«Альдини» у бібліотечному зібранні Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя
Gespeichert in:
| Datum: | 2009 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК
2009
|
| Schriftenreihe: | Ніжинська старовина |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/22572 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | «Альдини» у бібліотечному зібранні Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя / О. Морозов // Ніжинська старовина: Збірник регіональної історії та пам’яткознавства. — 2009. — Вип. 8(11). — С. 121-134. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-22572 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-225722013-02-13T03:18:31Z «Альдини» у бібліотечному зібранні Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя Морозов, О. Пам'ятки 2009 Article «Альдини» у бібліотечному зібранні Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя / О. Морозов // Ніжинська старовина: Збірник регіональної історії та пам’яткознавства. — 2009. — Вип. 8(11). — С. 121-134. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 2078-063X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/22572 uk Ніжинська старовина Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Пам'ятки Пам'ятки |
| spellingShingle |
Пам'ятки Пам'ятки Морозов, О. «Альдини» у бібліотечному зібранні Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя Ніжинська старовина |
| format |
Article |
| author |
Морозов, О. |
| author_facet |
Морозов, О. |
| author_sort |
Морозов, О. |
| title |
«Альдини» у бібліотечному зібранні Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя |
| title_short |
«Альдини» у бібліотечному зібранні Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя |
| title_full |
«Альдини» у бібліотечному зібранні Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя |
| title_fullStr |
«Альдини» у бібліотечному зібранні Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя |
| title_full_unstemmed |
«Альдини» у бібліотечному зібранні Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя |
| title_sort |
«альдини» у бібліотечному зібранні ніжинського державного університету імені миколи гоголя |
| publisher |
Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Пам'ятки |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/22572 |
| citation_txt |
«Альдини» у бібліотечному зібранні Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя / О. Морозов // Ніжинська старовина: Збірник регіональної історії та пам’яткознавства. — 2009. — Вип. 8(11). — С. 121-134. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| series |
Ніжинська старовина |
| work_keys_str_mv |
AT morozovo alʹdiniubíblíotečnomuzíbrannínížinsʹkogoderžavnogouníversitetuímenímikoligogolâ |
| first_indexed |
2025-07-02T22:15:05Z |
| last_indexed |
2025-07-02T22:15:05Z |
| _version_ |
1836575103151767552 |
| fulltext |
НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА
121
Н I Ж И Н С Ь К А
С Т А Р О В И Н А
В и п . 8 ( 1 1 )
Н I ж и н
2 0 0 9
ПАМ’ЯТКИ
Олександр МОРОЗОВ
(Ніжин)
“Альдини” у бібліотечному зібранні
Ніжинського державного університету
імені Миколи Гоголя
Книгозбірня Ніжинського державного університету імені Мико-
ли Гоголя (далі – НДУ) – одна з найдавніших науково-освітніх бі-
бліотек Лівобережної України, започатковано яку було 1820 р. од-
ночасно з відкриттям у Ніжині Гімназії вищих наук князя Безбо-
родька. За понад 180–річну історію бібліотеки до її складу влило-
ся чимало надзвичайно цінних книжкових і рукописних фондів,
що перетворило її на справді унікальне історико-культурне явище.
Перлиною бібліотеки НДУ, безумовно, є збірка європейських
палеотипів (видань першої половини ХVІ ст.) та видань, надру-
кованих латинським шрифтом у другій половині ХVІ–ХVІІІ ст.,
котра, як не дивно, найменше постраждала під час масових ви-
лучень та переміщень літератури в 1930–х роках. Наукове вив-
чення збірки, яке започаткувала у першій половині 1990–х ро-
ків київська дослідниця, відомий книгознавець М. Шамрай, а зго-
дом продовжили співробітники бібліотеки НДУ, дозволило ви-
ділити у складі цього книжкового зібрання низку видань відо-
мих європейських друкарських фірм ХVІ–ХVІІ ст. – Альда Ма-
нуція та його нащадків, видавців Плантена, Опоринуса, Ет’єнів,
Фробенів, Ельзевірів й інших.
Предметом цієї розвідки обрано нечисельну, але надзвичайно
цінну колекцію “альдин” – видань венеційської друкарні, засно-
ваної відомим італійським ученим-гуманістом і друкарем Аль-
дом Мануцієм. У складі ніжинської колекції стародруків вияв-
лено 7 “альдин”, 5 із котрих нині перебувають безпосередньо у бі-
бліотеці НДУ, 1 – у фондах відділу стародруків Національної
Бібліотеки України ім. В.І. Вернадського; 1 книга з бібліотеки
НДУ є видавничим конволютом, у складі якого під однією
палітуркою переплетено два видання Альда Мануція-онука.
Батько “альдин” і засновник славнозвісного венеційського дру-
карського дому Альд (скорочення від імені Теобальд) Пій Ману-
цій (Мануцці або Мануччі) народився неподалік Риму, у невелич-
кому містечку Бассіано. Це сталося за одними даними в 1450 р.,
за іншими – в 1448 або 1449 р. [1]. Він був нащадком старовин-
ного флорентійського роду. Повне ім’я його латиною: Aldus
Pius Manutius Romanus.
НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА
122
Венеція у ХV–ХVІ ст. Гравюра ХVІ ст.
Початкову освіту майбутній друкар і вчений-філолог отримав у Римі. В 1475 р. він
переїздить до Феррари, де навчається у місцевому університеті й стає визнаним фахі-
вцем у галузі давньогрецької та латинської словесності. Свою просвітницьку діяль-
ність Альд починає як педагог. На дружнє запрошення видатного діяча доби італійсь-
кого Відродження Джованні Піко делла Мірандоли Альд Мануцій стає домашнім учи-
телем двох його малолітніх племінників – князів де Карпі, котрих навчав класичних
мов. На кошти одного зі своїх учнів, князя Альберто де Карпі, в 1494 р. Альд Мануцій
і заснував видавництво, яке отримало назву “Дім Альда” [2].
Місцем розташування друкарні було обрано Венецію, яка на той час була не тільки
морськими воротами Європи, осередком європейської торгівлі, але й центром просвітни-
цтва, науки та культури доби італійського Відродження. У другій половині ХV ст. Вене-
ція дала притулок потужній грецькій діаспорі, котра після розгрому турками Константи-
нополя (1458) була змушена шукати притулку в сусідніх християнських землях. Учені
греки-емігранти вивезли до Європи унікальні рукописи – класичні твори давньогрецьких
філософів, істориків і письменників. Порятунку для майбутніх поколінь, виправленню,
науковому та літературному редагуванню цих текстів Альд Мануцій і присвятив усе своє
подальше життя. Найкращим засобом для досягнення цієї мети виявився друкарський ве-
рстат – винахід, який спричинив справжню “інформаційну революцію” в розвитку євро-
пейської цивілізації. Вперше застосований для тиражування книжок близько 1450 р. нім-
цем Іоганном Гуттенбергом, буквально за 30–40 років він поширився всією Європою.
Одним із осередків італійського книгодрукування стала Венеція.
Історики книгодрукування небезпідставно вважають, що саме Альд Мануцій пер-
шим із європейських друкарів започаткував систематичне видання творів класичних
НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА
123
Альд Мануцій-старший
(1450–1515)
“Альдинський якір” – друкарський знак Альда Мануція та його нащадків на книжках із колекції “аль-
дин” у бібліотеці Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя
античних авторів – Гомера, Аристотеля, Платона, Со-
крата, Павсанія, Аристофана, Лукреція, Геродота, Со-
фокла, Вергілія, Овідія, Цезаря й інших. У переліку
авторів, що друкувалися в “Домі Альда”, були і тала-
новиті сучасники – Петрарка, Данте, Боккаччо, Бем-
бо, Еразм Роттердамський. На замовлення Альда Ма-
нуція талановитий італійський ювелір і гравер Фран-
ческо Гріффо з Болоньї виготовив шрифти (9 грець-
ких і 14 латинських), у т.ч. й елегантний латинський
курсив, який став справжньою окрасою “альдин”.
Засновника видавничого “Дому Альда” справедливо
вважають не тільки знавцем грецької та латинської
мови, але й творцем сучасної системи пунктуації:
у своїх друках він упорядкував застосування розді-
лових знаків. Книги Альда Мануція та його нащадків
вражають не тільки ретельністю підготовки та редагу-
вання тексту, але й зовнішньою “суворою красою” (в “альдинах” майже немає ілюст-
рацій і книжкових прикрас), яка мимоволі нагадує класичні “лапідарні” написи на ан-
тичних грецьких і римських мармурових стелах. Книги Альда Мануція – це справжні
шедеври книжкового мистецтва доби Гуманізму та епохи Відродження, характерними
ознаками яких було глибоко естетичне ставлення до життя, прагнення гармонії мате-
ріального та духовного [3].
Близько 1500 р. Альд Мануцій згуртовує навколо своєї друкарні вчений гурток, що
отримав назву “Нова Академія” (“Neacademia”), до якого увійшли відомі вчені філо-
логи, історики, філософи. Серед сподвижників і однодумців Альда Мануція були
П’єтро Бембо, Марк Музурос, Сципіон Картеромах, Арістовул Апостолос, Іоанн Гре-
горопулос, Андре Навагеро, П’єтро Альціоні й інші. Ці поважні інтелектуали з уні-
верситетською освітою не тільки допомагали перекладати та науково коментувати те-
ксти античних авторів, але й виконували в друкарні Альда буденні редакторсько-
коректурні роботи. Бажаними гостями в “Домі Альда” були такі відомі мислителі, як
Еразм Роттердамський і Михайло Триволіс (останній невдовзі прийняв чернецтво у Ва-
тапедському грецькому православному монастирі під ім’ям Максима Грека і в 1518 р.
виїхав до Москви, де відіграв важливу роль у започаткуванні книгодрукування) [4].
НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА
124
Гравіровані ініціали з альдинських видань
У 1506 р. військові заворушення у Венеції зупинили роботу друкарні Альда Ману-
ція, але вже через 2 роки він знову повертається до міста. Заради відновлення друкар-
ської справи він об’єднується зі своїм тестем, досвідченим друкарем Андреа Торреза-
но де Азола (з його донькою одружився близько 1500 р.) та засновує друкарську фір-
му “Дім Альда та Андреа, тестя”. І хоча А. Торрезано за віком був значно старшим від
Альда та мав у Венеції авторитет як співпрацівник і нащадок славнозвісного друкаря
Миколи Йєнсона, енер-
гійний та заповзятливий
Мануцій стає безумов-
ним лідером у новоство-
реній видавничій компа-
нії. А. Торрезано не тіль-
ки поступився своєму
зятю першістю й авто-
ритетом, – після перед
часної смерті Альда Ма-
нуція († 1515 р. від на-
несених убивцями ран)
продовжив його справу,
зберігши як саму фірму,
так і ім’я зятя на її ви-
давничому знаку. А. Торрезано став вірним опікуном нащадків Альда Мануція – сина
Паола й онука Альда-молодшого, які під його дбайливим керівництвом продовжили
справу свого батька та діда [5].
Кілька слів варто сказати про нащадків і послідовників Альда Мануція, які своєю
просвітницькою діяльністю в Болон’ї та Римі підтримали славу “альдин”.
Паоло Мануцій (1512–1574) гідно продовжував справу свого батька. З такою ж по-
лум’яною енергією, з якою Альд-старший досліджував і видавав грецьких класиків,
П. Мануцій віддався друкуванню латинських текстів. Він, насамперед, прославився як
досвідчений латиніст і дослідник римських старожитностей. Користуючись зверхністю
Папи Пія ІV, П. Мануцій тривалий час керував у Римі редагуванням і виданням творів
Отців церкви, а згодом повернувся до Венеції й очолив батьківську друкарню, в якій
надрукував понад 200 надзвичайно цінних видань. Його син Альд Мануцій-молодший
(1547–1597) також був однією з найбільш освічених особистостей свого часу. Ще 14–
річним юнаком він написав трактат про латинську орфографію, яка в 1566 р. була на-
друкована окремим виданням (див. № 6 та № 7 у Додатку). Живучи в Римі, Альд-
молодший виконував обов’язки керуючого Ватиканської друкарні.
Зі смертю онука Альда Мануція в 1597 р. завершилася славетна історія “альдин”.
Усього за 100 років існування видавничого “Дому Альда” з-під його друкарських вер-
статів вийшло понад 1000 найменувань книг, які сьогодні безумовно є безцінним над-
банням європейської культури [6].
Особливою відзнакою видавничих фірм середньовіччя був книжковий знак, який не
тільки відігравав роль торгової марки, але й ніс у собі глибоку символіку. Приблизно з
1499 р. в книжках Альда Мануція-старшого з’являється (спочатку як ребус у тексті),
НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА
125
Друкування книжок. Гравюра ХVІ ст.
а згодом переноситься на титульну сторінку всіх його видань зображення дельфіна, що
звивається довкола якоря. Цей символ, що отримав назву “альдинський якір”, є графіч-
ною ілюстрацією давнього афоризму “semper festina tarde”, що приблизно перекладаєть-
ся як “поспішай повільно” чи “не чини необачно”. Нащадки Альда Мануція також ви-
користовували цей символ в якості друкарського знаку, дещо видозмінюючи його від-
повідно до нових естетичних вимог і смаків свого часу [7].
Цікавість до видань Альда Мануція та його нащадків у середовищі європейських ін-
телектуалів ХVІ–ХVІІІ ст. засвідчена численними маргіналіями (написами на берегах
сторінок книги), які є й на ніжинських “альдинах”. (Треба зазначити, що того часу ро-
бити на сторінках книги зауваження та нотатки було нормальним явищем для вдум-
ливого, інтелектуального читача. Книги з маргиналіями сьогодні мають величезну іс-
торичну цінність як пам’ятки своєї епохи; на вивченні таких написів сьогодні базуєть-
ся окрема наукова дисципліна – маргиналістика). Як засвідчують розвідки українсь-
ких книгознавців, в Україні ХVІ–ХVІІ ст. “альдини” були надзвичайною рідкістю.
Це пояснюється тим, що основний потік видань античних авторів до наших земель
йшов не з далекої Італії, а з Німеччини та Польщі, де існували власні потужні видав-
ничі центри. Надходження видань Альда Мануція та його нащадків у бібліотеки Киє-
ва, Харкова, Львова, Одеси та Ніжина відбувалося переважно в ХVІІІ–ХІХ столітті,
коли у цих містах виникають
приватні бібліофільські колекції,
громад-ські наукові бібліотеки та
навчальні заклади університетсь-
кого типу. На сьогодні у бібліо-
теках України знайдено 140 ви-
дань друкарні видавничого “До-
му Альда” в 190 примірниках [8].
Ніжинська колекція “альдин”,
як уже зазначалося, складається
з 7 видань у 6 примірниках, один
із яких зберігається нині поза фон-
дами бібліотеки НДУ (див. № 2 у
Додатку). Ці книги надійшли до
фундаментальної бібліотеки Ні-
жинського історико-філологічно-
го інституту князя Безбородька
відповідно:
– № 1 та № 3 – у складі бібліо-
течного зібрання Ніжинського гре-
цького Олексанрівського учили-
ща, яке в 1875–1887 рр. було
передане до вказаної бібліотеки
після реорганізації училища на
загальноміське [9];
НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА
126
– № 2 та № 4–7 – разом із книгозбірнею відомого німецького вченого-латиніста,
професора Боннського, Бреславського та Лейпцизького університетів Фрідріха Річля
(1806–1876), що була придбана в 1877 р. інститутом у його вдови [10].
Книги, видані у друкарні славетного італійського вченого-гуманіста Альда Мануція
та його нащадків, є справжніми перлинами пізньосередньовічного європейського
книжкового мистецтва і становлять справжню гордість колекції книжкових пам’яток
бібліотеки НДУ імені Миколи Гоголя.
Уміщений далі науковий каталог цього невеликого за обсягом зібрання ніжинських
“альдин” подається у хронологічному порядку їх появи з друку, з обов’язковим по-
значенням на початку кожного окремого опису уніфікованої назви книги. Далі вказана
повна назва видання (як указана на титульному аркуші). Якщо вихідні відомості за-
значені у колофоні, це обов’язково відображено в описі. Обов’язковий блок бібліо-
графічного опису містить відомості про основні параметри видання: формат, кількість
сторінок, повноту примірника, сигнатури; наявність помилок у фоліації, книжкових
прикрас та ілюстрацій тощо. Факультативна частина опису звертає увагу, насамперед,
на індивідуальні особливості кожного окремого примірника: склад видання, наявність
маргиналій і власницьких записів, печаток, короткий опис палітурки, походження
книги, основну бібліографію тощо.
Насамкінець, автор хотів би висловити щиру вдячність працівникам відділу збері-
гання фондів бібліотеки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя
та відділу стародруків Національної Бібліотеки України ім. В.І. Вернадського за цінні
консультації та надану можливість de visu ознайомитися з кожним примірником цього
унікального зібрання.
Посилання
1. Лазурский В. Альд и альдины. – М., 1977. – С. 19.; Энциклопедический словарь Ф. Брокгауза
и И. Ефрона. – СПб., 1890. – Т. 1–а. – С. 530; Т. 36 – С. 565.
2. Лазурский В. Вказана праця. – С. 23.
3. Там само. – С. 27–30; Шамрай М. Альдини в бібліотеках України: Каталог. – К., 2008. – С. 5–7.
4. Лазурский В. Вказана праця. – С. 24–25.
5. Энциклопедический словарь… – Т. 36 – С. 565; Шамрай М. Вказана праця. – С. 8.; Лазурский В.
Вказана праця. – С. 34.
6. Шамрай М. Вказана праця. – С. 5–6; Энциклопедический словарь… – Т. 1–а. – С. 530.
7. Лазурский В. Вказана праця. – С. 72–75.
8. Шамрай М. Вказана праця. – С. 11, 19.
9. Відділ забезпечення збереженості документів Державного архіву Чернігівської області в м. Ніжині
(ВДАЧОН) , ф. 1105, оп. 2, спр. 194, арк. 2–19 зв.; Сторожевский Н. Нежинские греки. – К., 1863.
– С. 25; Чернухін Є. Книжкові зібрання ніжинських греків // Грецьке православ’я в Україні. –
К., 2001. – С. 160 (див.: № 2, № 7).
10. ВДАЧОН, ф. 1105, оп. 2, спр. 70, арк. 4–31.
НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА
127
додаток
Каталог “альдин” із колекції бібліотеки
Ніжинського державного університету
імені Миколи Гоголя
№ 1. Plato (427– 347 a. ae. n.). Opera. – Venetiis [Venezia]: in aedibus Aldi et Andrea soceri.
IX. 1513.
OMNIA PLATONIS OPERA. = ΑΠΑΝΤΑ ΤΑ′ ΤΟΥ ΠΛΑ′ΤΩΝΟΣ.
У колофоні: Venetiis in aedibus Aldi, et Andrea soceri mense Septembri 1513.
Бібліотека Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя,
інв. № 122124; шифр: EXXV/ 1№10.
2°. (32×21×7,5 см.). Сигнатури: 18+3 24 a8–z8 aa8–
hh8 ii4 A8–Z8 AA8–DD8 EE4.
Cтор.: [1]–[32]; 1–502, [503], [504]; 1–439, [440].
Примірник повний.
Друк: в один колір, в одну шпальту. Розмір
набірної шпальти: 225×120 мм.
Помилки у пагінації: стор. 190 замість 109, стор.
228 замість 218, стор. 343 замість 341. Колонтитул.
Колонцифри вміщені у зовнішньому верхньому куті
сторінки. Кустоди. Сигнатури у І–му рахунку
позначені на перших 5 аркушах, у ІІ–му та ІІІ–му
рахунках – на перших 4 аркушах.
Склад видання: 1) стор.[1] І-го рахунку – титул;
2) стор.[3]. І-го рахунку – “Aldi Pii Manutii ad Leonem
X. Pontificem Max. Pro rep. Christiana, pro’que re
literaria, supplicatio.”; 3) стор. [6] І–го рахунку –
“[I]ndex Librorum Platonis…”; 4) cтор. [7] І–го
рахунку – “Μ. Μουσου′ρου”; 5) стор. [11] І–го
рахунку – “Πιναξ των Πλατωνος διαλογων...” 6) стор.
[13] І–го рахунку – “Πλα′τωνος βι′ος κατα′ Λαε′ρτιον
Διογε′νη”; 6) стор. [31]–[32] І–го рахунку – чисті;
7) стор. 1 ІІ–го рахунку – “Πλατωνος, Δια′λογοι”;
8) стор. [503]–[504] ІІ–го рахунку – чисті; 9) стор. 1 ІІ–го рахунку – “Πλατωνος, Πολιτειων”;
Оздоблення: гравірований друкарський знак Альда Мануція з написом “Aldus M[anutius]
R[omanus]” на титульному аркуші та на стор. [440] ІІІ–го рахунку.
Записи: На титульному аркуші – старі інвентарні номери. У тексті – численні графічні помі-
тки на берегах сторінок. Стор. 339 ІІІ–го рахунку – напис олівцем: “Сентябрь, 1513 годъ.
Въ Венеціи. 9.VI.1841. Г.Нhжинъ. Cytowicz”. Стор. [440] ІІІ–го рахунку – напис грецькою мовою.
Печатки: “П[ечать]библиотеки Историко-филологическаго института кн. Безбородка”,
“Ніжинський держпедінститут. Бібліотека”.
Палітурка: ХІХ ст. – картон, “мармуровий папір”. Корінець обтягнутий шкірою.
Походження: Бібліотека Ніжинського Олександрівського грецького училища. Книга пода-
рована училищу в 1841 р. Цитовичем. Особа дарувальника нез’ясована. Рід Цитовичів відомий
у північних районах Чернігівщині, зокрема, Почепському повіті з ХVІІІ ст. (див.: Ситий І.
НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА
128
Генеалогія української шляхти. – К., 2008 (документ № 43)). У 1875–1887 роках разом із біблі-
отекою училища книга була передана на зберігання до книгосховища Ніжинського історико-
філологічного інституту князя Безбородька.
Бібліографія: Adams H.M. Catalogue of books printed on the Continent of Europe, 1501–1600. –
Cambridge, 1967. – Vol. 1–2. – № 1436; Сторожевский Н. Нежинские греки. – К., 1863. – С. 25;
Чернухін Є. Книжкові зібрання ніжинських греків // Грецьке православ’я в Україні. – К., 2001.
– С. 160 (№ 2).
№2. Perottus, Nicolaus (Sepontinus; Perotti, Niccolo. 1430-1480). Cornucopiae siue linguae
Latine commentarii. – Venetiis [Venezia]: in aedibus Aldi et Andrea soceri. XI.1513. (V.1517?)
Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського: Ald.21
(до 1934 р. – бібліотека Ніжинського державного педагогічного інституту,
інв. № 6137; шифр: A IV/ 1№4)
IN HOC VOLUMINE HABENTUR HAEC. /
CORNUCOPIAE, siue linguae latinae comentarij
diligentissime recogniti: atque ex archetypo
emendati. / Index copiosissimus dictionum omnium,
quae in hisce Sypontini commentarijs, quae in libris
de lingua Latina, / et de Analogia M.Terentij
Varronis: quae in undeuiginti librorum fragmentis
Sexti Pompeij Festi; quae / in compendijs Nonij
Marcelli de proprietate sermonum continentur: sic
enimuno indice omnia comprehensa / sunt: ut
quaecunq; quaerantur dictiones: inueniri facillime
possint. Historias praetered, quae in toto hoc ipso uo-
/lumine continentur: sic curaimus omneis uno in loco
colligendas: ut et in qua columna, et in quo uersis /
sine, facile quis, cum uolet: inueniat. Eodem modo et
fabulae colectae sunt: et instituta: et inuentores
rerum: / et mores: et prouerbia: et remediae: eaq:,
alia ex alijs postindicem iussimus imprimenda:
notate enim sunt / totius operas singulae columnae,
ac singuli columnarum omnium uersus arithmeticis
numeris: quemadmodum / ex eius ipsius indicis
principio licet cognoscere: ubi primi numeri e litera
notati, significant columnas: reli/qui punctis distincti, uersus. /
Eiusdem Sypontini libellus, quo Plynij epistola ad Titum Vespasianum corrigitur. /
Cornelij Vitellij in eum ipsum libellum Sypontini Annotationes. /
M.Terentij Varronis de lingua latina libri tres Quartus. Quintus. Sextus. /
Eiusdem de Analogia libri tres. /
Sexti Pompeij Festi undeuiginti librorum fragmenta./
Nonij Marcelli Compendia, in quibus tertia fere pars addita est: non ante impressa, idq;
labore, et diligen/tia Iucundi nostri Veronensis: qui in Gallia Nonium cum antiques contulit
exemplaribus. Additus praeterea / est longus tractatus degeneribus./
Hos libros etiam, pontificum Alexandri, Iulij, ac Leonis demum decretis: nequis alius /
usquam ljcjrum impune imprimat, cautum est.
НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА
129
Колофон, стовпець 1054: Venetiis in aedibus Aldi, et Andrea soceri 1517 mense maio.
Колофон, стовпець 1436: Venetiis in aedibus Aldi, et Andrea soceri 1513 mense novembri.
2°. (34×23×8см.). Сигнатури: [1]–[10]8 a8–z8 A8–Y8.
Арк.: 1-79, [80]; стовп.: 1-1436; [1437]-[1440]. Примірник повний.
Друк: в один колір, стор. 1–79 І-го рахунку – в одну шпальту. Решта сторінок (ІІ–го рахунку) –
у два стовпчики. У ІІ–му рахунку – нумерація стовпчиків (по два на одній сторінці). Розмір набі-
рної шпальти: 255×150, 245×165 мм. Розмір стовпчика: 245×75 мм.
Помилки у пагінації: у І–му рахунку: арк. 19 замість 29; арк. [1], [8], [14], [48] – ненумерова-
ні. У ІІ–му рахунку: стовп. 498 замість 398; стовп. 493 – відсутній; стовп. 495 – повторюється
двічі; стовп. 563–564 замість 603–604; стовп. 613 замість 631, стовп. 668–669 замість 968–969,
стовп. 677 замість 977; після стовп. 1022 слідують стовп. 1023–1024, 1013–1014 та 1017–1018;
стовп. 1064 замість 1054; стовп. [1055]–[1056] – ненумеровані; стовп. 1701 замість 1710; стовп.
[1121]–[1124] – ненумеровані; стовп. 1188 замість 1178; стовп. [1127]–[1128] – ненумеровані;
стовп. 133 замість 1333; стовп. 1397–1398 замість 1409–1410; стовп. [1437]–[1438] – ненумеровані;
Склад видання: 1) арк.[1] І–го рахунку – титул; 2) арк. 2 І–го рахунку – “Purrhi Perotti in
cornucopiae, siue commentarios linguae latine ad illustrem principem Federicum ducem…”; 3) арк. 3–
77 зв. І–го рахунку – абетковий покажчик; 4) арк.78 І–го рахунку – “Recognito diligenter toto
uolumine…”; 5) арк. 79 І–го рахунку – “Leo Papa X universiis, et singulus…” (P. Bembus); 6) арк. 80–
80 зв. – чистий; 7) стовп.1 ІІ–го рахунку – “Nicolai Perotti Cornucopiae, siue commentariorum
linguae latinae…”; 8) cтовп. [1055–1056] ІІ–го рахунку – друкарський знак; 9) стовп.1057 ІІ–го ра-
хунку – “M. Terentii Varonis de lingua latina, et de verborum origine ad Ciceronem liber quartus”;
10) стовп. [1121–1122] ІІ–го рахунку – “Sexti Pompei Festi librorum undeviginti fragmenta”;
11) стовп. 1123 ІІ–го рахунку – “Aldus lectori S. Epistolae Pauli Pontificis ad Carolem Regem”; 12)
стовп. [1127–1128] ІІ–го рахунку – сторінка чиста; 13) стовп. 1129 ІІ–го рахунку: “Nonii
Marcelli Tiburticensis compendiosa doctrina ad filium de proprietate sermonum”; 14) стовп. [1437]–
[1438] ІІ–го рахунку – чисті; 15) стовп. [1437]–[1438] ІІ–го рахунку – друкарський знак.
Оздоблення: гравірований друкарський знак Альда Мануція з написом “Aldus M[anutius]
R[omanus]” на титульному аркуші, на сторінках зі стовпцями [1055–1056] та [1437]–[1438]
ІІ-го рахунку.
Записи: На титульному аркуші – старі інвентарні номери. У тексті на берегах сторінок – чи-
сленні маргиналії латиною:
– на титульному аркуші:
1) “Matthias Pauli Lauinganus” (скорописом XVI ст.)
2) “D[ominus?] meus […] donauit […]is libro […] Anno 1561 B[…]” (напис пошкоджений);
3) “Hunc librum […] perpetuum Am[…]minilum prior(?) memoria et […] orfoepio(?)
adolescenti Jacobo Sweickero, Amico suo perfectiss(?). Sixtus Maier[…]» (у верхньому
правому куті, напис пошкоджений);
4) “Emptus Tubingae 27 Augusti 76.” (внизу аркуша, тією ж рукою, що і попередній).
– на передньому форзаці:
1) “Liber raris” (червоним олівцем);
2) “Акт 31, п. 47, 22/Х-34. З Біб[ліоте]ки Ніженськ[ого] Пед[агогічного] Інстит[уту]”
3) “F.Ric. /66” (звичайним олівцем).
Печаткa: “П[ечать] библиотеки Историко-филологическаго института кн. Безбородка”.
Палітурка: ХVІ ст.: дошки, обтягнуті шкірою світло-коричневого кольору, тиснений рос-
линно-лінійний орнамент. Збереглася добре. На корінці – паперова наклейка з позначенням
шифру бібліотеки Ніжинського історико-філологічного інституту кн. Безбородька. Металеві
застібки (верхня збереглася повністю, нижня – частково).
НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА
130
Походження: Примірник належав бібліотеці Ніжинського історико-філологічного інституту
князя Безбородька (згодом – бібліотеці Ніжинського державного педагогічного інституту
ім. М.В. Гоголя), надійшов у 1877 р. разом із книгозбірнею професора Боннського та Лейпци-
зького університетів Фрідріха Річля (1806–1876). Вилучений із зазначеної бібліотеки і переда-
ний до Бібліотеки АН Української СРР (сучасна Національна бібліотека України ім. В.І. Ве-
рнадського), акт № 31 від 22 жовтня 1934 р.
Бібліографія: Adams H.M. Catalogue of books printed on the Continent of Europe, 1501–1600. –
Cambridge, 1967. – Р. 721; Шамрай М. Альдини в бібліотеках України. – К., 2008. – № 20,
екз. b.; Каталог палеотипов из фондов ЦНБ им. В.И. Вернадского НАНУ. – К., 1995. – № 1951.
№3. Aristotelеs (384–322 a. ae. n.). Logica, rhetorica et poetica. Tomus I. – Venetiis [Venezia]:
apud Aldi filios. 1551.
ARISTOTE/LIS OMNEM LOGICAM, RHETORI/CAM, ET POETICAM DISCI/PLINAM
CONTINENS. TOMUS I. = ΑΡΙΣΤΟΤΕ/ΛΟΥΣ ΠΑΣΑΝ ΛΟΓΙΚΗΝ, ΡΗΤΟΡΙΚΗΝ, / ΚΑΙ
ΠΟΙΗΤΙΚΗΝ ΠΡΑΓΜΑ/ΤΕΙΑΝ ΠΕΡΕΙΕΧΩΝ / ΤΟΜΟΣ Α.
У колофоні: Venetiis apud Aldi filios, expensis nobilis uiri Federici de Turrisanis eorum
aunculi. 1551.
Бібліотека Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя,
інв. № 5056; шифр: EXLII / 10№6.
8°. (17,5×11,5×4 см.). Сигнатури: g8–z8 aa8–uu8.
Cтор.: [1]–[2], 97–680. Примірник неповний
(втрачені стор. 3–96).
Друк: в один колір, в одну шпальту. Розмір
набірної шпальти: 130×80 мм.
Помилки у пагінації: стор.114 замість 214,
стор.116 замість 216, стор.130 замість 230, стор. 132
замість 232, стор. 142 замість 242, стор. 144 замість
244, стор. 169 замість 269, стор. 171 замість 271,
стор. 173 замість 273, стор. 359 замість 358, стор. 358
замість 359, стор. 381 замість 391, стор. 452 замість
458. Колонтитул. Колонцифри вміщені у зовнішньо-
му верхньому куті сторінки. Сигнатури позначені на
перших 4 аркушах-зшитках.
Склад видання: 1) стор. [1] – титул; 2) стор. 144 –
“Α'ριστοτε'λους α'ναλυτικων προτε'ρων, δευ'τερον”;
3) стор. 187 – “Α'ριστοτε'λους α'ναλυτικων υ'στε'ρων”;
4) cтор.253 – “Α'ριστοτε'λους τοπικων πρωτον”;
5) стор. 396 – “Α'ριστοτε'λους περι' σοφιστικων
ε'λε'γχων”; 6) стор. 440 – чиста; 7) стор. 441 –
шмуцтитул “Αristotelis de arte rhetorica lib. Tres”;
8) стор. 442 – чиста; 9) стор. 443 – “Αριστοτελους
τε'χνης ρ‛ητορικης των ει’ς τρι'α το Α′”; 10) стор. 494 –
“Τε'χνης ρ‛ητορικης το Β′”; 11) стор. 582 – “Αριστοτελους Αλεχανδρω ευ πραττειν”; 12) стор. 585
– “Αριστοτελους ρητορικη προς Αλεχανδρον”; 13) стор. 645 – “Αριστοτελους περι ποιητικησ”;
14) стор. [680] – книжковий знак видавничого “Дому Альдів”.
Оздоблення: друкарський знак видавничого дому нащадків Альда Мануція з написом “Aldі
Filii” на титульному аркуші та на стор. [680]. Гравіровані ініціали.
НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА
131
Записи: У тексті – рукописні помітки латиною на берегах сторінок. Стор. [680] – напис гре-
цькою мовою.
Печатки: “П[ечать] библиотеки Историко-филологическаго института кн. Безбородка”,
“Ніжинський держпедінститут. Бібліотека”;
Палітурка: XVIIІ–ХІХ ст. – картон, фарбований папір. Корінець та кутики обтягнуті шкірою.
Походження: Бібліотека Ніжинського Олександрівського грецького училища. У 1875–1887
роках разом із бібліотекою училища книгу передано на зберігання до книгосховища Ніжинсь-
кого історико-філологічного інституту князя Безбородька.
Бібліографія: Adams H.M. Catalogue of books printed on the Continent of Europe, 1501–1600. –
Cambridge, 1967. – A 1733; Шамрай М. Альдини в бібліотеках України. – К., 2008. – № 88.; Чернухін
Є. Книжкові зібрання ніжинських греків // Грецьке православ’я в Україні. – К., 2001. – С. 160 (№ 7).
№4. Sigonius, Carolus. (Sigonio, Carolo. 1523-1584). Fasti consulares. – Venetiis [Venezia]:
apud Paulum Manutium. 1556.
Бібліотека Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя,
інв. № R 6521. шифр: B VI / 1№12
CAROLI SIGONII / FASTI CONSVLARES / ac
triumphi acti / A ROMULO REGE VSQVE AD / TI.
CAESAREM. / EIVSDEM IN FACTOS, ET TRIV-
MPHOS, / IDEST IN VNIVERSAM ROMANAM /
HISTORIAM COMENTARIVS. / Eivsdem de
Nominibus Romanorum liber. / VENETIIS, 1556 /
Apud Paulum Manutium, Aldi F. / Cum priuilegio
Illustriss. Senatus Veneti, / in annos XX.
На другому титулі (арк. [1] ІІ–го рахунку):
CAROLI SIGONII / IN FASTOS CONSVLARES, /
AC TRIVMPHOS ROMANOS / Comentarius. /
VENETIIS, 1556. / EX OFFICINA STELLAE
GIORDANIS / ZILETI. / Cum priuilegio Caesareo:
et Illustriss. / Senatus Veneti.
2˚. (31×21×2 см.) . Сигнатури: aa4–dd4 a4–z4 A4–S4 T2
Арк.: [1]–[3], 4–16; [1]–[4], 5–161, 166–169, [170].
Примірник повний.
NB. На звороті арк. 16 І–го рахунку, що передує
другому титулу – слабкий дзеркальний відбиток
видавничого знаку друкарського дому нащадків
Альда Мануція (відбився з відсутньої наступної
сторінки), що свідчить про відмінний первісний склад
даного примірника. Наявність майже ідентичного видання з іншими відомостями про відповіда-
льність (див. № 5 у Додатках) свідчить або про спільну участь у виданні двох видавців, або про
те, що другий видавець закінчував розпочатий Паоло Мануцієм друк книги в іншій друкарні.
Друк: в один колір, в одну шпальту. Розмір набірної шпальти: 240×150 мм.
Помилки у пагінації: у І–му рахунку – арк. 13 замість 14; у ІІ–му рахунку – арк. [1]–[4] –
ненумеровані; за арк.161 слідують (без порушення тексту) арк. 166–167; арк. 164 замість 168;
арк. [170] – ненумерований. Колонтитул. Колонцифри у правому верхньому куті аркушу.
Кустоди. Сигнатури позначені на перших двох аркушах зшитку.
НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА
132
Склад видання: 1) арк. [1] І–го рахунку – титул; 2) арк. [2] І–го рахунку – “Illustriss.
Et potentiss. Ferrariensium duci Herculi II. Carolus Sigonius. S.”; 3) арк. [3] І–го рахунку – “Fasti
Consulares ac Triumphi acti, a Romulo Rege usque ad ti. Caesarem.” 4) арк. [1] ІІ–го рахунку –
другий титул; 5) арк. [2] ІІ–го рахунку – “Sereniss. ac illustriss. venetiarum principi Lavrentio
Priolo Carolus Sigonius S.D.” 6) арк. [4] ІІ–го рахунку – “Caroli Sigonii in commentarium
fastorum, ac triumphorum Romanorum praefatio.” 7) арк. 152 ІІ–го рахунку – “Caroli Sigonii
de nominibus Romanorum liber. Cur Romani multis nominibus vsi sint.” 8) арк. [169] ІІ–го рахунку
– “Еrrata et praetermissa ita corrigenda ac svpplenda”.
Оздоблення: гравірований друкарський знак видавничого дому нащадків Альда Мануція
з написом “Aldus”; на другому титулі – гравірований друкарський знак: “ex officina Stellae
Giordanis Zileti”; гравіровані ініціали.
Записи:
– на передньому форзаці: “Bonnae 1852 F.R.”
– на титульному аркуші: “J.H. Brokmana 1795”.
Печатки: “Библиотеки историко-филологическаго института кн. Безбородко”, “Ніжинський
держпедінститут. Бібліотека”.
Палітурка: ХVІІІ–ХІХ ст.: картон, пергамент.
Походження: Примірник належав бібліотеці Ніжинського історико-філологічного інституту
князя Безбородька, куди надійшов у 1877 р. разом із книгозбірнею професора Боннського та
Лейпцизького університетів Фрідріха Річля (1806–1876).
Бібліографія: Шамрай М. Альдини в бібліотеках України: Каталог. – К., 2008. – № 98.
№5. Sigonius, Carolus. (Sigonio, Carolo. 1523–1584). Fasti consulares. – Venetiis [Venezia]: ex
officina Stellae Giordanis Zileti. 1556.
Бібліотека Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя,
інв. № 6672; шифр: BVI / 1№11
CAROLI SIGONII / FASTI CONSVLARES / ac
triumphi acti / A ROMULO REGE VSQVE AD / TI.
CAESAREM. / EIVSDEM IN FACTOS, ET TRIV-
MPHOS, / IDEST IN VNIVERSAM ROMANAM /
HISTORIAM COMENTARIVS. / Eivsdem de
Nominibus Romanorum liber. / VENETIIS, 1556./ EX
OFFICINA STELLAE GIORDANIS / ZILETI./ Cum
priuilegio Caesareo: et Illustriss./ Senatus Veneti.
На другому титулі (арк. [1] ІІ–го рахунку):
CAROLI SIGONII / IN FASTOS CONSVLARES, /
AC TRIVMPHOS ROMANOS / Comentarius. /
VENETIIS, 1556. / EX OFFICINA STELLAE
GIORDANIS / ZILETI. / Cum priuilegio Caesareo:
et Illustriss. / Senatus Veneti.
NB. Примірник цілком тотожний до № 4 нашого
каталогу, за винятком арк. [1] та [1 зв.] 1-го рахунку.
2˚. (31×21×2 см.) . Сигнатури: aa4–dd4 a4–z4 A4–S4 T2
Арк.: [1]–[3], 4–16; [1]–[4], 5–161, 166–169, [170].
Примірник повний.
Друк: в один колір, в одну шпальту. Розмір набірної шпальти: 240×150 мм.
Помилки у пагінації: у І–му рахунку – арк. 13 замість 14; у ІІ–му рахунку – арк. [1]–[4] – не-
нумеровані; за арк. 161 слідують (без порушення тексту) арк. 166–167; арк. 164 замість 168;
НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА
133
арк.[170] – ненумерований. Колонтитул. Колонцифри у правому верхньому куті аркушу. Кустоди.
Сигнатури позначені на перших двох аркушах зшитку.
Склад видання: 1) арк. [1] І–го рахунку – титул; 2) арк. [1 зв.] І–го рахунку – “Exemplum
privilegii Caesarei.”; 3) арк. [2] І–го рахунку – “Illustriss. et potentiss. Ferrariensium duci Herculi II.
Carolus Sigonius. S.”; 4) арк. [3] І–го рахунку – “Fasti Consulares ac Triumphi acti, a Romulo Rege
usque ad ti. Caesarem.” 5) арк. [1] ІІ–го рахунку – другий титул; 6) арк. [2] ІІ–го рахунку –
“Sereniss. ac illustriss. venetiarum principi Lavrentio Priolo Carolus Sigonius S.D.” 7) арк. [4] ІІ–го ра-
хунку – “Caroli Sigonii in commentarium fastorum, ac triumphorum Romanorum praefatio.” 8) арк. 152 ІІ–
го рахунку – “Caroli Sigonii de nominibus Romanorum liber. Cur Romani multis nominibus vsi sint.”
9) арк. [169] ІІ–го рахунку – “Еrrata et praetermissa ita corrigenda ac svpplenda”.
Оздоблення: гравірований друкарський знак: “ex officina Stellae Giordanis Zileti” (на першо-
му та другому титулі); гравіровані ініціали.
Печатки: на титулі – “Библиотеки историко-филологическаго института кн. Безбородко”,
“Ніжинський держпедінститут. Бібліотека”.
Палітурка: ХVІІІ–ХІХ ст.: картон, папір, корінець та кутики обклеєні пергаменом.
Походження: Примірник належав бібліотеці Ніжинського історико-філологічного інституту
князя Безбородька, куди надійшов у 1877 р. разом із книгозбірнею професора Боннського та
Лейпцизького університетів Фрідріха Річля (1806–1876).
Бібліографія: Шамрай М. Альдини в бібліотеках України: Каталог. – К., 2008. – № 99.
№6. Manutius, Aldus (iun.) (1547–1597). Orthographiae ratio. – Venetiis [Venezia]: [Paulus
Manutius]. 1566.
Конволют. Приплетено: Manutius, Aldus (iun.). De veterum notarum explanatione…
Venetiis. 1566. (див. №7 у Додатках).
Бібліотека Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя,
інв. № 5671; шифр: AIV/ 14№21.
ORTHOGRAPHIAE/ RATIO/ AB. ALDO. MA-
NUTIO/ PAULLI. F. COLLECTA/ Ex libris antiquis
/ Grammaticis / Etymologia / Graeca consuetudine /
Nummis ueteribus / Tabulis aereius / Lapidibus am-
plius MD / Interpungendi ratio / Notarum ueterum
explanatio/ Kalendarium uetes Romanum, e marmo-
re descriptum, cum Paulli / Manutij, Patris, com-
mentariolo, de ueterum dierum ratione / et Kalenda-
rij explanatione / Aldi Manutij, Aui, de uitiata
Vocalium, ac Diphthongorum pro/latione, παρεργον /
cum priuilegio Senatus Veneti. / Venetiis. 1566.
8°. (17×11×5 см.). Сигнатури: A8–Z8 Aa8–Zu8 Aaa8–Ddd8.
Cтор.: [1]–[7], 8–800. Примірник повний.
Друк: в один колір, в одну шпальту. Розмір
набірної шпальти: 120×65 мм.
Помилки у пагінації: стор. 6 замість 176, стор. 906
замість 606, стор. 971 замість 671, стор. 50 замість
750; арк. 95, 113, 276, 299, 316, 357, 361, 429, 452, 473,
491, 543, 569, 574, 649, 676, 694, 742, 768, 791–795 –
ненумеровані. Колонтитул. Колонцифрри вміщені у
зовнішньому верхньому куті сторінки. Кустоди.
Сигнатури позначені на перших 5 аркушах зшитку.
Склад видання: 1) стор. [1] – титул; 2) стор. [2] –
чиста; 3) стор. [3] – “Praestanti viro ivris vtrivsqve
НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА
134
singulari cognitione ornato Francisco Morando Aldus Manutius Paulli F. S.P.D.”; 4) cтор. 7 –
“Orthographiae ratio ab Aldo Manutio Paulli F. Collecta”; 5) стор. 791 – “Interpungendi ratio”; 6) стор. 791
– чиста; 7) стор. 792 – “Αldus Manutius Paulli F. Francisco Morando S.P.D.”
Оздоблення: друкарський знак видавничого дому нащадків Альда Мануція з написом
“Aldus” на титульному аркуші.
Записи: На форзаці напис олівцем: “Bonnae a. 1852. F.R.”. У тексті – маргиналії на берегах сторінок.
Печатки: “П[ечать] библиотеки Историко-филологическаго института кн. Безбородка”,
“Ніжинський держпедінститут. Бібліотека”.
Палітурка: ХІХ ст.: картон, фарбований папір. Шкіряний корінець втрачено.
Походження: Примірник належав бібліотеці Ніжинського історико-філологічного інституту
князя Безбородька, куди надійшов у 1877 р. разом із книгозбірнею професора Боннського та
Лейпцизького університетів Фрідріха Річля (1806–1876).
Бібліографія: Adams H.M. Catalogue of books printed on the Continent of Europe, 1501–1600. –
Cambridge, 1967. – M 453; Шамрай М. Альдини в бібліотеках України: Каталог. – К., 2008. – № 125.
№7. Manutius, Aldus (iun.) (1547–1597). De veterum notarum. – Venetiis [Venezia]: [Paulus
Manutius]. 1566.
Алігат. Приплетено до видання: Manutius, Aldus (iun.). Orthographiae ratio. – Venetiis.
1566. (див. № 6 цього Додатку).
Бібліотека Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя,
інв. № 5671; шифр: AIV/ 14№21.
DE / VETERVM. NOTARUM/ EXPLANATIONE
/ QVAE. IN. ANTIQVIS / MONUMENTIIS OCCU-
RUNT / ALDI. MANUTII. PAULLI. F. / Commen-
tarius / Ad praestantem uirum / AVRELIUM.
PORTULACAM / Venetiis. 1566.
8°. (17×11×5 см.). Сигнатури: A8–L8 †8–††8.
Cтор.: [1]–[7], 8–167, [168]–[208]. Примірник повний.
Друк: в один колір, в одну шпальту. Розмір
набірної шпальти: 120×65 мм.
Помилки у пагінації: стор. 17, 24, 36, 49, 55, 64, 68,
77, 87, 89, 98, 108, 112, 117, 130, 137, 142, 152, 157, 165,
168–208 – ненумеровані. Колонтитул. Колонцифри вмі-
щені у зовнішньому верхньому куті сторінки. Кустоди.
Сигнатури позначені на перших 5 аркушах-зшитках.
Склад видання: 1) стор. [1] – титул; 2) стор. [2] –
чиста; 3) стор. [3] – “Praestanti viro ivris Avrelio
Portulacae Aldus Manutius Paulli F. S.P.D.”; 4) cтор. 7 –
“De veterum notarum explanatione”; 5) стор. 168 – чиста;
6) стор. 169 – шмуцтитул: “Svmpta ex Paulli Patris
Commentario in epistolas Ciceronis”; 7) стор. 170 – чиста;
8) стор. 171 – “Veteres Numerorum…”; 9) стор. 174–176
– чиста; 10) стор. 177 – шмуцтитул: “Vetus Kalendarium
Romanum… In aedibus Massaeiorum ad Agrippinam”; 11)
cтор. 178 – чиста; 12) стор. 185 – “Pavli Manutii Patris de
veterum dierum ratione”; 13) стор. 198 – “Kalendarii
romani explanatio”; 14) стор. 202 – чиста; 15) стор. 203 – шмуцтитул: “De vitiata Vocalium ac
Diphthongorum prolatione Aldi Pii Manutii Romani Avi παρεργον”.
Оздоблення: друкарський знак видавничого дому нащадків Альда Мануція з написом
“Aldus” на титульному аркуші.
Бібліографія: Adams H.M. Catalogue of books printed on the Continent of Europe, 1501–1600. –
Cambridge, 1967. – M 453; Шамрай М. Альдини в бібліотеках України: Каталог. – К., 2008. – № 125.
|