnyanskiy_rayon.html.
4. Промисловість Запорізької області в 2009 році : статистич-
ний збірник / Головне управління статистики у Запорізькій об-
ласті. - Запоріжжя, 2009. - 173 с.
© Н. Коваленко
УДК 35 072.2
ÏÎвÂÍßËÜÍÀ ÕÀÐÀÊÒÅÐÈÑÒÈÊÀ ̲ÑÒ,
ÙÎ ÑÊÎÐÎ×ÓÞÒÜÑß, Ó ÖÅÍÒÐÀËÜÍ²É ² ÑÕ²ÄÍ²É ªÂÐÎϲ
ЛАРИСА КУЗЬМЕНКО,
доктор економічних наук, професор, заступник завідувача відділу проблем управління
виробництвом Інституту економіки промисловості НАН України, м. Донецьк
ВІКТОРІЯ ГУБІНА,
молодший науковий співробітник відділу проблем управління виробництвом
Інституту економіки промисловості НАН України, м. Донецьк
У статті розглянуто проблеми скорочення європейських міст, виявлено загальні законо-
мірності та відмінності в причинах такого скорочення і його наслідки для міста. Показано, що
скорочення населення зазвичай супроводжується кризою й банкрутством підприємств різних
галузей промисловості. Натомість аналогічна ситуація в цих містах суттєво покращується, що
обумовлено спадом виробництва. Автор доходить висновку, що основними причинами ско-
рочення європейських міст є деіндустріалізація, субурбанізація та демографічні зміни.
Ключові слова: міста, що скорочуються, скорочення чисельності населення, деіндустріа-
лізація, соціальна й технічна інфраструктура, муніципальні бюджети.
Постановка проблеми та стан її вивчення. У
другій половині ХХ століття в багатьох містах Цент-
ральної та Східної Європи відбувається скорочення
чисельності населення. В Україні за останні 20 років
близько двох десятків міст із населенням понад 200 тис.
жителів також зіткнулися із цією проблемою. У
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
ЕКОНОМІКА 89
СХІД ∗ СПЕЦВИПУСК ∗ № 1 (108) СІЧЕНЬ 2011 р.
більшості досліджень українських науковців, присвя-
чених проблемам розвитку міста й спрямованих на
вивчення його зростання, не порушуються питання,
пов'язані зі скороченням [1-3]. Зарубіжні вчені в ос-
новному розглядають конкретні випадки, у них відсутні
узагальнення й типологія підходів до управління в
різних типах міст, що скорочуються [4, 5]. Тому виник-
ла необхідність вивчення різних траєкторій скорочен-
ня в містах Європи з метою знаходження загальних
закономірностей цього процесу, розробки рекомен-
дацій з удосконалення методів стратегічного управлін-
ня такими процесами.
Аналіз виконано в межах міжнародного проекту
"Shrink Smart: Governance of shrinkage within a
European context (Управління скороченням у межах
європейського контексту)" [6].
Метою публікації є аналіз проблеми скорочення
європейських міст, виявлення загальних закономірно-
стей та відмінностей у причинах такого скорочення та
його наслідки для міста.
Виклад основного матеріалу. Для аналізу було
обрано десять міст, розташованих у Центральній і
Східній Європі, з населенням понад 200 тис. осіб, яке
зменшилося за останні п'ять років більше ніж на 2 %.
Вибрані міста демонструють різні типи скорочення,
представляють різні регіони Європи і знаходяться на
різних етапах інтеграції з Євросоюзом. Це міста Лівер-
пуль (Великобританія), Лейпціг і Хале (Східна Німеч-
чина), Острава (Чехія), Тімішоара (Румунія), Генуя (Іта-
лія), Сосновєц і Битом (Польща), Донецьк і Макіївка
(Україна).
Аналіз прикладів скорочення різних міст у Цент-
ральній і Східній Європі, наданих авторам статті іно-
земними партнерами проекту Shrink Smart, дозволив
зробити висновок про те, що ці приклади є подібними
й водночас мають деякі відмінності в причинах, швид-
кості скорочення й наслідках для міста.
Скорочення чисельності населення в містах Цент-
ральної та Східної Європи почалося в різний час і
відбувалося з різною швидкістю. У Ліверпулі та Лейп-
цігу воно розпочалося в 1930-х роках, у Генуї - у 1970-х і
було тривалим і поступовим, інші міста продемонст-
рували швидке скорочення населення. У період ско-
рочення досліджувані в рамках проекту міста "втра-
тили" від 7 % (Острава) до 29 % (Ліверпуль) населен-
ня. Зі скороченням населення українські міста Донецьк
і Макіївка зіткнулися на початку 90-х років ХХ століття,
і цей процес продовжується дотепер. За вказаний пері-
од населення міста Донецька скоротилося на 14,6 %,
Макіївки - на 15,5 %.
Міста Лейпціг, Ліверпуль, Генуя і Тімішоара змогли
подолати скорочення чисельності міського населення.
Тепер міській владі потрібно розв'язувати проблеми,
спричинені тривалими наслідками скорочення населен-
ня, наприклад, заселити або вивести із житлового фон-
ду порожні будинки, вирішувати питання з покинутими
землями й прогресуючим старінням населення.
Усі розглянуті приклади об'єднує основна причина
скорочення - деіндустріалізація. І як наслідок - по-
гіршення економічної ситуації, скорочення робочих
місць, відплив жителів в інші міста й країни. У постсоці-
алістичних країнах на скорочення чисельності населен-
ня значно вплинули політичні зміни, що відбувалися в
кінці 80-х - на початку 90-х років минулого століття. У
деяких із розглянутих прикладів чисельність населен-
ня почала скорочуватися раніше, а структурні й по-
літичні зміни, що відбуваються, лише посилили цей про-
цес (наприклад, Лейпціг, Битом і Макіївка). В інших
містах вони стали відправною точкою скорочення (на-
приклад, у Хале, Остраві, Сосновце, Донецьку і Тімішо-
арі). Проте постсоціалістична трансформація сприя-
ла скороченню чисельності населення в усіх розгляну-
тих містах.
Економічні спади й кризи традиційних галузей про-
мисловості стали в багатьох випадках головними чин-
никами зменшення чисельності населення. Вони мали
місце й раніше в містах Західної Європи, але інтен-
сивніше й швидше відбувалися на її сході. Загальним
наслідком було зниження можливостей працевлаш-
тування для населення міста, що спричинило відплив
жителів. Міста часто проходять етап високого рівня
безробіття (у Лейпцігу і Хале ці показники перевищи-
ли 20 %), проте рівень безробіття пов'язаний також і
з іншими глобальними чинниками: процесами, що
відбуваються в міжнародній економіці, і фінансови-
ми кризами. Перехід від домінування промисловості
до розвитку сфери обслуговування спричинив струк-
турні зміни на ринку праці, невідповідність пропоно-
ваних і необхідних спеціальностей і, як наслідок, ви-
сокий рівень безробіття. У деяких випадках високий
рівень безробіття призводить до зростання бідності,
як це було в Ліверпулі в 1980-х роках і залишається
актуальним для Лейпціга і Хале з 1990-х років мину-
лого століття.
У ситуації, що склалася, окремі міста змогли збе-
регти свою традиційну промисловість (Донецьк),
деякі змогли розвинути інші галузі промисловості (ча-
сто завдяки низьким зарплатам і субсидіям, як в Ос-
траві та Сосновце), а інші більш-менш успішно змог-
ли змінити раніше характерну для них економічну
діяльність на сферу обслуговування (Генуя, Лівер-
пуль і частково Лейпціг і Хале). Проте більшість міст
ще не повністю відновилися після економічного спа-
ду. У деяких містах, зокрема Ліверпулі, Лейпцігу і
Генуї, показник ВВП залишається нижчим від серед-
нього по країні; Донецьк і Макіївка, розташовані у
великому промисловому регіоні, перевищують се-
редній рівень ВВП. Тімішоара й Острава змогли ут-
римати й навіть поліпшити своє становище за допо-
могою успішних процесів реіндустріалізації.
Суттєво вплинули на скорочення чисельності насе-
лення міграція та зміни в природному русі населення:
скорочення народжуваності, перевищення смертності
над народжуваністю, старіння, зменшення розмірів і
кількості сімей. Як наслідок, відбулося демографічне
старіння населення, що ще більше погіршило ситуацію
в розглянутих містах. У певних випадках вплив демог-
рафічних змін став вирішальним на пізніших етапах ско-
рочення міського населення в основному як наслідок
селективності спаду населення (наприклад, винятково
молоді особи й родини в певний період покидали
Лейпціг, Хале і Геную). У деяких випадках причиною ско-
рочення був відплив жителів із центральних районів у
передмістя, так звана субурбанізація (така ситуація
спостерігалася в Генуї, Лейпцігу, Ліверпулі й Остраві).
Хоча причини скорочення чисельності населення
в проаналізованих випадках є різними, в усіх містах
відзначається тісний зв'язок між демографічними й
економічними причинами. Тут можна виділити три ос-
новні причини міського скорочення: деіндустріаліза-
цію, субурбанізацію та демографічні зміни.
Скорочення чисельності населення в першу чергу
характеризує процес скорочення міста в цілому. Про-
те цей процес виходить за рамки простого скорочен-
ня, оскільки впливає практично на всі сфери міського
життя: ринок праці, житло, соціальну й технічну інфра-
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
90 ЕКОНОМІКА
СХІД ∗ СПЕЦВИПУСК ∗ № 1 (108) СІЧЕНЬ 2011 р.
структуру, міський бюджет, екологічну ситуацію, зем-
лекористування. На ці сфери впливають також специ-
фічна економічна структура, національні та релігійні
традиції, регіональні особливості. Чітко відокремити
вплив скорочення чисельності населення на міський
розвиток від інших чинників важко, але можна виділи-
ти загальні риси, характерні для наведених міст.
Скорочення чисельності населення найбільше
вплинуло на землекористування й соціальну інфраст-
руктуру. В усіх розглянутих містах значно скоротилася
кількість дітей дошкільного і шкільного віку, що призве-
ло до зменшення кількості дитячих дошкільних уста-
нов і шкіл. Виникла необхідність закриття або переорі-
єнтації цих закладів на інші види діяльності. Зменшен-
ня міського населення і його переміщення в межах
міста й у передмістя спричиняє вибіркову зміну попи-
ту на соціальну інфраструктуру.
Практично в усіх досліджуваних містах виділяють-
ся два чинники, які призводять до зменшення кількості
дітей і, як наслідок, до зменшення відвідуваності ди-
тячих садків і шкіл. З одного боку, це низький рівень
народжуваності впродовж тривалого періоду часу, а з
іншого, зменшення чисельності населення, особливо
вибіркове переміщення молодих сімей.
У деяких містах дитячі садки й школи закривалися
внаслідок падіння попиту на їхні послуги (Лейпціг, Хале,
Ліверпуль, Тімішоара), в інших випадках закриття
здійснювалося шляхом злиття двох установ (Лейпціг,
Тімішоара). Але закриття дитячих садків і шкіл не
скрізь є обов'язковим наслідком зменшення кількості
дітей, які відвідують дитячий садок, і школярів. У Генуї
та частково в Лейпцігу падіння попиту, викликане пе-
реміщенням корінних жителів, знівелювалося зроста-
ючою кількістю дітей іммігрантів.
Іншим чинником мінливого попиту є зростаюча по-
треба в обслуговуванні літніх людей. В усіх названих
містах старіння населення привело до зростання по-
питу на медичне й інші види обслуговування, необхідні
для людей похилого віку. Незалежно від того, задоволь-
няється попит чи ні, він безпосередньо залежить від
економічної ситуації та добробуту країни. Так, у Лейп-
цігу значно збільшилася кількість лікарів, підвищила-
ся якість медичного обслуговування, а тривалість
життя досягла історичного максимуму; в Україні недо-
статнє фінансування призвело до кризи охорони здо-
ров'я та зменшення тривалості життя населення до
одного з найнижчих у Європі.
Практично в усіх розглянутих містах скорочення на-
селення спричинило появу надлишків житлового фонду,
але найгострішою ця проблема є в Лейпцігу й Хале. У
Східній Німеччині й у Великобританії міська влада поз-
бавляється непотрібного житла шляхом руйнування
порожніх будинків. У містах Східної Європи (зокрема в
постсоціалістичних країнах) історично ринки нерухомості
характеризувалися браком житла й високим попитом на
нього, тому зменшення чисельності населення дозво-
лило дещо пом'якшити ситуацію, що склалася. Пересе-
лення жителів у передмістя знизило проблему браку
житла в містах для деяких груп, але водночас спрово-
кувало розрив між дешевим і дорогим ринком житла.
Будівництво житлових будинків, що проводиться дер-
жавою, припинилося й залишається на низькому рівні,
а приватне інвестування будівництва нових будинків в
основному націлене на дорогий ринок.
Оцінити вплив скорочення чисельності населення
на величину муніципального бюджету досить важко.
Основні проблеми, із якими зіткнулися всі міста, - ско-
рочення податкових надходжень до міського бюдже-
ту, збільшення витрат міського бюджету, зростання
залежності від зовнішнього фінансування, низька при-
вабливість для інвесторів.
У цілому всі міста, що вивчаються, страждають на
скорочення податкових надходжень через зменшен-
ня чисельності населення. Острава є винятком, ос-
кільки зменшення чисельності населення не вплинуло
на позитивний розвиток муніципального бюджету.
Деякі з досліджуваних міст є малозабезпеченими че-
рез низьку інвестиційну привабливість (Хале, Битом,
Макіївка). Переселення жителів у передмістя ослаб-
лює муніципальний бюджет. Жителі передмістя надалі
використовують інфраструктуру міст, продовжуючи
там працювати. Те саме характерне й для транспорту
приміського сполучення, який також фінансується з
муніципального бюджету. У деяких досліджуваних
містах муніципальні бюджети обтяжені зростаючими
витратами, тоді як зменшується дохід від податків
(Сосновец, Битом, Лейпціг, Хале). Донецьк, який є
центром одного з найбільш економічно сильних ра-
йонів України, "страждає" на існуючу національну сис-
тему податкових відрахувань, яка змушує платити
більше до національного бюджету, ніж місто одержує
на місцеве інвестування.
Питання технічних інфраструктур має розглядати-
ся разом із міськими бюджетами. На відміну від Лейп-
ціга й Хале, де технічні інфраструктури були повністю
відновлені, міста Східної Європи все ще потерпають
від поганого технічного стану суспільної інфраструк-
тури. За останні роки відновлювальні роботи прово-
дилися в основному за напрямами, пов'язаними з еко-
номікою, такими як транспорт і комунікації, інші об'єкти
інфраструктури, у тому числі житло, громадський
транспорт, система водопостачання й водовідведен-
ня, електричні мережі, залишалися без уваги.
Скорочення населення зазвичай супроводжується
кризою й банкрутством підприємств різних галузей
промисловості. У результаті закриття підприємств
збільшується кількість територій, які раніше викорис-
товувалися для промислового виробництва, а сьо-
годні покинуті та не використовуються. Ця проблема
простежується в усіх містах, а особливо в тих, які ра-
ніше характеризувалися наявністю масштабної про-
мисловості, наприклад гірничодобувної (Острава, Би-
том, Сосновец, Донецьк) або портової (Генуя, Лівер-
пуль). У містах, де реструктуризація відбувалася в
1970-х і 80-х роках і де проводилася політика, націле-
на на повторне використання раніше відпрацьованих
територій, ця проблема була успішно вирішена (Генуя,
Ліверпуль). У тих випадках, коли деіндустріалізація
почалася раптово й відбувалася за дуже короткий
термін (в основному це колишні соціалістичні країни),
невикористовуванні землі стали масовим явищем.
Через брак інформації, а також ігнорування цієї про-
блеми багато земельних ділянок порожні роками, особ-
ливо це стосується забруднених районів із хімічною
та металургійною промисловістю. Ці площі в багатьох
випадках залишалися недоторканими й відновлювали-
ся природним чином (Битом, Сосновец). Очевидно, що
виникнення й розширення порожніх ділянок пов'язане
зі спадом виробництва, який є одним із ключових чин-
ників зменшення чисельності населення. Не дивно, що
неповне заселення території міста є загальною рисою
всіх названих міст.
Скорочення чисельності населення не тільки нега-
тивно впливає на міський розвиток. У деяких містах
скорочення чисельності населення супроводжувало-
ся зменшенням капіталовкладень, відпливом еконо-
мічного й людського капіталу, погіршенням умов жит-
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
ЕКОНОМІКА 91
СХІД ∗ СПЕЦВИПУСК ∗ № 1 (108) СІЧЕНЬ 2011 р.
тя, в інших випадках це призвело до зменшення напру-
женості на ринку нерухомості (наприклад, у постсоціа-
лістичних прикладах, крім Лейпціга й Хале), поліпшен-
ня екологічної ситуації. Забруднення, викликане про-
мисловістю, значно скоротилося й у деяких містах
(Лейпціг) практично повністю зникло. У всіх випадках
поліпшення екологічної ситуації пов'язане не з еколо-
гічною політикою, що проводиться, а зі спадом вироб-
ництва, зменшенням викидів.
Висновки
Таким чином, виявлено схожі причини виникнення
процесу скорочення в європейських містах: деіндус-
тріалізацію, субурбанізацію та демографічні зміни.
Установлено вплив цих процесів на міський розви-
ток: житло, соціальну й технічну інфраструктуру, зем-
лекористування, міський бюджет, екологічну ситуацію.
Надалі слід узагальнювати досвід міської політи-
ки в умовах скорочення чисельності населення в
різних містах Центральної та Східної Європи з метою
розробки загальних рекомендацій для всіх типів міст,
що скорочуються.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Дробышевская Т. В. Основы городской политики : [моно-
графия] / Т. В. Дробышевская. - Донецк : ООО "Юго-Восток Лтд",
2005. - 269 с.
2. Социально-экономическое развитие городов промышлен-
ного региона / [В. Н. Амитан, В. В. Финагин, А. А. Лукьянченко и
др.]. - Донецк : ИЭПИ НАН Украины, ООО "Юго-Восток Лтд", 2002.
- 254 с.
3. Оніщук Г. І. Проблеми розвитку міського комплексу Украї-
ни: теорія і практика : [монографія] / Г. І. Оніщук. - К. : Науковий
світ, 2002. - 506 с.
4. McCann P. Urban and regional economics / P. McCann. -
Oxford : University Press, 2010. - 286 p.
5. Musterd S. Making competitive cities / S. Musterd, A. Murie.
- Oxford : Wiley-Blackwell, 2010. - 360 p. [Електронний ресурс]. -
Режим доступу : http://ec.europa.eu/research/social-sciences/
library_en.html.
6. SHRINK SMART - Governance of shrinkage within a European
context [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://
ec.europa.eu/research/social-sciences/projects/438_en.html.
© Л. Кузьменко, В. Губіна
УДК 346.5
ÎÑÎÁËÈÂÎÑÒ² ÐÎÇ̲ÙÅÍÍß
ÇÎÂͲØÍÜί ÐÅÊËÀÌÈ Â Ì²ÑÒ²
ОЛЕГ КУРЧИН,
здобувач Інституту економіко-правових досліджень НАН України, м. Донецьк
У статті розглянуто підстави та порядок розміщення зовнішньої реклами в місті. Обґрун-
товано доцільність удосконалення рекламного законодавства України щодо конкретизації
вимог, які висуваються до порядку розміщення зовнішньої реклами в місті.
Ключові слова: розміщення, зовнішня реклама, місто.
Постановка проблеми. Сьогодні сфера зовніш-
ньої реклами є найбільш комерціалізованою, що обу-
мовлено особливостями донесення інформації до спо-
живача із використанням спеціальних рекламних кон-
струкцій. Специфіка зовнішньої реклами полягає в до-
сить широких можливостях постійного притягування
уваги мешканців міста до відповідних груп товарів, що
виступають предметом рекламного заходу. При цьо-
му розміщенню зовнішньої реклами в місті властивий
свій спеціальний порядок, визначений нормативними
актами України. Як не дивно, і досі питання порядку
розповсюдження зовнішньої реклами так і не отрима-
ли належного рівня наукового опрацювання, що обу-
мовлює актуальність та своєчасність підготовки дос-
лідження.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. У ціло-
му питання правового регулювання рекламної діяль-
ності, розповсюдження реклами отримали відображен-
ня в працях як вітчизняних, так і зарубіжних учених та
практиків. Зокрема, можна виділити роботи Ю. О. Гро-
менко, Ю. І. Зоріної, А. Ріхтера, Є. В. Ромат, А. І. Че-
ремнової та ін. Проте недостатньо дослідженими за-
лишаються питання щодо правових підстав та поряд-
ку розміщення зовнішньої реклами.
Метою статті є розробка пропозицій щодо вдос-
коналення законодавства України, яке визначає
підстави та порядок розміщення зовнішньої реклами.
Виклад основного матеріалу. У Типових прави-
лах розміщення зовнішньої реклами, затверджених По-
становою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 р.,
установлено, що розповсюджувач зовнішньої рекла-
ми звертається до робочого органу (відділ, управлін-
ня, інший виконавчий орган місцевої ради з регулюван-
ня діяльності з розміщення зовнішньої реклами) із за-
явою щодо отримання дозволу на розміщення такої
реклами [1]. Отже, саме дозвіл є правовою підставою
для легалізації відносин із розміщення зовнішньої рек-
лами, юридичним фактом, із яким пов'язуються до-
говірні відносини, що виникають у цій сфері.
При цьому саму процедуру отримання дозволу
можна стисло представити так:
- подання робочому органу заяви за встановленою
формою;
- реєстрація заяви робочим органом у журналі реє-
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|