Дещо про діяльність Ніжинського благодійного товариства

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2009
Автор:	Діденко, Т.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК 2009
Назва видання:	Ніжинська старовина
Теми:	Історія Ніжинщини імперської та постімперської доби
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/22569
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Дещо про діяльність Ніжинського благодійного товариства / Т. Діденко // Ніжинська старовина: Збірник регіональної історії та пам’яткознавства. — 2009. — Вип. 8(11). — С. 73-80. — Бібліогр.: 42 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-22569
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-225692013-02-13T03:17:31Z Дещо про діяльність Ніжинського благодійного товариства Діденко, Т. Історія Ніжинщини імперської та постімперської доби 2009 Article Дещо про діяльність Ніжинського благодійного товариства / Т. Діденко // Ніжинська старовина: Збірник регіональної історії та пам’яткознавства. — 2009. — Вип. 8(11). — С. 73-80. — Бібліогр.: 42 назв. — укр. 2078-063X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/22569 uk Ніжинська старовина Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Історія Ніжинщини імперської та постімперської доби Історія Ніжинщини імперської та постімперської доби
spellingShingle	Історія Ніжинщини імперської та постімперської доби Історія Ніжинщини імперської та постімперської доби Діденко, Т. Дещо про діяльність Ніжинського благодійного товариства Ніжинська старовина
format	Article
author	Діденко, Т.
author_facet	Діденко, Т.
author_sort	Діденко, Т.
title	Дещо про діяльність Ніжинського благодійного товариства
title_short	Дещо про діяльність Ніжинського благодійного товариства
title_full	Дещо про діяльність Ніжинського благодійного товариства
title_fullStr	Дещо про діяльність Ніжинського благодійного товариства
title_full_unstemmed	Дещо про діяльність Ніжинського благодійного товариства
title_sort	дещо про діяльність ніжинського благодійного товариства
publisher	Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК
publishDate	2009
topic_facet	Історія Ніжинщини імперської та постімперської доби
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/22569
citation_txt	Дещо про діяльність Ніжинського благодійного товариства / Т. Діденко // Ніжинська старовина: Збірник регіональної історії та пам’яткознавства. — 2009. — Вип. 8(11). — С. 73-80. — Бібліогр.: 42 назв. — укр.
series	Ніжинська старовина
work_keys_str_mv	AT dídenkot deŝoprodíâlʹnístʹnížinsʹkogoblagodíjnogotovaristva
first_indexed	2025-07-02T22:14:36Z
last_indexed	2025-07-02T22:14:36Z
_version_	1836575072908738560
fulltext	НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА 73 Н I Ж И Н С Ь К А С Т А Р О В И Н А В и п . 8 ( 1 1 ) Н I ж и н 2 0 0 9 ІСТОРІЯ НІЖИНЩИНИ ІМПЕРСЬКОЇ ТА ПОСТІМПЕРСЬКОЇ ДОБИ Тетяна ДІДЕНКО (Ніжин) Дещо про діяльність Ніжинського благодійного товариства Зайвий хліб, який ти зберігаєш, належить голодному, зайва одежина – голому, а закопане тобою срібло – бідному Василій Великий Повсякчас, коли ми не будемо давати милостиню, ми будемо покарані як грабіжники Іоанн Златоуст Українському народові притаманні не тільки мужність, хороб- рість, стійкість і патріотизм, але й гуманність, співчутливість до чужого горя, до дітей-сиріт, нужденних і літніх людей. Ці риси на- родного характеру найбільш яскраво проявлялися в благодійності. Ще за існування Київської Русі культивувалася опіка над старими та немічними. Благородна традиція – прихищати юродивих, хворих, скалічених і літніх людей уже за княжих часів була віднесена до людських чеснот. Володимир Святий, запровадивши християнство, також намагався особисто слугу- вати зразком виконання християнських норм, в т.ч. співчуття, був “істинним батьком бідних”, – кожен старець чи убогий міг приходити на княжий двір і отримати там “всякую потребу, пи- тье и яства, и от скотниц кунами” [1]. Проте, здебільшого, справа опікування бідних була зосереджувалася в руках церкви, насампе- ред, монастирів, які мали можливість надавати подібну допомогу. З часом суспільство почало приймати більш помітну участь у благодійності. За існування Російської імперії благодійні то- вариства спочатку працювали тільки з дозволу центральної влади. Тільки в 1862 р. міністр внутрішніх справ отримав пра- во видавати дозволи на відкриття подібних товариств, а в 1869 р. тому ж міністерству було дозволено затверджувати статути громадських і приватних благодійних закладів. Загалом, у імперії до 1861 р. існували благодійні товариства тільки у 8 містах. Натомість, упродовж останнього десятиріччя XIX ст. вони бу- ли організовані майже в кожному місті. НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА 74 У Ніжині перше подібне товариство – Ніжинський благодійний комітет (далі – НБК) – почало діяльність 25 квітня 1893 р. До складу його правління входили 4 жінки і 36 чо- ловіків, які були в місті впливовими особами. Головою правління був обраний міський голова П.Ф. Кушакевич, головою НБК стала Кароліна Федорівна Гельбке – дружина директора Ніжинського історико-філологічного інституту князя Безбородька (далі – НІФІ); членами НБК були відомі в Ніжині подружжя Терещенків, Кушакевичів, Дмит- ренків, Гомоляк, Гельбке, Лілеєвих, Соколових [2]. До складу дійсних членів входили баронеса Біла-Білоконська, княгиня Голіцина, викладачі НІФІ Р. Фохт, Самойлович, Кулжинський, Лілеєв, Люперсольський, Кадлубовський, Михайловський, директор Ге- льбке; знані в місті священики – протоієреї Ф.А. Васюта та О.Г. Сергєєв; промисловці Б.К. Янса та Н.О. Терещенко [3]. Про нагальність у створенні такого благодійного товариства в Ніжині свідчить уже той факт, що вже у день початку діяльності НБК було отримано пожертв 214 руб. З часом відділи НБК відкрилися в селах Ніжинського повіту Вересочі, Дрімайловці, Талалаївці, Макіївці, Кагарликах, Дроздовці, Заньках, Володьковій Дівиці, Дорогінці, Пашківці, Веркіївці, містечку Носівці. Упродовж першого року існування НБК тільки внесків від його учасників (40 осіб) надійшло 379 руб., а також 139 руб. пожертв від інших осіб. Загальна сума внесків чле- нів НБК щороку варіювалася залежно кількості осіб: від 97 до 379 руб. Кожен із них ро- бив унески від 3 до 20 руб. залежало від статків і внутрішньої потреби у благодіянні. Надходили також кошти на користь НБК від Ніжинського повітового земства – зде- більшого, 100 руб. на рік. Надходили кошти також від членів Ніжинського громадсь- кого зібрання, від Ніжинського товариства взаємного кредиту. Благодійність на користь НБК проявлялася по-різному: внесками, цінними речами, продуктами харчування. Так, ніжинці А.В. Безсмертний і В.Г. Каменець виявили ба- жання жертвувати щомісяця до НБК 25 руб., Марія Григорівна Троцина передала з листом пожертву 100 руб. [4]. Оскільки обсяг благодійної допомоги незаможним жителям міста залежав від наяв- ності й кількості коштів у касі НБК, проблема її поповнення була завжди актуальною. Чого тільки не вигадували, щоб збільшення надходження до НБК – з дозволу міської думи на р. Остер влаштувалася платна ковзанка, організовувалися різноманітні музичні та літературні вечори, аматорські вистави, розпродаж старих речей, лотереї-алегрі тощо, – про все це можна дізнатися з документів, що зберігаються в Ніжинському архіві. З метою збільшення коштів на благодійність повітовий комітет НБК проводив різ- номанітні лотереї. Так, на одну з подібних лотерей Наталя Йосипівна Шарко пожерт- вувала золотий браслет, срібну брошку, срібний портсигар, срібний медальйон, ме- даль у пам’ять Олександра III й інші цінні речі [5]. Окрім лотерей, на користь Ніжин- ського благодійного НБК влаштовувалися літературні, музично-вокальні вечори си- лами студентів НІФІ. Так, за один такий музично-вокальний вечір на користь НБК бу- ло перераховано 245 руб. [6]. Свою частку вносили й викладачі НІФІ – професор ін- ституту Володимир Іванович Рєзанов за публічну лекцію з історії англійської літера- тури перерахував у Ніжинський благодійний комітет кошти на заготівлю теплих ре- чей [7]. Навіть приїжджий скрипаль І. Данилевський перерахував частину коштів від виручки за свій концерт у фонд НБК [8]. НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА 75 Неодноразово членами НБК й ніжинськими аматорами влаштовувалися спектаклі, всі кошти від яких передавалися на благодійні потреби. Так, у архіві зберігаються до- кументи, де зазначено, що у 1899 р. “от спектакля, гулянья и концерта поступило 329 рублей 57 копеек” [9]. Дозвіл на проведення вистави кожного разу видавався Чер- нігівським губернатором. На влаштування міського гуляння у сквері з благодійною метою дозвіл видавався Ніжинським міським головою [10]. Загалом, виручка від спе- ктаклів становила близько 100 руб. Наприклад, за виставу, зіграну 27 липня 1895 р. зі- брано 129 руб. 15 коп., при цьому 3/4 зібраних грошей розпорядник благодійної ви- стави В.Г. Гончаров просив відрахувати на користь церковно-приходської школи. За виставу 27 червня Правління Ніжинського благодійного НБК через газету “Черні- гівські губернські відомості” щиро подякувало її організатору (тому-таки В.Г. Гончарову) і всім особам, які брали в ній участь [11]. За виставу 21 жовтня 1896 р. до каси НБК надійшло 91 руб. 75 коп. Вистава 20 січня 1897 р. була більш вдалою – 172 руб. 77 коп., з яких половину – 86 рублів 38 копійок віддали на користь недільної школи для дорослих жінок [12]. Щоправда, були і такі вистави, коли сума за продані квитки дорівнювала сумі витрат: 15 грудня 1896 р. назбирали лише 69 руб., що цілком пішли на погашення витрат акторам-аматорам на організацію вистави. Вистави, які грали актори-аматори, були різноманітними. Зокрема, у звітах згаду- ються малоросійській водевіль “Кум-мірошник”, комедія Мясницького “Страшна по- мста”, спектакль “Гайдамак Гаркуша” й інші [13]. Ще однією статтею наповнення фонду НБК була продаж старих речей. Але цей за- хід був малопродуктивним, і тому влаштовувався рідко. Натомість, найбільш продуктивним було зібрання приватних пожертв. Наприклад, княгиня А.В. Голіцина через свого секретаря надіслала 25 руб. – “на примноження кош- тів” [14], дворянин із Носівки Захар Кирилович Шаула в пам’ять про свою померлу до- ньку заснував при Ніжинській гімназії для дівчат стипендію для бідних, якою можна було скористатися незаможним [15], священик Григорій Пригоровський пожертвував бідним 30 фунтів яблук і груш, казначей управи державного майна Ф.К. Раєвський – 46 пшеничних пирогів [16]. Вельми ефективним був також збір пожертв із певною ме- тою. Так, на ялинку для бідних дітей у 1899 р. було зібрано 103 руб. 63 коп. [17]. З плином часу допомога НБК ставала більш відчутнішою. Видавалася одноразова грошова допомога нужденним у розмірі від 1 до 20 руб. Неодноразово Товариство до- плачувало видатки на утримання хворих у міській богодільні, часто влаштовувало до богодільні за власний кошт. З коштів НБК виплачувалася сума на право отримати освіту в Ніжинському міському двокласному училищі. Товариство оплатило навчання ремеслу кравця хлопцю на прізвище Павлюченко з малозабезпеченої родини. На ви- падок поховання неімущих жителів міста також видавалися кошти з фондів НБК [18]. За статутом НБК міг видавати одній особі допомогу не більше 5 руб. за один раз. Але були випадки, коли ситуація вимагала більшої допомоги і часто не ніжинцям. На випадок такої ситуації правління НБК неодноразово зверталося з клопотанням до Чернігівського губернатора про дозвіл на проведення в місті лотереї-алегрі [19]. Кож- ного разу такий дозвіл отримували, лотерея проводилася, потрібні гроші надходили – що давало можливість допомогти нужденним. Кошти на такі лотереї люди теж давали різні. Так, від Ніколи Артемовича Терещенка одного разу надійшло 50 руб. [20]. Але, на превеликий жаль, такі пожертви були дуже нечастими. НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА 76 У звіті про діяльність за 1899 р. позначені характерні витрати: на земську богаділь- ню; за навчання 10 учнів ремісничого училища; за навчання Павлюченка у кравця; на Будинок працелюбства (останній знаходився на утриманні управи НБК); на влаш- тування ялинки для бідних дітей. Окрім того, здійснювалася допомога бідним готів- кою – 204 руб. щомісячно, також видавали малозабезпеченим одежу, виділялися гро- ші на поховання небіжчиків – до 711 руб. щомісяця [21]. Як зазначено, НБК опікувався Будинком працелюбства. Ця установа надавала робо- ту незаможним жителям міста, молодим дівчатам тут надавалася освіта й навички практичної роботи, що в майбутньому давало можливість заробляти на життя. На утримання Будинку працелюбства Товариством щороку виділялося 100 руб. В та- кий спосіб у Ніжині, за прикладом інших міст Російської імперії, намагалися виріши- ти проблему жебрацтва і дати роботу неімущим. Держава досить широко популяризу- вала серед освічених верств населення благодійну діяльність, що давало вихід цьому чудовому “пориву душі людської” [22]. НБК включав у себе Товариство патронату, яке опікувалося організацією допомоги звільненим із місць ув’язнення. Головний наголос у цій роботі ставився, як було вка- зано в звіті про діяльність НБК, “не столько в попечении о лицах, впавших в преступ- ление или их семействах во имя гуманности и сострадания, сколько в интересах само- го общества, которое необходимо оградить от преступных посягательств со стороны таких лиц на его безопасность и спокойствие” [23]. Турбувався НБК і про арештантів – його члени відвідували арештантів у Ніжинському тюремному замку, надавали ма- теріальну допомогу достроково звільненим, сім’ям арештантів, допомагали звільне- ним одягом, оплачували їм житло [24]. Дуже гострою була проблема малозабезпечених породіль. Про це йшла мова на по- вітових зборах Ніжинського земства 28 вересня 1907 р.: “В Ніжині, з населенням більш, ніж 30 тисяч осіб, немає відповідного притулку для бідних породіль, оскільки те відділення при Ніжинській земській лікарні, яке виконує це призначення, не може задовольнити існуючі потреби, а тому треба організувати товариство опіки про бідних породіль, основною метою якого буде створення пологового притулку для найбідні- ших верств населення. Заручившись згодою Педагогічної Ради місцевої фельдшерсь- ко-акушерської школи про надання притулку безкоштовної медичної допомоги, ми просимо Ніжинські Земські збори надати нам щорічну матеріальну допомогу. Якщо така згода буде одержана, то в комісію треба запросити пані Кашпровську і лі- каря П.А. Буштедта” [25]. Кошторисна комісія, після ретельного розгляду цього пи- тання дійшла висновку, що асигнування у розмірі 300 руб. на одне ліжко буде достат- нім. Основною мотивацією такого розрахунку висновок, що притулок буде обслуго- вувати мешканок міста і на допомогу прийде як місто, так і НБК. Усього під цією пе- тицією стоїть 15 підписів знаних ніжинців: Сидоренка, Бережного, Безсмертного, Шейка, А. Ізабелло (Забіли), Л. Руссо-де-Живон, С. Глібова, В. Гузя й інших. Події І Світової війни, незважаючи на те, що театр військових дій охопив лише захі- дні регіони імперії, вплинули на населення всієї держави. Практично кожна родина відчула на собі дотик цієї безглуздої війни. НБК у роки війни не тільки не припинив роботи, навпаки – помітно її активізував. Війна викликала величезну потребу в благочинності – насамперед, щодо поранених і НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА 77 мешканців охоплених бойовими діями територій. У цьому перше мали прислужитися місцеві благодійні товариства. 8 серпня 1914 р. в Ніжині з представників НБК під го- ловуванням повітового Предводителя дворянства було організовано Благодійний Ко- мітет, до складу якого увійшла Ніжинська міська Управа та гласні земства. Він узяв на себе об’єднання благодійних закладів і організацію доброчинних заходів, спрямо- ваних на означені потреби. Діяльність цього комітету зводилася до надання допомоги пораненим воякам, сім’ям т.зв. запасних – мобілізованих у діючу армію, а також кон- кретної допомоги в обладнанні госпіталю в Ніжині для поранених на 20 ліжок [25]. У день оголошення імператорського Маніфесту про вступ Російської імперії у війну – 24 липня 1914 р. Благодійним Комітетом на Соборній площі Ніжина було зібрано пожертв на суму 193 руб. 60 коп., які були використані для видачі допомоги сім’ям запасних [26]. Патріотичний порив членів Благодійного Комітету мав конкретне вті- лення: для посилення матеріальної бази Комітету всім бажаючим членам для збиран- ня пожертв були видані квитанційні книжки та підписні листи, а також кружки для пожертв. До збору пожертв залучали, навіть, викладачів і учнів [27]. Патріотичний порив торкнувся не тільки великих та малих міст, а й сіл. У 1914 р. на засіданні відділу НБК у Мринській волості зібралися 75 жителів різного соціального стану, які виявили бажання надати матеріальну допомогу в різній формі родинам осіб, які перебували в діючій армії [28]. Ймовірно, подібні збори відбувалися і в Ніжині, але, на жаль, протоколу цього засідання не збереглося, – така робота в місті, безпере- чно, проводилася у великому обсязі. Загалом, виявлення малоімущих сімей, із яких годувальник був мобілізований на фронт, займалися сільські та міські священики. Вони подавали в Благодійний Комітет інформацію про такі родини: “сведения о семейственно-имущественном положении семей запасных и свое заключение о степени их нужды” [29]. Дружини або старі немічні батьки мобілізованих на фронт отримували казенні пай- ки. Такі ж пайки отримували діти тих, хто пішов воювати (дітям до 5 років видавали половину визначеної допомоги [30]). Аби підтримати родини запасних у Ніжині та- кож проводився збір ярового насіння [31]. Благодійний Комітет організовував допомогу у сільськогосподарських роботах, для чого закуповувався інвентар – сівалки тощо [32]. Запасні солдати з Ніжинського повіту знаходилися в Переволочинському та Хав- линському полках – у 44 та 77 артилерійських бригадах. Туди й відправлялися з Ні- жина речі та продукти. Так, 7 грудня 1914 р. Благодійним Комітетом був відправле- ний 1 вагон теплих речей: 100 пар валянок, 100 пар чобіт, 12 напівшубок, 2 кавказькі бурки, 1364 теплих жилеток, 500 теплих сорочок, 949 полотняних сорочок, 145 теплих кальсон, 268 полотняних кальсон, 520 теплих портянок, 598 полотняних портянок, та- кож – рукавиці, шарфи, шкарпетки. Від Ніжинської жіночої гімназії ім. П.І. Кушакевич надійшов ящик із подарунками, те ж саме – від Липіврізького учи- лища та громади ніжинської Вознесенської церкви. Відправники подумали й про ре- монт взуття – був покладений ящик зі шкірою, дратвою й іншими чоботарськими ма- теріалами. Для задоволення духовних потреб у цьому ж вагоні були надіслані 6 пачок конвертів, 6 стоп папіросного паперу, 20 фунтів цукру, 4 фунти чаю, 10 пудів тютюну, 3 котушки ниток, 24 голки [33]. НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА 78 Того ж року, ближче до Різдва (за старим стилем це все ще 1914 р.), Благодійний Комітет відправив до 44 артилерійської бригади через писаря 12 стегон шинки, 7 міш- ків сухарів, 20 пудів малоросійської ковбаси [34]. До цього додано було головою Бла- годійного Комітету 150 овечих дублених піджаків, 500 ватяних жилетів, 500 теплих сорочок, інші речі [35]. Ще у вересні 1914 р., коли в місті почали працювати госпіталі, серед землеробсько- го населення міста був проведений збір харчів для поранених. Люди здавали карто- плю, гарбузи, буряки, капусту, квасолю, пшоно, сало. Зібрані продукти доставлялися до головної контори госпіталів у Ніжині лікарю Петру Андрійовичу Буштедту [36]. Багато уваги приділяли члени Благодійного Комітету обладнанню госпіталю для по- ранених. Земська управа неодноразово виділяла 1 тис. руб. на його облаштування. Взявши за зразок Управу, члени НБК вносили свою частку в цю благородну справу. Так, Ніжинське товариство взаємного кредиту внесло 400 руб., М.К.Заньковецька по- жертвувала 239 руб., котрі були зібрані під час різдвяних колядок; А.А. Висоцька на шпиталь пожертвувала 200 руб., а П.Ф. Кушакевич і П.П. Парпура – 100 руб. кожен. Ніжинський благодійний комітет передав до шпиталю 4 ліжка, 2 лікарські халати, 4 комплекти білизни, які надійшли від Ніжинського ощадно-позичкового товариства [37]. Благодійники виявляли свою добру волю не тільки грошима, а й товаром, який вони виробляли. Яскравим прикладом подібного акту є наведена інформація: Міністерство фі- нансів дозволило* тютюново-махорочній фабриці Торгівельного будинку братів А і Б. Айзенберг и Ко в Ніжині видати НБК 30 пудів махорки для потреб діючої армії [38]. На користь поранених і сімей запасних були влаштовані вистави “Помста жидівки” та “Гайдамак Гаркуша”. Крім спектаклів, на користь поранених у місті влаштовували- ся силами гімназистів концерти, “суботники”, вечори-концерти, всі кошти від яких передавалися в місцеві госпіталі. З початком військових дій на фронті, в тилових містах на базарних площах встанов- лювалися кружки для пожертв на користь поранених і родин запасних [39]. Цікаво, що не відставали від прогресивних громадян міста у справі благочинності навіть місцеві вогнеборці: Ніжинське пожежне товариство для надання допомоги під час перенесення поранених із вагонів до гужових екіпажів відрядило на залізничний вокзал дружину кількістю 30–40 осіб [40]. Неодноразово до Благодійного Комітету надходили не тільки пожертви, але й листи, які супроводжували пожертви. Один із таких листів хотілося б процитувати: Горячо отзываюсь на общее дело. Готова вступить в члены благотворительного ко- митета и по мере сил и умения постараюсь быть полезной со своими сослуживцами и питомцами. Прилагаю членский взнос – пять рублей, столько же внесла и в правле- ние Красного Креста. Из Округа последовало циркулярное распоряжение отчислить ежемесячно из жалованья 2 % и отсылать в округ. Готовая к услугам. А. Крестинская, август 1914 года [41]. Ганна Федорівна Крестинська – відомий у Ніжині педагог і громадський діяч, за- сновниця ІІ-ї Ніжинської жіночої прогімназії. В її листі - не лише вияв патріотичного пориву, а й готовність реально допомагати. Якщо зважити на статус цієї жінки, то, на- певне, цілком можливо, що її приклад наслідували б як педагоги, так і вихованки гім- * Оскільки товар підакцизний, тому його витрата строго контролювалася на такому високому рівні. НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА 79 назії. Загалом, на пропозицію відраховувати щомісяця 2 % жалування відгукнулися практично всі службовці Ніжина: нотаріального архіву, канцелярії щодо військової повинності, служби поштово-телеграфної контори, члени міського суду, члени місь- кого суспільного балансу, працівники чоловічих і жіночих гімназій, працівники міс- цевого нотаріуса П.В. Саббатовського. Збереглася в фондах Ніжинського архіву постанова службовців ніжинського нотарі- ального архіву, де говориться: “…из получаемого содержания отчислять ежемесячно 2 % с августа сего года (1914 р. – авт.) во все время военных действий <…> на по- мощь раненым воинам и семьям запасных нижних чинов и ратников ополчения, уше- дших по призыву” [41]. Окрім службовців, на заклик допомогти пораненим і сім’ям запасних відгукнулися й інші передові люди повіту, наприклад, княгиня М.П. Долгорукова. Зберігся також лист, на жаль, з нерозбірливим підписом, але дуже промовистий: “…препровождаю 2 рубля членского взноса в уездный комитет по оказанию помощи семьям запасных. Прошу зачислить меня и жену Надежду Алексеевну членами и присылки устава. Подполковник […]” [42]. З усього вище викладеного бачимо як людська шляхетність виражалася в благодій- ництві. Ця людська потреба робити добро іншій людині, часто незнайомій і незнаній, на щастя, знаходила такий прекрасний вихід. Відображаючи загальні процеси активі- зації благодійництва в Російській імперії, в Ніжині впродовж останнього десятиріччя ХІХ – перших десятиріч ХХ ст. досить плідно діяв благодійний комітет. Завдяки його діяльності незаможні жителі міста отримали можливість здобувати освіту, робочу спеціальність, літні люди, залишившись без опіки родичів наприкінці життя знаходи- ли прихисток, просто нужденні отримували бодай невелику матеріальну допомогу. Справжній сплеск доброчинності спричинив початок для Російської імперії І Світової війни, що виявився у допомозі пораненим, мобілізованим на фронт і їх родинам, – і в заслугою цьому був не тільки вияв патріотизму, але й – насамперед – слідування но- рмам християнського співчуття, яке мало більш глибокі, загальнослов’янські традиції. Чим не приклад для наслідування в нинішній час, коли на вулицях безліч без- притульних дітей, багато нужденних і літніх людей потребують допомоги. Вивча- ючи досвід і традиції благочинності, можна почерпнути багато корисного для ви- користання в сучасних умовах. Посилання 1. Брокгауз Ф.А., Ефрон И.А. Энциклопедический словарь. – М., 1908. – Т. 7. – С. 55. 2. Відділ забезпечення збереженості документів Державного архіву Чернігівської області в м. Ніжині, ф. 1345, оп. 1, спр. 1, арк. 1. 3. Там само, ф. 1345, оп. 1, спр. 3, арк. 1. 4. Там само, ф. 1122, оп. 1, спр. 17, арк. 32. 5. Там само, спр. 13, арк. 4. 6. Там само, арк. 55. 7. Там само, спр. 15, арк. 51. 8. Там само, спр. 16, арк. 68–69. 9. Там само, ф. 1354, оп. 1, спр. 3, арк. 47. 10. Там само, арк. 37. 11. Там само, спр. 4, арк. 23. 12. Там само, арк. 15. НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА 80 13. Там само, спр. 1, арк. 2. 14. Там само, спр. 4, арк. 18. 16. Там само, спр. 5, арк. 23. 17. Там само, спр. 3, арк. 8. 18. Там само, ф. 1345, оп. 1, спр. 3, арк. 8. 19. Там само, спр. 4, арк. 40. 20. Там само, арк. 81. 21. Там само, спр. 5, арк. 2. 22. Там само, спр. 1, арк. 10. 23. Там само, ф. 342, оп. 1, спр. 1772, арк. 72. 24. Там само, ф.1122, оп. 1, спр. 7. 25. Там само, арк. 13. 26. Там само, арк. 16. 27. Там само, спр. 10, арк. 16. 28. Там само, ф.1345, оп. 1, спр. 2, арк. 4. 29. Там само, ф.1122, оп. 1, спр. 8 , арк. 15. 30. Там само, арк. 21. 31. Там само, спр. 30, арк. 4. 32. Там само, спр. 5, арк. 125. 33. Там само, арк. 108. 34. Там само, арк. 68. 35. Там само, спр. 6, арк. 10. 36. Там само, спр. 17, арк. 63. 37. Там само, спр. 15, арк. 10. 38. Там само, спр. 16, арк. 19. 39. Там само, спр. 17, арк. 22. 40. Там само, спр. 7, арк. 1. 41. Там само, арк. 6. 42. Там само, арк. 3. Геннадій ДУДЧЕНКО (Ніжин) Микола СТРИКУН (Ніжин) Ніжинська школа садівництва та шовківництва у 1942 р.* Одним із нових навчальних закладів, які з’явилися в Ніжині у період німецької окупа- ції була Ніжинська школа садівництва та шовківництва (далі – НШСШ). Її створення було ініційоване місцевою громадськістю і не суперечило освітній політиці окупаційної адміністрації щодо збереження і поширення мережі технічних шкіл, які готувати квалі- фікованих сільськогосподарських робітників. Досі діяльність цієї школи не висвітлюва- лося ні в наукових розвідках, ані на рівні публіцистики. Основою даного дослідження є архівні документи фонду Р-4390 “Ніжинська школа садівництва та шовківництва об- ласної сільськогосподарської інспекції”, що зберігається у відділі забезпечення збере- женості документів Державного архіву Чернігівської області в м. Ніжині. Фонд порів- няно невеликий – 17 одиниць зберігання, які акумулюють документи щодо діяльності * Публікація підготована в межах реалізації науково-дослідного проекту кафедри історії України Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя “Ніжин та Ніжинщина в період Другої світової війни”.

Дещо про діяльність Ніжинського благодійного товариства

Репозитарії

Схожі ресурси